Провадження № 2/727/1022/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2019 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Смотрицького В.Г.

при секретарі Кицинюк С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, -

Встановив :

Позивачка ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди посилаючись на те, що 17.01.2019 року у Чернівецькій спеціалізованій школі І-ІІІ ступенів фізико-математичного профілю №6 Чернівецької міської ради по вулиці Комарова, 26 м. Чернівці, учні після 2 уроку близько 10.30 год. вийшли на перерву відпочивати, серед яких була ОСОБА_2

Перебуваючи у коридорі, її донька побачила ОСОБА_4 , який тримав палицю в руках і махав нею, відганяючи хлопців. Вчитель, ОСОБА_5 , покликала учнів до класу. ОСОБА_2 намагалася зайти в клас і відхилилася, так як побачила, що ОСОБА_4 махав палицею, однак все ж таки влучив палицею в область її губи.

ОСОБА_2 почала плакати та вчитель відвела її до кабінету медсестри, де їй надали медичну допомогу. В подальшому, вчитель зателефонувала до неї, як матері.

Вона прийшла до школи і відразу відвезла доньку до лікарні, де їй надали медичну допомогу, зокрема наклали шви та відпустили додому. На проведення лікування нею було витрачено кошти на загальну суму 2740,00 грн.

Також нею направлено заяву до поліції, в результаті чого внесено відомості до ЄРДР, однак рішення по заяві ще не прийнято, в той же час, відсутність складу злочину, не означає відсутність вини для цивільно-правової відповідальності.

Крім того, їй було завдано моральну шкоду, оскільки її донька ОСОБА_2 зазнала морального болю та переживань, було порушено її нормальний спосіб життя, вона змушена була докладати додаткових зусиль для лікування та захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до експертного висновку від 12.03.2019 року дитина ОСОБА_2 перебуває у тривожному стані, через зміни, що сталися в її зовнішньому вигляді…, у дівчини присутні елементи самоагресії…, при подоланні внутрішньої напруги дитина неконтрольовано почала гризти нігті, відновився нічний енурез, який додатково пригнічує психоемоційний стан. Моральну шкоду вона оцінила в сумі 10000 грн.

Відповідачка здійснила часткове відшкодування майнової шкоди в розмірі 300 грн. у добровільному порядку.

А тому просила стягнути з відповідачки ОСОБА_3 на її користь майнову шкоду в розмірі 2740,00 грн. та моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн., а всього суму 12740,00 грн., а також понесені судові витрати.

Відповідно до ч.4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч.1 ст.274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20 червня 2019 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Окрім того, відповідачці було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Позивачка та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених в позовній заяві, просили задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідачки в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Доповнив, що завдана малолітній ОСОБА_2 шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення батьків ОСОБА_4 від здійснення виховання та нагляду за малолітнім, а є наслідком не здійснення необхідного нагляду за малолітніми дітьми працівниками СЗОШ №6 під час перебування під наглядом навчального закладу. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог за безпідставністю.

Представник третьої особи Чернівецької спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів фізико-математичного профілю №6 Чернівецької міської ради в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що даний нещасний випадок трапився через пустощі учнів. Будь-якого наміру завдати шкоди ОСОБА_2 . малолітній ОСОБА_4 не мав. ОСОБА_2 випадково наштовхнулася на зламану на перерві учнем старших класів ніжку стола та яку ОСОБА_4 підійняв із підлоги. На сьогоднішній день малолітні ОСОБА_4 та ОСОБА_2 дружать, приймають разом участь у всіх дитячих заходах. В останнє судове засідання представник третьої особи не з`явився, надав суду заяву, в якій просив закінчити розгляд справи в його відсутності.

Суд, заслухавши пояснення сторін, свідка, дослідивши письмові докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є матір`ю малолітньої ОСОБА_2 , а відповідачка ОСОБА_3 є матір`ю малолітнього ОСОБА_4

17.01.2019 року у Чернівецькій спеціалізованій школі І-ІІІ ступенів фізико-математичного профілю №6 Чернівецької міської ради, що знаходиться за адресою: м. Чернівці, вулиця Комарова, 26, під час перерви після 2 уроку, близько 10.30 год., діти вийшли відпочивати. Серед дітей була малолітня ОСОБА_2 та малолітній ОСОБА_4

Малолітній ОСОБА_4 підняв зламану на перерві ніжку стола. В момент, коли малолітній ОСОБА_4 піднімав ніжку стола, малолітня ОСОБА_2 , пробігаючи повз нього, вдарилася об неї в результаті чого отримала тілесні ушкодження.

