ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2019 року м. Київ № 640/14662/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., при секретарі судового засідання Патук А.С.,

за участі: позивача ОСОБА_1 , представника позивача - Громадського О.В. , від відповідача - Забур`янов В.В., від третьої особи: Петрова О. Є,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

ОСОБА_1

до

Міністерства енергетики та захисту довкілля України

третя особа:

ОСОБА_4

про

визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА _1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п.: НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Міністерства енергетики та захисту довкілля України (код ЄДР: 37552996; адрес: 03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 35), третя особа: ОСОБА_4 (адреса для листування: АДРЕСА_2 ; місце роботи: Нижньодністровський національний природний парк, код ЄДР 36345146, адреса: 65009, місто Одеса, Французький парк, 89) в якому просить позивач суд визнати протиправним та скасувати рішення Конкурсної комісії Мінприроди від 26.07.2019 в частині визнання переможцем конкурсу на посаду директора Нижньодністровського національного природного парку ОСОБА_4 .

Позиція позивача.

Позивач зазначає, що будучи учасником конкурсу, вбачає наявність під час його проведення порушень, які на його думку свідчать є підставою для скасування рішення конкурсної комісії.

Так, позивач звертає увагу, 23.04.2019 Міністерством було видано наказ № 151 про оголошення конкурсу. Серед кваліфікаційних вимог до претендентів була встановлена вимога відносно того, що у конкурсі може вбрати участь особа, яка має екологічну, біологічне або географічну освіту. Аналогічна вимог, як зазначає позивач, міститься і у п. 2 розділу 1 «Загальні положення», Порядку, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 123 від 17.04.2018.

Позивач також звертає увагу, що відповідно до ст. 12 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» встановлено, що управління національними природними парками здійснюється їх спеціальними адміністраціями. Спеціальні адміністрації очолюють керівники, які мають екологічну, біологічну або географічну освіту.

У позові зазначається, що відповідно до встановлених вимог здав кваліфікаційний іспит, розв`язання ситуаційних завдань та 26.07.2019 пройшов співбесіду з презентацією та чекав на оголошення результатів конкурсу.

29.07.2019 на сайті Мінприроди була розміщена інформація про остаточні результати конкурсу, відповідно до якої Конкурсна комісія Мінприроди вирішила визначити переможцем конкурсу на посаду директора Нижньодністровського НПП ОСОБА_4 .

Між тим, з аналізу документів та з реєстру документів про освіту Єдиного державної електронної бази з питань освіти щодо документу про вищу освіту ОСОБА_4 у 2008 році він закінчив Державний вищий навчальний заклад «Херсонський державний аграрний університет» за спеціальністю «Водні біоресурси» та отримав кваліфікацію професіонала з іхтіології та рибництва. Реєстраційний номер диплома НОМЕР_2 .

Позивач акцентує увагу на тому, що на момент вступу ОСОБА_4 до університету та на момент його закінчення діяла постанова КМУ № 507 від 24.05.1997 «Про перелік напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями.

Зазначеною постановою передбачено напрямок підготовки 1303 «Водні біоресурси».

У той самий час зазначений у постанові Перелік містив такі також напрямки підготовки: 0704 Біологія, 0705 Географія, 0708 Екологія.

У зв`язку з цим, позивач приходить до висновку, що напрямок підготовки 1303 «Водні біоресурси» не відноситься а ні до біологічної, а ні до географічної, а ні до екологічної освіти.

Це означає те, що, як вважає позивач, що ОСОБА_4 не має профільної освіти для зайняття посади керівника (директора парку) спеціальної адміністрації національного парку, як того вимагає ч. 1 ст. 12 Закону України «Про природно-заповідний фонд України».

За таких обставин, як зазначено у позові, є всі підстави вважати, що ОСОБА_4 подав документи, що не відповідають встановленим вимогам.

Відтак, на думку позивача, допустивши ОСОБА_4 до конкурсу, відповідач порушив вимоги щодо обов`язковості для кандидата біологічної, екологічної або географічної освіти.

Власне, як зазначає позивач, на підставі рішення конкурсної комісії здійснюється призначення особи на посаду, що вказує на юридичну значимість такого рішення.

Відтак, беручи до уваги викладене у позовній заяві, позивач просить задовольнити позов.

Позиція відповідача.

