ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2019 року справа №360/3831/19

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Компанієць І.Д. (суд3дя-доповідач),

суддів Гаврищук Т.Г., Казначеєва Е.Г.,

за участю секретаря судового засідання Сухова М.Є.,

представника позивача Царевської О.С. ,

представника відповідача Синельникова М.Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Старобільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року у справі №360/3831/19 (головуючий І інстанції Секірська А.Г.) за позовом Луганської митниці ДФС до Старобільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

-визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Старобільського РВ ДВС ГТУЮ у Луганській області Григоренка С.В. щодо відмови у накладенні арешту на автомобіль ВАЗ 2108, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , країна реєстрації Російська Федерація;

- зобов`язати Старобільський РВ ДВС ГТУЮ у Луганській області накласти арешт на автомобіль ВАЗ 2108, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , країна реєстрації Російська Федерація.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 28.09.2016 начальником Луганської митниці ДФС прийнято постанову про накладення на громадянина Росії ОСОБА_2 адміністративного стягнення - штрафу в розмірі 17 000 грн.

Зазначена постанова набрала законної сили, однак до теперішнього часу ОСОБА_2 не виконана.

02.05.2019 року митниця направила заяву про відкриття виконавчого провадження про примусове стягнення з ОСОБА_2 штрафу, проте отримала 27.05.2019 року повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 22.05.2019 року, яке оскаржено позивачем до суду.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 20.06.2019, яке набрало законної сили визнано протиправним та скасовано повідомлення старшого державного виконавця Старобільського РВ ДВС ГТУЮ від 22.05.2019 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання та зобов`язано Старобільський РВ ДВС ГТУЮ у Луганській області прийняти рішення про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови Луганської митниці ДФС про порушення митних правил від 28.09.2016 року.

На виконання судового рішення державним виконавцем 20.08.2019 року прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з боржника ОСОБА_2 , на користь Луганської митниці ДФС штрафу у розмірі 17000 грн.

Проте, державний виконавець протиправно відмовився накласти арешт на майно боржника - автомобіль ВАЗ 2108, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , країна реєстрації Російська Федерація.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність старшого державного виконавця Старобільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області щодо не накладення арешту на автомобіль ВАЗ 2108, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , країна реєстрації Російська Федерація.

Зобов`язано Старобільський РВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Луганській області прийняти рішення щодо накладення арешту на зазначений автомобіль, що належить на праві власності громадянину Російської Федерації ОСОБА_2 , 22.03.1978, у виконавчому провадженні ВП № 59153628.

Не погодившись з судовим рішенням відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просив скасувати рішення, прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Обґрунтування апеляційної скарги.

Відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника-іноземця, яке підлягає державній реєстрації, звертається у випадку реєстрації майна у відповідних державних реєстрах на території України або майно не підлягає державній реєстрації, але перебуває на території України.

Жодним законом України не передбачено звернення стягнення на майно боржника, яке підлягає державній реєстрації та зареєстровано в іншій державі, крім рішень про конфіскацію майна.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати судове рішення та відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, суд встановив наступне.

Фактичні обставини справи.

07.09.2016 року відносно громадянина Російської Федерації ОСОБА_2 складено протокол № 61/70200/16 про порушення митних правил, на підставі якого, відповідно до ст.511 Митного кодексу України, вилучено у ОСОБА_2 свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 05.09.2001 року та транспортний засіб VAZ 2108, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , 1988 року випуску, бежевого кольору. Протокол підписано ОСОБА_2 без зауважень, зі складеним описом вилучених предметів згоден (арк. спр. 54-55, 56).

Постановою начальника Луганської митниці ДФС від 28.09.2016 в справі про порушення митних правил №61/70200/16 громадянина Росії ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст. 481 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн; стягнуто витрати на зберігання тимчасово вилученого для забезпечення стягнення штрафу автомобіля ВАЗ 2108 в сумі 110 грн; автомобіль ВАЗ 2108, реєстраційний номер НОМЕР_1 тимчасово вилучений для забезпечення стягнення штрафу, зазначено повернути громадянину Росії ОСОБА_2 після сплати штрафу у повному обсязі (арк.спр. 12-13).

На підставі Акта приймання - передачі майна на відповідальне зберігання від 07.09.2016 № 40 за договором від 27.01.2016 № 9 вилучений автомобіль передано на відповідальне зберігання ТОВ «Продан» (арк.спр. 57, 49-53).

В зв`язку з несплатою ОСОБА_2 штрафу в добровільному порядку 02.05.2019 року Луганською митницею ДФС до Старобільського РВ ДВС ГТУЮ у Луганській області подано заяву про відкриття виконавчого провадження.

22.05.2019 Старобільським РВ ДВС ГТУЮ у Луганській області винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувану без прийняття до виконання у зв`язку з тим, що у виконавчому документу відсутні обов`язкові дані боржника, а саме відсутній реєстраційний номер облікової картки платника податків боржника (арк.спр. 61-62).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 20.06.2019 року, що набрало законної сили, визнано протиправним та скасовано повідомлення старшого державного виконавця Старобільського РВ ДВС ГТУЮ у Луганській області П`ятих Р.О. від 22.05.2019 № б/н про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання постанови Луганської митниці ДФС про порушення митних правил від 28.09.2016 року № 61/70200/16.

Зобов`язано Старобільський РВ ДВС ГТУЮ у Луганській області прийняти рішення про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови Луганської митниці ДФС про порушення митних правил від 28.09.2016 № 61/70200/16 (арк. спр. 28-31).

