ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/1030/19 Суддя (судді) першої інстанції: Леонтович А.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого : Бєлової Л.В.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.

за участю секретаря судового засідання: Лещенко В.С.

розглянувши у судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Бучанської міської ради на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 липня 2019 року (повний текст рішення складено 15.07.2019) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Бучанської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2019 року позивач, ОСОБА_1 , звернулася до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просила визнати незаконним та скасувати рішення Бучанської міської ради від 24.01.2019 №2929-53-VII "Про затвердження матеріалів "Детальний план території, орієнтовною площею 5,0 га, що розташована в межах вулиць І.Руденка, Сім`ї Забарило, бульвару Богдана Хмельницького та існуючої житлової і громадської забудови в м. Буча Київської області , для розміщення громадської забудови, садибної та багатоквартирної житлової забудови з об`єктами соціально-побутового призначення" .

В подальшому, позивачем було подано заяву про зміну підстав позову.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02 липня 2019 року адміністративний позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення Бучанської міської ради від 24.01.2019 №2929-53-VII "Про затвердження матеріалів "Детальний план території, орієнтовною площею 5,0 га, що розташована в межах вулиць І.Руденка, Сім`ї Забарило, бульвару Богдана Хмельницького та існуючої житлової і громадської забудови в м. Буча Київської області , для розміщення громадської забудови, садибної та багатоквартирної житлової забудови з об`єктами соціально-побутового призначення".

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу у якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до невірного вирішення справи по суті. Зокрема, апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що Генеральний план є стратегічним документом, положення якого деталізуються на рівні Плану зонування м.Буча, який у свою чергу передбачає для зони загальноміського центру Г-1, зокрема, такий допустимий вид використання, як окремі багатоквартирні житлові будинки (за умови обов`язкового розроблення детального плану території), а в даному випадку має місце можливість будівництва наряду з об`єктами, передбаченими Генеральним планом м.Буча, також тих об`єктів, що є допустимими згідно зонінгу.

Апелянт вказує, що статус Генерального плану м.Буча як ключового елементу комплексу містобудівної документації не означає, що план зонування м.Буча має абсолютно точно відображати всі його положення, він деталізує Генеральний план залежно від особливостей тих чи інших зон міста.

Крім того, апелянт щодо відсутності звіту про стратегічну екологічну оцінку або розділу «охорона навколишнього природного середовища вказує, що ст.3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» визначено виключний перелік видів діяльності, для яких обов`язковою є така оцінка, серед якого відсутні об`єкти, будівництво яких передбачено оскаржуваним детальним планом території.

Також, апелянт вказував на дотримання порядку проведення громадських слухань.

30.10.2019 до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримав позицію суду першої інстанції.

Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, 29.06.2017 Бучанська міська рада прийняла рішення про розробку детального плану території орієнтовною площею 5,0 га, що розташована в межах вулиць І. Руденка, сім`ї Забарило, бульвару Богдана Хмельницького та існуючої житлової і громадської забудови в м . Буча Київської області, для розміщення громадської забудови, садибної і багатоквартирної житлової забудови з об`єктами соціально-побутового призначення (том 1, а.с. 10).

На виконання зазначеного рішення Бучанської міської ради, 27.10.2017 між Комунальним підприємством "Бучабудзамовник" (замовник), ТОВ "Центр архітектурного планування та ландшафтного дизайну" (виконавець) та фізичною особою ОСОБА_5 (платник) укладено договір №27-10-1/64, за умовами якого виконавець за завданням замовника розробляє містобудівну документацію, а саме: Детальний план території земельної ділянки загальною площею близько 6,50 га, що розташована в м . Буча Київської області (том 1, а.с. 13-14).

Відповідно до умов зазначеного договору погоджено договірну ціну, кошторис та графік виконання проектних робіт за цим договором (том 1, а.с.15, 16, 17).

14 листопада 2017 року ТОВ "Проект АПЛД" отримало від КП "Бучабудзамовник" завдання на розроблення детального плану території.

З 08.11.2018 року по 07.12.2018 відбулося громадське обговорення проекту детального плану території, про що уповноваженим органом містобудування та архітектури виконавчого комітету Бучанської міської ради 07.12.2018 складено протокол громадських слухань (том 1, а.с.46-48).

За період громадських обговорень з 08.11.2018 по 07.12.2018 (включно) до відповідальної особи було подано 17 заяв та пропозицій, які було розглянуто комісією з розгляду та врахування пропозицій громадськості до проекту містобудівної документації.

06 грудня 2018 року позивачем подано пропозиції та зауваження до проекту детального плану території (том 1, а.с.43-45).

07 грудня 2018 року уповноваженим органом складено звіт про результати розгляду пропозицій громадськості згідно з яким усі пропозиції громадськості було відхилено (том 1, а.с.49-56).

29 грудня 2018 року позивач отримав від відповідача лист №Ч-2638, яким його повідомлено про опрацювання пропозицій громадськості, результати розгляду яких будуть оприлюднені відповідно до вимог чинного законодавства (том 1, а.с.57).

В подальшому, рішенням Бучанської міської ради від 24.01.2019 №2929-53-VII затверджено матеріали містобудівної документації, а саме "Детальний план території, орієнтовною площею 5,0 га, що розташована в межах вулиць І.Руденка, Сім`ї Забарило, бульвару Богдана Хмельницького та існуючої житлової і громадської забудови в м. Буча Київської області, для розміщення громадської забудови, садибної та багатоквартирної житлової забудови з об`єктами соціально-побутового призначення" (том 1, а.с.58).

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив та вказав, що проектні рішення детального плану території в межах вулиць І. Руденка, сім`ї Забарило, бульвару Богдана Хмельницького в м. Буча Київської області не відповідають вимогам чинного Генерального плану м. Буча, затвердженого рішенням Бучанської міської ради від 17.03.2015 № 2124-67-VI.

Також, суд першої інстанції звертав увагу, що матеріали оскаржуваного детального плану території та його зміст не містять Звіту про стратегічну екологічну оцінку, а розділ 2.8 "Містобудівні заходи для поліпшення стану навколишнього середовища" - не є Звітом і не відповідає вимогам закону. Вимоги стосовно оприлюднення розділу "Охорона навколишнього природного середовища" або звіту про стратегічну екологічну оцінку на офіційному веб-сайті відповідачем дотримані не були. А тому, відповідачем порушені процедура та порядок прийняття детального плану території в частині здійснення стратегічної екологічної оцінки в процесі розроблення документа, передбачений статтями 11-13 Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку".

Крім того, суд першої інстанції вказував на те, що детальний план території розроблено особою, яка не пройшла професійну атестацію виконавців робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури та порушення відповідачем порядку проведення громадських слухань обговорення детального плану території

Даючи правову оцінку викладеним обставинам справи, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Основними доводами визнання вказаного вище рішення протиправним позивач зазначає невідповідність детального плану території генеральному плану міста, порушення порядку проведення громадського обговорення в частині розгляду пропозицій та зауважень до проекту детального плану території, порушення відповідачем вимог ст. 10 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку».

Згідно статті 12 Закону України "Про основи містобудування" до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій; до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать: затвердження детальних планів територій за наявності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території; визначення територій для містобудівних потреб; внесення пропозицій щодо встановлення і зміни меж населених пунктів відповідно до закону.

Порядок розроблення містобудівної документації, затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 листопада 2011 року № 290 (далі - Порядок № 290).

Відповідно до пункту 4.1 Порядку № 290 рішення про розроблення генерального плану, плану зонування території, детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, а також внесення змін до цієї містобудівної документації приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

Згідно з пунктом 4.3. Порядку № 290 замовником розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні або внесення змін до неї є: при розробленні генерального плану населеного пункту, плану зонування території, а також детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, - виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; при розробленні детального плану території, яка розташована за межами населеного пункту, - районна державна адміністрація, а в разі відсутності адміністративного району - відповідно Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Відтак, Бучанська міська рада Київської області наділена повноваженнями щодо замовлення та затвердження містобудівної документації м. Буча, зокрема, детального плану території.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної документації» генеральний план населеного пункту - це містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту; детальний план території - це містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території; містобудівна документація - це затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

Пунктом 3 частини першої статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану.

Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником.

У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Частиною першою статті 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території; детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

Згідно з частиною четвертою статті 19 цього ж Закону детальний план території визначає: принципи планувально-просторової організації забудови; червоні лінії та лінії регулювання забудови; функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; черговість та обсяги інженерної підготовки території; систему інженерних мереж; порядок організації транспортного і пішохідного руху; порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території).

Згідно з п. 4.2 ДБН Б.1.1-14:2012 "Склад та зміст детального плану територій", затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України від 12.03.2012 №107, детальний план розробляється, зокрема, на структурно-планувальні елементи території населеного пункту, які мають цілісний планувальний характер, - на основі затвердженого генерального плану цього населеного пункту відповідно до чинного законодавства, плану зонування (за наявності) з використанням матеріалів містобудівного та земельного кадастрів.

Відповідно до п. 1.1 ДБН Б. 1-3-97 "Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження генеральних планів міських населених пунктів", затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 25.09.1997 №164, що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, генеральний план міста, селища є основним планувальним документом, який встановлює в інтересах населення та з врахуванням державних завдань напрямки і межі територіального розвитку населеного пункту, функціональне призначення і будівельне зонування території, містить принципові рішення щодо розміщення об`єктів загальноміського або загальноселищного значення, організації вулично-дорожньої мережі і дорожнього руху, інженерного обладнання, інженерної підготовки і благоустрою, захисту території від небезпечних природних і техногенних процесів, охорони природи та історико- культурної спадщини, черговості освоєння території. Генеральний план міста, селища є основним видом містобудівної документації з планування території населеного пункту, призначеним для обґрунтування (розроблення та реалізації) довгострокової політики органу місцевого самоврядування в питаннях використання і забудови території.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 ДБН 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", затвердженого наказом Держкоммістобудування від 17.04.1992 №44 територія міста за функціональним призначенням і характером використання поділяється на селищну, виробничу в т. ч. зовнішнього транспорту і ландшафтно-рекреаційну. До селищної території входять ділянки житлових будинків, громадських установ, будинків і споруд, у т. ч. навчальних, проектних, науково-дослідних та інших інститутів без дослідних виробництв, внутрішньоселищна, вулично-дорожна і транспортна мережа, а також площі, парки, сади, сквери, бульвари, інші об`єкти зеленого будівництва й місця загального користування.

Системний аналіз вказаних правових норм дає підстави дійти висновку, що генеральний план населеного пункту, план зонування та детальний план території є видами містобудівної документації, при цьому, генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, а план зонування та детальний план території розробляються на підставі Генерального плану території та не можуть йому суперечити. Крім того, детальний план території розробляється на підставі плану зонування та не може йому суперечити.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що положеннями Генерального плану м. Буча, Плану зонування (зонінгу) м. Буча Київської області визначено, що територія, де проектом передбачено розміщення проектної забудови, відноситься до зони загальноміського центру.

Зона включає загальноміський центр з багатофункціональним використанням території, зона призначена для розташування адміністративних, ділових, фінансових, торговельних, культурно-просвітницьких установ та супутніх до них елементів транспортної інфраструктури.

Переважні види використання: 1. адміністративні споруди, офіси, організації управління, приміщення архівів; 2. будівлі змішаного використання - з житловими приміщеннями у верхніх поверхах та розміщенням на нижніх поверхах обєктів ділового, культурного, комерційного використання; 3. окремі багатоквартирні житлові будинки, що існували на території зони на момент розроблення зонінгу; 4. окремі житлові будинки садибного типу, що існували на території зони на момент розроблення зонінгу; 5. отелі, центри обслуговування туристів; 6. банки, відділення банків; юридичні установи; 7. відділення звязку, поштові відділення; 8. заклади культури та мистецтва; 9. музеї, виставкові зали, художні галереї; 10. культурні споруди; 11. підприємства громадського харчування; 12. магазини, торговельні комплекси; 13. підприємства побутового обслуговування населення; 14. відділки, дільничні пункти міністерства внутрішніх справ; 15. парки, сквери, бульвари.

Супутні види використання: 1. установи освіти та виховання; 2. спортивні та культурно-оздоровчі заклади; 3. споруди для тимчасового зберігання транспортних засобів, для обслуговування існуючих в зоні об`єктів; 4. центри сімейної медицини, поліклініки; 5. аптеки, реабілітаційні центри; 6. кабінети лікарів, що займаються практикою; 7. малі архітектурні центри.

Допустимі види використання (потребують спеціального дозволу або погодження): 1. окремі багатоквартирні житлові будинки (за умови обов`язкового розроблення детального плану території); 2. гаражі та стоянки для постійного зберігання транспортних засобів для обслуговування існуючих в зоні об`єктів; 3. розважальні центри; 4. громадські вбиральні.

Так, планом існуючого використання території згідно з Генеральним планом м. Буча визначено, що земельна ділянка по вулиці Б. Хмельницького розділена на 3 території: (1) територія храму Андрія Первозванного (існуючий); (2) територія бібліотеки по вулиці Б.Хмельницького, 7-б (0,2226 га); (3) територія Зали Урочистих подій по бульвару Б.Хмельницького, 7-а (0,4135 га).

Будівництво бібліотеки та Залу Урочистих подій передбачалося на підставі пропозицій громадськості, що підтверджується протоколом попередніх громадських слухань по матеріалах "Ескіз генерального плану міста Буча Київської області" від 08.02.2014 (том 4, а.с.26-28).

В подальшому, вказані пропозиції громадськості були враховані робочою нарадою за участі голів постійних депутатських комісій Бучанської міської ради та архітектурно-містобудівною радою відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Бучанської міської ради, про що свідчить протокол №1 від 17.04.2014 (том 4, а.с.18-25).

Пунктом 4.2 Генерального плану м. Буча, визначено, що по бульвару Б. Хмельницького планується будівництво бібліотеки та залу урочистих подій (том 3, а.с.144).

Колегія суддів зауважує, що відповідно до Генерального плану м.Буча допустимими видами використання (потребують спеціального дозволу або погодження) території в межах вулиць І. Руденка, сім`ї Забарило, бульвару Богдана Хмельницького в м. Буча Київської області, є, зокрема, окремі багатоквартирні житлові будинки (за умови обов`язкового розроблення детального плану території).

Пунктом 3.4 ДБН Б.1.1-14:2012 визначається, що використання території за переважними функціями (багатофункціональна, громадська, житлова, промислова тощо), що існує або встановлюється містобудівною документацією, та наявність інших супутніх функцій, які не суперечать функціям, що переважають.

Крім того, згідно з п. 5.8. ДСТУ-Н Б Б.1.1-12:2011 «Настанова про склад та зміст плану зонування території (зонінг)», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15 грудня 2011 року № 345, схема зонування складається, як правило, з основних типів зон: громадські; житлові; рекреаційні; курортні; зони транспортної інфраструктури; зони інженерної інфраструктури; комунально-складські; виробничі; спеціальні; зони земель історико-культурного призначення; зона земель природно-заповідного фонду.

В містобудівних регламентах для кожної територіальної зони встановлюються: переважні види використання; супутні види дозволеного використання; допустимі види використання.

Так, положеннями текстової частини детального плану території для розміщення громадської забудови, садибної та багатоквартирної житлової забудови з об`єктами соціально-побутового призначення в межах вулиць І. Руденка, сім`ї Забарило, бульвару Богдана Хмельницького в м. Буча Київської області визначено, що детальний план розроблено з метою визначення планувальної організації, функціонального призначення, просторової композиції та параметрів забудови земельної ділянки, визначення всіх планувальних обмежень використання території згідно з державними будівельними нормами та санітарно-гігієнічними нормами.

Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 детального плану території перебачено компактну організацію нового житлового кварталу, природно повязаного з існуючою житловою забудовою. Детальний план уточнює положення Генерального плану міста Буча в частині планувальної структури і функціонального призначення, просторової композиції та параметрів забудови.

Згідно з пунктом 2.2 розділу 2 детального плану території передбачено створення житлової забудови, яка формується багатоквартирним п`ятиповерховим 7-секційним будинком з вбудованими громадськими приміщеннями. Також проектом передбачається двоповерхова добудова центру надання соціальних послуг.

В структурі житлового кварталу, що проектується, передбачено розміщення озелененого простору. Таке рішення дає можливість для розміщення всіх необхідних елементів та об`єктів благоустрою та організації комфортного середовища для мешканців будинків. Таким чином, формується територія спільного користування з передбаченими на ній майданчиками відпочинку, дитячими та спортивними майданчиками та місцями відпочинку різних вікових груп населення.

В структуру відкритого простору входять елементи благоустрою, спортивні майданчики та майданчики для відпочинку дітей та дорослого населення.

У пункті 2.4 розділу 2 детального плану території проаналізовано систему обслуговування населення та зроблено висновок, що при проектуванні житлової забудови слід передбачити розміщення дитячих майданчиків, при цьому будівництво дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів, розрахованих у Генеральному плані м. Буча, детальним планом території не охоплюється. Для зберігання автотранспорту проектом передбачено розміщення автостоянок для постійного зберігання автотранспорту.

А тому, передбачене детальним планом території функціональне призначення території для розміщення громадської забудови, садибної та багатоквартирної житлової забудови з об`єктами соціально-побутового призначення в межах вулиць І. Руденка, сім`ї Забарило, бульвару Богдана Хмельницького в м. Буча Київської області не суперечить визначеному у Генеральному плані м.Буча використанню території, а є уточненням його положень, що відповідає вимогам статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відтак, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції в цій частині.

Щодо доводів позивача, з якими погодився суд першої інстанції, про порушення відповідачем процедури та порядку прийняття детального плану території в частині здійснення стратегічної екологічної оцінки в процесі розроблення документа, передбачений Законом України "Про стратегічну екологічну оцінку", колегія суддів зазначає про таке.

Відповідно до "Протоколу про стратегічну екологічну оцінку до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті" (ратифіковано Законом № 562-VIII від 01.07.2015) з метою забезпечення високого рівня захисту навколишнього середовища, зокрема здоров`я населення, Україна взяла на себе такі зобов`язання: сприяння розглядові питань занепокоєності стосовно екологічних проблем, зокрема пов`язаних зі здоров`ям населення, під час розробки політики й законодавства; встановлення чітких, прозорих та ефективних процедур стратегічної екологічної оцінки.

Згідно п.2. ст. 4 вищевказаного Протоколу, стратегічна екологічна оцінка проводиться стосовно планів і програм, які готуються для сільського господарства, лісового господарства, рибальства, енергетики, промисловості, зокрема гірничодобувної, транспорту, регіонального розвитку, утилізації відходів, водного господарства, зв`язку, туризму, планування розвитку міських та сільських районів або землекористування, і тих, які встановлюють структуру для згоди стосовно майбутнього розвитку проектів, перелічених у додатку I, та будь-яких інших проектів, перелічених у додатку II, що згідно з національним законодавством вимагає оцінки впливу на навколишнє середовище.

Закон України № 2354-VIII «Про стратегічну екологічну оцінку» (далі- Закон № 2354), яким регулюються відносини у сфері оцінки наслідків для довкілля, у тому числі для здоров`я населення, виконання документів державного планування та дія якого поширюється на документи державного планування, які стосуються сільського господарства, лісового господарства, рибного господарства, енергетики, промисловості, транспорту, поводження з відходами, використання водних ресурсів, охорони довкілля, телекомунікацій, туризму, містобудування або землеустрою (схеми) та виконання яких передбачатиме реалізацію видів діяльності (або які містять види діяльності та об`єкти), щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля, або які вимагають оцінки, зважаючи на ймовірні наслідки для територій та об`єктів природно-заповідного фонду та екологічної мережі (далі - території з природоохоронним статусом), крім тих, що стосуються створення або розширення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Пунктом 3 ч.1 ст.1 Закону № 2354 визначено, що документи державного планування - стратегії, плани, схеми, містобудівна документація, загальнодержавні програми, державні цільові програми та інші програми і програмні документи, включаючи зміни до них, які розробляються та/або підлягають затвердженню органом державної влади, органом місцевого самоврядування.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2354 суб`єктами стратегічної екологічної оцінки є серед інших замовник; органи виконавчої влади; органи місцевого самоврядування.

Статтею 9 Закону № 2354-VII визначено такі етапи стратегічної екологічної оцінки :1) визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки; 2) складання звіту про стратегічну екологічну оцінку; 3) проведення громадського обговорення та консультацій у порядку, передбаченому статтями 12 та 13 цього Закону, транскордонних консультацій у порядку, передбаченому статтею 14 цього Закону; 4) врахування звіту про стратегічну екологічну оцінку, результатів громадського обговорення та консультацій; 5) інформування про затвердження документа державного планування; 6) моніторинг наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров`я населення.

Звіт про стратегічну екологічну оцінку, результати громадського обговорення та консультацій, проведених згідно із статтями 12 та 13 цього Закону враховуються в документі державного планування.

Відповідно до ст. 11 Закону № 2354-VII замовник забезпечує складання звіту про стратегічну екологічну оцінку після врахування зауважень і пропозицій, отриманих у процесі громадського обговорення заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки та наданих органами, зазначеними у статтях 6-8 цього Закону.

Звіт про стратегічну екологічну оцінку складається до затвердження документа державного планування та містить з урахуванням змісту і рівня деталізації документа державного планування, сучасних знань і методів оцінювання таку інформацію:

1) зміст та основні цілі документа державного планування, його зв`язок з іншими документами державного планування;

2) характеристику поточного стану довкілля, у тому числі здоров`я населення, та прогнозні зміни цього стану, якщо документ державного планування не буде затверджено (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);

3) характеристику стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану його здоров`я на територіях, які ймовірно зазнають впливу (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);

4) екологічні проблеми, у тому числі ризики впливу на здоров`я населення, які стосуються документа державного планування, зокрема щодо територій з природоохоронним статусом (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);

5) зобов`язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов`язані із запобіганням негативному впливу на здоров`я населення, встановлені на міжнародному, державному та інших рівнях, що стосуються документа державного планування, а також шляхи врахування таких зобов`язань під час підготовки документа державного планування;

6) опис наслідків для довкілля, у тому числі для здоров`я населення, у тому числі вторинних, кумулятивних, синергічних, коротко-, середньо- та довгострокових (1, 3-5 та 10-15 років відповідно, а за необхідності - 50-100 років), постійних і тимчасових, позитивних і негативних наслідків;

7) заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом`якшення негативних наслідків виконання документа державного планування;

8) обґрунтування вибору виправданих альтернатив, що розглядалися, опис способу, в який здійснювалася стратегічна екологічна оцінка, у тому числі будь-які ускладнення (недостатність інформації та технічних засобів під час здійснення такої оцінки);

9) заходи, передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров`я населення;

10) опис ймовірних транскордонних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров`я населення (за наявності);

11) резюме нетехнічного характеру інформації, передбаченої пунктами 1-10 цієї частини, розраховане на широку аудиторію.

Звіт про стратегічну екологічну оцінку підписується всіма його авторами (виконавцями) із зазначенням їхньої кваліфікації.

У складі містобудівної документації звітом про стратегічну екологічну оцінку для проектів містобудівної документації є розділ "Охорона навколишнього природного середовища", який має відповідати вимогам частини другої цієї статті.

Статтею 12 ЗУ Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку" встановлений порядок та процедура громадського обговорення у процесі стратегічної екологічної оцінки. Так, Замовник своєчасно забезпечує можливості для участі громадськості у стратегічній екологічній оцінці проекту документа державного планування, за умови доступності для розгляду всіх альтернативних варіантів.

Проект документа державного планування та звіт про стратегічну екологічну оцінку оприлюднюються на офіційному веб-сайті замовника з метою одержання та врахування зауважень і пропозицій громадськості.

Про оприлюднення проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку громадськість повідомляє замовник.

Повідомлення про оприлюднення проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку публікується у друкованих засобах масової інформації (не менш як у двох), визначених замовником, та розміщується на офіційному веб-сайті замовника. Замовник забезпечує розміщення повідомлення та доступ до проекту документа державного планування і звіту про стратегічну екологічну оцінку протягом усього строку громадського обговорення, визначеного відповідно до частини шостої цієї статті.

Повідомлення про оприлюднення проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку повинно містити інформацію про:

1) повну назву документа державного планування, що пропонується, та стислий виклад його змісту;

2) орган, що прийматиме рішення про затвердження документа державного планування;

3) передбачувану процедуру громадського обговорення, у тому числі:

а) дату початку та строки здійснення процедури;

б) способи участі громадськості (надання письмових зауважень і пропозицій, громадські слухання тощо);

в) дату, час і місце проведення запланованих громадських слухань (у разі проведення);

г) орган, від якого можна отримати інформацію та адресу, за якою можна ознайомитися з проектом документа державного планування, звітом про стратегічну екологічну оцінку та екологічною інформацією, у тому числі пов`язаною зі здоров`ям населення, що стосується документа державного планування;

ґ) орган, до якого подаються зауваження і пропозиції, його поштову та електронну адреси та строки подання зауважень і пропозицій;

д) місцезнаходження наявної екологічної інформації, у тому числі пов`язаної зі здоров`ям населення, що стосується документа державного планування;

4) необхідність проведення транскордонних консультацій щодо проекту документа державного планування.

Строк громадського обговорення встановлюється замовником і не може становити менш як 30 днів з дня оприлюднення повідомлення, передбаченого частиною четвертою цієї статті.

Громадськість у межах строку громадського обговорення має право подати замовнику в письмовій формі (у тому числі в електронному вигляді) зауваження і пропозиції до проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку. Усі зауваження і пропозиції до проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов`язковому розгляду замовником. За результатами розгляду замовник враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє. Пропозиції і зауваження, подані після встановленого строку, не розглядаються.

Оприлюднення проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку з метою одержання зауважень і пропозицій не виключає можливості проведення в порядку, передбаченому законодавством, громадських слухань, будь-яких інших форм публічного громадського обговорення проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку.

За результатами громадського обговорення замовник готує довідку про громадське обговорення, в якій підсумовує отримані зауваження і пропозиції та зазначає, яким чином у документі державного планування та звіті про стратегічну екологічну оцінку враховані зауваження і пропозиції, надані відповідно до цієї статті (або обґрунтовує їх відхилення), а також обґрунтовує обрання саме цього документа державного планування у тому вигляді, в якому він запропонований до затвердження, серед інших виправданих альтернатив, представлених до розгляду. До довідки додаються протокол громадських слухань (у разі проведення) та отримані письмові зауваження і пропозиції. Довідка про громадське обговорення є публічною інформацією.

Громадське обговорення у процесі стратегічної екологічної оцінки проектів містобудівної документації на місцевому рівні проводиться в порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" для громадського обговорення проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

Відповідно до статті 13 вищевказаного Закону проект документа державного планування місцевого та регіонального рівнів, звіт про стратегічну екологічну оцінку та повідомлення про оприлюднення цих документів подає замовник (на паперових носіях та в електронному вигляді) до органів, зазначених у статті 8 цього Закону.

Згідно з пп. 5 п. 3 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» внесені зміни до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», зокрема, статтю 2 доповнено частиною четвертою, відповідно до якої містобудівна документація підлягає стратегічній екологічній оцінці в порядку, встановленому Законом України «Про стратегічну екологічну оцінку». Розділ «Охорона навколишнього природного середовища», що розробляється у складі проекту містобудівної документації, одночасно є звітом про стратегічну екологічну оцінку, який має відповідати вимогам Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку».

Вказаний закон прийнятий 20.03.2018 року та набрав чинності 12.04.2018 року, введено в дію 12 жовтня 2018 року.

Таким чином, обов`язок щодо дотримання процедур стратегічної екологічної оцінки, визначених вказаним законом, має застосовуватися після 12.10.2018 року.

Роботи щодо розроблення проекту детального плану план території, орієнтовною площею 5,0 га, що розташована в межах вулиць І.Руденка, Сім`ї Забарило, бульвару Богдана Хмельницького та існуючої житлової і громадської забудови в м. Буча Київської області, для розміщення громадської забудови, садибної та багатоквартирної житлової забудови з об`єктами соціально-побутового призначення, були розпочаті до набрання чинності Законом України «Про стратегічну екологічну оцінку» 12.10.18.

Отже, на момент розроблення детального плану містобудівна документація не підлягала стратегічній екологічній оцінці.

Відповідно до ч. 1 ст.10 Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку" стратегічна екологічна оцінка здійснюється у процесі розроблення документа державного планування до його подання для затвердження. Здійснення стратегічної екологічної оцінки забезпечує замовник.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», вплив на довкілля - будь-які наслідки планової діяльності для довкілля, в тому числі наслідки для безпечності життєдіяльності людей та їхнього здоров`я, флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, повітря, води, клімату, ландшафту, природних територій та об`єктів, історичних пам`яток та інших матеріальних об`єктів чи для сукупності цих факторів, а також наслідки для об`єктів культурної спадщини чи соціально - економічних умов, які є результатом зміни цих факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Згідно з пунктами 2, 10 ч. 3 ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», друга категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включає намив територій на землях водного фонду; інфраструктурні проекти: облаштування індустріальних парків: будівництво житлових кварталів (комплексів багатоквартирних житлових будинків) та торговельних чи розважальних комплексів поза межами населених пунктів на площі 1,5 гектара і більше або в межах населених пунктів, якщо не передбачено їх підключення до централізованого водопостачання та/або водовідведення: будівництво кінотеатрів з більш як 6 екранами: будівництво (облаштування) автостоянок на плоті не менш як 1 гектар і більш як на 100 паркомісць.

Колегія суддів вважає, що детальний план території не надає право на здійснення будівництва, а лише визначає планувальну організацію і розвиток частини території в перспективі, в свою чергу будівництво починаючи з розроблення технічної та проектної документації відбувається з урахуванням діючого законодавства.

А тому, не вбачається порушень вимог законодавства, пов`язаних із не проведенням стратегічної екологічної оцінки щодо спірного детального плану території, відтак доводи позивача в цій частині є безпідставними.

Також, суд першої інстанції погодився з доводами позивача та вважав, що детальний план території розроблено особою, яка не пройшла професійну атестацію виконавців робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури,

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції позивач пояснила, що архітектор ОСОБА_6 на момент розробки спірного детального плану не мала повноважень у зв`язку із закінченням строку дії кваліфікаційного сертифікату.

Колегія суддів відхиляє зазначені доводи позивача з огляду на таке.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про архітектурну діяльність» громадянам, які пройшли професійну атестацію, видається відповідний кваліфікаційний сертифікат. Строк дії кваліфікаційного сертифіката для осіб, які не мають перерви в роботі за фахом понад три роки та підвищують кваліфікацію відповідно до законодавства не рідше ніж один раз на п`ять років, не обмежується.

Згідно п. 17 Порядку проведення професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 554 строк дії кваліфікаційного сертифіката для осіб, які працюють за фахом, не обмежується.

У разі перерви у роботі за фахом строком понад три роки виконавець повинен пройти професійну атестацію в установленому порядку. При цьому роботою за фахом вважається також викладацька та наукова діяльність, робота в державних органах або органах місцевого самоврядування за умови виконання функцій за напрямом професійної спеціалізації.

Натомість, згідно п. 20 Порядку проведення професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 554, рішення про позбавлення виконавця кваліфікаційного сертифіката приймається Комісією на підставі, зокрема, оформленого у встановленому порядку акта про виявлення контролюючими органами фактів порушення виконавцем вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері містобудування.

У разі прийняття Комісією рішення про позбавлення кваліфікаційного сертифіката протягом п`яти робочих днів виконавцю надсилається повідомлення із зазначенням підстав прийняття такого рішення та вимогою повернути кваліфікаційний сертифікат, а до реєстру атестованих осіб вносяться відповідні відомості (п. 21 Порядку № 554).

Кваліфікаційний сертифікат втрачає чинність з дати внесення до реєстру атестованих осіб відомостей про позбавлення виконавця такого сертифіката.

Колегія суддів зауважує, що архітектор ОСОБА_6 не була позбавленна кваліфікаційного сертифіката, а наявність в реєстрі атестованих архітекторів запису про порушення архітектором ОСОБА_6 вимог ст. 17 Закону України «Про архітектурну діяльність» не свідчить про нечинність такого сертифікату на час розроблення проекту детального плану території.

Зі змісту листа Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04.06.2019 №7/14.5/9026-19 вбачається, що відповідно до реєстру атестованих осіб ОСОБА_6 отримала кваліфікаційний сертифікат архітектора серії АА 001645 від 17.06.2013 та пройшла чергове підвищення кваліфікації 24.05.2019, зазначений сертифікат є чинним (т.5 а.с.170).

Щодо дотримання відповідачем процедури проведення громадських слухань колегія суддів зазначає про таке.

Суд першої інстанції вказував на порушення відповідачем процедури проведення громадських слухань, а саме частини 6 статті 21 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" відповідно до якої громадські слухання щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні проводяться у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, але не раніше 10 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.

Так, статтею 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.

Оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськістю замовнику містобудівної документації.

Пропозиції громадськості подаються у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, який не може становити менш як 30 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.

Громадські слухання щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні проводяться у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, але не раніше 10 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.

Оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється у двотижневий строк з дня їх прийняття шляхом опублікування в засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення таких рішень на офіційних веб-сайтах замовників містобудівної документації.

Згідно Порядку проведення громадських слухань проектів містобудівної документації на місцевому рівні (Порядок проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні від 25.05.2011 р. № 555) оприлюднення розроблених в установленому законодавством порядку проектів містобудівної документації здійснюється не пізніш як у місячний строк з дня їх подання розробником до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради шляхом розміщення матеріалів (планшетів, макетів) у визначеному органом місцевого самоврядування місці та інформування громадян через розповсюдження брошур і повідомлень, засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення інформації на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування.

Повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації має містити: інформацію про мету, склад та зміст містобудівної документації, викладену у скороченій та доступній для широкої громадськості формі; основні техніко-економічні показники, зокрема графічні матеріали, що відображають зміст містобудівної документації; відомості про замовника та розробника проектів містобудівної документації та підстави для їх розроблення; інформацію про місце і строки ознайомлення з проектом містобудівної документації; інформацію про посадову особу органу місцевого самоврядування, відповідальну за організацію розгляду пропозицій; 6) відомості про строк подання і строк завершення розгляду пропозицій; 7) інформацію стосовно запланованих інформаційних заходів (презентація, прилюдне експонування, телевізійні програми, публічні конференції тощо).

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку, що громадські слухання містобудівної документації на місцевому рівні відбуваються оприлюдненням проектів містобудівної документації на місцевому рівні, наданням особам, які мають право на подання пропозицій до проектів містобудівної документації на місцевому рівні строку для подання таких пропозицій; безпосереднім поданням пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування; утворенням погоджувальної комісії у разі необхідності та, відповідно, оприлюдненням результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації.

Суд першої інстанції дійшов висновків, що відповідачем порушено умови визначені частиною 6 статті 21 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" , а саме, що громадські слухання щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні проводяться у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, але не раніше 10 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Бучанської міської ради від 29.06.2017 № 1456-32-VII надано дозвіл на розроблення детального плану території, орієнтовною площею 5,0 га, що розташована в межах вулиць І. Руденка, сім`ї Забарило, бульвару Богдана Хмельницького та існуючої житлової і громадської забудови в м. Буча Київської області, для розміщення громадської забудови, садибної та багатоквартирної житлової забудови з об`єктами соціально-побутового призначення; зобов`язано КП "Бучабудзамовник" виступить замовником розроблення містобудівної документації та забезпечити врахування громадських інтересів під час розроблення вказаної документації.

08.11.2018 на виконання пункту 5 Порядку проведення громадських слухань № 555 щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні було здійснено оприлюднення повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації в друкованому засобі масової інформації "Бучанські новини" № 45 (713) опубліковано повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості з питань розгляду матеріалів "Детальний план території для розміщення громадської забудови, садибної та багатоквартирної садибної забудови з обєктами соціально-побутового призначення в межах вулиць І.Руденка, сімї Забарило, бульвару Б. Хмельницького в м. Буча", яке містило інформацію про мету, склад, зміст та основні показники документації, можливість ознайомлення з проектом детального плану та строки подання пропозицій до нього (том 2, а.с.8-12).

Ці повідомлення містять назву проекту містобудівної документації, інформацію про замовника проекту, розробника проекту, інформацію про місце знаходження текстової та графічної частин проекту і можливість ознайомлення з ними.

Колегія суддів вважає, що такі повідомлення є достатніми та належними засобами щодо повідомлення громади про проведення громадських слухань.

Колегія суддів звертає увагу на те, що врахування громадських інтересів при розробленні проектів містобудівної документації є результатом двостороннього процесу. За умови реалізації громадськістю свого права на подання пропозицій до містобудівної документації у передбаченому законом порядку, у органу місцевого самоврядування наявний обов`язок їх розгляду та, відповідно, врахування.

Так, 08 листопада 2018 року розпочато громадські обговорення щодо врахування думки громадськості під час розроблення "Детального плану території для розміщення громадської забудови, садибної та багатоквартирної садибної забудови з об`єктами соціально-побутового призначення в межах вулиць І.Руденка, сім`ї Забарило, бульвару Б. Хмельницького в м. Буча".

Розгляд заяв та пропозицій, наданих в період громадських обговорень містобудівної документації оформлено у вигляді протоколу громадських слухань, що відбулися в строк з 08.11.2018 по 07.12.2018 щодо врахування громадських інтересів.

За наслідками розгляду пропозицій, що надійшли від громадськості під час проведення громадських слухань з 08.11.2018 по 07.12.2018 до матеріалів містобудівної документації "Детальний план території для розміщення громадської забудови, садибної та багатоквартирної садибної забудови з об`єктами соціально-побутового призначення в межах вулиць І.Руденка, сім`ї Забарило, бульвару Б. Хмельницького в м. Буча" складено звіт від 07.12.2018 (т.1 а.с.49-56).

Позивач вважає, що відповідач порушив 10-денний строк із моменту оприлюднення проекту детального плану території до проведення громадських слухань.

Натомість, апелянт стверджує, що на момент проведення процедури громадського обговорення детального плану території діяла попередня редакція постанови Кабінету Міністрів України № 555, в якій така вимога була відсутня.

Колегія суддів відхиляє такі доводи апелянта, оскільки частиною 6 статті 21 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" в редакції чинній на час проведення таких обговорень визначалося, що громадські слухання щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні проводяться у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, але не раніше 10 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.

Разом з тим, пропозиції позивача до цього проекту були розглянуті у встановленому порядку, що описано вище, а відтак її право на участь в громадському обговоренні вказаного проекту детального плану не порушене.

Матеріали справи не містять доказів того, що позивач звертався із пропозиціями або зауваженнями до проекту детального плану, які не були розглянуті, або вона не була допущена до громадського обговорення.

Стосовно тверджень позивача щодо не створення погоджувальної комісії колегія суддів зазначає, що згідно ч.7 ст.21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що для розгляду спірних питань, що виникають у процесі громадського обговорення, може утворюватися погоджувальна комісія.

Відповідно до Постанови №555 у разі наявності пропозицій громадськості, рішення про врахування яких розробник і замовник не можуть прийняти самостійно або мають місце спірні питання, особи, які забезпечують роботу з розгляду пропозицій громадськості, повідомляють про це відповідному органу місцевого самоврядування для прийняття рішення щодо утворення погоджувальної комісії.

Відтак Закон не зобов`язує орган утворювати таку комісію, а лише надає йому таке право щодо утворення погоджувальної комісії в разі необхідності.

Інших доводів щодо порушення відповідачем процедури громадських слухань позовна заява не місить, а судом таких не встановлено.

Відтак, колегія суддів вважає, що розроблений детальний план території відповідає вимогам законодавства та державним будівельним нормам, а процедура громадського обговорення і слухань відповідачем була проведена з дотриманням вимог закону.

Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, надано обґрунтовані доводи правомірності від 24.01.2019 №2929-53-VII "Про затвердження матеріалів "Детальний план території, орієнтовною площею 5,0 га, що розташована в межах вулиць І.Руденка, Сім`ї Забарило, бульвару Богдана Хмельницького та існуючої житлової і громадської забудови в м. Буча Київської області, для розміщення громадської забудови, садибної та багатоквартирної житлової забудови з об`єктами соціально-побутового призначення" .

Згідно з положеннями ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України , колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 до Бучанської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування рішення.

Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, крім іншого, неправильне тлумачення закону.

Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, пояснення учасників процесу, що з`явилися, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції- скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. 243, 315, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Бучанської міської ради на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 липня 2019 року - задовольнити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 липня 2019 року - скасувати

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Бучанської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст підписано 11.11.19.

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді В.О.Аліменко,

Н.В.Безименна