Початково, у відзиві від 12.09.2019 за № 9.1/11/169-19, підписаним представником, Міністерство просило відмовити у задоволенні позову

Між тим, 16.10.2019 канцелярією суду зареєстровано заяву Міністерства від 15.10.2019 № 5/1-11/10957-19 про визнання адміністративного позову, яка підписана міністром.

У заяві про визнання позову зазначається, що підстави для визнання позову це упередженість та непрозорість дій та рішень Комісії щодо проведення конкурсу.

Зауважено у заяві, що принцип транспарентності суспільства є сучасною ознакою діяльності усіх гілок влади, яка визначає рівень цивілізованості й демократизму відносин між владою і громадянським суспільством, що відповідає проголошеній в Конституції України побудови правової держави. Зазначається також у заяві про визнання позову, що у Статуті Організації Об`єднаних Націй, Гельсінському Заключному акті та наступних документах ОБСЄ зафіксовані загальні зобов`язання, принципи та інструменти, якими державам-учасницям слід керуватися і користуватися в їх зусиллях по затвердженню належного управління та підвищення транспарентності.

Міністерство зазначає також, що надходження позовів такого характеру свідчить про неналежний рівень реалізації вказаного принципу та як наслідок недовіри громадян до державних інституцій.

Відтак, з урахуванням наведеного Міністерством визнається даний позов.

При цьому, на вимогу суду відповідачем 06.11.2019 надано додаткові пояснення № 9.1/11/277 щодо підстав та обставин, які зумовлювали визнання позову.

Позиція третьої особи.

Третя особа, ОСОБА_4 , переможець вищезгаданого конкурсу, у своїх поясненнях просив відмовити у задоволенні позову, звертаючи увагу на помилковість, на його думку, тверджень позивача.

Звертає увагу, що звернувся до Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації щодо розкриття питання в контексті вимог ст. 12 Закону України «Про природно-заповідний фонд України». У відповіді департаменту від 15.10.2019 № К-228/07/52-05 зазначено, що кваліфікація, яка здобута ОСОБА_4 на базі державного вищого навчального закладу «Херсонський державний аграрний університет», відповідає зазначеній у ст. 12 ЗУ «Про природно-заповідний фонд України».

Третя особа звертає увагу на диспозицію ч. 1 ст. 12 вищезгаданого Закону та вважає, що законодавець зробив три узагальнюючі акценти щодо наявності освіти у керівника НПП, сам же термін «освіта» не міститься у ЗУ «Про освіту», натомість фабула зазначеного Закону зазначає, що освіта є основною інтелектуального, духовного, фізичного і культурного розвитку особистості, їх успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства, об`єднаного спільними цінностями і культурою, та держави.

Третя особа також зазначає, що позивач посилається не нечинний нормативно-правовий акт, що на думку третьої особи є недоречним, оскільки відповідач під час конкурсу керувався виключно чинними нормативними актами. Так, на момент проведення конкурсу діяла постанова КМ України «про затвердження переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти» від 29.04.2015 № 266.

Третя особа також звертає увагу, що ч. 1 ст. 12 «Про природно-заповідний фонд України» не розділяє таких понять як «фахова предвища освіта» та «вища освіта», також норма не містить посилання щодо обов`язку керівника мати певну спеціальність чи в певній галузі знань, у т.ч. освітню кваліфікацію. А відтак, на думку третьої особи, диспозиція вказаної норми узагальнюючу вимогу щодо необхідності мати ключові навики, які здобуті за різними спеціальностями, що включають в себе вивчення вказаних наук.

Так, зазначає третя особа, наприклад, галузь знань - 09 «Біологія» містить в собі освітній рівень 2212.2. «генетик». Виходячи з аналогії доводів позивача, особа, яка здобула спеціалізацію «генетик» має право очолити посаду директора НПП.

Крім того, у поясненнях зазначається, що постанова № 266 містить кваліфікацію «галузь знань». Так, спеціальність «водні ресурси» віднесені до такої галузі знань як «аграрні науки та продовольство». Спорідненість галузей, як то було в постанові № 507, постанова № 266 не передбачає.

Третя особа також звертає увагу, що легальне визначення «Водні біоресурси (водні біологічні ресурси)» наведено у ЗУ «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» - це сукупність водних організмів (гідробіонтів), життя яких неможливе без перебування (знаходження) у воді. Відповідно до Конвенції про охорону біологічного різноманіття від 1992 року «біологічні ресурси» включають генетичні ресурси, організми або їх частини, популяції або будь-які інші біотичні компоненти екосистем, які мають фактичну або потенційну користь або цінність для людства.

