Провадження № 33/801/812/2019

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції Ковбаса Ю. П.

Доповідач: Рибчинський В. П.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2019 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі судді судової палати у цивільних справах Рибчинського В.П.,

за участю ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Цимбала М.А., прокурора Каменяр – Вікулової О.В.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 18 вересня 2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 18 вересня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень на користь держави.

Згідно постанови суду першої інстанції ОСОБА_1 , будучи згідно п.п. «д» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, в порушення вимог абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» несвоєчасно, без поважних причин, подав декларацію особи, яка припиняє діяльність пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, чим вчинив адміністративне правопорушення пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Не погоджуючись з такою постановою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на її незаконність, просив скасувати оскаржувану постанову, а провадження у справі закрити.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, вивчивши апеляційну скаргу, апеляційний суд приходить до висновків, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 13 статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктами декларування - є особи, зазначені у пункту 1, підпункті «а» пункту 2 частини 1 ст. 3 Закону, інші особи, зобов`язані подавати декларації відповідно до цього Закону.

Згідно ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , обіймаючи посаду старшого оперуповноваженого з ОВС сектору активних заходів оперативного управління Головного управління ДФС у Вінницькій області, тобто являючись суб`єктом декларування, відповідно до ст. 1, п.п. «д» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», був зобов`язаний подати декларацію суб`єкта декларування, який припиняє діяльність, пов`язану із виконанням функцій держави за період неохоплений попередніми деклараціями, включаючи останній день такого періоду, тобто ОСОБА_1 мав подати декларацію 14.09.2018 року до 23:59 год.

У порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_1 подав декларацію суб`єкта декларування, який припиняє діяльність, пов`язану із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування 17 вересня 2018 року о 18:24 год., що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування /а. с. 9/.

Тобто, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП - несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Доводи ОСОБА_1 про те, що його притягнуто до адміністративної відповідальності у порушення строків накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП є безпідставними.

Відповідно до ч. 3 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 164-14, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення - дати, коли уповноваженим органом на складання протоколу було отримано останні документи (докази), які давали можливість дійти висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу корупційного діяння, тобто, в даному випадку 20 серпня 2019 року, а не з дня його вчинення, і на час прийняття суддею постанови вказаний строк не минув.

Разом з тим, при обранні покарання ОСОБА_1 , відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП слід врахувати притягнення ОСОБА_1 вперше до адміністративної відповідальності, те, що ОСОБА_1 намагався вчасно подати декларацію, що підтверджується довідкою НАЗК щодо послідовності дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (а.с. 48), а також те, що вчинене ним адміністративне правопорушення не становить значної суспільної небезпеки, не завдало збитків державним чи суспільним інтересам, ОСОБА_1 не мав умислу уникнути фінансового моніторингу доходів, про що свідчить та обставина, що декларацію ним подано з незначною затримкою – 17 вересня 2018 року об 18 год. 24 хв.

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про запобігання корупції» відомості про осіб, яких притягнуто до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної або цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, а також про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв`язку з вчиненням корупційного правопорушення, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, що формується та ведеться Національним агентством.

Згідно ст. 65 цього ж Закону за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Такі особи підлягають звільненню із займаної ними посади в порядку встановленому законом.

Враховуючи викладене та співставляючи наслідки притягнення особи до адміністративної відповідальності з фактичними обставинами справи і особою правопорушника, вважаю, що вони є надмірними, оскільки фактично позбавлять його можливості займати посади в державних органах та органах місцевого самоврядування, тобто можливості працевлаштуватися.

За змістом ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

При цьому зазначена норма закону не містить будь-якого переліку умов або обставин, наявність яких вказувала на малозначність правопорушення, а також застережень щодо неможливості її застосування до окремих складів адміністративних правопорушень.

Враховуючи встановлені у справі обставини, які у достатній мірі не були враховані в суді першої інстанції, оцінюючи в сукупності дії, наслідки та ставлення ОСОБА_1 до вказаних дій, з урахуванням даних, що характеризують його особу, відсутності суспільної шкоди його діяння, вважаю можливим застосувати до нього положення ст. 22 КУпАП та звільнити його від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю вчиненого ним адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням, якого буде достатньо для виховання ОСОБА_1 та запобігання вчинення ним нових правопорушень.

На підставі вище зазначеного, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, постанова суду першої інстанції - скасуванню з постановленням нового судового рішення про звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 172-6 КУпАП у зв`язку з малозначністю вчиненого ним адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 22, ч. 2 ст. 284, ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 18 вересня 2019 року скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою ОСОБА_1 з застосуванням ст. 22 КУпАП звільнити від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП у зв`язку з малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням.

Провадження у справі закрити.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Вінницького

апеляційного суду: В.П. Рибчинський