ПОСТАНОВА

Іменем України

31 жовтня 2019 року

Київ

справа №354/512/16-а

адміністративне провадження №К/9901/45404/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді Желєзного І.В., суддів: Берназюка Я.О., Саприкіної І.В., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №354/512/16-а за позовом ОСОБА_1 до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення за касаційною скаргою Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Шинкар Т.І., Глушка І.В., Ільчишин Н.В. від 20 листопада 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

1. У серпні 2016 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області (далі також - відповідач), в якому просив скасувати постанову №182/1009/02-43/2016 головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області Бойка В.Д. від 01 серпня 2016 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та провадження в адміністративній справі закрити.

2. Постановою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 06 жовтня 2017 року у задоволені позову відмовлено.

3. Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволені позову, дійшов висновку щодо правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.188-42 КУпАП (постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за від 01 серпня 2016 року) за невиконання припису від 29 лютого 2016 року (з терміном виконання у 90 днів) (далі також - Припис) про зобов`язання ОСОБА_1 направити повідомлення про початок будівельних робіт щодо об`єкту, який був фактично збудований в 1996 році.

4. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 06 жовтня 2017 року у справі №354/512/16-а скасовано та прийнято нову, якою позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову №182/1009/02-43/2016 по справі про адміністративне правопорушення від 01 серпня 2016 року, винесену головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області Бойком В.Д., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 188-42 КУпАП. Провадження у адміністративній справі в частині вимоги про закриття провадження у справі про адміністративні правопорушення - закрито.

6. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що підставою для винесення оскаржуваної постанови є невиконання вимог припису від 29 лютого 2016 року, який не може бути виконаний позивачем з об`єктивних підстав. Притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за невиконання вимог припису здійснено без врахування положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Постанови Кабінету Міністрів України №466 від 13 квітня 2011 року, КУпАП та принципів адміністративного судочинства, зокрема, принципу пропорційності, яким передбачено дотримання суб`єктом владних повноважень необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення.

7. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року та залишити рішення суду першої інстанції без змін.

8. Касаційна скарга мотивована тим, що іншого способу узаконення самочинного будівництва, як направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт згідно зі ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», не існує. Немає жодного значення, коли це порушення вчинено, оскільки до моменту узаконення самочинного будівництва порушення є триваючим у часі, а порушник притягується до відповідальності з моменту виявлення такого порушення.

9. Від позивача до суду надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких зазначено, що постанова суду апеляційної інстанції винесена із дотриманням норм матеріального і процесуального права, із повним з`ясуванням всіх обставин. Касаційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

10. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 12 грудня 2017 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою. В подальшому справу передано на розгляду Верховного Суду.

11. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 червня 2019 року справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Желєзного І.В., суддів: Берназюка Я.О., Саприкіної І.В.

12. Як встановлено судами попередніх інстанцій, у лютому 2016 року головним державним інспектором будівельного нагляду Бойко В.Д. у присутності позивача на підставі звернення гр. ОСОБА_2 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил гр. ОСОБА_1 по

АДРЕСА_1 . Актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та протоколом про адміністративне правопорушення від 29 лютого 2016 року за результатами позапланової перевірки, проведеної на господарську будівлю (гараж) по АДРЕСА_1 , встановлено, що ОСОБА_1 проведено будівництво господарської будівлі (гараж) в 1996 році з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил в частині виконання робіт без дозволу, чим порушено п. 3 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про основи містобудування», відповідальність за встановлені правопорушення передбачена ч. 1 ст. 96 КУпАП.

14. Відповідно до постанови по справі про адміністративне правопорушення №55/1009/02-43/2016 від 04 березня 2016 року, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності (акт перевірки та протокол від 29 лютого 2016 року) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.

15. Приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 29 лютого 2016 року ОСОБА_1 зобов`язано узаконити будівництво господарської будівлі (гаража) шляхом направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідача у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України №466 від 13 квітня 2011 року та встановлений термін виконання у 90 днів.

