КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/2586/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Казанчук Г.П., за участю секретаря судового засідання Дигас В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Юхименко Ольги Леонідівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" про скасування постанов та зобов`язання повернути грошові кошти задовольнити, -

ВИКЛАД ОБСТАВИН:

ОСОБА_1 (надалі - позивач), через свого представника - адвоката Данилова А.В. звернувся до суду з позовною заявою в якій просить:

- скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни ВП №59803069 від 14.08.2019 р. про відкриття виконавчого провадження та стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Вердикт Капітал" заборгованість в розмірі 30284,06 грн. та стягнення 400 грн. витрат на проведення виконавчих дій і винагороди приватному виконавцю в сумі 3028,41 грн., всього на суму 33712,47 грн.;

- зобов`язати відповідача повернути ОСОБА_1 грошові кошти стягнуті з нього в рамках ВП №59803069 від 14.08.2019 р. за постановою "про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника" в розмірі 3701,37 грн.

Позов ОСОБА_1 мотивовано тим, що приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л. 14.08.2019 р. винесено спірну постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №59803069 щодо примусового виконання виконавчого напису нотаріуса №829 від 25.07.2019 року про стягнення з позивача боргу у сумі 33712,47 грн. на користь ТОВ "Вердикт Капітал". Позивач стверджує про незаконність цієї постанови, посилаючись на те, що виконавче провадження вчинене не за місцем виконання, позаяк зареєстроване місце проживання боржника знаходиться поза межами її виконавчого округу. З цих підстав позивач просить суд визнати протиправною та скасувати спірну постанову.

В прохальній частини позову містилось клопотання про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 17.10.2019 р. клопотання про забезпечення позову задоволено, зупинено виконання постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни ВП №59803069 від 14.08.2019 р. (а.с.39-40).

Ухвалою судді від 21.10.2019 р. відкрито спрощене позовне провадження у справі за вказаним позовом та призначено судове засідання для розгляду справи по суті. Цією ж ухвалою залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" (надалі - ТОВ "Вердикт Капітал").

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що на її виконанні перебуває виконавче провадження ВП №59993248, відкрите за заявою ТОВ "Вердикт Капітал" про примусове виконання виконавчого напису нотаріуса №3689 від 14.08.2019 року, в якій стягувач зазначив місце знаходження майна (грошових коштів) боржника - карткового рахунку № НОМЕР_1 , відкритого за місцезнаходженням стягувача в м. Києві, тобто в межах її виконавчого округу. Стверджуючи, що вказане виконавче провадження відкрито за місцезнаходженням майна (грошових коштів у формі записів на рахунках у банку) боржника, що відповідає вимогам статті 24 Закону України "Про виконавче провадження", відповідач просила суд у задоволенні позову відмовити.

Від третьої особи ТОВ "Вердикт Капітал" надійшли пояснення щодо спору, в яких товариство просить суд відмовити в задоволенні позову з підстав правомірності відкриття виконавчого провадження. Зазначає, що оскільки у позивача відкрити картковий рахунок у банку, місцезнаходження якого є місто Київ, тому відсутні підстави для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження (а.с.115-119).

Позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив суд скасувати постанову приватного виконавца виконавчого округу міста Київа Юхименко Ольгою Леонідівною від 10.09.2019 р. ВП №59803069 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (а.с.122).

У судове засідання учасники справи не прибули, що відповідно до частини 3 статті 268 КАС України не перешкоджає розгляду справи. Представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності у порядку письмового провадження (а.с.123).

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши справу в порядку письмового провадження, дослідивши надані докази, суд, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 06.02.2014 року уклав з публічним акціонерним товариством "Альфа-Банк" кредитний договір №500456288, яким Банк надає Позивальнику ( ОСОБА_2 ) кредит в сумі 13711 грн., процентна ставка 14.9%. За умовами цього договору банк відкрив позивачу рахунок № НОМЕР_2 , куди були спрямовані кредитні кошти та рахунок № НОМЕР_3 для повернення кредитних коштів (а.с.64). Термін остаточного погашення кредиту 07.02.2019 року.

У зв`язку з простроченням платежів за цим договором, приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області 25.07.2019 року вчинено виконавчий напис №829 про стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором №500456288 від 06.02.2014 року, укладеним з ПАТ "Альфа-Банк", правонаступником всіх прав та обов`язків якого є ТОВ "Кредитні Ініціативи", правонаступником всіх прав та обов`язків, якого на підставі договору факторингу №2019-ІКІ/Веста від 26.12.2018 року є ТОВ "ФК "Веста", правонаступником якого на підставі договору відступленням прав вимоги №16-01/19/1 від 16.01.2019 року є ТОВ "Вердикт Капітал" (стягувач), заборгованості за кредитним договором №500456288 від 06.02.2014 року в сумі 29634,06 грн. (а.с. 65).

Вказаний виконавчий документ у вересні 2019 року пред`явлений стягувачем ТОВ "Вердикт Капітал" для виконання до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко О.І. разом із відповідною заявою, в якій стягувач просив відкрити виконавче провадження за місцем знаходження майна (грошових коштів) боржника (а.с. 62-63).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л. від 14.08.2019 року відкрито виконавче провадження ВП №59803069 з виконання виконавчого напису №829 від 25.07.2019 р., виданого приватним нотаріусом Гамзатовою А.А. Броварського районного нотаріального округу Київської області, про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь стягувача ТОВ "Вердикт Капітал" заборгованості у розмірі 33712,47 грн. Зобов`язано боржника подати декларацію про доходи та майно та попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Стягнуто з боржника основну винагороду приватного виконавця у розмірі 3028,41 грн. (а.с. 70-71).

Вказана постанова направлена позивачу рекомендованим листом та вручена позивачу особисто 17.08.2019 року, що підтверджено копіями фіскальних чеків та інформацією про відстеження за трек-номером поштового відправлення (а.с. 106, 107).

Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л. виніс постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші дохои боржника від 10.09.2019 р., якою звернуто стягнення на отримуваний ОСОБА_3 дохід від військової частини НОМЕР_4 (а.с.78), яку направлено до військової частини НОМЕР_4 , за місцем проходження служби позивача, для виконання.

На підставі зазначеної постанови з грошового утримання позивача утримано і перераховано 400 грн., призначення платежу: витрати на проведення виконавчих дій та 2200,91 грн., призначення платежу погашення боргу у виконавчому провадженні, 1100,46 грн., призначення платежу: основна винагорода у виконавчому провадженні (а.с.22).

Не погодившись із постановами про відкриття виконавчого провадження від 14.08.2019 р. ВП №59803069 та про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, винесену приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л. від 10.09.2019 року (надалі - оскаржувані постанови), позивач звернувся до суду з даним позовом.

Отже, предметом спору переданого на вирішення адміністративного суду є законність постанови приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріусу та постанови про звернення стягнення на зарплату.

Стосовно позовної вимоги про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 3 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" установлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

За правилами пункту 10 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю, це є підставою для повернення виконавчого документу стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення.

Місце виконання рішення визначається відповідно до вимог, встановлених статтею 24 Закону.

Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Пунктом 4 частини 2 статті 23 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" передбачено, що у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.

Виконавчі округи і територіальні межі діяльності приватного виконавця визначені статтею 25 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Як свідчить інформаційна довідка №56261420191024 від 24.10.2019 р. відповідач є приватним виконавцем, виконавчий округ - м. Київ (а.с.57-58).

Позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено паспортом ОСОБА_1 (а.с.5-6).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо за ОСОБА_1 не зареєстровано жодного об`єкту нерухомого майна (а.с.24). Наявне свідчить про відсутність у позивача майна у виконавчому округу місто Київ.

Відповідач могла прийняти до виконання виконавчий напис нотаріуса у разі проживання (перебування) боржника ОСОБА_1 у м. Києві або наявності у м. Києві його майна.

