ПОСТАНОВА

Іменем України

30 жовтня 2019 року

Київ

справа №820/2096/17

провадження №К/9901/5388/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Смоковича М. І.,

суддів: Білак М. В., Губської О. А.

розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу

за позовом командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_1 до командира військової частини польова пошта НОМЕР_2 підполковника ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_3 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 7 вересня 2017 року, прийняту у складі головуючого судді Мельникова Р. В., та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: Жигилія С. П. (головуючий), ОСОБА_3 , Дюкарєвої С. В.

І. Суть спору

1. У липні 2017 року командир військової частини польова пошта НОМЕР_1 підполковник ОСОБА_1 (надалі також позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до командира військової частини польова пошта НОМЕР_2 підполковника ОСОБА_2 (надалі також відповідач), у якому просив визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 18 квітня 2017 року № 1089 у частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, оголошення стягнення - суворої догани, та повної матеріальної відповідальності на загальну суму 29279,03 гривень.

2. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що за результатами службового розслідування командиром військової частин польової пошти НОМЕР_2 видано спірний наказ, у якому встановлено порушення позивачем вимог абзаців 2, 3, 5, 7, 8 статті 11, статті 16, абзацу 2 статті 58, абзаців 2, 5, 6, 7, 9, 21 статті 59, статті 66, абзаців 10, 16, 17, 25, 30 статті 67, статті 101, абзацу 9 статті 102 , абзацу 2, 13 статті 69, статті 103, абзаців 2, 9 статті 104 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, абзаців 1, 5 статті 4 Дисциплінарного Статуту Збройних сил України, та яким ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності, оголошено дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани та повної матеріальної відповідальність на загальну суму 29279,03 гривень. Позивач із результатами службового розслідування не згоден, уважає наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності та повної матеріальної відповідальності необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинам справи.

3. Щодо обґрунтування позовних вимог у частині притягнення до матеріальної відповідальності позивач зауважив на необґрунтованості спірного наказу в зазначеній частині та порушення приписів Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 23 червня 1995 року № 243/95-ВР (надалі Положення № 243/95-ВР).

4. Відповідач позов не визнав. У запереченні проти позову представник відповідача зазначив, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відбулося у зв`язку з наявністю у діях командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 , який на момент скоєння правопорушення старшим солдатом ОСОБА_4 виконував обов`язки начальника штабу військової частини польова пошта НОМЕР_1 , складу дисциплінарного правопорушення, а саме неналежного виконання службових обов`язків, що призвело до порушення встановленого порядку ведення службової документації щодо обліку особового складу батальйону та нанесенню матеріальної шкоди. Таким чином позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

5. Аргументи відповідача в частині доводів позивача про протиправність притягнення до матеріальної відповідальності зводяться до констатації факту надмірної виплати грошового забезпечення старшому солдату ОСОБА_4

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

6. Підполковник ОСОБА_1 командир військової частини польова пошта НОМЕР_1 , до 1 вересня 2016 року виконував обов`язки начальника штабу військової частини польова пошта НОМЕР_1 .

7. Після здійснення перевірки обліку особового складу військової частини польова пошта НОМЕР_1 начальником відділення персоналу військової частини польова пошта НОМЕР_2 майором ОСОБА_5 виявлено, що військовослужбовець за призовом, командир 2 гранатометного взводу роти вогневої підтримки військової частини польова пошта НОМЕР_1 , старший солдат ОСОБА_4 не повернувся з лікування, на якому знаходився з 2 листопада 2015 року. Про вказані обставини майорм ОСОБА_5 командира військової частини польова пошта № НОМЕР_1 повідомлено рапортом від 8 квітня 2017 року № 548/АТО.

8. На підставі наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_2 від 8 квітня 2017 року № 1015 проведено службове розслідування по факту неповернення з лікування військовослужбовця за призовом військової частини польова пошта НОМЕР_1 командира 2 відділення гранатометного взводу роти вогневої підтримки старшого солдата ОСОБА_4 , який госпіталізований 2 листопада 2015 року з діагнозом туберкульоз. Проведення службового розслідування доручено старшому офіцеру відділення морально-психологічного забезпечення підполковнику ОСОБА_6 .

9. Результати проведеного службового розслідування оформлено актом проведення службового розслідування, який затверджено командиром військової частини польова пошта НОМЕР_2 підполковником ОСОБА_2 17 квітня 2017 року.

10. Так, службовим розслідуванням установлено, що військовослужбовець за призовом молодший сержант ОСОБА_4 , який прибув для подальшого проходження служби з військової частини польова пошта НОМЕР_4 селища Ульянівка Миколаївської області, згідно з наказом командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27 березня 2015 року № 98, зарахований до списків особового складу у розпорядження командира частини та на всі види забезпечення та направлений для проходження бойового злагодження до пункту постійної дислокації військової частини польова пошта НОМЕР_2 селища Башкирівки Чугуївського району Харківської області.

На підставі рапорту фельдшера медичної служби молодшого сержанта ОСОБА_7 від 13 липня 2016 року № 2325 наказом командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 13 липня 2016 року № 237 старший солдат ОСОБА_4 направлений для проходження військово-лікарської комісії на предмет визначення придатності для подальшого проходження служби до військової частини НОМЕР_5 міста Харкова, але, як пояснив останній, він убув не до Харківського військового шпиталю (військової частини НОМЕР_5 ), а до Військового шпиталю міста Дніпропетровська, де йому було відмовлено у проходженні ВЛК через те, що направлення на ВЛК, службова та медична характеристики не були оформлені належним чином. Тоді старший солдат ОСОБА_4 прибув для проходження ВЛК до військової частини НОМЕР_5 м. Харкова, але й там отримав відмову.

Про те, що ОСОБА_4 відмовили в шпиталі у проходженні ВЛК, останній нікого з командування частини польова пошта НОМЕР_1 не повідомив. Після цього старший солдат ОСОБА_4 вирішив поїхати у цивільну лікарню за місцем мешкання, де він проходив лікування у листопаді 2015 року. Там, після медичного огляду, останньому пояснили, що він не повністю одужав та потребує додаткового обстеження. У зв`язку з цим старший солдат ОСОБА_4 , з його слів, залишився на лікуванні у цивільному медичному закладі.

Лише 8 квітня 2017 року, після здійснення перевірки обліку особового складу військової частини польова пошта НОМЕР_1 начальником відділення персоналу військової частини польова пошта НОМЕР_2 майором ОСОБА_5 виявлена відсутність на службі старшого солдата ОСОБА_4 .

До військової частини польова пошта НОМЕР_1 останній був доставлений заступником командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 з морально-психологічного забезпечення майором ОСОБА_8 лише 10 квітня 2017 року. Документів, які б підтвердили поважні причини його відсутності на лікуванні в шпиталі та правомірності своєї відсутності на службі старший солдат ОСОБА_4 представити не зміг. Весь період своєї відсутності він проводив на власний розсуд.

У своєму поясненні старший лейтенант ОСОБА_9 вказав, що в серпні 2016 року, під час прийняття посади командира роти вогневої підтримки у теперішнього начальника штабу військової частини польова пошта НОМЕР_1 майора ОСОБА_10 , він задавав особі, яка здавала посаду, питання щодо місця знаходження старшого солдата ОСОБА_4 . На що майор ОСОБА_10 повідомив старшому лейтенанту ОСОБА_9 , що старший солдат ОСОБА_4 знаходиться на лікуванні в шпиталі. З запитанням щодо лікування підлеглого та його термінів старший лейтенант ОСОБА_9 звернувся до начальника медичної служби військової частини польова пошта НОМЕР_1 капітана ОСОБА_11 , який дав відповідь останньому, що хворі з таким діагнозом лікуються дуже значний час можливо до півтора роки, тому останнього немає можливості звільнити, поки він не одужує. Інформацію щодо місця знаходження старшого солдата ОСОБА_4 старший лейтенант ОСОБА_9 з`ясовував лише у штабі частини, де останньому повідомили, що документів про закінчення терміну лікування хворого військовослужбовця з лікувального закладу не надходило.

11. Згідно з висновками службового розслідування, старший солдат ОСОБА_4 за весь цей час у повному обсязі отримував грошове забезпечення, винагороду за участь в антитерористичній операції протягом двох місяців (жовтень-листопад 2016 року) та матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань.

Командування не вжило відповідних заходів та продовжувало виплачувати старшому солдату ОСОБА_4 грошове забезпечення, чим самим була нанесена матеріальна шкода державі у розмірі 102326 (сто дві тисячі триста двадцять шість) гривень 83 копійки.

Отримане грошове забезпечення військовослужбовець витрачав на власний розсуд. Порушення ОСОБА_4 полягало у самовільному залишені частини, що призвело до нанесення матеріальної шкоди державі.

12. Службовим розслідуванням установлені особи, які внаслідок неналежного виконання своїх службових обов`язків сприяли вчиненню даного правопорушення, а саме: позивач командир військової частини польова пошта НОМЕР_1 підполковник ОСОБА_1 , начальник штабу військової частини польова пошта НОМЕР_1 майор ОСОБА_10 , начальник медичної служби військової частини польова пошта НОМЕР_1 капітан ОСОБА_11 , командир роти вогневої підтримки старший лейтенант ОСОБА_9 , командир гранатометного взводу роти вогневої підтримки молодший лейтенант ОСОБА_12 і тимчасово виконуючий обов`язки заступника командира взводу солдат ОСОБА_13 .

13. У підсумку, відповідно до висновків службового розслідування, у діях командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 , який до 1 вересня 2016 року, тобто на момент скоєння правопорушення старшим солдатом ОСОБА_4 , виконував обов`язки начальника штабу військової частини польова пошта НОМЕР_1 , підполковника ОСОБА_1 встановлено склад дисциплінарного правопорушення, передбаченого абзацами 2, 3, 5, 7, 8 статті 11, статтею 16, абзацом 2 статті 58, абзацами 2, 5, 6, 7, 9, 21 статті 59, статтею 66, абзацами 10, 16, 17, 25, 30 статті 67, статтею 101, абзацом 9 статті 102 , абзацами 2, 13 статті 69, статтею 103, абзацами 2, 9 статті 104 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, абзацами 1, 5 статті 4 Дисциплінарного Статуту Збройних сил України, затверджених Законом України від 24.03.1999 року №548-ХІV, що покладають:

- як на військовослужбовця обов`язок: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України, поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь кожної людини, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями, вимагати від підлеглих виконання вимог Конституції України, законів України, статутів Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів;

- як на начальника штабу окремого батальйону відповідальність: знати про справжній стан справ у підрозділах полку, а також про хід виконання поставлених перед ними завдань, постійно знати про наявність особового складу, матеріальних засобів, а також щоденно керувати веденням їх обліку в полку, забезпечувати додержання штатної дисципліни, за стан обліку особового складу, фактичний стан справ у підрозділах батальйону, наявність особового складу в підрозділах батальйону;

- як на командира окремого батальйону відповідальність: знати стан справ у дорученій йому військовій частині, вміло керувати військовою частиною, як у повсякденному житті, так і під час виконання бойових завдань, завжди мати точні відомості про особовий склад, матеріальні засоби (кошти), що є у військовій частині, за штатом, списком і в наявності; встановлювати у військовій частині такий внутрішній порядок, який гарантував би неухильне виконання законів України і положень статутів Збройних Сил України, показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства, наказів і розпоряджень командирів (начальників); проводити роботу щодо зміцнення військової дисципліни, запобігання надзвичайним подіям і злочинам серед особового складу, своєчасно виявляти й усувати їх причини; аналізувати стан військової дисципліни і об`єктивно доповідати про це старшому командирові (начальникові); вживати заходів для відшкодування матеріальних збитків, заподіяних військовій частині, за виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу, за стан фінансового господарства; знати про дійсний стан справ у підрозділах полку, керувати правовим вихованням військовослужбовців полку, у разі вчинення військовослужбовцем злочину порушувати кримінальну справу і провадити дізнання; знати справжній стан військової дисципліни в полку, вживати заходів для запобігання злочинам та іншим правопорушенням, негайно доповідати старшому командирові (начальникові) про злочини, корупційні діяння та надзвичайні події в полку і повідомляти про них військового прокурора (у разі належності полку до Збройних Сил України повідомляти також начальника відповідного органу управління Служби правопорядку), керувати фінансовою діяльністю полку, розпоряджатися згідно із законодавством коштами, забезпечувати ощадливе витрачання коштів у суворій відповідності із затвердженим кошторисом, вживати заходів до відшкодування матеріальних збитків, заподіяних військовій частині, за виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу, за стан і збереження матеріальних засобів батальйону і законність їх витрачання, виховувати особовий склад батальйону в дусі поваги до військової служби.

14. Вказане порушення полягало у неналежному виконанні службових обов`язків, що призвело до порушення встановленого порядку ведення службової документації щодо обліку особового складу батальйону та нанесенню матеріальної шкоди державі.

15. Обставинами, що обтяжують дисциплінарну відповідальність, визначено те, що порушення завдало матеріальної шкоди державі та відповідно до вимог Інструкції про порядок надання доповідей і донесень про події, кримінальні правопорушення, адміністративні корупційні правопорушення, порушення військової дисципліни та їх облік у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України № 388 від 28 липня 2016 року, дане правопорушення обліковується для оцінки стану військової дисципліни у військовій частині, а також обставинами, що пом`якшують дисциплінарну відповідальність військовослужбовців, є каяття військовослужбовців.

16. Причинами та умовами, що сприяли вчиненню правопорушення, визначено недотримання посадовими особами військової частини польова пошта НОМЕР_1 положень Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, неналежний контроль за веденням службової документації щодо обліку особового складу та не володіння станом справ у підпорядкованому підрозділі з боку командування окремого батальйону.

17. Наказом командира військової частини польової пошти НОМЕР_2 підполковника ОСОБА_2 від 18 квітня 2017 року № 1089 «Про результати службового розслідування» командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_1 за неналежне виконання службових обов`язків, порушення вимог, передбачених абзацами 2, 3, 5, 7, 8 статті 11, статтею 16, абзацом 2 статті 58, абзацами 2, 5, 6, 7, 9, 21 статті 59, статтею 66, абзацами 10, 16, 17, 25, 30 статті 67, статтею 101, абзацом 9 статті 102 , абзацами 2, 13 статті 69, статтею 103, абзацами 2, 9 статті 104 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, абзацами 1, 5 статті 4 Дисциплінарного Статуту Збройних сил України, затверджених Законом України від 24 березня 1999 року № 548-ХІV, що призвело до порушення встановленого порядку ведення службової документації щодо обліку особового складу батальйону, самовільного залишення місця лікування старшим солдатом ОСОБА_4 та нанесенню останнім матеріальної шкоди державі, притягнуто до дисциплінарної відповідальності, оголошено стягнення у виді суворої догани та повної матеріальної відповідальності на загальну суму 29279,03 гривень.

18. Не погоджуючись із указаним наказом у частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, оголошення стягнення - суворої догани та повної матеріальної відповідальності на загальну суму 29279,03 гривень, позивач звернувся до суду.

ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

19. Харківський окружний адміністративний суд постановою від 7 вересня 2017 року, яку залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року, позов задовольнив частково:

19.1. скасував наказ командира військової частини польова пошта НОМЕР_2 від 18 квітня 2017 року № 1089 в частині застосування до ОСОБА_1 повної матеріальної відповідальності на загальну суму 29279,03 гривень;

19.2. у задоволенні решти позовних вимог відмовив.

20. Ухвалюючи такі рішення, суди виходили з наявності у діях (бездіяльності) позивача складу дисциплінарного проступку. Водночас суди дійшли висновку про необґрунтованість спірного наказу в частині застосування до ОСОБА_1 повної матеріальної відповідальності на загальну суму 29279,03 гривень.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

21. Не погоджуючись із ухваленими у цій справі судовими рішеннями в частині задоволення позовних вимог, командир військової частини НОМЕР_3 подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права.

22. У касаційній скарзі автор просить скасувати оскаржувані судові рішення у частині задоволення позовних вимог й ухвалити нове рішення.

23. Позивач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.

V. Джерела права й акти їх застосування

24. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

25. Підстави і порядок притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців і призваних на збори військовозобов`язаних, винних у заподіянні шкоди державі під час виконання ними службових обов`язків, передбачених актами законодавства, військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами, врегульовані правовими нормами Положення № 243/95-ВР.

26. Так, за змістом пункту 2 Положення № 243/95-ВР відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода, завдана розкраданням, пошкодженням, втратою чи незаконним використанням військового майна, погіршенням або зниженням його цінності, що спричинило додаткові витрати для військових частин, установ, організацій, підприємств та військово-навчальних закладів (далі - військові частини) для відновлення, придбання майна чи інших матеріальних цінностей або надлишкові виплати.

Військове майно - це державне майно, закріплене за відповідними військовими частинами. До нього належать: всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, паливно-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне та інше майно, а також кошти.

У випадках, передбачених пунктом 14 цього Положення, відшкодування військовослужбовцем і призваним на збори військовозобов`язаним прямої дійсної шкоди, заподіяної державі, здійснюється у кратному співвідношенні до вартості майна.

27. Пунктами 3 - 5 Положення № 243/95-ВР визначено, що військовослужбовці і призвані на збори військовозобов`язані несуть матеріальну відповідальність за наявністю:

а) заподіяння прямої дійсної шкоди;

б) протиправної їх поведінки;

в) причинного зв`язку між протиправною поведінкою і настанням шкоди;

г) вини у заподіянні шкоди.

Протиправною визнається така поведінка (дія або бездіяльність) військовослужбовця або призваного на збори військовозобов`язаного, коли він не виконує (недбало виконує) свої службові обов`язки.

Військовослужбовець або призваний на збори військовозобов`язаний визнається винним у заподіяній шкоді, якщо протиправне діяння вчинено ним умисно чи з необережності.

Відшкодування шкоди військовослужбовцями і призваними на збори військовозобов`язаними провадиться незалежно від притягнення їх до дисциплінарної чи кримінальної відповідальності за дію (бездіяльність), якою державі було заподіяно шкоди.

У разі притягнення особи, яка заподіяла матеріальну шкоду державі, до кримінальної відповідальності командир (начальник) військової частини зобов`язаний подати щодо неї цивільний позов до суду на суму невідшкодованої шкоди.

Час, протягом якого винного військовослужбовця і призваного на збори військовозобов`язаного може бути притягнено до матеріальної відповідальності, не може перевищувати строків позовної давності, встановлених чинним законодавством.

28. Згідно з пунктами 16 - 18 Положення № 243/95-ВР розмір заподіяної державі шкоди визначається за фактичними втратами на підставі даних обліку виходячи з вільних оптово-роздрібних чи договірних цін, що діють на період розгляду питання про матеріальну відповідальність, а в разі відсутності таких даних - за цінами, що обчислюються в порядку, який визначається Міністерством економіки України.

Обчислення розміру шкоди, що підлягає відшкодуванню, провадиться з урахуванням зносу військового майна за встановленими нормами.

У разі виявлення нестачі майна, термін експлуатації якого на день ревізії (перевірки) або інвентаризації закінчився, або у разі неможливості встановити час його втрати відшкодування заподіяної шкоди провадиться в розмірі 25 відсотків, а для госпрозрахункових підприємств, організацій та установ - у розмірі 50 відсотків первинної вартості майна, якого не вистачає (з урахуванням коефіцієнта кратності).

Суму стягнень за втрачене майно може бути зменшено командиром (начальником) військової частини за письмовим дозволом вищого за підлеглістю командира (начальника), а у випадках, передбачених законодавством України - судом, залежно від обставин, за яких заподіяно шкоду, ступеня вини та матеріального стану винної особи, за винятком випадків заподіяння шкоди злочинними діями, вчиненими в особистих корисливих цілях (пункт 16 Положення № 243/95-ВР).

Командири підрозділів та інші посадові особи про наявні факти заподіяння матеріальної шкоди зобов`язані негайно подати рапорт командиру (начальнику) військової частини.

У разі виявлення факту заподіяння матеріальної шкоди командир (начальник) військової частини призначає розслідування для встановлення причин виникнення шкоди, її розміру та винних осіб.

Розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня виявлення шкоди. У необхідних випадках цей термін може бути продовжено вищим за підлеглістю командиром (начальником), але не більш як на один місяць.

Розслідування не проводиться, якщо причини, розмір шкоди та винних осіб встановлено в ході ревізії (перевірки), інвентаризації, дізнання, попереднього слідства або судом.

За висновками ревізії (перевірки), інвентаризації, органу дізнання, попереднього слідства або суду командир (начальник) військової частини в п`ятиденний термін з дня одержання такого висновку видає наказ про стягнення з винної особи відповідної суми (пункт 17 Положення № 243/95-ВР).

Розслідування призначається письмовим розпорядженням командира (начальника) військової частини, який має право прийняти рішення про притягнення військовослужбовця і призваного на збори військовозобов`язаного до матеріальної відповідальності.

Розслідування провадиться посадовою особою, компетентною у питаннях обліку, зберігання та використання відповідного майна або яка має вищу юридичну освіту.

Забороняється доручати розслідування посадовій особі, яка є підлеглою чи безпосереднім начальником військовослужбовця чи військовозобов`язаного, призваного на збори, дії яких необхідно розслідувати, а також посадовим особам, які є співучасниками заподіяння матеріальної шкоди чи зацікавлені в результатах розслідування (пункт 18 Положення № 243/95-ВР).

29. При цьому відповідно до пункту 19 Положення № 243/95-ВР розслідуванням повинно бути встановлено:

в чому полягає матеріальна шкода та яка її вартісна оцінка;

якими конкретно неправомірними діями військовослужбовця або призваного на збори військовозобов`язаного заподіяно шкоду;

вимоги яких законів, військових статутів, порадників, інструкцій та інших нормативних актів при цьому було порушено;

умисно чи з необережності та з якою метою заподіяно шкоду;

чи заподіяно шкоду винною особою під час виконання службових обов`язків;

ступінь вини кожного у разі заподіяння шкоди кількома особами;

умови та причини, що сприяли заподіянню шкоди, та її наслідки.

30. Згідно з пунктом 23 Положення № 243/95-ВР командир (начальник) військової частини після розгляду матеріалів розслідування зобов`язаний особисто провести бесіду з військовослужбовцем або призваним на збори військовозобов`язаним, який притягається до матеріальної відповідальності. Якщо вину військовослужбовця чи призваного на збори військовозобов`язаного повністю доведено, командир (начальник) військової частини не пізніш як у місячний термін з дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення до матеріальної відповідальності винної особи з зазначенням розміру суми, що підлягає стягненню. У разі, коли шкоду заподіяно кількома особами, у наказі визначається точний розмір суми, що стягується окремо з кожної особи з урахуванням ступеня вини і конкретних обставин. Наказ доводиться до відома винної особи (винних осіб) під розписку. Наказ може бути оскаржено вищому командиру (начальнику) в порядку, встановленому Дисциплінарним статутом Збройних Сил України. У разі, коли у місячний термін з дня закінчення розслідування винну особу до матеріальної відповідальності не притягнуто, відшкодування заподіяної державі шкоди провадиться шляхом подання позову до відповідного суду.

VІ. Висновки Верховного Суду

31. Ухвалення рішення про притягнення до матеріальної відповідальності перебуває у площині дискреційних повноважень відповідного командира (начальника), однак таке рішення повинно бути обґрунтованим і відповідати вимогам закону, а адміністративний суд, своєю чергою, в порядку судового контролю зобов`язаний надати цьому рішенню оцінку, в тому числі в аспекті законності та обґрунтованості.

32. Як убачається з установлених судами та підтверджених матеріалами справи фактичних обставин спірних правовідносин, командир військової частини польова пошта НОМЕР_2 підполковник ОСОБА_2 , видаючи спірний наказ, порушив вимоги Положення № 243/95-ВР, а саме не обґрунтував ступеню вини кожного із винних у вищезгаданих подіях осіб і жодним чином не вмотивував, чому позивача притягнуто до матеріальної відповідальності на суму саме 29279,03 гривень.

33. Отже, колегія суддів погоджується з висновками судів про наявність підстав для задоволення позову в частині відповідних позовних вимог.

34. Доводи касаційної скарги, які не містять жодних обґрунтувань щодо неправильного застосування судами норм Положення № 243/95-ВР, не спростовують висновків судів.

35 Ухвалені у цій справі судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо оскарження наказу відповідача від 18 квітня 2017 року № 1089 у частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності не є предметом касаційного оскарження.

36. За правилами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

37. З огляду на викладене, оскаржувані судові рішення у частині, що є предметом касаційного перегляду, ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи чи є обов`язковою підставою для скасування рішення.

38. Таким чином, відповідно до приписів статті 350 КАС України касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

VIІ. Судові витрати

39. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_6 без задоволення.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 7 вересня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року у справі № 820/2096/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

ГоловуючийМ. І. Смокович

СуддіМ. В. Білак

О. А. Губська