ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 жовтня 2019 року 15 год. 00 хв.

Справа № 280/3954/19 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Максименко Л.Я.

за участю секретаря судового засідання Биховської А.П.

представника позивача - Солнцева П.Б.

представника відповідача 1 - не прибув

представника відповідача 2 - Коротич Р.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою судді Запорізького апеляційного суду ОСОБА_1

до Апеляційного суду Запорізької області, Державної судової адміністрації України

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Суддя Запорізького апеляційного суду ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Апеляційного суду Запорізької області (далі - відповідач 1), Державної судової адміністрації України (далі - відповідач 2), в якому позивач просить суд:

визнати протиправними дії апеляційного суду Запорізької області щодо складання, а Державної судової адміністрації України щодо затвердження штатного розпису апеляційного суду Запорізької області на 2019 рік в частині розрахунку посадового окладу судді судової палати з розгляду цивільних справ ОСОБА_1 в розмірі 76 840 грн. без застосування регіонального коефіцієнту 1,2;

визнати протиправними дії апеляційного суду Запорізької області в частині здійснення нарахування суддівської винагороди судді судової палати з розгляду цивільних справ ОСОБА_1 в розмірі 76 840 грн. без застосування регіонального коефіцієнту 1,2 при обчисленні базового розміру її посадового окладу;

зобов`язати апеляційний суд Запорізької області здійснити перерахунок суддівської винагороди судді ОСОБА_1 за лютий, березень, квітень, травень, п`ять робочих днів червня 2019 року виходячи із розміру посадового окладу 92 208 грн. із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,2 при обчисленні базового розміру її посадового окладу, здійснивши донарахування в розмірі 137 179,60 грн. до суддівської винагороди та сплатити суддівську винагороду після утримання податків і зборів;

зобов`язати апеляційний суд Запорізької області здійснити перерахунок виплати щорічної оплачуваної відпустки тривалістю 30 робочих днів з 10 червня по 23 липня 2019 року включно, додаткової оплачуваної відпустки тривалістю 15 календарних днів з 24 липня по 07 серпня 2019 року включно виходячи із розміру посадового окладу 92208,00 грн. із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,2 при обчисленні базового розміру посадового окладу, здійснивши донарахування та сплатити після утримання податків та зборів;

зобов`язати апеляційний суд Запорізької області здійснити перерахунок виплати матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу виходячи із розміру посадового окладу 92208,00 грн. із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,2 при обчисленні базового розміру посадового окладу, здійснивши донарахування та сплатити після утримання податків та зборів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач працювала на посаді судді апеляційного суду Запорізької області з 24.01.2006 по 07.08.2019 включно. 11.06.2019 прийнято рішення Вищої ради правосуддя про переведення її на посаду судді Запорізького апеляційного суду. Наказом Запорізького апеляційного суду від 08.08.2019 №128-к була зарахована з 08.08.2019 до складу суддів Запорізького апеляційного суду. Позивач вказує, що в період з січня по червень 2019 року (включно) було сплачено суддівську винагороду не у повному обсязі, а саме при нарахуванні її суддівської винагороди, в порушення приписів ч. 4 ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в період з січня по червень (включно) 2019 року при нарахуванні суддівської винагороди до базового розміру посадового окладу додатково не застосовано регіональний коефіцієнт 1,2. Вважає дії відповідачів, які призвели до обчислення базового розміру її посадового окладу без застосування вказаного коефіцієнту протиправними, із посиланням на норми Закону України «Про судоустрій і статус суддів» просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач 1 позов не визнав, у своєму відзиві (вх. №37183 від 09.09.2019) пояснив, що умовою нарахування регіонального коефіцієнту є фактичне здійснення правосуддя, а позивач продовжує обіймати посаду судді Апеляційного суду Запорізької області, який з початком роботи Запорізького апеляційного суду припинив здійснювати правосуддя, а отже відсутні правові підстави для нарахування спірного коефіцієнту. Крім того, зазначає, що Державною судовою адміністрацією України відмовлено у затвердженні штатного розпису з урахуванням регіонального коефіцієнту для суддів, які пройшли кваліфікаційне оцінювання, але з незалежних від них причин не переведені до новоутвореного суду. За таких обставин, просить відмовити у задоволенні позову та розглядати справу за відсутності його уповноваженого представника.