Попри те, відповідач винесла постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №59803069 від 14.08.2019 року, вважаючи, що майно цього боржника знаходиться в межах її виконавчого округу.

У відзиві на позов відповідач стверджувала, що майном боржника ОСОБА_1 слід вважати картковий рахунок № НОМЕР_1 від 16.01.2019 року в валюті гривня, відкритий у ТОВ "Вердикт Капітал", що розташований за адресою: м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд 5-Б (а.с.68).

Перевіряючи доводи відповідача та третьої сторони, суд виходить з того, що за визначенням, наведеним у частині 1 статті 190 Цивільного кодексу України, майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

За змістом статей 177, 179 Цивільного кодексу України одним із різновидів майна є гроші.

Пунктом 3.1 статті 3 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачено, що кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

За визначеннями, наведеними у статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність", банк - юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків; банківська діяльність - залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб; банківські рахунки - рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов`язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів; кошти - гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

Згідно з пунктами 6.1, 6.2, 6.3 статті 6 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банки мають право відкривати рахунки резидентам України (юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, фізичним особам), нерезидентам України (юридичним особам, представництвам юридичних осіб в Україні, інвестиційним фондам та компаніям з управління активами, що діють від імені таких інвестиційних фондів, фізичним особам).

Особи, визначені в пункті 6.1 цієї статті, мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору для забезпечення своєї господарської діяльності і власних потреб.

Порядок відкриття банками рахунків та їх режими визначаються Національним банком України. Умови відкриття рахунка та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом - власником рахунка.

У статті 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" наведені види рахунків, що можуть відкриватися банками або іншими установами - учасниками платіжної системи своїм клієнтам.

Так, згідно з пунктом 7.1 цієї статті банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу) та кореспондентські рахунки.

Пунктом 7.2 статті 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", передбачено, що установа - учасник платіжної системи може відкривати рахунки учасникам платіжної системи відповідно до правил цієї платіжної системи, погоджених з Національним банком України.

Згідно з пунктом 10.3 статті 10 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" учасниками платіжної системи в Україні мають право бути банк, що має банківську ліцензію Національного банку України, а також небанківська фінансова установа, яка має ліцензію Національного банку України на переказ коштів без відкриття рахунків, які уклали договори з платіжною організацією відповідної системи.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг; фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Згідно з частиною 1 статті 6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб`єктами господарювання на підставі договору.

Статтею 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено, що банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг. До банківських послуг належать: 1) залучення у вклади (депозити) коштів та банківських металів від необмеженого кола юридичних і фізичних осіб; 2) відкриття та ведення поточних (кореспондентських) рахунків клієнтів, у тому числі у банківських металах, та рахунків умовного зберігання (ескроу); 3) розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик. Банківські послуги дозволяється надавати виключно банку.

З аналізу викладених норм, суд убачає, що установа - учасник платіжної системи може відкривати рахунки учасникам платіжної системи відповідно до правил цієї платіжної системи, погоджених з Національним банком України.

Водночас, учасниками платіжної системи в Україні мають право бути банк, що має банківську ліцензію Національного банку України, а також небанківська фінансова установа, яка має ліцензію Національного банку України на переказ коштів без відкриття рахунків, які уклали договори з платіжною організацією відповідної системи. До фінансових установ окрім банків належать кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг.

При цьому суд звертає увагу, що законодавець розмежовує поняття "фінансових послуг", що передбачає операції з фінансовими активами, які здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, або ж за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів та поняття "банківських послуг", які надаються виключно банком. Саме до банківських послуг належать, зокрема, відкриття та ведення поточних (кореспондентських) рахунків клієнтів.

Право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору для забезпечення своєї господарської діяльності і власних потреб мають особи, визначені в пункті 6.1 статті 6 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні". Вказані правовідносини виникають на підставі договорів, що укладається між таким банком і його клієнтом, що є власником рахунка.

