Справа № 560/2787/19

РІШЕННЯ

іменем України

01 листопада 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики України про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства соціальної політики України в якому просить:

визнати протиправною відмову Міністерства соціальної політики України у встановленні статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, викладену в листі від 06 травня 2019 року №8817/0/2-19/47;

зобов`язати Міністерство соціальної політики України повторно розглянути питання встановлення позивачу статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, з урахуванням висновків суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у період з 11 липня 2014 року по 26 грудня 2014 року безпосередньо брав, участь в антитерористичній операції, забезпеченні проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції (м. Ізюм Харківської області, м. Іловайськ, м. Слов`янськ, м. Курахово Донецької області).

Вказує, що 29 серпня 2014 року потрапив у заручники до незаконних збройних формувань в районі проведення антитерористичної операції та був визволений 26 грудня 2014 року.

Під час перебування у полоні позивач вказує, що потрапив у трудову експлуатацію та систематично залучався до важкої фізичної праці - розбирання завалів/прибирання території, розмінування снарядів. За виконану полоненими роботу представники незаконних збройних формувань одержували готівкові грошові кошти від місцевого населення за тяжкі фізичні роботи, виконані полоненими.

Для встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми для позивача Департаментом соціального захисту населення Хмельницької ОДА на адресу відповідача був направлений лист від 16 квітня 2019 року№03.02-2334 разом з підтверджуючими документами.

Проте, з листом Департаменту соціального захисту населення Хмельницької ОДА від 18 червня 2019 року №03.02-К250 позивач отримав копію листа відповідача від 06 травня 2019 року №8817/0/2-19/47, яким у встановленні статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми відмовлено, оскільки "Мінсоцполітики не виявлено ознак, які свідчили, що громадянин КайданАВ. постраждав від торгівлі людьми".

Позивач вважає, що така позиція відповідача суперечать нормам діючого законодавства України та порушує права позивача в сфері соціального захисту, тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом за захистом своїх прав.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2019 року у справі відкрито провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому заперечує щодо задоволення адміністративного позову та зазначає, що оскільки Департаментом соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації надано Мінсоцполітики інформацію не в повному обсязі, щодо встановлення статус особи, яка постраждала від торгівля людьми відносно громадянина ОСОБА_1 .

Міністерством скеровано лист на Департамент соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації від 19 вересня 2019 року № 201/0/161-19/472, щодо повторного надіслання пакета документів щодо встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми.

Представник відповідача вказує, що у разі надходження повного пакету документів Мінсоцполітики повторно розгляне питання, щодо встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми гр. ОСОБА_1 .

09 жовтня 2019 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив в якій зазначено, що рішеннями відповідача був встановлений статус особи, які постраждали від торгівлі людьми іншим фізичним особам, які перебували в аналогічних обставинах та полоні разом з позивачем: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , тому на думку позивача є всі підстави вважати, що під час розгляду заяви та доданих матеріалів, Мінсоцполітики формально досліджені долучені документи, не об`єктивно та передчасно зроблені висновки щодо відсутності підстав для встановлення ОСОБА_1 статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми.

Позивач також зазначає. що на момент підготовки відповіді на відзив статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми позивачу так і не встановлений, а отже позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, оцінивши їх в єдності та сукупності, суд зазначає наступне.

Суд встановив, що згідно з довідкою В/Ч 3027 від 29 грудня 2014 року №1304 ОСОБА_1 у період з 11 липня 2014 року по 26 грудня 2014 року безпосередньо брав, участь в антитерористичній операції, забезпеченні проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції (м. Ізюм Харківської області, м. Іловайськ, м. Слов`янськ, м. Курахово Донецької області).

Відповідно до листа штабу АТЦ при СБУ від 01 жовтня 2018 року №33/8-К-І368/138 встановлено, що ОСОБА_1 29 серпня 2014 року потрапив у заручники до незаконних збройних формувань в районі проведення антитерористичної операції та був визволений 26 грудня 2014 року.

Свідоцтвом про хворобу №159/НГ/Д/Зв від 10 червня 2015 року підтверджено, що внаслідок перебування у полоні ОСОБА_1 , втратив здоров`я, у звязку із чим йому встановлено третю групу інвалідності, що також підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 .

Як встановлено з протоколу додаткового допиту потерпілого від 04 березня 2019 року ОСОБА_1 , під час перебування у полоні, потрапив у трудову експлуатацію та систематично залучався до важкої фізичної праці - розбирання завалів/прибирання території, розмінування снарядів.

16 квітня 2019 року Листом за № 03.02-2334 Департамент соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації направив до Міністерства соціальної політики України документи ОСОБА_1 для встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, а саме: копію заяви ОСОБА_1 , копію паспорта та ідентифікаційного коду ОСОБА_1 , копія опитувального листа щодо встановлення статусу особи, які постраждала від торгівлі людьми, копію облікової картки особи, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, копію заяви про залучення до кримінального провадження, копію протоколу допиту, копію посвідчення ветерана війни -інваліда війни, копію листа Штабу антитерористичного центру при СБУ, копію свідоцтва про хворобу.

Листом Департаменту соціального захисту населення Хмельницької ОДА від 18 червня 2019 року №03.02-К/250 позивачу направлено лист Міністерства соціальної політики України від 06 травня 2019 року №8817/0/2-19/47, яким повідомлено, що розглянувши пакет документів щодо встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, Мінсоцполітики не виявлено ознак, як свідчили б, що громадянин ОСОБА_1 постраждав від торгівлі людьми. У зв`язку із зазначеним Мінсоцполітики не має правових підстав для встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до норм ст. 1 Закону України "Про протидію торгівлі людьми" визначено, що торгівля людьми - здійснення незаконної угоди, об`єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи, що відповідно до Кримінального кодексу України визнаються злочином.

Частиною 1 статті 15 Закону України "Про протидію торгівлі людьми" встановлено, що процедура встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 14 Порядку встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, затвердженого постановою КМУ від 23 травня 2012 року № 417, підставами для встановлення статусу є:

1) укладення незаконної угоди щодо особи, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми;

2) вербування, переміщення, переховування, передача або одержання особи, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, шляхом обману, шахрайства, шантажу, її уразливого стану або застосування чи погрозою застосування насильства з використанням службового становища або Матеріальної чи іншої залежності від іншої особи;

3) документи та матеріали, що зібрані під час проведення перевірки і підтверджують можливість встановлення статусу.

У ході дослідження матеріалів справи, суд встановив, що згідно висновку Департаменту соціального захисту, викладеному в опитувальному листі від 03 квітня 2019 року б/н з`ясовано, що позивач незаконно утримувався у полоні терористичними угрупуваннями у зоні проведення антитерористичної операції, зазнав фізичного та психологічного насильства, трудової експлуатації, утримувався у нелюдських умовах з обмеженням їжі, води, доступу до санітарних умов. Був позбавлений документів.

Крім того, матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_1 визнаний потерпілим по кримінальному провадженню №12014240000000107 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 147 Кримінального кодексу України "Захоплення заручників" та кримінальному провадженню за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України "Порушення законів та звичаїв війни", що підтверджується копією протоколу додаткового допиту потерпілого та копією заяви від 07 квітня 2015 року.

Таким чином, матеріали справи містять беззаперечні докази того, що ОСОБА_1 має підстави для встановлення йому статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, оскільки під час перебування його в полоні відбувалися факти трудової експлуатації (розбирання завалів, прибирання території, розмінування снарядів), що в подальшому є підставою для визнання таких дій злочином у відповідності до Кримінального кодексу України, як це прямо передбачено ст. 1 Закону України "Про протидію торгівлі людьми".

Враховуючи викладене, суд вважає, що під час розгляду документів позивача, відповідач не об`єктивно та безпідставно зробив висновки щодо відсутності підстав для встановлення позивачу статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми.

Крім цього, суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на те, що позивачем було надано не повний пакет документів для розгляду питання, щодо встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми ОСОБА_1 , оскільки на переконання суду перелік документів, який було надіслано до Мінсоцполітики цілком достатньо для прийняття відповідного рішення щодо встановлення ОСОБА_1 статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми.

До того ж, відповідачем не вказано, які саме документи поставлені під сумнів і не дають можливості розгляду спірного питання, як і не вказано які документи необхідно було надати для повного визначення права позивача на отримання статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми.

В силу ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

При цьому, в силу вимог статті 77 КАС України, відповідач не, як суб`єкта владних повноважень не довів правомірності свого рішення, оскільки наявними в матеріалах справи доказами об`єктивно підтверджується той факт, що позивач надав достатню кількість доказів до Мінсоцполітики для прийняття відповідного рішення щодо встановлення ОСОБА_1 статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, при цьому посилання відповідача на відсутність ознак, які б свідчили, що громадянин ОСОБА_1 постраждав від торгівлі людьми на переконання суду є необґрунтованими та безпідставними.

Таким чином, за сукупністю наведених обставин та враховуючи наявність письмових доказів, що підтверджують наведені позивачем доводи у позовній заяві та виходячи з системного аналізу вищезазначених норм чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністартивного позову.

Оскільки, позивач відповідно до положень ст. 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору та не сплачував його, розподіл судових витрат, відповідно до вимог ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задоволити.

Визнати протиправною відмову Міністерства соціальної політики України у встановленні статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, викладену в листі від 06 травня 2019 року №8817/0/2-19/47.

Зобов`язати Міністерство соціальної політики України повторно розглянути питання щодо встановлення ОСОБА_1 статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, з урахуванням висновків суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:Міністерство соціальної політики України (вул. Еспланадна, 8/10, м. Київ, 01023 , код ЄДРПОУ - 37567866)

Головуючий суддя П.І. Салюк