П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2019 р.

м. Одеса

Справа № 420/4735/19

Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Коваля М.П.

За участю: секретаря - Бабак В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2019 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної реєстрації та надання інформації з державних реєстрів секретаріату виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕКРЕАЦІЯ ЛОГІСТІКА ЗВ`ЯЗОК" про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА _1 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення №199 від 11.03.2019 року про відмову в проведенні державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕКРЕАЦІЯ ЛОГІСТІКА ЗВ`ЯЗОК", прийняте державним реєстратором відділу державної реєстрації та надання інформації з Державних реєстрів секретаріату виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради; зобов`язати Відділ державної реєстрації та надання інформації з Державних реєстрів секретаріату виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради внести зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕКРЕАЦІЯ ЛОГІСТІКА ЗВ`ЯЗОК" згідно заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 19 лютого 2019 року.

В обґрунтування позову зазначено, що 14.03.2016 року на підставі протоколу №1 зборів засновників ТОВ "РЕКРЕАЦІЯ ЛОГІСТІКА ЗВ`ЯЗОК" позивача обрано директором вказаного Товариства. 21.11.2017 року позивач подав загальним зборам Товариства заяву про звільнення з посади директора, які через недостатність голосів не відбулись. У зв`язку із чим, припинення трудових відносин позивача із Товариством вирішено в судовому порядку. З метою виключення відомостей про позивача як директора Товариства ОСОБА_1 звернулась до державного реєстратора із відповідним пакетом документів. Однак, розгляд поданої заяви державним реєстратором було зупинено через неповноту документів та їх невідповідність і подальшому через не усунення певних недоліків відмовлено у проведенні заявленої реєстраційної дії. Рішення про відмову у проведенні реєстраційних дій позивач вважає неправомірним, необґрунтованим, таким, що підлягає скасуванню із зобов`язанням відповідача вчинити ці дії в судовому порядку.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2019 року відмовлено у відкритті провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України.

Відмовляючи у відкритті провадження по справі, суд першої інстанції виходив з того, що спір про відмову в проведенні державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу є спором про наявність або відсутність цивільної правоздатності та господарської компетенції (можливості мати господарські права та обов`язки). Цей спір не є спором у сфері публічно-правових відносин, навіть якщо виник у зв`язку з протиправним внесенням до ЄДР суб`єктом владних повноважень запису про припинення юридичної особи; не є спором, що виникає із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин; не є спором, що виникає у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, а є спором про абстрактну можливість брати участь у конкретних правовідносинах.

При цьому, процесуальне законодавство не визначає юрисдикційну належність такого спору.

Суд першої інстанції вказав, що подібні спори є найбільш наближеними до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, тому повинні розглядатись за правилами господарського судочинства.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення та направити справу на продовження розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що оскаржуване за цим позовом рішення державного реєстратора за своєю юридичною природою є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке приймається у порядку, на підставі та у спосіб, визначені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань". Обставини справи дають підстави вважати, що незгода із рішенням державного реєстратора у зв`язку із недотриманням ним вимог законодавства щодо підстав та порядку проведення реєстраційних дій, спричиняє публічно-правовий спір, пов`язаний із здійсненням владних управлінських функцій, що підпадає під юрисдикцію адміністративних судів.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

При цьому, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Водночас, згідно із п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Судом першої інстанції під час вирішення питання про відкриття провадження у справі вірно враховано, що спір у цій справі пов`язаний із реєстраційними діями щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" від 15.05.2003 року №755-IV Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.

