621/2726/19
2/621/1068/19
РІШЕННЯ
іменем України
01 листопада 2019 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області
головуючий - суддя Вельможна І.В.,
секретарі судового засідання - Масалової І.А.,
позивач - Харківській національний університет внутрішніх справ
представник позивача - Волошина А.В.,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду за відсутності учасників справи справу за позовною заявою Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням,
в с т а н о в и в:
18.09.2019 року представник Харківського національного університету внутрішніх справ Волошина А.В. звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 з вимогами: стягнути з відповідача на користь Харківського національного університету внутрішніх справ 72331 грн. 52 коп. витрат, пов`язаних з утриманням, та витрати по сплаті судового збору.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України з 11.08.2014 року.
Наказом ХНУВС від 11.08.2014 № 174 відповідача зараховано курсантом ХНУВС з 18.08.2014 року.
Наказом ХНУВС від 31.08.2015 року №375 відповідача переведено на наступний курс. Наказом ХНУВС від 18.08.2016 року № 548 відповідача переведено на наступний курс. Наказом ХНУВС від 11.08.2017 року № 401 відповідача переведено на наступний курс. Наказом ХНУВС від 23.06.2018 року відповідача відраховано з числа курсантів та направлено до ГУНП України в Харківській області для подальшого проходження служби.
Наказом ГУНП в Харківській області від 26.02.2019 року №58 о/с відповідача звільнено відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" за п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням).
01.09.2014 року на виконання вимог Закону України "Про міліцію" та наказу МВС від 14.05.2007 року № 150 "Про затвердження Типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України" між відповідачем, ХНУВС та ГУ МВС України в Харківській області укладено тристоронній договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України.
Пунктом 2.3.6 Договору передбачено, що в разі звільнення з органів внутрішніх справ по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі з підстав, зазначених у п. 3 Договору, відповідач зобов`язаний відшкодувати фактичні витрати, пов`язані з утриманням у навчальному закладі, згідно із затвердженим розрахунком.
Відповідно до п. 3.2. Договору, підставою відшкодування фактичних витрат на підготовку є відмова від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання.
01.11.2017 між відповідачем, ХНУВС та ГУНП України в Харківській області укладено тристоронній контракт про здобуття освіти у вищому навчальному закладі зі специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських.
Згідно з Довідками-розрахунками витрат, пов`язаних з утриманням курсанта, складених відповідно до Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16 липня 2007 року №419/831/240/605/537/219/534, відповідач повинен відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у ХНУВС на загальну суму 72 331 (сімдесят дві тисячі триста тридцять одна) гри 52 коп.
Наведені розрахунки відповідачем не оскаржувались протягом навчання в ХНУВС.
Умовами Договору та Контракту передбачено, що особа зобов`язана у разі дострокового розірвання Контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати МВС України витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі.
Листом ГУНП України в Харківській області від 27.02.2019 № 1197/119-12/01- 2019, який отримано позивачем 28.02.2019 року, повідомлено ХНУВС про звільнення відповідача зі служби в органах внутрішніх справ.
Відповідач не відшкодував витрати у добровільному порядку, що стало підставою звернення з даним позовом.
Ухвалою судді Зміївського районного суду Харківської області від 03.10.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в справі.
16.10.2019 року від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що заявлені позовні вимоги він не визнає.
ОСОБА_1 не заперечував проти того, що проходив службу в органах внутрішніх справ та Національної поліції України, під тиском керівництва ХНУВС ним особисто був підписаний "нікчемний" типовий договір про здобуття вищої освіти у ВНЗ системи МВС зі специфічними умовами навчання, згодом, він вирішив звільнитися з органів за власним бажанням.
Відповідач вважає обов`язковість відпрацювання та відшкодування вартості навчання порушенням конституційного права громадянина на працю.
07.11.2015 року набув чинності Закон України "Про Національну поліцію", Закон України "Про міліцію втратив чинність. УМВС України в Харківській області було ліквідовано.
06.11.2015 року він був звільнений зі служби в органах поліції, а в подальшому, прийнятий в поліцію, звідки і був звільнений за власним бажанням.
ГУНП в Харківській області не є правонаступником УМВС України в Харківській області, а тому не має відношення до договору про навчання від 01.09.2014 року.
Додатковий договір вважає нікчемним, оскільки на момент його укладання його Типової форми не було затверджено.
Крім того, постанова КМУ №261 "Про затвердження порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" прийнята після мого звільнення, а відповідно до норм Конституції України закони не мають зворотної дії у часі.
01.07.2014 року прийнятий Закон України «Про вищу освіту» № 1556-VII, яким частина 2 статті 52 Закону України «Про освіту» № 1060-ХІІ з цього Закону була виключена. Таким чином, обов`язок випускників відпрацювати за направленням і в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з прийняттям Закону «Про вищу освіту» втратив чинність.
ОСОБА_1 зазначив, що не був належним чином повідомлений про необхідність відшкодування грошових коштів пов`язаних з утриманням у ВНЗ. Крім того, не зрозуміла методика нарахування суми відшкодування, сума 72331,52 грн. є завищеною у багато разів, також в неї вкладена частина його грошового забезпечення, яке поверненню не підлягає.
Представник позивача Волошина А.В. подала клопотання про розгляд справи за відсутності представника, на задоволенні позову наполягала.
Від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо за положеннями ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (частина друга статті 247 ЦПК України).
Суд, розглянувши матеріали справи і оцінивши наявні в справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, виходить з такого.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
Так, відповідно до наказу ректора Харківського національного університету внутрішніх справ № 174 о/с від 11.08.2014 року, ОСОБА_1 прийнято на службу в органи внутрішніх справ і зараховано курсантом І курсу до факультету з підготовки фахівців для підрозділів слідства ХНУВС за напрямом підготовки 6.030401 "Правознавство", термін навчання 4 роки, з 18.08.2014 року, присвоївши спеціальне звання "рядовий міліції". (а. с. 4).
01.09.2014 між ХНУВС, ГУ МВС України в Харківській області та ОСОБА_1 укладено Договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України. (а. с. 13-14)
Наказом ХНУВС від 31.08.2015 року №375 ОСОБА_1 переведено на наступний навчальний курс. (а. с. 5-6)
Наказом ХНУВС від 18.08.2016 року № 548 ОСОБА_1 переведено на наступний навчальний курс. (а. с. 7-8)
Наказом ХНУВС від 11.08.2017 року № 401 ОСОБА_1 переведено на наступний навчальний курс. (а. с. 9-10)
01.11.2017 між ХНУВС, ГУНП України в Харківській області та ОСОБА_1 укладено Контракт №1360 про здобуття освіти у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських. (а. с. 15-16).
Наказом ХНУВС від 23.06.2018 року №245о/с ОСОБА_1 відраховано зі складу курсантів 4-го курсу за спеціальністю "Правознавство" ХНУВС у зв`язку із закінченням навчання 23.06.2018 року та направлено до ГУНП України в Харківській області. Сума витрат, пов`язаних з утриманням складає 72331 грн. 52 коп. (а. с. 11)
Як вбачається з довідки від 18.06.2018 року, з якою було ознайомлено ОСОБА_1 20.06.2018 року, розмір витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 , становить 72331,52 грн. та складається із: грошового забезпечення - 11874, 09 грн., продовольчого забезпечення - 32149,28 грн., медичного забезпечення - 721,41 грн., речового забезпечення - 8358,30 грн. та вартості комунальних послуг і спожитих енергоносіїв - 19228, 44 грн. (а. с. 17)
Відповідно до ч. 7 ст. 18 ЗУ «Про міліцію» (який діяв на час укладення договору з курсантом ОСОБА_1 ) курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Відповідно до ч. 4 та ч. 5 ст. 74 ЗУ «Про Національну поліцію», особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Пунктом 3 Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 261, визначено механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах, у разі звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
Відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія). Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю. Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі. Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році. На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.
У п. 3.3 Договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України від 01.09.2014 року, укладеного з ОСОБА_1 , зазначено, що підставою відшкодування фактичних витрат на підготовку є звільнення особи начальницького складу органу внутрішніх спав із служби протягом трьох років після закінчення навчального закладу за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни.
Пунктом 3 розділу 2 Контракту №1360 про здобуття освіти у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, укладеного з ОСОБА_1 , передбачено обов`язок відшкодувати МВС України витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до п. 4 ст. 74 Закону України "Про Національну поліцію" у разі дострокового розірвання Контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання.
У відповідності до п. 3 Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 261, відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія). Порядок розрахунку витрат установлює МВС України разом з Міністерством фінансів України.
Відповідач у добровільному порядку не відшкодував витрати позивачу, тобто не виконав зобов`язання відповідно до умов Договору та Контракту.
Стаття 509 ЦК України передбачає, що зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, у т.ч. сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Твердження відповідача щодо нікчемності укладених з ним Договору та Контракту є безпідставними, обов`язок відшкодувати витрати, пов`язанні з утриманням передбачено умовами як Договору так і Контракту, ОСОБА_1 при їх підписанні було визнано такий обов`язок, питання про визнання їх недійсними відповідачем не порушувалося. Укладений у 2014 році Договір та у 2017 році Контракт відповідали вимогам закону, що діяв на час виникнення правовідносин.
Посилання відповідача на Закон України "Про освіту", в якому відсутні норми, які б передбачали обов`язок випускників відпрацювати за направленням, не приймаються судом до уваги, оскільки предметом даного спору є обов`язок відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням, а не обов`язок проходження служби після навчання.
Щодо обов`язку відшкодувати витрати, про який, як то вказує відповідач не знав, то він прямо передбачений укладеними з ОСОБА_1 Договором та Контрактом. Про розмір фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 був повідомлений при ознайомленні 20.06.2018 року з довідкою. (а. с. 17)
У справі Руїс Торіха проти Іспанії, Європейський суд з прав людини наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).
Інші доводи сторін, викладені в заявах по суті справи, не спростовують встановлених висновків суду та не є юридично визначальними.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі та необхідно стягнути з відповідача на користь позивача витрати, пов`язані з утриманням, у розмірі 72331,52 грн.
Розподіл судових витрат належить провести у відповідності до положення ст. 141-142 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-83, 89, 141, 142, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,
в и р і ш и в:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету внутрішніх справ витрати пов`язані з утриманням у розмірі 72331 (сімдесят дві тисячі триста тридцять одна) грн. 52 к., які перерахувати (одержавуч: Харківський національний університет внутрішніх справ, код організації: 08571096, банк одержувача: Державне казначейство України м. Київ, р/р НОМЕР_1 , МФО 820172, код банку одержувача: 25010100, юридична адреса: пр - т Льва Ландау, 27 м. Харків, 61080.)
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - Харківський національний університет внутрішніх справ (адреса: 61080, м. Харків, пр-т Льва Ландау, 27, код ЄДРПОУ 08571096)
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .
Головуючий :
