ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.19 Справа № 917/762/19

за позовною заявою Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області вул. Воскресенський узвіз, 7, м. Полтава, Полтавська область,36020

до відповідачів 1. Комунального підприємства "Карлівка новатор" вул. Торгова, 3, м. Карлівка, Карлівський район, Полтавська область,39500

2. Карлівська міська рада (39500, Полтавська область, м. Карлівка, вул. Полтавський шлях, 54, ідентифікаційний код 21046549).

про визнання несправедливим та недійсним договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком у м. Карлівка від 23.03.2018 року №43 між Комунальним підприємством "Карлівка новатор" та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 з моменту укладення

Суддя Тимощенко О.М.

Секретар судового засідання Отюгова О.І.

Представники учасників справи:

Представник позивача: Михайлюк В. О., дов. № 9 від 14.01.19 р.

Представник відповідача 1: Дяченко В. ОГ., наказ № 199 від 23.08.19 р.,

Представник відповідача 2: Степанюк І. Л., дов. № 06-21/3092 від 16.09.19 р.

Обставини справи: 14.05.2019 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області до відповідача Комунального підприємства "Карлівка новатор" про визнання несправедливим та недійсним договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком у м. Карлівка від 23.03.2018 року №43 між Комунальним підприємством "Карлівка новатор" та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Полтавський шлях, 163 з моменту укладення.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області суду від 20.05.2019 року на підставі ст. 174 ГПК України позовну заяву Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області залишено без руху та надано позивачу строк 5 днів з дня вручення такої ухвали для усунення недоліків.

27.05.2019 року від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою господарського суду від 03.06.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд підготовчого засідання по справі №917/762/19 призначено на 27.06.2019 року.

25.06.2019 року від відповідача 1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач 1 проти задоволення позову заперечує повністю.

У зв`язку з перебуванням судді Тимощенко О.М. у відпустці засідання суду 27.06.2019 року не відбулося.

Ухвалою господарського суду від 17.07.2019 р. підготовче засідання по справі №917/762/19 призначено на 05.08.2019 року.

Крім того, позивачем разом з позовною заявою подано клопотання про виклик свідків.

Показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб (ч.1 ст. 87 ГПК України).

Відповідно до вимог ст. 88 ГПК України показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка.

Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів (ч. 4 ст. 88 ГПК України).

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (ч.2 ст. 80ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ГПК України свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

Заяв свідків позивач суду не надав.

В судовому засіданні 05.08.2019 року суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про виклик свідків, оголосив перерву в підготовчому судовому засіданні до 27.08.2019 року.

27.08.2019 року від позивача до суду надійшли наступні документи:

1) відповідь на відзив відповідача;

2) клопотання про витребування доказів на підставі ст. 81 ГПК України, в якому позивач просить суд витребувати від Державного підприємства «Розрахунковий центр послуг» (02160, м. Київ, пр-т Возз`єднання, 15/17, код ЄДРПОУ 21537419):

- угоду щодо коригування рівня економічно обґрунтованих планових витрат на утримання будинків та прибудинкових територій в м. Карлівка на 2018 р. між Комунальним підприємством «Карлівка новатор» та Державним підприємством «Розрахунковий центр послуг»;

- первинні бухгалтерські документи, надані Комунальним підприємством «Карлівка новатор» до Державного підприємства «Розрахунковий центр послуг» задля коригування розрахунку планових витрат на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій Комунального підприємства «Карлівка новатор» в м. Карлівка на 2018 p.;

- документа, що містять розрахунки, здійснені Державним підприємством «Розрахунковий центр послуг» при коригуванні розрахунку планових витрат на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій Комунального підприємства «Карлівка новатор» в м. Карлівка на 2018 р. за угодою між Комунальним підприємством «Карлівка новатор» та Державним підприємством «Розрахунковий центр послуг».

3) клопотання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Карлівську міську раду (39500, Полтавська область, Карлівський район, м. Карлівка, вул. Полтавський шлях, буд. 54).

27.08.2019 року від відповідача 1 до суду також надійшли:

1) заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву;

2) клопотання про витребування доказів на підставі ст. 81 ГПК України, в якому відповідач просить суд витребувати у Департаменту будівництва, містобудування і архітектури та житлово-комунального господарства Полтавської облдержадміністрації (36014, м. Полтава, вул.. Зигіна,1):

- розрахунок ціни на послугу з управління багатоквартирним будинком та перелік складових послуг відповідно до інформації від 08.01.2019 року вих. №03-09/3-86 про тарифи на житлово-комунальні послуги в розрізі районних центрів Полтавської області;

- повідомити чи здійснюється фінансова підтримка комунальних підприємств з місцевих бюджетів відповідно до інформації від 08.01.2019 року вих. №03- 09/3-86 про тарифи на житлово-комунальні послуги в розрізі районних центрів Полтавської області.

Ухвалою від 27.08.2019 року суд залучив до участі у справі в якості співвідповідача Карлівську міську раду, відмовив в задоволенні клопотань позивача та Комунального підприємства "Карлівка новатор" про витребування доказів та оголосив перерву в підготовчому засіданні до 17.09.19 року на 10:20 год.

09.09.2019 року від Карлівської міської ради до суду надійшов відзив на позовну заяву.

17.09.2019 року від позивача до суду надійшло клопотання про долучення доказів по справі, а саме: листа Департаменту будівництва,, містобудування і архітектури та житлово-комунального господарства Полтавської обласної державної адміністрації від 09.09.2019 року №03.2-07/3658, інформація про тарифи станом на 01 січня 2019 року по Полтавській області, лист Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, лист від 08.01.2019 року за вих. №03-09/3-86.

В судовому засіданні 17.09.2019 року судом оголошено протокольну ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 02.10.2019 року.

02.10.2019 року від позивача до суду надійшло клопотання про поновлення строку на подання доказів поданих позивачем до суду 17.09.2019 року.

Ухвалою суду від 02.10.2019 року поновлено позивачу строк для подачі доказів, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 31.10.19 року на 11:00.

В судовому засіданні 31.10.2019 року представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.

Представники відповідачів проти позову заперечували.

В судовому засіданні 31.10.2019 року суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення на підставі ч. 1 ст. 240 ГПК України, повідомив коли буде виготовлено виготовлення повного тексту рішення, роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників учасників справи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд, встановив:

Згідно абзаців 1, 2 підпункту 7 пункту 4 Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, затвердженого наказом Держпродспоживслужби від 04.08.2017 № 647, Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів: перевіряє додержання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог законодавства про захист прав споживачів, а також правил торгівлі та надання послуг.

У п.п. 10 п. 6 Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, зазначено, що позивач має право здійснювати заходи державного нагляду (контролю) відповідно закону.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 12.11.2018 до нього надійшло колективне звернення громадян - мешканців м. Карлівки Карлівського району Полтавської області, які проживають у будинках: по вул. Полтавський шлях, 163, по вул.Полтавський шлях, 165, по вул. Полтавського полку, 1, в м. Карлівка щодо порушення Комунальним підприємством «Карлівка новатор» їх законних прав.

Частиною 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що підставою здійснення позапланових заходів державного контролю є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політика відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповіді державного колегіального органу.

Листом від 16.11.2018 року позивач звернувся до Держпродспоживслужби України задля отримання погодження на проведення позапланового заходу перевірки відповідача.

17.12.2018 року Міністерством економічного розвитку і торгівлі України надано погодження позивачу на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо відповідача 1 в частині захисту прав споживачів.

16.01.2019 року на підставі наказу позивача від 08.01.2019 № 35-ОД позивачем проведена позапланова перевірка відповідача 1 з питання дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів, якості продукції, додержання обов`язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, на дотримання Закону України «Про захист прав споживачів» та інших нормативних та нормативно-правових актів в межах наданих повноважень у відповідності до ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів».

В ході перевірки встановлено, що згідно п.1 рішення Виконавчого комітету Карлівської міської ради від 21 березня 2018 р. № 40 «Про призначення управителя багатоквартирних будинків» затверджено протокол № 1 засідання конкурсної комісії з призначення управителя багатоквартирного будинку у місті Карлівка від 05 березня 2018 р. Призначено управителем багатоквартирних будинків у місті Карлівка згідно з додатком Комунальне підприємство «Карлівка новатор», про що зазначено у п.2 Рішення, у тому числі за адресою: вул. Полтавський шлях, 163.

Відповідно до п. 3 Рішення затверджено форму договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком у м. Карлівка.

Також вирішено уповноважити міського голову Карлівської міської ради Наконечного Олександра Сергійовича на підписання договорів про надання послуг з управління багатоквартирним будинком у м. Карлівка від імені співвласників багатоквартирних будинків, як вказано у п.4 Рішення. З огляду на що, Карлівський міський голова ОСОБА_1 уклав договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком у м. Карлівка від імені співвласників багатоквартирних будинків від 23 березня 2018 р. № 43 за адресою: вул. Полтавський шлях, 163.

У абз.2 ч.5 ст.11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено, що управитель протягом одного місяця після підписання з ним договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (змін до нього) зобов`язаний надати або надіслати рекомендованим листом кожному співвласнику примірник такого договору (змін до нього), завірений підписом управителя.

Згідно п.п.6 п.7 договору від 23 березня 2018 р. № 43 управитель зобов`язаний протягом одного місяця після підписання договору (змін, доповнень до нього) надати під розписку або надіслати рекомендованим листом кожному співвласникові копію цього Договору (змін, доповнень до нього), завірену підписом і печаткою управителя.

За твердженням позивача, на момент проведення позапланового заходу встановлено, що п.п.6 п.7 договорів від 23 березня 2018 р. № 43 не виконано.

Отже, перевіркою встановлено, що відповідач не проінформував співвласників багатоквартирних будинків за адресою: вул. Полтавський шлях, 163 у м. Карлівка про призначення управителя, перелік складових послуги з управління будинком та її ціну.

За абз.1 ч.б ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.

Порушення відповідачем вимог чинного законодавства відображені в акті, складеному за результатами позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів від 16 січня 2019 р. № 000003..

В акті перевірки керівник відповідача зазначив, що зауважень до перевіряючих немає, тому, на думку позивача, відповідач погодився з описом виявлених порушень та підтвердив їх наявність.

Примірник акта перевірки відповідач отримав 16 січня 2019 р., що підтверджується підписом керівника відповідача на акті.

На підставі результатів перевірки та з метою припинення порушень законодавства про захист прав споживачів відповідачу надано припис до акту від 16 січня 2019 р. № 000001, відповідача зобов`язано усунути порушення, що зазначені в акті перевірки, у тому числі виконати умови, зазначені в договорі від 23 березня 2018 р. № 43 про надання послуги з управлінням багатоквартирним будинком у м. Карлівка та про виконання припису письмово повідомити позивача до 29 січня 2019 р.

Відповідач отримав припис 16 січня 2019 р., що підтверджується підписом керівника відповідача на приписі.

На виконання припису відповідач надав лист від 28 січня 2019 р. № 24.

Крім того, у колективному зверненні громадяни також скаржаться на високу ціну послуг з управління багатоквартирними будинками.

Відповідно до ч. І, ч.2 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які с несправедливими.

Умови договору с несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним, що передбачено у ч.5 ст. 18 Закону.

Позивач вказує, що споживачі не мали реальної можливості ознайомитися з умовами договору перед його укладенням, у тому числі з переліком складових послуги з управління будинком та її ціною. Як вбачається з поданого мешканцями житлових будинків колективного звернення, договір від 23 березня 2018 р. № 43 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком у м. Карлівка не відповідає їх внутрішній волі.

25 лютого 2019 року Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Комунального підприємства "Карлівка новатор" про визнання несправедливими і недійсними договорів про надання послуг з управління багатоквартирним будинком у м. Карлівка

- від 23.03.2018 №43 між Комунальним підприємством "Карлівка новатор" та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_1 , вул. Полтавський шлях 163 з моменту укладення;

- від 23.03.2018 №44 між Комунальним підприємством "Карлівка новатор" та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_1 . Полтавський шлях 165 з моменту укладення;

- від 23.03.2018 №17 між Комунальним підприємством "Карлівка новатор" та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_1 полк АДРЕСА_2 з моменту укладення.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.02.2019 року у справі № 440/687/19 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області до Комунального підприємства "Карлівка новатор" про визнання несправедливими і недійсними договорів. Роз`яснено позивачу, що даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

В зв`язку з чим позивач і звернувся до господарського суду із даним позовом.

Таким чином, з посиланням на ст.203, ст.215 Цивільного кодексу України; ст.5 ст.18, ст.26 Закону України «Про захист прав споживачів»; ст.16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 р.; ст. 11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»; ст.6, ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» позивач просить суд визнати несправедливим та недійсним договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком у м. Карлівка від 23.03.2018 року №43 між Комунальним підприємством "Карлівка новатор" та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 шлях АДРЕСА_1 з моменту укладення.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Обов`язок доведення наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

Відповідно до положень статей 16, 203, 215 Цивільного кодексу України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення чи порушується (не визнається або оспорюється) право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Отже, за змістом статті 215 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

У розумінні приписів наведених норм оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи про визнання правочину недійсним спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Даний позов подано до суду Головним управлінням Держпродспоживслужби в Полтавській області.

Захист прав споживачів житлово-комунальних послуг здійснюється уповноваженим центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів, що передбачено у абз. 3 ч. 3 ст.16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 р.

Захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту прав споживачів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, місцеві державні адміністрації, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законом, а також суди, що зазначено у ч. 3 ст.5 Закону України «Про захист прав споживачів».

Згідно п.10 ч. І ст.26 Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і має право подавати до суду позови щодо захисту прав споживачів.

Відповідно до частини 1 статті 53 ГПК України у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах.

Частиною 5 статті 53 ГПК України встановлено, що у разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області у позові зазначило, що позов подано з метою захисту прав споживачів.

Залишаючи позов без руху в ухвалі від 20.05.2019 року суд, зокрема, зазначив, що позивач звертаючись з даним позовом до суду з метою захисту прав споживачів, не визначив їх процесуального статусу з огляду на те, що обраний позивачем спосіб захисту повинен відновити порушені права саме споживачів.

В заяві про усунення недоліків позивач вказував, що згідно п.1, п. 3, п.6 ч. І ст.177 Господарського процесуального кодексу України завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог складу учасників судового процесу; визначення обставин справи, підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. На думку позивача, процесуальний статус споживачів має визначиться під час підготовчого засідання.

Протягом підготовчого провадження суд намагався з`ясувати у позивача наведене та визначитись із процесуальним статусом споживачів, за захистом прав яких позивач і звернувся до суду.

Позивач так і не визначився із процесуальним статусом споживачів. Жодних уточнень позовних вимог чи заяв про залучення до участі у справі вказаних осіб від нього до суду не надходило.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 14 ГПК України).

Водночас відповідно до статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу; позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу; відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Позивачем у даній справі є саме Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області.

Відповідно до частини 3 статті 13, частини 1 статті 76, частини 1 статті 78, частини 1 статті 79 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними, а також наявність саме у позивача порушеного права чи інтересу в результаті укладення спірного правочину, або вказати що позов подано в інтересах інших осіб, зазначивши їх як позивачів у відповідності до приписів ст. 53 ГПК України.

Для вирішення спору у даній справі підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушено цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Відтак задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем відповідно до вимог статті 74 Господарського процесуального кодексу України обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем.

Головним управлінням Держпродспоживслужби в Полтавській області жодним чином не обґрунтовано та не підтверджено доказами які саме його права, оскільки саме він є позивачем, і яким чином буде відновлено в результаті визнання несправедливим та недійсним договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком у м. Карлівка від 23.03.2018 року №43 між Комунальним підприємством "Карлівка новатор" та співвласниками багатоквартирного будинку.

В даному випадку позивачем подано позов про визнання несправедливим та недійним Договору, у якому він не є стороною, права та інтереси позивача не порушені, у позові не вказано, що він поданий в інтересах інших осіб, зазначених як позивачів у відповідності до приписів ст. 53 ГПК України.

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Враховуючи наведене суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.

Сплата судового збору покладається на позивача.

Керуючись статтями 129,232-233,237-238,240 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ :

Відмовити в задоволенні позовних вимог Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області до Комунального підприємства "Карлівка Новатор" та до Карлівської міської ради про визнання несправедливим та недійсним договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком у м. Карлівка від 23.03.2018 року №43 між Комунальним підприємством "Карлівка новатор" та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Полтавський шлях, 163 з моменту укладення.

Повне рішення складено 05.11. 2019 року

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Тимощенко О.М.