№2-a-5-615/2007 року

Центральний районний суд міста Миколаєва

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2007 року м. Миколаїв

Центральний районний суд міста Миколаєва у складі

Головуючого Алєйнікова В.О.

Гуковій В.Б.

при секретарях

Скарницькіи І.Б.

за участю;

позивачів - ОСОБА_1

ОСОБА_2

їх представників - ОСОБА_3

ОСОБА_4

представників відповідача - Миколаївської ОБЛАСНОЇ Ради - Бочкарьової Т.О.;

- Лабраткава Т.С.

представників відповідача - ДП НАЕК «Енергоатом» - Кравченка A.M.

- Смірнова О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адмінітстративну справу за позовом

ОСОБА_1 ОСОБА_2

до

Миколаївської ОБЛАСНОЇ Ради

Державного підприємства Національної

атомної енрегогенеруючої компанії

«ЕНЕРГОАТОМ»

про

оскарження рішення № 10 Миколаївської обласної Ради від б липня 2006

року

2

«Про виключення земельних ділянок»,

встановив

У липні 2006 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Центрального районного суду із позовом до Миколаївської обласної Ради та вважають за необхідне визнати таким, що не відповідає вимогам діючого законодавства та необгрунтовним положення рішення № 10 Миколаївської Обласної Ради від 6 липня 2006 року «Про вилучення земельних ділянок», яким зі складу регіонального ланшафтного парку «Гранітно-степове Побужжя» виключено 27,7218 га для розміщення хвостової частини Олександрівського водосховища, необхідної для роботи Ташликської ГАЕС.

На думку позивачів, по-перше, при прийнятті згаданого рішення відповідачем порушена передбачена діючим законодавством процедура прийняття рішень про зміну меж об'єктів природно-заповідного фонду; по-друге, таке рішення по-суті спрямоване на невиправдане знищення природних ресурсів України.

У судовому засіданні позивачі та їх представники підтримали викладені у позові вимоги та підтвердили обставини та обгрунтування, що були наведені у заявах.

Представники відповідача - Миколаївської обласної Ради - у судовому засідання вважали позов таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідач надав як усні, так й - відповідно до ухвали суду від 24 листопада 2006 року - письмові пояснення, відповідно до яких

«головою облдержадміністрації Садикоим О.В. листом від 26.06.06 р. №

1008/9-05-30/606 на адресу голови обласної ради було подано подання щодо винесення на розгляд III сесії обласної ради питання «Про виключення земельних ділянок»

В матеріалах проекту рішення відсутні картографічні матеріали або схеми, що дозволяють визначити на місцевості місце розташування згаданої у

рішенні земельної ділянки, у зв 'язку з тим, що для винесення рішення вони не були потрібні.

Проект змін меж РЛП «Гранітно-степове Побужжя» таож відсутній, оскільки межі парку є невизаченими і рішенням Миколаївської обласної ради не затверджувались.

У зв'язку з відсутністю проекту зміни меж: РЛП висновку екологічної експертизи до нього не має»

Представники відповідача також відзначили, що рішення про використання спірних земельних ділянок під хвостову частину Олександрівського водосховища в дійсності приймалось Кабінетом Міністрів України, підстави для перевірки висновків якого щодо доцільності та наукової огрунтованості такого рішення в відповідача були відсутніми. До того ж, на їх думку, оскаржуване рішення є вірним по суті, оскільки приймалось, виходячи з вимог забезпечення енергетичної безпеки держави.

3

Представники відповідача - ДП «НАЁК «Енрегоатом» - у судовому засіданні вважали позов таким, що не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення - законним та таким, що базується на належній оцінці обставин справи.

У своїх усних та письмових запереченнях проти позову ДП НАЕК «Енероатом» посилається про те, що, по-перше, об'єкт природно-заповідного фонду, якого стосується оскаржуване рішення, по суті не створений, що виключає необхідність дотримання при прийнятті рішень щодо нього передбаченої статтями 51-54 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» процедури.

По-друге, внаслідок використання зацікавленою особою спірної території екологічний стан не погіршився та культурної спадщині шкода завдана не була.

По-третє, вказаними в оскаржуваному рішенні земельними ділянками взагалі розпорядився Кабінет Міністрів України, але не Миколаївська обласна Рада.

Після вислуховування сторін та дослідження матеріалів справи суд дійшов такого.

А. Обставини справи.

І....... Природною територією природно-заповідного фонду, якого стосується рішення

відповідача та рішення по цій справі, є регіональний ландшафтний парк «Грантіно-степове Побужжя». Він був створений рішенням Миколаївської обласної Ради Народних Депутатів № 27 від 18 березня 1994 року та спочатку являв собою природну територію /але не земельну ділянку/ загальною площею 2.010, 6 га.

1. 28 квітня 1995 року рішенням № 10 Миколаївської обласної Ради народних депутатів «Про розширення регіонального ландшафтного парку «Гранітно-степове Побужжя» та внесення змін та доповнень до рішення обласної Ради народних депутатів від 16.03.94 № 27» регіональний ландшафтний парк був розширений.

Для цього пункт 1 рішення обласної Ради народних депутатів від 10.03.94 № 27 «Про створення регіонального ландшафтного парку «Гранітно-степове Побужжя» був змінений та викладений у наступній редакції:

«1. Створити регіонально-ландшафтний парк «Грантіно-степове Побужжя» загальною площею 2.973,86 га.» в розрізі сільських рад:

Арбузинського району:

■Семенівської сільської ради - 646,8 га.;

Первомайського району

·МигійськоїсільськоїРади - 905,0 га.;

·Грушівської сільської Ради - 46,1га.;

■Романо-Балківської сільської Ради - 623,9 га.;

• Врадіївського держлісгоспу - 752,0 га.;

Цим же рішенням були зарезервовані територї для розширення регіонального ландшафтного парку «Гранітно-степове Побужжя» у межах Арбузинського,

4

Вознесенського, Доманівського, Первомайського районів, міста Южноукраїнська та Вознесенського держлісгоспу.

2. 25 жовтня 1996 року Миколаївська обласна рада прийняла рішення № 7 «Про розширення регіонального ландшафтного парку «Гранітно-степове Побужжя», у якому вказувала:

«1. Роширити регіональний ландшафтний парк «Гранітно-степове Побужжя на 2.060,9 га в розрізі сільських рад:

Арбузинського району:

• Іванівськоїсільськоїради - 159,8 га.;

■ Костянтинівськоїсільськоїради - 127,1га.;

У Вознесенському районі:

■ Олександрівської селищної ради - 86,1га.;

УДоманівському районі:

Рішенням № 3 від 27 травня 2005 року Миколаївської обласної ради «Про внесення змін до рішення обласної ради від 25.10.96 № 7 «Про розширення регіонального ландшафтного парку «Гранітно-степове Побужжя»» зі складу регіонального ландшафтного парку виключенні 331,5 га земель, що були включені до об'єкту природно-заповідного фонду безпідставно - без згоди землекористувача - Южноукранської АЕС.

Крім того ухвалювалось: «Розширити площу об'єкта природно-заповідного фонду місцевого значення - регіонального ландшафтного парку «Гранітно-степове Побужжя» за рахунок внесення 1.486,7 га нових площ у межах Врадіївського, Доманівського, Кривоозерського, Первомайського районів...»

Таким чином, Миколаївською обласною радою визначена природна територія /але - не певна земельна ділянка/ природно-заповідного фонду.

II....... Ташлицька гідроакумулююча електростанція /ТГАЕС/ розташована в

Миколаївській області і входить до складу Южноукраїнського енергокомплексу. Замовником її будівництва є державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»» (ДП «НАЕК «Енергоатом»»). Генеральний проектувальник - ВАТ «Укргідропроект», м. Харків. Генеральний підрядник - ВАТ «Атоменергобуд».

5

Основне призначення ТГАЕС - покриття пікових навантажень, заповнення нічних «провалів» в енергосистемі та створення аварійного резерву потужностей в Південному регіоні України, зокрема для Южно-Української АЕС.

1.Проект гідроенергетичних об'єктів Южноукраїнського енергокомплексу розроблено інститутом «Укргідропроект», затверджено наказом Міністерства енергетики і електрифікації СРСР від 11.06.81 № 73пс.

2.Будівництво гідроенергетичних об'єктів почалось в 1981 році.

