ПОСТАНОВА

Іменем України

23 жовтня 2019 року

Київ

справа №П/811/112/17

адміністративне провадження №К/9901/18501/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № П/811/112/17

за позовом Приватного підприємства "Крона-В" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу в частині, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Державної служби геології та надр України на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 березня 2017 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого - судді Хилько Л.І., суддів Жука Р.В., Момонт Г.М., та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2017 року, ухвалену у складі: головуючого судді Божко Л.А., суддів: Лукманової О.М., Кругового О.О.,

в с т а н о в и в :

У січні 2017 року ПП "Крона-В" звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ від 11.01.2017 № 5 "Про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень" в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №2758 та надання терміну 30 календарних днів для усунення порушень.

Свої вимоги обґрунтовувало тим, що спірним наказом відповідач перевищив надані повноваження і визнав встановленим факт наявності порушення вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр за не передбачених підстав і у не встановлений спосіб.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 березня 2017 року, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2017 року, позов задоволено.

Суди встановили, що ПП "Крона-В" здійснює добування піску на Обознівськбму родовищі у Кіровоградській області на підставі спеціального дозволу на користування надрами №2758, виданого 27.08.2002 терміном на 21 рік.

11 січня 2017 року Державною службою геологію та надр України видано наказ № 5, яким ПП "Крона-В" зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами (п.8 Додатку 1 до наказу); надрокористувачу надано термін 30 календарних днів для усунення порушень, а саме пункту 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 № 865. Дозвіл зупинено на підставі пункту 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615, та враховуючи пропозиції Комісії з питань надрокористування (протокол від 22.12.2016 № 7-2016).

Не погоджуючись із вказаним наказом в частині п.8 Додатку 1 до нього, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, мотивував своє рішення тим, що відповідач при прийнятті спірного наказу визначив як підставу для зупинення дії спеціального дозволу нечинну норму законодавства.

Відповідач не погодився із вказаними судовими рішеннями і подав касаційну скаргу з вимогами про їх скасування та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Вказує, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про відсутність у позивача обов`язку проводити повторну державну експертизу і оцінку запасів родовищ корисних копалин через кожні п`ять років експлуатації ділянки надр, оскільки згідно з абзацом першим пункту 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться кожні п`ять років експлуатації ділянки надр.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Верховний Суд переглянув судові рішення у межах касаційної скарги, з`ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на таке.

Згідно частини першої статті 11 Кодексу України про надра державне управління у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, органи влади Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства України.

Як встановлено підпунктом 1 пункту 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 (на який посилається відповідач, як на підставу для зупинення дії спеціального дозволу) дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері здійснення державного гірничого нагляду, епідеміологічного нагляду (спостереження), державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування, органів ДФС у разі порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр.

Відповідно до частини першої статті 45 Кодексу України про надра для визначення промислової цінності родовищ і оцінки запасів корисних копалин по кожному родовищу встановлюються кондиції на мінеральну сировину, що становлять сукупність вимог до якості і кількості корисних копалин, гірничо-геологічних та інших умов розробки родовища. Запаси корисних копалин розвіданих родовищ, а також запаси корисних копалин, додатково розвіданих у процесі розробки родовищ, підлягають експертизі та оцінюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1994 року № 865 (у редакції, чинній до 26 березня 2008 року) було передбачено, що повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться обов`язково у тому разі, коли перегляд вимог стандартів і технічних умов щодо кількості або якості корисних копалин, технології їх переробки призводить до зменшення сумарних розвіданих запасів більш як на 20 відсотків або зростання їх обсягу більш як на 50 відсотків. Запаси родовищ, що розробляються, підлягають повторній експертизі та оцінці, якщо внаслідок гірничодобувних або додаткових геологорозвідувальних робіт сумарні розвідані запаси зростають більш як на 50 відсотків порівняно з раніше оціненими ДКЗ, або якщо списані та передбачені до списання розвідані запаси як такі, що не підтвердилися чи недоцільні для видобутку за техніко-економічними умовами родовищ, перевищують нормативи, встановлені законодавством.

Повторна і додаткова експертиза та оцінка запасів корисних копалин проводиться у порядку, передбаченому цим Положенням.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 264 «Про заходи щодо справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин» внесені зміни до пункту 25 Положення № 865 та викладено у наступній редакції: «Повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться через кожні п`ять років експлуатації ділянки надр, а також у разі:

- коли перегляд вимог стандартів і технічних умов щодо кількості або якості корисних копалин, технології їх переробки призводить до зменшення сумарних розвіданих запасів більш як на 20 відсотків або зростання їх обсягу більш як на 50 відсотків. Запаси родовищ, що розробляються, підлягають повторній експертизі та оцінці, якщо внаслідок гірничодобувних або додаткових геологорозвідувальних робіт сумарні розвідані запаси зростають більш як на 50 відсотків порівняно з раніше оціненими Державною комісією по запасах корисних копалин або якщо списані та передбачені для списання розвідані запаси як такі, що не підтвердилися чи недоцільні для видобутку за техніко-економічними умовами родовищ, перевищують нормативи, встановлені законодавством;

- коли різниця у розмірі становить понад 20 відсотків порівняно з фактичними техніко-економічними та фінансовими показниками господарської діяльності, пов`язаної з видобуванням корисних копалин, а також коли зміни в технологічних схемах призводять до такої різниці».

В подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 27 жовтня 2010 року № 1236 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України» постанову Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 264 визнано такою, що втратила чинність.

Відповідно до положень пункту 32 Правил підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 870 від 06 вересня 2005 року, визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України чи його скасування не поновлює дію актів, які визнані ним такими, що втратили чинність, чи які скасовані таким актом. Дія акта Кабінету Міністрів України поновлюється шляхом прийняття відповідного акта або із зазначенням в тексті акта про визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України чи про його скасування.

З прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 27 жовтня 2010 року № 1236 зміни та доповнення до Положення № 865 не вносились, попередня редакція пункту 25 Положення № 865 не відновлювалась.

Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується із судами попередній інстанцій, які задовольняючи позов дійшли висновку, що на момент виникнення спірних правовідносин положення пункту 25 Положення № 865 у жодній із вищевказаних редакцій не діяли, а отже Державна служба геології та надр України в наказі № 5 від 11.01.2017 визначила підставу для прийняття спірного наказу нечинну норму Положення № 865.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

За змістом частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили судові рішення, правильно застосувавши норми матеріального права та не допустили порушень норм процесуального права, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення судів - без змін.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 354, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Державної служби геології та надр України - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 березня 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2017 року - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик

А.І. Рибачук,

Судді Верховного Суду