336/2803/19

2/336/2288/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2019 року Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді Галущенко Ю.А., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» про захист прав споживача -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2019 р. ОСОБА_1 (далі за текстом позивач) звернулася позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» (далі за текстом відповідач), в якому зазначає, що між позивачем та відповідачем було укладено Договір добровільного страхування від нещасних випадків №ZPABNS-179K12Uвід 20.10.2017 року (далі за текстом договір). Під час дії вказаного договору позивач 15.10.2018 року отримала травму та тілесні ушкодження, а саме «неконсолидированный перелом блока плечевой кости в латеральных отделах без смещения, эпифиза локтевой кости без смещения, вколоченный перелом головки лучевой кости без смещения», «3-й перелом основной 5-й плюсневой кости правой стопы». З огляду на те, що спочатку медичній довідці було зазначено, що позивач отримала закритий перелам основи плюсневої кістки правої стопи та закритий перелам голівки лівої променевої кістки під знаком питання, відповідач запропонував позивачеві пройти КТ обстеження для підтвердження переламу руки. Саме на КТ обстеженні у позивача було встановлено перелам трьох кісток руки, проте відповідач на підставі наданих документів здійснив дві виплати із розрахунку 5% від страхової суми - одна сума (14.11.2018 року) за перелам ноги, друга (28.12.2018 року) - за перелам руки. Ознайомившись з «Правилами добровільного страхування від нещасних випадків №П02», Позивач довідалась, що в разі наявності переламу плечової, ліктьової та променевої кісток розмір страхового відшкодування мав складати 20% страхової суми. На запит представника позивача про підстави здійснення страхової виплати в розмірі, меншому за встановлений Правилами страхування, відповідач листом від 18.03.2019 року повідомив, що він не може врахувати Висновок комп`ютерної томографії, оскільки він не є довідкою медичного закладу. Після отримання вказаної відповіді позивач звернулась до медичного закладу та отримала довідку, в якій, з урахуванням висновку КТ, підтверджено отримання нею травми «неконсолидированный перелом блока плечевой кости в латеральных отделах без смещения, эпифиза локтевой кости без смещения, вколоченный перелом головки лучевой кости без смещения». Вказану довідку позивач 09.04.2019 року надала відповідачеві, проте отримала рішення про відмову у виплаті доплати до страхового відшкодування.

З посиланням на укладений між сторонами Договір страхування та Правила страхування позивач просила суд стягнути з відповідача 37 500,00 грн. - доплату страхової виплати за перелам трьох кісток руки з урахуванням вже сплачених 12 500,00 грн. за перелам однієї кістки.

Посилаючись на вимоги ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», та вважаючи, що відповідач мав здійснити відповідну виплату не пізніше 17.04.2019 року, позивач просила стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне виконання послуги по сплаті страхового відшкодування - за двадцять днів - 22 500,00 грн.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14.05.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, розгляд справи призначено без виклику сторін.

Відповідач направив до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову повністю. При цьому посилався на те, що відповідачем 08.07.2019 року здійснено страхове відшкодування 37 500,00 грн., про стягнення яких заявлено позивачем. При цьому, щодо вимог про стягнення пені зазначав, що позивачем невірно визначено строк початку прострочення виплати - 17.04.2019 року, оскільки згідно п. 3.5 Умов страхування по договору, що є невід`ємною частиною Договору, Страховик протягом 20 робочих днів з моменту одержання заяви про страхову виплату і документів, передбачених п. 3.3 Умов страхування, приймає рішення про здійснення або про відмову в здійсненні страхової виплати, яке оформлюється страховим актом. Згідно п. 3.6 Умов страхування по договору у разі прийняття рішення про здійснення страхової виплати, вона виплачується Страховиком Застрахованій особі протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту оформлення страхового акту. Таким чином, з урахуванням того, що довідку, яка підтверджує настання страхового випадку, позивач надала лише 09.04.2019 року, вважає, що прострочення страхової виплати відбулося після 16.05.2019 року. Крім того, відповідач заперечує проти застосування розміру пені, визначеного ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки згідно п. 1.1.3 Умов страхування по договору, що є невід`ємною частиною Договору Страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити виплату у строки та в порядку, передбачені Правилами страхування та розділом 3 цих Умов. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати шляхом сплати Страхувальнику пені у розмірі 0,01% від належної до сплати суми за кожен день прострочення.

12.09.2019 року Позивач, у зв`язку зі здійсненням відповідачем страхової виплати в сумі 37500,00 грн., надала заяву про відмову від частини позовних вимог, а саме про стягнення з відповідача 37500,00 страхової виплати.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 28.10.2019 року прийнято відмову позивача від частини позовних вимог та в цій частині провадження у справі закрито, таким чином судом розглядаються вимоги позивача про стягнення пені за несвоєчасне здійснення страхової виплати та витрат на правову допомогу.

Згідно ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами,за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше.

Клопотань від учасників справи не надходило.