Станом на 01.05.1991 року обсяг освоєних капіталовкладень по Ташлицькій ГАЕС складав 290,6 млн. рублів (в цінах 1984 року), а готовність пускового комплексу становила близько 80%.

2. У 1991 році будівництво Ташлицької ГАЕС було зупинено постановою Кабінету Міністрів України від 14.10.91 № 258 "Про перелік об'єктів, на будівництво яких запроваджується мораторій на період проведення надзвичайних заходів щодо стабілізації економіки України та виходу її з кризового стану».

З 1991 по2000 роки за рахунок коштів Южно-Української АЕС виконувалися роботи по консервації недобудованих споруд та обладнання.

3. З 15 травня 1996 року Національною енергетичною програмою, затвердженою Верховною Радою України було передбачене завершення будівництва ТГАЕС, з 14 серпня 1996 року Постановою Кабінету Міністрів України № 952 був знятий мораторій на її будівництво.

В той час Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Міненерго України, узгодженою з зацікавленими міністерствами і відоствами, відносно першочергового введення в дослідну експлуатацію пускового комплексу Ташлицької ГАЕС у складі двох агрегатів встановленою потужністю 300 МВт на замкнених водоймах, не з'єднаних з Ташлицьким водосховищем і річкою Південний Буг. Дорученням № 37 від 12 жовтня 1997 року Кабінет Міністрів України зобов'язав Міненерго України розробити і погодити у встановленому порядку проект цього пускового комплексу.

На виконання доручення Президента України відносно завершення будівництва ТГАЕС Рада національної безпеки і оборони України, керуючись вимогами забезпечення енергетичної і соціально-економічної безпеки, попередження техногенних загроз, запропонувала Президенту України план дій (лист № 134/01-03-3 від 07.02.98 року), який був прийнятий.

У 1997 - 1998 pp. за дорученням керівних органів держави було виконано низьку експертиз.

16 листопада 2000 року на підставі рішення колегії Міністерства енергетики України (протокол № 18 від 05.11.99) Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1713 "Про фінансове забезпечення завершення будівництва Ташлицької ГАЕС», якою ухвалювалось:

«1. Погодитися з пропозицією Міністерства палива та енергетики щодо введення в дослідно-промислову експлуатацію у 2003 році двох гідроагрегатів Ташлицької ГАЕС встановленою потужністю 300 МВт на замкнутих водоймах, не з'єднаних з Ташлицьким водосховищем-охолодником Южно-Української АЕС та р. Південний Буг, забезпечивши вирішення питань, пов'язаних з режимом

6

заповнення та підживлення обох водойм відповідно до висновків державної екологічної експертизи.

2. Міністерству палива та енергетики доопрацювати та погодити в

установленому порядку проект будівництва Ташлицької ГАЕС і подати його на

затвердження Кабінету Міністрів України. Під час доопрацювання врахувати

пропозиції Миколаївської обласної державної адміністрації щодо розв'язання

соціальних та екологічних проблем, пов'язаних з будівництвом Ташлицької ГАЕС, а

також: вимоги висновку державної екологічної експертизи уточненого проекту

будівництва Ташлицької ГАЕС».

В зв'язку із прийняттям цієї постанови 16 січня 2001 року Миколаївська обласна

рада прийняла рішення № 5 «Про першочергові заходи щодо створення умов безпечного

функціонування Ташлицькохїї ГАЕС», яким ухвалила, зокрема:

«1. Погодитися з пропозицією Міністерства палива та енергетики щодо

добудови та введення в дослідно-промислову експлуатацію у 2003 році першої

черги Ташлицької ГАЕС у складі двох гідроагрегатів встановленою потужністю

300 МВт на замкнутих водоймах, не з'єднаних з Ташлицьким

водосховищем-охолодником Южно-Української АЕС та р. Південний Буг відповідно до висновків державної екологічної експертизи від 23.10.97' № 10-1/2-3-877 при умові гарантованого щорічного фінансування заходів соціально-економічного розвитку прилеглих до зони будівництва районів відповідно до обсягу освоєння капіталовкладень на будівництво Ташлицької ГАЕС

4. У 2001 році будівництво ТГАЕС було відновлено, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.06.2002 № 342-р був затверджений проект завершення її будівництва, що передбачав спорудження:

· верхньої водойми - замкнутої водойми, не з'єднаної з Ташлицьким водосховищем-охолодником Южно-Української АЕС та відділеної від цього водосховища відсіною греблею.

· напірних водогонів з гідроагрегатами (на першому етапі - 3 гідроагрегати, в подальшому можливість використання 6 гідроагрегатів),

· нижньої водойми - Олександрівського водосховища.

За 2001 - 2004 роки на будівництві Ташлицької ГАЕС освоєно 304,9 млн. грн. капітальних вкладень (2001 рік - 37, 6 млн. грн., 2002 рік - 90,7 млн. грн., 2003 рік - 83,1 млн. грн., 2004 рік - 93,5 млн. грн.), сплачено за рахунок надходження всіх джерел 331 млн. грн. Фінансування будівництва здійснювалось, переважно, за рахунок цільової надбавки до діючого тарифу, а починаючи з 2003 року - за рахунок коштів державного бюджету та власних коштів ДП "НАЕК "Енергоатом".

У 2005 році ліміт капітальних вкладень становить 288,29 млн. грн. За рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2005 року № 420, на будівництво пускового комплексу Ташлицької ГАЕС передбачено 250 млн. грн..

Рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним в дію Указом Президента України № 1863/2005 від 27 грудня 2005 року завершення будівництва Ташлицької ГАЕС було визнано пріорітетним завданням державної політики у сфері забезпечення енергетичної безпеки України /пункт 3 Указу/.

7

III....... Оскаржуваним рішенням № 10 від 6 липня 2006 року Миколаївської обласної

Ради ухвалено:

1. Виключити зі складу регіонального ландшафтного парку «Гранітно-степове Побужжя» земельні ділянки загальною площею 27,7218 га для розміщення хвостової частини Олександрівського водосховища згідно з додатком До постанови Кабінету Міністрів України від 20 червня 2006 року № 841 «Перелік земельних ділянок, що надаються у постійне користування державному підприємству «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» зі зміною цільового призначення»

2. Рекомендувати ДП НАЕК «Енергоатом» збільшити до 15% видатки на вирішення соціально-побутових питань Миколаївської області з коштів, виділених на добудову Ташликської ГАЕС.

3. Обласній державній адміністрації внести пропозиції стосовно переліку об'єктів, що будуть профінансовані у зв'язку зі збільшенням видатків на вказаний відсоток, з урахуванням рекомендацій депутаів обласної ради.

4. Рекомендувати обласній державній адміністрації вжити заходів з повернення сплати податків ВП «Южно-Українська АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом» в бюджет Миколаївської області

5. Звернути увагу обласної державної адміністрації на недостатній контроль за використанням коштів, виділених з державного бюджету на фінансування соціально-економічних проблем районів, прилеглих до зони будівництва, у зв'язку з добудовою пускового комплексу Ташликської ГАЕС, та незадовільну роботу управління капітального будівництва облдержадміністрації, як розпорядника цих коштів.

6. Обласній державній адміністрації, ВП «Атоменергобуд» ДП НАЕК «Енергоатом» двічі на рік інформувати обласну раду про використання коштів, виділених на вирішення соціально-економічних проблем районів, прилеглих до зони будівництва Ташликської ГАЕС

7. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію з питань екології, охорони навколишнього природного середовища, природокористування та ресурсозбереження.

/а.с. 6/.

1...... Це рішення приймалось у такому порядку.

1.1. Постановою № 841 від 20 червня 2006 року «Про надання земельних ділянок у постійне користування» ухвалювалось

«Погодитись з пропозицією Міністерства палива та енергетики щодо надання у постійне користування державному підприємству «Національна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»» із земельзапасу із зміною цільового призначення земельних ділянок [природоохоронного призначення в межах Арбузинського району (11,5863 га), Доманівського району (11,7992 га) та м. Южноукраїнська (4,3363 га)] після прийняття Миколаївською обласною радою рішення про виключення зазначених ділянок в установленому порядку із складу регіонального ландшафтного парку «Гранітно-степове Побужжя» для розміщення хвостової частини Олександрівського водосховища згідно з проектом,

8

затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 червня 2002 року № 342.»

Така редакція постанови зумовлена позицією Міністерства охорони навколишнього природного середовища, яке при обговоренні проекту постанови з приводу вказаних земельних ділянок /у проекті вона мала назву: «Про надання в постійне користування земельних ділянок для суспільних потреб та зміну цільового призначення земель»/ в узгоджені проекту відмовила, спирючись про те, що:

«Реалізація запланованої ДП НАЕК «Енергоатом» діяльності в межах регіонального ландшафтного парку «Гранітно-степове Побужжя» суперечить вимогам чинного законодавства, зокрема:

-статті 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» (щодо заборони на землях природоохоронного призначення будь-якої діяльності, яка негативно впливає чи може вплинути на стан природних комплексів та об 'єктів);

-статті 39 Закону України «Про тваринний світ» (щодо збереження під час розміщення, проктування підприємств, споруд та інших об'єктів недоторканості земельних ділянок, що становлять особлив цінність для тваринного світу);

-статті 27 Закону України «Про рослинний цвіт» (щодо заборони будівництва, введення в експлуатацію підприємств, споруд та інших об'єктів, що викликають порушення стану та умов місцезростання об 'єктів рослинного світу, а також: у зв'язку із фактичною неможливістю повного збереження шляхом пересдження на ділянки з однотипними умовами зростання рослин, насамперед ендемічних видів, занесених до Червоної Книги України).

Таким чином Кабінет Міністрів України:

1. Визнав неможливість надання земельних ділянок у постійне користування ДП «НАЕК «Енергоатом»» через те, що їх території є об 'єктом природно-заповідного фонду;

2. Ухвалював про їх вилучення у разі усунення цієї перешкоди.

1.2. В подальшому готування проекту спірного рішення здійснювалась Миколаївською обласною державною адміністрацією.

1.2.1 21 червня 2006 року ДП НАЕК «Енергоатом» в особі відособленого підрозділу «Атоменергобуд» звернулось до голови Миколаївської обласної дежавної адміністрації, у своєму зверненні зазначило:

«Постановою Кабінету Міністрів України від 20.06.06 № 841 «Про надання земельних ділянок у постійне користування» прийнято рішення про надання в постійне користування ДП НАЕК «Енергоатом» із земель запасу земельних ділянок загальною площею 27,7 га для розміщення хвостової частини Олександрівського водосховища.

Вказаною постановою КМУ умовою надання вказаних ділянок зазначено прийняття Миколаївською облрадою рішення про виключення їх територій із складу РЛП «Гранітно-степове Побужжя».

Просимо Вас надати доручення відповідним службам розглянути поставлене питання та підготувати подання до обласної Ради».

9

До листа додавалась копія постанови Кабінету Міністрів України.

Отже, на час звернення до Миколаївської обласної державної адміністрації ДП НАЕК «Енергоатом» усвідомлював дійсний зміст постанови Кабінету Міністрів України, а також; дійсний предмет розгляду Миколаївської обласної Ради - питання про виключення певних територій /але не земельних ділянок/ з об 'єкту природно-заповідного фонду.

1.2.2.3а резолюцією голови Миколаївської обласної державної адміністрації Садикова О.В. забезпечення відповідного опрацювання цього звернення було доручене заступнику голови Миколаївської облдержадміністрації Ісакову СМ. та першому заступнику голови Миколаївської облдерадміністрації Туманику А.А.

23 червня 2006 року заступник голови Миколаївської облдержадміністрації Ісаков С.М. доручив ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у строк до 30 червня 2006 року надати пропоиції щодо винесення питання на III сесію скликання облради.

1.2.3. 26 червня 2006 року опрацювання згаданого звернення було завершене. За наслідками опрацювання 26 червня 2006 року голова Миколаївської облдержадміністрації направив лист № 1008/9-05-30/606 на адресу голови Миколаївської обласної ради, в якому зазначив:

«5 зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 20 червня 2006року № 841 «Про надання земельних ділянок у постійне користування» Миколаївська облдержадміністрація пропонує додатково винести на розгляд III сесії обласної ради 5 скликання наступне питання:

Про виключення земельних ділянок Доповідач: Ісаков Сергій Михайлович - заступник голови облдержадміністрації»

1.3. В подальшому проект спірного рішення Миколаївської обласної Ради узгоджувався постійними комісіями ради.

1.3.1. 26 червня 2006 року цей проект розглядався на засіданні постійною комісією

обласної Ради з питань житлово-комунального господарства, будівництва, приватизації та

власності.

Комісія вирішила: о Інформацію взяти до відома; о Доповнити проект рішення пунктами

· Рекомендувати НАЕК «Енергоатом» збільшити видатки на вирішення соціально-економічних питань Миколаївській області на 15% з коштів, виділених на добудову Ташликскої ГАЕС

· Рекомендувати облдержадміністрації вжити заходів щодо повернення сплати податків ЮУ АЕС в бюджет Миколаївської області

1.3.2. 30 червня 2006 року цей проект розглядався на засіданні постійною комісією обласної Ради з питань екології, охорони навколишнього середовища, природокористування та ресурсозбереження, яка була визнана профільною.

Комісія вирішила: Інформацію взяти до відома;

10

Підтримати пропозицію облдержадміністрації щодо розгляд на сесії обласної ради питання «Про виключення земельних ділянок» на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 20 червня 2006 року № 841 «Про надання земельних ділянок у постійне користування»

Погодитись із запропонованим проектом рішення

Доповнити проект рішення пунктами

· Рекомендувати НАЕК «Енергоатом» збільшити видатки на вирішення соціально-економічних питань Миколаївській області на 15% з коштів, виділених на добудову Ташликскої ГАЕС

· Рекомендувати облдержадміністрації вжити заходів щодо повернення сплати податків ЮУ АЕС в бюджет Миколаївської області

Приймаючи таке рішення, комісія взяла до уваги: о те, що добудова Ташлицької ГАЕС визначена пріоритетним завданням державної

політики у сфері забезпечення енергетичної безпеки України відповідно до Указу

Президента України від 27 грудня 2005 року № 1 836/2005; о необхідність виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 20 червня

2006 року № 841 «Про надання земельних ділянок у постійне користування»; о попередні рішення обласної ради та обласної державної адміністрації з

розглядуваного питання, зокрема:

· рішення обласної ради від 17 березня 2006 року № 3 /про погодження відведення земельної ділянки/;

· розпорядження голови облдержадміністрації від 24 березня 2006 року № 100-р /про погодження вдведення земельної ділянки/;

о проектні матеріали щодо будівицтва Ташликської ГАЕС

о пояснення керівника будівництва;

о результати обгляду споруд та територій, що підлягає затопленню.

1.3.3. Проект рішення /але не пропозиція про винесення проекту рішення на розгляд сесії/ був погоджений з заступником начальника державного управління екології та природних ресурсів в Миколаївській області.

1.4. 6 липня 2006 року питання розглядалось на сесії Миколаївської обласної Ради.

На засідання сесії був поданий лист № 5832/29 - 6 від 5 липня 2006 року Міністерства охорони навколишнього природного середовища України «Про заміну меж РЛП «Гранітно-степове Побужжя», у якому, зокрема, зазачено:

«Відповідно до установленого порядку (cm. 51 - 54 Закону України «Про природно-заповідний фонд України») рішення про зміну меж та скасування статусу території природно-заповідного фонду частини регіонального ландшафтного парку «Гранітно-степове Побужжя» приймається на підставі проекту зміни меж: об'єкту природнозаповідного фонду, який має містити клопотання, наукове обгрунтування та всі погодження, передбачені законом». Таким чином, Міністерство охорони навколишнього природного середовища вказувала про те, що питання не є підготовленим.

В процесі розгляду питання на сесії після доповіді заступника голови Миколаївської облдержадміністрації було проведено обговорення.

На голосування ставилось питання про припинення обговорення. За припинення обговорення висловилось 87 депутатів, проти - 1, 10 депутатів участь у голосуванні не брали.

11

З урахуванням обговорення проекту рішення обласної ради і винесених пропозицій проведено голосування.

За наслідками голосування рішення було прийняте 75 голосами (62,5% складу ради); 8 депутатів проголосувало проти його прийняття; 5 депутатів утрималось; 10 депутатів участі у голосуванні не брали.

2....... Загальна оцінка рішення Миколаївської обласної ради № 10 від 6 липня 2006 року

свідчить про таке.

2.1. Аналізуючи текст оскаржуваного рішення, суд відзначає невдалість його формулювання та некоректність використання вжитих у йому понять.

Зокрема у йому зазначається про виключення з природної території природно-заповідного фонду - регіонального ландшафтного парку «Гранітно - степове Побужжя» земельної ділянки певної площі.

Але законодавчі терміни «об'єкт природно-заповідного фонду» та «земельна ділянка» не є ані схожими, ані такими, що підлягають взаємному порівнянню або ж взаємному визначенню.

2.1.1. Так, відповідно до Преамбули до Закону України «Про природно-заповідний фонд» природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об'єкти яких:

■ мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та

іншу цінність

■ виділені з метою

збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду

тваринного і рослинного світу, о підтримання загального екологічного балансу о забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного

середовища

Такі природні комплекси та об'єкти утворюють території та об'єкти природно-заповідного фонду, /стаття 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд» Ці території та об'єкти, але не самі по собі ділянки суші, водного простору та природні комплекси, є об 'єктом правової охорони навколишнього природного середовища /частина 2 статті 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»/. Вони функціонують та оцінюються самостійно та мають свій власний статус, що не визначається через інші правові явища та поняття.

Ділянки суши й водного простору ж, природні комплекси яких є територіями та об'єктами природно-заповідного фонду, є землями природно-заповідного фонду /частина 1 статті 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд», стаття 43 Земельного Кодексу України/. Вони є об 'єктом відносин щодо володіння, користування і розпорядження землею /стаття 45, 19, 20, 2 Земельного Кодексу України/, визначаються за допомогою загального поняття «земельні ділянки», ще більш загального поняття -«землі»; оцінюються та функціонують, як певна категорія земель та визначаються через перелічені загальні поняття.

12

2.1.2. Тим більше є вкрай недоречним вжиття поняття «земельна» ділянка стосовно «Гранітно-степового Побужжя»

Так, «Грантіно-степове Побужжя», як встановлено у підрозділі І розділу «А» цього рішення, є природною територією та ніколи не визначався, як певна земельна ділянка.

За такого вилучення з цієї природної території природно-заповідного фонду

земельної ділянки взагалі не є можливим, оскільки ця територія земельними ділянками не визначається.

2.2. Аналіз сутності та значення рішення Миколаївської обласної Ради № 10 від 6

липня 2006 року свідчить про їх невідповідність тексту рішення.

2.2.1. Сам по собі текст рішення вказує про те, що об'єктом рішення є земельні

ділянки, визначені у постанові Кабінету Міністрів України.

Але таке позбавляє рішення жодних правових наслідків.

Так, вказаними у йому земельними ділянками розпорядився саме Кабінет Міністрів України, вказавши про передачу їх зацікавленій особі після виконання певних умов. Спірне рішення ж постає нічим іншим, як дублюванням частини постанови Кабінету Міністрів України, що не є та не може бути виконанням висунутих Кабінетом Міністрів України умов для реалізації вказаної постанови.

2.2.2. Позивачі стверджують, що шляхом прийняття цього рішення відповідач

вирішив долю розташованих на вказаній у рішенні земельній ділянці природних

територій, що є складовими природно-заповідного фонду -«Гранітно-степового

Побужжя»

Таке відповідає позиції ДП «НАЕК «Енергоатом»», представники якої вказують, що шляхом прийняття оскаржуваного рішення Миколаївська обласна рада визначила, що на вилучених Кабінетом міністрів України земельних ділянках відсутні об'єкти природно-заповідного фонду, та такі об'єкти не будуть там розміщуватись в майбутньому.

Таке ж відповідає меті та змісту описаного у пункті 1.2.1. підрозділу III розділу «А» звернення ДП НАЕК «Енергоатом» до Миколаївської обласної державної адміністрації та Миколаївської обласної Ради, а також вказаній в оскаржуваному рішенні меті його прийняття - виконання постанови Кабінету Міністрів України.

Таке ж відповідає й подальшому порядку використання оскаржуваного рішення.

Наведе дозволяє суду виходити з того, що шляхом прийняття рішення № 10 від 7 липня 2006 року Миколаївська обласна рада змінила природну територію природно-заповідного фонду - «Гранітно-степове Побужжя» - шляхом виключення з його природних комплексів та об 'єктів.

2.3. Ще однією вадою оскаржуваного рішення є невизначеність у йому конкретного безпосереднього об'єкту /чи то - конкретних ділянок землі, чи то - конкретних об'єктів природно-заповідного фонду/, якого воно стосується.

Таким чином, оскаржуване рішення не є чітко визначеним та містить неявний зміст.

13

3. Ще однією особливістю оскаржуваного рішення є викривлене правлення мети прийняття оскаржуваного рішення.

Такою метою проголошується необхідністю вирішення проблеми енергетичної безпеки України, зокрема, питання гострого дифіциту пікових потужностей у південному регіоні об'єднаної енергетичної системи України.

З цього приводу суд відзначає таке.

3.1. Наявність самої проблеми гострого дифіциту пікових потужностей у

південному регіоні об'єднаної енергетичної системи України ніким не заперечується та не

є предметом цього спору.

На вирішення самої цієї проблеми дійсно спрямовані:

· постанова № 1317 від 16 листопада 2000 року Кабінету Міністрів України «Про фінансове забезпечення будівництва Ташлицької ГАЕС», яка приймалась виходячи в першу чергу саме з гострого дефіциту пікових потужностей;

· рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про стан енергетичної безпеки України та основні засади державної політики у сфері її забезпечення», введене в дію Указом Президента України № 1863/2005 від 27 грудня 2005 року

3.2. Технічно вирішення цієї проблеми, як, свідчать матеріли проекту завершення

будівництва ТГАЕС /942-1-ТІ5/ можливо як шляхом безпосереднього видобування

природних ресурсів /будівницвто ГЕС чи ГАЕС/, так й шляхом споживання палива

/будівництво газової чи теплової електостанцій/.

До того ж, як свідчать матеріали справи, оглянуті судом споруди та пояснення усіх осіб, які брали участь у справі, як проект ТГАЕС, так й технічні способи його реалізації змінювались неодноразово.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 червня 2002 року № 342-р «Про затвердження проекту завершення будівництва Ташлицької ГАЕС» було затверджене одне з багатьох технічних рішень - поданий Мінпаливенерго проект завершення будівництва Ташлицької ГАЕС (м. Южноукраїнськ Миколаївської області), розроблений ВАТ "Укргідропроект" (м. Харків)/942-1-ТІ5/

Отже, в цьому разі має місце надання одній з можливостей вирішення проблеми чильного значення та отожнення цієї можливості з самою проблемою.

3.3. Таке є свідченням лобіювання інтересів певного будівництва за певним проектом.

Отже, дійсною метою прийняття оскаржуваного рішення є створення умов для здійснення конкретного будівництва.

IV....... З тексту постанови Кабінету Міністрів України та доданих до неї матеріалів

вбачається, що в дійсності рішенням № 10 від 6 липня 2006 року з природної території об'єкту природно-заповідного фонду - «Гранітно-степове Побужжя» - були вилучені природні обекти та території 18,8 га річки Південний Буг, 4,6 га островів та 4,4 га кам'янистих ділянок.

1. Вказані природні об'єкти у сукупності створюють чудовий краєвид створений скелястими виходами докембрійських кристалічних порід, каньйоном, порогами і

14

заборами, скелястими стрімчаками та тіснинами. Величне поєднання ніжної живої та суворої , але величної неживої природи, приваблює сюди найвибагливіших цінителів природи.

У 1991 році елемент цього геологічного середовища ввійшов до назви регіонального парку «Гранітно-стеове Побужжя».

В цей же рік створено Європейську Асоціацію по збереженню Геологічної Спадщини (ProGeo), яка прийняла на 1 симпозіумі у Франції "Міжнародну декларацію прав.пам'яті Землі", в якій зазначено охороняти геологічну спадщину всіма юридичними, фінансовими та організаційними методами і зберігати її для нащадків. Об'єкти неживої природи, тобто геологічні пам'ятки, потребують негайного захисту, бо вони, на відміну від пам'яток живої природи не можуть бути відновленими ні за яких умов і зникають з поверхні Землі назавжди. Україна є активним учасником Європейської Асоїдіації ProGeo і в рамках її діяльності започатковано певний обсяг робіт по виявленню, описанню, інвентаризації, створенню комп'ютерного банку даних з геологічної спадщини та залученню об'єктів до "Реєстру природно-заповідних об'єктів України".

Одними з кращих із таких об'єктів, на думку науковців, мають стати скелетні виходи докембрійських порід дослідної території, а саме відслонення чарнокітів, різноманітних гнейсів та кристалосланців, апліто-пегматоідних гранітів,прикрашенних чудовими червоними гранатами, притаманним кристалічним породам Дніпровсько-бузького району, а також: відслонення габро амфіболітів та інших порід. Деякі з цих

виходів отримали власні назви, наприклад "Скеля Пугач",......... поріг "Гард" та інші, що

свідчать про шанобливе ставлення населення до пам'яток природи які вражають відмінними особливостями будови, величністю, схованими таємницями їх походження та унікальною тривалістю існування.

2. На цій території водний потік прорізає кристалічні пороги, утворюючи вузьку каньоноподібну долину, де стрімкі берегові схили досягають висоти понад 40 м. На цих ділянках рельєф русла дуже складний: утворена велика кількість різних за розмірами порогів, а монолітні виступи кристалічних порід у вигляді островів розбивають суцільний водний потік на чисельні рукави, деякі з них під час повені вкриваються водою. Заплава слабко виражена, періодично зустрічається у вигляді нешироких (до 10 м.) смуг, виключення становлять гирлові ділянки балок, де вона може розширюватись до 10 метрів. Заплава має складний рельєф з численними виходами корінних порід лише у пониженнях, перекритих четвертинними відкладами заплавно-руслового алювію, дрібного механічного складу. Особливості морфологи та майже повна відсутність накопиченого матеріалу свідчать про інтенсивність процесу глибинної ерозії

3. Прируслова частина долини р. Південий Буг та острови вкриті заплавними лісами, ніжній ярус каньону ріки зайнятий наскельними дібровами, на схилах річкових долин і балок з неглибоким заляганням кристалічних порід, а також: н горизонтальних терасах панують кам 'янисті або наскельні степи.

На цій території мешкають:

- гвоздика південнобузька - вузьколокальний ендемік південних відрогів Придніпровської

височині. Вид має світовий (Світовий червоний список, категорія І), міжнародний (Бернська конвенція, категорія R, Європейський червоний список - категорія І), національний (ЧКУ- категорія 3), созоологічний статус.

- голонасіннік одеський - реліктовий ендемічний вид, що має міжнародний (Світовий

червоний список - категорія І) і національний (ЧКУ - 2 категорія охорони) созологічний статус. На території виявлено 2 з п 'яти популяцій;

15

рястка Буше - вид має світовий (Світовий Чрвоний Список - категорія І) і національний (ЧКУ - категорія 2) созіологічний статус. Його регіональний созіологічний статус - зникаючий вид.

смілка Південнобузька - облігатно-гранітний вузьколокальний ендемічний вид, який знаходиться на грані повного вимирання. Вид має міжнародний (Европейський красний список - категорія R), національний (ЧКУ - категорія 2) созіологічний статус. На території виявлена одна з 5 популяцій виду;

тюльпан дібровний - вид має національний (ЧКУ - категорія 3) созіологічний статус.

4. Важкодоступність ділянок спірного природного об'єкту для людини та сільськогосподарських тварин сприяла збереженню природних біоценозів, що характеризуються наявністю ряду ендемічних форм, актуальність збереження яких є безсумлівною.

Тут знаходиться одна з основних порожистих ділянок, яка є середовищем існування реофільного комплексу риб Південного Бугу, і в першу чергу - марени дніпровської - підвиду, занесеного до «Червоної Книги України», нерест якого відбувається тільки на досліджуваній території.

5. Ця територія знаходиться в межах урочища «Бузький Гард». Ухвала Форуму на захист Бузького Гарду, що відбулась ум. Києві 19 жовтня 2003 року, зазначає:

· ландшафти південнобузького каньону на території, що пропонується до включення у національний природний парк, є останніми в Україні унікальними автентичними краєвидами часів Запорізької Січі; тут знаходяться пам'ятні місця розташування найбільшої на Січі Буго-Гардової паланки, пов'язані з багатьма видатими подіями в історії України, зокрема початком гайдамацького руху;

· унікальним елементом історичних ландшафтів є останні на сучасній території України автентичні казацькі пороги, котрі дали назву державі запорозьких казаків, спадкоємницею історичних прав якої на землі Північно-Західного Причорномор 'я є сучасна Україна. Відомо, що подібні казацьки пороги не збереглись більше ніде в Україні; унікальні острови, скелі цих місць увійшли до українського фолькльору і, разом із порогами, були одними з найбільших святинь у запорозьких казаків;

· Великий Державний Герб України, згідно зі статею 20 Конституції України, містить елементидержавної символіки Війська Запорізького; Державний Прапор України складається з барв, які були на прапорі Війська Запорізького, текст Державного Гімну України опирається на пам'ять про козацьку добу вітчизняної історії, котра починалась на Запорожжі, а тому пороги Бузького Гарду є у рельєфі країни тими унікальними частинами, які підтримують існування сучасної державої символіки нашої держави та її історичні права на землі не тільки Північно-Західного Причорномор'я, але й усіх колишніх Вольностей Запорозького Козацтва.

Наказом № 173/0/16-06 від 11 квітня 2006 року міністерства Культури і туризму України об'єкт «Історичний ландшафт центру Буго-Гардівської паланки Війська Запорозького», розташований у каньоні річки Південний Буг з геологічними утвореннями обох берегів, островами та порогами в районі смт. Костянтинівка Арбузинського району, с Богданівка Доманівського району та м. Южноукраїнська: від поромної переправи між смт. Костянтинівка та с Богданівка до гирла річки Сухий Ташлик (на деяких картах:

16

Великий Сухий Ташлик, відомий в історичних джерелах ще під назвою Великий Конар) включений до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категорією місцевого значення, за видовою приналежністю - археологічний, історичний, ландшафтний об'єкт.

6. У 1996 році науково обґрунтовується необхідність надання цій природній

території статусу частини об'єкту природно-заповідного фонду.

При цьому було враховане те, що за своїми ландшафтами, естетичними, біогеографічними, історіко-археологічними осбливостями ця ділянка не має аналогів у степовій зоні Європи та на планеті в цілому, що зумовлює необхідність у першу чергу забезпечити її цілісність і охопити охороною все різномаїття природних комплексів та об'єктів.

Особливо наголошено на цінності лівого берегового схилу каньоноподібної долини річки шириною 100 - 200 м. від смт. Костянтинівка до промплощадки Південно­української АЕС та від промплощадки до с Бузький. Його загальна довжина быля 5 км. Було визнане величезне значення цієї території, як резерванта унікальної гранітної флори Побужжя; на першій надзаплавній терасі виявлено ряд археологічних пам'яток. Урочища «Паланка» і «Пугач» пов'язані з Буго-гардівською казацькою паланкою XVIII ст.

Необхідність заповідання вказаної території була схвалена громадськістю Миколаївської області

Вона отримала позитивний висновок державної екологічної експертизи.

За такого згаданим вище рішенням Миколаївської обласної Ради № 7 від 25 жовтня 1996 року (в редакції рішенням № 3 від 27 травня 2005 року) згадана природна територія була включена до складу до природно-заповідного фонду - регіонльного ландшафтного парку «Гранітно-степове Побужжя».

7. Відповідачі стверджують, що питання про створення об'єкту природно-

заповідного фонду - регіонального ландшафтного парку «Гранітно-степове Побужжя», та,

зокрема, про включення до його спірних природних територій - є невизначеним, оскільки

його межі на місцевості не визначені, відсутній план організації території парку та парку

не відведена земельна ділянка, зокрема, спірна.

Стосоно цього судзазначає, що відносно спірних природних об'єктів процедура включення до природно-заповідного фонду безумовно є розпочатою, через що вирішення питання про їх статус та порядок використання поза межами цієї процедури не є можливим.

За наведених фактичних та юридичних обставин розгляд питання про порядок використання та статус спірних природних об'єктів має відбуватись у порядку, що встановлений законодавством для вирішення питання про їх включення (виключення) до об'єктів природно-заповідного фонду.

17

Б. Висновки суду,

І....... Порядок вирішення питання про про включення (виключення) природних територій

та об'єктів до об'єктів природно-заповідного фонду є врегульованим статтями 51-53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України».

