ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2019 року

м. Київ

Справа № 911/3865/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Краснова Є.В.

секретар судового засідання Лихошерст І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу першого заступника прокурора Київської області

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2019 (головуючий суддя: Разіна Т.І., судді: Михальська Ю.Б., Тищенког А.І.) та на рішення Господарського суду Київської області від 20.09.2018 (суддя Кошик А.Ю.)

за позовом першого заступника прокурора Київської області

в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України

до 1. Гостомельської селищної ради Київської області

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Земінвест"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

1. Державне підприємство "Київська лісова науково-дослідна станція"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1. ОСОБА_1 , 2. ОСОБА_2 , 3. ОСОБА_3 , 4. ОСОБА_4 , 5. ОСОБА_5 , 6. ОСОБА_6 , 7. ОСОБА_7 , 8. ОСОБА_8 , 9. ОСОБА_9 , 10. ОСОБА_10 , 11. ОСОБА_11 , 12. ОСОБА_12 , 13. ОСОБА_13 , 14. ОСОБА_14 , 15. ОСОБА_15 , 16. ОСОБА_16 , 17. ОСОБА_17 , 18. ОСОБА_18 , 19. Приватне мале підприємство "Міраж", 20. Громадська організація - дачне товариство "Чарівна роса", 21. Обслуговуючий кооператив "Гостомель-1", 22. ОСОБА_19 , 23. ОСОБА_20 , 24. ОСОБА_21 , 25. ОСОБА_22 , 26. ОСОБА_23 , 27. ОСОБА_24 , 28. ОСОБА_25 , 29. ОСОБА_26 , 30. ОСОБА_27 , 31. ОСОБА_28 , 32. ОСОБА_29 , 33. ОСОБА_30 , 34. ОСОБА_31 , 35. ОСОБА_32 , 36. ОСОБА_33 , 37. ОСОБА_34 , 38. ОСОБА_35 , 39. ОСОБА_36 , 40. ОСОБА_37 , 41. ОСОБА_38 , 42. ОСОБА_39 , 43. ОСОБА_40 , 44. ОСОБА_41 , 45. ОСОБА_42 , 46. ОСОБА_43 ,

про визнання недійсними рішень та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння

за участю:

прокурора: Гришина Т.А. (посвідчення)

відповідача-1: Гусєва Ю.М. (довіреність)

відповідача-2: Кузьмич-Браток Р.А. (адвокат),

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Перший заступник прокурора Київської області (далі - прокурор) звернувся з позовом в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України (далі - КМУ, позивач) до Гостомельської селищної ради Київської області (далі - селищна рада, відповідач-1) і Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Земінвест" (далі - відповідач-2), в якому просив:

- визнати недійсним рішення селищної ради №588-31-XXIV від 22.07.2004, №692-35-ІУ від 06.12.2004, №407-16-У від 25.04.2007, №470-18-У від 26.06.2007, №537-20-У від 27.09.2007, №538-20-У від 27.09.2007, №570-21-V від 25.10.2007 в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки громадян ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ;

- витребувати на користь держави в особі Кабінету Міністрів України з чужого незаконного володіння у Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Земінвест" земельні ділянки, які розташовані в смт. Гостомель Київської області, з кадастровими номерами 3210945900:01:011:0180, 3210945900:01:011:0167, 3210945900:01:011:0156, 3210945900:01:011:0163, 3210945900:01:011:0178, 3210945900:01:011:0176, 3210945900:01:011:0181, 3210945900:01:011:0177, 3210945900:01:011:0179, 3210945900:01:011:0166, 3210945900:01:011:0165, 3210945900:01:011:0164.

Також просив визнати поважними причини пропуску строку позовної давності для звернення до суду з позовом.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вказані рішення селищної ради, якими земельні ділянки вилучено із земель лісового фонду та в подальшому передано у власність, суперечать вимогам земельного та лісового законодавства України, оскільки спірні земельні ділянки відносяться до земель лісогосподарського призначення державної власності, у зв`язку із чим їх вилучення, зміна цільового призначення належала до компетенції органів виконавчої влади, а не місцевого самоврядування. Відтак, прокурор звернувся із позовом про визнання вказаних рішень недійсними в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки громадян, та про витребування на користь держави в особі позивача спірних земельних ділянок.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 20.09.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2019, у позові відмовлено.