Відповідач 2 заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, аналогічним викладеним у відзиві Апеляційного суду Запорізької області, надавши відзив по справі (вх. №39534 від 24.09.2019). Також звертає увагу суду на те, що Державна судова адміністрація України є державним органам, який фінансується з Державного бюджету і діє у межах наявних бюджетних асигнувань та їх цільового використання та не може порушувати норми чинного законодавства України. Просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Ухвалою суду від 19 серпня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/3954/19, призначено судове засідання на 17 вересня 2019 року з викликом сторін.

Протокольною ухвалою суду від 17 вересня 2019 року оголошено перерву у розгляді справи до 10 жовтня 2019 року.

Представник позивача підтримав адміністративний позов, просить його задовольнити.

Представник відповідача 2 проти позову заперчив з підстав викладених у відзиві. Просить у задоволенні адміністративного позову відмовити.

У судове засідання 10 жовтня 2019 року представник відповідача 1 не прибув, надав до суду клопотання (вх. №40545 від 01.10.2019) про розгляд справи за відсутності представника Апеляційного суду Запорізької області.

10 жовтня 2019 року у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступне.

Постановою Верховної Ради України від 20.10.2005 №3017-IV ОСОБА_1 обрано безстроково на посаду судді Апеляційного суду Запорізької області, в штаті якого позивач перебував на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до Указів Президента України від 29.12.2017 №452/2017 «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» та від 28.09.2018 №297/2018 «Про переведення суддів» Апеляційний суд Запорізької області припинив здійснювати правосуддя.

Позивач успішно пройшла кваліфікаційне оцінювання, рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 03.08.2018 за №231/пс-18 рекомендована до переведення на посаду судді Запорізького апеляційного суду.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 21.08.2018 №2681/0/15-18 внесено подання Президентові України про переведення на посади суддів Запорізького апеляційного суду ОСОБА_1 . та інших суддів Апеляційного суду Запорізької області.

Указом Президента України від 28.09.2018 №297/2018 суддів Апеляційного суду Запорізької області в кількості 17 осіб переведено на посади суддів Запорізького апеляційного суду, проте позивача в даному указі не зазначено.

З початком діяльності з 05.10.2018 Запорізького апеляційного суду, Апеляційний суд Запорізької області припинив свою діяльність і розпочалась процедура його ліквідації.

Наказом Запорізького апеляційного суду від 08.08.2019 №128-к у зв`язку з утворенням Запорізького апеляційного суду зараховано з 08.08.2019 ОСОБА_1 до складу суддів апеляційного суду в порядку переведення. Відповідно до пункту 2 вказаного наказу встановлено суддівську винагороду судді ОСОБА_1 з 08.08.2019 у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01 січня календарного року з регіональним коефіцієнтом 1,2 та доплату за вислугу років у розмірі 60 відсотків посадового окладу за стаж роботи на посаді судді, що дає право на одержання доплати, яку було встановлено 27.10.2017, становить 28 років 9 місяців 11 днів.

В жовтні та листопаді 2018 року відповідно до приписів частини десятої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402 (далі - Закон №1402) через те, що позивач не здійснювала правосуддя, передбачені даною статтею доплати до посадового окладу не нараховувались.

Дане положення Закону №1402 повністю повторює частину десяту статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453 в редакції Закону №192.

Рішенням від 04.12.2018 №11-р/2018 Конституційний Суд України (надалі КСУ) визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини десятої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VІ у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року № 192-VIII, за якими «суддя, який не здійснює правосуддя (крім випадків тимчасової непрацездатності, перебування судді у щорічній оплачуваній відпустці), не має права на отримання доплат до посадового окладу», для цілей застосування окремих положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ зі змінами, а саме частина третя статті 82 щодо нездійснення суддею правосуддя у зв`язку з неприйняттям, з незалежних від судді причин, у встановлені строки рішення про переведення судді на посаду судді до іншого суду того самого або нижчого рівня у випадках реорганізації, ліквідації або припинення роботи суду, в якому такий суддя обіймає посаду судді.

