ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2019 року справа №812/1262/18

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Компанієць І.Д. (суддя-доповідач),

суддів Казначеєва Е.Г., Ястребової Л.В.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2018 року у справі № 812/1262/18 (головуючий І інстанції Н.М. Басова) за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області до Бондарівської загальноосвітньої школи I-II ступенів Старобільської районної ради Луганської області про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю),-

ВСТАНОВИВ:

Позивач просив застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до відповідача у вигляді зупинення експлуатації будівлі, споруд та приміщень за адресою: АДРЕСА_1 до повного усунення всіх порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки в зазначеній будівлі, вказаних в Акті перевірки від 03.04.2018 року № 2 (том 1, а.с 2-8).

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що подальша експлуатація будівлі, споруд та приміщень Бондарівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Старобільської районної ради Луганської області з виявленими порушеннями створює реальну та невідворотну загрозу життю та здоров`ю людей. Їх невиконання та не усунення прямою дією впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливає: на забезпечення безпеки при використанні та експлуатації будівлі, споруд, приміщень Бондарівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Старобільської районної ради Луганської області, його учнів, відвідувачів, співробітників у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі чи аварії; на ліквідацію пожежі, аварії, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, аварії, надзвичайної ситуації, на забезпечення всіх осіб, що знаходяться в будівлі індивідуальними засобами захисту органів дихання і шкіри, тощо.

Співробітники, учні та відвідувачі Бондарівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Старобільської районної ради Луганської області постійно перебувають під реальною загрозою втрати життя та отримання травм чи шкоди своєму здоров`ю через невиконання та ігнорування керівництвом та посадовими особами Відповідача вимог законодавства з питань пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2018 року позовні вимоги задоволені.

Застосовано заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Бондарівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Старобільської районної ради Луганської області у вигляді зупинення експлуатації будівлі, споруд та приміщень за адресою: АДРЕСА_1 до повного усунення всіх порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки, встановлених в Акті перевірки від 03.04.2018 року № 2 (том 1, а.с. 118-122).

Особи, які не брали участь у справі – ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , не погодившись з рішенням суду першої інстанції, звернулись з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просили скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог або залишити позов без розгляду.

Обґрунтування апеляційних скарг.

Застосовані судом першої інстанції заходи реагування порушили права, свободи та інтереси малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , які не зможуть продовжувати навчання у школі, яка є найбільш доступним та наближеним до місця проживання закладом освіти.

Суд першої інстанції прийняв оскаржуване рішення на підставі спірного акту перевірки відповідача, який не відповідає фактичним обставинам справи та містить вигадані порушення правил протипожежної та техногенної безпеки відповідачем.

Для спростування незаконно встановлених судом першої інстанції обставин справи та встановлення дійсних фактичних обставин просила суд апеляційної інстанції призначити пожежно-технічну експертизу.

Належним відповідачем у справі є Старобільська районна рада Луганської області. Судом першої інстанції недоцільно застосовані заходи реагування у вигляді заборони експлуатації будівлі, у зв`язку із відсутністю небезпеки від виявлених порушень та неправильно застосуванні норми п. 26 ч. 1 ст. 2, п. 12 ч.1 ст. 67, ч. 2 ст. 68, п. 33 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України та абз. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.

Сторони про дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.

Фактичні обставини справи.

Бондарівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Старобільської районної ради Луганської області (ідентифікаційний код 26521587, місцезнаходження: 92731, Луганська область, Старобільський район, с. Бондареве, вул. Центральна, буд. 75) у встановленому законом порядку зареєстрована юридичною особою 30.12.2003 року, 16.09.2009 року, 13771200000000692, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 06.08.2018 року за № 1004290148, є навчальним закладом, що забезпечує реалізацію права громадян на здобуття базової загальної середньої освіти, створений рішенням Старобільської районної ради від 28.11.2001 року за № 18/1 та реорганізований рішенням Старобільської районної ради від 25.08.2016 року за № 11/9 (том 1, а.с. 54-62, 115-117).

Згідно Кодексу цивільного захисту України, Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, протокольного рішення Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 року № 202, наказу Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 29.03.2018 року № 202 “Про здійснення позапланових перевірок”, наказу ГУ ДСНС України у Луганській області від 02.04.2018 року № 97-но “Про проведення позапланових перевірок”, у період з 02.04.2018 року по 03.04.2018 року на підставі посвідчення на проведення перевірки від 02.04.2018 року № 2, здійснено позапланову перевірку відповідача з метою перевірки дотримання (виконання) законодавства з питань пожежної і техногенної безпеки (том 1, а.с. 11- 13).

За наслідками перевірки позивачем складено акт від 03.04.2018 року №2 (том 1, а.с. 14-19).

Акт підписаний директором Бондарівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Старобільської районної ради Луганської області без заперечень та зауважень (а.с 18).

Актом перевірки виявлені наступні порушення в приміщенні та на території Бондарівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Старобільської районної ради Луганської області:

1. ОСОБА_5 елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (Розділ ІІІ п. 2.5 Правил пожежної безпеки України (далі - ППБУ)).

2. Персонал не забезпечено відповідними засобами захисту органів дихання (п. 2 ч. 1 ст. 20 КЦЗУ).

3. Будинки, приміщення та споруди не обладнані системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 “Системи протипожежного захисту”, а саме системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей 1-го типу та системою пожежної сигналізації, яку необхідно вивести на пульт центрального спостереження та укласти договір на постійне обслуговування з організацією, яка має ліцензію на проведення таких робіт (п.1.2 глави V ППБУ, додаток Б п.5.1. ДБН В.2.5-56:2014).

4. Не проведено ідентифікацію котельні на визначеність потенційної небезпеки (наказ МНС України № 98 від 23.02.2006 року).