2.2 Судові рішення мотивовані тим, що відповідно до норм Земельного та Лісового кодексів України в редакції, чинній на момент прийняття рішень, надання в межах селищ і сіл земельних ділянок лісового фонду та припинення права користування цими ділянками відносилося до відання саме селищних і сільських Рад народних депутатів, а отже на момент прийняття спірних рішень таким законним розпорядником була саме Гостомельська селищна рада. Надання земельних ділянок лісового фонду у тимчасове користування, яким за визначенням і є оренда, провадилось без їх вилучення у постійних користувачів, у порядку, визначеному законодавством. Кабінет Міністрів України не був наділений правом розпорядження спірною земельною ділянкою лісогосподарського призначення, а тому не мав прав як уповноважений орган власника - держави, приймати рішення та погоджувати добровільну відмову державного підприємства від права постійного користування земельною ділянкою, тому помилковим є посилання прокурора, що вилучення оспорюваної земельної ділянки повинно було проводитися виключно на підставі рішення Кабінету Міністрів України. Оскаржені рішення селищної ради прийняті уповноваженим органом з підстав, що був встановлений чинним на той момент земельним законодавством, земельна ділянка перебувала у комунальній власності та передавалась з земель запасу селищної ради. Позов заявлено в інтересах неналежного позивача - Кабінету Міністрів України, оскільки спірна земельна ділянка належить до комунальної власності територіальної громади смт Гостомель. Аргументи прокурора про те, що договір оренди земельної ділянки укладено з порушенням вимог чинного на той час законодавства, відхилені, оскільки в ході розгляду спору встановлено правомірність вибуття спірної земельної ділянки, переведення її до земель запасу і подальше надання в користування за погодженням та з відома уповноваженого органу. Таким чином, відсутні підстави стверджувати про вибуття спірної земельної ділянки з власності держави поза волею власника незаконним шляхом. Спірна земельна ділянка знаходиться у комунальній власності, відтак власником є територіальна громада смт Гостомель, на користь якої і може витребовуватись спірна земельна ділянка, за наявності достатніх правових підстав.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнюючи доводи інших учасників справи

3.1. У касаційній скарзі прокурор просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції, і справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на те, що судами невірно витлумачено та неправильно застосовано норми Земельного та Лісового кодексів України, не застосовано норми Законів України "Про землеустрій", "Про державну експертизу землевпорядної документації", що призвело до неповного з`ясування всіх обставин справи і прийняття незаконного рішення.

3.2. Судами невірно було надано пріоритет у застосуванні норм Лісового кодексу України перед Земельним кодексом України, де було визначено, що землі лісогосподарського призначення громадяни набувають у власність лише за певних особливих обставин, які не мали місце в спірних правовідносинах, а всі інші землі, які перебувають у державній власності, не підлягають передачі у приватну власність та можуть перебувати у користуванні лише спеціалізованих підприємств, установ, організацій.

3.3. Земельні ділянки, які перебувають у користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у користування за рішеннями органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права користування ними в порядку, визначеному законом.

3.4. Судами невірно застосовано норми Лісового кодексу України, які регулюють правовий інститут тимчасового користування лісами, а не землями лісогосподарського призначення.

3.5. Землі, які використовувались для забезпечення діяльності Національної академії наук, державних галузевих наук (а первинний постійний користувач землі Державне підприємство "Київська лісова науково-дослідна станція" опосередковано підпорядковане Національний академії наук України) належали до земель державної власності незалежно від їх розташування в межах чи поза межами населеного пункту і не могли передаватись ні у комунальну, ні у приватну власність.

3.6. Отже, спірні земельні ділянки відносились до земель лісогосподарського призначення державної власності та перебували у постійному користуванні Державного підприємства "Київська лісова науково-дослідна станція".

3.7. Саме матеріали лісовпорядкування були належними правовстановлюючими документами на час виникнення спірних правовідносин на право постійного користування, що суди не врахували.

3.8. Питання припинення права постійного користування спірною земельною ділянкою мала право вирішувати виключно Київська обласна державна адміністрація. Переведення лісових земель до інших категорій провадилось за згодою відповідних державних органів лісового господарства Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя і Київське державне лісогосподарське об`єднання "Київліс" та Державне підприємство "Київська лісова науково-дослідна станція" не були наділені повноваженнями щодо надання будь-яких погоджень на вилучення спірної земельної ділянки лісогосподарського призначення.

3.9. Згідно норм Земельного кодексу України в редакції, що діє з 15.03.2012, саме виключно Кабінет Міністрів України має право розпоряджатись земельними ділянками лісогосподарського призначення незалежно від площі таких земель.

3.10. Відповідач-2 подав відзив на касаційну скаргу, де просив відмовити у її задоволенні і залишити прийняті судові рішення без змін, посилаючись на законність і обґрунтованість вказаних рішень. У відзиві відповідач-2 зазначає, що він є добросовісним володільцем і відповідно до приписів ст.388 Цивільного кодексу України прокурор в інтересах Кабінету Міністрів України не має право на витребування спірної земельної ділянки, оскільки не доведено, що право розпорядження нею належало визначеному прокурором позивачу. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини допущені органами публічної влади порушення не можуть бути безумовною підставою для визнання недійсними рішень про передачу землі в порушення права власності набувача, якщо вони не допущені внаслідок винної, протиправної поведінки особи, якій ці земельні ділянки передані у власність, оскільки буде порушено принцип пропорційності втручання в майнові права відповідача-2. Сам відповідач-2 купував земельні ділянки у фізичних осіб, які належали їм на праві власності, яке посвідчувалось належними документами, а саме державними актами на право власності. Оскільки земельна ділянка на момент прийняття спірних рішень не знаходилась в розпорядженні позивача, то будь-які рішення, що приймались відносно цієї земельної ділянки не порушували прав та інтересів позивача на момент прийняття таких рішень.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами

4.1. Рішенням Гостомельської селищної ради №588-31-XXIV від 22.07.2004 виведено із земель Державного лісового фонду Київської лісової науково-дослідної станції земельну ділянку площею 6,5 га квартал 151 виділи 5, 7, 9 Першотравневого лісництва та передано до земель запасу селищної ради для рекреаційного використання з подальшою передачею вказаної земельної ділянки ГТМП "Міраж".

В подальшому, відповідно до рішення Гостомельської селищної ради №692-35-ІУ від 06.12.2004 вилучено із земель запасу земельну ділянку площею 6,1029 га (квартал 151 виділи 5, 7, 9 Першотравневого лісництва Київської лісової науково-дослідної станції) в смт. Гостомель, затверджено проект землеустрою щодо відведення і передано в оренду ГО ДТ "Чарівна роса" на 49 років для дачного будівництва в смт. Гостомель в межах Гостомельської селищної ради та укладено договір оренди вказаної земельної ділянки від 10.12.2004 №186.

Рішенням Гостомельської селищної ради №407-16-У від 25.04.2007 затверджено технічну документацію по складанню проекту відведення земельної ділянки в оренду ГО ДТ "Чарівна роса" для дачного будівництва в межах смт. Гостомель площею 6,1029 га. Цим же рішенням передано вказану земельну ділянку ОК "Гостомель-1", надано останньому дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки площею 6,1029 га в оренду на 5 років по зміні цільового призначення з дачного будівництва на житлову забудову в смт. Гостомель.

Рішенням Гостомельської селищної ради №470-18-У від 26.06.2007 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки цільове використання якої змінюється та надано в оренду ОК "Гостомель-1" земельну ділянку площею 6,1029 га для індивідуальної житлової забудови в межах смт. Гостомель на 5 років.

На підставі рішення Гостомельської селищної ради №470-18-У від 26.06.2007 між Гостомельською селищною радою та ОК "Гостомель-1" 12.10.2007 укладено договір оренди земельної ділянки під індивідуальну житлову забудову площею 6,1029 га в смт. Гостомель терміном на 5 років, зареєстрований у Ірпінському міському відділі Київської РФ Центр ДЗК 12.10.2007 за №040734000018, а також передано вказану земельну ділянку за актом прийому-передачі від 12.10.2007. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 6,1029 га за вказаним договором становить 2 059 122 грн.

Рішенням Гостомельської селищної ради №537-20-У від 27.09.2007 затверджено проект генерального плану індивідуальної житлової забудови земельної ділянки площею 6,1029 га ОК "Гостомель-1" в смт. Гостомель. Цим же рішенням названо вулиці з присвоєнням номерів земельним ділянкам: "Інтернаціональна" №№ 1/1, 2, 3/2, 4, 5, 6, 7, 8, 8-а, 9, 11, 13, 15/1, 17/2, 19, 21, 23, 25, 27, 29, 31, 33, 35, 37, 39, 41; "Олеся Гончара" №№ 3, 4, 5, 6, 7/5, 8, 10, 12/3; "Миколи Бажана" №№ 4, 6, 7, 8, 9, 10, 12, 14, 16. Земельну ділянку площею 5,3391 га, яка складається з 43 земельних ділянок, вилучено для виготовлення технічної документації з подальшою передачею в приватну власність, решту земельної ділянки площею 0,7638 га, яка залишається в загальному користуванні, надано в оренду ОК "Гостомель-1" в смт. Гостомель терміном на 5 років.

Також на підставі рішення Гостомельської селищної ради №470-18-У від 26.06.2007 іншим рішенням Гостомельської селищної ради №538-20-У від 27.09.2007 надано дозвіл членам ОК "Гостомель-1" на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку площею 5,3391 га для індивідуального житлового будівництва, господарських будівель і споруд по вул. Інтернаціональна, Олеся Гончара, Миколи Бажана в смт. Гостомель .

Вказана технічна документація затверджена рішенням Гостомельської селищної ради №570-21-У від 25.10.2007, на підставі якого ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 отримали у власність по АДРЕСА_1 земельні ділянки.

4.2. У подальшому, зазначені земельні ділянки були відчужені першими набувачами. Зокрема, протягом 29-30 серпня 2007 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 в м. Дніпропетровську посвідчили у приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Лозенко В.В. довіреності на ім`я ОСОБА_44 на право отримання Державних актів на право власності на земельні ділянки та розпорядження ними в майбутньому.

На підставі вказаних довіреностей через ОСОБА_44 на ім`я вищевказаних громадян 06.12.2007 року видано Державні акти на право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3210945900:01:011:0151, 3210945900:01:011:0172, 3210945900:01:011:0180, 3210945900:01:011:0167, 3210945900:01:011:0171, 3210945900:01:011:0156, 3210945900:01:011:0163, 3210945900:01:011:0178, 3210945900:01:011:0176, 3210945900:01:011:0181, 3210945900:01:011:0150, 3210945900:01:011:0170, 3210945900:01:011:0152, 3210945900:01:011:0177, 3210945900:01:011:0179, 3210945900:01:011:0166, 3210945900:01:011:0165, 3210945900:01 : 011:0164.

Також вказані громадяни на підставі довіреностей через ОСОБА_44 відчужили належні їм земельні ділянки з кадастровими номерами: 3210945900:01:011:0180, 3210945900:01:011:0167, 3210945900:01:011:0156, 3210945900:01:011:0163, 3210945900:01:011:0178, 3210945900:01:011:0176, 3210945900:01:011:0181, 3210945900:01:011:0177, 3210945900:01:011:0179, 3210945900:01:011:0166, 3210945900:01:011:0165, 3210945900:01:011:0164 на підставі договорів купівлі-продажу від 27.12.2007, посвідчених приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Олійник С.В. на користь ТОВ "АЛЬФА ЗЕМІНВЕСТ" по вул. Інтернаціональна №№ 29, 27, 25, 3/2, вул. Олеся Гончара №№ 4 , 6 , 8, 10, 12 /3, вул . Миколи Бажана №№ 12, 10, 8 та по вул. Інтернаціональна №№ 15/1, 13 , 11, 9, 7, 5.

4.3. Прокурор стверджує, що рішення №588-31-ХХІУ від 22.07.2004 та №692-35-ІУ від 06.12.2004 прийняті всупереч вимогам ст. ст. 12, 20, 84, 122, 149, 186 Земельного кодексу України, ст.ст. 20, 50 Закону України "Про землеустрій", п.п. 2, 9, 10, 11 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельні ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №677, оскільки ними передано в користування, а в подальшому у власність землі лісового фонду України, які заборонено передавати у власність і як об`єкти підвищеного захисту зі спеціальним режимом використання спеціальною процедурою надання та з порушенням порядку зміни категорії і цільового призначення.

Вважаючи незаконними рішення Гостомельської селищної ради №588-31-ХХІУ від 22.07.2004 та №692-35-ІУ від 06.12.2004, прокурор вважає незаконними і всі подальші рішення Гостомельської селищної ради №407-16-У від 25.04.2007, №470-18-У від 26.06.2007, №537-20-У від 27.09.2007, №538-20-V від 27.09.2007, №570-21-У від 25.10.2007 та укладені на їх підставі правочини щодо розпорядження земельними ділянками загальною площею 6,1029 га, оскільки рішення приймались, а правочини укладались на підставі незаконного виведення із лісогосподарського обороту земельних ділянок лісогосподарського призначення площею 6,5 га.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. На момент винесення першого оскарженого рішення селищної ради №588-31-XXIV від 22.07.2004 про виведення з земель Державного лісового фонду спірної земельної ділянки та передачу її до земель запасу селищної ради для рекреаційного використання з подальшою передачею вказаної земельної ділянки ГТМП "Міраж" у 2004 році були чинні наступні норми Лісового та Земельного кодексів України.

Так у статті 1 Лісового кодексу України (далі - ЛК), у редакції, що діяла на час прийняття спірних рішень ,було передбачено, що лісові відносини в Україні регулюються цим Кодексом, Законом України про охорону навколишнього природного середовища, іншими актами законодавства України (ч.1). Земельні, водні та гірничі відносини, а також відносини щодо охорони, використання і відтворення рослинного і тваринного світу в частині, не врегульованій цим Кодексом, регулюються відповідним законодавством України (ч.2 ст.1).

Згідно статті 3 ЛК ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно екологічні (водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні), естетичні, виховні та інші функції, мають обмежене експлуатаційне значення і підлягають державному обліку та охороні.

В статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК) було передбачено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (ч.1). Земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу (ч.2).

5.2. Відповідно статті 4 ЛК в редакції чинній на момент винесення рішення №588-31-XXIV від 22.07.2004 усі ліси на території України становлять її лісовий фонд. До лісового фонду належать також земельні ділянки, не вкриті лісовою рослинністю, але надані для потреб лісового господарства.

Відповідно до положень статті 5 ЛК землі лісового фонду поділяються на лісові та нелісові.

Статтею 6 ЛК визначено, що усі ліси в Україні є власністю держави. Від імені держави лісами розпоряджається Верховна Рада України. Верховна Рада України делегує відповідним Радам народних депутатів свої повноваження щодо розпорядження лісами, визначені цим Кодексом та іншими актами законодавства. Ради народних депутатів в межах своєї компетенції надають земельні ділянки лісового фонду у постійне користування або вилучають їх в порядку, визначеному Земельним та цим кодексами. Надання земельних ділянок лісового фонду у тимчасове користування провадиться без їх вилучення у постійних користувачів у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно приписів статті 9 ЛК право постійного користування земельними ділянками лісового фонду посвідчується державним актом на право постійного користування землею (ч.4). У тимчасове користування за погодженням з постійними лісокористувачами земельні ділянки лісового фонду можуть надаватися підприємствам, установам, організаціям, об`єднанням громадян, релігійним організаціям, громадянам України, іноземним юридичним особам та громадянам (далі - тимчасові лісокористувачі) для спеціального використання лісових ресурсів, потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт (ч.5). Тимчасове користування земельними ділянками лісового фонду може бути: короткостроковим - до трьох років і довгостроковим - від трьох до двадцяти п`яти років (ч.6). Право тимчасового користування земельними ділянками лісового фонду оформляється договором (ч.7).

Відповідно до статті 16 ЛК до відання селищних і сільських Рад народних депутатів у галузі регулювання лісових відносин на їх території належить, зокрема: надання земельних ділянок лісового фонду у постійне користування в межах селищ і сіл та припинення права користування ними; надання в межах селищ і сіл земельних ділянок лісового фонду у тимчасове користування для спеціального використання лісових ресурсів, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, а також за їх межами для заготівлі другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань та припинення права користування цими ділянками.

Статтею 21 ЛК визначено, що постійне користування земельними ділянками лісового фонду припиняється у випадках і порядку, передбачених Земельним кодексом України.

5.3. Відповідно до статті 149 ЗК земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування (ч.1). Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень (ч.2). Сільські, селищні, міські ради вилучають земельні ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб, крім особливо цінних земель, які вилучаються (викупляються) ними з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу (ч.3). Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні ради вилучають земельні ділянки спільної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб (ч.4). Районні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення лісового і водного господарства, крім випадків, визначених частиною дев`ятою цієї статті; в) будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі тощо) (ч.5). Обласні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами п`ятою, дев`ятою цієї статті (ч.6). Київська, Севастопольська міські державні адміністрації вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах їх територій для всіх потреб, крім випадків, визначених частиною дев`ятою цієї статті (ч.7). Рада міністрів Автономної Республіки Крим вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах міст республіканського (Автономної Республіки Крим) значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами п`ятою, дев`ятою цієї статті (ч.8). Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси першої групи площею понад 10 гектарів, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, крім випадків, визначених частинами п`ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу (ч.9). У разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується в судовому порядку (ч.10).

5.4. Фактично рішенням Гостомельської селищної ради №588-31-XXIV від 22.07.2004 було виведено із земель Державного лісового фонду Київської лісової науково-дослідної станції земельну ділянку площею 6,5 га та передано до земель запасу селищної ради для рекреаційного використання з подальшою передачею вказаної земельної ділянки ГТМП "Міраж".

Проте суди при вирішенні спору з`ясували лише, що вказана земельна ділянка перебувала в межах Гостомельського селища і відносилась до лісового фонду, а їх твердження про належність спірної землі до комунальної форми власності не підтверджено належними доказами.

При цьому, суди не звернули увагу, що відповідно до приписів ст.149 ЗК вилучати земельні ділянки надані у постійне користування селищні ради можуть комунальної форми власності, а якщо такі земельні ділянки належать до державної форми власності і перебувають в межах селища, то таке вилучення здійснюють районні державні адміністрації.

Крім того, в касаційній скарзі прокурор посилається посеред іншого на те, що виключно на припущеннях ґрунтується висновок судів про знаходження спірної землі в складі земель населеного пункту за відсутності в матеріалах справи будь-яких доказів розробки та затвердження відповідного проекту землеустрою про встановлення меж селища Гостомель і села Мостище.

5.5. В подальшому, відповідно до наступного рішення Гостомельської селищної ради №692-35-ІУ від 06.12.2004 було вилучено із земель запасу спірну земельну ділянку, затверджено проект землеустрою щодо відведення і передано в оренду ГО ДТ "Чарівна роса" на 49 років для дачного будівництва в смт. Гостомель в межах Гостомельської селищної ради та укладено договір оренди вказаної земельної ділянки від 10.12.2004 року № 186.

Статтею 19 ЗК на момент винесення вищевказаного рішення ради встановлено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісового фонду; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (ч.1). Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі (ч.2).

Відповідно до статті 55 ЗК до земель лісового фонду належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства (ч.1).

Стаття 57 ЗК встановлено, що земельні ділянки лісового фонду за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються у постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, а на умовах оренди - іншим підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи, для ведення лісового господарства, спеціального використання лісових ресурсів і для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Статтею 50 ЗК передбачено, що до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.

Згідно статті 51 ЗК до земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об`єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об`єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об`єктів стаціонарної рекреації.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень (ч.1 ст.20 ЗК). Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення (ч.2 ст.20 ЗК).

Отже, вбачається, що своїми рішенням селищна рада передала спірну земельну ділянку з земель лісового фонду до земель запасу, а з земель запасу до земель рекреаційного призначення в оренду.

5.6. Згідно зі статтею 21 ЗК порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам (пункт "а" частини 1).

Відповідно до положень статті 124 ЗК передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (ч.1). 3. Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу (ч.3).

В статті 118 ЗК, що регулює порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, визначено, що проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування (ч.9).

В статті 123 ЗК, що регулює порядок надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам, визначено, що проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об`єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки (ч.6).

Таким чином, зміна цільового призначення земельної ділянки належала на час прийняття спірних рішень до компетенції органів, які приймають рішення про передачу цих земель, проте з урахуванням вищевказаного, оскільки не встановлено належним чином уповноважений орган, який мав право вилучати земельну ділянку з постійного користування, відповідно не з`ясовано орган, що міг передавати її в оренду і змінювати цільове призначення земельної ділянки.

5.7. Як вбачається з оскаржених рішень, суди при винесенні рішень щодо дотримання порядку зміни цільового призначення не надали оцінки дотриманню процедури, а перейшли на тему належного позивача у справі, яким Кабінет Міністрів України не визнали.

Разом з тим, прокурор з урахуванням того, що вважає спірну земельну ділянку державною, і відповідно до приписів частини 9 статті 149 Земельного кодексу України в редакції чинній на момент звернення з позовом позивачем визначив особу, якій належить право вилучення лісів для нелісогосподарських потреб та відповідно до статті 8 Лісового кодексу України належить право власності на ліси.

Тобто судам слід було з`ясувати з урахуванням заявлених вимог, зокрема, про скасування рішень про вилучення земельних ділянок з постійного користування та про витребування з чужого незаконного володіння земельної ділянки, а також того, що прокурор звертається з позовом до суду в інтересах держави, в особі уповноваженого органу, повноваження якого можуть змінюватись нормативно-правовими актами, який орган відповідними повноваженнями користувався згідно приписів закону на момент звернення з позовом.

Вищевказане не дає підстави на основі встановлених обставин справи, застосувавши норми права, вирішити спір у суді касаційної інстанції.

5.8. Посеред іншого, колегія суддів звертає увагу, що рішеннями Гостомельської селищної ради №537-20-У від 27.09.2007, №538-20-У від 27.09.2007, №570-21-У від 25.10.2007, про визнання яких недійсними подано позов прокурором, фактично набувалось право власності на земельні ділянки фізичними особами.

В постанові від 21.08.2019 № 911/3681/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що вимога про скасування рішення суб`єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, ухваленого на користь фізичної особи, в якої з цього рішення виникли відповідні права та обов`язки, безпосередньо стосується прав та обов`язків цієї особи, тому відповідний спір має розглядатися судом за правилами Цивільного процесуального кодексу України. Наведене відповідає висновкам, викладеним раніше Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 04 липня 2018 року у справі №361/3009/16-ц, 07 листопада 2018 року у справі № 488/6211/14-ц, від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц, від 30 січня 2019 року у справі № 485/1472/17, від 15 травня 2019 року у справі № 522/7636/14-ц, від 15 травня 2019 року у справі №469/1346/18, від 26 червня 2019 року у справі № 911/2258/18.

Відповідно до приписів статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо, зокрема, спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Отже, оскільки таким рішеннями Гостомельської селищної ради оформлювався процес передачі земельних ділянок у приватну власність фізичних осіб, такі вимоги не можуть розглядатись в порядку господарського судочинства, що підтверджується позицією Великої Палати Верховного Суду України, що в свою чергу є підставою для закриття провадження у справі в цій частині.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (ч.1). Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права (ч.2). Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Відповідно до положень статей 308, 310 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

У п.5 ч.1 ст.308 цього Кодексу передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.

6.2. З огляду на викладене, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення та постанова попередніх судових інстанцій підлягають скасуванню, провадження у справі в частині вимог про скасування рішень Гостомельської селищної ради, що стосуються набуття права власності фізичними особами, підлягає закриттю, а справа в іншій частині вимог - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Відповідно до статті 129 ГПК України суд касаційної інстанції не вбачає правових підстав для розподілу судових витрат за результатами розгляду касаційної скарги.

Керуючись статтями 231, 300, 301, 306, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу першого заступника прокурора Київської області задовольнити частково.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2019 та рішення Господарського суду Київської області від 20.09.2018 у справі №911/3865/17 скасувати.

Провадження у справі в частині позовних вимог про скасування рішень Гостомельської селищної ради №537-20-У від 27.09.2007, №538-20-У від 27.09.2007, №570-21-У від 25.10.2007 в частині вилучення земельної ділянки площею 5,3391 га для виготовлення технічної документації з подальшою передачею в приватну власність, надання дозволу членам ОК "Гостомель-1" на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності, та затвердження такої технічної документації, закрити.

В іншій частині позовних вимог справу Господарського суду Київської області №911/3865/17 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді І.В. Кушнір

Є.В. Краснов