ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 610/2473/19 Головуючий І інстанції

Провадження № 33/818/1145/19 Тімонова В.М.

Категорія: ч. 2 ст. 172-15 КУпАП Доповідач Бездітко В.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2019 року Харківський апеляційнийсуд ускладі судді судової палати з розгляду кримінальних справ -Бездітко В.М.

за участю секретаря - Михайлюка А.В.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Харкові справуза апеляційноюскаргою ОСОБА_1 на постанову Балаклійського районного суду Харківської області від 19 серпня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП,-

в с т а н о в и в :

16 серпня 2019 року прокурором першого відділу військової прокуратури Харківського гарнізону Руденко О.Ю. складено протокол про адміністративне правопорушення стосовно командира військової частини НОМЕР_1 , підполковника ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Згідно з протоколом у військовій частині НОМЕР_1 проходить військову службу за контрактом на посаді командира військової частини НОМЕР_1 підполковник ОСОБА_1 .

Будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, підполковник ОСОБА_1 був зобов`язаний свято та непорушно додержуватисяКонституції Українита законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, беззастережно виконувати накази командирів (начальників); виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями; організовувати правову роботу, спрямовану на правильне застосування, неухильне дотримання вимог законодавства в полку.

21 липня 2019 року приблизно о 0425 год. шляхом пострілу в підборіддя з автомату АК-74, покінчив життя самогубством військовослужбовець строкової військової служби військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_2 .

Таким чином, ОСОБА_1 проходячи військовуслужбу увійськовій частині НОМЕР_1 ,яка дислокуєтьсяза адресою: АДРЕСА_1 ,на посадізаступника командиравійськової частини НОМЕР_1 з безпеки,у військовомузванні «підполковник», діючи умисно, порушуючи військову дисципліну, з мотивів хибно зрозумілих інтересів служби, не вдаючись до обману, на порушення своїх статутних обов`язків, в умовах особливого періоду, проявив недбале ставлення до військової служби, що виразилось у неналежній організації здійснення та забезпечення виховання заходів несення вартової та внутрішньої служби батальйону охорони військової частини, що потягло за собою настання тяжких наслідків, а саме загибелі військовослужбовця строкової військової служби частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2ст. 172-15 КУпАП.

Постановою Балаклійськогорайонного судуХарківської областівід 19серпня 2019року накладено на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, у виді штрафу у сумі 2465 грн.

Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, доводи якої мотивує наступним.

З постановою районного суду не погоджується, судом неправильно та з порушенням застосовано норми матеріального та процесуального права, не вивчені в повному обсязі всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вважає, що в даній справі не доведено вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Посилається, що він належним чином здійснював свої функціональні обов`язки, а саме допустив до несення солдатом ОСОБА_2 служби у складі варти, оскільки були відсутні підстави для заборони призначення його до варти.

Зазначає, що посадовими обов`язками та нормативно-правовими актами не передбачено, що саме він повинен здійснювати роботу стосовно вивчення військовослужбовців щодо їх допуску до несення служби у варті.

Просить постанову Балаклійського районного суду Харківської області від 19 серпня 2019 року скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 172-15 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В призначене судове засідання на 01 жовтня 2019 року ОСОБА_1 не з`явився, повідомлявся належним чином, відповідно до вимог ст. 277-2, ч. 5 ст. 294 КУпАП, судовий виклик отримав 12 вересня 2019 року, клопотання про відкладення судового розгляду не заявляв, про причини неявки апеляційний суд не повідомив.

В ч. 4 ст. 294 КУпАП встановлені строки перегляду постанови суду першої інстанції відповідно до яких, апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Виходячи з вищезазначеного та вимог ст. 294 КУпАП, щодо строків перегляду постанови, з метою недопущення затягування судового розгляду, апеляційний суд приходить до висновку про розгляд справи про адміністративне правопорушення за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Завданням Кодексу Українипро адміністративніправопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Положення ч. ч. 1, 2 ст.7КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до вимог ч. 1 ст.9КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до ст. 9, розділу І, частини І «Статуту внутрішньоїслужби ЗбройнихСил України» військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.

Ст. 11 розділу І, частини І «Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України» встановлює загальні обов`язки військовослужбовців.

Згідно ст. 16 розділу І, частини І «Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України» кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Ст. 26 розділу І, частини І «Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України» встановлено, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно дост.58 розділу ІІ, частини І «Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України» командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, корабля (підрозділу) за забезпечення охорони державної таємниці; за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу; за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів; за всебічне забезпечення військової частини, корабля (підрозділу); за додержання принципів соціальної справедливості.