5. Посадові особи та працівники не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки в порядку встановленому КМУ від 26.06.2013 року № 444 “Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у НС” (п. 1.2. Розділу ІІ ППБУ).

6. Допускається розміщення опалювальних котлів в прибудованому приміщенні до школи (п. 4.1. Розділу ІV ППБУ, п.6.54 ДБН В.2.5.-20-2001, п.3.2. Розділу ІІІ Правил безпеки систем газопостачання).

7. Біля місця розташування пожежної водойми не встановлені покажчики (об`ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світло відбивних покриттів) з нанесеними на них: літерного індексу ПВ, цифрового значення запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, котрі можуть одночасно встановлюватися на майданчику біля водойми (п. 2.1.9 Розділу V ППБУ).

8. Пожежне водоймище знаходиться в непрацездатному стані (п. 2.1. Розділу V ППБУ).

Оцінка суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ч. 1 ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно ч. 7 ст. 7 Закону України від 05.04.2007 року № 877-V “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” (далі – Закон № 877) на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

За приписами статті 4 Закону № 877 державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб`єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Відповідно до статті 47 Кодексу цивільного захисту України державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, цього Кодексу та інших законодавчих актів.

За приписами ч.ч. 1,2 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Згідно статті 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно ч. 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Підстави для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів передбачені частиною першою статті 70 Кодексу цивільного захисту України та полягають у: 1) недотриманні вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушенні вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуску і реалізації вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійсненні заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутності на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідності кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушенні правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутності або непридатності до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутності на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовності до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовності до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведенні робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (частина друга статті 70 Кодексу цивільного захисту України).

Визначення небезпечного чинника міститься у пункті 26 статті 2 Кодексу цивільного захисту України та означає складову частину небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Таким чином, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

За приписами ч. 3 ст. статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Суд зауважує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення суб`єктом господарювання виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на об`єкті підвищеної небезпеки.

Станом на момент розгляду справи, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про повне усунення порушень, встановлених актом перевірки.

Стосовно посилання апелянта, що застосовані судом першої інстанції заходи реагування порушили права, свободи та інтереси малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на освіту, суд зазначає наступне.

На підставі ч. 2 ст. 53 Конституції України держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про освіту» кожен має право на якісну та доступну освіту. Право на освіту включає право здобувати освіту впродовж усього життя, право на доступність освіти, право на безоплатну освіту у випадках і порядку, визначених Конституцією та законами України.

Частиною п`ятою статті 6 Закону України «Про загальну середню освіту» відповідальність за здобуття повної загальної середньої освіти дітьми покладається на їх батьків, а дітьми, позбавленими батьківського піклування, - на осіб, які їх замінюють, або навчальні заклади, де вони виховуються.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що батьки мають право обирати одну із визначених форм здобуття їх дитиною загальної середньої освіти, в іншому навчальному закладі.

Таким чином є неприйнятним посилання апелянта на порушення права дитини позивача на освіту в зв`язку із застосуванням заходів реагування судом першої інстанції.

Щодо посилання апелянта на обов`язок суду провести пожежно-технічну експертизу, суд зазначає наступне.

За приписами ч. 1 ст. 102 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 КАС України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Таким чином, процесуальним законом чітко визначено правові підстави та умови для призначення судової експертизи.

Перевіряючи наявність підстав для призначення судової експертизи у даній справі, судом апеляційної інстанції встановлено, що спірним питання цієї справи є застосування заходів реагування у сфері державного нагляду до відповідача у вигляді зупинення експлуатації будівлі, споруд та приміщень, до повного усунення недоліків, встановлених актом перевірки від 03.04.2018 року №2.

Суд вважає безпідставними доводи скаржника щодо проведення експертизи, з огляду на наявність в матеріалах справи необхідних доказів, на підтвердження необхідності застосування заходів реагування.

Крім того, не є доцільним проведення судової експертизи з метою перевірки наявності порушень, встановлених актом від 03.04.2018 року, з огляду на те, що минула значна кількість часу, через що є не актуальним питання відповідності наявних, на час розгляду справи судом апеляційної інстанції, порушень акту перевірки від 03.04.2018.

Доводи апелянта – ОСОБА_3 щодо недоцільності застосування до відповідача заходів реагування у вигляді заборони експлуатації будівлі, відсутності небезпеки від виявлених порушень, неправильного застосування судом першої інстанції норм п. 26 ч. 1 ст. 2, п. 12 ч.1 ст. 67, ч. 2 ст. 68, п. 33 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України та абз. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” та про фактичну відсутність порушень, які були підставою для застосування судом заходів реагування – не знайшли підтвердження під час апеляційного розгляду.

Посилання апелянта на те, що у спірних відносинах Бондарівська ЗОШ не є належним відповідачем у справі, суд апеляційної інстанції вважає безпідставним з огляду на те, що згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Бондарівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Старобільської районної ради Луганської області є юридичною особою, що забезпечує реалізацію права громадян на здобуття базової загальної середньої освіти, а тому, саме на відповідача у справі покладений обов`язок зі створення належних умов функціонування школи.

На підставі викладеного суд апеляційної інстанції погоджує висновки суду першої інстанції, що існуючі порушення у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, які зафіксовані в акті перевірки від 03.04.2018 року за № 2, в їх сукупності можуть кваліфікуватись як такі, що створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей, що є підставою для задоволення позову та застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом зупинення експлуатації будівлі, споруд, приміщень до повного усунення усіх порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки в зазначеній будівлі, вказаних в Акті перевірки від 03.04.2018 року № 2.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2018 року у справі № 812/1262/18 – залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2018 року у справі № 812/1262/18 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття 29 жовтня 2019 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29 жовтня 2019 року.

Головуючий суддя І.Д. Компанієць

Судді Е.Г. Казначеєв

Л.В. Ястребова