ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2019 року

Львів

№ 857/7832/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.,

за участю секретаря судового засідання: Марцинковської О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сихівського районного суду міста Львова від 10 травня 2019 року, ухвалене суддею Бойко О.М. у м.Львові о 17:25, повний текст якого складений 20 травня 2019 року, у справі № 464/9157/14-а за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області, Львівської міської ради, Львівського комунального підприємства "Дністер", ОСОБА_1 , про визнання протиправним і скасування розпорядження, -

ВСТАНОВИВ:

04 вересня 2014 року позивач - ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до відповідача - Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, у якому просив скасувати розпорядження №155 від 15.04.2014, яким його зобов`язано демонтувати житловий будинок та господарські споруди на земельній ділянці комунальної власності між будинками АДРЕСА_2 , які збудовано без документів на землекористування, погодженої проектної документації та розпорядчого документу органу місцевого самоврядування.

В обґрунтування протиправності оскаржуваного розпорядження вказує, що самочинні прибудови були здійснені його батьком ще у 1960 році на належній йому земельній ділянці та підведено комунікації (газо-, електро-, водопостачання, каналізація тощо). Водночас протягом 2010-2014 років ним вчинялись дії, спрямовані на узаконення зазначеного самочинного будівництва, однак позитивні результати досі відсутні.

Ухвалою Сихівського районного суду міста Львова від 10 жовтня 2014 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, залучено до участі у справі в якості третіх осіб Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області, Львівську міську раду та Львівське комунальне підприємство "Дністер".

Ухвалою Сихівського районного суду міста Львова від 01 квітня 2019 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, залучено до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_1.

Рішенням Сихівського районного суду міста Львова від 10 травня 2019 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, третя особа ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, продовживши строки розгляду даної адміністративної справи, за клопотанням позивача розгляд справи відкладено на 07 листопада 2019 року.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача та його представника, скаржника, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що розпорядженням голови Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради № 155 від 15.04.2014 «Про самочинне будівництво на АДРЕСА_2 » затверджено висновок міжвідомчої комісії (протокол від 18.03.2014 № 5, §2) та зобов`язано до 01.05.2014 співвласників житлового будинку по АДРЕСА_2 демонтувати житловий будинок та господарські споруди на земельній ділянці комунальної власності між будинками АДРЕСА_2 , які збудовано без документів на землекористування, погодженої проектної документації та розпорядчого документу органу місцевого самоврядування.

Зі змісту протоколу №5 засідання міжвідомчої комісії при Сихівській районній адміністрації від 18.03.2014 слідує, що предметом розгляду комісії було звернення ЛКП «Дністер» про самочинну забудову житлового будинку та господарської споруди на земельній ділянці між будинками на АДРЕСА_2 та за наслідками розгляду комісією вирішено, що такі збудовано самочинно та підлягають демонтажу.

ОСОБА_2 , вважаючи розпорядження Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради №155 від 15.04.2014 «Про самочинне будівництво на АДРЕСА_2 » протиправним, звернувся до суду з вимогою про його скасування.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке.

Відповідно до підпунктів 3, 6 пункту «б» частини 1 статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі делеговані повноваження: здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об`єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу; вирішення відповідно до законодавства спорів з питань містобудування.

Згідно з підпунктом 5.3.3 пункту 5.3 «Повноваження у галузі будівництва» Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 14.07.2016 №777, до повноважень районної адміністрації в галузі будівництва віднесено розгляд питань та вжиття заходів у порядку, встановленому виконавчим комітетом та департаментом містобудування, щодо фактів самовільного будівництва (погодження, приведення до попереднього стану, демонтажу та ін.).

Рішенням виконкому Львівської міської ради від 01.11.2016 №977 затверджено Положення про Сихівську районну адміністрацію Львівської міської ради (додаток 4), відповідно до пункту 4.50 якого до повноважень районної адміністрації віднесено розгляд питань та вжиття заходів у порядку, встановленому виконавчим комітетом, щодо фактів самовільного будівництва (погодження, приведення до попереднього стану, демонтажу тощо).