Таким чином, підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що саме банкам належить виключне право відкривати особам, які в подальшому стають їх клієнтами згідно укладених з банком договорів, вкладні (депозитні), поточні рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу) та кореспондентські рахунки.

У спірних правовідносинах ТОВ "Вердикт Капітал" є кредитором у порядку правонаступництва у зобов`язаннях, які виникли за договором банківського рахунку, та набув право вимоги про стягнення заборгованості з позивача за кредитним договором від 06.02.2014 року. Проте, оскільки ТОВ "Вердикт Капітал" є небанківською фінансовою установою, тому не має права надавати банківські послуги та відкривати банківські рахунки. Тож позивач не має будь-яких банківських рахунків, відкритих у ТОВ "Вердикт Капітал" та не може мати грошові кошти на такому рахунку.

Доказів того, що між ТОВ "Вердикт Капітал" як фінансовою установою та позивачем як клієнтом укладено договір про надання фінансових послуг, який би передбачав відкриття йому певних рахунків у цій фінансовій установі, матеріали справи не містять.

Крім того, у заяві вих.13818655 від 29.07.2019 р. ТОВ "Вердикт Капітал" зазначає про те, що рахунок №37713818655 від 16.01.2019 р. відкрито у ТОВ "Вердикт Капітал" для обліку поточної заборгованості (а.с. 68), тобто це є внутрішня номенклатура ТОВ "Вердикт Капітал", якою ведеться облік грошової заборгованості в товаристві на підставі Положення про Облікову політику ТОВ "Вердикт Капітал".

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що позивач є власником саме банківського карткового рахунку № НОМЕР_1 у зв`язку із вищезазначеним та звертає увагу про відсутність будь-яких даних про наявність банківського карткового рахунку на ім`я позивача за місцезнаходженням у місті Київ.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, заперечуючи проти позову, не довела суду, що на момент відкриття виконавчого провадження та прийняття спірної постанови від 14.08.2019 року у позивача було наявне майно, в тому числі грошові кошти (у готівковій формі або у безготівковій формі), які б знаходились в межах виконавчого округу м. Києва. Стверджуючи, що виконавче провадження відкрито за місцезнаходженням коштів на рахунку боржника, про який зазначив стягувач у заяві про примусове виконання виконавчого напису нотаріуса, відповідач не довела, що на цей рахунок нею накладено арешт, як того вимагає частина 7 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження". У матеріалах виконавчого провадження відсутні документи, які підтверджують наявність у позивача будь-якого майна у м. Києві, зокрема за адресою: м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5-Б, яка є місцезнаходженням стягувача ТОВ "Вердикт Капітал".

Посилання відповідача на правовий висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 10.09.2018 року по справі №905/3542/15, суд відхиляє, оскільки вказана постанова прийнята щодо інших правовідносин, які виникли у зв`язку з накладенням арешту на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках боржника-юридичної особи, та не стосується спірних правовідносин, пов`язаних з відкриттям виконавчого провадження за місцезнаходженням стягувача - кредитора, який набув право вимоги за договором про відкриття банківського рахунку.

Закон України "Про виконавче провадження" і Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" визначають вимоги (критерії) до місця відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження. Право приватного виконавця відкривати виконавче провадження обмежується виконавчим округом, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України. Якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи або місцезнаходження його майна розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та на яку розповсюджується компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідний виконавчий документ та відкрити виконавче провадження щодо його примусового виконання.

Отже, суд дійшов висновку, що спірна постанова про відкриття виконавчого провадження, як рішення суб`єкта владних повноважень, не відповідає вимогам Законів України "Про виконавче провадження" та "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", оскільки відповідач прийняв до виконання виконавчий документ, місце виконання якого знаходиться поза межами її виконавчого округу є протиправною. Тому позов про визнання спірної постанови протиправною та її скасування слід задовольнити.

Стосовно позовної вимоги про скасування постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 10.09.2019 р., суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 4 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

Відповідачем в межах виконавчого провадження ВП №59803069 прийнято постанову від 10.09.2019 р. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, на підставі якої відбувається реальне стягнення коштів (а.с.35).

Відповідно до пункту 23 частини 1 статті 4 КАС України, похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Згідно пунктом 2 частини 2 статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Враховуючи висновок суду про протиправність постанови про відкриття виконавчого провадження, суд вважає за необхідне визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л. від 10.09.2019 р. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, оскільки вона винесена в рамкам виконавчого провадження, яке відкрито приватним виконавцем протиправно.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання відповідача повернути ОСОБА_1 грошові кошти стягнутих в рамках виконавчого провадження, суд зазначає наступне.

Частиною 5 статті 21 КАС України визначено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Частиною 1 статті 36 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" визначено, що рішення, дії чи бездіяльність приватного виконавця можуть бути оскаржені у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 1 статті 37 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" приватний виконавець несе за свої рішення, дії чи бездіяльність та завдану третім особам шкоду цивільно-правову, адміністративну чи кримінальну відповідальність у порядку та обсягах, установлених законом, а також дисциплінарну відповідальність у порядку, встановленому цим Законом.

Отже, на підставі саме протиправного рішення відповідача відбулось незаконне стягнення грошових коштів, чим позивачу завдана шкода, а тому грошові кошти в розмірі 3701,37 грн. повинні бути стягнути на користь позивача. Тобто, відрахування грошових коштів із грошового утримання позивача як військовослужбовця відбулось на підставі рішень відповідача, протиправність яких судом встановлена даним рішенням.

Згідно пункту 6 частини 2 статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Судовий захист повинен мати реальний механізм відновлення порушеного права, а тому скасування оскаржуваних постанов без повернення грошових коштів не відновить порушеного права позивача.

Відповідач у справі - приватний виконавець Юхименко О.Л. - у спірних правовідносинах є спеціальним суб`єктом владних повноважень, не є розпорядником бюджетних коштів, вона не є бюджетною установою та не утримується за рахунок бюджету.

Відтак, суд вважає за необхідне стягнути грошові кошти в сумі 3701,37 грн. як із самозайнятої особи, що здійснює незалежну професійну діяльність - з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни.

Згідно частини 1 статті 24 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" приватний виконавець зобов`язаний до початку здійснення діяльності застрахувати свою цивільно-правову відповідальність перед третіми особами.

Згідно інформаційної довідки №56261420191024 від 24.10.2019 р. відповідачем укладено договори страхування цивільно-правової відповідальності №ВПВ/129/18 з Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Рідна"; дата початку дії 07.12.2018 р.; дата закінчення дії 06.12.2019 р. та з ПрАТ "Страхова компанія "ОСТРА" №011019027/І дата початку дії 15.06.2019 р.; дата закінчення дії 14.06.2020 р. (а.с.57-58).

Враховуючи наведену інформацію, відповідач, якщо дійде висновку, що обставини викладені в даному судовому рішенні є страховим випадком, матиме право звернення до страхових компаній із заявою про відшкодування понесених нею витрат.

Частиною 1 статтею 157 КАС України визначено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Враховуючи викладене та у зв`язку з прийняттям рішення по вказаній справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування заходів забезпечення позову застосованих ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.10.2019 року.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Позивачем не сплачувався судовий збір, оскільки він звільнений від його сплати згідно Закону України "Про судовий збір".

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 268, 269, 287 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Юхименко Ольги Леонідівни, третя особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" (код ЄДРПОУ 36799749, м. Київ, Шевченківський район, вул. Кудрявський Узвіз,5Б) про скасування постанов та зобов`язання повернути грошові кошти задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни про відкриття виконавчого провадження ВП №59803069 від 14.08.2019 року.

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни ВП №59803069 від 10.09.2019 р. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни (вул. Поправки Юрія, 6 оф.19 м. Київ, 02094) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 ) 3701 (три тисячі сімсот одну) гривню 37 копійок.

Скасувати заходи забезпечення позову застосовані ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.10.2019р. по справі №340/2586/19.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 10-денний строк, установлений статтею 287 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук