Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2019 р. Справа№200/7749/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Мозгової Н.А.

при секретарі Синиці М.І.

за участю

позивача: ОСОБА_1 ,

представника відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дії та бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

19 червня 2019 року позивач, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42171400, місцезнаходження: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, 25), з урахуванням уточненої позовної заяви, про визнання бездіяльності протиправною в частині своєчасного призначення та перерахунку пенсій, зобов`язання обчислити пенсію з 01.03.2019р. відповідно до вимог Закону України №2262 з урахуванням середньої заробітної плати по Україні з якої сплачені страхові внески за 2016р., 2017р., 2018р., зобов`язання перерахувати та виплатити різницю в пенсії з 02.04.2018р., зобов`язання перерахувати та виплатити різницю в розмірах раніше призначених пенсій у відповідності п.3 ст.51 та п.2 ст.63 Закону України №2262 з часу появи права по 01.04.2018р. з урахуванням різниці у розмірах пенсії станом на 01.04.2018р. по Закону України №1058 та Закону України №2262.

В обґрунтування зазначив, що в грудні 2004 р. звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії як особі з інвалідністю 2 групи. Вказує, що відповідач в порушення норм діючого законодавства України не перевів його на інший вид пенсії, у зв`язку з чим позивач недоотримав пенсійні виплати. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про зобов`язання вчинити дії щодо відшкодування коштів та сплати моральної шкоди - задоволено частково. Зобов`язано Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області призначити ОСОБА_1 з 02 квітня 2018 року пенсію як інваліду війни 2 групи за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-XII із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016, 2017 календарні роки. Вважає, що розмір призначеної йому пенсії у відповідності п.3 ст.51 та п.2 ст.63 Закону України №2262 повинен бути перераховано та виплачено з часу появи права по 01.04.2018р.

Також зазначає, що пенсію в зазначеному розмірі йому не виплачено з посиланням на ст.27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058. Вказує, що посилання відповідача на ст.27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є необґрунтованим, оскільки пенсія йому була призначена у 2004 році до прийняття Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року № 3668-VI.

Крім того, зазначає, що з 01.03.2019 року відповідач не здійснив перерахунок пенсії з урахуванням середньої заробітної плати по Україні з якої сплачені страхові внески за 2016р., 2017р., 2018р., у зв`язку з чим, вважає таку бездіяльність відповідача протиправною.

Відповідачем по справі наданий відзив на адміністративний позов, відповідно до якого просить у задоволенні позову повністю відмовити.

Свою позицію обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , первинно призначено пенсію за віком з 23.03.2000р. згідно особистої заяви від 27.03.2000р. зареєстрованої під № 102/101, відповідно до Закону України № 1788 від 05.11.1991р. «Про пенсійне забезпечення». З 01.01.2004р. набув чинності Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІУ від 09.07.2003р. (далі - Закон № 1058-ІУ), і відповідно до статті 43 якого здійснено перерахунок пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом. З 06.12.2004р. ОСОБА_1 отримував пенсію за віком з урахуванням підвищення інваліду армії, прирівняному до інвалідів Великої Вітчизняної війни 2 групи, яку призначено відповідно до Закону № 1058-ІУ, враховуючи, що її розмір найбільш вигідний з урахуванням встановленого підвищення, як інваліду армії, прирівняному до інвалідів Великої Вітчизняної війни 2 групи (заява від 06.12.2004р.) і збільшувався відповідно змінам у діючому законодавстві України та проведеним перерахункам пенсії за віком згідно поданих особистих заяв: від 11.01.2010р. - заява про перерахунок пенсії за віком з урахуванням стажу відповідно до ст. 42 Закону № 1058-ІУ, від 19.10.2011р. - заява про перерахунок пенсії за віком з урахуванням стажу участі в бойових діях.

Вказують, що на підставі особистої заяви від 02.04.2018р., зареєстрованої за № 1902, щодо переходу на інший вид пенсії як інвалід війни 2 групи, протоколом по управлінню від 21.06.2018р. ОСОБА_1 з 02.04.2018 року переведено на пенсію по інвалідності, як інвалід війни 2 групи, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992р.

Ухвалою суду від 24 червня 2019 року позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків.

04 липня 2019 року позивач надав документи на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху та ухвалою суду від 08.07.2019 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи та призначено судове засідання на 30 липня 2019 року на 14 год.00 хв.

Ухвалою суду від 30 липня 2019 року задоволено клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 22 серпня 2019 року на 13 год. 00хв.

Ухвалою суду від 22 серпня 2019 року продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі на 30 днів. Витребувано у Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області копію матеріалів пенсійної справи стосовного ОСОБА_1 . Відкладено підготовче засідання на 10.09 2019 року на 11 год. 00 хв.

10.09 2019 року у підготовчому засіданні оголошено перерву на 27.09.2019 року на 10 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 27 вересня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17 жовтня 2018 року на 10 год.30 хв.

У судовому засіданні позивач наполягав на задоволенні адміністративного позову.

Представник відповідача до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв щодо відкладення розгляду справи по суті не надав.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив на адміністративний позов, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_1 , є інвалідом війни 2 групи на підставі ст. 10 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", взятий на облік відповідача з управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві з 01.08.2016 року.

Позивач перебував на обліку як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р.№ 1058-1У.

02 квітня 2018 року позивач звернувся до Костянтинівсько - Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою (вх. № 1902), щодо переходу на інший вид пенсії як інвалід війни 2 групи.

Протоколом по управлінню від 21 червня 2018 року ОСОБА_1 з 02 квітня 2018 року переведено на пенсію по інвалідності, як інваліда 2 групи, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших питань" № 2262-ХІІ. Розмір пенсії обчислено відповідно до п. "а" ст. 21 в розмірі 80% від заробітку, як інваліду 2 групи, який обчислено відповідно до ст. 43 Закону України № 2262.

Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії враховано за 60 місяців (порічно) за період з 01 серпня 1990 року по 31 липня 1995 року, який визначено в порядку, встановленому Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", і складає 13240,90 грн. (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 3,51740), із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки - 3764,40 грн., тобто попереднього виду пенсії.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Костянтинівсько - Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про зобов`язання вчинити дії щодо відшкодування коштів та сплати моральної шкоди на загальну суму 2145353,00 грн. відмовлено.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про зобов`язання вчинити дії щодо відшкодування коштів та сплати моральної шкоди - задоволено частково. Визнано протиправними дії Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії як інваліду війни 2 групи за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-XII з урахуванням показника середньої заробітної плати в України за 2016, 2017 роки. Зобов`язано Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області призначити ОСОБА_1 з 02 квітня 2018 року пенсію як інваліду війни 2 групи за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-XII із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016, 2017 календарні роки.

Загальний розмір пенсії після перерахунку на 02 квітня 2018 року склав з урахуванням обмеження максимального загального розміру пенсії 13 730,00 грн., в тому числі: основний розмір пенсії від середнього заробітку - 15132,98 грн. (18916,23 грн. х 80%), підвищення інваліду війни 2 групи - 580,80 грн., збільшення - 3783,25 (15132,98х25%), щомісячна цільова грошова допомога на прожиття інвалідам війни - 50 грн., загальний розмір пенсії - 19547,03 грн.

Розпорядженням по управлінню від 23.04.2019 року виконано постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2019р. Після перерахунку розмір пенсійних виплат, з урахуванням обмеження максимального загального розміру пенсії, склав з 02.04.2018 р. - 13730 грн., з 01.07.2018 р. - 14350 грн., з 01.12.2018 р. - 14970 грн., з 01.07.2019 р. - 15640 грн.

Надаючи оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.

Отже відповідач має діяти в межах та у спосіб встановлених законодавчих норм.

Згідно статті 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно статті 92 Основного закону виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі Закон № 1058- ІV).

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до статті 9 цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ст.10 Закону України від 09.07.2003р. № 1058-ІУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особа, яка має право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

З аналізу вказаної норми, вбачається, що бажання перейти з одного виду пенсії на інший повинно бути, перш за все, волевиявленням пенсіонера, тому звернення пенсіонера з цього приводу є обов`язковим.

Строки перерахунку призначених пенсій передбачені пунктом 4 статті 45 Закону №1058-ІУ за особистим зверненням пенсіонера та поданням відповідної заяви з усіма необхідними документами в строк у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма непохідними документами подано ним до и числа включно, і з першою числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа. Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого правлінням Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. № 22-1, передбачена та затверджена форма заяви про призначення/перерахунок пенсії (додаток 3).

Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

02 квітня 2018 року позивача було переведено на пенсію по 2 групі інвалідності відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

Таким чином, вимога позивача щодо перерахування та виплати різниці в розмірах раніше призначених пенсій у відповідності п.3 ст.51 та п.2 ст.63 Закону України №2262 з часу появи права по 01.04.2018р. з урахуванням різниці у розмірах пенсії станом на 01.04.2018р. по Закону України №1058 та Закону України №2262 є необґрунтованою, оскільки пенсія призначається та виплачується з моменту особистого звернення за нею, що відбулось 02 квітня 2018 року, при цьому, згідно з ст. 5 КАС України особа може просити про захист порушеного права, однак не про встановлення часу появи судом такого права. У зв`язку з чим, в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Стосовно вимоги позивача про обчислення пенсії з 01.03.2019р. відповідно до вимог Закону України №2262, з урахуванням середньої заробітної плати по Україні з якої сплачені страхові внески за 2016р., 2017р., 2018р., суд зазначає наступне.

Статтею 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" передбачено, що середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення пенсії відповідно до цього Закону визначається в порядку, встановленому Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки (в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій № 2148-VIII від 03 жовтня 2017 року).

Пенсія по 2 групі інвалідності військовослужбовцям призначається відповідно до статті 21 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", відповідно до якої Пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються в таких розмірах:

а) особам з інвалідністю внаслідок війни I групи - 100 процентів, II групи - 80 процентів, III групи - 60 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку);

б) іншим особам з інвалідністю I групи - 70 процентів, II групи - 60 процентів, III групи - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку).

Протоколом по управлінню від 21 червня 2018 року ОСОБА_1 з 02 квітня 2018 року переведено на пенсію по інвалідності, як інвалід 2 групи, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших питань" № 2262-ХІІ. Розмір пенсії обчислено відповідно до п. "а" ст. 21 в розмірі 80% від заробітку, як інваліду 2 групи, який обчислено відповідно до ст. 43 Закону України № 2262.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" у зв`язку із зміною прожиткового мінімуму з 01 липня 2019 року ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії. Розмір пенсії з 01 липня 2019 року склав 15640 грн.

Отже, проведення перерахунку пенсії з березня 2019 року згідно постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 р. №124 «Питання проведення індексації пенсії у 2019 році» та відповідно до ст. 42 Закону України №1058 з використанням середньої заробітної плати в розмірі 4404,35 грн. недоцільно, оскільки при призначенні пенсії по інвалідності, як особі з інвалідністю 2 групи управлінням використано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016, 2017 роки, як визначено законодавством при переведені на інший вид пенсії за іншим Законом (з Закону № 1058 на Закон № 2262), який становить - 5377,90 грн.

Таким чином, вимога ОСОБА_1 про обчислення пенсії з 01.03.2019р. відповідно до вимог Закону України №2262 з урахуванням середньої заробітної плати по Україні з якої сплачені страхові внески за 2016р., 2017р., 2018р. не підлягає задоволенню, оскільки пенсія розрахована згідно норм чинного законодавства.

Разом з тим, стосовно вимоги позивача перерахувати та виплатити різницю в пенсії по інвалідності, як інваліду війни 2 групи відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 р. ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) без обмеження максимального розміру пенсії на підставі п.3 ст. 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 02.04.2018р., суд зазначає наступне.

Статтею 43 Закону України № 2262 передбачено обмеження виплати пенсії максимальним розміром, який не може перевищувати десяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до п.3 ст.27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058 максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.

Однак, відповідачем по справі не враховані наступні норми законодавства.

Частиною 1 ст.2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року № 3668-VI не може бути застосована у даному випадку, оскільки згідно з п. 2 Прикінцевих та перехідних положень даного Закону обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом (позивачу пенсія призначена у 2000 році).

При розгляді даної справи судом враховуються норми ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Призначення пенсії позивачу відбулось у 2000 році, а нормативно-правові акти, якими встановлені обмеження максимального розміру пенсій були прийняті вже пізніше.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на наведе, суд дійшов висновку, що Костянтинівсько-Дружківським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області не доведено правомірність неповної виплати пенсії позивачу відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 р. щомісячно, у зв`язку з цим позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодування або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач відповідно до п.13. ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 2-15, 31-32, 72-80, 160-161, 168, 171, 173-183, 192-198, 210, 223-225, 227-229, 241-246, 250-251, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42171400, місцезнаходження: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, 25) про визнання бездіяльності протиправною в частині своєчасного призначення та перерахунку пенсій, зобов`язання обчислити пенсію з 01.03.2019р. відповідно до вимог Закону України №2262 з урахуванням середньої заробітної плати по Україні з якої сплачені страхові внески за 2016р., 2017р., 2018р., зобов`язання перерахувати та виплатити різницю в пенсії з 02.04.2018р., зобов`язання перерахувати та виплатити різницю в розмірах раніше призначених пенсій у відповідності п.3 ст.51 та п.2 ст.63 Закону України №2262 з часу появи права по 01.04.2018р. з урахуванням різниці у розмірах пенсії станом на 01.04.2018р. по Закону України №1058 та Закону України №2262 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо неповної виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) пенсії по інвалідності, як інваліду війни 2 групи відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 р. з 02.04.2018р.

Зобов`язати Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42171400, місцезнаходження: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, 25) перерахувати та виплатити різницю в пенсії по інвалідності, як інваліду війни 2 групи відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 р. ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) без обмеження максимального розміру пенсії на підставі п.3 ст. 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 02.04.2018р. щомісячно.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Вступна та резолютивна частини рішення ухвалені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 17 жовтня 2019 року. Повний текст судового рішення складено 24 жовтня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Н.А. Мозговая