ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА _{01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua}

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.09.2019

Справа № 910/820/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., дослідивши матеріали справи

за первісним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМСНАБРЕСУРС ХХІ»

до відповідача публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз»

про стягнення 99056,99 грн,

та за зустрічним позовом публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз»

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМСНАБРЕСУРС ХХІ»

про визнання недійсним з моменту укладення договору позики № 924 від 11.10.2013, визнання недійсною з моменту укладення угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 19.12.2013 № 1102,

Представники :

від АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» Варданян А.А. (ордер)

від ТОВ «ПРОМСНАБРЕСУРС ХХІ» не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «ПРОМСНАБРЕСУРС ХХІ» звернулося до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (далі - ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз») про стягнення 99056,99 грн., з яких: 19062,00 грн. 3% річних, 79994,99 грн. інфляційних.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем свого обов`язку щодо оплати отриманого за договором поставки № 1041 від 03.12.2013 товару у розмірі 171924,42 грн., внаслідок чого останній за період з травня 2015 року по січень 2019 року зобов`язаний сплати 3% річних та інфляційну складову боргу. Наявність боргу у розмірі 171924,42 грн. та невиконання обов`язку щодо його оплати встановлено рішенням Господарського суду міста Києва 29.09.2014 у справі № 910/17941/14, яке набрало законної сили.

Відповідач у поданому суду відзиві заперечив проти розрахунку позивача.

Публічне акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» подало зустрічний позов до товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМСНАБРЕСУРС ХХІ» про визнання недійсним з моменту укладення договору позики № 924 від 11.10.2013, визнання недійсною з моменту укладення угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 19.12.2013 № 1102. Позовні вимоги мотивовані рядом обставин:

- невідповідністю договору позики № 924 від 11.10.2013 (його змісту) вимогам Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 № 2289-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). На думку позивача за зустрічним позовом, договір укладено поза процедурами, передбаченим цим Законом, що є його порушенням. Необхідність застосування таких процедур обумовлена тим, що предмет закупівлі за спірним договором передбачає придбання товарів. Крім того, мав місце поділ предмету закупівлі, що також забороняється Законом;

- фіктивністю договору позики № 924 від 11.10.2013. Фіктивність полягає у: розбіжності в первинних документах, що фіксують господарську операцію за договором (передача товару на суму 423 955,76 грн.), та визначеною ціною у договорі позики № 924 (427 507,2 грн. і 411 292,8 грн.); відсутність податкових наслідків;

- відсутність погодження Міністерства енергетики та вугільної промисловості України на укладення договору.

Підстави вимоги про визнання недійсною угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 19.12.2013 № 1102 є похідними від вимоги про недійсність договору позики № 924 від 11.10.2013, оскільки мало місце зарахування за недійсним зобов`язанням, яке не може бути підставою для виникнення будь-яких правових наслідків, крім тих, що пов`язані з недійсністю.

Суд прийняв зустрічний позов для спільного розгляду з первісним.

Під час розгляду справи суд витребував у товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМСНАБРЕСУРС ХХІ» такі документи:

- замовлення № 04/2.1-1090/1 від 03.12.2013;

- документ з назвою «Договор займа №924», що датований 11 жовтня 2013 року;

- документ з назвою «Приложение №1 к Договору поставки №_от_.Спецификация», без дати складання;

- документ із назвою «Дополнительное соглашение №1/1024/1 к договору займа №924 от 11.10.2013г.», що датований 26 листопада 2013 року;

- документ із назвою «Спецификация №2», без дати складання;

- акт приймання-передачі товару за Договором позики №924 від 11 жовтня 2013 року;

- документ з назвою «Соглашение №1102» о зачете встречных однородных требований», що датований 19 грудня 2013 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМСНАБРЕСУРС ХХІ» не подало витребувані оригінали документів та зазначило, що товар був поставлений, а публічне акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» не розрахувалося за товар.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

У 2013 році публічне акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» здійснювало закупівлю товарів, робіт і послуг відповідно до вимог та процедур, визначених Законом України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 №2289-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) (далі - Закон № 2289-VI).

За результатами такої закупівлі 03.12.2013 публічне акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (далі - ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз») (покупець) та товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМСНАБРЕСУРС XXI» (постачальник) уклали договір поставки № 1041 (далі - Договір поставки).

