ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
Справа № 629/1009/19 Головуючий першої інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/818/1901/19 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ст.399 КПК України
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 жовтня 2019 року м.Харків
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Мегабанк» на ухвалу слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 21 березня 2019 року,
В С Т А Н О В И В:
Цією ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенні клопотання слідчого Лозівського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 про арешт майна в кримінальному провадженні №12019220380000303 від 07.03.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 388 КК України.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Акціонерне товариство «Мегабанк» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 21 березня 2019 року та постановити нову, якою задовольнити клопотання слідчого про накладення арешту на майно.
На думку апелянта, оскаржуване судове рішення є необґрунтованим, постановленим з порушенням вимог КПК України.
При перевірці апеляційної скарги Акціонерного товариства «Мегабанк» встановлені підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження, виходячи з наступного:
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання апеляційної скарги на рішення слідчого судді, постановленого за наслідками розгляду скарги, заяви чи клопотання учасника кримінального провадження має відбуватись з дотриманням певних умов.
Зокрема, відповідно до Рішення ЄСПЛ «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19.06.2001 року в п. 53 якого зазначено, що «… право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмежуванням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави…», тобто уникнення зловживання суб`єктами такими правами.
Відповідно до ч.3 ст.26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи 27.11.2014 року між ПАТ «Мегабанк» та ТОВ «СП Добрий господар» було укладено договір застави №17/2014-АМК-UAH-3, в якому однією із умов надання кредиту є надання ТОВ «Сільськогосподарське підприємство Добрий господар» своєї сільськогосподарської техніки під заставу, саме сівалки.
Як вбачається з клопотання слідчого від 11 березня 2019 року про арешт майна, 07.03.2019 року за заявою представника ПАТ «Мегабанк» ОСОБА_4 до ЄРДР внесені відомості за №12019220380000303 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 388 КПК Україниза фактом приховування заставного майна ТОВ Компанія «БОТік».
В клопотанні ставилось питання про арешт майна - механічної сівалки для висіву кукурудзи та соняшника PD-8070, 2016 р.в., заводський №GR-А1369М,вилученої 06.03.2019 в ході огляду місця події на території ТОВ Компанія «БОТік»,яка розташована за адресою: Харківська обл., Лозівський р-н., с. Веселе, вул. Колхозна, буд. 4.
У розумінні положень ст.170, п.3 ч.2 ст.171, 174, п.9 ст.309 КПК Україниправом оскаржити рішення слідчого судді про накладення арешту на майно наділений його власник чи володілець майна.
Ст. 64-2 КПК України передбачає, що третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи.
Відповідно до ч. 3 ст. 64-2 КПК України Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права та обов`язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються арешту майна, та отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом.
Крім того, з клопотанням про арешт майна звертався слідчий СВ Лозівського ВП ГУНП в Харківській області, а не Акціонерне товариство «Мегабанк».
В ст. 393 КПК України чітко зазначено, хто має право подати апеляційну скаргу.
Акціонерне товариство «Мегабанк» не відноситься до жодного з перелічених пунктів в ст. 393 КПК України.
П.9-2 ст. 393 КПК України передбачає, що апеляційну скаргу мають право подати фізична або юридична особа - у частині, що стосується її інтересів під час вирішення питання про долю речових доказів, документів, які були надані суду; третя особа - у частині, що стосується її інтересів під час вирішення питання про спеціальну конфіскацію.
Дана норма стосується лише порядку виконання вироку у частині, що стосується її інтересів під час вирішення питання про долю речових доказів, документів, які були надані суду під час судового провадження, а не під час досудового розслідування як це було в даному випадку.
Слід акцентувати увагу Акціонерного товариства«Мегабанк» на тому, що суду сівалка, як доказ, не надавалась.
В п.10ст.393КПК України зазначено, що апеляційну скаргу мають право подати також інші особи у випадках, передбачених цим Кодексом.
Ч.7 ст.173 КПК України передбачає, що підозрюваний, обвинувачений, треті особи мають право на захисника, право на оскаржити судове рішення щодо арешту майна.