15.07.2019 року Луганська митниця ДФС звернулася до Старобільського РВ ДВС ГТУЮ у Луганській області з заявою про відкриття виконавчого провадження з додатком - постановою у справі про порушення митних правил від 28.09.2016 № 61/70200/16. Додатково Луганською митницею ДФС було направлено клопотання про накладення арешту на майно боржника - автомобіль ВАЗ 2108, реєстраційний номер НОМЕР_1 , країна реєстрації Російська Федерація, що належить ОСОБА_2 на праві власності (арк. спр. 14, 15-16).

20.08.2019 старшим державним виконавцем Старобільського РВ ДВС ГТУЮ у Луганській області Григоренком С.В. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження від 20.08.2019 ВП № 59153628 щодо стягнення з боржника ОСОБА_2 на користь Луганської митниці ДФС штрафу у розмірі 17 000 грн (арк. спр. 18-19).

21.08.2019 державним виконавцем зроблено запит до Територіального сервісного центру МВС № 4443 у Луганській області (ТСЦ МВС № 4443) щодо наявності будь-якого майна, зареєстрованого за боржником ОСОБА_2 (арк. спр. 60).

Листом від 22.08.2019 № 31/12/4443-1809 ТСЦ МВС № 4443 повідомив, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру транспортних засобів станом на 22.08.2019 за громадянином ОСОБА_2 транспортні засоби не зареєстровані (арк. спр. 47).

Листом від 23.08.2019 № 7472/1728-34 відповідач повідомив про відсутність підстав для накладення арешту на автомобіль ВАЗ 2108, реєстраційний номер НОМЕР_1 , країна реєстрації Російська Федерація, оскільки абз.2 ч.7 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі, якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону (арк. спр. 20).

Оскільки в обліково - реєстраційних державних базах даних та реєстрах відсутні відомості про право власності на зазначений автомобіль ОСОБА_2 , також відсутній порядок накладення арешту та подальшої реалізації рухомого майна іноземців, тому не має підстав для накладення арешту на автомобіль боржника.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що рухоме майно іноземця ОСОБА_2 знаходиться на території України, тому відповідно до ч.1 ст.77 Закону України «Про виконавче провадження» під час примусового виконання рішення повинні застосовуватися положення цього закону щодо накладення арешту на майно іноземця.

Оцінка суду.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Статтею 10 цього Закону визначено, що заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

На підставі статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Стягнення за виконавчими документами звертається, в першу чергу, на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Згідно зі статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника (…)

Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.

Перешкоджання вчиненню виконавцем дій, пов`язаних із зверненням стягнення на майно (кошти) боржника, порушення заборони виконавця розпоряджатися або користуватися майном (коштами), на яке накладено арешт, а також інші незаконні дії щодо арештованого майна (коштів) тягнуть відповідальність, установлену законом.(…)

Аналіз вищезазначених положень Закону України «Про виконавче провадження» свідчить, що за загальним правилом стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на грошові кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в банках тощо.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Статтею 26 Конституції України визначено, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України.

Тобто, при розгляді питань про виконання вищезазначеними особами своїх обов`язків на території України, як наслідок притягнення таких осіб до відповідальності, зокрема, за порушення митних правил застосуванню підлягає законодавство України.

Правове регулювання процедури стягнення боргу з іноземних осіб регламентоване статтею 77 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої під час виконання рішень стосовно іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб, які відповідно проживають (перебувають) чи зареєстровані на території України або мають на території України власне майно, яким володіють самостійно або разом з іншими особами, застосовуються положення цього Закону.

Таким чином, до іноземців встановлені ті самі ж вимоги і покладені ті ж обов`язки при примусовому виконанні виконавчих документів, що й на громадян України. Стягнення здійснюється в межах виконавчого провадження.

При цьому положення Закону України «Про виконавче провадження» застосовуються до іноземців в разі додержання таких умов:

-іноземець проживає (перебуває) чи зареєстрований на території України;

-іноземець має на території України власне майно, яким володіє самостійно або разом з іншими особами.

Тобто, статус боржника як іноземця не змінює процедурно стягнення боргу, якщо в Україні наявне майно чи грошові кошти такої особи, на які може бути звернено стягнення.

Матеріали справи свідчать, що автомобіль ВАЗ 2108, реєстраційний номер НОМЕР_1 , країна реєстрації Російська Федерація, належить боржнику ОСОБА_2 на праві власності.

Зазначений автомобіль вилучено Луганською митницею ДФС у власника - громадянина РФ ОСОБА_2 при складанні протоколу про порушення митних правил, і передано на відповідальне зберігання ТОВ «Продан». Тобто на теперішній час автомобіль, що належить на праві власності боржнику ОСОБА_2 , перебуває на території України.

Підсумовуючи викладене суд не приймає доводи апелянта, що законодавством України не передбачено з вернення стягнення на майно боржника, яке підлягає державній реєстрації та зареєстровано в іншій державі, оскільки з огляду на приписи ст.77 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець може накласти арешт на майно боржника-іноземця, яке належить такому боржнику на праві власності та знаходиться на території України.

З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову - визнання протиправною бездіяльності державного виконавця щодо не накладення арешту на транспортний засіб та зобов`язав відповідача прийняти рішення щодо накладення арешту на автомобіль, що належить боржнику ОСОБА_2 .

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для її задоволення та скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Старобільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року у справі №360/3831/19 - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року у справі №360/3831/19 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття 05 листопада 2019 року.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та проголошено 05 листопада 2019 року.

Головуючий суддя І.Д. Компанієць

Судді Т.Г. Гаврищук

Е.Г. Казначеєв