Згідно із ч. 1 ст. 7 Закону України від 15.05.2003 року №755-IV Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Частиною 2 ст. 9 Закону України від 15.05.2003 року №755-IV визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, такі як відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи - також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України від 15.05.2003 року №755-IV для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, крім змін до відомостей, передбачених частиною п`ятою цієї статті, подаються такі документи: 1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі; 2) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру, крім внесення змін до інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичної особи, у тому числі кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) її засновника, якщо засновник - юридична особа, про місцезнаходження та про здійснення зв`язку з юридичною особою; 3) реєстр осіб (громадян), які брали участь в засіданні уповноваженого органу управління юридичної особи, - у разі внесення змін до відомостей про громадські об`єднання, політичні партії; 5) відомості про керівні органи громадського формування (ім`я, дата народження керівника, членів інших керівних органів, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), посада, контактний номер телефону та інші засоби зв`язку) - у разі внесення змін до складу керівних органів; 6) документ, що підтверджує реєстрацію іноземної особи в країні її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського, судового реєстру тощо), - у разі змін, пов`язаних із входженням до складу засновників юридичної особи іноземної юридичної особи; 7) документ про сплату адміністративного збору - у випадках, передбачених статтею 36 цього Закону; 8) установчий документ юридичної особи в новій редакції - у разі внесення змін, що містяться в установчому документі; 9) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) передавального акта або розподільчого балансу - у разі внесення змін, пов`язаних із внесенням даних про юридичну особу, правонаступником якої є зареєстрована юридична особа; 10) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про вихід із складу засновників (учасників) та/або заява фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників), справжність підпису на якій нотаріально засвідчена, та/або договору, іншого документа про перехід чи передачу частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, та/або рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про примусове виключення із складу засновників (учасників) юридичної особи або ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи, судове рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою - у разі внесення змін, пов`язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи; 11) заява про обрання юридичною особою спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість, та/або заява про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій за формами, затвердженими відповідно до законодавства, - за бажанням заявника у разі внесення до установчих документів змін, які впливають на систему його оподаткування; 12) звіт про результати емісії акцій у випадку, передбаченому абзацами третім і четвертим пункту 48 частини другої статті 9 цього Закону; 13) звіт про оцінку майна у випадку, передбаченому абзацом сьомим пункту 48 частини другої статті 9 цього Закону.

Отже, інформація стосовно юридичної особи підлягає відображенню у Єдиному державному реєстрі, у тому числі щодо керівника юридичної особи чи інших осіб, які наділені повноваженнями на вчинення певних дій від імені юридичної особи.

Така форма повноважень є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій довірено здійснювати управління товариством.

Разом з цим, відповідно до ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення.

Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Разом з цим, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Натомість, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Натомість, господарським процесуальним законодавством не передбачено можливості звернення до господарського суду зі скаргою на дії або бездіяльність органів управління юридичних осіб. Особу, чиї права порушено діями або бездіяльністю органу управління юридичної особи, не позбавлено права на звернення до суду з позовом про зобов`язання юридичної особи вчинити певні дії або утриматись від вчинення таких дій.

Так, позивач оскаржує до адміністративного суду дії та рішення суб`єкта владних повноважень - державного реєстратора, пов`язані з реєстрацією змін до установчих документів ТОВ, посилаючись при цьому на недотримання цими суб`єктами встановленого законом порядку проведення такої реєстрації.

Отже, звернення позивача до суду із цим позовом зумовлене необхідністю захисту його прав, не реалізація яких пов`язана із виконанням корпоративних повноважень ТОВ, а не прав у сфері публічно-правових відносин, що унеможливлює розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року по справі №916/978/17 (провадження 12-100гс18), від 5 червня 2018 року по справі №805/4506/16-а (провадження №11-479апп18), від 22 серпня 2018 року по справі №805/4505/16-а (провадження №11-574апп18).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Оскільки судом першої інстанції надано вірну правову оцінку спірним правовідносинам, правильно встановлено характер правовідносин та неналежність даного спору до публічно-правового, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі у повній мірі відповідає п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України.

Разом з цим, колегія суддів враховує, що згідно із ч. 6 ст. 170 КАС України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

У резолютивній частині судового рішення судом першої інстанції роз`яснено право позивача звернутись із позовом, що стосується його інтересів у спірних правовідносинах, в порядку господарського судочинства, чим дотримано вищенаведені вимоги процесуального законодавства.

Враховуючи викладене, оскільки висновки суду ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального і процесуального права, відповідають дійсним обставинам справи, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до ст. 316 КАС України підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2019 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 05.11.2019 року.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: О.О. Димерлій

М.П. Коваль