ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/1432/18 Суддя (судді) першої інстанції: Смолій І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Бєлової Л.В., Безименної Н.В.

за участю секретаря: Островської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.05.2019 (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Константа» про визнання протиправною бездіяльності та визнання дозволу недійсним,-

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА _1 звернулась з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною бездіяльність, що полягала і полягає в нездійсненні державно архітектурно-будівельного контролю, а саме - в невжитті достатніх та необхідних заходів державного примусу щодо виявлення незаконного будівництва, його припинення усунення порушень містобудівного законодавства по об`єкту «Будівництво житлового комплексу; вул. Бородінська/ пров.Зірковий, м.Запоріжжя »; визнання недійсним дозвіл на виконання будівельних робіт № ЗП 011412193187 від 18.10.2012.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що нездійснення державного архітектурно-будівельного контролю діяльності ТОВ «Константа» призвело до формування хибного уявлення позивача про наявність у забудовника права на будівництво, і як наслідок укладення з відповідачем договору купівлі-продажу цінних паперів № 0128008-Б від 13.06.2008 на момент відсутності у ТОВ «Константа» дозволу на виконання будівельних робіт. Як зазначає позивач, будучи обізнани про відсутність у продавця права на будівництво, позивач утримався б від укладення договору купівлі-продажу цінних паперів. Заявником не надано документів, необхідних для прийняття рішення про видачу дозволу. Також, ТОВ «Константа» не отримувало вихідні дані на проектування, тобто проектна документація не відповідає вимогам ДБН А.2.2.-3-2012, що є підставою недійсності дозволу на виконання будівельних робіт.

У відзиві на адміністративний позов відповідач зазначив про порушення позивачем строків позовної давності при звернення до суду з адміністративним позовом. Також, відповідачем зазначено про те, що позивач не є суб`єктом містобудівної діяльності, тому відповідач не міг порушити його права та законні інтереси під час здійснення ним правочинів пов`язаних з інвестиціями у цінні папери суб`єкта господарювання. Позивач жодного разу не звертався до Держархбудінспекції з проханням надати інформацію про наявність чи відсутність у третьої особи права на будівництво та відповідач не може нести відповідальність з приводу необізнаності прозивача, про яку він зазначає, у позовній заяві.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 20.02.2018 позовну заяву залишено без розгляду.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2018 задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 Ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києва від 20.02.2018 скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.05.2019 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено; визнано протиправною бездіяльність Державної архітектурно-будівельної інспекції України, що полягала і полягає в нездійсненні державного архітектурно-будівельного контролю, а саме - в невжитті достатніх та необхідних заходів державного примусу щодо виявлення незаконного будівництва, його припинення, усунення порушень містобудівного законодавства по об`єкту «Будівництво житлового комплексу по АДРЕСА_1 »; визнано недійсним дозвіл на виконання будівельних робіт № ЗП 011412193187 від 18.10.2012.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Апеляційну скаргу, зокрема, обґрунтовано тим, що Державною архітектурно-будівельною інспекцією України жодним чином не порушено прав ОСОБА_1 , а відтак рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням вимог статті 242 КАС України. На думку апелянта, судом порушено права інвесторів щодо будівництва житлового комплексу по вулиці Бородінській /пров. Зірковий в м. Запоріжжі , які є кредиторами у справі про банкрутство, оскільки відповідно до постанови Господарського суду Запорізької області від 02.05.2018 по справі № 908/6167/15 ТОВ «Константа» визнано банкрутом. В апеляційній скарзі апелянт наголошує, що рішення про видачу дозволу на виконання будівельних робіт від 30.07.2012 позивачем не оскаржується, а оскаржуваний дозвіл від 18.10.2012 виданий за результатами поданих третьою особою всіх необхідних документів для переоформлення дозволу на виконання будівельних робіт. Також, зазначено, що позивач жодного разу не звертався з вимогю здійснення перевірки дотримання норм містобудівного законодавства на об`єкті будівництва ТОВ «Константа» та не звертався з проханням надати інформацію про наявність чи відсутність у третьої особи права на будівництво об`єкту нерухомості.

У відзиві на апеляційну скаргу зазначено, що доводи апеляційної скарги не спростовують фактичних обставин, встановлених судом першої інстанції, також не містять обґрунтувань про порушення ним норм матеріального або процесуального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За матеріалами справи 13.06.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Константа» (Продавець) та ОСОБА_2 (Покупець) укладено договір № 0128008-Б купівлі-продажу цінних паперів (а.с. 13).

