ПОСТАНОВА

Іменем України

06 листопада 2019 року

Київ

справа №809/125/16

адміністративне провадження №К/9901/61373/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шевцової Н.В.,

суддів: Кашпур О.В., Уханенка С.А.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 809/125/16

за позовом Приватного підприємства «Прикарпатський експрес» до Управління Укртрансінспекції в Івано-Франківській області, Міністерства інфраструктури України, Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті, за участю третьої особи - Опирука Петра Васильовича - про визнання незаконними та скасування дозволів

за касаційною скаргою Приватного підприємства «Прикарпатський експрес»

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 лютого 2018 року, ухвалене в складі головуючого судді Каракашьяна С. К.,

та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2018 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Степанюка А.Г., суддів Кузьменка В. В., Шурка О. І.,

УСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. У лютому 2016 року Приватне підприємство «Прикарпатський експрес» (далі - позивач, Підприємство) звернулося до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Укртрансінспекції в Івано-Франківській області (далі - відповідач - 1, Управління Укртрансінспекції), Міністерства інфраструктури України (далі - відповідач - 2, Мінінфраструктури України), Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті (далі - Відповідач - 3, Укртрансінспекція), за участю третьої особи - ОСОБА_1 (далі - третя особа, ОСОБА_1 ), про визнання незаконним та скасування дозволу № 03325 на міжнародні регулярні перевезення пасажирів між Україною та Республікою Польща від 26 жовтня 2015 року по маршруту «Кам`янець-Подільський - Щецин», виданий Мінінфраструктури України приватному підприємцю Опируку П. В.

2. Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 березня 2016 року справу передано на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

3. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2016 року залучено до участі в справі Державну службу України з безпеки на наземному транспорті як відповідача (далі - відповідач - 4, Укртрансбезпека).

4. У січні 2017 року позивачем подано заяву про збільшення та уточнення позовних вимог, в якій він просив визнати незаконним та скасувати дозволи на міжнародні регулярні перевезення пасажирів між Україною та Республікою Польща, видані Мінінфраструктури України приватному підприємцю ОСОБА_1 . за напрямами:

4.1. «Чернівці - Варшава» (відповідно до дозволу № 0025618 ) з відправленням о 16:00;

4.2. «Кам`янець-Подільський - Зелена Гура» (відповідно до дозволу №006015), який був змінений із рейсу «Кам`янець-Подільський - Щецин» (відповідно до протоколу № 78 від 12 квітня 2016 року);

4.3. «Косів - Познань» (відповідно до протоколу № 79 від 10 червня 2016 року);

4.4. «Косів - Вроцлав» (відповідно до протоколу № 86 від 18 листопада 2016 року).

5. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 не має достатньої кількості автомобілів та працівників, тому не може здійснювати перевезення та отримати оскаржувані в цій справі дозволи.

6. Крім того, позивач зазначає, що маршрути третьої особи приблизно на 80 % збігаються з маршрутами позивача, а інтервал часу між відправленнями складає подекуди 30 хвилин, що є порушенням приписів Порядку організації регулярних, нерегулярних і маятникових перевезень пасажирів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 09 лютого 2004 № 75 (далі - Порядок № 75).

7. Відповідачі та третя особа заперечували проти задоволення позовних вимог з огляду на правомірність видачі дозволів третій особі.

II. Установлені судами фактичні обставини справи

8. 02 жовтня 2015 року Комісією для розгляду звернень перевізників та прийняття рішень про відкриття, закриття, внесення змін до функціонуючого маршруту, продовження дії дозволу на регулярних міжнародних автомобільних маршрутах загального користування (далі - Комісія) проведено засідання, рішення якого оформлені протоколом № 68 та затверджене наказом Мінінфраструктури України від 20 жовтня 2015 року № 417, та надано згоду ОСОБА_1 з паритетним партнером - польським перевізником P -Sp. zo.o. на відкриття регулярного міжнародного автомобільного маршруту «Кам`янець-Подільський - Щецин» (час відправлення з м. Камянець - Подільський о 13:00, з м. Щецин о 06:30) строком на три роки.

9. 12 квітня 2016 року Комісією проведено засідання, рішення якого оформлені протоколом № 78 та затверджене наказом Мінінфраструктури України від 18 травня 2016 року № 177, та надано згоду ОСОБА_1 з паритетним партнером - польським перевізником P -Sp. zo.o. на відкриття внесення змін до функціонуючого регулярного міжнародного автомобільного маршруту з «Кам`янець-Подільський - Щецин» на «Кам`янець-Подільський - Зелена Гура».

10. 10 червня 2016 року Комісією проведено засідання, рішення якого оформлені протоколом № 79 та затверджене наказом Мінінфраструктури України від 26 червня 2016 року № 223, та надано згоду ОСОБА_1 з паритетним партнером - польським перевізником P -Sp. zo.o. на відкриття регулярного міжнародного автомобільного маршруту «Косів - Познань».

11. 18 листопада 2016 року Комісією проведено засідання, рішення якого оформлені протоколом № 86 та затверджене наказом Мінінфраструктури України від 02 грудня 2016 року № 432, та надано згоду ОСОБА_1 з паритетним партнером - польським перевізником P - Trans Sp. zo.o. на відкриття регулярного міжнародного автомобільного маршруту «Косів - Вроцлав» строком на три роки.

12. На виконання цих рішень Укртрансінспекцією та Укртрансбезпекою були видані ОСОБА_1 відповідні дозволи, які і є спірними в цій справі.

13. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з метою отримання оскаржуваних позивачем дозволів були подані до Мінінфраструктури України такі документи: довідки про наявність досвіду у перевізника щодо здійснення внутрішніх перевезень пасажирів протягом двох і більше років, або міжнародних нерегулярних чи маятникових перевезень пасажирів - одного і більше років; копії свідоцтв про проходження водіями спеціальних курсів міжнародних перевезень; заяву щодо міжнародних перевезень пасажирів автомобільним транспортом; розклад руху автобусів; графік роботи та відпочинку водіїв; інформацію щодо вартості проїзду і перевезення багажу; копії свідоцтв про державну реєстрацію автобусів зі списком автобусів, що будуть використовуватися; копію сертифікатів відповідності транспортних засобів; копію ліцензії та ліцензійних карток; протоколів перевірки технічного стану транспортного засобу; схем маршрутів; договорів з закордонними перевізниками.

14. Зі змісту наявних у матеріалах справи дозволів на перевезення, виданих позивачу, судами попередніх інстанцій установлено, що останнім здійснюється виконання рейсів за маршрутами:

14.1. «Чернівці - Краків - Плзень» з відправленням з початкової станції о 14:05;

14.2. «Чернівці - Вроцлав» з відправленням з початкової станції о 14:00;

14.3. «Чернівці - Щецин» з відправленням з початкової станції о 18:00.

15. З долучених до матеріалів справи дозволів на перевезення, які видані третій особі, судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що ОСОБА_1 виконуються рейси за такими маршрутами:

15.1. «Кам`янець-Подільський - Щецин» з відправленням з початкової станції о 13:00, у подальшому «Кам`янець-Подільський - Зелена Гура» з відправленням з початкової станції о 12:30;

15.2. «Чернівці - Гданськ» з відправленням з початкової станції о 17:30»;

15.3. «Чернівці - Варшава» з відправленням з початкової станції о 16:00»;

15.4. «Косів - Вроцлав» з відправленням з початкової станції о 18:00»;

15.5. «Косів - Познань» з відправленням з початкової станції о 18:00».

16. Маршрути, за якими здійснював перевезення позивач та третя особа, не збігаються як територією України, так і територією Польщі, адже схема маршруту «Чернівці - Гданськ», який обслуговує ОСОБА_1 включає у себе зупинки у м . Снятин, м. Калуш, м. Долина, м. Стрий в Україні та у м. Торунь, м. Бідгощ, м . Гданськ у Польщі , які не передбачені схемою маршруту позивача «Чернівці - Щецин», який, у свою чергу включає зупинки у м. Лодзь, м. Познань, м. Гожув Велькопол, м . Щецин.

17. Щодо кількості транспортних засобів, то матеріалами справи підтверджується наявність в ОСОБА_1 транспортних засобів у кількості п`яти автобусів на праві власності у грудні 2015 року та семи автобусів у вересні 2016 року. Всі автобуси є сертифікованими.

18. Обслуговування маршрутів, зокрема, за напрямками «Кам`янець-Подільський - Щецин» та «Чернівці-Варшава» здійснювалися щоденно з різними водіями, з якими укладено, зокрема, цивільно-правові договори.

III. Рішення судів попередніх інстанцій у цій справі та мотиви їхнього ухвалення

19. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено повністю.

20. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що підстав для відхилення заяв третьої особи про відкриття маршрутів, визначених пунктом 3.1.4 Порядку № 75, матеріали справи не містять; докази збігу схеми маршрутів всіх перевізників та часу відправлення з початкової станції маршруту раніше, ніж через дві години відсутні. Кількість працівників та транспортних засобів для здійснення перевезень у третьої особи була достатньою з огляду на можливість використання транспортних засобів та залучення водіїв за цивільно-правовими угодами.

IV. Касаційне оскарження

21. 11 вересня 2018 року у Верховному Суді зареєстровано касаційну скаргу позивача.

22. У касаційній скарзі позивач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

23. На обґрунтування вимог касаційної скарги позивач указує, що третя особа указала недостовірні відомості щодо кількості водіїв, які будуть обслуговувати рейси, наголошує на тому, що судами проігноровано заборону щодо встановлення двогодинного інтервалу між рейсами, доводить порушення вимог трудового законодавства, а також невідповідність транспортних засобів відповідному класу.

24. У відзиві на касаційну скаргу, Укртрансбезпека вказує, що відповідачем для отримання дозволів на здійснення міжнародних перевезень було надано всі необхідні документи, визначені пунктом 3.1.1 Розділу 3 Порядку № 75, доказів збігу маршрутів, а також інших порушень, наведених у касаційній скарзі, матеріалами справи не підтверджено. У зв`язку із зазначеним просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

25. У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 зазначає, що відповідно до пункту 3.1.4 розділу 3 Порядку № 75 підставами для відхилення заяви про намір відкриття маршруту є збіг схеми маршруту з діючим, на якому задовольняється попит на перевезення, а також коли час відправлення з початкової автостанції маршрутів, що збігаються за шляхом руху автобусів цього напрямку, відрізняється менше ніж на 2 години, тобто важливим є саме інтервал відправлення з початкової станції. Збіг маршрутів на 80% є суб`єктивним припущенням позивача, непідтвердженим матеріалами справи.

26. У зв`язку із зазначеним третя особа просить залишити без змін оскаржувані судові рішення, а касаційну скаргу без задоволення.

27. У відзиві Мінінфраструктури України зазначає, що з метою застосування пункту 3.1.4 розділу 3 Порядку № 75 необхідно, щоб маршрут починався саме з однієї автомобільної станції, а не просто перетинався з іншими маршрутами. На підтвердження наявності кількості водіїв, які мають право здійснювати перевезення, третьою особою до заяви було надано копії свідоцтв про проходження водіями спеціальних курсів міжнародних перевезень. Кількість необхідних транспортних засобів підтверджено копіями ліцензійних карток на транспортний засіб.

28. На підставі наведеного Мінінфраструктури України просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

29. 16 жовтня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито провадження за касаційною скаргою та витребувано з Окружного адміністративного суду міста Києва справу № 809/125/16 (суддя-доповідач І. Л. Желтобрюх).

30. 06 червня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 06 червня 2019 року № 640/0/78-19 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Желтобрюх І. Л.

31. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючого суддю Шевцову Н. В., суддів Кашпур О. В., Уханенка С. А.

V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування

32. За правилами частини третьої статті З КАС України (у редакції, чинній на момент розгляду справи судом касаційної інстанції) провадження в адміністративних оправах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

33. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

34. Згідно з частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

35. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

36. Відповідно до статті 3 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344 -цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

37. Приписи статті 7 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344 -визначають, що забезпечення організації пасажирських перевезень покладається на міжнародних автобусних маршрутах загального користування - на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

38. Відповідно до частини першої статті 53 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344 -організацію міжнародних перевезень пасажирів і вантажів здійснюють перевізники відповідно до міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень.

39. Положення Порядку № 75 визначають основні засади організації міжнародних регулярних, спеціальних регулярних, маятникових, нерегулярних, транзитних перевезень пасажирів і є обов`язковим для виконання, підприємствами та організаціями, перевізниками, автостанціями, автовокзалами (далі - автостанції) всіх форм власності і замовниками транспортних послуг.

40. Відповідно до пункту 1.4 Порядку №75 Мінінфраструктури України веде реєстр пасажирських перевізників, яким надане право здійснювати міжнародні перевезення, та реєстр діючих міжнародних маршрутів.

41. Пунктом 1.5 Порядку № 75 передбачено, що для розгляду звернень перевізників та прийняття рішень про відкриття, закриття, внесення змін до функціонуючого маршруту, продовження дії дозволів на регулярних міжнародних автомобільних маршрутах загального користування утворюється комісія, до складу якої входять представники Міністерства інфраструктури України, Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті та профільних громадських організацій (далі - Комісія). Склад Комісії затверджується наказом Міністерства інфраструктури України.

41.1. За результатами розгляду звернень перевізників Комісія приймає протокол, який затверджується наказом Мінінфраструктури України (далі - рішення Комісії).

42. Пунктом 2.1 Порядку № 75 визначені вимоги до організації міжнародних перевезень, до яких належать: виконання законодавства України, міжнародних угод України, законодавства держав, територією яких вони здійснюються; забезпечення безпеки надання транспортних послуг; реалізація єдиної технічної політики; забезпечення якісного надання транспортних послуг; захист інтересів споживачів транспортних послуг.

43. Пунктом 2.6 Порядку № 75 визначено, що для здійснення перевезень на міжнародному маршруті повинне забезпечуватись: кількість водіїв у відповідності до ЄУТР; належність перевізнику безпосередньо одного і більше автобусів, які використовуються для надання транспортних послуг на кожному маршруті міжнародних регулярних чи спеціальних регулярних перевезень, а також для нерегулярних чи маятникових перевезень; наявність одного резервного автобуса для надання транспортних послуг на кожному маршруті міжнародних регулярних чи спеціальних регулярних перевезень; наявність у перевізника: для відкриття маршруту міжнародних регулярних перевезень досвіду внутрішніх перевезень пасажирів два і більше років, або міжнародних нерегулярних чи маятникових перевезень пасажирів - один рік і більше, а для відкриття маршруту міжнародних спеціальних регулярних перевезень - досвіду міжнародних нерегулярних чи маятникових перевезень пасажирів один рік і більше; використання транспортних засобів відповідного класу.

44. Відповідно до пункту 2.7 Порядку №75 формування маршрутів міжнародних регулярних перевезень має відповідати вимогам щодо: задоволення попиту населення в міжнародних перевезеннях; визначення початкових і кінцевих пунктів в обласних центрах та великих промислових містах України; паритетного виконання перевезень українськими та іноземними перевізниками; організації відправлень автобусів з автостанцій за годинами доби та днями тижня, виходячи з розподілу попиту на перевезення та умов перетину державного кордону; врахування інтересів перевізників, що працюють на маршрутах.

45. Розділом 3 Порядку № 75 регламентовано порядок організації міжнародних регулярних перевезень.

45.1. У пункті 3.1.1 Порядку № 75 визначено перелік необхідних документів для відкриття маршруту, які пасажирський перевізник подає до Мінінфраструктури України, до яких належить заява про намір відкриття маршруту (зразок у додатку 1) з додатками:

проект схеми міжнародного маршруту (зразок у додатку 2); проект розкладу руху (зразок у додатку 3); проект графіка роботи та відпочинку водіїв (зразок у додатку 4); проект тарифів на перевезення (зразок у додатку 5); список автобусів, що будуть використовуватись, у тому числі резервних (зразок у додатку 6); підтвердження відповідності автобуса умовам перевезень (на кожний автобус за списком); довідка про наявність досвіду у перевізника щодо здійснення внутрішніх перевезень пасажирів протягом двох і більше років, або міжнародних нерегулярних чи маятникових перевезень пасажирів - одного і більше років; копії свідоцтв про проходження водіями спеціальних курсів міжнародних перевезень; копія ліцензії на право надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів автомобільним транспортом та ліцензійних карток на кожний автобус за списком; рекомендація громадської організації транспортного профілю (подається за бажанням перевізника).

46. Відповідний структурний підрозділ Мінінфраструктури України може запросити іншу інформацію, не заборонену чинним законодавством, яка стосується перевізника чи маршруту, що відкривається.

47. Відповідно до пункту 3.1.3 Порядку № 75 Мінінфраструктури України в установленому законодавством порядку приймає рішення за заявою перевізника щодо надання права на підготовку документів на відкриття маршруту. Заява перевізника розглядається в термін, який становить не більше двох тижнів.

48. Згідно з пунктом 3.1.4 Порядку № 75 заява про намір відкриття маршруту відхиляється у разі: якщо вона містить недостовірні дані або матеріали не в повному обсязі; відмови у видачі дозволу на здійснення міжнародних перевезень пасажирів компетентним органом іноземної держави; збігу схеми маршруту з діючим, на якому задовольняється попит на перевезення; коли час відправлення з початкової автостанції маршрутів, що збігаються за шляхом руху автобусів цього напрямку, відрізняється менше ніж на 2 години; відсутності у перевізника резервних автобусів; порушення принципу паритетного виконання перевезень; порушення вимог до організації міжнародних перевезень; порушення вимоги використання переліку доріг, по яких прокладені міжміські, міжобласні маршрути перевезення пасажирів; порушення перевізником законодавства про автомобільний транспорт протягом останнього року.

49. Відповідно до пункту 3.2.3 Комісія приймає рішення щодо відкриття маршруту відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344 -.

VI. Позиція Верховного Суду

50. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

51. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 КАС України).

52. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

53. Спірним у цій справі є питання правомірності видачі дозволів на міжнародні регулярні перевезення пасажирів між Україною та Республікою Польща, видані на підставі рішень Комісій від 02 жовтня 2015 року, 12 квітня 2016 року, 10 червня 2016 року, 18 листопада 2016 року за заявами ОСОБА_1 щодо надання права на підготовку документів на відкриття маршруту.

54. Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 з метою відкриття маршрутів «Кам`янець-Подільський - Щецин» (змінено на «Кам`янець-Подільський - Зелена Гура»), «Чернівці - Гданськ», «Чернівці - Варшава», «Косів - Вроцлав», «Косів - Познань» подав документи за переліком, визначеним пунктом 3.1.1 розділу 3 Порядку № 75.

55. Судами попередніх інстанцій досліджено комплектність поданих документів на відповідність вимогам пунктом 3.1.1 розділу 3 Порядку № 75 та підтверджено наявність всіх необхідних документів.

56. Спростовуючи твердження позивача щодо наявності підстав для відхилення заяв про намір відкриття маршрутів, суди дослідили всі обставини, які вказують на ймовірний збіг схем маршрутів, інтервалів, та виходили з того, що відповідні твердження позивача не підтверджено належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи.

57. Достовірність всіх даних, наведених третьою особою у відповідних заявах, підтверджена за наслідком судового розгляду. Збігу схем маршрутів не відбувалося, мало місце лише часткове співпадіння проміжних пунктів.

58. За встановлених обставин справи, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для відхилення заяв про намір відкриття маршрутів.

59. Інтервал відправлення в не менше ніж 2 години, на чому наголошує позивач у касаційній скарзі, є підставою для відхилення заяви про намір відкриття маршруту лише коли час відправлення транспортних засобів здійснюється з початкової автостанції маршрутів, що збігаються за шляхом руху автобусів цього напрямку, чого у цій справі судами встановлено не було.

60. Всі інші доводи касаційної скарги, зводяться до дублювання аргументів, викладених у позові та апеляційній скарзі, які було в повному обсязі досліджено судами першої та апеляційної інстанцій.

61. Таким чином, Верховний Суд констатує, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка з дотриманням норм процесуального права, що є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.

VII. Судові витрати

62. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Прикарпатський експрес" залишити без задоволення.

2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 лютого 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2018 року в справа № 809/125/16 залишити без змін.

3. Судові витрати розподілу не підлягають.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Н. В. Шевцова

Судді: О. В. Кашпур

С. А. Уханенко