ПОСТАНОВА

Іменем України

31 жовтня 2019 року

Київ

справа №823/2483/18

адміністративне провадження №К/9901/8906/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Желєзного І.В.

суддів: Шарапи В.М., Чиркіна С.М.

розглянув у порядку попереднього розгляду

касаційну скаргу приватного підприємства «Надія»

на рішення Черкаського окружного адміністративного суду у складі судді Гаращенка В.В. від 19.11.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Пилипенко О.Є., суддів: Бужак Н.П., Кузьмишиної О.М. від 05.03.2019

у справі № 823/2483/18

за позовом приватного підприємства «Надія»

до управління Державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради

про визнання дій протиправними та скасування постанов

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У червні 2018 року приватне підприємство «Надія» (далі також - ПП «Надія», позивач) звернулось до суду першої інстанції з позовом до управління Державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради (далі також - управління ДАБК, відповідач), в якому просило: визнати дії відповідача з проведення позапланової перевірки щодо нього на об`єкті будівництва, що знаходиться по вул. Гоголя , 251 у м. Черкаси, протиправними; визнати протиправними та скасувати постанови №16/443, №17/444 та №18/445 про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 11.06.2018.

2. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 19.11.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, у задоволенні позову відмовлено.

3. 29.03.2019 від ПП «Надія» надійшла касаційна скарга на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19.11.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, в яких просить такі скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.

4. Ухвалою Верховного Суду від 05.04.2019 відкрито касаційне провадження у справі.

5. 24.04.2019 від відповідача до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити оскаржувані рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

6. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2019 справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Желєзного І.В., суддів Шарапи В.М., Чиркіна С.М.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради надійшло звернення ОСОБА_1 від 20.04.2018 щодо проведення перевірки законності будівництва ПП «Надія» по вул. Гоголя , 251 у м .Черкаси із зазначенням, що будівельні роботи проводяться без дозвільних документів.

8. 03.05.2018 до ПП «Надія», що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. О. Дашкевича, 27, рекомендованим листом надіслано повідомлення про проведення позапланової перевірки у період з 10.05.2018 по 23.05.2018, яке отримано уповноваженою особою ПП «Надія» 05.05.2018.

9. Відповідно до направлення №58 від 10.05.2018 та наказу №65 від 10.05.2018 проведення перевірки передбачено у період з 10.05.2018 по 23.05.2018.

10. На виконання наказу та направлення для проведення позапланового заходу першим заступником начальника управління ДАБК Загороднім А.С. та головним спеціалістом відділу контролю управління Ткаченко В.І. 10.05.2018 здійснено вихід на об`єкт перевірки «будівництво житлового будинку за адресою: м. Черкаси, вул. Гоголя, 251/1 »

. 11 .Уповноваженій особі ПП «Надія» за довіреністю Макарову В.А. пред`явлені посвідчення та підстави перевірки, надано копію направлення.

12. Наказом відповідача №73 від 23.05.2018 продовжено строк проведення перевірки з 23.05.2018 по 25.05.2018.

13. За результатами перевірки посадовими особами, які проводили перевірку складено акт №58 від 25.05.2018, яким зафіксовано, що суб`єкт містобудування приватне підприємство «Надія», який є замовником будівництва об`єкта проводить містобудівну діяльність і виконує функції замовника і підрядника одночасно, під час перевірки в період з 10.05.2018 по 23.05.2018 виконує будівельні роботи без отримання дозволу на їх виконання на об`єкті, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з середніми наслідками (СС2).

14. ПП «Надія» під час перевірки в період з 10.05.2018 по 23.05.2018 проводить роботи з улаштування фундаментів: бетонування, армування ростверків, монтаж опалубки. Вказані роботи не є підготовчими.

15. Замовник ПП « Надія » не забезпечив здійснення авторського та технічного нагляду на об`єкті будівництва під час виконання будівельних робіт без дозволу на їх виконання, що є порушенням пункту 7 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пункту 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 «Деякі питання підготовчих та будівельних робіт», частин 1, 2, 3 статті 11 Закону України «Про архітектурну діяльність».

