open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 листопада 2019 року

Київ

справа №825/1866/17

адміністративне провадження №К/9901/52137/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання відмови неправомірною та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.01.2018, ухвалене у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., суддів - Баргаміної Н.М., Житняк Л.О., та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2018, прийняту у складі колегії суддів: Шурка О.І. (головуючий), Василенка Я.М., Степанюка А.Г.

І. Суть спору

1. У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просив суд:

1.1. - визнати неправомірною відмову (що оформлена відповіддю від 04.07.2017 за № 8465/ч/99-99-02-01-14) в наданні копії всього наказу Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 за №0025т-о/д з вилученням обмеженої інформації;

1.2. - зобов`язати надати копію всього наказу Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 за №0025т-о/д, в якому інформацію з обмеженим доступом (дані про негласних штатних співробітників оперативного підрозділу) вилучити у спосіб, який унеможливлює її з`ясування, зокрема замість прізвищ, ім`я, по-батькові вказати Особа 1, 2 тощо;

1.3. - застосувати обов`язкові правові наслідки ухваленого рішення, зокрема відповідно до пункту 4 частини першої статті 163 КАС України встановити відповідачу строк для подання звіту про виконання постанови.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.06.2017 позивач звернувся до ДФС України із запитом про надання копії всього наказу Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 за №0025т-о/д, в якому зазначив, що в разі наявності в даному наказі даних, що мають обмежений доступ, вилучити ці дані у спосіб, який унеможливлює їх з`ясування. Проте відповідачем відмовлено в наданні документа, що запитувався, про що позивача повідомлено відповіддю від 04.07.2017 за №8465/ч/99-99-02-01-14, з посиланням на норми статті 8 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Таку відмову вважає неправомірною, оскільки випадки, коли документ містить інформацію з обмеженим доступом, врегульовано частиною 7 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Вказаною нормою визначено, що обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 26.06.2017 звернувся до ДФС України із запитом про надання копії всього наказу Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 за №0025т-о/д.

4. ДФС України 04.07.2017 повідомила позивача про неможливість надання інформації про весь наказ, посилаючись на норми статті 8 Закону України «Про доступ до публічної інформації», Закону України «Про інформацію» та Конституцію України.

5. Уважаючи вказану відмову неправомірною, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

6. Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 16.01.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2018, у задоволенні позову відмовив.

7. Відмовляючи у задоволенні позову суди попередніх інстанцій виходили із того, що наказ Міністерства доходів і зборів від 28.08.2013 № 0025т-о/д має статус «таємно» «обмежений доступ», що свідчить про введення у встановленому законодавством порядку обмежень на поширення та доступ до інформації, що міститься в ньому.

IV. Касаційне оскарження

8. У касаційні скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове - про задоволення позовних вимог.

9. У доводах касаційної скарги позивач вказує, що випадки коли документ складається з інформації з обмеженим доступом та з інформації без обмеженого доступу врегульовані частиною сьомою статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Вказаною нормою визначено, що обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, то для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

10. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін. Звертає увагу суду на те, що весь наказ Міністерства доходів і зборів від 28.08.2013 № 0025т-о/д має статус «таємно» «обмежений доступ», а тому всі відомості, що містяться в ньому не мають вільно розповсюджуватися.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

11. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

12. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

13. Кожний громадянин має право знайомитися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею (частина третя статті 32 Конституції України).

14. Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України від 13.01.2011 № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон № 2939-VI).

15. Стаття 1 означеного Закону визначає, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

16. Статтею 19 Закону № 2939-VI передбачено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

17. За загальним правилом публічна інформація є відкритою. Винятки з цього правила встановлюються законом, зокрема, частина друга статті 1 Закону № 2939-VI та частина друга статті 20 Закону України від 02.10.1992 № 2657-ХІІ «Про інформацію» (далі - Закон № 2657-ХІІ).

18. Так, відповідно до статті 20 Закону 2657-ХІІ за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.

19. Положенням статті 6 Закону № 2939-VI встановлено види інформації, до якої може бути обмежено доступ, - конфіденційна, таємна та службова інформація, а також сукупність вимог, дотримання яких є обов`язковим для обмеження доступу до таких видів інформації.

20. Відповідно до частин першої-другої статті 8 вказаного Закону таємна інформація - інформація, доступ до якої обмежується відповідно до частини другої статті 6 цього Закону, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю.

21. Порядок доступу до таємної інформації регулюється цим Законом та спеціальними законами.

22. Відповідно до статті 2 Закону України від 21.01.1994 № 3855-ХІІ «Про державну таємницю» (далі - Закон № 3855-ХІІ) відносини у сфері охорони державної таємниці регулюються Конституцією України, законами України «Про інформацію» та «Про доступ до публічної інформації», цим Законом, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України та іншими нормативно - правовими актами.

23. Стаття 10 Закону № 3855-ХІІ передбачає, що інформація вважається державною таємницею з часу опублікування Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, до якого включена ця інформація, чи зміни до нього у порядку, встановленому цим Законом.

24. Відповідно до частини першої статті 12 Закону № 3855-ХІІ звід відомостей, що становлять державну таємницю, формує Служба безпеки України на підставі рішень державних експертів з питань таємниць. Зазначений Звід та зміни до нього набирають чинності з моменту опублікування в офіційних виданнях України.

25. Відповідно до Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом Служби безпеки України від 12.08.2005 N 440 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 серпня 2005 за N 902/11182, з моменту опублікування Зводу відомостей, що становлять державну таємницю (далі - ЗВДТ) держава забезпечує захист і правову охорону відомостей, які зареєстровані в ньому. Реєстрація відомостей у ЗВДТ є підставою для надання документу, виробу чи іншому матеріальному носію інформації, що містить ці відомості, грифа секретності, який відповідає ступеню секретності, установленому для них у ЗВДТ.

26. До відомостей, що становлять державну таємницю відносяться відомості про належність осіб до негласних штатних співробітників (працівників) оперативного підрозділу (пункт 4.1.13), зокрема, і органів податкової служби.

27. Згідно зі статтею 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту, зокрема у випадку, якщо інформація, що запитується, належить до інформації з обмеженим доступом відповідно до статті 6 Закону.

VI. Позиція Верховного Суду

28. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

29. Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 26.06.2017 звернувся до ДФС України із запитом про надання копії наказу Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 за №0025т-о/д.

30. Разом з тим, наказ Міністерства доходів і зборів від 28.08.2013 № 0025т-о/д має статус «таємно» «обмежений доступ».

31. Порядок доступу до таємної інформації регулюється Закон України «Про доступ до публічної інформації» та спеціальними законами.

32. Суспільні відносини, пов`язані з віднесенням інформації до державної таємниці, засекречуванням, розсекречуванням її матеріальних носіїв та охороною державної таємниці з метою захисту національної безпеки України регулюються нормами Закону України «Про державну таємницю».

33. Відповідно до статті 2 цього Закону відносини у сфері охорони державної таємниці регулюються Конституцією України, законами України «Про інформацію» та «Про доступ до публічної інформації», цим Законом, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України та іншими нормативно - правовими актами.

34. Стаття 10 Закону України «Про державну таємницю» передбачає, що інформація вважається державною таємницею з часу опублікування Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, до якого включена ця інформація, чи зміни до нього у порядку, встановленому цим Законом.

35. Відповідно до частини першої статті 12 Закону № 3855-ХІІ звід відомостей, що становлять державну таємницю, формує Служба безпеки України на підставі рішень державних експертів з питань таємниць. Зазначений Звід та зміни до нього набирають чинності з моменту опублікування в офіційних виданнях України.

36. Відповідно до Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом Служби безпеки України від 12.08.2005 N 440 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.08.2005 за N 902/11182, з моменту опублікування Зводу відомостей, що становлять державну таємницю (далі - ЗВДТ) держава забезпечує захист і правову охорону відомостей, які зареєстровані в ньому. Реєстрація відомостей у ЗВДТ є підставою для надання документу, виробу чи іншому матеріальному носію інформації, що містить ці відомості, грифа секретності, який відповідає ступеню секретності, установленому для них у ЗВДТ.

37. До відомостей, що становлять державну таємницю відносяться відомості про належність осіб до негласних штатних співробітників (працівників) оперативного підрозділу (пункт 4.1.13), зокрема, і органів податкової служби.

38. При таких обставинах та правовому регулюванні Верховний суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що статус наказу Міністерства доходів і зборів від 28.08.2013 № 0025т-о/д «таємно» «обмежений доступ» свідчить про введення у встановленому законодавством порядку обмежень на поширення та доступ до інформації, що міститься в ньому. Оскільки весь наказ має такий статус, то і всі відомості, що містяться в ньому не можуть вільно розповсюджуватися.

39. Отже, Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

40. Доводи касаційної скарги таких висновків не спростовують і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.

41. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VII. Судові витрати

42. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 січня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2018 року у справі № 825/1866/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко

Джерело: ЄДРСР 85575028
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку