УХВАЛА

22 жовтня 2019 року

Київ

справа №9901/518/19

адміністративне провадження №П/9901/518/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Головуючого судді Юрченко В.П.,

Суддів: Васильєвої І.А., Гусака М.Б., Хохуляка В.В., Усенко Є.В. перевіривши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювас-Трансросс» до Президента України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Рада національної безпеки і оборони України, про визнання протиправним та скасування частково Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 березня 2019 року «Про застосування, скасування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» №82/2019 від 19 березня 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

25 вересня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ювас-Трансросс» звернулось до Верховного Суду як суду першої інстанції із позовною заявою до Президента України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Рада національної безпеки і оборони України, про визнання протиправним та скасування Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 березня 2019 року «Про застосування, скасування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» №82/2019 від 19 березня 2019 року. Позивач просив суд визнати протиправним та скасувати зазначений Указ в частині введення в дію рядка 169 додатку 2.

Ухвалою Верховного Суду від 30 вересня 2019 року позовну заяву Товариства залишено без руху для усунення недоліків, у зв`язку з пропуском строку звернення до суду позивачем, а також не наданням заяви про поновлення цього строку та доказів поважності причин його пропуску. Судом зазначено, що офіційне оприлюднення спірного Указу здійснено в газеті «Урядовий кур`єр» від 21 березня 2019 року - № 55 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/82/2019), а до суду позивач звернувся 25 вересня 2019 року, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду. Позивачу запропоновано надати заяву про поновлення строку звернення до суду, з зазначенням обґрунтованих підстав поважності причин його пропуску. Для усунення недоліків позивачу встановлено строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали.

10 жовтня 2019 року, з метою усунення недоліків, позивач подав заяву про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом. В обґрунтування поважності причин строку звернення до суду позивач зазначив, що ним не пропущений такий строк, адже про існування оскаржуваного Указу він дізнався в перший робочий день тижня 08 квітня 2019 року із інформації, викладеної на офіційному сайті «Офіційний вісник Президента України» (опубліковано в п`ятницю 5 квітня 2019 року). Таким чином, позивач наполягає на тому, що звернувся з позовом щодо оскарження Указу Президента в межах строків, передбачених частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). З таких підстав, початком перебігу строку звернення з адміністративним позовом до суду, в розумінні частини другої статті 122 КАС України, вважає 8 квітня 2019 року (з моменту, коли він дізнався про порушення його прав, свобод та інтересів), а не дату опублікування Указу - 21 березня 2019 року, як зазначено Судом в ухвалі від 30 вересня 2019 року.

Крім того, позивач вказує на те, що відповідно до пункту 7 Указу Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» від 10 червня 1997 року №503/97 (далі - Указ №503/97) оскаржуваний ним Указ не спрямований на регулювання загальних суспільних відносин, що містить права, направлені на неодноразове застосування, а тому він мав би йому доводитись до відома, шляхом направлення для ознайомлення. Оскільки Указ опублікований, то в такому випадку, строк звернення до адміністративного суду, який передбачений статтею 122 КАС України не застосовується, в силу приписів частини третьої статті 264 КАС України, відповідно до якого, нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.

Суд вважає такі доводи позивача необґрунтованими, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але таке право не є абсолютним та обмежується на законодавчому рівні, зокрема строками звернення до суду.

Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з пунктом 1 Указу №503/97 установлено, що закони України, інші акти Верховної Ради України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України не пізніш як у п`ятнадцятиденний строк після їх прийняття у встановленому порядку і підписання підлягають оприлюдненню державною мовою в офіційних друкованих виданнях.

Офіційними друкованими виданнями є:

«Офіційний вісник України»;

газета «Урядовий кур`єр».

Оскаржуваний позивачем Указ Президента України від 19 березня 2019 року №82/2019 оприлюднено в газеті «Урядовий кур`єр» від 21 березня 2019 року № 55. Тобто, саме з цієї дати вважається, що позивач повинен був дізнатись про існування оскаржуваного ним Указу, тобто з моменту його офіційного опублікування. Таким чином доводи, що він ознайомився із даним Указом в перший робочий день тижня - 8 квітня 2019 року, після його опублікування в іншому офіційному виданні - 5 квітня 2019 року, є необґрунтованими. Власне, відомості про публікацію оскаржуваного позивачем Указу вказані на звороті примірника Указу, яка долучена ним до адміністративного позову.

Крім того, як убачається із пункту 3 оскаржуваного позивачем Указу, він набирає чинності з дня його опублікування. Тобто, шестимісячний строк, перебіг якого розпочався з 21 березня 2019 року, закінчився 21 вересня 2019 року, тоді як позов Товариством було подано лише 25 вересня 2019 року.

Доводи позивача відносно того, що спірний Указ як нормативно-правовий акт може бути оскаржений протягом всього строку його чинності відповідно до частини третьої статті 264 КАС України, оскільки відповідачем було застосовано порядок його оприлюднення аналогічний порядку для акта нормативно-правового характеру, а не акта індивідуальної дії, є помилковими, з таких підстав. Акти загального значення розраховані на неодноразове застосування та їх дія розповсюджується на необмежене коло осіб, і, зазвичай, містять хоча б одну норму права. Спірний Указ Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 березня 2019 року «Про застосування, скасування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» №82/2019 від 19 березня 2019 року немає жодної ознаки нормативно-правового акта, а факт його опублікування не свідчить, що цей акт є нормативно-правовим актом.

Відповідно до пункту 7 Указу №503/97, - акти Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, які не мають загального значення чи нормативного характеру, можуть не публікуватися за рішенням відповідного органу. Ці акти та акти з обмежувальними грифами офіційно оприлюднюються шляхом надіслання відповідним державним органам та органам місцевого самоврядування і доведення ними до відома підприємств, установ, організацій та осіб, на яких поширюється їх чинність. Тобто, для не нормативно-правових актів встановлений додатковий альтернативний спосіб доведення до відома осіб, яких він стосується.

Згідно з частинами першою та другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

В даному спорі Суд приходить до висновку, що підстави, які зазначені в заяві позивачем є неповажними причинами пропуску строку звернення до суду, що має наслідком повернення позовної заяви.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 123, 169, 243, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювас-Трансросс» до Президента України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Рада національної безпеки і оборони України про визнання протиправним та скасування Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 березня 2019 року «Про застосування, скасування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» №82/2019 від 19 березня 2019 року - повернути.

Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її прийняття та набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або після закінчення строку на апеляційне оскарження.

...........................

...........................

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко

І.А. Васильєва

В.В. Хохуляк

М.Б. Гусак

Є.А. Усенко ,

Судді Верховного Суду