ОСОБА_4 акцентує увагу на тому факті, що здобуття спеціальності «Водні біоресурси» включає в себе такі об`єкти професійної діяльності як: біологічні системи різного рівня організації; процеси їх життєдіяльності та еволюції; біологічні, біоінженері, біомедичні, природно-охоронні технології; біологічна експертиза та моніторинг; оцінка та відновлення територіальних ресурсів.

Щодо профілю роботи спеціалістів, які здобули спеціальність «Водні біоресурси», то, як зазначає третя особа, слід додати такі основні акценти, це: контроль за якістю вирощування об`єктів аквакультури, параметрів середи та технологічними процесами; аналіз стану та динаміки об`єктів діяльності з використанням необхідних методів та засобів аналізу; розробка планів, програм, методики проведення досліджень, прогноз стану водойм та їх продуктивності, а також проведення рибогосподарської та екологічної експертизи.

З огляду на наведене, третя особа вважає, що позовні вимоги не містять в собі правового підґрунтя стосовно порушених ОСОБА_4 умов конкурсу.

Процесуальні дії, вчинені у справі.

Ухвалою від 13.08.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з проведенням судового засідання ти викликом учасників справи.

Відповідно до ухвали суду від 19.09.2019 вирішено враховувати надалі у процесуальних документа та при розгляді справи факт перейменування відповідача Міністерства екології та природних ресурсів (код ЄДР: 37552996) на Міністерство енергетики та захисту довкілля України (код ЄДР той самий: 37552996) та зазначати надалі у процесуальних документах його найменування - Міністерство енергетики та захисту довкілля України.

Відповідно до ухвали від 18.09.2019 також залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_4 .

У судовому засіданні 07.11.2019 проголошено вступну та резолютивні частини рішення суду.

Встановлені судом обставини.

Наказом Мінприроди від 23.04.2019 № 151 «Про оголошення конкурсу на зайняття вакантних посад керівників установ природно-заповідного фонду, що належать до сфери управління Мінприроди» оголошено у тому числі конкурс на зайняття посади директора Нижньодністровського НПП.

Наказом від 11.07.2019 № 249 продовжено термін проведення конкурсного відбору до 05 серпня 2019.

При цьому, наказом Міністерства від 09.11.2018 № 390 утворено конкурсну комісію з проведення конкурсу на зайняття посад керівників установ природно-заповідного фонду, що належать до сфери управління Міністерства екології та природних ресурсів України.

Наказом Міністерства від 22.05.2019 № 181 внесено зміни до додатку, затвердженого вищезгаданим наказом в частині складу комісії.

Інформація про проведення конкурсу та вимоги до претендентів оприлюднена 23.04.2019 на сайті Міністерства. Документи на конкурс приймалися по 07.05.2019 включно.

Зокрема, ОСОБА_4 подано диплом бакалавра 2007 року про отримання базової вищої освіти за напрямом підготовки «Водні біоресурси» із здобуттям кваліфікації бакалавра фахівця з іхтіології та рибництва. Крім того, надано диплом спеціаліста 2008 року про отримання повної вищої освіти за спеціальністю «Водні біоресурси» із здобуттям кваліфікації професіонала з іхтіології та рибництва.

Відповідно до протоколу засідання Комісії № 7 від 29.05.2019 розглянуто питання про допуск або не допуск претендентів до подальшого конкурсного відбору, зокрема, на посадку директора Нижньодністровського НПП.

З протоколу вбачається, що документи відносно керівництва вищезгаданого НПП подано такими особами:

ОСОБА_5 - 1956 р.н., спеціальність біологія, кваліфікація біолог, вчитель біології та хімії Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України, 2007, науковий ступень кандидата біологічних наук зі спеціальності біологія; стаж роботи за професіями керівника - понад 3 роки;

ОСОБА_1 - 1967 р.н., спеціальність зоологія, кваліфікація спеціаліст біолого-зоолог, викладач біології та хімії, Київський університет імені тараса Шевченка, 1999 рік, науковий ступень кандидата біологічних наук зі спеціальності екологія; стаж роботи за професіями керівника - понад 3 роки;

ОСОБА_6 - 1974 р.н., Державний вищий навчальний заклад «Херсонський державний аграрний університет», 2014, спеціальність «Водні біоресурси», кваліфікація професіонал з іхтіології та рибництва; стаж роботи за професіями керівника - понад 3 роки;

ОСОБА_7 , 1974 р.н., Одеський державний економічний університет, 2001, спеціальність «Фінанси», кваліфікація економіст, державний вищий навчальний заклад «Херсонський державний аграрний університет», 2017, магістр спеціальність «Водні біоресурси», кваліфікація дослідник з водних біоресурсів та аквакультури; Національний університет біоресурсів і природокористування України, 2017, спеціальність «лісове господарство», кваліфікація спеціаліст лісового господарства; стаж роботи за професіями керівника - понад 3 роки;

ОСОБА_8 , 1979 р.н., Державний вищий навчальний заклад «Херсонський державний аграрний університет», 2008, спеціальність «Водні біоресурси», кваліфікація професіонала з іхтіології та рибництва; стаж роботи за професіями керівника - понад 3 роки.

З серед вказаних осіб допущено до участі у конкурсі: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9

Проведення тестування претендентів конкурсного відбору призначено на 06.06.2019.

Відповідно до протоколу конкурсної комісії № 8 від 06.08.2019, зокрема, ОСОБА_4 надав 100% правильних відповідей, ОСОБА_1 - надав 100% правильних відповідей. Крім того, проведено розв`язання ситуаційних завдань.

Вирішено продовжити роботу конкурсної комісії в інший день та надалі провести інформування претендентів про прийняте рішення.

Відповідно до протоколу комісії № 9 від 24, 26 липня 2019 визначено, що визначення результатів розв`язання ситуаційних завдань здійснювалось кожним членом комісії індивідуально та було внесено до зведеної відомості середніх балів. Претенденти, зокрема, ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , отримали середній бал більше одного та допущені до наступного етапу конкурсного відбору.

Зокрема, проведені співбесіди.

За результатами вказаних співбесід визначено переможцем конкурсу ОСОБА_4 , голосування «за» - 6, «проти» - 0, «утримались» - 1. Відносно ОСОБА_1 голоси розподілилися: «за» -1, «проти» - 0, «утримались» - 6. Відносно ОСОБА_5 : «за» - 0, «проти» - 6, «тримались» - 1.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Так, спірні відносини регулюються Законом України «Про природно-заповідний фонд України», який визначає правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об`єктів.

Відповідно до ст. 11 цього Закону уповноваженими органами державного управління в галузі організації, охорони та використання природно-заповідного фонду є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

У свою чергу, відповідно до ст. 12 цього закону управління природними заповідниками, біосферними заповідниками, національними природними парками, ботанічними садами, дендрологічними та зоологічними парками загальнодержавного значення, а також регіональними ландшафтними парками здійснюється їх спеціальними адміністраціями.

Спеціальні адміністрації очолюють керівники, які мають екологічну, біологічну або географічну освіту та які призначаються за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, а на території Автономної Республіки Крим - також з Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Вимоги щодо освіти керівника внесені Законом України 7 лютого 2017 року № 1832-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі».

У свою чергу, наказом Мінекології № 123 від 17.04.2018 затверджено Порядок проведення конкурсу та призначення на посаду керівників установ природно-заповідного фонду, що належать до сфери управління Міністерства екології та природних ресурсів України (далі - Порядок № 123), який розроблений відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України з деяких питань забезпечення проведення конкурсів на зайняття посад керівників установ природно-заповідного фонду та визначає механізм проведення конкурсу та призначення на посаду керівників установ природно-заповідного фонду (далі - Установи ПЗФ), що належать до сфери управління Мінприроди.

Пунктом 2 Порядку № 123 визначено, що керівником Установи ПЗФ може бути особа, яка має вищу екологічну, біологічну або географічну освіту, стаж роботи за професіями керівників нижчого рівня не менше трьох років та володіє державною мовою.

Призначення керівника Установи ПЗФ здійснюється за результатами конкурсу, який відбувається у три етапи, що проводиться відповідно до цього Порядку, а також після здійснення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком відповідно до Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року N 171 (із змінами) (далі - спеціальна перевірка), шляхом укладення трудового договору (контракту) відповідно до вимог законодавства України про працю (п. 3 Порядку № 123).

Відносно Конкурсної комісії Мінприроди п.п. 5 - 9 розділу 2 Порядку визначено, що: конкурс на зайняття вакантної посади керівника Установи ПЗФ проводить конкурсна комісія, склад якої затверджується наказом Мінприроди (далі - Конкурсна комісія); конкурсна комісія утворюється у складі не менше семи осіб; до складу Конкурсної комісії входять заступник Міністра екології та природних ресурсів України, до функціональних обов`язків якого належать питання управління природно-заповідним фондом України, керівник структурного підрозділу Мінприроди, відповідального за діяльність установ природно-заповідного фонду, представники інших структурних підрозділів Мінприроди, а також - Громадської ради при Мінприроди (за згодою) та Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої державної адміністрації (за згодою); засідання Конкурсної комісії є правоможним, якщо на ньому присутні не менше як дві третини її членів; рішення Конкурсної комісії вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала не менш як половина від присутніх членів Конкурсної комісії.

При цьому, відповідно до п. 4 розділу 6 Порядку не пізніше ніж на третій робочий день після надходження погодження призначення на посаду разом з карткою погодження та складання довідки про проведення спеціальної перевірки державний секретар Мінприроди укладає із переможцем конкурсу трудовий договір (контракт) строком на п`ять років та видає наказ про призначення на посаду керівника відповідної Установи ПЗФ. Наведене дає підставу для висновку, що Конкурсна комісія приймає юридично значимі рішення на підставі яких здійснюється призначення певної особи на посаду керівника НПП.

В контексті наведеного та встановлених у ст. 12 згаданого Закону вимог, слід зазначити, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про вищу освіту» вища освіта - сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у закладі вищої освіти (науковій установі) у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень повної загальної середньої освіти.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 1 цього ж Закону галузь знань - основна предметна область освіти і науки, що включає групу споріднених спеціальностей, за якими здійснюється професійна підготовка.

У даному випадку, з метою встановлення відповідності третьої особи кваліфікаційним вимогам щодо наявності екологічної, біологічної або географічної освіти, суд вважає за необхідне дослідити співвідношення та взаємозв`язок напрямку та спеціальності за якими у ВНЗ здійснювалась підготовка третьої особи за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем, тобто на час навчання та звершення навчання, з вимогами, визначеними у ст. 12 вищезгаданого Закону.

Так, на час навчання третьої особи та закінчення ВНЗ діяли правила, визначені постановою КМ України від 24 травня 1997 р. № 507, якою було затверджено напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями.

Зазначеною постановою було передбачено напрямок підготовки 1303 «Водні біоресурси» (спеціальність «Водні біоресурси») у сфері «Сільське господарство, лісівництво і рибництво».

У той же час, зазначений у постанові Перелік містив напрямки підготовки, як: 0704 «Біологія», 0705 «Географія», 0708 «Екологія» у сфері «Природничі науки».

При цьому, за напрямом 0704 «Біологія» споріднені спеціальності:

Мікробіологія та вірусологія - 6.070400 7.070401 8.070401

Біологія* - 6.070400 7.070402 8.070402

Біохімія** - 6.070400 7.070403 8.070403

Біофізика** - 6.070400 7.070404 8.070404

Зоологія* - 6.070400 7.070405 8.070405

Ботаніка* - 6.070400 7.070406 8.070406

Генетика - 6.070400 7.070407 8.070407

Фізіологія - 6.070400 7.070408 8.070408.

За напрямком 0705 «Географія» споріднені спеціальності:

Географія* - 6.070500 7.070501 8.070501

Економічна і соціальна географія - 6.070500 7.070502 8.070502.

За напрямком 0708 «Екологія» споріднені спеціальності:

Екологія та охорона навколишнього середовища* - 6.070800 7.070801 8.070801

Експлуатація апаратури контролю 5.070802 - - -

навколишнього природного середовища

Прикладна екологія (за галузями) 5.070803 - - -

Водночас , за напрямком підготовки 1303 «Водні біоресурси» споріднені спеціальності:

Водні біоресурси 5.130205 6.130300 7.130301 8.130301

Експлуатація техніки промислового рибальства і аквакультури 5.130303

При цьому, напрямок підготовки 1303 «Водні біоресурси» не містить посилання на зноску («зірочку»), яке (зноска) розшифрована наприкінці переліку як така, що визначає спеціальності, що відносяться одночасно до споріднених напрямів.