Всебічно вивчивши обставини справи,дослідивши надані письмові докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.

Судом встановлено, що між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір добровільного страхування від нещасних випадків №ZPABNS-179K12Uвід 20.10.2017 року (а.с. 8).

З тексту Договору, наданого сторонами, вбачається, що Договір укладено із застосуванням майданчика цивільно-правових договорів ПАТ КБ "Приватбанк" на підставі публічної оферти страховика та усної заяви (акцепту) Страхувальника. Цей договір страхування (поліс) підписано із використанням електронного підпису шляхом введення Страхувальником в програмні комплекси майданчика ОТР-паролю, надісланого на мобільний телефон Страхувальника Провайдером. При відтворенні на папері договору страхування Страховиком може бути використано факсимільне відтворення підпису особи, уповноваженої підписувати такі договори, а також відтворення відбитка печатки технічними друкувальними приладами. Страхувальник ознайомлений із Правилами страхування та умовами страхування. Умови публічної оферти та страхування розміщені на Майданчику цивільно-правових договорів ПАТ КБ "ПриватБанк" та на сайті Страховика Умови страхування є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з п 3.1. умов страхування по договору добровільного страхування від нещасних випадків, у разі настання події, яка підпадає під ознаки страхового випадку, страхувальник або застрахована особа, повинні у строк не пізніше тридцяти днів, а у випадку смерті застрахованої особи - спадкоємець - у строк не пізніше 6 місяців з дня настання події повідомити страховика про її настання.

Пунктом 3.2 умов страхування по договору добровільного страхування від нещасних випадків встановлено, що для отримання страхової виплати страхувальник або застрахована особа у строк не пізніше тридцяти робочих днів після настання страхового випадку (при тимчасовій непрацездатності - з дня закінчення лікування), повинні звернутися до страховика із заявою про страхову виплату та надати документи, які підтверджують факт настання страхового випадку.

Розмір належної страхової виплати в залежності від виду ушкодження конкретизовано таблицею № 1 «Ушкодження здоров`я внаслідок нещасного випадку та розмір страхових виплат про страховим випадкам», яка є додатком до особливих умов добровільного страхування від нещасних випадків клієнтів фінансових установ.

Під час дії Договору позивач 15.10.2018 року отримала травму та тілесні ушкодження, а саме «неконсолидированный перелом блока плечевой кости в латеральных отделах без смещения, эпифиза локтевой кости без смещения, вколоченный перелом головки лучевой кости без смещения», «3-й перелом основной 5-й плюсневой кости правой стопы».

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про страхування" страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Позивач своєчасно - 15.10.2018 року, повідомила про настання страхового випадку та звернулась до Відповідача з відповідною заявою.

Останній документ - довідку №68/6 від 09.04.219 року, якою позивачу встановлено діагноз (мовою оригіналу): «Сросшиеся переломы блока левой плечевой кости, эпифиза локтевой кости и головки лучевой кости», позивач надала відповідачеві 09.04.2019 року.

Згідно п. 3.5 Умов страхування по договору, що є невід`ємною частиною Договору, Страховик протягом 20 робочих днів з моменту одержання заяви про страхову виплату і документів, передбачених п. 3.3 Умов страхування, приймає рішення про здійснення або про відмову в здійсненні страхової виплати, яке оформлюється страховим актом. Згідно п. 3.6 Умов страхування по договору у разі прийняття рішення про здійснення страхової виплати, вона виплачується Страховиком Застрахованій особі протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту оформлення страхового акту. Таким чином, з урахуванням того, що довідку, яка підтверджує настання страхового випадку, Позивач надала 09.04.2019 року, Відповідач відповідно до умов укладеного між сторонами Договору має 20 робочих днів для прийняття рішення про здійснення страхової виплати та 5 банківських днів після прийняття такого рішення - для здійснення страхової виплати.

Тобто, страховий акт повинен бути був складений не пізніше 10.05.2019 року (протягом 20 робочих днів) і відповідно до цього, враховуючи пункт 3.6 Умов страхування по договору, страхове відшкодування мало бути виплачене не пізніше 16.05.2019 року (протягом 5 банківських днів після затвердження страхового акту).

Таким чином, знайшли підтвердження посилання відповідача, що страхове відшкодування могло бути ним сплачено до 16.05.2019 року.

При цьому, як вбачається з наданої відповідачем копії платіжного доручення №1098 від 08.07.2019 року виплата страхового відшкодування здійснення відповідачем на користь возивача лише 08.07.2019 року, тобто з простроченням строку, визначеного Договором.

У частині п`ятій статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» установлено, що в разі якщо виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня в розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством.

Одночасно законодавством, що регулює правовідносини у сфері страхування, визначено, що в разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом (статті 992 ЦК України).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті Закону України «Про страхування», страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

А згідно з частиною четвертою статті 16 Закону України «Про страхування», однією з істотних ознак договору страхування є визначення в ньому відповідальності за невиконання або неналежне виконання умов договору.

На підставі викладеного, можна зробити висновок, що положення щодо відповідальності страховика, закріплені в Законі України «Про страхування» та главі 67 ЦК України, є спеціальними нормами права, а в Законі України «Про захист прав споживачів» - загальними.

Розмір неустойки як відповідальність страховика за договором страхування має бути визначено у такому договорі. Якщо ж такий розмір не було визначено сторонами в договорі страхування, то до спірних правовідносин застосовується частина п`ята статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», якщо укладений договір страхування спрямований на задоволення особистих потреб застрахованої особи.

Отже, на підставі наведених правових приписів, принципу заборони притягати особу двічі за одне й те саме правопорушення, а також правил застосування конкуренції правових норм, за умови, що укладений договір страхування спрямований на задоволення особистих потреб застрахованої особи, страховик несе відповідальність у вигляді розміру неустойки, визначеного в договорі страхування (у разі відсутності визначення розміру в договорі - у розмірі, визначеному в Законі України «Про захист прав споживачів»).

Аналогічну позицію викладено у висновках Верховного Суду України - у постанові від 11 березня 2015 року у справі № 6-126цс14, та підтверджено у постановах Верховного Суду у справах № 554/5207/16-ц від 18.04.2018 року, №212/1101/18 від 17.04.2019 року.

Згідно п. 1.1.3 Умов страхування по договору, що є невід`ємною частиною Договору Страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити виплату у строки та в порядку, передбачені Правилами страхування та розділом 3 цих Умов. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати шляхом сплати Страхувальнику пені у розмірі 0,01% від належної до сплати суми за кожен день прострочення

Таким чином, сторони у договорі визначили відповідальність страховика за несвоєчасну виплату страхового відшкодування, а тому підстав для стягнення пені, у порядку, визначеному частиною п`ятою статті 10 ЗУ «Про захист прав споживачів», немає.

Отже, підлягає сплаті відповідачем за несвоєчасну сплату страхового відшкодування з 17.05.2019 по 08.07.2019 пеня у розмірі 195,00 грн. (37500,00грн. х 0,01% х 52, де 37500,00 грн. - сума виплати страхового відшкодування; 0,01 % - пеня за кожен день прострочення, визначена сторонами у Договорі; 52 дні - прострочення з 17.05.2019 по 08.07.2019).

Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання про розподіл судових витрат.

Згідно із частиною 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, відповідно до ч. 9 ст. 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Судом встановлено, що фактично спір виник через неправомірні дії відповідача, що підтверджується і здійсненою ним страховою виплатою на користь позивача після звернення її з позовною заявою до суду та відкриття провадження у справі.

Таким чином, судові витрати покладаються саме на відповідача повністю.

Відповідно до вимог ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання позовних заяв в порядку цивільного судочинства майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Однак, відповідно Закону України «Про захист прав споживачів» позивачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2019 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2019 року становить 1 921,00 грн.

Таким чином, при подачі даної позовної заяви до сплати підлягав судовий збір у розмірі 768,40 грн., який підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

Також позивачем заявлено до стягнення понесені нею витрати на правничу допомогу в розмірі 2 900,00 грн.

Згідно з частинами восьмою, дев`ятою статті 141 ЦПК розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Позивачем на підтвердження понесених нею витрат на правничу допомогу подано копію Договору про надання правничої допомоги від 13.06.2018 року та Додаткової угоди до Договору про надання правничої допомоги від 13.06.2019 року, копію Акту розрахунку вартості та прийому-передачі виконаних робіт та розрахунків за Договором про надання правничої допомоги від 10.09.2019р., в якому подано детальний опис виконаних адвокатом робіт та сторонами погоджено їх вартість, копії квитанції до прибуткового касового ордера №34 від 10.09.2019р., квитанції до прибуткового касового ордера №16 від 06.05.2019р., квитанції до прибуткового касового ордера №15 від 01.03.2019р.

З урахуванням приписів ч. 9 ст. 141 ЦПК України суд стягує витрати на правничу допомогу на користь позивача в розмірі 2 900,00 грн. з відповідача.

Керуючись ст.12,13,76,81,141,258,259,265,353,355 ЦПК України, Законом України "Про страхування" ст.. 526, 990, 992 ЦК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» про захист прав споживача задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» (код ЄДРПОУ 13622789, що розташоване за адресою: місто Запоріжжя, проспект Моторобудівників, 34) на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення слати страхового відшкодування в розмірі 195,00 грн. (сто дев`яносто п`ять гривень 00 копійок).

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» (код ЄДРПОУ 13622789, що розташоване за адресою: місто Запоріжжя, проспект Моторобудівників, 34) на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 2 900,00 (дві тисячі дев`ятсот гривень 00 копійок).

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» (код ЄДРПОУ 13622789, що розташоване за адресою: місто Запоріжжя, проспект Моторобудівників, 34) судовий збір у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок) на користь держави.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення,а у разі оголошення вступної та резолютивної части рішення,зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.А.Галущенко