ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2019 року

м. Полтава

Справа № 440/3552/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

20 вересня 2019 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області) про: визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо обмеження максимальним розміром пенсії ОСОБА_1 при здійсненні її перерахунку з 01.03.2018; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснювати перерахунок пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром щороку з 1 березня починаючи з 01.03.2018 відповідно до пп. "в" п. 7 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 №418, та провести виплату пенсії згідно здійсненого перерахунку з урахуванням вже виплаченої пенсії без обмеження максимальним розміром.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідач протиправно відмовив ОСОБА_1 в перерахунку пенсії, оскільки обмеження максимальним розміром пенсії у розмірі десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність не поширюються на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом України "Про засади щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи".

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/3552/19, клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження задоволено, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.

07 жовтня 2019 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву /а.с. 28-29/, у якому представник ГУ ПФУ в Полтавській області просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що позивачу здійснено перерахунок пенсії з 01 березня 2018 року з урахуванням максимального розміру пенсії, визначеного частиною 3 статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Вказує, що максимальний розмір пенсії з 01.03.2018 становив 13730 грн., з 01.07.2019 - 14350 грн., з 01.03.2019 -14970 грн. та на даний час становить 15640 грн.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Полтавській області та отримує пенсію за вислугу років як працівник льотно-випробувального складу цивільної авіації з 08 лютого 1991 року, що підтверджується протоколом №188/2 від 08 лютого 1991 року, копія якого наявна у матеріалах справи /а.с. 31/.

Кременчуцьким ОУПФУ Полтавської області здійснено перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 та за наслідками перерахунку розмір пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2018 року склав - 17302,62 грн. /а.с. 34, 35/.

Разом з тим, виплата пенсії ОСОБА_1 здійснювалася органом Пенсійного фонду: з 01 березня 2018 року у розмірі 13730,00 грн., з 01 липня 2018 року у розмірі 14350,00 грн., з 01 грудня 2018 року у розмірі 14970,00 грн., з 01 липня 2019 року у розмірі 15640,00 грн., виходячи з десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність /а.с. 34-40/.

19.08.2019 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою, у якій просив здійснити перерахунок пенсії згідно з підпунктом "в" пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівника льотно-випробувального складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 1992 року №418 (в редакції постанови КМУ від 09.08.2005 року №713) з 01 березня 2018 року без обмежень передбачених статтею 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" /а.с. 15/.

Листом Кременчуцького відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №8 Управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Полтавській області від 22 серпня 2019 року №607/03.11-04 /а.с. 16/ позивача повідомлено, що основний розмір пенсії ОСОБА_1 на теперішній час складає 21591 грн. 42 коп. Згідно з частиною 3 статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік", Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" максимальний розмір пенсійної виплати позивача з 01.03.2018 року становить 13730,00 грн., з 01 липня 2018 року - становить 14350,00 грн., з 01.03.2019 - 14970,00 грн., з 01.07.2019 - 15640,00 грн. Відповідні перерахунки пенсії проведено.

Позивач не погодився діями відповідача щодо застосування обмежень граничного розміру при нарахуванні та виплаті йому пенсії за вислугу років з 01.03.2018, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Частиною третьою статті 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах, пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку за роботу, що дає право на пенсію за вислугу років (частина перша статті 64 та статті 65, 66, 69), одержуваного перед її припиненням, і призначаються в розмірах, передбачених частинами першою - третьою, шостою статті 19 та статтею 21 цього Закону для пенсій за віком, і не можуть перевищувати 85 процентів заробітку для працівників льотно-випробного складу та 75 процентів заробітку для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах. При цьому розмір пенсії для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, не може перевищувати дві з половиною величини середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує місяцю, з якого призначається пенсія.

Відповідно до пункту "а" частини 1 статті 54 вказаного Закону право на пенсію за вислугу років мають такі категорії робітників і службовців авіації, а також льотно-випробного складу, незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств, установ і організацій, в яких вони зайняті: працівники льотного і льотно-випробного складу при вислузі років на цих посадах не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

Згідно з пунктом 1 Порядку призначення і виплати пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 418 від 21 липня 1992 року (надалі - Порядок №418), пенсії за вислугу років відповідно до статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" і цього Порядку призначаються працівникам льотно-випробного складу, безпосередньо зайнятим у льотних випробуваннях (дослідженнях) дослідної та серійної авіаційної, аерокосмічної, повітроплавальної і парашутно-десантної техніки, незалежно від відомчої належності підприємства, організації, де вони працюють.

Згідно з підпунктом "в" пункту 7 Порядку № 418 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України № 713 від 9 серпня 2005 року, чинної на час здійснення перерахунку пенсії позивачу) у разі зростання середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, щороку з 1 березня (починаючи з 2005 року) заробіток, з якого призначається (перераховується) пенсія відповідно до цього пункту, збільшується на коефіцієнт, який визначається шляхом ділення середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за рік, що передує року, в якому проводиться перерахунок, на середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки, яка враховувалася під час призначення (перерахунку) пенсії. Коли розмір пенсії, обчислений із заробітку, визначеного відповідно до цього пункту, менший ніж розмір пенсії до перерахунку, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

За змістом статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668-VI від 08.07.2011 максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Податкового кодексу України, Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати 10740 гривень.

Вказаним законом було внесено зміни до низки інших законів, зокрема до частини третьої статті 85 Закону України "Про пенсійне забезпечення"

Так, відповідно до частини третьої статті 85 Закону України "Про пенсійне забезпечення" максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Суд звертає увагу, що відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668-VI від 08.07.2011 передбачено, що обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Крім того, п. 2 розділом II Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №911-VIII від 24.12.2015 визначено, що дія положень даного Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються, починаючи з 01 січня 2016 року.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії: з 01 березня 2018 року, з 01 липня 2018 року, з 01 грудня 2018 року, з 01 липня 2019 року, враховуючи положення Порядку призначення і виплати пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 1992 року №418, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2005 року №713.

Так, з 01.03.2018 згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 №713 основний розмір пенсії - 17302,62 грн., до виплати, з урахуванням обмеження максимального розміру пенсії з 01.03.2018 - 13730,00 грн., з 01.07.2018 - 14350,00 грн., з 01.12.2018 - 14970,00 грн., з 01.07.2019 - 15640,00 грн.

Суд вказує, що пенсія ОСОБА_1 була призначена ще у 1991 році, тому застосування відповідачем обмеження граничного розміру пенсії останнього на підставі статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" є неправомірним.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 03.10.2018 у справі № 127/4267/17, що враховується судом першої інстанції в силу приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

За правовою позицією Європейського Суду з прав людини, право на соціальні виплати є майновим правом, передбаченим статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (рішення у справі "Хонякіна проти Грузії" (Khoniakina v. Georgia), № 17767/08, пункт 72, від 19 червня 2012 року).

Європейський Суд наголошував на тому, що першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету "в інтересах суспільства". Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено "справедливий баланс" між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (рішення у справі "Колишній Король Греції та інші проти Греції" (Former King of Greece and Others v. Greece) [ВП], заява № 25701/94, пп. 79 та 82, ЄСПЛ 2000-XII).

Чинне законодавство України чітко визначає випадки, при виникненні яких у держави виникає право на обмеження права і свобод громадянина, у тому числі і пенсійних виплат.

Відповідно до частини третьої статті 22, статті 64 Конституції України право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк. Таку правову позицію Конституційний Суд України висловив у Рішенні від 20.03.2002 року №5-рп/2002 (справа щодо пільг, компенсацій і гарантій) (пункт 6 мотивувальної частини).

Згідно зі статті 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються державою і не можуть бути скасовані або обмежені. Звуження змісту прав і свобод особи означає зменшення кола суб`єктів, розміру території, часу, розміру або величину (кількість) благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.

Таким чином, суд дійшов висновку, що обмеження відповідачем розміру пенсійної виплати позивачу із посиланням на зміни пенсійного законодавства, норми якого на нього не поширюються, є неприпустимим.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

З огляду на встановлені у ході розгляду справи фактичні обставини та досліджені докази, суд вважає, що відповідач, обмежуючи розмір пенсії ОСОБА_1 до виплати, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством України, без дотриманням вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд зауважує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо обмеження розміру пенсії до виплати ОСОБА_1 з 01 березня 2018 року та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області виплатити нараховану ОСОБА_1 пенсію з 01 березня 2018 року без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

Таким чином, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп., що підтверджується квитанцією №5 від 16.09.2019 /а.с. 5/.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, у зв`язку із задоволенням адміністративного позову, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 768 грн. 40 коп. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (ідентифікаційний код 13967927, вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 139, 243-245, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (ідентифікаційний код 13967927, вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо обмеження розміру пенсії до виплати ОСОБА_1 з 01 березня 2018 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області виплатити нараховану ОСОБА_1 пенсію з 01 березня 2018 року без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 768 грн. 40 коп. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (ідентифікаційний код 13967927, вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Суддя С.С. Сич