16. На підставі акта перевірки наведеними посадовими особами складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №№15, 16, 17 від 25.05.2018, якими окремо зафіксовано кожне з виявлених порушень: виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання; замовник ПП « Надія » не забезпечив здійснення авторського нагляду на об`єкті будівництва під час виконання будівельних робіт без дозволу на їх виконання; замовник ПП « Надія » не забезпечив здійснення технічного нагляду на об`єкті будівництва під час виконання будівельних робіт без дозволу на їх виконання.

17. На підставі матеріалів перевірки першим заступником начальника управління ДАБК Загороднім А.С. прийняті:

- постанова №16/443 від 11.06.2018 про накладення штрафу в сумі 651940,00 грн за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідно до якої приватне підприємство «Надія» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 3 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», а саме: виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми наслідками (СС2);

- постанова №17/444 від 11.06.2018 про накладення штрафу в сумі 88100,00 грн за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідно до якої приватне підприємство «Надія» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 6 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», а саме: незабезпечення замовником здійснення авторського нагляду у випадках, якщо такий нагляд є обов`язковим згідно із законодавством;

- постанова №18/445 від 11.06.2018 про накладення штрафу в сумі 70480,00 грн за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 11.06.2018, відповідно до якої приватне підприємство «Надія» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 5 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», а саме: незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду у випадках, якщо такий нагляд є обов`язковим згідно із законодавством.

18. Вважаючи прийняті постанови протиправними, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

19. Представник позивача позовні вимоги обґрунтовував тим, що об`єкт, визначений відповідачем для проведення перевірки, не є тим об`єктом, на якому фактично зафіксовані порушення. Відповідач був повідомленим про неможливість допущення представників управління ДАБК Черкаської міської ради до проведення перевірки на об`єкті, що знаходиться по вул. Гоголя, 251 у м. Черкаси, однак всупереч цьому провів таку. Окрім цього, відповідач продовжив строк проведення позапланової перевірки та не повідомив про це позивача. Постанови №16/443, №17/444 та №18/445 складені та підписані після спливу строків, передбачених пунктом 16 Порядку №244, неуповноваженою на такі дії посадовою особою. У позивача наявний дозвіл на проведення будівельних робіт №ЧК 112181441331, який видано 24.05.2018, та саме на підставі цього дозволу робітниками позивача розпочато будівельні роботи на об`єкті. Відповідачем не здійснювалось визначення класу наслідків об`єкта для конкретизації виявленого правопорушення.

20. Заперечуючи щодо задоволення позову, представник відповідача зазначив, що позивач належним чином повідомлений про проведення позапланової перевірки. Окрім цього, уповноваженій особі ПП «Надія» Макарову В.А. пред`явлені посвідчення та повідомлено про підстави перевірки, надано копію направлення. Дозвіл на виконання будівельних робіт на об`єкті перевірки позивач отримав лише 24.05.2018, а отже проводити будівельні роботи на об`єкті перевірки мав право лише з вказаної дати. Натомість станом на початок проведення перевірки, а саме на 10.05.2018 спеціалістами управління зафіксовано виконання будівельних робіт, а отже будівельні роботи виконувались без відповідного дозволу, що відображено в матеріалах перевірки.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

21. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що управління Державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради при проведенні позапланової перевірки щодо приватного підприємства «Надія», прийнятті спірних постанов, діяло на підставі, в межах та відповідно до норм чинного законодавства. Натомість суб`єктом містобудування не доведено належними доказами правомірності своїх дій, адже дозвіл на виконання будівельних робіт отримано лише 24.05.2018, тобто будівельні роботи на час початку проведення перевірки велись без відповідного дозволу.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ

22. Позивач у касаційній скарзі не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій з наступних підстав. Всупереч наданим письмовим повідомленням від позивача про недопуск та незважаючи на відсутність суб`єкта, який перевіряється, чи його представника при здійсненні перевірки об`єкта, позапланова перевірка об`єкта проведена з оформленням її результатів відповідним актом перевірки, а не складенням акта про відмову у допуску. Об`єкт перевірки та його місцезнаходження, що визначені розпорядчими документами відповідача на проведення заходу державного контролю, не відповідає тій інформації, що наведена у зверненні фізичної особи, на підставі якого така перевірка призначена. Суди попередніх інстанцій необгрунтовано та неправомірно у якості достатнього доказу вчинення позивачем відповідного правопорушення посилаються на те, що будівництво багатоповерхового будинку вимагає спорудження котловану та будівництва фундаменту споруди, яке відбувається протягом тривалого проміжку часу. Натомість до моменту виявлення правопорушення 25.05.2018 (дата складання матеріалів перевірки) позивачем було отримано дозвіл на виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва за адресою: вул.Гоголя, 251 у м. Черкаси, з огляду на що притягнення позивача до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності і винесення оскаржуваних постанов є безпосереднім порушенням принципу пропорційності. Судами не встановлено наявність та обгрунтованість підстав, відповідно до яких за результатами заходу контролю посадовими особами відповідача визначено клас наслідків відповідного об`єкта як СС2. Позивача не було належним чином повідомлено про розгляд справи у сфері містобудівної діяльності. Постанови про притягнення до адміністративної відповідальності підписані неуповноваженою на те особою.

23. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу заперечує щодо задоволення такої, посилаючись на те, що перевірка проведена на належному об`єкті будівництва, натомість дозвіл на виконання будівельних робіт на об`єкті перевірки за класом наслідків СС2 ПП «Надія» отримало лише 24.05.2018, а отже проводити будівельні роботи на об`єкті перевірки мало право лише з моменту отримання такого. 08.06.2018 до Управління з`явилась уповноважена особа ПП «Надія» Станкевич О . О. із письмовим клопотанням про перенесення розгляду справи та така була повідомленою про відкладення розгляду справи на 11.06.2018. Оскільки на час складання протоколу керівник управління був відсторонений, тому обов`язки керівника виконував перший заступник управління, відтак підписання постанови входило до його повноважень. Посилання позивача на неправомірність визначення класу наслідків будівництва можливе лише у випадку неправильного визначення такого класу органом архітектурно-будівельного контролю. Тоді, як в даному випадку позивач не заперечує, що вказаний об`єкт віднесений за класом наслідків - СС2.

VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

24. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.

25. Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

26. Згідно з положенням частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

27. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

28. Крім того, стаття 2 та частина 4 статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

29. Згідно з положеннями частини 2 статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

30. Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

31. За змістом пункту 6 абзацу 6 частини 1 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

32. З огляду на вказані положення Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що звернення фізичної особи ОСОБА_1 про порушення ПП «Надія» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності є належною підставою для проведення перевірки підприємства уповноваженим органом архітектурно-будівельного контролю - управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради на об`єкті будівництва за адресою: м. Черкаси, вул. Гоголя, 251.

33. Щодо посилань у касаційній скарзі на наявність розбіжностей в адресах, зазначених в повідомленні про проведення перевірки та акті і постановах, складених за результатами перевірки, як на підставу для їх скасування, колегія суддів звертає увагу на наступне.

34. Як встановлено судами попередніх інстанцій, ПП «Надія» надано до управління ДАБК Черкаської міської ради декларації про початок виконання підготовчих робіт на об`єктах будівництва за адресами: м. Черкаси, вул. Гоголя, 251/1 та м. Черкаси, вул. Гоголя, 251/2 . Але, присвоєних адрес з номерами « 251/1» та 251/2» по вул. Гоголя в м. Черкаси не існує, натомість існує лише порядковий номер « 251», за яким і проводиться будівництво позивачем, відтак перевірка проведена на належному об`єкті будівництва. При цьому Суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості додатково перевіряти досліджені судами попередніх інстанцій докази, на підставі яких такі обставини встановлено.

35. З огляду на наведене, колегія суддів погоджується із висновком судів попередніх інстанцій, що наявність вказаних розбіжностей у адресах не вплинула на результати проведеної перевірки та така проведена на належному об`єкті будівництва.

36. У відповідності до частини 11 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником.

37. Відповідно до частини 11 статті 4 «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником.

38. Згідно з частиною 3 статті 6 даного Закону суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

39. Відповідно до пункту 9, абзацу 11 пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. №553 (далі - Порядок №553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

40.Судами попередніх інстанцій встановлено, що позапланова перевірка проводилась уповноваженим особами відповідача з відома представника ПП «Надія», підстави для оформлення відповідачем акта про недопуск до проведення перевірки відсутні. При цьому, суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості додатково перевіряти досліджені судами попередніх інстанцій докази, на підставі яких такі обставини встановлено.