З аналізу наведеного слід дійти висновку, що напрямок підготовки 1303 «Водні біоресурси» у сфері «Сільське господарство, лісівництво і рибництво» не може вважатися спорідненим напрямком підготовки таких напрямків як 0704 «Біологія», 0705 «Географія», 0708 «Екологія» у сфері «Природничі науки» та не може вважатися напрямком підготовки, який може заміщувати вимоги до освіти, визначені у ч. 12 Закону України «Про природно-заповідний фонд України».

Виходячи з наведеного слід дійти висновку, що напрямок підготовки третьої особи у ВНЗ не відповідає вимогам, встановленим ст. 12 зазначеного Закону, що, у свою чергу, свідчить про протиправність визнання позивача переможцем та, відповідно, про протиправність оскаржуваного рішення.

Наведене є достатньою і самостійною підставою для задоволення позову.

Вищезгадана довідка/інформація Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації від 15.10.2019 № К-228/07/52-05 наведене не спростовує, оскільки суперечить вищенаведеним висновкам суду в аспекті вимог ст. 12 Закону України «Про природно-заповідний фонд України».

Між тим, як вже зазначалося, відповідач визнав позов, подавши до суду відповідну заяву.

У зв`язку з цим, слід зазначити, що відповідно до ч. 4 ст. 47 КАС України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 189 КАС України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України у разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог.

Відповідно до ч. 6 ст. 57 КАС України суд не приймає визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.

Відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України суд не приймає визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

В контексті останнього судом враховуються вищенаведені висновки суду відносно визнання переможцем конкурсу особи, яка не відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», що виключає порушення визнанням позову прав третьої особи внаслідок визнання її переможцем, оскільки вказана особа обрана переможцем з порушенням наведених вище вимог Закону.

Крім того, в контексті останнього судом береться до уваги також наступне. Так, відповідно до п. 22 Порядку № 123 співбесіда проводиться з метою оцінки відповідності досвіду, досягнень, компетенції, особистих якостей вимогам до професійної компетенції Претендента та до відповідних посадових обов`язків, а також ознайомлення членів Конкурсної комісії з презентацією плану розвитку Установи ПЗФ.

Як вже зазначалося, визнаючи позов, Міністерство в особі Міністра послалося на непрозорість дій та рішень Комісії щодо проведення конкурсу. У даному випадку суд погоджується з таким твердженням, оскільки при однакових результатах тестування ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (100% правильних відповідей), при отриманні ОСОБА_1 та ОСОБА_4 при розв`язанні ситуаційних завдань однаково - середнього балу більше одного, тим не менше, - за результатами співбесіди переможцем конкурсу визнано ОСОБА_4 . У той же час, оскаржуване рішення не містить жодного обґрунтування щодо визнання переможцем третьої особи та надання переваг саме цій особі при тому, що позивач, крім іншого, має науковий ступень кандидата біологічних наук зі спеціальності екологія, тобто вищий рівень, ніж у третьої особи. Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення не відповідає критерію обґрунтованості, дотримання якого перевіряє суд відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 2 КАС України та відповідно до якого суд перевіряє, чи прийнято оскаржуване рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відтак, суд приходить до висновку, що визнання відповідачем позову кореспондується з вищенаведеними висновками суду, не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права, свободи чи інтереси, у тому числі - третьої особи, що зумовлює висновок суду про наявність фактичних та правових підстав для визнання позову та, відповідно, зумовлює висновок про прийняття судом визнання відповідачем позову та для його задоволення шляхом визнання протиправним з моменту прийняття та скасування рішення Конкурсної комісії Міністерства, яка є робочим органом Міністерства.

Наведені третьою особою доводи та надані матеріали, які досліджені судом, не спростовують вищенаведеного та не доводить зворотного.

Відтак, суд приходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Керуючись положеннями статей 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п.: НОМЕР_1 ) задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним з моменту прийняття та скасувати рішення Конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття посад керівників установ природно-заповідного фонду, що належать до сфери управління Міністерства екології та природних ресурсів України (на даний час - Міністерство енергетики та захисту довкілля України; код ЄДР: 37552996; адрес: 03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 35), оформлене протоколом № 9 від 24, 26 липня 2019 в частині визнання переможцем конкурсу на посаду директора Нижньодністровського національного природного парку (код ЄДР 36345146) ОСОБА_4 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_4 ; адреса: АДРЕСА_2 ).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 КАС України та може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя О.А. Кармазін

Повний текст рішення суду складено та підписано 11.11.2019.