ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2019 року

м. Київ

Справа № 921/262/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л.В.,

судді: Губенко Н.М., Ткач І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Служби автомобільних доріг у Тернопільській області

на рішення Господарського суду Тернопільської області

(суддя - Хома С.О.)

від 30.11.2018

та постанову Західного апеляційного господарського суду

(головуючий - Бойко С.М., судді - Мирутенко О.Л., Якімець Г.Г.)

від 22.05.2019,

у справі за позовом Приватного підприємства «Приватне виробничо-комерційне підприємство «Укрєвробуд 2013»,

до Служби автомобільних доріг у Тернопільській області,

про стягнення 896 461,00 грн,

В С Т А Н О В И В:

у липні 2018 року ПП «ПВКП «Укрєвробуд 2013» звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Служби автомобільних доріг у Тернопільській області про стягнення боргу в сумі 896 461,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо оплати виконаних позивачем підрядних робіт з відновлення зношених верхніх шарів асфальтобетонних покриттів на автомобільній дорозі державного значення М19 Доманове (на Брест) - Ковель - Чернівці - Тереблече (на Бухарест) 358+250 км - 358+562 км в Тернопільській області, які виконані згідно з договором №55 від 29.10.2014.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 30.11.2018, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.05.2019, позов задоволено. Стягнуто з Служби автомобільних доріг у Тернопільській області на користь ПП «ПВКП «Укрєвробуд 2013» 896 461,00 грн.

Приймаючи рішення, господарські суди дійшли висновків, що ПП «ПВКП «Укрєвробуд 2013» виконало підрядні роботи за договором № 55 від 29.10.2014 на загальну суму 896 461,00 грн, про що складено акт виконаних робіт №5. Відповідач, отримавши акт виконаних робіт, своєчасно не надав обґрунтовану відмову від прийняття таких робіт, не заявив підряднику претензії щодо якості робіт, а отже зобов`язаний оплатити такі роботи.

Служба автомобільних доріг у Тернопільській області подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані рішення і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставами для скасування судових рішень відповідач зазначає порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанції. Стверджує, що суди не надали належної оцінки обставинам справи щодо завищення вартості робіт за договором №55 від 29.10.2014, що підтверджується актом контрольних обмірів і висновком будівельно-технічної експертизи, проведеної у кримінальному провадженні №12016210010002351. Скаржник посилається на порушення судами статті 86 ГПК України в частині надання оцінки висновку будівельно-технічної експертизи № 705/16-22 від 15.11.2016, оскільки контрольні обміри та шурфування дорожнього покриття проведено на відрізку дороги, який є предметом договору № 55 від 29.10.2014, а саме - відрізок догори 358+250 км - 358+565 км, а з тексту описової частини висновку, на думку відповідача, можливо встановити конкретну суму завищень та порушень, що вчинені підрядником. Суди не були позбавлені можливості з власної ініціативи призначити експертизу у справі для з`ясування обставин завищення вартості робіт.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Як встановлено господарськими судами, 29.10.2014 Служба автомобільних доріг у Тернопільській області (замовник) та ПП «ПВКП «Укрєвробуд 2013» (підрядник) уклали договір № 55, відповідно до умов якого замовник зобов`язався прийняти і оплатити, а підрядник виконати роботи з відновлення зношених верхніх шарів асфальтобетонного покриття на автомобільній дорозі державного значення М19 Доманове (на Брест) - Ковель - Чернівці - Тереблече (на Бухарест) 358+250 км - 358+565 км в Тернопільській області, згідно з вимогами діючих нормативно-правових актів, зокрема ДСТУ Б.Д. 1.1-1-2013 (з урахуванням доповнень та змін), СОУ 42.1-37641918-085:2012 Правила визначення вартості робіт з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування, мостів та інших транспортних споруд, ГБН Г.1-218-182:2011 (п. 1.1 договору).

Згідно з п. 2.1 договору, підрядник виконує роботи з 29.10.2014 по 31.12.2014.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що договірна ціна робіт, що доручаються підряднику за цим договором, складає 896 461,00 грн з ПДВ.

Відповідно до п. 4.1 договору, кошторисна документація надається замовником підряднику. Замовник має право вносити зміни у кошторисну документацію згідно з чинним законодавством (п. 4.2 договору).

У пункті 8.1 договору визначено, що фінансування робіт здійснюється за рахунок та в межах виділених державних коштів відповідно до умов цього договору.

Сторони домовились, що усі розрахунки за виконані роботи за цим договором здійснюються шляхом перерахування відповідних коштів на рахунок підрядника. Замовник здійснює розрахунки за виконані роботи підрядником по мірі надходження коштів на відповідний казначейський рахунок замовника, при відсутності затримки здійснення видатків обслуговуючим банком, на підставі актів приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в) та довідок про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ-3). Акти виконаних робіт готує підрядник, підписує та надає їх замовнику. Роботи вважаються виконані, коли вони прийняті замовником. Підрядник разом з представником замовника звіряє з фактично виконаними роботами. Питання щодо несвоєчасного підписання актів, а також необґрунтованої претензії щодо представлених обсягів виконаних робіт вирішується у встановленому законодавством порядку. Замовник виконує свої зобов`язання за договором лише в межах фактичних надходжень коштів (відкритих асигнувань (виділених коштів). Вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті визначаються в порядку визначеному в СОУ 42.1-37641918-085:2012, ДСТУ Б.Д.1.1-1-2013, ГБН Г.1-218-182:2011. Замовник може здійснювати проміжні платежі за виконані роботи після підписання акту приймання виконаних робіт (форма №КБ-2в) і довідки про вартість виконаних робіт та витрат (форма №КБ-3), складених відповідно до положень чинних нормативних актів, підписаних уповноваженими представниками сторін (п. п. 9.1, 9.2, 9.3, 9.4, 9.5, 9.6, 9.7, 9.8 договору).

Згідно з пунктами 10.2, 10.4, 10.5 договору, приймання - передача закінчених робіт здійснюється відповідно до вимог чинних нормативних актів, які регламентують прийняття закінчених об`єктів чи робіт в експлуатацію. Прийняття-передача закінчених робіт здійснюється на основі акта приймання-передачі відповідно до діючих норм та правил. Питання, що виникають під час приймання-передачі закінчених робіт регулюються чинним законодавством.

Строком дії договору є час, протягом якого сторони будуть здійснювати свої права та виконувати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання зобов`язань сторонами (п. п. 16.1, 16.2 договору).

Звертаючись з позовом, позивач стверджував, що на виконання умов договору № 55 ним виконано роботи з відновлення зношених верхніх шарів асфальтобетоного покриття на автомобільній дорозі державного значення М19 Доманове (на Брест) - Ковель - Чернівці - Тереблече (на Бухарест) 358+250 км - 358+565 км на загальну суму 896 461,00 грн, проте відповідач такі роботи не оплатив.

Виконання будівельних робіт за договором № 55 ПП «ПВКП «Укрєвробуд 2013» було оформлено актом виконаних робіт № 5 на суму 896 461,00 грн, який у листопаді 2014 року надано замовнику для підписання, а також у грудні 2014 року акт № 5 і довідку про вартість виконаних робіт надіслано поштою Службі автомобільних доріг у Тернопільській області повторно. Однак ці документи не були підписані відповідачем.

13.06.2018 позивачем надіслано відповідачу претензію №06/08-13 від 08.06.2018 з вимогою щодо погашення заборгованості. Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Вищенаведені обставини стали підставою для звернення ПП «ПВКП «Укрєвробуд 2013» до суду з позовом у цій справі.

Під час судового розгляду відповідач не заперечував факт виконання ПП «ПВКП «Укрєвробуд 2013» будівельних робіт за договором № 55, однак вказував на те, що виконані роботи не приймались замовником через неякісне виконання робіт та завищення їх вартості.

Відповідно до отриманих в порядку статті 81 ГПК України судом першої інстанції доказів, що містяться в матеріалах кримінального справи за №12016210010002351, відкритої 04.07.2016 за ознаками кримінального правопорушення щодо вчинення замаху на привласнення бюджетних коштів у великих розмірах з боку посадових осіб позивача під час проведення капітального ремонту автомобільної дороги М19 суди встановили таке.

Відповідно до рапорту старшого оперуповноваженого в ОВС відділу КЗЕ УСБ України в Тернопільській області від 01.07.2016 №69/8-3475 встановлено зайве врахування підрядною організацією (ПП «ПВКП «Укрєвробуд 2013») при здачі робіт з відновлення зношених верхніх шарів асфальтобетоного покриття на автомобільній дорозі державного значення М19 Доманове (на Брест) - Ковель - Чернівці - Тереблече (на Бухарест) на ділянці площею 1744 кв.м шару з чорного щебню на загальну суму 521 122,95 грн, який не встановлювався.

Згідно з довідкою головного державного фінансового інспектора Державної фінансової інспекції в Тернопільській області від 21.06.2016 №19-07-17-17/4594, перевірка повноти обсягів, вартості та якості виконаних ПП «ПВКП «Укрєвробуд 2013» робіт в період з 01.01.2012 по 01.01.2016 з ремонту автошляху державного значення М19 "Доманове - Ковель - Чернівці - Тереблече" здійснювалася на ділянці автошляху 357+000 км - 359+500 км. Встановлено зайве врахування робіт, які не виконувалися підрядником, на ділянках 357+000 км - 357+310 км та 358+880 км - 359+500 км.

На виконання вимог ухвали Господарського суду Тернопільської області від 03.10.2018 слідче управління Головного управління національної поліції в Тернопільській області листом №13160/9/2-2018 від 16.10.2018 повідомило, що у Служби автомобільних доріг в Тернопільській області було вилучено акт приймання виконаних робіт (форми № КБ-2в) з відновлення зношених верхніх шарів асфальтобетонних покриттів на автомобільній дорозі державного значення М19 Доманове - Ковель - Чернівці - Тереблече (358+250 км - 358+565 км) за договором №55 від 29.10.2014, довідка про вартість виконаних підрядних робіт.

До вказаного листа №13160/9/2-2018 від 16.10.2018 було долучено копії опису речей і документів, вилучених 21.10.2016 у Служби автомобільних доріг в Тернопільській області, акту №5 приймання виконаних будівельних робіт на суму 896 461,00 грн, договору № 55 укладеного між Службою автомобільних доріг у Тернопільській області та ПП «ПВКП «Укрєвробуд 2013», договірної ціни, постанови про закриття кримінального провадження за №12016210010002351.

Судами встановлено, що в межах кримінального провадження №12016210010002351 було проведено будівельно-технічну експертизу експертами Тернопільської філії Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, за результатами якої 15.11.2016 складено висновок №705/16-22.

Об`єктами дослідження вказаної експертизи були роботи з поточного середнього ремонту відновлення зношених верхніх шарів асфальтобетонних покриттів на автомобільній дорозі державного значення М19 Доманове (на Брест) - Ковель - Чернівці - Тереблече (на Бухарест) 357+000 км - 359+500 км в Тернопільській області, що виконувалися позивачем на підставі договорів № № 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57, 58, укладених між ПП «ПВКП «Укрєвробуд 2013» як підрядником та Службою автомобільних доріг у Тернопільській області як замовником робіт.

Згідно з висновком експертизи №705/16-22, вартість фактично виконаних підрядником робіт на ділянці автомобільної дороги державного значення М19 Доманове (на Брест) Ковель - Чернівці - Тереблече (на Бухарест) 357+000 км - 359+500 км становить 5 742 749,34 грн. Встановлено завищення вартості виконаних робіт за актами форми № КБ-2в порівняно з вартістю фактично виконаних робіт на ділянці автомобільної дороги державного значення М19 Доманове (на Брест) - Ковель - Чернівці - Тереблече (на Бухарест) 357+000 км - 359+500 км за укладеними 8 договорами сукупно в сумі 1 372 124,61 грн.

Спір у справі стосується правовідносин, що виникли з договору підряду.

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За приписами частини першої статті 853 ЦК України, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно з частиною четвертою статті 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Господарські суди попередніх інстанцій встановили, що на підтвердження виконання робіт згідно з договором № 55 позивач надав відповідачу акт приймання виконаних будівельних робіт № 5 (форми №КБ-2в) і довідку про вартість виконаних робіт (форми №КБ-3) на загальну суму 896 461,00 грн, які відповідачем не оплачені.

Акт приймання виконаних будівельних робіт № 5 (форми № КБ-2в) і довідку про вартість виконаних робіт (форми №КБ-3) позивач неодноразово направляв відповідачу, який не обґрунтував своєї відмови від підписання акта виконаних робіт і не зазначив у акті про невиконання чи неналежне виконання робіт позивачем, а причиною відмови в прийнятті робіт і їх оплаті, за твердженням відповідача, була відсутність державного фінансування. Лише у 2016 році відповідач заявив про факт завищення вартості виконаних робіт за договором № 55.

Враховуючи положення наведених вище норм законодавства, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (зокрема, шляхом надання обґрунтованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника. Проте, відповідач свої обов`язки з прийняття спірних робіт не виконав, акти та довідки залишив непідписаними без належних пояснень.

Відповідно до частин першої, третьої статті 849 ЦК України, замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Окрім того, у пунктах 5.2, 7.1, 13.1 договору № 55 передбачено право замовника у будь-який час перевіряти хід і якість робіт, не втручаючись у господарську діяльність підрядника; здійснювати контроль за якістю та кількістю матеріальних ресурсів, устаткування, техніки, як до моменту їх використання для виконання робіт, так і в процесі виконання робіт, відповідно до діючих норм та правил.

Суди встановили, що, отримавши акт № 5, відповідач не надав позивачу обґрунтовану відмову від прийняття робіт і підписання акта №5. В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про виявлені та заявлені відповідачем претензії щодо якості чи обсягу виконаних робіт на момент отримання замовником акта № 5.

За таких обставин, суди повно та всебічно дослідивши обставини справи, надавши оцінку наявним в матеріалах справи доказам, згідно з вимогами ст. 86 ГПК України, дійшли правильного висновку, що позивачем було виконано роботи за договором № 55 від 29.10.2014, а відповідач в порушення вимог статей 853, 882 ЦК України безпідставно ухилився від прийняття робіт, адже не заявив про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, та у порушення умов договору і вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, їх не оплатив.

Встановивши, що відповідач не оплатив роботи за договором № 55 від 29.10.2014, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, правомірно і обґрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача 896 461,00 грн боргу.

Щодо аргументів відповідача в касаційній скарзі на обставини завищення вартості робіт за договором №55 від 29.10.2014 з посиланнями на акт контрольних обмірів та обстежень фактично виконаних обсягів робіт від 23.05.2016 і висновок будівельно-технічної експертизи №705/16-22 від 15.11.2016, то необхідно зазначити, що ці доводи зводяться до переоцінки зібраних у справі доказів, що відповідно до ст. 300 ГПК України знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції, та були предметом розгляду господарських судів, які правильно виходили з такого.

Результати перевірки повноти обсягів, вартості та якості виконаних робіт з ремонту автомобільної дороги державного значення М19 Доманове (на Брест) - Ковель - Чернівці - Тереблече (на Бухарест), з врахуванням відомостей викладених у акті контрольних обмірів та обстежень фактично виконаних обсягів робіт від 23.05.2016, були оформлені довідкою головного державного фінансового інспектора Державної фінансової інспекції в Тернопільській області від 17.06.2016.

Ділянка 358+250 км - 358+565 км автомобільної дороги державного значення М19 Доманове (на Брест) - Ковель - Чернівці - Тереблече (на Бухарест), на якій позивач виконував роботи згідно з договором № 55, відсутня в переліку ділянок, на яких виявлено порушення з боку підрядної організації у довідці Державної фінансової інспекції в Тернопільській області. При цьому, встановлене зайве врахування робіт, які не виконувалися підрядником на ділянках 357+000 км - 357+310 км та 358+880 км - 359+500 км.

Суди зазначили, що висновок № 705/16-22 від 15.11.2016 також не є належним доказом факту завищення позивачем вартості робіт саме за договором № 55, оскільки визначення розміру завищення робіт експертами у висновках встановлено сукупно за 8 договорами, що не дає можливості встановити чи саме за договором № 55 мало місце завищення вартості робіт і в якому розмірі.

Аргумент скаржника, що суди не були позбавлені можливості з власної ініціативи призначити експертизу у справі для з`ясування обставин завищення вартості робіт відхиляється тому що, призначення судом судової експертизи має місце у випадку необхідності у спеціальних знаннях, якими не володіє суд, та у разі неможливості суду вирішити питання, що входять до предмета доказування, без її призначення, та є правом, а не обов`язком суду.

Колегія суддів Касаційного господарського суду вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду справи в місцевому та апеляційному судах представники сторін не заявляли жодних клопотань щодо призначення судової експертизи у цій справі. Згідно з ч. 1 ст. 101 ГПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Однак, відповідач не скористався таким правом та не надав такого висновку експерта до матеріалів справи.

Відповідно, у матеріалах справи відсутні та не надані відповідачем докази існування розбіжностей між якістю (обсягом) підрядних робіт, передбачених саме договором № 55 та фактично виконаних робіт, оформлених актом приймання робіт № 5. Окрім того, відповідачем належними та допустимими доказами не підтверджено, що у зв`язку з неякісним виконанням робіт об`єкт не використовується за призначенням.

Верховний Суд дійшов висновку, що звертаючись з касаційною скаргою, відповідач не спростував наведених висновків попередніх судових інстанцій та не довів неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень у справі.

При цьому, Касаційним господарським судом уже здійснювалась перевірка застосування норм матеріального та процесуального права при розгляді аналогічної справи № 921/254/18 про стягнення зі Служби автомобільних доріг у Тернопільській області на користь ПП «ПВКП «Укрєвробуд 2013» 910 670,00 грн боргу за роботи з відновлення зношених верхніх шарів асфальтобетонних покриттів на автомобільній дорозі державного значення М19 Доманове (на Брест) - Ковель - Чернівці - Тереблече (на Бухарест) 358+565 км - 358+880 км в Тернопільській області, за договором №56 від 29.10.2014, і колегія суддів у цій справі не вбачає підстав для відступу від правових позицій, викладених у постанові Верховного Суду від 16.09.2019 у справі № 921/254/18.

За таких обставин рішення першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції прийняті з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування немає.

З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно з ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись п. 13 ст. 8, ст. ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

касаційну скаргу Служби автомобільних доріг у Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Тернопільської області від 30.11.2018 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 у справі за № 921/262/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді Н. Губенко

І. Ткач