Згідно з предметом договору Продавець зобов`язується передати у власність Покупця пакет облігацій, а Покупець зобов`язується прийняти у власність та оплатити пакет облігацій з такими характеристиками:

- Вид та категорія ЦП: іменні безпроцентні (цільові) облігації;

- Серія: А (реєстраційний номер 760/2/06 від 30.11.2006);

- Форма випуску: Бездокументарна;

- Емітент: ТОВ «Константа»

- Код ЄДРПОУ: 13622097;

- Номінальна вартість ЦП: 33 (тридцять три) грн;

- Кількість ЦП: 11 500 (одинадцять тисяч п`ятсот) штук;

- Ціна 1 ЦП: 68 (шістдесят вісім) грн 68 коп;

- Загальна вартість ЦП: 789 820, 00 грн (сімсот вісімдесят дев`ять тисяч двадцять);

- дата початку погашення ЦП - 02.07.2009;

- дата закінчення погашення ЦП - 02.09.2009;

- Права власників цінних паперів: - права купувати та продавати облігації на вторинному біржовому та позабіржовому ринках цінних паперів; - при погашенні облігацій набувати право власності на загальну площу квартири в житловому комплексі за адресою: м. Запоріжжя, вулиця Бородинська - пров . Зірковий; - права на здійснення інших операцій, що не суперечать чинному законодавству та умовам випуску;

- Умови погашення ЦП: Погашення облігацій здійснюється за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 71 , по їх номінальній вартості шляхом оформлення права власності на відповідну квартиру в житловому комплексі за адресою: м. Запоріжжя, , вулиця Бородинська – пров . Зірковий , про що складаються акти прийому - передачі відповідних приміщень, укладені між власником облігацій та емітентом, або облігації погашаються шляхом виплати власником номінальної вартості облігацій. Одна облігація Емітента дає право на придбання 0,01 (однієї сотої квадратного метру загальної площі квартири в житловому будинку за адресою: м. Запоріжжя, вулиця Бородинська – пров . Зірковий . Кількість облігацій, які приймаються до погашення, повинна відповідати площі отримуваної квартири, яка визначена в проектній документації на цю квартиру та чинному договору бронювання квартири (приміщення). Погашення облігацій відбувається за умови перерахування облігацій з рахунку в цінних паперах власника на рахунок в цінних паперах Емітента при наявності чинного Договору про бронювання квартири.

Також , 13.06.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Константа» (Виконавець) та ОСОБА_2 (Замовник) укладеного договір № 0128908Б/289 про бронювання квартири для передачі у власність (а.с. 16-18).

Відповідно до Свідоцтва про шлюб, виданого Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції від 13.09.2008 після реєстрації шлюбу позивач змінила прізвище ОСОБА_1 на ОСОБА_1 (а.с. 20).

Згідно з відповіді Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 1008-23.5/1712 від 12.06.2017 повідомлено фізичну особу ОСОБА_5 про те, що відповідно до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області надано дозвіл на виконання будівельних робіт на об`єкт: «Будівництво житлового комплексу; м. Запоріжжя, вул. Бородинська - пров. Зірковий » за № ЗП 11412129073 від 30.07.2012, а також зазначений дозвіл переоформлено за № ЗП 11412193187 від 18.10.2012 (замовник - ТОВ «Константа».

Позивач зазначає, що згідно наданої відповіді йому стало відомо, що у ТОВ «Константа» в період з 2006 року (початок будівництва) та до 30.07.2012 (дата отримання дозволу) не мало жодного дозволу на виконання будівельних робіт. Тобто, будівництво одиниці нерухомості, якою забезпечувалось виконання зобов`язань (погашення) за цільовими облігаціями згідно укладеному договору купівлі-продажу цінних паперів в момент укладання договору є самочинним, без належного договору, який давав би право на виконання будівельних-робіт.

У позовній заяві позивачем також зазначено, що після отримання третьою особою дозволу на виконання будівельних робіт, будівництво залишалось бути самочинним, оскільки дозвіл було видано відповідачем з порушеннями, а тому підлягає визнанню недійсним.