41. Суд відхиляє посилання позивача у касаційній скарзі, що перевірку проведено за відсутності представника позивача та відповідач всупереч вимогам чинного законодавства не оформив акт про недопуск до її проведення, оскільки ПП «Надія» завчасно було повідомленим про проведення перевірки та саме позивач зацікавлений в забезпеченні участі при її проведенні уповноваженого представника, якому, як встановлено судами попередніх інстанцій, було вручено направлення на проведення перевірки від 10.05.2018 в день початку її проведення.

42. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовником визнається фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

43. Пунктом 3 частини 1 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».

44. Дана норма є прямою забороною розпочинати виконання будівельних робіт до отримання відповідного дозволу.

45. Відповідно до частин 1, 3 статті 35 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» після набуття права на земельну ділянку та відповідно до її цільового призначення замовник може виконувати підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами, з повідомленням органу державного архітектурно-будівельного контролю. Повідомлення про початок виконання підготовчих робіт не дає права на виконання будівельних робіт.

46. У розумінні пункту 2 Порядку проведення підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №466 від 13.04.2011 (далі - Порядок №466), підготовчі роботи - роботи з підготовки земельної ділянки, влаштування огородження будівельного майданчика та знесення будівель і споруд, порушення елементів благоустрою в межах відведеної земельної ділянки, вишукувальні роботи, роботи із спорудження тимчасових виробничих та побутових споруд, необхідних для організації і обслуговування будівництва, улаштування під`їзних шляхів, складування будівельних матеріалів, підведення тимчасових інженерних мереж, а також з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень.

47. Як встановлено судами попередніх інстанцій, під час проведення відповідачем перевірки ПП «Надія» виявлено, що таке проводить роботи з улаштування фундаментів: бетонування, армування ростверків, монтаж опалубки, однак станом на дату початку проведення перевірки, а саме 10.05.2018, позивач не мав дозволу на виконання будівельних робіт.

48. З урахуванням наведених вище обставин та положень законодавства України, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що улаштування фундаменту споруди не належить до підготовчих робіт та по своїй суті є будівельними роботами.

49. Безпідставними є посилання у касаційній скарзі на те, що суди помилково у якості достатнього доказу вчинення позивачем відповідного правопорушення вказують, що будівництво багатоповерхового будинку вимагає спорудження котловану та будівництва фундаменту споруди, яке відбувається протягом тривалого проміжку часу, натомість ПП «Надія» проводила будівельні роботи на підставі дозволу, який отримала 24.05.2019, оскільки судами попередніх інстанцій встановлено, що будівельні роботи позивачем проводились до моменту отримання відповідного дозволу. Натомість проведення відповідачем вищевказаних робіт за відсутності дозволу є порушенням, навіть за умови подальшого отримання дозволу про початок виконання будівельних робіт.

50. Щодо здійснення авторського та технічного нагляду варто зазначити, що відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 №687-XIV для створення об`єкта архітектури виконується комплекс робіт, який включає, зокрема, будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) та знесення об`єкта архітектури, архітектурно-будівельний контроль, технічний та авторський нагляди під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об`єкта містобудування.

51. За змістом положень статті 11 Закону України «Про архітектурну діяльність» під час будівництва об`єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд. Технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат. Авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об`єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими ними особами. Авторський нагляд здійснюється відповідно до законодавства та договору із замовником. Порядок проведення авторського і технічного наглядів установлюється Кабінетом Міністрів України.

52. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 №903 «Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об`єкта архітектури» затверджено Порядок здійснення авторського нагляду під час будівництва об`єкта архітектури (далі також - Порядок здійснення авторського нагляду) та Порядок здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури (далі також - Порядок здійснення технічного нагляду).

53. Згідно з пунктом 2 Порядку здійснення авторського нагляду авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об`єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими особами (далі - генеральний проектувальник) відповідно до законодавства та договору із замовником (забудовником) протягом усього періоду будівництва і передбачає контроль за відповідністю будівельно-монтажних робіт проекту.