Наказом Апеляційного суду Запорізької області від 07.12.2018 №378-к відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення КСУ від 04.12.2018 №11-р/2018, частини п`ятої статті 135, статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» наказано поновити з 04.12.2018 ОСОБА_1 , судді судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області, щомісячну доплату за вислугу років на посаді судді у розмірі 60 відсотків посадового окладу за стаж роботи, що дає право на одержання доплати, становить понад 25 років.

У спірному періоді з січня по червень 2019 року (включно), з урахуванням вимог рішення КСУ, позивачу нараховано та виплачено суддівську винагороду, яка складалась з посадового окладу та доплати за вислугу років, проте регіональний коефіцієнт у розмірі 1,2 не застосовано.

З приводу підстав не застосування регіонального коефіцієнту відповідачі зазначають, що умовою його нарахування є фактичне здійснення правосуддя, а суддя ОСОБА_1. продовжує обіймати посаду судді Апеляційного суду Запорізької області, який з початком роботи Запорізького апеляційного суду припинив здійснювати правосуддя, а отже правові підстави для нарахування позивачу регіонального коефіцієнту відсутні.

Інформаційним листом від 14.12.2018 № 11-26266/18 Державна судова адміністрація України інформувала апеляційні, апеляційні спеціалізовані, місцеві господарські суди та територіальні управління Державної судової адміністрації України про те, що суддям, які пройшли кваліфікаційне оцінювання та не здійснюють правосудця через обставини, що не залежать від них особисто або не обумовлені їх поведінкою, слід здійснювати виплату доплат, у розмірі визначеному Законом №1402, крім регіонального коефіцієнта, встановленого ч. 4 ст. 135 цього Закону.

У січні 2019 року Апеляційний суд Запорізької області надіслав на затвердження до Державної судової адміністрації України штатний розпис на 2019 рік з посадовим окладом суддів, які пройшли кваліфікаційне оцінювання, але з незалежних від них причин не переведені до новоутвореного суду, у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2019 року (1921 грн.) з урахуванням регіонального коефіцієнту 1,2, як для суддів, які здійснюють правосуддя, а саме - 92208 грн.

ДСА України відмовила у затвердженні штатного розпису з вказаним посадовим окладом судді, повернувши його листом від 06.02.2019 №8-2563/19 Апеляційному суду Запорізької області на доопрацювання.

Відмову у затвердженні штатного розпису мотивовано тим, що з 05.10.2018 - з дня початку роботи Запорізького апеляційного суду, судді Апеляційного суду Запорізької області не здійснюють правосуддя. Відповідно до частини четвертої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» регіональний коефіцієнт застосовується до базового розміру посадового окладу суддів, які здійснюють правосуддя.

Водночас зазначено, що штатний розпис може бути затверджений ДСА України за умови встановлення посадового окладу судді, який пройшов кваліфікаційне оцінювання, без застосування регіонального коефіцієнту, у розмірі 76840 грн.

08.02.2019 ДСА України затверджено штатний розпис на 2019 рік Апеляційного суду Запорізької області з посадовим окладом судді судової палати з розгляду цивільних справ у розмірі 76840 грн.

Вважаючи, що дії відповідачів, які призвели до обчислення базового розміру її посадового окладу без застосування регіонального коефіцієнту 1,2 порушують її права, ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 22 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII передбачено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.

Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 1 січня 2017 року отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., NN 41 - 45, ст. 529; 2015 р., NN 18 - 20, ст. 132 із наступними змінами).

Відповідно до частини третьої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить: судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Підпунктом 3 пункту 24 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII передбачено, зокрема, що 1 січня 2019 року: для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді, має право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених Законом від 02.06.2016 №1402-VIII.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи і визнається сторонами, що позивач пройшов кваліфікаційне оцінювання та підтвердив свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді отже, має право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених Законом від 02.06.2016 № 1402-VIII.

