ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2019 р. Справа№ 910/18828/16

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Пантелієнка В.О.

Верховця А.А.

за участю секретаря судового засідання Чміль Я.Є.

та представників учасників провадження у даній справі у відповідності до протоколу судового засідання від 06.11.2019

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційно-технічний центр "Будреконструкція"

на рішення господарського суду м. Києва від 13.08.2019

у справі № 910/18828/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційно-технічний центр "Будреконструкція"

до 1) Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ТриМоб"

про зобов`язання вчинити дії та стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 13.08.2019 у справі № 910/18828/16 відмовлено повністю в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційно-технічний центр "Будреконструкція" до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТриМоб" про зобов`язання вчинити дії та стягнення коштів.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ТОВ "Інноваційно-технічний центр "Будреконструкція" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду м. Києва від 13.08.2019 у справі № 910/18828/16 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача у частині вимог до відповідача-1 повністю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Інноваційно-технічний центр "Будреконструкція" на рішення господарського суду м. Києва від 13.08.2019 у справі № 910/18828/16; розгляд апеляційної скарги призначено на 06.11.2019.

04.11.2019 через відділ документального забезпечення та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача-1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить оскаржуване рішення залишити без змін.

У судовому засіданні 06.11.2019 представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити. Представники відповідача-1 та відповідача-2 заперечили проти апеляційної скарги, просили суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Конституцією України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Також, Конституція України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інноваційно-технічний центр "Будреконструкція" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", Антимонопольного комітету України та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТриМоб" про зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування поданого позову, позивач зазначає про те, що відповідачем-1 було порушено вимоги п. 9.6. Договору від 21.06.2007 № 3-5/829-3, оскільки він не отримав від позивача письмової згоди на розголошення конфіденційної інформації.

Оскаржуваним рішенням суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог.

Із вказаним рішенням позивач не погодився та звернувся з апеляційною скаргою.

Судова колегія, дослідивши матеріали справи, встановила наступне.

21.06.2007 між ВАТ "Укртелеком" (у подальшому організаційно-правову форму змінено на Публічне акціонерне товариство "Укртелеком", відповідач-1) та ТОВ "Інноваційно-технічний центр "Будреконструкція" (позивач) було укладено договір № 3-5/829-3 (а.с.58-64, т.1), умовами якого передбачено, що відповідач доручає та оплачує, а позивач зобов`язується своїми силами виконати роботи по будівництву об`єкту "Реконструкція приміщень філії "Утел" ВАТ "Укртелеком", розташованих за адресою: вул. Московська, 23 в м. Києві" згідно з етапами робіт, вказаних в п. 1.2.

Відповідно до п. 1.2 договору, до складу робіт за даним договором входять:

1 етап - розробка проектно-кошторисної документації на об`єкт, отримання рішення по проекту та узгодження його із всіма зацікавленими сторонами та органами Держнагляду;

2 етап - виконання загально - будівельних робіт згідно проектно-кошторисної документації, затвердженої замовником;

3 етап - здача об`єкта будівництва робочій комісії, призначеній замовником в експлуатацію.

Згідно з п. 9.6. договору, кожна із сторін зобов`язана забезпечити сувору конфіденційність отриманої при виконанні договору інформації (технологічної, фінансової, комерційної та іншої) і вжити всі належні заходи по її нерозголошенню. Передача вказаної інформації юридичним та фізичним особам, які не мають відношення до даного договору, її опублікування або розголошення іншим шляхом і засобами можуть мати місце тільки за письмовою згодою сторін, незалежно від причин і строку припинення дії даного договору, крім випадків передбачених чинним законодавством України.

У рішенні господарського суду міста Києва від 25.08.2011 у справі № 39/78-9/191 за позовом ПАТ "Укртелеком" в особі філії "Утел" до 1) ТОВ "Інноваційно-технічний центр "Будреконструкція", 2) Дочірнього підприємства "БАЛУ", третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України про визнання фіктивним правочину (авторського договору про передачу майнових прав від 15.10.2007) залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2011, зокрема, встановлено, що пунктом 3.2. Договору від 21.06.2007 № 3-5/829-3 було передбачено, що на підставі наданого замовником Технічного завдання (завдання на розробку дизайн-проекту), Додаток № 1, по об`єкту "Реконструкція приміщень філії "Утел" ВАТ "Укртелеком", розташованих за адресою: вул. Московська, 23 в м. Києві", виконавець протягом 20 (двадцяти) календарних днів розробляє робочий проект, та виконує всі необхідні його погодження.

У вказаному судовому рішенні зазначено, що в матеріалах справи № 39/78-9/191 наявний Додаток № 1 до Договору від 21.06.2007 № 3-5/829-3 "Технічне завдання робочого проекту із будівництва об`єкту: "Реконструкція приміщень філії "Утел" ВАТ "Укртелеком", розташованих за адресою: вул. Московська, 23 в м. Києві", підписаний позивачем та директором відповідача-1 з проставлянням печаток сторін, в пункті 7 якого передбачено необхідність розробки дизайн-проекту меблів та торгового обладнання магазину з розмежуванням по зонам та викладено детальні вимоги до замовленого об`єкту. Вартість робіт з розробки дизайн-проекту внутрішнього вигляду приміщення та розробки робочих креслень та 3D проекту меблів і їх робочих креслень для об`єкту "Реконструкція приміщень філії "Утел" ВАТ "Укртелеком", розташованих за адресою: вул. Московська, 23 в м. Києві" була визначена кошторисом (Додаток № 3 до Договору) в розмірі 106 428, 00 грн. (з ПДВ).

При вирішенні спору у справі № 39/78-9/191 суд дійшов висновку, що станом на 09.10.2007, позивачеві було передано виражений в об`єктивній формі твір у вигляді архітектурного дизайн-проекту, в якому були відтворені певні архітектурні рішення, виражені у малюнках, ескізах, кресленнях, планах, моделях, схемах тощо. Також, у вказаному судовому рішенні від 20.10.2011 у справі № 39/78-9/191 судом встановлено, що експерт, здійснюючи порівняння Технічного завдання, що є Додатком № 1 до Договору від 21.06.2007 № 3-5/829-3 та твору архітектури "Дизайн проект інтер`єру, демонстраційно-виставкового обладнання та меблів салону мобільного зв`язку", майнові права на який є предметом Авторського договору від 15.10.2007, дійшов висновку, що твір архітектури "Дизайн проект інтер`єру, демонстраційно-виставкового обладнання та меблів салону мобільного зв`язку" створено з використанням вихідних даних технічного завдання, яке є Додатком № 1 до Договору від 21.06.2007 № 3-5/829-3.

Також, судом у вказаному судовому рішенні було встановлено, що договір від 21.06.2007 № 3-5/829-3 має змішаний характер та в частині виготовлення відповідного проекту - Твору, який має назву: "Реконструкція приміщень філії "Утел" ВАТ "Укртелеком", є договором про створення об`єкта за замовленням, а в частині виконання відповідних будівельних робіт - є договором будівельного підряду. В результаті виконання першого етапу договору було створено Твір ("Реконструкція приміщень філії "Утел"ВАТ "Укртелеком", розташованих за адресою: вул. Московська, 23 в м. Києві"). Вказаний Твір створено позивачем за замовленням та технічним завданням відповідача. Майнові права інтелектуальної власності на твір "Реконструкція приміщень філії "Утел" ВАТ "Укртелеком", розташованих за адресою: вул. Московська, 23 в м. Києві" належать позивачу та відповідачу спільно, і право на надання дозволу на переробку твору, як складову частину майнових прав інтелектуальної власності належить позивачу та відповідачу спільно.

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.11.2011 у справі №39/156 за позовом ТОВ "Інноваційно-технічний центр "Будреконструкція" до ПАТ "Укртелеком" про заборону використання Твору або частини Твору "Твір архітектури "Реконструкція приміщень філії "Утел" ВАТ "Укртелеком", розташованих за адресою: вул. Московська, 23 в м. Києві", окрім зазначеного у договорі від 21.06.2007 № 3-5/829-3 магазину, та про стягнення компенсації за порушення майнових прав позивача на Твір та/або його частину "Твір архітектури "Реконструкція приміщень філії "Утел" ВАТ "Укртелеком", розташованих за адресою: вул. Московська, 23 в м. Києві" у сумі 48 000 000,00 грн. було відмовлено позивачу у задоволенні позовних вимог.

Підставою для подання вищезазначено позову ТОВ "Інноваційно-технічний центр "Будреконструкція" стало те, що відповідач в порушення вимог законодавства тиражує та розповсюджує Твір, який є спільною власністю за договором від 21.06.2007 № 3-5/829-3, здійснює господарську діяльність у галузі реклами, пропозиції до продажу та продажу засобів та послуг щодо мобільного зв`язку, при цьому, такі дії відбуваються і планують відбуватись в спеціалізованих салонах мобільного зв`язку. Станом на 28.08.11 на території України вже працює 38 таких салонів.

Судова колегія звертає увагу, що вказаним рішенням від 07.11.2011 у справі №39/156 встановлено відсутність у договорі №3-5/829-3 від 21.06.2007 жодних обмежень щодо використання Твору відповідачем при реконструкції приміщень за адресою: м. Київ, вул. Московська, 23.

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.01.2012 у справі №39/176 за позовом ТОВ "Інноваційно-технічний центр "Будреконструкція" до ПАТ "Укртелеком" про порушення прав власника на промислові зразки та про порушення авторських прав було позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Рішенням господарського суд міста Києва від 17.06.2013 р. у справі №5011-59/8921-2012 (суддя Картавцева Ю.В.) за позовом ПАТ "Укртелеком" до 1) Державної служби інтелектуальної власності України, 2) ТОВ "Інноваційно-технічний центр "Будреконструкція" про визнання недійсним патентів на промислові зразки позовні вимоги було задоволено повністю. Визнано недійсними патенти України: № 17039 від 25.07.2008 на промисловий зразок "Демонстраційна стійка"; №17040 від 25.07.2008 на промисловий зразок "Торгівельно-рекламний стенд"; №17041 від 25.07.2008 на промисловий зразок "Торгівельний стенд"; №17042 від 25.07.2008 на промисловий зразок "Рекламний стенд"; № 17322 від 10.09.2008 на промисловий зразок "Рекламний стенд"; № 17323 від 10.09.2008 р. на промисловий зразок "Лавка", - які видано Товариству з обмеженою відповідальністю "Інноваційно-технічний центр "Будреконструкція". Зобов`язано Державну службу інтелектуальної власності України внести відповідні зміни до Державного реєстру патентів України на промислові зразки щодо визнання недійсними патентів України: № 17039 від 25.07.2008 на промисловий зразок "Демонстраційна стійка"; №17040 від 25.07.2008 на промисловий зразок "Торгівельно-рекламний стенд"; № 17041 від 25.07.2008 на промисловий зразок "Торгівельний стенд"; № 17042 від 25.07.2008 на промисловий зразок "Рекламний стенд" № 17322 від 10.09.2008 на промисловий зразок "Рекламний стенд"; № 17323 від 10.09.2008 на промисловий зразок "Лавка", які видано ТОВ "Інноваційно-технічний центр "Будреконструкція". Зобов`язано Державну службу інтелектуальної власності України повідомити в офіційному бюлетені "Промислова власність" про визнання недійсними патентів України: № 17039 від 25.07.2008 на промисловий зразок "Демонстраційна стійка"; №17040 від 25.07.2008 на промисловий зразок "Торгівельно-рекламний стенд"; № 17041 від 25.07.2008 на промисловий зразок "Торгівельний стенд"; № 17042 від 25.07.2008 на промисловий зразок "Рекламний стенд"; № 17322 від 10.09.2008 на промисловий зразок "Рекламний стенд"; № 17323 від 10.09.2008 на промисловий зразок "Лавка", які було видано ТОВ "Інноваційно-технічний центр "Будреконструкція".