54. Пунктом 5 Порядку здійснення технічного нагляду встановлено, що особи, що здійснюють технічний нагляд: 1) проводять перевірку: наявності документів, які підтверджують якісні характеристики конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання, що використовуються під час будівництва об`єкта, - технічного паспорта, сертифіката, документів, що відображають результати лабораторних випробувань тощо; відповідності виконаних будівельно-монтажних робіт, конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання проектним рішенням, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічних умов та інших нормативних документів; відповідності обсягів та якості виконаних будівельно-монтажних робіт проектно-кошторисній документації; виконання підрядником вказівок і приписів, виданих за результатами технічного нагляду, державного архітектурно-будівельного контролю та державного нагляду; 2) ведуть облік обсягів прийнятих і оплачених будівельно-монтажних робіт, а також будівельно-монтажних робіт, виконаних з недоліками; 3) проводять разом з підрядником огляд та оцінку результатів виконаних робіт, у тому числі прихованих, і конструктивних елементів; 4) повідомляють підряднику про невідповідність виробів, матеріалів та обладнання вимогам нормативних документів; 5) оформляють акти робіт, виконаних з недоліками; 6) беруть участь у проведенні перевірки: робочою комісією якості окремих конструкцій і вузлів, будівельно-монтажних робіт усіх видів, відповідності змонтованого спецобладнання, устаткування і механізмів технічним умовам; органами державного нагляду та архітектурно-будівельного контролю; 7) виконують інші функції, пов`язані з технічним наглядом на відповідному об`єкті.

55. Дані про осіб, які здійснюють авторський та технічний нагляд за процесом будівництва вносяться до дозволу на виконання будівельних робіт, форма якого затверджена в Додатку 9 до Порядку №466.

56. Згідно з частиною 7 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

57. Отже, авторський та технічний нагляд забезпечується під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об`єкта містобудування в порядку, встановленому законом. В іншому випадку здійснення авторського та технічного нагляду знаходиться поза межами правового поля, оскільки здійснення авторського та технічного нагляду за процесом самочинного будівництва законодавством не передбачено.

58. Щодо визначення класу наслідків будівництва спірного об`єкта варто зазначити, що згідно зі статтею 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» усі об`єкти поділяються за такими класами наслідків (відповідальності): незначні наслідки - CC1; середні наслідки - СС2; значні наслідки - ССЗ.

До незначних наслідків (CC1) не можуть бути віднесені об`єкти: характеристики можливих наслідків від відмови (стану об`єкта, при якому неможливо використовувати його або складову частину за функціональним призначенням) яких перевищують: рівень можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які постійно перебуватимуть на об`єкті, - 50 осіб; рівень можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які періодично перебуватимуть на об`єкті, - 100 осіб; рівень матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов`язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об`єкта, - 2500 мінімальних заробітних плат; пам`ятки культурної спадщини національного та місцевого значення, визначені відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини»; нове будівництво яких здійснюється в охоронній зоні пам`яток культурної спадщини національного та місцевого значення (розміри охоронної зони не можуть бути менші за два горизонтальні або два вертикальні розміри пам`ятки); об`єкти підвищеної небезпеки, ідентифіковані відповідно до Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки»; житлові будинки понад чотири поверхи; об`єкти, які підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».

59. Під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на об`єктах самочинного будівництва клас наслідків таких об`єктів визначається самостійно відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю або із залученням експертної організації чи експерта, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.

60. З урахуванням викладеного, визначення класу наслідків об`єкта головним спеціалістом управління ДАБК Черкаської міської ради відповідає вказаним вимогам закону.

61. Окрім того, як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач не заперечує, що вказаний об`єкт віднесений за класом наслідків до класу СС2, що відображено також і в дозволі на виконання будівельних робіт №ЧК112181441331 від 24.05.2018.

62.Водночас решті наведених у касаційній скарзі доводів Верховний Суд не надає оцінку з огляду на те, що такі доводи стосуються суті спору, натомість суд касаційної інстанції не може надавати оцінку фактичним обставинам справи, які не були предметом перегляду в суді апеляційної інстанції.

63.Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність доводів, якими мотивовано рішення судів першої та апеляційної інстанцій, не дають підстав вважати висновки судів помилковими, а застосування судами норм матеріального та процесуального права - неправильним.

64. Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

65. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

66. Крім того, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

67. Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

68. Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення суди попередніх інстанції порушень норм матеріального та процесуального права не допустили, відтак суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних рішень - без змін.

69. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу приватного підприємства «Надія» залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19.11.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий І.В. Желєзний

Судді: В.М. Шарапа

С.М. Чиркін