Відповідно до ч. 2, п 3 ч. 3 ст. 135 Закону № 1402-VIII суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Відповідно до ч. 4 ст. 135 Закону № 1402 до базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти: 1) 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб; 2) 1,2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п`ятсот тисяч осіб; 3) 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб.

Зі змісту наведених приписів статті 135 Закону № 1402-VIII вбачається, що суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат. При цьому, посадовий оклад судді складається з базового розміру посадового окладу судді та застосованого до нього відповідного регіонального коефіцієнту.

Отже, передбачений частиною 4 статті 135 Закону № 1402-VIII регіональний коефіцієнт є складовою частиною посадового окладу судді, а не доплатою.

Аналогічних висновків дійшов Верховний суд у постанові від 31.01.2019 по справі №804/3609/18.

Відповідач 2, посилаючись на постанову Верховного Суду від 31.01.2019 по справі №804/3609/18 зазначає, що з аналогічних підстав іншому судді відмовлено в задоволенні позову і сформовано правову позицію, згідно якої регіональний коефіцієнт не застосовується при визначенні посадового окладу судді, який фактично не здійснює правосуддя.

Суд не погоджується з відповідачем 2 з тих підстав, що предметом спору у справі №804/3609/18 є застосування коефіцієнта 1,2 до посадового окладу судді, який не здійснює правосуддя, у зв`язку з закінченням п`ятирічного строку на який його було призначено.

Відповідно до абз. 2 п. 16-1 Розділу XV «Перехідні положення» Конституції України повноваження суддів, призначених на посаду строком на п`ять років, припиняються із закінченням строку, на який їх було призначено. Такі судді можуть бути призначені на посаду судді в порядку, визначеному законом.

Саме тому у постанові Верховного Суду від 31.01.2019 по справі №804/3609/18 зроблений висновок, що «нарахування регіонального коефіцієнту судді, який не має повноваження на здійснення правосуддя Законом України «Про судоустрій і статус суддів» не передбачено».

Предметом розгляду у цій справі є нарахування регіонального коефіцієнту судді, якого обрано безстроково та повноваження якого не припинялися.

Відповідно до ст. 119 Закону № 1402-VIII повноваження судді припиняються виключно з підстав, визначених частиною сьомою статті 126 Конституції України.

Згідно з частиною сьомою статті 126 Конституції України повноваження судді припиняються у разі: 1) досягнення суддею шістдесяти п`яти років; 2) припинення громадянства України або набуття суддею громадянства іншої держави; 3) набрання законної сили рішенням суду про визнання судді безвісно відсутнім або оголошення померлим, визнання недієздатним або обмежено дієздатним; 4) смерті судді; 5) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо судді за вчинення ним злочину.

Відповідно до абз. 3 п. 16-1 Розділу XV «Перехідні положення» Конституції України після внесення змін до неї Законом №1401-VІІІ від 02.06.2016, як особа, обрана суддею безстроково, позивач продовжує здійснювати свої повноваження до звільнення або до припинення його повноважень з підстав, визначених Конституцією України.

Підстав щодо припинення повноважень, визначених Конституцією України, у позивача не виникло, тому позивач не позбавлений прав здійснювати правосуддя.

Сам факт того, що позивача, з незалежних від неї причин, не переведено до Запорізького апеляційного суду, не свідчить про те, що вона позбавлена повноважень здійснювати правосуддя.

Крім того, в абзацах 8, 9 п. 3.4 Рішення від 04.12.2018 №11-р/2018 Конституційного Суду України зазначено, що: «суддівська винагорода, а отже й посадовий оклад судді та нарахування і сплата доплат не може залежати від здійснення чи нездійснення правосудця суддею у зв`язку з неприйняттям уповноваженим органом, з незалежних від судді причин, у встановлені строки рішення про переведення судді на посаду судді до іншого суду того самого або нижчого рівня у випадках реорганізації, ліквідації або припинення роботи суду, в якому такий суддя обіймає посаду судді».

Чітко висловився Конституційний суд у п.3.3 Рішення від 04.12.2018 №11-р/2018 і з приводу того, що «суддівська винагорода є гарантією незалежності судді та невід`ємною складовою його статусу, яка згідно з частиною другою статті 133 Закону № 2453 у редакції Закону № 192 складається з посадового окладу та доплат за вислугу років, перебування на адміністративній посаді в суді, науковий ступінь, роботу, що передбачає доступ до державної таємниці. Зменшення органом законодавчої влади розміру посадового окладу судді призводить до зменшення розміру суддівської винагороди, що, у свою чергу, є посяганням на гарантію незалежності судді у виді матеріального забезпечення та передумовою впливу як на суддю, так і на судову владу в цілому».

З огляду на вище викладене, доводи відповідачів, що нарахування регіонального коефіцієнту можливо з дня зарахування позивача до штату відповідного суду та за умови здійснення правосуддя, є не обґрунтованими.

Будь-яких доказів, що позивача відраховано зі штату Апеляційного суду Запорізької області, відповідачами не надано.

Таким чином, нарахування і сплата посадового окладу судді, складовою якого є і регіональний коефіцієнт, не може залежати від здійснення чи нездійснення правосудця суддею у зв`язку з неприйняттям уповноваженим органом, з незалежних від судді причин рішення про переведення судді на посаду судді до іншого суду.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій Апеляційного суду Запорізької області щодо складання, а Державної судової адміністрації України щодо затвердження штатного розпису Апеляційного суду Запорізької області на 2019 рік, суд зазначає наступне.

Статтею 130 Конституції України визначено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Відповідно до частини 1 та частини 2 ст. 148 Закону № 1402-VIII фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Видатки загального фонду Державного бюджету України на утримання судів належать до захищених статей видатків Державного бюджету України.

Частиною 4 ст. 148 Закону № 1402-VIII визначено, що функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснює Державна судова адміністрація України.

Згідно зі статтею 149 Закону № 1402-VIII, суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

Частиною 1 ст. 151 Закону № 1402-VIII визначено, що Державна судова адміністрація України є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом.

Визначення поняття «кошторис бюджетної установи» (далі - кошторис) міститься у пункті 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 "Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ" (далі - Постанова), відповідно до якого це основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов`язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень.

Відповідно до вищенаведених норм, розпорядником коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів є Державна судова адміністрація України.

Державна судова адміністрація України у своїх письмових поясненнях посилається на частину першу та другу статті 23 Бюджетного кодексу України, відповідно до якої будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено Законом України «Про Державний бюджет України». Бюджетні призначення встановлюються Законом України «Про Державний бюджет України» (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

Посилаючись на вище наведене, Державна судова адміністрація України обґрунтовує свою правову позицію щодо неможливості нарахування та виплати регіонального коефіцієнту, відсутністю бюджетних асигнувань та нецільовим використання коштів. З такими доводами суд не погоджується з наступних підстав.

До матеріалів справи долучені належним чином засвідчені копії: Кошторису Апеляційного суду Запорізької області на 2019 з Планом асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) загального фонду бюджету на 2019 та Планом спеціального фонду бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатів) на 2019 рік.

Як вже зазначалося вище, 08.02.2019 ДСА України затверджено штатний розпис на 2019 рік Апеляційного суду Запорізької області з посадовим окладом судді судової палати з розгляду цивільних справ у розмірі 76840 грн.

21.01.2019 затверджений кошторис на 2019 рік, видатки на заробітну плату складали 3606800 грн.

25.01.2019 та 05.02.2019 затверджені довідки про зміни до кошторису на 2019, де видатки на оплату праці і нарахування на заробітну плату були зменшені.

21.01.2019 затверджений План асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) загального фонду бюджету на 2019 рік, відповідно до якого передбачено на оплату праці (за січень, березень-листопад 300 000 грн., лютий 270 000 грн., грудень 336 800 грн.)

25.01.2019 та 05.02.2019 затверджені довідки про зміни до Плану асигнувань на 2019 рік, відповідно до якої асигнування на оплату праці були зменшені до кінця 2019 року.

Листом від 05.02.2019 № 11-2440/19 ДСА України повідомляє Голів ліквідаційних комісій апеляційних, апеляційних спеціалізованих судів про те, що з лютого 2019 року до 8 числа кожного місяця потрібно надавати інформацію про необхідність у коштах на виплату суддівської винагороди суддям, заробітної плати працівникам судів що ліквідуються.

Відповідач 2, посилаючись на статті 22, 23 та 55 Бюджетного кодексу України, зазначає про те, що будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення та лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах.

Однак, жодного доказу про відсутність бюджетних асигнувань на фінансове забезпечення діяльності судів у відповідача 2, в тому числі тих, що ліквідовані Указом Президента України, суду не надано. Крім того, слід зазначити, що станом на січень 2019 року Державною судовою адміністрацією України виділялися кошти на оплату заробітної плати, яку позивач у спірний період отримував без регіонального коефіцієнту 1,2.

Той факт, що у лютому місяці внесено зміни до кошторису на 2019 рік і до Плану асигнувань на 2019 рік Апеляційного суду Запорізької області та зменшені видатки на заробітну плату та оплату праці, жодним чином не впливає на право позивача на нарахування та виплату регіонального коефіцієнту 1,2.

Суд не погоджується і з доводами відповідача 2 щодо нецільового використання бюджетних коштів, з огляду на те, що регіональний коефіцієнт є складовою посадового окладу судді та судом зроблено висновок про наявність правових підстав щодо нарахування та виплати позивачу регіонального коефіцієнту.

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про наявність законних підстав для застосування регіонального коефіцієнту 1,2 при обчисленні базового розміру посадового окладу позивачу, а суддівська винагорода виплачується лише в межах затвердженого штатного розпису, тому суд вважає вимоги щодо: визнання протиправними дій апеляційного суду Запорізької області щодо складання, а Державної судової адміністрації України щодо затвердження штатного розпису апеляційного суду Запорізької області на 2019 рік в частині розрахунку посадового окладу позивача без застосування регіонального коефіцієнту 1,2; визнання протиправними дій апеляційного суду Запорізької області в частині здійснення нарахування суддівської винагороди позивачу без застосування регіонального коефіцієнту 1,2 при обчисленні базового розміру його посадового окладу обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що в період з січня 2019 року по червень 2019 року (включно) позивачу виплачено грошовому винагороду без застосування регіонального коефіцієнту 1.2.

Щодо періоду січень 2019 року рішенням Запорізького окружного адміністративного суду вд 11.06.2019 по справі №280/652/19 адміністративний позов судді Апеляційного суду Запорізької області ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправними дії Апеляційного суду Запорізької області щодо складання, а Державної судової адміністрації України щодо затвердження штатного розпису Апеляційного суду Запорізької області на 2019 рік в частині розрахунку посадового окладу судді судової палати з розгляду цивільних справ ОСОБА_1 в розмірі 76840 грн. без застосування регіонального коефіцієнту 1,2; визнано протиправними дії Апеляційного суду Запорізької області в частині здійснення нарахування суддівської винагороди судді судової палати з розгляду цивільних справ ОСОБА_1 в розмірі 76840 грн. без застосування регіонального коефіцієнту 1,2 при обчисленні базового розміру посадового окладу; зобов`язано Апеляційний суд Запорізької області здійснити перерахунок суддівської винагороди судді ОСОБА_1 за січень 2019 року, виходячи із розміру посадового окладу 92208 грн., із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,2 при обчисленні базового розміру посадового окладу, здійснивши донарахування в розмірі 24 588,80 грн. до суддівської винагороди та сплатити суддівську винагороду після утримання податків і зборів. Станом на 10.10.2019 рішення не набрало законної сили.

Досліджуючи робочий час позивача в період з лютого 2019 року по червень 2019 року судом встановлено, що на підставі наказу Апеляційного суду Запорізької області №6-В від 31.05.2019 ОСОБА_1 знаходилася у щорічній оплачуваній відпустці тривалістю 30 робочих днів з 10 червня по 23 липня 2019 року та додатковій оплачуваній відпустці тривалістю 15 календарних днів з 24 липня по 07 серпня 2019 року включно; надано матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі посадового окладу.

