ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2019 року м. Житомир справа № 288/814/18

категорія 104020000

Житомирський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді Черноліхова С.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бердичівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА _1 звернувся до суду з позовом, у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Бердичівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який без його вини припустився недотримання порядку надання безоплатної вторинної правової допомоги, фактично без поважних причин припинено надання якісної та у необхідному обсязі правової допомоги, касаційну скаргу не складено адвокатом, який не дотримав порядок та строки надання якісної правової допомоги;

- замінити адвоката, який має належно виконати свої зобов`язання;

- дати обґрунтовану відповідь на його скаргу.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що призначений відповідачем адвокат Остапенко Віра ОСОБА_2 безпідставно відмовилася надавати йому правову допомогу у складанні касаційної скарги у зв`язку з відмовою Центру в наданні такої допомоги. 31 травня 2018 року позивач подав скаргу до Бердичівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, однак відповідь на неї не отримав, причина відмови у наданні правової допомоги повідомлена не була, касаційна скарга адвокатом не складена і не подана.

Ухвалою судді Попільнянського районного суду Житомирської області від 22 червня 2018 року вказаний адміністративний позов передано на розгляд до Житомирського окружного адміністративного суду.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подавав на нього апеляційну скаргу, яка постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2018 року залишена без задоволення.

До Житомирського окружного адміністративного суду дана справа надійшла 12 грудня 2018 року.

На підставі автоматизованого розподілу ця судова справа передана для розгляду судді Черноліхову С.В.

Ухвалою судді від 17 грудня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. У зв`язку з неповним усуненням недоліків, вказаних у ній, строк для усунення недоліків на підставі ухвали суду від 08 січня 2019 року було продовжено.

28 січня 2019 року суддею Черноліховим С.В. постановлено ухвалу про повернення позовної заяви ОСОБА_1

16 квітня 2019 року постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 28 січня 2019 року скасовано і направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Дана справа повернулася до Житомирського окружного адміністративного суду 05 червня 2019 року і ухвалою судді Черноліхова С.В. від 10 червня 2019 року була залишена без руху.

Оскільки позивач не усунув у встановлений судом строк недоліки позовної заяви, вона ухвалою суду від 15 липня 2019 року була повернута.

Вказана ухвала Житомирського окружного адміністративного суду постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2019 року скасована, справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду.

11 жовтня 2019 року на підставі ухвали Житомирського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження у справі.

01 листопада 2019 року від Бердичівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 . При цьому зазначає, що Центром не було встановлено підстав для того, щоб звернутися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії зі скаргою на дії чи бездіяльність адвоката ОСОБА_3 , таке право було роз`яснено позивачу у відповіді на його скаргу від 10 червня 2018 року. Враховуючи, що будь-які рішення КДК відносно адвоката ОСОБА_3 до Центру не надходили, тому і підстави для заміни адвоката, відповідно до статті 24 Закону України "Про безоплатну правову допомогу", відсутні. Окрім цього, будь-які рішення про припинення надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_1 Центром не приймалися. Після направлення Центром позивачу вищевказаної відповіді від 10 червня 2018 року останній не звертався до Центру щодо надання йому безоплатної вторинної правової допомоги щодо написання процесуальних документів по справі № 2-44/2000 у вигляді касаційної скарги на постанову апеляційного суду Житомирської області, також не надав будь-яких доказів, що звертався до адвоката та отримав відмову у наданні безоплатної вторинної правової допомоги. Також відповідач зауважив, що оцінка якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної вторинної правової допомоги не належить до компетенції та повноважень Центру.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені сторонами доводи, суд дійшов наступного висновку.

Встановлено, що Бердичівським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_1 було призначено адвоката Остапенко Віру Василівну для надання безоплатної правової допомоги у справі № 2-44/2000, яка перебувала у провадженні Андрушівського районного суду Житомирської області.

31 травня 2018 року позивач звернувся до Центру із скаргою, у якій просив повідомити підставу відмови у наданні правової допомоги і вжити заходи щодо своєчасного складання касаційної скарги. Свої вимоги обгрунтував тим, що 28 травня 2018 року в телефонній розмові адвокат Остапенко ОСОБА_4 .В. повідомила його про те, що не буде складати касаційну скаргу по справі № 2-44/2000, оскільки Бердичівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги повідомив її про факт відмови в наданні правової допомоги без пояснення причин такої відмови.

10 червня 2018 року Бердичівським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_1 надано відповідь на скаргу. В ній зазначено, що адвокати є окремими суб`єктами надання безоплатної вторинної правової допомоги, у своїй діяльності не підпорядковуються Центру, а співпрацюють з ним на договірних засадах. Відповідно до статті 23 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" забороняється втручання у приватне спілкування адвоката з клієнтом. Отже, Центру забороняється здійснювати будь-який вплив на здійснення адвокатської діяльності. Щодо питання професійних якостей та дисциплінарної відповідальності адвоката, то його може бути притягнено до дисциплінарної відповідальності КДК. Оскільки Центр не має повноважень щодо здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвоката, тому позивачеві роз`яснено право звернення із скаргою до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Незамінна адвоката з підстав неналежного виконання ним своїх обов`язків з вини Центру стала підставою звернення ОСОБА_1 до суду за захистом своїх порушених прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), безоплатна вторинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя.

Безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг:

1) захист;

2) здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;

3) складення документів процесуального характеру.

Згідно з статтею 15 Закону України "Про безоплатну правову допомогу", суб`єктами надання безоплатної вторинної правової допомоги в Україні є:

1) центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги;

2) адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.

Відповідно до пунктів 1, 6, 7, 9, 11 частини 1 статті 17 Закону України "Про безоплатну правову допомогу", центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги:

приймає рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги або про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги;

укладає контракти з адвокатами, включеними до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, для надання такої допомоги на постійній основі;

укладає договори з адвокатами, включеними до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, для надання такої допомоги на тимчасовій основі (на підставі окремих договорів про надання послуг);

приймає рішення про заміну адвоката відповідно до статті 24 цього Закону;

приймає рішення про припинення надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Згідно з частиною 1 статті 24 Закону України "Про безоплатну правову допомогу", адвоката, який надає безоплатну вторинну правову допомогу, може бути замінено у разі:

1) хвороби адвоката;

2) неналежного виконання адвокатом своїх зобов`язань за умовами договору;

3) недотримання ним порядку надання безоплатної вторинної правової допомоги;

4) виключення адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.

Відповідно до частини 2 статті 25 Закону України "Про безоплатну правову допомогу", адвокат, який надає безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом чи на тимчасовій основі на підставі договору, має всі права та гарантії, встановлені Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", іншими законами України.

Згідно з частиною 2 статті 26 Закону України "Про безоплатну правову допомогу", адвокат, який надає безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом чи на тимчасовій основі на підставі договору, має всі обов`язки, встановлені Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", іншими законами України.

Із системного аналізу наведених правових норм слідує, що рішення про заміну адвоката приймається центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у конкретно визначеному переліку обставин.

У матеріалах справи відсутні будь-які докази неналежного виконання адвокатом Остапенко В.В. своїх зобов`язань за умовами договору чи недотримання нею порядку надання безоплатної вторинної правової допомоги. Про відсутність таких порушень у своєму відзиві зазначає і відповідач. Не надано суду і доказів відмови адвокатом Остапенко В.В. у наданні ОСОБА_1 необхідної правової допомоги.

Крім того, Бердичівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги вказує, що рішення про припинення надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_1 ним не приймалося. Протилежного судом не встановлено.

Разом з тим, у матеріалах справи міститься ухвала Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 03 вересня 2018 року про відкриття касаційного провадження у цивільній справі № 2-44/2000 за позовом ОСОБА_1

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пунктів 1, 11 частини 1 статті 23 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", професійні права, честь і гідність адвоката гарантуються та охороняються Конституцією України, цим Законом та іншими законами, зокрема:

забороняються будь-які втручання і перешкоди здійсненню адвокатської діяльності;

забороняється втручання у правову позицію адвоката.

Згідно з статтею 33 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є:

1) порушення вимог несумісності;

2) порушення присяги адвоката України;

3) порушення правил адвокатської етики;

4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;

5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків;

6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування;

7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Згідно з частиною 1 статті 36 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Наведеними правовими нормами позивачеві надано право звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із скаргою на дії адвоката щодо невиконання або неналежного виконання ним своїх професійних обов`язків.

Притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності чи наявність висновку КДКА щодо будь-яких порушень адвокатом своїх зобов`язань є підставою для заміни адвоката, що неналежно виконує свої зобов`язання, відповідно до статті 24 Закону України «Про безоплатну правову допомогу».

За таких обставин, коли відсутні будь-які підтвердження неналежного виконання адвокатом Остапенко В.В. своїх зобов`язань чи недотримання нею порядку надання ОСОБА_1 безоплатної вторинної правової допомоги, відмови адвоката у наданні такої допомоги, у матеріалах справи відсутні рішення про припинення надання позивачеві правової допомоги, тому суд не вбачає допущення з боку Бердичівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги бездіяльності при наданні вторинної правової допомоги ОСОБА_1 та не знаходить підстав для заміни Центром адвоката.

Щодо позовної вимоги про необхідність надання відповідачем обґрунтованої відповіді на його скаргу від 31 травня 2018 року, суд зазначає, що вона є необгрунтованою, оскільки така відповідь Бердичівським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги була надана 10 червня 2018 року за № 04-09/544 і міститься у матеріалах справи.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина 2 статті 2 КАС України).

Частиною 1 та 2 статті 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необгрунтованими і задоволенню не підлягають.

Відповідно до положень статті 139 КАС України, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246,256 КАС України, суд

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Бердичівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (вул. Чорновола, 9, м. Бердичів, Житомирська область, 13300, код ЄДРПОУ 39773330) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Черноліхов