Третя ж особа в розумінні вимог ч.3 ст.64-2 КПК України: «має права та обов`язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна».
Слід акцентувати увагу Акціонерного товариства «Мегабанк» що арешт на майно сівалку не накладався.
В розумінні ст. 393, ст. 171, ст. 173 КПК України Акціонерне товариство «Мегабанк» не має права подавати апеляційну скаргу.
Між тим, звертаючись з апеляційною скаргою Акціонерне товариство «Мегабанк» не надало належного документального підтвердження того, що воно є власником чи володільцем майна.
Також Акціонерне товариство «Мегабанк» не надало належного документального підтвердження того, що воно є цивільним позивачем по кримінальному провадженню, оскільки з судових матеріалів не вбачається, що цивільний позов заявлений, а розмір матеріальної шкоди взагалі не визначений.
Крім того Акціонерне товариство «Мегабанк» не зазначає свій процесуальний статус в апеляційній скарзі, відповідно до норм КПК України.
З огляду на викладене, Акціонерне товариство «Мегабанк» не є суб`єктом апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, передбаченої п.9 ч.1ст.309 КПК України, а тому апеляційна скарга підлягає поверненню, відповідно до п. 2 ч. 3ст. 399 КПК України.
Отже, на підставі п. 2 ч. 3ст. 399 КПК України необхідно повернути апеляційну скаргу Акціонерного товариства«Мегабанк» наухвалу слідчогосудді Лозівськогоміськрайонного судуХарківської областівід 21березня 2019 року, оскільки вона подана особою, що не має в даний час права подавати апеляційну скаргу.
Відповідно до порядку, передбаченогост.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, також мають право звернутися до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту майна повністю або частково, а потім, у разі незгоди з прийнятим рішенням, вправі оскаржити ухвалу про арешт майна в апеляційному порядку згідно зіст.309 КПК України.
В даному ж випадку арешт на майно не був накладений ухвалою слідчого судді.
При подачі апеляції не враховано, що ухвала слідчого судді винесена за результатом розгляду клопотання слідчого, погодженого з прокурором і в розумінні вимог ст.309 КПК України саме прокурор мав право оскаржити ухвалу слідчого судді щодо відмовив накладенніарешту намайно по кримінальному провадженню.
Між тим, прокурор своїм правом на апеляційне оскарження не скористався.
Повернення апеляційної скарги не позбавляє Акціонерне товариство«Мегабанк» в подальшому права звернутися з апеляційною скаргою з додержанням порядку, передбаченого КПК України за наявності встановленого у нього чинним КПК України процесуального статусу передбаченого ст.ст.55,61 КПК України.
Задовольняючи касаційну скаргу Акціонерного товариства «Мегабанк» Верховний Суд скасував ухвали Харківського апеляційного суду від 28 березня 2019 року, і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Як вбачається з ухвали Харківського апеляційного суду від 03 квітня 2019 року розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства «Мегабанк» не відбувався, оскільки вона була повернута особа, яка її подала, на підставі п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України суддею-доповідачем одноособово.
Ч. 2 ст. 19Конституції України регламентує, що посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України дана норма розповсюджується і на суддів всіх судових інстанцій.
Тому, виходячи з імперативних вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України та ст.1 КПК України унеможливлюється виконання постанови Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року, оскільки відсутня така процесуальна можливість.
Керуючись ст. 399 КПК України,
У Х В А Л И В:
Апеляційнускаргу Акціонерноготовариства «Мегабанкна ухвалуслідчого суддіЛозівського міськрайонногосуду Харківськоїобласті від21березня 2019 року щодо відмови у задоволенні клопотання слідчого Лозівського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 про арешт майна в кримінальному провадженні №12019220380000303 від 07.03.2019 року разом з доданими до неї матеріалами невідкладно повернути особі, що її подала.
Ухвала про відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення.
Суддя Харківського
апеляційного суду ОСОБА_2
