ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2019 року м.Дніпро Справа № 911/162/19

м . Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань 207

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач),

суддів Кузнецової І.Л., Кощеєва І.М.

Секретар судового засідання Ковзиков В.Ю.

Судове засідання відбулося в режимі відеоконференції.

Представники сторін:

від позивача: Кириленко О.П. адвокат, довіреність №26 від 15.04.2019 р.;

від відповідача: Стирнік Ю.В. адвокат, довіреність №02/04-3 від 02.04.2019 р.;

представник третьої особи не з`явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений судом належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2019 (суддя Новікова Р.Г.) у справі № 911/162/19

за позовом Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс", м. Дніпро

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

про визнання недійсними з моменту укладання договору поставки № 181 від 06.03.2012 і додаткових угод № 1/650 від 06.03.2012, № 2/651 від 20.06.2012 до вказаного договору, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" з позовом про визнання недійсними з моменту укладання договору поставки №181 від 06.03.2012р. та додаткових угод №1/650 від 06.03.2012р., №2/651 від 20.06.2012р. до договору поставки №181 від 06.03.2012р.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2019 у справі № 911/162/19 в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" про визнання недійсними з моменту укладання договору поставки №181 від 06.03.2012р. та додаткових угод №1/650 від 06.03.2012р., №2/651 від 20.06.2012р. до вказаного договору - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивач - Акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2019 у справі № 911/162/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити в повному обсязі позов Акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз».

В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на неправильне застосування норм матеріального права- ч.1 ст. 203, ч.1 ст. 215 ЦК України, ч.5 ст. 40 Закону України « Про здійснення державних закупівель», що зумовило неправильне вирішення спору.

Зокрема, апелянт вважає, що суд не надав оцінку тому факту, що оспорюваний правочин був здійснений з порушенням приписів Закону « Про здійснення державних закупівель», який не дозволяв змінювати істотні умови договору після його укладання. Судом не було враховано, що умови договору щодо оплати акредитивом порушують юридичну сутність акредитиву та унеможливлюють реальне виконання умов оплати за договором, вони суперечили чинному законодавству України та відповідно на могли бути виконані.

На думку апелянта, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, а саме, положення статті 228 ЦК України, якими позивач обґрунтовував свої вимоги.

Так, порушенням публічного порядку є недотримання відповідачем вимог Закону « Про здійснення державних закупівель» у частині неналежного оприлюднення інформації про закупівлю ( внесення змін до конкурсної документації щодо місця постачання, специфікації, строків подання пропозицій), визначення сторонами умов оплати за договором з використанням акредитиву та відсутність погодження Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» даного договору.

Оскільки внаслідок укладання спірного договору відповідач незаконно заволодів майном ( державними грошовими коштами) у сумі 67 170 000 грн., то цей договір є таким, що порушує публічний порядок.

Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення суду та задоволення позовних вимог про визнання договору недійсним.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.08.2019 року у справі № 911/162/19 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2019 (повне рішення складено 08.07.2019, суддя Новікова Р.Г.) у справі № 911/162/19, розгляд призначено на 15.10.2019 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Березкіна О.В. (доповідач); судді: Кузнецова І.Л., Кощеєв І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.09.2019року задоволено клопотання Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, розгляд призначено на 15.10.2019 колегією суддів у складі: головуючий суддя -Березкіна О.В. (доповідач); судді: Кузнецова І.Л., Кощеєв І.М.

В судовому засіданні 15.10.2019 року представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення ( відзив на апеляційну скаргу).

Представники третьої особи не з`явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений судом належним чином, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надали.

Відповідно до ч.11,12 статті 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки в судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Відповідно до статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим кодексом для вручення судових рішень.

Статтею 242 ГПК України, яка регламентує порядок вручення судового рішення, зазначено, що днем вручення судового рішення є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, або відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами, за відсутності представників сторін, оскільки про час та місце розгляду справи вони повідомлені в належний спосіб у справі достатньо матеріалів для розгляду апеляційної скарги, а відкладення розгляду справи є правом, а не обов`язком суду, яке залежить від наявності обставин, які унеможливлюють вирішення спору.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Крім того, згідно з Порядком ведення державного реєстру судових рішень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2006р. за № 740, кожна фізична або юридична особа має загальний доступ до судових рішень, внесених до Реєстру. Відкритий доступ користувачів до електронних копій судових рішень здійснюється цілодобово та безоплатно через офіційний веб-портал ДСА.

Таким чином , представники сторін мають можливість ознайомитись з текстами процесуальних документів по вказаній справі в державному реєстрі судових рішень.

15.10.2019 року в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Публічне акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" було замовником і організатором проведення конкурсних торгів на закупівлю труб сталевих 27.22.1 (труба гарячедеформована безшовна діаметром 426мм*16мм).

Як зазначає позивач, документація конкурсних торгів зі закупівлі "труб сталевих 27.22.1 (труба гарячедеформована безшовна діаметром 426мм*16мм)" та зміни до цієї документації були затверджені комітетом конкурсних торгів ПАТ "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (протоколи №1719-т від 07.12.2011р. та протокол від 27.12.2011р.)

За результатами проведеної процедури закупівлі Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" (далі - постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (далі - покупець) був укладений договір поставки №181 від 06.03.2012р. (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1. договору постачальник зобов`язується передати (поставити) у визначений строк у власність покупця товар, згідно Специфікації №1 (Додаток №1), яка є невід`ємною частиною договору, а покупець зобов`язується прийняти цей товар і оплатити його на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до пункту 2.1. договору товар поставляється постачальником на умовах DDP, Автономна Республіка Крим, Чорноморський район, Новосельська сільська рада, бухта Ярилгач, База буріння та облаштування УРіЗБ Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" (у відповідності до термінів правил ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року). Транспортні затрати з доставки товару до пункту призначення і вартість тари і упаковки включені в ціну товару.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що постачання товару здійснюється в строк не більше 55днів з моменту надання покупцем письмової заявки. Поставка товару може здійснюватися партіями відповідно до заявки та потреби покупця.

За умовами пункту 3.1 договору якість товару, що постачається, повинна відповідати вимогам діючих стандартів. Постачальник повинен підтвердити якість товару, що постачається, відповідними сертифікатами якості (паспортами) на товар, оформленими належним чином товаросупровідними документами, які направляються разом з товаром.

Пунктом 3.5 договору передбачено, що постачальник повинен надати покупцеві другий екземпляр товарно - транспортної накладної (ТТН) у відповідності до розділу 11 "Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні", затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.97р.

Згідно з пунктом 4.1. договору сума договору становить 67170000грн., у тому числі ПДВ - 11195000грн. Дана ціна товару є звичайною.

Пунктом 4.6 договору визначено, що розрахунки за даним договором в сумі 67170000грн., у тому числі ПДВ - 11195000грн. проводяться за допомогою відкриття на користь постачальника покритого, безвікличного, подільного документарного акредитива.

Підпунктом 4.6.2 пункту 4.6 договору визначено, що умовами оплати акредитиву є надані та акцептовані покупцем документи: рахунок - фактура постачальника, транспортний документ, акт приймання - передачі товару, сертифікат якості тощо.

Відповідно до підпункту 4.6.7 пункту 4.6 договору покупець після відкриття акредитиву в строк не пізніше 1-го робочого дня з дати відкриття надає постачальнику по факсу копію повідомлення банку покупця про відкриття акредитиву.

Відповідно до пунктів 5.1, 5.4, 5.5 договору приймання - передача товару здійснюється в пункті поставки, зазначеному в пункті 2.5 вказаного договору, а саме Автономна Республіка Крим, Чорноморський район, Новосельська сільська рада, бухта Ярилгач, База буріння та облаштування УРіЗБ Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз".

Приймання - передача товару по кількості та якості здійснюється на протязі 15 робочих днів у відповідності до товаросупровідних документів (ДСТУ, ТУ або іншою документацією) в пункті поставки, зазначеному в п.2.5 Договору.

Право власності на товар переходить до покупця з моменту приймання товару за кількістю та якістю та підписання акта прийому-передачі товару.

Пунктом 9.1 договору передбачено, що договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами, але не раніше дати узгодження правлінням ПАТ "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз2 рішення за даним договором відповідно до п.9.5.5 Статуту ПАТ "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз". Термін дії даного договору до 31.12.2012року.

Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками товариств.

Сторонами погоджена та підписана Специфікація №1 (Додаток №1) до договору поставки №181 від 06.03.2012, відповідно до якої постачальник поставляє покупцю наступний товар: труба гаряче деформована безшовна 426 мм стінка 16 мм по ГОСТ 8732, сталь09Г2С по ГОСТ 19281, з термообробкою гідро випробуванням і повинна відповідати вимогам ТУ14-3-1128-2000,0 антикорозійним покриттям на основі поліуретану типу Сapon Нусote 165 НВХ з товщиною сухої плівки не менше 1,5 мм (покриття повинно бути виконано у заводських умовах) і відповідати ДСТУ 4219-2003, німецького DIN 30670, канадського CSA Z 245/21-02, в кількості 2000 т на загальну суму 67170000грн., в т.ч. ПДВ в сумі 11195000грн..

Специфікація містить підписи уповноважених представників сторін, засвідчених відбитками печаток позивача та відповідача.

Також сторонами підписана додаткова угода №1/650 до договору поставки №181 від 06.03.2012р., якою доповнено технічні вимоги, викладені в додатку №1 вказаного договору та узгоджено, що антикорозійне покриття на основі поліуретану типу Сopon Нусote 165 НВХ з товщиною сухої плівки не менше 1,5 мм (покриття повинно бути виконано в заводських умовах) і відповідати ДСТУ 4219-2003, німецького РШ 30670 і канадського С8А 2245 / 21-02. Краї кромок труб повинні бути захищені від ізоляційного покриття, від торця труби не менше 150 мм.

Ця додаткова угода містить підписи представників сторін та відтиски печаток товариств.

В подальшому, сторонами була підписана додаткова угода №2/651 від 20.06.2012р. до договору поставки №181 від 06.03.2012р.

Згідно з пунктом 1 вказаної угоди сторони дійшли згоди внести зміни до пункту 4.6. договору та викласти його в наступній редакції: "розрахунки за даним договором в сумі 67170000грн.00коп., в тому числі ПДВ - 11195000грн. здійснюються шляхом відкриття на користь постачальника покритого, безвідкличного, подільного документарного акредитива.

Допускається оплата шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника за поставлену партію товару за умови підписання обома сторонами актів прийому-передачі та видаткової накладної, а також за наявності оригіналу рахунку, виставленого постачальником, податкової накладної, заповненої відповідно до чинного законодавства, сертифікатів якості та товарно-транспортної накладної на поставлену партію продукції".

Відповідно до пункту 2 додаткової угоди №2/651 від 20.06.2012р. сторони погодили внести зміни до підпункту 4.6.1. пункту 4.6 договору шляхом викладення в новій редакції: "акредитив має бути відкритим на всю суму договору. Акредитив може бути відкликаний в разі відмови постачальника від виконання умов цього договору, після письмового погодження сторонами. Банк виконує зобов`язання по акредитиву протягом 2 банківських днів з моменту надання названих в п.4.6.2 документів."

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.08.2015р. у справі №910/18883/15, яке набрало законної чинності, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" до Публічного акціонерного товариства Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" про стягнення 34282517грн.62коп. основного боргу, 2782909грн.91коп. процентів річних, 21086548грн.30коп. інфляційних втрат на підставі договору поставки №181 від 06.03.2012р. задоволені повністю.

Зазначеним рішенням було встановлено - поставку ТОВ "Нафтосервіс" товару на суму 65705526грн.13коп.; часткову оплату ПАТ "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" поставленого товару в розмірі 31423008грн.51коп.; відсутність пред`явлених з боку ПАТ "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" претензій щодо строків, якості та кількості поставленого товару.

Звертаючись до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" із позовом про визнання недійсними з моменту укладання договору поставки №181 від 06.03.2012р. та додаткових угод №1/650 від 06.03.2012р., №2/651 від 20.06.2012р. до договору поставки №181 від 06.03.2012р., позивач - ПАТ "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" посилався на те, що договір поставки №181 від 06.03.2012р. укладений з порушенням публічного порядку, оскільки спрямований на незаконне заволодіння майном держави, ґрунтується на документах, складених з грубим порушенням вимог чинного законодавства у сфері державних закупівель, внаслідок чого порушує публічний порядок.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарський суд першої інстанції виходив з того, що положеннями статті 228 Цивільного кодексу України визначено перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об`єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об`єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об`єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не вважаються такими, що порушують публічний порядок.

Оскільки позивач просить визнати недійсними з моменту укладання договір поставки №181 від 06.03.2012р. та додаткові угоди до нього саме на підставі статті 228 Цивільного кодексу України, то з огляду на наведені вище обставини, з існуванням яких пов`язується порушення публічного порядку, та з урахуванням рішення Господарського суду м. Києва від 19.08.2015р. у справі №910/18883/15, відсутнє належне обґрунтування порушення прав позивача спірними правочинами.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом частини 1 статті 202 цього Кодексу правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 ЦК України).

Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до статті 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Предметом спору у даній справі є визнання недійсним договору поставки.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить визнати недійсними з моменту укладання договір поставки №181 від 06.03.2012р. та додаткові угоди до нього на підставі статті 228 Цивільного кодексу України, як такі, що порушують публічний порядок.

Відповідно до частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Частиною 2 вищезгаданої статті Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Виділяючи правочин, що порушує публічний порядок, як окремий вид нікчемних правочинів, Цивільний кодекс України виходить зі змісту самої протиправної дії та небезпеки її для інтересів держави і суспільства загалом, а також значимості порушених інтересів внаслідок вчинення такого правочину.

При цьому категорія публічного порядку застосовується не до будь-яких правовідносин у державі, а лише щодо суттєвих основ правопорядку.

Публічний порядок - це публічно-правові відносини, які мають імперативний характер і визначають основи суспільного ладу держави.

Отже, положеннями статті 228 Цивільного кодексу України визначено перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об`єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об`єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об`єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не вважаються такими, що порушують публічний порядок.

За змістом ч.1 ст. 207 ГК України, господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських правовідносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

З наведеного слідує, що при кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України потрібно враховувати вину, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Аналогічне роз`яснення міститься в п.18 Постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009 року № 9 « Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».

До матеріалів справи позивачем не надано жодного доказу, які б підтвердили наявність умислу на заволодіння майном позивача.

Відсутність такого умислу підтверджується опосередковано тим фактом, що внаслідок укладання оспорюваного правочину, позивач отримав у власність майно для здійснення своєї господарської діяльності, проте, не здійснив повністю його оплату, що встановлено судовим рішенням, в той час як метою договору поставки було отримання прибутку відповідачем та використання в господарській діяльності товару позивачем.

Зазначене встановлено судовим рішенням, що набрало законної чинності у справі №910/18883/15, яким встановлено, що на виконання умов вищевказаного договору ТОВ "Нафтосервіс" було здійснено ПАТ Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" поставку товару на суму 65705526грн.13коп., що підтверджується:

- видатковими накладними №РН-0000154 від 16.07.2012р. на загальну суму 9780556,54грн., №РН-0000156 від 17.07.2012р. на загальну суму 2482670,38грн., №РН-0000157 від 18.07.2012р. на загальну суму 3684308,09грн., №РН-0000158 від 20.07.2012р. на загальну суму 1861179,95грн., №РН-0000165 від 24.07.2012р. на загальну суму 8543755,32грн., №РН-0000170 від 31.07.2012р. на загальну суму 3670538,23грн., №РН-0000171 від 31.07.2014 на загальну суму 1868602,24грн., №РН-0000174 від 03.08.2012р. на загальну суму 7377381,85грн., №РН-0000176 від 07.08.2012р. на загальну суму 11669544,85грн., №РН-0000177 від 09.08.2012р. на загальну суму 2460605,03грн., №РН-0000188 від 05.09.2012р. на загальну суму 3371866,84 грн., №РН-0000190 від 06.09.2012р. на загальну суму 2689822,66грн., №РН-0000191 від 07.09.2012р. на загальну суму 1335709,03грн., №РН-0000192 від 10.09.2012р. на загальну суму 1325801,46грн., №РН-0000199 від 17.09.2012р. на загальну суму 659004,88грн., №РН-0000201 від 18.09.2012р. на загальну суму 1441871,22грн., №РН-0000203 від 19.09.2012р. на загальну суму 1482307,56грн., відповідними товарно - транспортними та податковими накладними.

- копіями підписаних обома сторонами актів приймання - передачі до договору: №16/07 від 16.07.2012р., №17/07 від 17.07.2012р., №18/07 від 18.07.2012р., №20/07 від 20.07.2012р., №24/07 від 24.07.2012, №31/07 від 31.07.2012р., №31/07/1 від 31.07.2012р., №03/08 від 03.08.2012р., №07/08 від 07.08.2012р., №09/08 від 09.08.2012р., №05/09 від 05.09.2012р., №06/09 від 06.09.2012р., №07/09 від 07.09.2012р., №10/09 від 10.09.2012р., №17/09 від 17.09.2012р., №18/09 від 18.09.2012р., №19/09 від 19.09.2012р.,

- копіями довіреностей представників ПАТ Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" на отримання товарно-матеріальних цінностей - на ім`я завідуючої складом Войнович О.М. №357/634 від 09.07.2012р. строком дії до 20.07.2012р., №400/634 від 20.07.2012р. строком дії до 30.07.2012р., №410/634 від 26.07.2012р. строком дії до 04.08.2012р., №435/634 від 01.08.2012р. строком дії до 11.08.2012р.; на ім`я завідуючої складом Мелікової Ю.В . №510/634 від 31.08.2012р. строком дії до 10.09.2012р., №538/634 від 14.09.2012р. строком дії до 24.09.2012р.

ПАТ Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" здійснено часткову оплату на загальну суму 31423008,51грн. згідно з платіжними дорученнями №8803 від 05.09.2012р. на суму 3670538,23грн., №8804 від 05.09.2012р. на суму 9780556,54грн., №8805 від 05.09.2012р. на суму 2482670,38 грн., №8806 від 05.09.2012р. на суму 3684308,09грн., №8807 від 05.09.2012р. на суму 1861179,95грн., №8802 від 05.09.2012р. на суму 8543755,32грн., №806 від 02.08.2013 на суму 1400000грн.

З огляду на встановлені обставини, доводи позивача щодо порушення публічного порядку внаслідок умислу відповідача на заволодіння майном позивача (грошовими коштами), є неспроможними.

Таким чином, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції про те, що з огляду на наведені вище обставини, з існуванням яких пов`язується порушення публічного порядку, та з урахуванням рішення Господарського суду м. Києва від 19.08.2015р. у справі №910/18883/15, договір та додаткові угоди до нього не є такими, що порушують публічний порядок, та крім того, відсутнє належне обґрунтування порушення прав позивача спірними правочинами.

Доводи скаржника про те, що спірний договір оренди є нікчемним в розумінні ст. 228 ЦК України, як такий що порушує публічний порядок відхиляються колегією суддів, оскільки відповідачем не доведено належними та допустимими доказами вини та обставин, з якими закон пов`язує нікчемність правочину внаслідок порушення публічного порядку - спрямованості правочину на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

При цьому, посилання апелянта на те, що порушенням публічного порядку є порушення, допущені при укладанні договору поставки на підставі Закону України « Про здійснення державних закупівель» в частині зміни істотних умов договору про закупівлю після його підписання та виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, неналежного оприлюднення інформації про закупівлю (внесення змін до конкурсної документації щодо місця постачання, специфікації, строків подання пропозицій), визначення умов договору, що не відповідають вимогам чинного законодавства та завідомо призводять до порушення замовником умов договору, колегія суддів також вважає неспроможними з огляду на наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що сторонами підписана додаткова угода №1/650 до договору поставки №181 від 06.03.2012р., якою доповнено технічні вимоги, викладені в додатку №1 вказаного договору та узгоджено, що антикорозійне покриття на основі поліуретану типу Сopon Нусote 165 НВХ з товщиною сухої плівки не менше 1,5 мм (покриття повинно бути виконано в заводських умовах) і відповідати ДСТУ 4219-2003, німецького РШ 30670 і канадського С8А 2245 / 21-02. Краї кромок труб повинні бути захищені від ізоляційного покриття, від торця труби не менше 150 мм.

Ця додаткова угода містить підписи представників сторін та відтиски печаток товариств.

В подальшому, сторонами була підписана додаткова угода №2/651 від 20.06.2012р. до договору поставки №181 від 06.03.2012р.

Згідно з пунктом 1 вказаної угоди сторони дійшли згоди внести зміни до пункту 4.6. договору та викласти його в наступній редакції: "розрахунки за даним договором в сумі 67170000грн.00коп., в тому числі ПДВ - 11195000грн. здійснюються шляхом відкриття на користь постачальника покритого, безвідкличного, подільного документарного акредитива.

Допускається оплата шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника за поставлену партію товару за умови підписання обома сторонами актів прийому-передачі та видаткової накладної, а також за наявності оригіналу рахунку, виставленого постачальником, податкової накладної, заповненої відповідно до чинного законодавства, сертифікатів якості та товарно-транспортної накладної на поставлену партію продукції".

Відповідно до пункту 2 додаткової угоди №2/651 від 20.06.2012р. сторони погодили внести зміни до підпункту 4.6.1. пункту 4.6 договору шляхом викладення в новій редакції: "акредитив має бути відкритим на всю суму договору. Акредитив може бути відкликаний в разі відмови постачальника від виконання умов цього договору, після письмового погодження сторонами. Банк виконує зобов`язання по акредитиву протягом 2 банківських днів з моменту надання названих в п.4.6.2 документів."

Відповідно до ч. 5 ст. 40 Закону України « Про здійснення державних закупівель» ( в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі.

Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі.

Істотними умовами договору про закупівлю є предмет договору (найменування, номенклатура, асортимент); кількість товарів, робіт і послуг та вимоги щодо їх якості; порядок здійснення оплати; ціна договору; термін та місце поставки товарів, надання послуг, виконання робіт; строк дії договору; права та обов`язки сторін; зазначення умови щодо можливості зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків; відповідальність сторін.

Як вбачається з матеріалів справи та оголошення про заплановану закупівлю за замовленням ПАТ « Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз», предметом закупівлі зазначено трубу гарячедеформовану безшовну діам. 426 мм*2000т, яка і була акцептована за пропозицією відповідача, тобто, така істотна умова договору як предмет, не змінювався.

Зміна до документації конкурсних торгів щодо вимог до антикорозійного покриття труб відображена на веб-порталі з питань державних закупівель ( л.с. 165 т. 1), що не спростовано позивачем, оскільки саме він мав надати як замовник підтвердження прийняття такого рішення.

Відповідно до Закону України "Про здійснення державних закупівель" №2289-VI від 01.06.2010р. (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) обов`язок оприлюднення інформації щодо процедури закупівлі покладений саме на замовника.

До матеріалів справи відповідачем долучена роздруківка з офіційного загальнодержавного веб-порталу "Державні закупівлі" (т.1, а.с. 165), з якої вбачається оприлюднення змін до документації конкурсних торгів або кваліфікаційної документації відносно оспорюваної процедурі закупівлі.

Звіт про результати проведення процедур відкритих і двоступеневих торгів за попередньої кваліфікації №98 від 22.03.2012р. також оприлюднений замовником (позивачем).

Згідно з положеннями статті 28 Закону України "Про здійснення державних закупівель" №2289-VI від 01.06.2010р. (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) замовник проводить оцінку пропозицій конкурсних торгів, які не було відхилено згідно з цим Законом. Саме замовник визначає переможця торгів з числа учасників, пропозиції конкурсних торгів яких не було відхилено згідно з цим Законом (у кількості не менше двох), на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених у документації конкурсних торгів.

Відповідно до пункту 5 статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики, зокрема, в частині здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель.

Згідно з положеннями Закону України "Про здійснення державних закупівель" №2289-VI від 01.06.2010р. (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) Антимонопольний комітет України був органом оскарження процедур закупівлі. Аналогічні повноваження Антимонопольного комітету України передбачені і в чинному на даний момент Законі України "Про публічні закупівлі" №922-VIII від 25.12.2015р.

Позивачем не надано доказів звернення до Антимонопольного комітету України з приводу проведеної процедури закупівлі товару "труби сталевих 27.22.1 (труба гарячедеформована безшовна діаметром 426мм*16мм)", визнання узгодженими і спрямованими на обмеження конкуренції дій учасників державної закупівлі ТОВ "Нафтосервіс" та ТОВ "Квант-Сервіс".

Таким чином, внесення змін до документації конкурсних торгів не є доказом, який свідчить про порушення публічного порядку, оскільки відбувались у межах процедури закупівлі, яка не оскаржена.

Щодо доводів апелянта про визначення умов договору, що не відповідають вимогам чинного законодавства в частині розрахунків за допомогою відкриття на користь постачальника покритого, безвікличного, подільного документарного акредитива, то в цій частині умови договору також не порушують публічний порядок, оскільки умови оплати погоджуються сторонами у договорі, розрахунок за допомогою акредитива передбачений законодавством, а тому не6 свідчить про порушення публічного порядку при укладанні договору.

Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції не надав оцінку тому, що оспорюваний договір був укладений за відсутністю погодження з акціонером товариства - Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України», є безпідставними з огляду на наступне.

Як вбачається з позовної заяви, позивач у якості підстави визнання недійсним договору визначив порушення статті 228 ЦК України- укладення договору, який порушує публічний порядок.

Разом з цим, у якості підстав недійсності договору - відсутність рішення НАК « Нафтогаз України» про погодження договору, позивачем не заявлялось, а тому не було предметом розгляду у суді першої інстанції.

Заява позивач від 22.03.2019 року за змістом є клопотанням про залучення до участі у справі третьої особи - НАК « Нафтогаз України», а не заявою про зміну підстав позову.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що надання документів про погодження залежить виключно від волі позивача, як замовника за договором, а тому його посилання на втрату документації під час окупації АРК, не свідчить про відсутність згоди.

З вимог позовної заяви вбачається, що позивач просив визнати недійсними з моменту укладання договір поставки №181 від 06.03.2012р. та додаткові угоди до нього саме на підставі статті 228 Цивільного кодексу України, а не з підстав вчинення правочину з перевищенням повноважень.

Інші доводи апелянта є необґрунтованими і висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, господарський суд Дніпропетровської області всебічно, повно, об`єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, що у відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без зміни.

Керуючись ст.ст.275-282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2019 у справі № 911/162/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 23.10.2019року.

Головуючий суддя О.В.Березкіна

Суддя І.Л.Кузнецова

Суддя І.М.Кощеєв