За заявою позивачки ОСОБА_1 за наслідками зазначених вище подій, Шевченківським ВП Чернівецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області 23.02.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відповідні відомості з попередньою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.1 ст.125 КК України, що підтверджується копією витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (а.с.35).

Відповідно до акту судово-медичного дослідження (обстеження) №148 від 20.02.2019 року (а.с.20-21) у ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді рубця як наслідок загоєння забійної рани.

Згідно з актом №8 про нещадний випадок невиробничого характеру від 28.01.2019 року та висновку розслідування нещасного випадку з ученицею 1-А класу ОСОБА_2 , затвердженими директором Чернівецької СЗОШ №6 (а.с.22-24), подія, що призвела до нещасного випадку - пустощі учнів під час перерви. Комісією встановлено, що учень 1-А класу ОСОБА_4 підняв зламану на перерві ніжку стола, а ОСОБА_2 бігла і вдарилася об неї, учень ОСОБА_4 вчинив це ненароком. Класний керівник та черговий вчитель в цей час були на місці пригоди.

Як вбачається з копії виписки з карти хворого денного стаціонару КП «Міська дитяча поліклініка» м. Чернівці (а.с.31), Ніберкаль Данні з діагнозом забійна рана верхньої губи з 17.01.2019 року по 25.01.2019 року проводився курс лікування в денному стаціонарі: 17.01.2019 року проведено операцію ПХО забійної рани верхньої губи з накладанням косметичних швів шкіри. Рана загоїлася первинним натягом. На лікування дитини витрачено кошти в сумі 2740 грн., що підтверджується копіями квитанцій (а.с.27-30).

Відповідно до висновку експертного дослідження практичного психолога Притулку для дітей Служби у справах дітей Чернівецької ОДА Кузіної - Рудан В.М. (а.с.36-39), дитина перебуває в тривожному стані через зміни, які сталися із її зовнішнім видом, в дівчини присутні елементи самоагресії за те, що вона допустила цю травму. Для подолання внутрішньої напруги та тривожності ОСОБА_2 почала гризти нігті. Після ситуації пов`язаної з травмою та змінами у зовнішньому вигляді, в ОСОБА_2 відновився нічний енурез, який додатково пригнічує психоемоційний стан дівчини.

Згідно з положеннями ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 1 ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Отже, для покладення відповідальності на заподіювача майнової та моральної шкоди, необхідна сукупність таких обов`язкових умов: наявність шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою заподіювача і шкодою, вина в заподіянні шкоди.

Вказані положення є загальними щодо відшкодування шкоди. Разом тим, правовідносини щодо відшкодування шкоди, завданої малолітньою особою регулюються спеціальними нормами ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1178 ЦК шкода, завдана малолітньою особою, відшкодовується її батьками, якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою.

Відповідно до характеристики ОСОБА_4 , виданої Чернівецькою спеціалізованою школою І-ІІІ ступенів фізико-математичного профілю №6 (а.с.71), ОСОБА_4 навчається в школі з 03.09.2018 року. Зарекомендував себе старанним, здібним та дисциплінованим учнем. ОСОБА_4 веселий, комунікабельний, має багато друзів серед однокласників. В класі його люблять та поважають. Він свідомо виконує правила поведінки в школі.

Згідно з повідомлення Служби у справах дітей Чернівецької міської ради №1/1090 від 12.07.2019 року (а.с.70), Службою не ініціювались клопотання про притягнення громадянки ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов`язків. Не проводилися перевірки у вказаній сім`ї через відсутність будь-яких повідомлень з приводу фактів неналежного виконання батьківських обов`язків. Рішень про позбавлення батьківських прав або відібрання малолітнього ОСОБА_4 від ОСОБА_3 не приймалось.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила суду, що вона є вчителем учнів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . 17.01.2019 року малолітній ОСОБА_4 махнув палкою, а ОСОБА_2 бігла і напоролась на неї. Момент зіткнення вона не бачила. Відповідачка ОСОБА_3 належним чином здійснює виховання та нагляд за малолітнім сином ОСОБА_3 та є головою батьківського комітету класу. Приймає активну участь у вихованні сина.

Як встановлено в судовому засіданні, завдання шкоди малолітній ОСОБА_2 відбулося через порушення учнями шкільної дисципліни під час перерви після 2 уроку, близько 10.30 год., тобто під час учбового процесу під наглядом навчального закладу, а не з причин неналежного виконання батьківських обов`язків батьками ОСОБА_4 .

Згідно з ст. 1178 ч.1 ЦК України шкода, завдана малолітньою особою (яка не досягла чотирнадцяти років), відшкодовується її батьками (усиновлювачами) або опікуном чи іншою фізичною особою, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи, - якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою.

Відповідно до ч.2 ст. 1178 ЦК України, якщо малолітня особа завдала шкоди під час перебування під наглядом навчального закладу, закладу охорони здоров`я чи іншого закладу, що зобов`язаний здійснювати нагляд за нею, а також під наглядом особи, яка здійснює нагляд за малолітньою особою на підставі договору, ці заклади та особа зобов`язані відшкодувати шкоду, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.

Закон України «Про загальну середню освіту» визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку системи загальної середньої освіти, що сприяє вільному розвитку людської особистості, формує цінності правового демократичного суспільства в Україні.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про загальну середню освіту», систему загальної середньої освіти становлять, крім інших закладів та установ, загальноосвітні навчальні заклади всіх типів і форм власності та органи управління системою загальної середньої освіти.

Статтею 5 Закону України «Про загальну середню освіту» визначені завдання середньої освіти, серед яких виховання в учнів поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов`язків людини і громадянина.

У відповідності до ст. 36 Закону України «Про загальну середню освіту», до основних завдань органів управління системою загальної середньої освіти належить забезпечення соціального захисту, охорони життя, здоров`я та захисту прав педагогічних працівників, психологів, бібліотекарів, інших спеціалістів, які беруть участь в освітньому процесі, учнів (вихованців).

Верховний Суд України в постанові Пленуму «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» №6 від 27.03.1992 року роз`яснив про те, що за шкоду, заподіяну неповнолітнім, який не досяг п`ятнадцяти років, несуть відповідальність перед потерпілим його батьки (усиновителі), опікуни, а у відповідних випадках учбові, виховні або лікувальні заклади за наявністю загальних підстав. При цьому, слід мати на увазі, що батьки (усиновителі) або опікуни несуть майнову відповідальність у випадках, коли шкода, заподіяна неповнолітнім, є наслідком нездійснення за ним контролю, неналежного виховання або неправильного використання щодо них своїх прав; учбові, виховні і лікувальні заклади несуть майнову відповідальність за шкоду, якщо вона виникла внаслідок нездійснення ними належного контролю за неповнолітнім в час знаходження його під їх наглядом.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачкою не надано суду належних та допустимих доказів в підтвердження своїх позовних вимог.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформованої в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29.

За таких обставин, інші доводи учасників справи не стосуються предмету доказування в межах спірних правовідносин.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та оцінюючи належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди необхідно відмовити, оскільки зазначений випадок є нещасним випадком та не є наслідком невиконання матір`ю ОСОБА_4 - ОСОБА_3 неналежного виховання та неналежного виконання батьківських обов`язків, а тому позовні вимоги є необґрунтованими, недоведеними, не підтверджується жодним доказом.

Оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено, то відповідно до ст.141 ЦПК України не підлягають стягненню і понесені судові витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.1166, 1167, 1178 ЦК України, ст.ст.12, 13, 19, 76, 81, 89, 141, 259, 263, 265, 268, 273, 274 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди відмовити.

З повним рішенням суду особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитись 05 листопада 2019 року.

Апеляційна скарга може бути подана протягом 30 днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя: