ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.2019 року м.Дніпро Справа № 904/1146/18

м . Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань 207

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач),

суддів Іванова О.Г., Кузнецової І.Л.

Секретар судового засідання Ковзиков В.Ю.

Представники сторін:

від скаржника: Полях С.В., довіреність №01-14/562 від 22.07.2019 р., адвокат;

від позивача: Яковлєва А.В., ордер №1006759 від 24.10.2019 р., адвокат;

від Мосейка А.Г.: Дєлов В.В., ордер серії ДП №2467/006 від 19.03.2019 р., адвокат;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2019 року (суддя Фещенко Ю.В. )

за скаргою Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Мосейко Анжели Геннадіївни у справі № 904/1146/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Синтез", м. Дніпро

до Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Дніпро

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Капитал Нафта", м. Дніпро

про стягнення 6 885 806, 55 грн. основного боргу, 49 430, 80 грн. 3% річних, 785 735, 51 грн. штрафу за договором поставки

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2019 року у справі № 904/1146/18 відмовлено у задоволенні скарги Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Мосейко Анжеліки Геннадіївни про:

- визнання протиправними дій щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 59493834 від 08.07.2019;

- визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 59493834 від 08.07.2019;

- визнання протиправними дій щодо винесення постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження № 59493834 від 08.07.2019;

- визнання протиправною та скасування постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження № 59493834 від 08.07.2019;

- визнання протиправними дій щодо винесення постанови про стягнення з боржника основної винагороди ВП № 59493834 від 08.07.2019;

- визнання протиправною та скасування постанови про стягнення з боржника основної винагороди ВП № 59493834 від 08.07.2019;

- визнання протиправними дій щодо винесення постанови про арешт майна боржника ВП № 59493834 від 08.07.2019;

- визнання протиправною та скасування постанови про арешт майна боржника ВП №59493834 від 08.07.2019;

- визнання протиправними дій щодо винесення постанови про арешт коштів боржника ВП № 59493834 від 08.07.2019;

- визнання протиправною та скасування постанови про арешт коштів боржника ВП №59493834 від 08.07.2019;

- визнання протиправними дій щодо винесення постанови про арешт коштів ВП № 59493834 від 02.08.2019;

- визнання протиправною та скасування постанови про арешт коштів ВП № 59493834 від 02.08.2019.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, відповідач - Дочірнє підприємство "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та задовольнити скаргу в повному обсязі.

В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права, а саме, положення ст.ст.22,55,56,62,63,73-77,126,414 Господарського кодексу України, ст.326 Цивільного кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про виконавче провадження», приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 Закону, крім рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статуному капіталі яких перевищує 25%, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджетів.

Оскільки засновник боржника є державним акціонерним товариством,100% акцій якого належать державі, то боржник як його дочірнє підприємство за своєю сутністю також є державним підприємством, адже діє на основі державної власності, переданої йому засновником у господарське відання ( чіткий перелік майна державної форми власності, що перебуває у господарському віданні боржника, визначний в Інформаційній довідці № 180975674 від 13.09.2019року), а тому приватний виконавець не мав законного права на здійснення виконавчих дій відносно даного боржника.

Також апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не застосовано закон «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна», який підлягав застосуванню до даних правовідносин.

Законом України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.

Таким чином, дії приватного виконавця щодо примусового виконання судового рішення відносно боржника суперечать Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна», адже на боржника як на державне підприємство, з часткою держави в статутному капіталі, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність боржника, розповсюджується дія вказаного Закону.

Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2019 у справі № 904/1146/18 та прийняття нового рішення, про задоволення скарги Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Мосейко Анжеліки Геннадіївни в повному обсязі.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.09.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Дніпро на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2019 року у справі № 904/1146/18, розгляд апеляційної скарги призначено на 24.10.2019 рік на 15:30год.

Приватним виконавцем Мосейко А.Г., надано відзив на апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", в якому зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи апелянта, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими, просить залишити оскаржувану ухвалу – без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення ( відзив на апеляційну скаргу).

Обґрунтовуючи свій відзив тим, що наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2019 року по справі №907/1146/18 про примусове виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 19.06.2019 року підлягає виконанню як державним, так і приватним виконавцем. Відтак, не було підстав для повернення вищезазначеного наказу стягувачу без виконання. А всі подальші дії, спрямовані на виконання рішення суду, в тому числі винесення постанов про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, основної винагороди, про арешт майна та арешт коштів боржника ВП №59493834 було вчинено у повній відповідності до вимог чинного законодавства.

В судовому засіданні представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати ухвалу суду та задовольнити скаргу.

Представник стягувача та приватного виконавця в судовому засіданні заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили ухвалу суду залишити без змін.

24.10.2019 року в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що у березні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс Синтез" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою, в якій просило суд стягнути з Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - відповідач) основний борг за договором поставки нафтопродуктів № НКН-700020 від 20.07.2017 у розмірі 7 765 979 грн. 48 коп., 3% річних у розмірі 49 430 грн. 80 коп. та штраф у розмірі 836 050 грн. 10 коп.

Рішенням суду від 25.07.2018 позов задоволено частково; стягнуто з Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Синтез" 6 203 582 грн. 23 коп. основного боргу, 758 603 грн. 65 коп. штрафу, 48 519 грн. 98 коп. 3% річних, 112 660 грн. 58 коп. витрат по сплаті судового збору; в частині позовних вимог на суму 182 356 грн. 18 коп. - відмовлено; в частині позовних вимог на суму 500 000 грн. 00 коп. провадження у справі закрито.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.06.2019 зазначене рішення суду від 25.07.2018 змінено; стягнуто з Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Синтез" 3 730 469 грн. 82 коп. основного боргу, 479 606 грн. 62 коп. штрафу та 49 430 грн. 80 коп. 3% річних.

На примусове виконання вказаної постанови господарським судом було видано наказ від 26.06.2019.

8 липня 2019 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Мосейко А.Г. розглянуто заяву стягувача про примусове виконання наказу та відкрито виконавче провадження про стягнення з боржника – Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь ТОВ « Альянс Синтез» заборгованості та винесено постанови про відкриття виконавчого провадження № 59493834 від 08.07.2019року, про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження № 59493834 від 08.07.2019року, про стягнення з боржника основної винагороди ВП № 59493834 від 08.07.2019року, про арешт майна боржника ВП № 59493834 від 08.07.2019року, про арешт коштів боржника ВП № 59493834 від 08.07.2019року, про арешт коштів ВП № 59493834 від 02.08.2019року .

У серпні 2019 року від Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла скарга на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Мосейко Анжеліки Геннадіївни, в якій скаржник просить суд:

- визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Мосейко Анжеліки Геннадіївни щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 59493834 від 08.07.2019;

- визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 59493834 від 08.07.2019;

- визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Мосейко Анжеліки Геннадіївни щодо винесення постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження № 59493834 від 08.07.2019;

- визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження № 59493834 від 08.07.2019;

- визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Мосейко Анжеліки Геннадіївни щодо винесення постанови про стягнення з боржника основної винагороди ВП № 59493834 від 08.07.2019;

- визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення з боржника основної винагороди ВП № 59493834 від 08.07.2019;

- визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Мосейко Анжеліки Геннадіївни щодо винесення постанови про арешт майна боржника ВП № 59493834 від 08.07.2019;

- визнати протиправною та скасувати постанову про арешт майна боржника ВП № 59493834 від 08.07.2019;

- визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Мосейко Анжеліки Геннадіївни щодо винесення постанови про арешт коштів боржника ВП № 59493834 від 08.07.2019;

- визнати протиправною та скасувати постанову про арешт коштів боржника ВП № 59493834 від 08.07.2019;

- визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Мосейко Анжеліки Геннадіївни щодо винесення постанови про арешт коштів ВП № 59493834 від 02.08.2019;

- визнати протиправною та скасувати постанову про арешт коштів ВП № 59493834 від 02.08.2019.

В обґрунтування поданої скарги боржник послався на положення статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII, відповідно до якої приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону, крім рішень, за якими боржником є юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків; рішень, які передбачають вчинення дій щодо майна державної чи комунальної власності. Отже, на думку скаржника, приватний виконавець неправомірно відкрив виконавче провадження щодо боржника, 100% акцій якого належить державі. В частині оскарження дій щодо накладення арешту на майно скаржник окремо посилається також на те, що арешт було накладено на все майно боржника без його ідентифікації.

Відмовляючи у задоволенні скарги Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Мосейко Анжеліки Геннадіївни, господарський суд першої інстанції виходив з того, що приватний виконавкець обгрунтовно відкрив виконавчі провадження та у межах виконавчого провадження здійснив виконавчі дії у повній відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Суд зазначив, що Компанія - Публічне акціонерне товариство "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" не є ані органом державної влади, ані органом місцевого самоврядування, а являється публічним акціонерним товариством, яке є засновником Дочірнього підприємства, а тому не держава є засновником Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор", а ПАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", як юридична особа, яка здійснює всі права та несе всі обов`язки засновника.

Передаючи майно до статутного фонду акціонерного товариства, держава в особі уповноваженого органу втратила право на володіння, користування і розпорядження таким майном, натомість здобула державні корпоративні права й управляє ними на підставі Закону України "Про управління об`єктами державної власності".

Оскільки на офіційному сайті Фонду державного майна України у Реєстрі корпоративних прав держави (у відповідному Переліку) боржник за спірним виконавчим документам - Дочірнє підприємство "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" відсутній, то відповідно скаржником не доведено обставин щодо наявності у його статутному фонді частки держави в розмірі, що перевищує 25%.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 129¹ Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За положеннями частини 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

За приписами статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 339 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Частиною 2 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (надалі - Закон № 403-VIII).

Частиною 2 цієї статті визначено, що приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону, крім рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету.

Як вбачається з матеріалів справи, боржником за спірним виконавчим документом - наказом господарського суду у справі № 904/1146/18, є Дочірнє підприємство "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".

Вирішуючи питання щодо обгрунтованості висновків суду першої інстанції про правомірність здійснення виконавчих дій відносно даного боржника приватним виконавцем, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно із пунктом 1 частини другої статті 55 ГК суб`єктами господарювання є господарські організації – юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України (далі – ЦК), державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Поняття «підприємство» наведене у статті 62 ГК, згідно з якою підприємство – це самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Стаття 63 ГК визначає види та організаційні форми підприємств, до яких відносить:

- приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб`єкта господарювання (юридичної особи);

- підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності);

- комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;

- державне підприємство, що діє на основі державної власності;

- підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об`єднання майна різних форм власності).

Таким чином, критерієм віднесення підприємства до конкретного виду є форма власності, на основі якої діє таке підприємство.

Відповідно до статей 73– 77 ГК до кола державних підприємств відносяться державні унітарні підприємства, державні комерційні підприємства та казенні підприємства.

Частиною першою статті 56 ГК встановлено, що суб`єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб`єкта господарювання з додержанням вимог законодавства.

Так, на виконання Указу Президента України від 08.11.2001 № 1056 "Про заходи щодо підвищення ефективності управління дорожнім господарством України", Кабінетом Міністрів України прийнята Постанова від 28.02.2002 № 221 "Про утворення Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".

Відповідно до вказаної Постанови Кабінету Міністрів України засновником Компанії є держава в особі Державної служби автомобільних доріг, якою здійснюються повноваження вищого органу управління Компанії.

У державній власності закріплюються 100% акцій Компанії із забороною їх відчуження, використання для формування статутних фондів будь-яких суб`єктів господарювання, передачі в управління будь-яким особам та вчинення будь-яких дій, наслідком яких може бути відчуження цих акцій з державної власності, зокрема, передача в заставу, до прийняття окремого рішення щодо приватизації Компанії.

До статутного капіталу Компанії передано майно державних підприємств з наступним перетворенням їх у дочірні підприємства.

Як вбачається з п.1.1 Статуту Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (надалі - Статут компанії) «АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ДЕРЖАВНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ» (далі - Компанія) створено рішенням Державного агентства автомобільних доріг України (наказ Укравтодору від 05 березня 2002 року № 93) на виконання Указу Президента України від 08 листопада 2001 року № 1056 «Про заходи щодо підвищення ефективності управління дорожнім господарством України», відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №221 «Про утворення відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» та інших законодавчих актів України.»

Відповідно до п. 1.2. Статуту компанії «Засновником Компанії є Державне агентство автомобільних доріг України, яке відповідно до Указу Президента України від 13 квітня 2011 року №456/2011 «Про Положення про Державне агентство автомобільних доріг України» є правонаступником Державної служби автомобільних доріг України та виконує повноваження вищого органу управління Компанії як акціонера.»

Відповідно до п. 1.4. Статуту компанії «Компанія є акціонерним товариством, 100 відсотків акцій якого належать державі».

Відповідно до п. 3.1. Статуту компанії «Метою діяльності Компанії є задоволення потреб держави, територіальних громад, юридичних і фізичних осіб у безпечних та якісних автомобільних дорогах загального користування, роботах та послугах, що виконує (надає) Компанія, одержання прибутку від здійснення подарської діяльності, сприяння у розвитку дорожньої галузі, виробничому та ціальному розвитку підприємств дорожнього господарства, підвищення ективності використання ними матеріальних, фінансових та інших ресурсів».

Відповідно до п. 4.11. Статуту компанії «Компанія має право утворювати, організувати та ліквідувати у встановленому законом порядку філії, представництва, інші відокремлені структурні підрозділи та дочірні підприємства як території України так і за її межами. Рішення про утворення, реорганізацію та ліквідацію таких філій, представництв, інших відокремлених структурних підрозділів та дочірніх підприємств Компанії приймається відповідно до законодавства та цього Статуту».

Відповідно до п. 4.16. Статуту компанії «Частина майна Компанії може бути передана її дочірнім підприємствам на праві господарського відання у вигляді фінансової інвестиції».

Відповідно до п. 5.1. Статуту компанії «Засновником Компанії є держава в особі Державного агентства автомобільних доріг України.»

Відповідно до п. 5.2. Статуту компанії «Акціонером Компанії є держава в особі Державного агентства автомобільних доріг України».

Відповідно до п. 8.2. Статуту компанії «У державній власності закріплюються 100 відсотків акцій Компанії із забороною їх відчуження, використання для формування статутних капіталів будь-яких суб`єктів господарювання, передачі в управління будь-яким особам та вчинення будь-яких дій, наслідком яких може бути відчуження цих акцій з державної власності, зокрема передача в заставу, до прийняття окремого рішення щодо приватизації Компанії»

Відповідно до п. 1.1. Статуту Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (надалі - Статут підприємства) «ДОЧІРНЄ ПІДПРИЄМСТВО «ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР» ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДЕРЖАВНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ» (далі - Підприємство) створене відповідно до наказу Державної служби автомобільних доріг України від 09.04.2002 № 156 на власності відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», яке відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства» та Наказу Державної служби автомобільних доріг України № 73 від 16.03.2011 року визнається за типом публічним акціонерним товариством, що зазначено в його найменуванні та статуті»

Відповідно до п. 2.1. Статуту підприємства «Підприємство засноване з метою забезпечення економічних інтересів держави, задоволення потреб держави, населення та оборони країни в удосконаленні і розвитку автомобільних доріг загального користування, розширення можливостей виробничого та соціального розвитку підприємств дорожнього господарства, підвищення ефективності використання матеріальних, фінансових та інших ресурсів на основі спільної діяльності, розподілу праці і кооперації».

Відповідно до п. 3.3. Статуту підприємства «Засновником Підприємства є Публічне акціонерне товариство Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"».

Відповідно до п. 4.2 Статуту підприємства «Майно Підприємства складається з сукупності речей, майнових прав, інших цінностей, вартість яких відображається на самостійному балансі Підприємства, яке передається Засновником Підприємству в господарське відання та іншого майна, набутого Підприємством на засадах, не заборонених чинним законодавством і цим Статутом.

Власником майна, переданого до господарського відання Підприємства Засновником залишається Засновник, проте Підприємство має вчиняти передбачені законодавством заходи задля захисту такого майна».

Таким чином, з матеріалів справи встановлено, що Дочірнє підприємство «Дніпропетровський облавтодор» був створений єдиним засновником – відкритим акціонерним товариством «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», що підтверджується Статутом засновника, та є його дочірнім підприємством.

Відповідно до пункту 4.2 Статуту дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» майно підприємства складається з виробничих та невиробничих фондів, а також інших цінностей, вартість яких відображається на самостійному балансі підприємства, яке передається засновником підприємству у господарське відання.

Згідно з частиною восьмою статті 63 ГК підприємство визнається дочірнім у випадках існування залежності від іншого підприємства, передбачених статтею 126 цього Кодексу.

Стаття 126 ГК визначає поняття «асоційовані підприємства», згідно з якою асоційовані підприємства (господарські організації) – це група суб`єктів господарювання – юридичних осіб, пов`язаних між собою відносинами економічної та/або організаційної залежності у формі участі в статутному фонді та/або управлінні. Залежність між асоційованими підприємствами може бути простою і вирішальною.

Таким чином, ГК розглядає «дочірнє підприємство» як залежне від іншого, контролюючого підприємства, а не як окрему організаційно-правову форму.

Відповідно до частини першої статті 141 ГК до державного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств, акції (частки, паї) держави у майні суб`єктів господарювання різних форм власності, а також майно, закріплене за державними установами і організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності, та майно, передане в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду для використання його у господарській діяльності.

Стаття 326 ЦК визначає, що у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.

Таким чином, оскільки засновник Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» є державним акціонерним товариством, 100 % акцій якого належать державі, то «Дніпропетровський облавтодор» як його дочірнє підприємство за своєю сутністю також є державним підприємством, адже діє на основі державної власності, переданої йому засновником у господарське відання.

Аналогічний правовий висновок міститься в Постанові колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 17.03.2015 року у справі № 21-58а15 та у постанові від 14.10.2014 року у справі № 21-452а14.

При цьому, доводи представника стягувача про те, що зазначені постанови не мають преюдиційного значення, оскільки стосуються інших сторін та предмету спору, не заслуговують на увагу, оскільки в даному випадку суд посилається на зазначі постанови не як на такі, що мають преюдиційне значення, а саме на як на висновки щодо застосування норми права до спірних правовідносин.

Посилання представника стягувача на те, що у справі № К/9991/80128/12 суди, рішення яких набрали законної сили, дійшли висновку, що ДП «Рівненський облавтодор» Компанії не є державним підприємством, є неспроможним, оскільки саме внаслідок неоднозначного застосування касаційним судом у подібних правовідносинах пункту 2 статті 22 ГК України у справах № К-21944/10, К/9991/80128/12, Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України вирішувала питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах та у межах справи № 21-58а15 зробила відповідний висновок, який і врахований колегією суддів під час розгляду даної справи у відповідності до статті 315-316 ГПК України.

Колегія суддів вважає безпідставними посилання суду першої інстанції на положення статті 96 Цивільного кодексу України, згідно з якою юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а засновник юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями створеної ним юридичної особи, оскільки відповідальність юридичної особи не спростовує і не виключає факт здійснення господарської діяльності з використанням державного майна, як не спростовує цей факт і відсутність на офіційному сайті Фонду державного майна України у Реєстрі корпоративних прав держави (у відповідному Переліку) боржника за спірним виконавчим документам - Дочірнє підприємство "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".

В той же час, Інформаційна довідка від 28.01.2019 (а.с.184-201 у томі 5), надана скаржником, також підтверджує належність майна, зареєстрованого за Дочірнім підприємством "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на праві власності державі.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який знаходиться у відкритому доступі, Дочірнє підприємство «Дніпропетровський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" зареєстрований як юридична особа, частка держави у статутному капіталі якої становить не менше 25%, а тому висновки суду першої інстанції про те, що скаржником не доведено обставин щодо наявності у його статутному фонді частки держави в розмірі, що перевищує 25%, є неспроможними.

Посилання представника стягувача на постанову Верховного Суду у справі № 904/4256/18 у межах якої на думку стягувача, також встановлено відсутність підстав вважати, що Дочірнє підприємство « Дніпропетровський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" заснований на державній власності, є необгрунтованими з огляду на наступне.

Так, з даної постанови вбачається, що предметом спору було визнання недійсним договору поставки нафтопродуктів з огляду на порушення ст. 7 та ч.3 ст. 36 Закону України « Про публічні закупівлі».

При цьому, суд зазначив, що позивач не надав доказів того, що закупівлі за договором поставки нафтопродуктів здійснювались за державні кошти, що держава є власником більш ніж 50% акцій позивача, тому дійшли правильних висновків про недоведеність порушень норм Закону України « Про публічні закупівлі».

Таким чином, обставини та предмет доказування у даній справі не є тотожнім з розглядаємою скаргою, а тому висновки у цій постанові не можуть бути використані по даній справі.

Посилання стягувача у відзиві на апеляційну скаргу на Лист Міністерства Інфраструктури України на ім`я Голови Верховної Ради України Андрія Парубія також не приймається колегією суддів до уваги, оскільки за змістом він стосується виконання Дочірнім підприємством «Дніпропетровський облавтодор» своїх зобов`язань на умовах договору субпідряду, та не містить висновків, які спростовують факт належності підприємства до юридичних осіб, у яких держава має частку, яка перевищує 25% статутного капіталу.

З огляду на вищезазначені обставини, приватний виконавець в силу приписів статті 5 Закону України « Про виконавче провадження» не мав права здійснювати виконавче провадження відносно даного боржника, а тому його дії щодо відкриття виконавчого провадження є неправомірними, а постанови, винесені у межах даного виконавчого провадження, є протиправними та підлягають скасуванню, а скарга Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Мосейко Анжеліки Геннадіївни про визнання протиправними дій щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 59493834 від 08.07.2019; визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 59493834 від 08.07.2019; визнання протиправними дій щодо винесення постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження № 59493834 від 08.07.2019; визнання протиправною та скасування постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження № 59493834 від 08.07.2019; визнання протиправними дій щодо винесення постанови про стягнення з боржника основної винагороди ВП № 59493834 від 08.07.2019; визнання протиправною та скасування постанови про стягнення з боржника основної винагороди ВП № 59493834 від 08.07.2019; визнання протиправними дій щодо винесення постанови про арешт майна боржника ВП № 59493834 від 08.07.2019; визнання протиправною та скасування постанови про арешт майна боржника ВП №59493834 від 08.07.2019; визнання протиправними дій щодо винесення постанови про арешт коштів боржника ВП № 59493834 від 08.07.2019; визнання протиправною та скасування постанови про арешт коштів боржника ВП №59493834 від 08.07.2019; визнання протиправними дій щодо винесення постанови про арешт коштів ВП № 59493834 від 02.08.2019; визнання протиправною та скасування постанови про арешт коштів ВП № 59493834 від 02.08.2019, є законною та обгрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Таким чином, оскільки господарський суд Дніпропетровської області дав неналежну правову оцінку доказам, неправильно застосував норми матеріального права, ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2019 року підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення скарги.

Керуючись ст.ст.275-282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Дніпро - задовольнити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2019 року у справі № 904/1146/18 -скасувати.

Скаргу Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Мосейко Анжеліки Геннадіївни – задовольнити.

Визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Мосейко Анжеліки Геннадіївни щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 59493834 від 08.07.2019.

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Мосейко Анжеліки Геннадіївни про відкриття виконавчого провадження № 59493834 від 08.07.2019.

Визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Мосейко Анжеліки Геннадіївни щодо винесення постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження № 59493834 від 08.07.2019.

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Мосейко Анжеліки Геннадіївни про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження № 59493834 від 08.07.2019;

Визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Мосейко Анжеліки Геннадіївни щодо винесення постанови про стягнення з боржника основної винагороди ВП № 59493834 від 08.07.2019.

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Мосейко Анжеліки Геннадіївни про стягнення з боржника основної винагороди ВП № 59493834 від 08.07.2019.

Визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Мосейко Анжеліки Геннадіївни щодо винесення постанови про арешт майна боржника ВП № 59493834 від 08.07.2019.

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Мосейко Анжеліки Геннадіївни про арешт майна боржника ВП №59493834 від 08.07.2019.

Визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Мосейко Анжеліки Геннадіївни щодо винесення постанови про арешт коштів боржника ВП № 59493834 від 08.07.2019.

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Мосейко Анжеліки Геннадіївни про арешт коштів боржника ВП №59493834 від 08.07.2019.

Визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Мосейко Анжеліки Геннадіївни щодо винесення постанови про арешт коштів ВП № 59493834 від 02.08.2019.

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Мосейко Анжеліки Геннадіївни про арешт коштів ВП № 59493834 від 02.08.2019.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 30.10.2019року.

Головуючий суддя О.В.Березкіна

Суддя І.Л.Кузнецова

Суддя О.Г.Іванов