Також зазначено, що недійсність оскаржуваного дозволу полягає в тому, що замовник не надав необхідних документів для отримання дозволу, що є обов`язковою умовою для видачі такого дозволу, а тому є всі правові підстави для його скасування, оскільки відповідачем порушено права позивача як споживача.

Щодо визнання недійсним дозволу на виконання будівельних робіт № ЗП 011412193187 від 18.10.2012, колегія суддів зазначає наступне.

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17.02.2011 (далі - Закон № 3038-VI) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Питання видачі дозволу на виконання будівельних робіт регулюється статтею 37 Закону № 3038-VI.

Процедуру виконання будівельних робіт врегульовано Порядком виконання будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України N 466 від 13.04.2011 (далі - Порядок № 466).

Відповідно до п. 17 постанови КМ України № 466 від 13.04.2011 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» дозвіл на виконання будівельних робіт (далі - дозвіл) щодо об`єкта, проект якого затверджено Кабінетом Міністрів України, який розміщено на території кількох регіонів або вплив (відповідно до проектної документації) від діяльності якого після прийняття в експлуатацію буде поширюватися на два і більше регіони (Автономна Республіка Крим, області, мм. Київ та Севастополь), видається Держархбудінспекцією, а щодо іншого об`єкта - її територіальним органом за місцезнаходженням об`єкта за формою згідно з додатком 4 на безоплатній основі.

Документи для отримання дозволу, що видається Інспекцією, приймаються в дозвільному центрі за місцезнаходженням об`єкта будівництва.

Згідно з п. 18 постанови КМ України № 466 від 13.04.2011 для отримання дозволу замовник (його уповноважена особа) має право подати особисто або надіслати рекомендованим листом з описом вкладення до Інспекції за місцезнаходженням об`єкта заяву про отримання дозволу за формою згідно з додатком 5.

До заяви додаються: копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку; копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або письмова згода його власника на проведення будівельних робіт у разі реконструкції, реставрації, капітального ремонту об`єкта; копія ліцензії, яка дає право на виконання будівельних робіт, засвідчена в установленому порядку (подається у разі потреби); копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд; копії кваліфікаційних сертифікатів, засвідчені в установленому порядку, подаються з 1 червня 2012 р. (крім сертифікатів інженерів технічного нагляду, які подаються з дня набрання чинності цим Порядком).

Підставою для відмови у видачі дозволу є: неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; виявлення недостовірних відомостей у поданих документах. постанови КМ України № 466 від 13.04.2011 (п. 20 постанови КМ України № 466 від 13.04.2011).

Так , у судовому засіданні у суді першої інстанції до матеріалів справі долучено копії документів, на підставі яких, як стверджує відповідач був оформлений дозвіл (а.с. 129 - 201).

Проаналізувавши долучені до матеріалів справи документи, колегія суддів доходить висновку про відсутність у них даних звернення ТОВ «Константа» щодо отриманням дозволу у встановленій формі відповідно до діючого законодавства на час виникнення спірних правовідносин, відсутній кваліфікаційний сертифікат експерта, проектна документація не відповідає вимогам ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», виявлення недостовірних відомостей у поданих документах - копія кваліфікаційного сертифіката експерта посвідчена нотаріально 01.08.2012, а дозвіл виданий 30.07.2012.

Так , з наданих документів вбачається, що копія заяви не містить відмітки відповідача про дату надходження заяви і її реєстраційний номер.

В той же час, перший дозвіл на виконання будівельних робіт був виданий 30.07.2012, на підставі наказу ТОВ «Ділове партнерство «ЮСТ» № 23 від 27.07.2012 та 25.07.2012 набула чинності Постанова КМ № 653 від 11.07.2012, якою затверджено нову форму заяви про надання дозволу на виконання будівельних робіт. Тому, оскільки звернення за наданням дозволу відбулося після 25.07.2012, тобто заява про надання дозволу мала бути подана за новою формою, в той час як фактичні обставини свідчать, що заява оформлена згідно попередньої редакції, що на той момент втратила чинність.

В той же час, згідно нової форми, заява підписується інженером з технічного нагляду, про те в даному випадку, на заяві відсутній його підпис.

Також колегія суддів звертає увагу, що однією з підстав для відмови є невідповідність поданих документів вимогам законодавства, а саме згідно ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні рішення, а також кошториси об`єктів будівництва.