Таким чином, позовні вимоги щодо зобов`язаня апеляційного суду Запорізької області здійснити перерахунок суддівської винагороди судді ОСОБА_1 за лютий, березень, квітень, травень, п`ять робочих днів червня 2019 року виходячи із розміру посадового окладу 92 208 грн. із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,2 при обчисленні базового розміру її посадового окладу, здійснивши донарахування в розмірі 137 179,60 грн. до суддівської винагороди та сплатити суддівську винагороду після утримання податків і зборів та здійснити перерахунок виплати щорічної оплачуваної відпустки тривалістю 30 робочих днів з 10 червня по 23 липня 2019 року включно, додаткової оплачуваної відпустки тривалістю 15 календарних днів з 24 липня по 07 серпня 2019 року включно виходячи із розміру посадового окладу 92208,00 грн. із застосуванням регіонального коефіцієнту 1.2 при обчисленні базового розміру посадового окладу, здійснивши донарахування та сплатити після утримання податків та зборів, а також здійснити перерахунок виплати матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу виходячи із розміру посадового окладу 92208,00 грн. із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,2 при обчисленні базового розміру посадового окладу, здійснивши донарахування та сплатити після утримання податків та зборів - підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, адміністративний позов слід задовольнити повністю.

Нормами статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що негайно виконуються рішення, зокрема, про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Враховуючи те, що судом не вирішувалось питання про стягнення конкретно визначеного розміру суми, а приймалось рішення зобов`язального характеру, відтак підстави для звернення до негайного виконання рішення в частині стягнення грошових коштів в межах місячної виплати, -відсутні.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту першого частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», питання про розподіл судових витрат в порядку ст. 139 КАС України судом не вирішується.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративий позов судді Запорізького апеляційного суду ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Апеляційного суду Запорізької області (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 162, код ЄДРПОУ 02891457), Державної судової адміністрації України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії апеляційного суду Запорізької області щодо складання, а Державної судової адміністрації України щодо затвердження штатного розпису апеляційного суду Запорізької області на 2019 рік в частині розрахунку посадового окладу судді судової палати з розгляду цивільних справ ОСОБА_1 в розмірі 76 840 грн. без застосування регіонального коефіцієнту 1,2.

Визнати протиправними дії апеляційного суду Запорізької області в частині здійснення нарахування суддівської винагороди судді судової палати з розгляду цивільних справ ОСОБА_1 в розмірі 76 840 грн. без застосування регіонального коефіцієнту 1,2 при обчисленні базового розміру її посадового окладу.

Зобов`язати апеляційний суд Запорізької області здійснити перерахунок суддівської винагороди судді ОСОБА_1 за лютий, березень, квітень, травень, п`ять робочих днів червня 2019 року виходячи із розміру посадового окладу 92 208 грн. із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,2 при обчисленні базового розміру її посадового окладу, здійснивши донарахування в розмірі 137 179,60 грн. до суддівської винагороди та сплатити суддівську винагороду після утримання податків і зборів.

Зобов`язати апеляційний суд Запорізької області здійснити перерахунок виплати щорічної оплачуваної відпустки тривалістю 30 робочих днів з 10 червня по 23 липня 2019 року включно, додаткової оплачуваної відпустки тривалістю 15 календарних днів з 24 липня по 07 серпня 2019 року включно виходячи із розміру посадового окладу 92208,00 грн. із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,2 при обчисленні базового розміру посадового окладу, здійснивши донарахування та сплатити після утримання податків та зборів.

Зобов`язати апеляційний суд Запорізької області здійснити перерахунок виплати матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу виходячи із розміру посадового окладу 92208,00 грн. із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,2 при обчисленні базового розміру посадового окладу, здійснивши донарахування та сплатити після утримання податків та зборів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 21.10.2019.

Суддя Л.Я. Максименко