Звертаючись до суду з даним позовом, ТОВ "Інноваційно-технічний центр "Будреконструкція" зазначає, що ПАТ "Укртелеком" здійснило незаконну передачу результатів творчої діяльності співробітників ТОВ "ІТЦ "Будреконструкція" третім особам, в тому числі ТОВ "Фолгат Инжирінг", що призвело до копіювання елементів Твору останніми. Зокрема, зовнішній вигляд та дизайн магазину мобільного відеозв`язку за адресою: м. Київ, вул. Московська, 23 використовується при здійсненні господарської діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю "Тримоб" (далі - ТОВ "Тримоб", відповідач-2).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, при створенні ТОВ "ТриМоб", єдиним засновником якого є ПАТ "Укртелеком", до статутного капіталу ТОВ "ТриМоб" було внесено усе рухоме та нерухоме майно ПАТ "Укртелеком", яке забезпечує надання послуг та продажу 3G зв`язку, у тому числі до переданого майна увійшло і торгівельно-виставкове обладнання мережі магазинів ПАТ "Укртелеком".

Позивач зазначає, що зазначене торгівельно-виставкове обладнання раніше належало ПАТ "Укртелеком", і могло бути переданим третій особі лише за згодою позивача. Так, за доводами позивача, внесенням до статутного капіталу ТОВ "ТриМоб" майна, яке не належить одноосібно та персонально лише ПАТ "Укртелеком", останнє порушило право позивача, як співвласника майнових прав інтелектуальної власності на твір "Реконструкція приміщень філії "Утел" ВАТ "Укртелеком", розташованих за адресою: вул. Московська, 23 в м. Києві", внаслідок чого на підставі ст. 388 ЦК України позивач просить витребувати майно у набувача, а також визнати статут, установчий договір ТОВ "ТриМоб" недійсним, та таким що порушує майнові права позивача на вказаний твір. В суді апеляційної інстанції представник апелянта відмовився від вказаних тверджень та погодився з доводами суду першої інстанції, яка відмовила у вказаних вимогах за оскаржуваним судовим рішенням.

Суд першої інстанції, правомірно відмовляючи у позовних вимогах до відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТриМоб" - про визнання статуту, установчого договору ТОВ "ТриМоб" недійсними та витребування майна з чужого незаконного володіння, крім встановлених вище обставин, зазначив наступне.

Вимоги до змісту установчих документів господарських товариств, передбачені статтями 88, 143, 154 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), ч. 2 ст. 57, ст. 82 ГК, статтями 4, 37, 51, 65, 67, 76 Закону України "Про господарські товариства" від 19.09.1991 (далі - Закон про господарські товариства). За ч. 4 ст. 4 останнього відсутність в установчих документах відомостей, обов`язковість яких визначена законом, є підставою для відмови у державній реєстрації товариства та змін, внесених до його установчих документів. Дана норма кореспондується з ч. 1 ст. 27, ст. 30 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003.

З аналізу зазначених норм слідує, що суд може визнати недійсними установчі документи за наявності одночасно таких умов:

- на момент розгляду справи вони не відповідають вимогам законодавства;

- допущені при їх прийнятті та затвердженні порушення не можуть бути усунуті;

- певні положення установчих документів порушують права та законні інтереси позивачів.

Цивільний кодекс України передбачає, що установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом (ч. 2 ст. 87). Відповідно до ч. 1 ст. 82 ГК України засновницький договір є установчим документом ПТ і КТ, а статут є установчим документом AT, ТОВ і ТДВ.

При цьому, при вирішенні спорів про визнання установчих документів господарського товариства недійсними господарським судам необхідно розмежовувати правову природу статуту та установчого (засновницького) договору товариства.

Статут юридичної особи за своєю правовою природою є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, обов`язки учасників, посадових осіб товариства та інших працівників та порядок затвердження та внесення змін до статуту.

Підставами для визнання індивідуального акта ненормативного характеру, в тому числі статуту, недійсним, є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт. Крім того, обов`язковою умовою визнання акта недійсним є порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та законних інтересів позивача.

Згідно із статтями 36, 41, 59 Закону «Про господарські товариства» статут затверджується (змінюється) загальними зборами учасників (засновників, акціонерів) господарського товариства.

Водночас, з урахуванням встановлених обставин, у передачі при створенні ТОВ "ТриМоб", єдиним засновником якого є ПАТ "Укртелеком", до статутного капіталу ТОВ "ТриМоб", торгівельно-виставкового обладнання мережі магазинів ПАТ "Укртелеком", не вбачається порушень прав позивача, які можуть мати наслідком визнання недійсним статуту відповідача-2.

Як зазначає позивач, елементи інтер`єру, дизайну меблів та внутрішнього устаткування магазину зв`язку за адресою: м. Київ, вул. Московська, 23 були відтворені при оформленні інтер`єру, дизайну меблів та внутрішнього устаткування мережі магазинів мобільного зв`язку ТОВ "Тримоб" по всій Україні, що підтверджено Висновком комплексної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності № 139/12 від 11.04.2013. Проте, ТОВ "ІТЦ "Будреконструкція" не надавало згоди ПАТ "Укртелеком" на передачу чи інше використання об`єкта спільної інтелектуальної власності третіми особами, тож відповідними діями ПАТ "Укртелеком" було порушено право інтелектуальної власності ТОВ "ІТЦ "Будреконструкція".

Крім того, позивач вказує, що 14.12.2007 відповідачем-1 було проведено тендер на предмет закупівлі "Будівництво об`єктів продажу мобільного зв`язку", за лотом №1 (будівництво об`єкту за адресою: м. Київ. Пр.-т Перемоги. 89-а), у якому позивач приймав участь.

Участь у тендері приймало 5 юридичних осіб (ТОВ "СП Буддеталь", м. Київ, ТОВ "Будівельна компанія "Євробуд", м. Черкаси, Приватне будівельне підприємство "Камрад", м. Черкаси, ТОВ "Оствінд-Стройсервіс", м. Дніпропетровськ, ТОВ "ІТЦ Будреконструкція", м. Київ.); при чому усі учасники тендеру отримали тендерну документацію від відповідача-1. До тендерної документації було додано Робочий проект "Центр обслуговування абонентів по пр. Перемоги, 89-а в м. Києві. Перепланування."., на стор. 2 та стор. 40 тендерної документації зазначалось, що до тендерної документації додається проектно-кошторисна документація по об`єкту. На стор.20 у розділі "технічні вимоги" зазначалось, що роботи по об`єкту необхідно буде виконати згідно Робочого проекту на будівництво об`єкту, та дається назва об`єкту, а саме : "Лот 1. Назва об`єкту: "Магазин мобільного зв`язку" філії "Утел" ВАТ "Укртелеком" за адресою: м. Київ. Проспект Перемоги. 89-а; загальна площа - 13538 кв.м."

Позивач зазначає, що вивчаючи отриману проектну документацію, він виявив цілі розділи у проекті, які є копією твору, переданого відповідачу в рамках виконання договору №3-5/829-3 від 21.06.2007. Так, у проекті "Центр обслуговування абонентів по пр. Перемоги, 89-а в м. Києві, Перепланування" було повністю скопійовано торгівельно-виставкове обладнання, яке було розроблено позивачем у рамках виконання договору від 21.06.2007 №3-5/829-3, і зовнішній вигляд зазначеного обладнання і є об`єктом інтелектуальної власності, яка належить позивачу та відповідачу-1 спільно. На вказаній проектній документації стоїть печатка підприємства ТОВ "Фолгат Инжирінг", підписи посадових осіб зазначеного підприємства у якості архітекторів, проектантів та розробників торгівельно-виставкового обладнання. Також на титульному листі проектної документації зазначений замовник - ВАТ "Укртелеком". На стор. 5 Тому №1: Пояснювальної записки до проекту, зазначено наступне: "цей проект перепланування розроблений на підставі технічного завдання Замовника у зв`язку з майбутнім переплануванням існуючих приміщень центру обслуговування абонентів ВАТ "Укртелеком..."

З огляду на викладене позивач вказує, що всупереч умов укладеного між позивачем та відповідачем-1 договору про використання об`єкту авторського права, відповідач без погодження з позивачем передав інформацію та сам твір третім особам, які не мали відношення до договору від 21.06.2007 №3-5/829-3, а саме, юридичній особі ТОВ "Фолгат Инжирінг", яка отримала інформацію від відповідача-1 та, виконуючи свою комерційну господарську діяльність, відтворила об`єкт авторського права (спільного для позивача і відповідача) у своєму проекті іншого приміщення, що, за доводами позивача, є порушенням його авторського майнового права на твір.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 418 ЦК України визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об`єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ч. 2 ст. 430 Цивільного кодексу України, майнові права інтелектуальної власності на об`єкт, створений за замовленням, належать творцеві цього об`єкта та замовникові спільно, якщо інше не встановлено договором.

До об`єктів авторського права віднесено і твори архітектури. Твори є об`єктами авторського права без виконання будь-яких формальностей щодо них та незалежно від їх завершеності, призначення, цінності тощо, а також способу чи форми їх вираження (ст. 433 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 424 Цивільного кодексу України, майновими правами інтелектуальної власності є:

1) право на використання об`єкта права інтелектуальної власності;

2) виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності;

3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об`єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання;

4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Стаття 441 Цивільного кодексу України встановлює, що використанням твору є його: опублікування (випуск у світ); відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі; переклад; переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни; включення складовою частиною до збірників, баз даних, антологій, енциклопедій тощо; публічне виконання; продаж, передання в найм (оренду) тощо; імпорт його примірників, примірників його перекладів, переробок тощо. Використанням твору є також інші дії, встановлені законом.

Як вбачається з матеріалів справи у висновку судового експерта №010-КНВ/17 від 15.03.2019 (а.с.115-171, т. 5) зазначено:

1) Об`ємно-планувальні та конструктивні рішення, що розроблені ТОВ "ІТЦ "БУДРЕКОНСТРУКЦІЯ" в проекті: "Дизайн проект інтер`єру, демонстраційно-виставкового обладнання та меблів вул. Московська, 23 у м. Києві", та ТОВ "ФОЛГАТ ИНЖИРіНГ" в проекті "Центр обслуговування абонентів по пр. Перемоги, 89а в м. Києві. Перепланування" - відрізняються. Однак, в обох проектах деякі розроблені рішення в частині запропонованих споряджувальних матеріалів, організації простору та розташування меблів, мають збіги, які полягають у наступному:

- зонування приміщень (розділення простору на функціональні зони) за допомогою меблів та скляних перегородок, освітлення;

- розташування натяжної стелі в центральній частині торгового залу;

- застосування підвісної стелі з гіпсокартону.

Виявлені збіги можуть зустрічатися в різних проектах, оскільки такі рішення мають широко застосовану практику. Приміщення в обох проектах мають однакове функціональне призначення, а організація робочого простору та меблів в ньому залежать, в першу чергу, від функцій, які на них покладені. Крім того, перед ТОВ "ФОЛГАТ ИНЖИРіНГ" була поставлена задача виконати проект в корпоративному стилі, тобто приміщення повинні забезпечувати єдність стилю шляхом використання особливих об`ємно-просторових рішень, колірних композицій, прийомів освітлення і декоративних елементів.

2) Відповідно до матеріалів справи, у проекті "Центр обслуговування абонентів по пр. Перемоги 89-А в м. Києві. Перепланування" мало місце часткове відтворення проекту "Реконструкція приміщень філії "Утел" ВАТ "Укртелеком", розташованих за адресою: вул. Московська, 23 у м. Києві", а саме: меблевих елементів та зображень, що містилися на аркушах №12-15, 17, 18 проекту "Дизайн проект інтер`єру, демонстраційно-виставкового обладнання та меблів вул. Московська, 23 у м. Києві", розробленого ТОВ "ІТЦ "БУДРЕКОНСТРУКЦІЯ".

3) У проекті "Центр обслуговування абонентів по пр. Перемоги 89-А в м. Києві. Перепланування" має місце перероблення частини твору "Реконструкція приміщень філії "Утел" ВАТ "Укртелеком", розташованих за адресою: вул. Московська, 23 у м. Києві", а саме: окремих креслень меблевих елементів, що містилися на аркушах №12-15, 17, 18 проекту "Дизайн проект інтер`єру, демонстраційно-виставкового обладнання та меблів вул. Московська. 23 у м. Києві", розробленого ТОВ "ІТЦ "БУДРЕКОНСТРУКЦІЯ".

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що належними і допустимими доказами підтверджуються доводи і твердження позивача про використання у проекті "Центр обслуговування абонентів по пр. Перемоги 89-А в м. Києві. Перепланування" частини твору "Реконструкція приміщень філії "Утел" ВАТ "Укртелеком", права інтелектуальної власності на який належать спільно позивачу та відповідачу-1.

Частиною 1 ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" передбачено, що до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: виключне право на використання твору; виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Виключне право на використання твору автором (чи іншою особою, яка має авторське право) дозволяє йому використовувати твір у будь-якій формі і будь-яким способом.

Виключне право, відповідно до ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" є майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об`єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.

З огляду на зазначене, відповідач-1, як особа, якій належать майнові права інтелектуальної власності на Твір на підставі спірного договору, користується всіма майновими правами на твір, передбаченими ЦК України та Законом України "Про авторське право і суміжні права".

Статтею 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (у редакції, чинній станом на час виникнення спору) встановлено, що порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21 - 25, 42 і 43 вказаного вище Закону обмежень майнових прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права", за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб`єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.

При порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об`єктів суміжних прав, використанні творів і об`єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав суб`єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право вимагати визнання та поновлення своїх прав, у тому числі забороняти дії, що порушують авторське право і (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення.

Відповідно до п. "г" ч. 1 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (у редакції, чинній станом на час виникнення спору), при порушеннях будь-якою особою, зокрема, авторського права, передбаченого статтею 50 закону, суб`єкти авторського права мають право подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права, або виплату компенсацій.

Пунктом "г" ч. 2 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (у редакції, чинній станом на час виникнення спору) передбачено, що суд має право постановити рішення чи ухвалу про: виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу. При визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов`язаний у встановлених пунктом "г" ч. 2 ст. 52 Закону межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.

Компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб`єкта авторського права та/або суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права та/або суміжних прав, а розмір збитків суб`єкт такого права доводити не зобов`язаний. Водночас розмір доведених збитків має враховуватися господарським судом у визначенні розміру компенсації.

Розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання об`єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні. У визначенні суми компенсації господарський суд має виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 355 Цивільного кодексу України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Враховуючи, що майнові права інтелектуальної власності на твір "Реконструкція приміщень філії "Утел" ВАТ "Укртелеком", розташованих за адресою: вул. Московська, 23 в м. Києві" належать позивачу та відповідачу-1 спільно, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог до ПАТ "Укртелеком".

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, яким зазначено, що зібрані у матеріалах справи докази, зокрема, і Висновок судового експерта №010-КНВ/17 від 15.03.2019, не підтверджують наявність у діях відповідача-1 порушень прав інтелектуальної власності позивача на Твір, за яке встановлена відповідальність ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Позивач, крім іншого, не довів порушень з боку відповідача-1, за які могла б бути стягнута компенсація, на підставі ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (у редакції, чинній станом на час виникнення спору), не довів те, що відповідачем-1 розголошено відповідну конфіденційну інформацію в порушення вимог Договору від 21.06.2007 № 3-5/829-3. Жодних належних доказів передачі відповідної конфіденційної інформації від відповідача-1 до ТОВ "ФОЛГАТ ИНЖИРіНГ" суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог.

Доводи, викладені апелянтами в апеляційній скарзі, відхиляються судовою колегією за необґрунтованістю, оскільки не спростовують обставин, які на підставі належних та допустимих доказів встановлені у даній справі судом першої інстанції.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9.12.1994). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27.09.2001).

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

Враховуючи, що фундаментальних порушень судом апеляційної інстанції не встановлено, судове рішення у справі прийняте з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для його зміни чи скасування немає.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду за результатами перегляду справи в апеляційному порядку, але не обмежуючись доводами апеляційної скарги відповідно до ч. 4 ст. 269 ГПК України, дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення; рішення суду першої інстанції від 13.08.2019 у даній справі - залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги у відповідності до вимог ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 282, 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційно-технічний центр "Будреконструкція" залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 13.08.2019 у справі № 910/18828/16 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/18828/16 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову Північного апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288-291 ГПК України.

Повний текст постанови підписаний: 11.11.2019.

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді В.О. Пантелієнко

А.А. Верховець