При розробленні проектної документації для будівництва враховується чинна містобудівна документація.

Не допускається розроблення проектної документації без інженерних вишукувань, що повинні бути виконані відповідно до ДБН А.2.1-1 на нових земельних ділянках.

Проектна документація для будівництва має відповідати положенням законодавства, вимогам будівельних норм та нормативних документів.

Проектувальники при розроблені проектної документації повинні забезпечити відповідність проектних рішень: архітектурним і містобудівним вимогам, визначеним у містобудівних вимогах і обмеженнях забудови земельної ділянки; вихідним даним.

До складу вихідних даних належать: містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки; завдання на проектування (Додаток Б); інші вихідні дані (додаток А).

Тобто , як вірно зазначено судом першої інстанції ТОВ «Константа» не отримано умов на проектування, а тому проектна документація не відповідає вимогам ДБН А.2.2-3-2012.

Крім того, пакет документів не містить доказів повноважень експерта, що здійснював комплексну експертизу проекту.

Положеннями постанови КМ України № 466 від 13.04.2011 затверджено форму дозволу (додаток № 4), яка має містити найменування експертної організації, код з ЄДРПОУ, дата видачі, прізвище, ім`я та по батькові відповідального експерта, серія та номер кваліфікаційного сертифікату.

Зазначене свідчить про те, що повноваження експерта засвідчуються його кваліфікаційним сертифікатом, тому доводи відповідача, що законодавством на той момент не було врегульовано питання стосовно підтвердження повноважень експерта, які здійснював комплексну експертизу проекту, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки затверджена форма дозволу положенням № 466 вимагає підтвердження повноважень експерта.

Також , відповідно до п. 18 Порядку № 466 не міститься вичерпного переліку копій кваліфікаційних сертифікатів, які додаються до заяви, а зазначається наступне: копії кваліфікаційних сертифікатів, засвідчені в установленому порядку, подаються з 01.06.2012 (крім сертифікатів інженерів технічного нагляду, які подаються з дня набрання чинності цим Порядком). Тобто, копія кваліфікаційного сертифікату експерта Чудновської Т.П. серія АЕ № 000186 виданого 21.05.2012 подана не ТОВ «Константа», а на підтвердження повноважень експерта та копія такого сертифікату від 21.05.2012 не підтверджує повноважень Чудновської Т.П. здійснювати експертизу проекту в 2006 році.

Згідно з п. 4.5 ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» частиною проектної документації є вихідні дані, до складу яких належать: містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки; завдання на проектування (Додаток Б); інші вихідні дані (додаток А), включно з технічними умовами. Тобто, станом на 2012 рік наданий ТОВ «Константа» проект будівництва не відповідав вимогам цього ДБН, оскільки не містив містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки.

Також , суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що наявна в матеріалах справи копія архітектурно-планувального завдання (а.с. 129) видано іншому замовнику будівництва - КП «Управління капітального будівництва», в той час як дозвіл на виконання будівельних робіт виданий ТОВ «Константа».

Зокрема вказані обставини свідчать про те, що проектна документація не відповідає вимогам ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», тому дозвіл на виконання будівельних робіт виданий незаконно.

Колегія суддів не бере до уваги доводи апелянта про те, що позивач не оскаржує дозвіл про видачу дозволу на виконання будівельних робіт від 30.07.2012, а оскаржуваний дозвіл від 18.10.2012 виданий за результатами поданих третьою особою всіх необхідних документів для переоформлення дозволу на виконання будівельних робіт, оскільки оформлення первинного дозволу відбулось з істотними порушеннями, то відповідно переоформлення дозволу № ЗП 011412193187 від 18.10.2012 є неправомірним.

Таким чином, позовна вимога про визнання недійсним дозвіл на виконання будівельних робіт № ЗП 011412193187 від 18.10.2012 підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності, що полягала і полягає в нездійсненні державно архітектурно-будівельного контролю, а саме - в невжитті достатніх та необхідних заходів державного примусу щодо виявлення незаконного будівництва, його припинення усунення порушень містобудівного законодавства по об`єкту «Будівництво житлового комплексу; вул. Бородінська/ пров.Зірковий, м.Запоріжжя », колегія суддів зазначає наступне.

Так , відповідно до статті 10 Закону України, № 687-XIV від 20.05.1999 «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Згідно із частиною першою ст. 627 ЦК сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Правовідносини між будівельною компанією (виробник) й фізичною особою (споживач, замовник) - це угода про послугу - будівництво житла (Судова практика з розгляду цивільних справ про захист прав споживачів (2009 - 2012 рр.) від 01.02.2013).

Враховуючи , що відповідно до п. 22 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» № 1023-ХІІ від 12.05.1991 (надалі - Закон № 1023-ХІІ), споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника, то до відносин з придбання громадянами житла в забудовника застосовуються положення Закону № 1023-ХІІ.

Статтею 5 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 №1023-ХІІ (надалі - Закон №1023-ХІІ), держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров`я і життєдіяльності.

Згідно з частиною першою ст. 15 Закону № 1023-ХІІ, споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Відповідно до Закону України «Про державний архітектурно-будівельний контроль», державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність організаційно-технічних і правових заходів, спрямованих на забезпечення дотримання законодавства, державних стандартів, норм і правил, архітектурних вимог і технічних умов, а також положень затвердженої містобудівної документації та проектів конкретних об`єктів (далі - затверджені проектні рішення), місцевих правил забудови населених пунктів усіма суб`єктами містобудівної діяльності незалежно від форм власності під час забудови територій і населених пунктів, розміщення, будівництва, реконструкції, капітального ремонту об`єктів житлово-цивільного, виробничого та іншого призначення, реставрації архітектурних пам`яток, створення інженерної та транспортної інфраструктури, виробництва будівельних матеріалів, виробів і конструкцій.

Державний архітектурно-будівельний контроль і нагляд з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція (Держархбудінспекція) та її територіальні органи.

Держархбудінспекція та її територіальні органи (далі - інспекції державного архітектурно-будівельного контролю) виконують такі функції: видача замовникам (забудовникам) та реєстрація в установленому порядку дозволів на виконання робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування об`єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств (далі - будівельні роботи); здійснення вибіркової перевірки відповідності розміщення об`єктів, виконання будівельних робіт, виробництва будівельних матеріалів, виробів і конструкцій законодавству, державним стандартам, нормам і правилам, архітектурним вимогам, технічним умовам, затвердженим проектним рішенням, а також місцевим правилам забудови населених пунктів; розгляд справ про правопорушення у сфері містобудування і прийняття відповідних рішень.

Інспекціям державного архітектурно-будівельного контролю надається право: безперешкодного доступу посадових осіб на будівництво об`єктів і підприємства, що виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, незалежно від форм власності; давати у межах своїх повноважень замовникам, проектним і будівельним організаціям, підприємствам, що виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушень законодавства, державних стандартів, норм і правил, архітектурних вимог, технічних умов, затверджених проектних рішень, місцевих правил забудови населених пунктів, вносити замовникам пропозиції про припинення фінансування об`єктів до усунення виявлених недоліків; зупиняти будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, державних стандартів, норм і правил, архітектурним вимогам, технічним умовам, затвердженим проектним рішенням, місцевим правилам забудови населених пунктів або здійснюються без дозволу на їх виконання, а також виробництво і застосування в будівництві будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, виготовлених з порушенням державних стандартів; складати протоколи про правопорушення у сфері містобудування та накладати штрафи відповідно до чинного законодавства.

Держархбудінспекція відповідно до покладених на неї завдань: видає замовникам (забудовникам) та реєструє в встановленому порядку дозвіл на виконання робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування об`єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств (далі - будівельні роботи); проводить перевірку: відповідності виконання будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічним умовам, затвердженим проектним рішенням; розглядає питання про правопорушення у сфері містобудування з прийняттям відповідних рішень; Держархбудінспекція має право: в установлених законодавством випадках проводити перевірку об`єктів будівництва і підприємств, що виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, незалежно від форми власності щодо додержання вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції; давати у межах своїх повноважень замовникам, проектним і будівельним організаціям, підприємствам, що виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, обов`язкові для виконання приписи щодо усунення фактів порушення вимог законодавства, державних стандартів, будівельних норм і правил, технічних умов, затверджених проектних рішень, місцевих правил забудови населених пунктів; вносити замовникам пропозиції щодо припинення фінансування об`єктів будівництва на період до усунення виявлених у результаті здійснення архітектурно-будівельного контролю недоліків; зупиняти будівельні роботи, що не відповідають вимогам законодавства, державних стандартів, норм і правил, технічним умовам, затвердженим проектним рішенням, місцевим правилам забудови населених пунктів або проводяться без дозволу на їх виконання; складати протоколи про правопорушення у сфері містобудування і накладати штрафи відповідно до законодавства.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», підприємства, які є замовниками будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за проведення будівельних робіт без дозволу на їх виконання або без затвердженої проектної документації.

У відповіцдності ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами (далі - інспекції державного архітектурно-будівельного контролю).

Посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю мають право: безперешкодного доступу на будівництво об`єктів і підприємства будівельної індустрії незалежно від форм власності; давати у межах своїх повноважень учасникам будівництва обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушень державних стандартів, норм і правил, а так само технічних умов або затверджених проектних рішень; зупиняти будівельні роботи, які не відповідають вимогам державних стандартів, норм і правил, затвердженим проектним рішенням або місцевим правилам забудови населених пунктів, здійснюються без дозволу на їх виконання.

Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудування є протокол, складений уповноваженою на те особою інспекції державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Разом з протоколом складається припис про усунення допущених порушень.

Рішення посадової особи інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про накладення штрафу оформлюється постановою про накладення на підприємство штрафу за правопорушення у сфері містобудування відповідно до цього Закону.

Таким чином, відповідач повинен був здійснити перевірку додержання ТОВ «Константа» затвердженої містобудівної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, відповідності виконання будівельних робіт вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, затвердженим проектним рішенням, вимогам вихідних даних; виявлення в результаті проведеної перевірки самочинного будівництва, що здійснюється ТОВ «Константа» без дозволу на виконання будівельних робіт; оформлення акту перевірки; складання припису і зупинення самочинного будівництва; складання протоколу та постанови про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудування.

Наслідком такої тривалої бездіяльності відповідача, яка полягала у не здійсненні архітектурно-будівельного контролю з метою дотримання забудовником вимог законодавства під час будівництва є порушення гарантії права власності в розумінні статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод згідно з якою кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Своєчасне не здійснення державного архітектурно-будівельного контролю відповідача призвело до хибного уявлення, зокрема, позивача щодо законності такого будівництва, та відповідно, наявності дозвільних документів, що дають право на виконання будівельних робіт.

У зв`язку з викладеним, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльність Державної архітектурно-будівельної інспекції України, що полягала і полягає в нездійсненні державного архітектурно-будівельного контролю, а саме - в невжитті достатніх та необхідних заходів державного примусу щодо виявлення незаконного будівництва, його припинення, усунення порушень містобудівного законодавства по об`єкту «Будівництво житлового комплексу по вул. Бородінська/пров. Зірковий, м. Запоріжжя».

За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.

Також , відповідачем до суду апеляційної інстанції подано заяву про повернення надміру сплаченого судового збору, обґрунтовану тим, що відповідачем за подання вказаної апеляційної скарги було надміру сплачено судовий збір у розмірі 1 585,00 грн.

Колегія суддів вважає, що заява про повернення надміру сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір», № 3674-VI від 08.07.2011, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

За подання апеляційної скарги скаржник сплатив судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом, а саме згідно з платіжним дорученням № 2104 від 07.06.2019 - 2 643,00 грн, замість 1 057,2 грн, що підлягало сплаті за подання апеляційної скарги.

Враховуючи наведене, колегія суддів доходить висновку про необхідність повернення Державній архітектурно-будівельній інспекції України судового збору, сплаченого в більшому розмірі, ніж встановлено законом, а саме згідно з платіжним дорученням № 2104 від 07.06.2019 повернути судовий збір в сумі 1 585,80 грн (одна тисяча п`ятсот вісімдесят п`ять).

Керуючись ст.ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.05.2019 - без змін.

Клопотання Державної архітектурно-будівельної інспекції України про повернення судового збору - задовольнити.

Повернути на рахунок Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, Код ЄДРПОУ 37471912) суму надмірно сплаченого судового збору у розмірі 1 585,80 грн (одна тисяча п`ятсот вісімдесят п`ять) грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 29.10.2019.

Головуючий-суддя:

А.Ю. Кучма

Судді:

Н.В. Безименна

Л.В. Бєлова