Згадані статті передбачають вирішення цього питання шляхом вчинення таких дій:

1. подання зацікавленою особою до відповідного органу влади в галузі охорони навколишнього природного середовища клопотання, що має містити обгрунтування необхідності зміни території або об'єкту природно-заповідного фонду певної категорії, характеристику природоохоронної, наукової, естетичної та іншої цінності природних комплексів та об'єктів, відомості про місцезнаходження, розміри, характер використання, власників та користувачів природних ресурсів, а також відповідний картографічний матеріал /стаття 51 /;

2. розгляд цього клопотання відповідним органом влади в галузі охорони навколишнього природного середовища /частина 1 статті 52/;

3. отримання органом влади в галузі охорони навколишнього природного середовища у разі схвалення клопотання погоджень первинних землевласників територій /частина 2 статті 52/;

4. забезпечення органом влади в галузі охорони навколишнього природного середовища розробки проекту об'єкту природно-заповідного фонду /частина 3 - 5/;

5. передачу органом влади в галузі охорони навколишнього природного середовища розробленого проекту зміни об'єкту природно-заповідного фонду, що містить клопотання та необхідні погодження, до органу, повноважного приймати рішення про включення (виключення) об'єкту природно-заповідного фонду /в цьому випадку це -Миколаївська обласна рада/ /частина 6 статті 52/;

6. розгляд питання органом, повноваженим приймати рішення про включення (виключення) об'єкту природно-заповідного фонду.

7. Вирішення питань землеустрою об'єкту природно-заповідного фонду.

Для мети цього рішення - оцінки правомірності дій Миколаївської обласної Ради -ці дії умовно можна поділити на стадії:

1. Порушення перед Миколаївською обласною радою питання про включення (виключення) природної території до об'єкту природно-заповідного фонду, що починається з направлення клопотання про включення (виключення) території до об'єкту природно-заповідного фонду та закінчується передачею проекту до обласної ради.

2. Безпосереднє вирішення питання Миколаївською обласною радою.

3. Вирішення питань землеустрою.

1. Центральною стадією в процесі вирішення питання про включення (виключення) природної території до об'єкту природно-заповдного фонду є безпосереднє вирішення питання Миколаївською обласною Радою.

З точки зору теорії прийняття рішень на цій стадії застосовується метод «проблемно-орієнтових оцінок», який дозволяє визначити можливий рівень втрат, на який суспільство готово піти для збереження (досягнення) певного суспільного блага за невизначених пріорітетних цілей.

Головним при визначенні результатов цього рішення є порівняння відповідності ресурсів і цілей.

18

Інструментом, за допомогою якого застосовується цей метод, є запитання, що мають сприяти об'єктивізації в розумінні окремих проблем.

При застосуванні цього методу найбільш важливим є те, щоб відповіді були гранично повними, чіткими та відвертими.

2. З огляду на наведене вище стадія порушення перед Миколаївською обласною

радою питання про включення (виключення) природної території до об'єкту

природно-заповідного фонду є нічим іншим, як комплектом заходів, за допомогою яких

досягається об'єктивізація в розумінні окремих проблем та формулюється запитання, за

допомогою якого методом «пробемно-орієнтовних оцінок» приймається рішення.

2.1. Зі змісту діючого законодавства можна визначити три проблемні фактори,

об'єктивізація в розумінні яких має бути досягнена:

наявність особи, зацікавленої у вжитті (невжитті) передбачених для певного виду об'єкту природно-заповідного фонду заходів охорони певної території або їх скасування /це питання вирішується шляхом подання відповідного клопотання/; - цінність самої території /це питання вирішується шляхом опису території, про статус якої йдеться/;

наявність (відсутність) згоди держави на здійснення управління певною територією запропонваним чином /це питання вирішується при схваленні (відхиленні) клопотання органом влади в галузі охорони навколишнього природного середовища/.

При цьому цінність самої території можна вважати об 'єктивним фактором для її включення (виключення) до об'єктів природно-заповідного фонду, а волевиявлення певної особи та держави - суб 'єктивним фактором.

2.2. Результатом цієї стадії має бути документ - проект включення (виключення)

території до об'єкту природно-заповідного фонду, якій має містити у собі докладний,

чіткий та прозорий комплексний опис перелічених факторів та максимально сприяти

об'єктивізації усвідомлення проблем. Цей документ по суті й є самим сформульованим

«запитанням», відповідь на яке має бути отримана в процесі застосування методу

«проблемно-орієнтовних оцінок»

3. Вирішення питання землеустрою є нічим іншим, як стадією виконання

рішення про включення (виключення) природної території до об'єктів природно-

заповідного фонду; втілення у життя передбачених нею заходів тягне за собою фактичне

створення (зміну) таких об'єктів.

При цьому неможна не погодитись з відповідачем - ДП НАЕК «Енергоатом» - у тому, що до закінчення цієї стадії об'єкт природно-заповідного фонду не може вважатись створеним, а відповідна природна територія - віднесеною (не віднесеною) до такого об'єкту.

19

II....... Вивчення питання про дотримання встановленої законом процедури при прийнятті

Миколаївською обласною радою рішення № 10 від 6 липня 2006 року призводить до такого.

1. З наведеного у підрозділі І розділу «А» цього рішення вбачається, що Миколаївською обласною Радою прийняті рішення про створення регіонального ландшафтного парку «Гранітно-степове Побужжя».

З наведеного у пункті 6 підрозділу IV розділу «А» цього рішення також вбачається, що Миколаївською обласною радою ухвалено про включення спірних природних об'єктів до природно-заповідного фонду, зокрема - до регіонального ландшафтного парку «Гранітно-степове Побужжя».

При цьому з матеріалів справи вбачається, що питання землеустрою парку до теперішнього часу не вирішені та на час ухвалення спірного рішення належним чином не ставилось, що, з врахуванням викладеного у пункті 2 підрозділу І розділу «Б» цього рішення, означає, що регіональний ландшафтний парк «Гранітно-степове Побужжя» не створений.

Отже, спірним рішенням фактично скореговане попереднє рішення про створення регіонального ландшафтного парку «Граітно-степове Побужжя»

2. Оцінка сукупності об'єктивно вжитих на час здійснення такого корегування заходів, за допомогою яких досягається об'єктивізація в розумінні проблеми, свідчить про таке.

2.1. Включенню спірних природних об'єктів до природної теріторії регіонального ландшафтного парку «Гранітно-степове Побужжя» передували підготовка відповідного клопотання, що стало підставою для прийняття рішення № 7 від 25 жовтня 1996 року. Цим рішенням згадане клопотання було задоволено у повному обсязі.

Рішенням № 3 від 27 травня 2005 року рішення № 7 від 25 жовтня 1996 року було змінено, внаслідок чого обласна рада фактично ухвалила про часткове задоволення поданого у 1996 році клопотання.

Спірним рішенням фактично був зменшений обсяг задоволених вимог поданого у 1996 році клопотання та було ухвалене про відмову у задоволенні вимог в частині спірних природих об'єктів.

Матеріали справи свідчать про те, що поступове зменшення обсягу задоволених вимог поданого у 1996 році клопотання сталось внаслідок зміни балансу сил між дирекцією регіонального ландшафтного парку «Гранітно-степове Побужжя» та Державним Підриємстом «НАЕК «Енергоатом»», що знайшло своє відображення у поступовому збільшенні уваги до заперечень останнього проти задоволення клопотання про розширення об'єкту природно-заповідного фонду.

Отже, суд відзначає об'єктивну наявність:

1) клопотання стосовно спірного спірного природного об 'єкту;

впливого, протилежного клопотанню волевиявлення стосовно саме цього ж природного об 'єкту.

20

2.2. Оцінка стану об'єктивних данних про цінність природних об'єктів 27,7 га.,

виключених зі складу об'єкту природно-заповідного фонду рішенням № 10 від 6 липня

2006 року призводе до такого.

1. Перш за все, суд відзначає, що конкретний докладний опис безпосередньо цих об'єктів є відсутнім.

2. У наявних на час розгляду справи наукових розробках містяться описи значних за обсягом природних територій, як то:

· Бузький Гард;

· Гранітно-степове Побужжя; Каньон річки Південний Буг

· потенційна зона впливу Олександрівського водосховища

тощо, до яких лише за зовнішньою територіальною ознакою суто випадково віднесені спірні природні об'єкти.

При цьому жодна з таких розробок не містить ані внутрішніх суттєвих ознак, що дозволяють об'єднати певні природі об'єкти у природну територію, яка досліджується, ані внутрішніх суттєвих підстав, що зумовили віднесення спірних природних об'єктів до тої чи іншої природної території. Окреслення ж територій базується лише на ідеологічних засадах щодо їх використання.

За такого у цих роботах містяться лише окремі згадки про певні фрагменти спірних природних об'єктів, які й були покладені в основу підрозділу IV розділу «А» цього рішення.

Також слід відзначити, що кожна з цих розробок розглядає спірні природні об'єкти, як невід'ємну складову визначеної у розробці території, на яку розповсюджуються загальні закономірності території.

При цьому, за думкою вчених, на території каньону річки Південний Буг, Бузького Гарду та Гранітно-степового Побужжя розповсюджуються одні закономірності, на потенційну зону впливу Олександрівського водосховища - протилежні.

Разом з тим, жодна з наукових робіт не містить у собі ґрунтовних наукових та таких, що грунтуються на об'єктивній оцінці природних територій та об'єктів, заперечень проти віднесення спірних природних об'єктів до території з іншими закономірностями.

Отже, суд відзначає фактичну недостатність об'єктивних данних щодо цінності спірного природного об 'єкту.

2.3. Позиція держави стосовно 27,7 га., виключених зі складу об'єкту природно-

заповідного фонду рішенням № 10 від 6 липня 2006 року всиловлена у низьки експертних

висновків та листів.

2.3.1. 30 квітня 1998 року на підставі доручення Кабінету Міністрів України від 22 квітня 1998 року № 3360/2 Міністерством охорони Навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України був складений висновок Державної екологічної експертизи № 9/2 -1/2-3-430.У цьому висновку експерти: > визначили, що:

о у разі використання, як нижньої водойми, Олександрівського водосховища на річці Південний Буг, воно /водосховище/ справлятиме реальний суттєвий вплив на довкілля;

21

о пускові комплекси Ташликської ГАЕС (1-2 агрегати) засвідчили можливість збереження і експлуатації за прямим призначенням частини споруд Ташликської ГАЕС і гідровузла без заповнення Олексадрівського водосховища

о заповнення Олександрівського водосховища справить значний вплив на р. Південний Буг;

о встановлення рівня Олександрівського водосховища як на відмітці 16,0 м., так (і тим більше) на відмітці 20,7 м. викличе суттєвий негативний вплив на місцеву фауну, флору зони затоплення. «Створення Олександрівського водосховища змінить ландшафт даної місцевості, який має значну історико-культурну цінність, оскільки пов'язаний з добою Запорізької Січі і пам'ятками цього та значно більш ранніх історичних періодів»

о суттєве значення сантарно-гігієнічних аспектів спорудження комплексу об'єктів Ташлицької ГАЕС;

о заперечення громадськості;

о заповнення Олександрівського водосховища пов'язане із прямим впливом на територію об'єкту природно-заповідного фонду виходили з того, що: «Оскільки Законом України «Про екологічну експертизу»

визначено (cm. 1), що «екологічна експертиза в Україні - вид науково-

практичної діяльності...» а статтею б цього ж закону встановлено, що одним

з основних принципів екологічної експертизи є наукова

обгрунтованість, даний висновок держекоекспертизи базується на

оцінці, офіційно данній уточненому проекту ТГАЕС Національною академією

наук. Зокрема, НАН України у своєму листі до Мінекобезпеки України від

16.01.98 № 4/12 (за підписом Віце-президента НАН України академіка НАН

України п. В. Бар 'яхтара) відзначила таке:

Остаточна думка Національної академії Наук України зводиться до наступного.

Добудову об'єктів Ташлицької ГАЕС в обсязі уточненого проекту вважаємо можливою за умови проведення паралельно з її будівництвом і початком експлуатації необхідного контролю за станом впливу на екологічний баланс регіону на основі програми комплексного наукового супроводу спорудження та роботи ТГАЕС. При цьому остаточна позначка рівня води в Олександрівському водосховищі (20,7 м.. 16,4 м. чи інш.) буде зазначатися у процесі експериментального поетапного збільшення його заповнення і подальшого дослідження.

Окремо зазначено наступне: «НАН України відмічає, що існує нагальна необхідність у послідовному поетапному введенні в експлуатацію споруд ТГАЕС. Такий підхід дозволяє оперативно реагувати та своєчасно вносити зміни до проекту з метою запобігання негативного впливу від діяльності об'єкта»

ухвалено визнати екологічну допустимість і можливість прийняття рішення щодо реалізації уточненого проекту Ташликської ГАЕС за таких умов:

1. Обов'язкової реалізації положень статті 54 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» щодо зміни меж: РЛП «Гранітно-степове Побужжя» і виведення його зі складу затоплюваних Олександрівським водосховищем територій, оскільки згідно з статтею 7 вказаного Закону «на землях природоохоронного ... призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може

22

негативно впливати на стан природних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням». Без вирішення цього питання заповнення Олександрівського водосховища не може бути здійснене

2. Забезпечення оцінки з боку Держкомзему України стану вирішення земельних питань щодо ділянок, які мають бути затоплені в разі заповнення Олександрівського водосховища і врахування його зауважень і пропозицій

3. Забезпечення розробки, попереднього погодження з Мінекобезпеки і здійснення у повному обсязі визначеної Національною академією наук України у її листі до Мінекобезпеки від 16.01.98 № 4/12 Програми комплексного наукового супровіду спорудження та роботи ТГАЕС

4. Одержання дозволу Миколаївської обласної державної адміністрації на завершення будівництва об'єктів ТГАЕС і заповнення Олександрівського водосховища, згідно із cm. 44 (част. 1, п. 12) Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

2. Згаданим у абзаці 2 пункту 1.4. підрозділу III розділу «А» цього рішення листом № 5832/29 - 6 від 5 липня 2006 року Міністерства охорони навколишнього природного середовища України ще раз наголосило на необхідності чіткого дотримання встановленої законом процедури вирішення питання про виключення спірних природних об'єктів з об'єкту природно-заповідного фонду.

3. Із згаданої у пінкті 1.1 підрозділу III розділу «А» цього рішення Постанови № 841 від 20 червня 2006 року вбачається, що Кабінет Міністрів України фактично погодився з позицією Міністерства охорони навколишнього природного середовища щодо вирішення питання про порядок використання спірних природних об'єктів саме Миколаївською обласною Радою в порядку, що передбачений для створення об'єктів природно-заповідного фонду.

2.3.3. З наведеного у пунктах 1.2 та 1.3.3. підрозділу III розділу «А» цього рішення вбачається, що державного управління екології та природних ресурсів в Миколаївській області клопотання про виключення спірних природних об'єктів з об'єкту природно-заповідного фонду не погоджувало, хоча погодило проект рішення Миколаївської обласної Ради.

Отже, суд відзначає нейтральність позиції держави та віднесення нею питання про виключення спірних об'єктів природно-заповідного фонду на розсуд Миколаївської обласної Ради.

Таким чином, на час прийняття спірного рішення були вжиті лише заходи, що об'єктивно свідчили про стан балансу інтересів дирекції регіонального ландшафтного парку «Гранітно-степове Побужжя» та ДП НАЕК «Енергоатом», але не давали уяви про цінність спірних природних об'єктів.

З урахуванням обставин справи, а саме - наявної протилежності описаних інтересів - вжиті заходи, як такі, що висвітлюють лише один з трьох факторів, до того ж - неоднозначний - не можна вважати достатніми для об'єктивізації проблеми з метою прийняття виваженого та об'єктивного рішення.

23

3. Такий стан заходів щодо об'єктивізації проблемних питань знайшов своє відображення у складеній проектній документації.

1. На час прийняття спірного рішення був розроблений складений на підставі договору № 758 від 14 червня 2006 року за замовленням дирекції регіонального ландшатного парку «Гранітно-степове Побужжя» проект створення /розширення/ регіонального ландшафтного парку «Гранітно-степове Побужжя» на території Арбузинського, Вознесенського і Доманівського районів Миколаївської області, що містив відповідне обгрнутування та картографічний матеріал й передбачав включення спірних природних об'єктів до згаданого об'єкту природно-заповідного фонду.

2. Фактично на корегування цього проекту 26 червня 2002 року на підставі рішення Миколаївської обласної Ради № 5 від 16 січня 2001 року та договору між відокремленим підрозділом НАЕК «Енергоатом» - Южноукраїнською АЕС та Міжнародною академією морських наук, технологій і інновацій від 1 березня 2001 року № 2-Н була проведена науково-дослідна робота - «Наукове обгрунтування коригування меж природно-заповідного об'єкту місцевого значення - регіонального ландшафтного парку «Гранітно-степове Побужжя» та заходів для компенсації шкоди, яка буде завдана території парку та біогеоценозам прилеглих територій в результаті будівництва Ташликської Г АЕС та заповнення Олександрівського водосховища».

Основною думкою цієї роботи є ствердження можливості створення об'єкту природно-заповідного фонду - «Гранітно-степове Побужжя» - на нових ідеологічних концептуальних засадах, що передбачають повне задоволення інтересів ДП НАЕК «Енергоатом» безвідносно до цінності конкретних природних об'єктів, яка, на думку авторів, теоретично може бути компенсована. При цьому адекватні практичні шляхи такої компенсації авторами не запропоновані.

3.2.1. Ця наукова робота отримала оцінку як з боку групи експертів Державного управління екології та природних ресурсів в Миколаївській області, так і - на підставі листа Мінекоесурсів України від 9 грудня 2002 року № 1073 - к/16/1-11/302/11 - голови національного екологічного центру України Таращука С.В., який працював окремо.

Усі експерти відзначили, що наукову розробку виконано на високому рівні і її матеріали значно розширюють інформаційну базу про потенційну зону впливу Олександрівського водосховища.

3.2.1.1. Основною думкою висновків групи експертів Державного управління екології та природних ресурсів в Миколаївській області є ствердження того, що виконання умов, викладених у наведеному вище висновку держекоекспертизи від 30.04.98 р. № 9/2-1/2-3-430 є основними організаційно-правовими засадами для коригування меж РЛП «Гранітно-степове Побужжя». З цього приводу слід зазначити, що таке тлумачення суперечить висновку держекоекспертизи, що навпаки, поставив можливість завершення будівництва ТГАЕС в залежність від вирішення питання щодо об'єкту природно-заповідного фонду /пункт 2.3.1. підрозділу II розділу «Б» цього рішення/

Експерти також стверджують, що внаслідок виключення території потенційної зони впливу Олександрівського водосховища зі складу об'єкту природно-заповідного фонду безумовно буде завдана шкода об'єктам тваринного та рослинного світу, але таке не призведе до зникнення жодного з них, як біологічного виду, оскільки вони в достатній мірі розповсюджені і на ділянках, що не потерпають від затоплення.

24

3.2.1.2. Протилежна думка міститься у висновку експерта Таращука СВ., що був залучений до експертування роботи на підставі листа Мінекоресурсів України від 09.12.02 р. № 10731-к/16/1-11/302-11.

Основною думкою його висновку є ствердження надзвичайної цінності дослідженої території, що, як стверджує експерт, відповідно до вимог діючого законодавства не дає підстав для її виключення з об'єкту природно-заповідного фонду.

Отже, наявні проектні матеріали є нічим іншим, як формою вираження стану балансу інтересів між дирекцією регіонального ландшафтного парку «Гранітно-степове Побужжя».

За такого вони, по-перше не є ані прозорими, ані чіткими, оскільки при їх складанні використана форма, що не притаманна для опису суб'єктивного фактору та використовується лише для опису іншого фактору - цінності території, якого ці матеріали прямо не стосуються.

По-друге, вони не містять комплексного опису проблемних факторів.

Через наведене наявні матеріали не відповідали меті максимального сприяти об'єктивізації усвідомлення проблем та навпаки, ускладнювали таке освідомлення.

4. Даючи остаточну оцінку рішення Миколаївської обласної ради № 10 від 6 липня 2006 року, суд, з урахуванням всього наведеного вище, відзначає, що в цьому випадку йдеться з одного боку - про надзвичайно цінну територію, а з іншого - про будівництво об'єкту промисловості загальнодержавного значення, та жодна з методик оцінки цих предметів не є всеосяжною та не дає повної та об'єктивної оцінки ситуації вцілому. За такого в в цьому конкретному випадку лише за допомогою належним чином та коректно застосованого методу «проблемно-орієнтовних оцінок» можна досягнути прийняття законного, виваженого та обгрунтованого рішення.

Аналіз застосування цього методу при прийнятті оскаржуваного рішення призводить до такого.

1. Як встановлено у пункті 3 підрозділу III розділу «А» цього рішення, особливістю його прийняття є викривлене правлення мети, що унеможливлює адекватне вирішення питання порівняння витрачених ресурсів та цілей

2. Як встановлено у пункті 3 підрозділу II розділу «Б» цього рішення, при розгляді питання Миколаївською обласною радою проектні матеріали /у конктексті пункту 2.2 підрозділу І розділу «Б» цього рішення - «запитання»/ не були ані прозорими ані чіткими та ускладнювали усвідомлення проблеми.

Більше того, з матеріалів справи вбачається, що такі матеріали Миколаївською обласною Радою взагалі не досліджувались.

Отже, головний «іструмент» /абзац 3 пункту 1 підрозділу І розділу «Б» цього рішення/ при вирішенні питання Миколаївською обласною Радою мав невиправлювальні вади.

25

4.3. Як встановлено у пункті 2 підрозділу III розділу «А» цього рішення, рішення Миколаївської обласної ради № 10 від 6 липня 2006 року не є чітко визначеним, має неявний зміст, при його прийнятті вжиті некоректні поняття.

Отже, в цьому випадку отримані відповіді не є ані повніти, ані чіткими, ані відвертими.

Отже, в процесі підготовки та прийняття оскаржуваного рішення були допущені порушення, сукупність яких вочевидь не дозволяє визнати результати голосування - належними, а саме рішення - дійсним волевиявленням депутатів Миколаївської обласної ради з поставленого перед ними питання.

За такого оскаржуване рішення не є ані законним, ані обгрунтованим, ані розсудливим.

III....... При визначенні наслідків, що мають бути застосовані судом в зв'язку з

встановленням незаконності рішення, суд враховує таке.

1. Посилання відповідача - ДП НАЕК «Енергоатом» - про те, що внаслідок

ухвалення оскаржуваного рішення було досягнуто більше здобутків, ніж витрачено

ресурсів, суд не може визнати обгрунтованими за такого.

По-перше, вони грунтуються на дослідженні, що має усі наведені у пункті 2.2. підрозділу II розділу «Б» цього рішення вади, отже, такому, що не містить конкретних фактичних данних щодо спірних природних об'єктів. Через таке наведені доводи не є об'єктивними.

По-друге, відповідно до вимог чинного законодавства можливий рівень втрат, на який суспільство готово піти для збереження (досягнення) певного суспільного блага за невизначених пріорітетних цілей має встановлювати не суд, а відповідні грамади та їх представницькі органи. Втягнення ж судової влади у вирішення виключних питань місцевого самоврядування та народовладдя, сформульованих в посиланнях, що аналізуються, несе загрозу повного руйнування правової системи України і призведе до нікчемності принципу розподілу влади, на якому вона базується.

2. Спірне рішення порушує передбачені пунктами «в» та «г» статті 9 Закону

України «Про охорону навколишнього природного середовища» права, зокрема, позивачів

на участь в розробці та здійсненні заходів щодо охорони навколишнього природного

середовища, раціонального і комплексного використання природних ресурсів /в цьому

випадку - через своїх представників - депутатів Миколаївської обласної Ради/, а також

здійснення загального використання природних ресурсів, через що відповідно до

пункту «и» згаданої статті вони мають право на оскарження в суді рішення Миколаївської

обласної ради № 10 від 6 липня 2006 року.

Сторони висловлювали думку із приводу можливості часткового скасування оскаржуваного рішення. Але оскільки оскаржуване рішення є цілісним документом, та з його змісту вбачається, що кожен з його пунктів випливає з іншого, підстав для окремої оцінки кожної з частин рішення суд не вбачає.

За такого поданий позивачами позов про визнання рішення № 10 від 6 липня 2006 року незаконним слід задовольнити.

26

3. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 162 КАС України у разі задоволення позову суд визнає рішення незаконним і постановлює про їх скасування.

За такого незважаючи про те, що вимоги про скасування рішення подана заява не містить, суд вважає за необхідне на підставі частини 2 статті 11 КАС з метою повного захисту позивачів вийти за межі заявлених ними позовних вимог та ухвалити про скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 158-163 КАСУ, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Миколаївської обласної Ради № 10 від 6 червня 2005 року «Про вилучення земельних ділянок».

Постанова може бути оскарженою до апеляційного адміністративного суду через Центральний районний суд міста Миколаєва протягом 10 днів.

СУДДЯ =АЛЄЙНІКОВ В.О.=