03.12.2013, одночасно із підписанням Договору поставки ДАТ «Чорноморнафтогаз» передало ТОВ «ПРОМСНАБРЕСУРС XXI» письмове замовлення № 04/2.1-1090/1 від 03.12.2013 про постачання всієї партії товару, яка визначена специфікацією до Договору поставки.

Ці обставини не є спірними та визнаються сторонами.

Відповідно до п. 2.2 Договору поставки поставка товару здійснюється упродовж 15 днів з моменту отримання постачальником письмового замовлення від покупця.

Сума договору становить 937119,28 грн., у т.ч. ПДВ 156186,55 грн. (п. 4.1 Договору поставки). Оплата здійснюється протягом 120 днів після поставки товару та підписання акту приймання-передачі (п. 4.2 Договору поставки).

21.01.2014 публічне акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» перерахувало товариству з обмеженою відповідальністю «ПРОМСНАБРЕСУРС XXI» 407782,14 грн. (призначення платежу за поставлені лакофарбові матеріали згідно з договором № 1041 від 03.12.2013, в т.ч. ПДВ 20% - 67963,69 грн.).

Сторони визнають, що 04.02.2013 постачальник поставив покупцю товар на суму 171924,42 грн.

19.12.2011 сторони уклали угоду № 1102 про зарахування зустрічних однорідних вимог (далі - Угода № 1102).

В Угоді № 1102 сторони зазначили про наявність спільних зустрічних зобов`язань.

Зокрема, зобов`язання публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» перед товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМСНАБРЕСУРС XXI» засновані на договорі позики № 924 від 11.10.2013 і становлять обов`язок повернути товар на суму 407782,14 грн., строк виконання якого настав 09.12.2013.

Зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМСНАБРЕСУРС ХХІ» перед публічним акціонерним товариством «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» засновані на договорі поставки № 1041 від 03.12.2013 і полягають в обов`язку поставити товар на суму 407782,14 грн. згідно з заявкою № 04/2.1-1090/1 від 03.12.2013, строк виконання якого настав 18.12.2013.

Відповідно до Угоди № 1102 (п. 2), сторони домовились вважати товар на суму 407782,14 грн., що передало товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМСНАБРЕСУРС ХХІ» публічному акціонерному товариству «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» за договором позики № 924 від 11.10.2013, товаром за договором поставки № 1041 від 03.12.2013.

Обставини виконання товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМСНАБРЕСУРС ХХІ» обов`язку з постачання товару на суму 407782,14 грн. за Договором поставки шляхом зарахування в рахунок цього обов`язку переданого товару за іншим договором - договором позики № 924 від 11.10.2013, стало підставою для прийняття 29.09.2014 Господарським судом міста Києва рішення у справі № 910/17941/14 про стягнення з публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» 171924,42 грн. як вартості поставленого 04.02.2013 товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМСНАБРЕСУРС ХХІ» за Договором поставки товару.

Отже, встановлення факту правомірності виконання товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМСНАБРЕСУРС ХХІ» обов`язку з постачання товару на суму 407782,14 грн. за Договором поставки шляхом зарахування в рахунок цього обов`язку переданого товару за іншим договором - договором позики № 924 від 11.10.2013, залежить від правомірності такого договору (договору позики № 924 від 11.10.2013), який не був предметом оцінки і судового спору.

З огляду на це, суд вважає за необхідне спершу розглянути вимоги про дійсність договору позики № 924 від 11.10.2013, оскільки його чинність має визначальне значення для обґрунтованості інших вимог у цій справі.

Договір позики № 924 датований 11.10.2013 (далі - договір позики № 924), і предметом позики є продукція, передбачена у специфікації № 1, яку ТОВ «ПРОМСНАБРЕСУРС ХХІ» зобов`язалось передати у власність ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз», а останній повернути її за закінчення строку позики (п. 1.1 договору позики № 924).

Предметом позики, ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз», відповідно до специфікації, є речі, визначені родовими ознаками (розчинник, змивач, фарба) вартістю 427 507,2 грн.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку з кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Отже, предметом позики, що є істотною умовою договору позики, можуть бути тільки грошові кошти або інші предмети, визначені родовими ознаками. Метою укладення договору позики є виникнення у позичальника права власності на речі, що передані у позику.