Відповідно до абз. 3, 4, 5, 9, 10 ст. 59 розділу ІІ, частини І «Статуту внутрішньоїслужби ЗбройнихСил України» командир (начальник), крім іншого, зобов`язаний:

- знати стан справ у дорученій йому військовій частині, на кораблі (у підрозділі), ділові, морально-психологічні якості безпосередньо підпорядкованих військовослужбовців, бойову та іншу техніку, озброєння, що є в частині, на кораблі (у підрозділі), вміло керувати військовою частиною, кораблем (підрозділом) як у повсякденному житті, так і під час виконання бойових завдань;

- організовувати та безпосередньо керувати бойовою підготовкою, здійснювати контроль за її ходом, об`єктивно оцінювати досягнуті підлеглими результати, підбивати підсумки й заохочувати кращих, узагальнювати та впроваджувати передовий досвід у практику навчання особового складу, ефективно використовувати навчально-матеріальну базу, спрямовувати кошти та матеріальні засоби на вдосконалення цієї бази;

- постійно вдосконалювати особисту підготовку та майстерність підпорядкованих командирів (начальників), методи керівництва військовою частиною, кораблем (підрозділом), особисто проводити навчання та заняття з особовим складом військової частини, корабля (підрозділу), займатися правовим вихованням підлеглих, своєчасно вживати заходів для виконання завдань соціально-психологічного забезпечення бойової підготовки;

- постійно виховувати підлеглих у дусі гуманізму та людяності, спираючись при цьому на загальновизнані принципи міжнародного права;

- проводити роботу щодо зміцнення військової дисципліни, запобігання надзвичайним подіям, кримінальним та іншим правопорушенням серед особового складу, своєчасно виявляти й усувати їх причини; аналізувати стан військової дисципліни і об`єктивно доповідати про це старшому командирові (начальникові).

Ст. 286 розділу VII частини І «Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України» передбачено, що визначені наказом по військовій частині військовослужбовці відповідно до службового призначення у встановлений час напередодні або в день заступання в наряд прибувають на заняття (інструктаж) добового наряду, який проводиться заступником командира військової частини чи призначеною для цього командиром військової частини іншою службовою особою. З офіцерами, військовослужбовцями військової служби за контрактом, які заступають у наряд у вихідні, святкові та неробочі дні, інструктаж (заняття) проводиться в передостанній робочий день тижня напередодні заступання в наряд.

Ст. 128 розділу V частини ІІ «Статуту гарнізонної та вартової служби Збройних Сил України» передбачено, що командири військових частин і підрозділів, від яких віднаряджуються варти, несуть відповідальність за добір і розподіл особового складу варт, його підготовку до несення служби, за справний стан зброї та патронів і за вчасне відправлення варт на розвід.

Заборонено призначати до варт військовослужбовців, які не склали Військової присяги, не засвоїли програми підготовки молодого солдата, вчинили правопорушення, стосовно якого ведеться розслідування, хворих та інших військовослужбовців, які в цей час за своїм морально-психологічним станом не можуть нести вартову службу, а також тих, хто має відбувати дисциплінарне стягнення.

Відповідно до ч. 4 ст. 15 КУпАП за вчинення військових адміністративних правопорушень військовослужбовці, а також військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів несуть відповідальність, передбаченуглавою 13-Бцього Кодексу, за умови, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Ст.23КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихст. 255цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Відповідальність за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП настає у разі недбалого ставлення військовою службовою особою до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

Судовим розглядом встановлено, що підполковник ОСОБА_1 проходить військову службу за контрактом на посаді командира військової частини НОМЕР_1 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 211 від 26 червня 2019 року солдат ОСОБА_2 допущений до несення вартової служби.

21 липня 2019 року приблизно о 0425 год. шляхом пострілу в підборіддя з автомату АК-74, покінчив життя самогубством військовослужбовець строкової військової служби військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_2 .

Відповідно до картки психологічного вивчення військовослужбовця за наслідками проведення у солдата ОСОБА_2 відзначена наявність виражених ознак суїцидальної схильності.

На підставі вищевикладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що командир військової частини НОМЕР_1 підполковник ОСОБА_1 допустивши солдата ОСОБА_2 до несення вартової служби, не звернув уваги на суїцидальну схильності солдата ОСОБА_2 .

Відповідно, командир військової частини НОМЕР_1 в порушення своїх статутних обов`язків не забезпечив бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу, не перевірив морально-психологічні якості безпосередньо підпорядкованих військовослужбовців, своєчасно не вжив заходів для виконання завдань соціально-психологічного забезпечення бойової підготовки, не запобіг надзвичайній події, своєчасно не виявив й не усунув їх причини, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Враховуючи, що командир військової частини особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Застосував адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції передбаченої ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, що відповідає характеру вчиненого правопорушення та меті адміністративного стягнення.

З врахуванням викладеного, за наслідками апеляційного перегляду справи, апеляційним судом не встановлено підстав для скасування постанови Балаклійського районного суду Харківської області від 19 серпня 2019 року.

Керуючись ст. ст. 15, 245, 247, 251, 252, 278, 280, 283, 294, 295, 296 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Балаклійського районного суду Харківської області від 19 серпня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Харківського

апеляційного суду /підпис/ В.М. Бездітко

Згідно з оригіналом

Постанова набрала законної сили 01 жовтня 2019 року

Суддя В.М. Бездітко

Секретар М.В. Яковлева