16. 25 липня 2016 року головним державним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок відповідача Бойком В .Д. на виконання вимог припису від 29 лютого 2016 року проведено позапланову перевірку дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

17. За результатами перевірки 25 липня 2016 року складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та протокол про адміністративне правопорушення, відповідно до яких перевіркою встановлено невиконання вимог Припису від 29 лютого 2016 року про зобов`язання узаконити будівництво гаражу, який побудований в 1996 році, шляхом направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт, чим порушено абз. 3 п. 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011року №553.

18. 01 серпня 2016 року головним державним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок відповідача Бойко В.Д. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення №182/1009/02-43/2016, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.188-42 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5 100,00 грн.

19. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

20. Відповідно до положень ст. 159 КАС України (в редакції до 15 грудня 2017 року, чинній на момент прийняття оскаржуваних судових рішень) законним є рішення, ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

21. Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

22. Відповідно до ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник, зокрема, має право виконувати будівельні роботи після: 1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 2) реєстрація органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, які належать до І-ІІІ категорії складності.

23. Згідно з ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

24. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

25. Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 затверджений Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 553).

26. Згідно з п. 5 та п. 6 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

27. Пунктом 7 Порядку № 553 передбачено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю (далі також - Порядок № 553).

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки;

звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;

вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

28. Пунктом 17 Порядку №553 встановлено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

29. Частиною 4 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

30. Відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (в редакції, чинній на час прийняття припису від 29 лютого 2016 року) припис - це обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

31. Як встановлено судами попередніх інстанції, 29 лютого 2016 року (головним інспектором будівельного нагляду Бойко В.Д.) за результатами проведеної позапланової перевірки винесено припис, яким зобов`язано позивача узаконити будівництво гаража по АДРЕСА_1 шляхом направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідача у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України № 466 від 13 квітня 2011 року.

32. Постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13 квітня 2011 року затверджено Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт, який визначає механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт (далі - Порядок №466).

33. Пунктом 5 Порядку №466 (в редакції чинній на момент винесення припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 29 лютого 2016 року) передбачено, що будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт, відповідно до переліку об`єктів, будівництво яких здійснюється після надіслання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

34. Пунктом 13 Порядку №466 встановлено, що повідомлення про початок виконання будівельних робіт подається замовником (його уповноваженою особою) особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних процедур у будівництві не пізніше ніж за один календарний день до початку виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об`єкта.

35. В 1994 році позивач на земельній ділянці, яка перебувала у власності ОСОБА_5 (дружини), розпочав будівництва гаража, яке закінчено у 1996 році. При цьому дозвільні документи на будівництво гаража не оформлювались, що позивачем не заперечується.

36. Станом на 1994 - 1996 роки порядок та умови надання дозволів на виконання робіт з нового будівництва, розширення реконструкції, реставрації та капітального ремонту об`єктів будівництва встановлювались Державними будівельними нормами А 3.1 2-93 «Порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт», відповідно до п.1.1 якого дозвіл на будівництво є юридичним документом, що посвідчує право забудовника та генпідрядника на виконання будівельних робіт, їх фінансування, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж видачу ордерів на земляні роботи.

37. Положення ДБН А 3.1 2-93, чинні на час проведення будівництва гаража, передбачали як необхідну умову для проведення будівельних робіт отримання дозволу на будівництво та зобов`язання повідомити органи держархбудконтролю в строк, що не перевищує тижня, про початок виконання будівельних робіт на об`єкті (будові) (з п.3.8 ДБН А 3.1 2-93).

38. Скерування компетентному органу повідомлення про початок виконання будівельних робіт передбачалось Порядком №466 з квітня 2011 року, тоді як фактично будівництво господарської будівлі (гаража) по АДРЕСА_1 завершено ще у 1996 році, що унеможливлює виконання такої вимоги.

39. Оскільки припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил є письмовою вимогою органу державного нагляду (контролю) до суб`єкта господарювання щодо усунення допущених порушень вимог законодавства та зупинення дій (бездіяльності), які спричинили ці порушення, такий припис повинен містити конкретне визначення заходів щодо усунення виявлених під час перевірки порушень, які повинні бути співмірними встановленому перевіркою порушенню. При встановленні таких заходів орган державного архітектурно-будівельного контролю повинен враховувати доцільність їх застосування та можливість виконання припису особою, щодо якої такий винесено.

40. Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що зазначені у Приписі від 29 лютого 2016 року вимоги не могли бути виконані позивачем з об`єктивних обставин - завершення будівництва господарської споруди (гаражу) в 1996 році, про що зазначено в самому приписі та не заперечується відповідачем.

41. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10 липня 2019 року у справі № 556/933/16-а.

42. Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. У своєму Рішенні від 09 лютого 1999 № 1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що за закріпленим у наведеній статті Конституції України принципом дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

43. Статтею 7 КУпАП закріплено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

44. Частиною 1 ст. 188-42 КУпАП передбачено, що невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

45. Згідно з ст. 244-6 КУпАП органи державного архітектурно-будівельного контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п`ятої), частини перша та друга статті 188-42).

46. Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

47. З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

48. У наведених положеннях визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному (необґрунтованому) притягненню такої особи до відповідальності.

49. Статтею 251 КУпАП визначено перелік фактичних даних в справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

50. Оскільки роботи із будівництва господарської будівлі (гаража) вчинені у період з 1994 - 1996 роках та завершені до моменту проведення позапланової перевірки у лютому 2016 року, що не заперечується відповідачем, зобов`язання позивача направити повідомлення про початок виконання будівельних робіт (які фактично закінчені ще в 1996) не є належним та доцільним способом усунення виявленого порушення у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та способом узаконення проведеного позивачем будівництва, що також вірно зазначено судом апеляційної інстанції.

51. Невмотивованим є посилання відповідача на спосіб усунення порушення (повідомлення про початок виконання будівельних робіт), оскільки повідомлення про початок виконання будівельних робіт в 2016 році щодо об`єкта будівництва, що фактично побудований і експлуатується з 1996 року, суперечить сутті поняття «повідомлення про початок будівельних робіт», яке (повідомлення) повинно бути подане контролюючому органу саме до фактичного початку їх виконання.

52. Правопорушення (неповідомлення про початок виконання будівельних робіт) вважається вчиненим з моменту початку здійснення будівельних робіт, про виконання яких не повідомлено компетентному органу і може тривати до їх закінчення. При цьому експлуатація самочинного будівництва є самостійним складом правопорушення.

53. Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що підставою для винесення оскаржуваної постанови є невиконання вимог припису від 29 лютого 2016, вимоги якого не виконано позивачем з об`єктивних підстав, притягнення позивача до відповідальності за невиконання вимог припису здійснено без врахування положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Постанови Кабінету Міністрів України № 466 від 13.04.2011, КУпАП та принципів адміністративного судочинства, зокрема, принципу пропорційності, яким передбачено, дотримання суб`єктом владних повноважень необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення, а відтак підлягає скасуванню.

54. Відповідно до положень ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.

55. Частиною 3 ст. 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

56. Відповідно до ч. 1 ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

57. За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення суду апеляційної інстанцій у частині закриття провадження в адміністративній справі щодо вимог про закриття провадження у справі про адміністративні правопорушення та ухвалити в цій частині нове рішення про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення.

58. З огляду на відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 345, 349, 351, 353, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року скасувати у частині закриття провадження в адміністративній справі щодо вимог про закриття провадження у справі про адміністративні правопорушення та ухвалити в цій частині нове рішення, яким закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення.

В іншій частині постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий: І.В. Желєзний

Судді: Я.О. Берназюк

І.В. Саприкіна