17.10.2013 сторони підписали акт приймання-передачі товару на суму 423955,76 грн.

Таким чином, з 17.10.2013 ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» набув у власність товар, переданий йому 17.10.2013 за актом приймання-передачі товару на суму 423955,76 грн.

26.11.2013 сторони уклали додаткову угоду № 1/1024/1 до договору позики № 924 від 11.10.2013, згідно з якою знизили вартість товару до 411292,80 грн. та визначили строк повернення товару до 09.12.2013.

Пунктом 4.3 договору позики № 924 надано право ТОВ «ПРОМСНАБРЕСУРС ХХІ» у випадку неповернення ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» предмету позики вимагати повернення продукції або виплати її повної вартості. Тобто, договір позики № 924 передбачає можливість сплати ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» коштів за отриману продукцію.

На час укладення договору позики № 924 правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти визначались Законом України від 01.06.2010, № 2289-VI «Про здійснення державних закупівель» (далі - Закон).

У розумінні Закону державною закупівлею є придбання замовником товарів, робіт і послуг за державні кошти у порядку, встановленому цим Законом.

За приписами ст. 2 Закону його дія поширювалась на підприємства, визначені у пункті 21 частини першої статті 1 цього Закону, лише у разі здійснення ними закупівель за рахунок державних коштів, визначених у пункті 4 частини першої статті 1 цього Закону.

До таких підприємств належать господарські товариства, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

Державними коштами є кошти Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, кошти Національного банку України, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України, кошти загальнообов`язкового державного соціального страхування, кошти загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, кошти загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, кошти, передбачені Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», кошти установ чи організацій, утворених у встановленому порядку державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями чи органами місцевого самоврядування, кошти державних та місцевих фондів, кошти державного оборонного замовлення, кошти державного замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб, кошти державного матеріального резерву, кошти Аграрного фонду, кошти Фонду соціального захисту інвалідів, кошти, які надаються замовникам під гарантії Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування за кредитами, позиками, які надаються іноземними державами, банками, міжнародними фінансовими організаціями або на умовах співфінансування разом з іноземними державами, банками, міжнародними фінансовими організаціями.

ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» не подало суду доказів, що оплата товару за договором позики № 924 підлягала здійсненню за кошти, які відповідають критеріям державних коштів.

У жовтні 2013 року правові та економічні засади здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності встановлювались Законом України від 24.05.2012 № 4851-VI «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності». З прийняттям цього Закону втратила чинність ч. 3 ст. 10 Закону України «Про природні монополії», на яку в обґрунтування своїх зустрічних вимог посилається ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз»

За приписами ст. 2 Закону України «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності», його дія поширювалась на ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз», як суб`єкта природньої монополії (ст. 5 Закону України «Про природні монополії»).

Замовники, у розумінні Закону України «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності», повинні були здійснювати закупівлі відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом України «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності».

Такі закупівлі замовниками могли здійснюватись за рахунок державних коштів, визначених пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про здійснення державних закупівель», та власні кошти.

Умовою застосування цього Закону був вид коштів, за які здійснювалась закупівля (державні чи власні), та їх розмір.

Зокрема, ч. 3 ст. 2 Закону України «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності», було передбачено, що дія цього Закону поширюється на закупівлі замовниками товарів, робіт і послуг для здійснення ними діяльності у сферах, визначених статтею 5 Закону України «Про природні монополії» або статтею 2 цього Закону, які:

повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень (в будівництві - дорівнює або перевищує 300 тисяч гривень), робіт - дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень;

здійснюються за рахунок власних коштів за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 5 мільйонів гривень, а робіт - 10 мільйонів гривень.

Закупівля товарів, робіт та послуг повністю або частково за рахунок державних коштів за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) не перевищує 100 тисяч гривень (в будівництві - 300 тисяч гривень), а робіт - не перевищує 1 мільйон гривень, та закупівля товарів, робіт та послуг за рахунок власних коштів за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) не перевищує 5 мільйонів гривень, а робіт - не перевищує 10 мільйонів гривень, за приписами ст. 4 Закону України «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності» здійснювалась без застосування процедур закупівель, передбачених Законом України «Про здійснення державних закупівель».

Як вказано вище, ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» не подано суду доказів, що оплата товару за договору позики № 924 підлягала здійсненню за кошти, які відповідають критеріям державних коштів. Отже, оскільки вартість закупівлі не перевищує 5 мільйонів гривень, є помилковими доводи ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» про те що укладення цього правочину повинно було здійснюватись за процедурами, передбаченими Законом України «Про здійснення державних закупівель». З огляду на це, відсутні підстави для оцінки договору позики № 924 на відповідність вимогами Закону України «Про здійснення державних закупівель».

Водночас, суд знаходить обґрунтованими доводи ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» про порушення при укладенні договору позики № 924 процедури погодження договорів, врегульованої Порядком погодження залучення державними підприємствами, у тому числі господарськими товариствами (крім банків), у статутному капіталі яких 50 та більше відсотків акцій (часток, паїв) належать державі, кредитів (позик), надання гарантій або поруки за такими зобов`язаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2011 р. № 809.

Порядок погодження залучення державними підприємствами, у тому числі господарськими товариствами (крім банків), у статутному капіталі яких 50 та більше відсотків акцій (часток, паїв) належать державі, кредитів (позик), надання гарантій або поруки за такими зобов`язаннями (далі - Порядок) затверджено Кабінетом Міністрів України (постанова від 15 червня 2011 р. № 809) на виконання вимог ч. 4 ст.67 Господарського кодексу України, якою передбачено, що державні підприємства, у тому числі господарські товариства (крім банків), у статутному капіталі яких державі належить 50 та більше відсотків акцій (часток, паїв), здійснюють залучення внутрішніх довгострокових (більше одного року) та зовнішніх кредитів (позик), надають гарантії або є поручителями за такими зобов`язаннями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, здійснюють залучення внутрішніх короткострокових (до одного року) кредитів (позик), надають гарантії або є поручителями за такими зобов`язаннями - за погодженням з органом виконавчої влади, який здійснює функції управління державною власністю. Порядок таких погоджень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок визначає процедуру погодження залучення державними підприємствами, у тому числі господарськими товариствами (крім банків), у статутному капіталі яких 50 та більше відсотків акцій (часток, паїв) належать державі (далі - підприємства), кредитів (позик) шляхом укладення кредитного договору, договору позики або випуску облігацій підприємства (далі - залучення кредиту (позики), у результаті якого виникають зобов`язання щодо повернення коштів, та надання гарантій або поруки за такими зобов`язаннями.

Відповідно до порядку, залучення підприємством кредиту (позики), надання гарантій або поруки за таким зобов`язанням погоджується:

Мінфіном - щодо внутрішніх довгострокових (більше одного року) та зовнішніх кредитів (позик);

органом виконавчої влади, який здійснює функції управління державною власністю (далі - уповноважений орган), - щодо внутрішніх короткострокових (до одного року) кредитів (позик).

Для погодження залучення підприємством кредиту (позики), надання гарантії або поруки за таким зобов`язанням підприємство зобов`язано було подати Мінфіну або уповноваженому органу заяву з переліком визначених Порядком документів, за результатами розгляду якої Мінфін або уповноважений орган протягом 30 робочих днів після надходження заяви приймає рішення щодо погодження залучення кредиту (позики), забезпечення підприємством виконання зобов`язань за кредитом (позикою) порукою або гарантією чи відмови у погодженні, про що письмово повідомляє підприємству.

За твердженням ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз», яке не спростовано ТОВ «ПРОМСНАБРЕСУРС ХХІ», договір позики № 924 укладено без погодження органу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, як органу виконавчої влади, який здійснює функції управління державною власністю.

Вказане свідчить про те, що договір позики № 924 укладено з порушенням процедури його укладення, врегульованої законодавством (ч. 4 ст. 67 ГК України та Порядком), що свідчить про недотримання в момент вчинення цього правочину вимог ч. 1 ст. 203 ЦК України, яка встановлює, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Таким чином, доводи ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» про недійсність договору позики № 924 з підстав порушення процедури його укладення - відсутність згоди органу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, є обґрунтованими.

Водночас, суд не знаходить підстав для визнання договору позики № 924 недійсним з підстав його фіктивності. Фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином (ст. 234 ЦК України). Фіктивний правочин відноситься до правочинів з недоліками змісту, для визнання якого фіктивним ознака вчинення якого для виду повинна бути властива діям всіх сторін правочину. Якщо одна сторонка діяла про людське око, а інша - намагалась досягти правового результату - такий правочин не можна визнати фіктивним.

За наявності переданого товару (акт приймання-передачі товару на суму 423955,76 грн.), сам факт розбіжності у первинних документах, що фіксують господарську операцію за договором (передача товару на суму 423955,76 грн.), та визначеною ціною у договорі позики № 924 (427507,2 грн. і 411292,8 грн.), і відсутність податкових наслідків не може бути достатньою підставою для висновку про фіктивність договору позики № 924.

З огляду на це, вимоги ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» про недійсність договору позики № 924 підлягають задоволенню з підстав недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених частиною першою статті 203 ЦК України - порушенням процедури його укладення (відсутність згоди органу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України).

Статтею 601 ЦК України, встановлено, що зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимог.

Зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов`язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов`язанні є кредитором у другому). Допускаються випадки часткового зарахування, коли одне зобов`язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов`язання. В такому випадку зобов`язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.

Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:

1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим);

2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв`язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов`язань по передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо);

3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Відповідно до Угоди № 1102 (п. 2), сторони домовились вважати товар на суму 407782,14 грн., що передало товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМСНАБРЕСУРС ХХІ» публічному акціонерному товариству «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» за договором позики № 924 від 11.10.2013, товаром за договором поставки № 1041 від 03.12.2013.

Тобто, фактично Угодою № 1102 сторони здійснили заміну зобов`язання, що виникли з надання позики, в зобов`язання з постачання товару, внаслідок якого обов`язок з повернення позики припинився. Ці правовідносини не пов`язані з припиненням зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог, а є новацією - припинення зобов`язання за домовленістю сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами (ст. 604 ЦК України).

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Отже, недійсність договору позики № 924 свідчить про відсутність такого правового наслідку, який ним встановлений, як повернення публічним акціонерним товариством «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» товариству з обмеженою відповідальністю «ПРОМСНАБРЕСУРС XXI» до 09.12.2013 позиченого товару на суму 407782,14 грн., що, відповідно, унеможливлює здійснення заміни неіснуючого зобов`язання.

Таким чином, Угода № 1102 також не може створювати правових наслідків, і її зміст не узгоджується з порядком припинення зобов`язань новацією (ст. 604 ЦК України), тобто суперечить вимогам ч. 1 ст. 203 ЦК України, що є свідченням її недійсності.

На підставі викладеного зустрічний позов публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Натомість, як зазначено вище публічне акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» перерахувало товариству з обмеженою відповідальністю «ПРОМСНАБРЕСУРС ХХІ» 407782,14 грн. попередньої оплати.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМСНАБРЕСУРС ХХІ» поставило публічному акціонерному товариству «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» товар на суму 171924,42 грн., товар на суму 235857,72 грн. не поставлено.

З огляду на викладене відсутні підстави вважати відповідача за первісним позовом таким, що прострочив виконання своїх обов`язків за Договором поставки, а тому позовні вимоги за первісним позовом задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обставини, на які посилається позивач за зустрічним позовом як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем за зустрічним позовом не спростовані, а тому позовні вимоги позивача за зустрічним позовом до останнього підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд покладає судові витрати за первісним та зустрічним позовами на товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМСНАБРЕСУРС ХХІ».

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні первісного позову товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМСНАБРЕСУРС ХХІ» до публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз».

Судові витрати за первісним позовом покласти на товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМСНАБРЕСУРС ХХІ».

Задовольнити повністю зустрічний позов публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» до товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМСНАБРЕСУРС ХХІ».

Визнати недійсним договір позики № 924 від 11.10.2013 (із змінами та доповненнями), що укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМСНАБРЕСУРС ХХІ» та публічним акціонерним товариством «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз».

Визнати недійсною угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог від 19.12.2013 № 1102, що укладена між товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМСНАБРЕСУРС ХХІ» та публічним акціонерним товариством «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз».

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМСНАБРЕСУРС ХХІ» (вул. Героїв Сталінграду, 4, м. Запоріжжя, 06995, код 34676864) на користь публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (вул. Б. Хмельницького, 26, офіс 505, м. Київ, код 00153117) 3842,00 грн. судового збору.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана в порядку, передбаченому підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України».

Повний текст рішення складено 06.11.2019.

Суддя С. А. Ковтун