З метою вдосконалення порядку врегулювання питань самочинного будівництва у м.Львові, посилення контролю щодо самочинного будівництва, відповідальності фізичних та юридичних осіб за порушення вимог ведення будівництва, дотримання правил користування будинками і спорудами, пам`ятками архітектури, житловими і нежитловими приміщеннями, прибудинковими територіями, зонами охорони пам`яток рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 09.09.2011 №835 затверджено Положення про порядок врегулювання питань самочинного будівництва у м.Львові (далі - Положення №835).

Відповідно до пункту 3.1. Положення №835 розгляд питань за фактами здійсненого (здійснюваного) фізичними та юридичними особами самочинного будівництва (реконструкції) об`єктів за підвідомчістю справ здійснює районна адміністрація відповідного району, у якому здійснено (здійснюється) самочинне будівництво.

Відповідно до підпункту 3.5.7 пункту 3.5 Положення про Сихівську районну адміністрацію Львівської міської ради, голова районної адміністрації у порядку, визначеному законодавством видає у межах компетенції районної адміністрації розпорядження, вносить в них зміни та доповнення, організовує їх виконання.

Згідно з частиною 1 статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти голови районної в місті ради, прийняті в межах наданих повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Положенням №835 встановлено, що підготовку проектів розпоряджень голів районних адміністрацій за фактами здійсненого (здійснюваного) фізичними та юридичними особами самочинного будівництва (реконструкції) об`єктів містобудування здійснюють міжвідомчі комісії при районних адміністраціях.

Рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради від 25.05.2007 №331 затверджено Положення про міжвідомчі комісії при районній адміністрації Львівської міської ради відповідно до підпункту 3.11 пункту 3 якого міжвідомча комісія розглядає питання і дає технічні висновки про здійснене (здійснюване) юридичними, фізичними особами, фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності самочинне будівництво, самочинну реконструкцію, переобладнання та капітальний ремонт існуючих об`єктів відповідно вимог Положення про порядок врегулювання питань самочинного будівництва у м.Львові, затвердженого відповідним рішенням виконавчого комітету.

Згідно з пунктом 4.8 розділу 4 «Порядок розгляду заяв з питань самочинного будівництва» Положення №835 висновок міжвідомчої комісії при районній адміністрації з рекомендаціями затверджує своїм розпорядженням голова районної адміністрації.

Відповідно до пункту 5.1 Положення №835 міжвідомчі комісії при районних адміністраціях можуть приймати у кожному конкретному випадку самочинного будівництва одне з таких рішень: 5.1.1. про передачу матеріалів до суду у разі істотного відхилення будівництва від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, або істотного порушення будівельних норм і правил з відповідним позовом про зобов`язання проведення особою, що здійснила (здійснює) самочинне будівництво, відповідної перебудови; 5.1.2. про передачу матеріалів до суду щодо визнання за територіальною громадою міста права власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на земельній ділянці, що знаходиться у комунальній власності, якщо це не порушує права інших осіб; 5.1.3. про знесення у терміни, визначені розпорядчими документами, самочинного будівництва особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, за її кошти: у разі неможливості виділення земельної ділянки для цього будівництва (пп.5.1.3.1); у разі заперечення виконавчим органом міської ради визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на земельній ділянці, що знаходиться у комунальній власності і не підлягає передачі у власність(пп.5.1.3.2); у разі порушення прав інших осіб (пп.5.1.3.3).

Згідно з підпунктом 5.5.1 пункту 5.5 «Повноваження щодо забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян» Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 14.07.2016 № 777, районні адміністрації наділені повноваженням звернення до судових органів з позовними заявами щодо фактів самочинного будівництва, а також з інших справ, які виникають у процесі здійснення наданих районній адміністрації повноважень.

Аналогічні повноваження, що відносяться до компетенції районної адміністрації, закріплені пунктом 4.66 Положення про Сихівську районну адміністрацію Львівської міської ради.

Системний аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради не наділена необхідним обсягом повноважень на зобов`язання особи у примусовому (розпорядчому, наказному) порядку знести самочинне будівництво, рекомендація особі вчинити певні добровільні дії, яка викладена у формі розпорядження, як обов`язкового для виконання рішення суб`єкта владних повноважень (правового акту), виключається.

Голова районної адміністрації уповноважений лише своїм розпорядженням затвердити відповідний висновок міжвідомчої комісії при районній адміністрації з рекомендаціями, а не з одночасним зобов`язанням особи демонтувати (знести) самочинне будівництво та підміняти, таким чином, суд.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Суд апеляційної інстанції, здійснивши перевірку рішення суб`єкта владних повноважень щодо відповідності визначеним ч.2 ст.2 КАС України критеріям, вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст. 90 КАС України).

Із наявних в матеріалах справи доказів судом встановлено, що батьку позивача ОСОБА_4 16.02.1952 виконавчим комітетом Червоноармійської райради депутатів трудящих м. Львова було видано ордер на право зайняття однокімнатної квартири АДРЕСА_4 площею 23,0 кв.м.

За ОСОБА_4 було закріплено право на тимчасове користування земельною ділянкою в розмірі 0,06 га, яка знаходиться по АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою виконавчого комітету Червоноармійської райради депутатів трудящих м. Львова від 25.07.1951 № 271/17.

Крім того, 26.07.1951 позивачу видано дозвіл на побудову сараю по АДРЕСА_2 на відстані 40 м від жилого будинку.

Відповідно до технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_6 від 26.03.2014, виконаного ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», вказаний будинок складається з однієї кімнати площею 9,2 кв.м та кухні площею 16,0 кв.м. Загальна площа будинку складає 25,2 кв.м.

Тобто, спірна будівля була побудована батьком позивача у 1956 році, що свідчить про тривале користування такою. Наведені обставини сторонами та скаржником не заперечуються.

При цьому, колегія суддів зауважує, що за змістом статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

За рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

У разі неможливості виконання рішення суду особою, яка здійснила таке самочинне будівництво (смерть цієї особи, оголошення її померлою, визнання безвісно відсутньою, ліквідація чи визнання її банкрутом тощо), знесення самочинно збудованого об`єкта здійснюється за рішенням суду за рахунок коштів правонаступника або за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету та в інших випадках, передбачених законодавством.

Так, зі змісту відповіді Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області №7/13-6-1795 від 09.04.2014, наданої на звернення Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, слідує, що в ході перевірки, проведеної 03.04.2014 посадовими особами Інспекції в присутності ОСОБА_2 на підставі документів, представлених даною особою, встановлено, що за адресою АДРЕСА_2 (згідно технічного паспорта, складеного ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» станом на 26.03.2014) розташований індивідуальний житловий будинок літ.«А-1», сарай літ.«Б» та гараж літ.«В». Документи на будівництво зазначених будівель на час перевірки не представлено. За наслідками проведеної перевірки посадовими особами складено акт. На підставі відібраних від ОСОБА_2 пояснень, представлених оригіналів та копій документів Інспекція дійша висновку про відсутність правових підстав для притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності.

Колегія суддів також зауважує, що за наслідками проведеної перевірки посадовими особами Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області позивачу припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил не видано.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов`язку щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваного розпорядження.

Аналізуючи наведені правові норми та обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване позивачем розпорядження Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради №155 від 15.04.2014 є протиправним, прийнятим з порушенням принципів, передбачених ч.2 ст.2 КАС України, що має наслідком його скасування.

Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Керуючись статтями 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Сихівського районного суду міста Львова від 10 травня 2019 року у справі №464/9157/14-а - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя

І. В. Глушко

судді

О. І. Довга

І. І. Запотічний

Постанова складена в повному обсязі 12.11.2019.