У Х В А Л А

іменем України

21 жовтня 2019 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

судді -доповідача Готри Т.Ю.,

суддів Джуги С.Д., Собослоя Г.Г.,

з участю секретаря судових засідань Микуляк Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Білківського споживчого товариства, приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Дроботя А.В. про визнання незаконним та скасування рішення зборів, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Митровка Ярослав Васильович, на заочне рішення Іршавського районного суду від 18 серпня 2017 року, ухвалене суддею Золотарем М.М,

в с т а н о в и в:

У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Білківського споживчого товариства (далі - Білківського СТ), приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Дроботя А.В. про визнання незаконним та скасування рішення зборів.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 15.11.2016 рішенням позачергових загальних зборів пайовиків Білківського СТ було вирішено питання щодо заслуховування звіту правління та ревізійної комісії, скасування рішення позачергових зборів пайовиків від 10.11.2016 року, затвердження Статуту споживчого товариства у новій редакції, реформування Білківського СТ, вибори органів управління та інше. Зазначене рішення зборів оформлене відповідним протоколом від 15 листопада 2016 року.

Вважає це рішення зборів незаконним, необґрунтованим, винесеним із порушенням норм матеріального права та вимог Статуту, оскільки Білківським СТ не було сповіщено його про проведення 15 листопада 2016 року загальних зборів членів Білківського СТ, а також не було повідомлено про дату, місце, час їх проведення та рекомендований порядок денний зборів не пізніше ніж за 10 днів до призначеного строку проведення.

За таких обставин, у цих зборах він участі не брав, оскільки ані він, ані інші пайовики не повідомлялися належним чином про їх проведення. Окрім того, оскаржуваний протокол не зареєстрований у Журналі реєстрації протоколів Білківського СТ.

Посилався, що зазначені збори правлінням споживчого товариства не скликались та питання про які зазначено у протоколі на розгляд зборів не виносилися і, як наслідок, Білківським СТ реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань проведено протиправно, зміни щодо керівника та підписанта в цьому споживчому товаристві внесено незаконно.

Із протоколу загальних зборів від 15 листопада 2016 року видно, що питання легітимності зборів пайовиків Білківського СТ визначалось виходячи із загальної кількості 220 осіб, у той час як відповідно до списку, склад пайовиків Білківського СТ становить 323 осіб. Водночас не зазначено які 9 членів померли, оскільки необхідно було проголосувати про їх виключення із членів товариства внаслідок смерті, тобто порушено було право участі у зборах ще 9 пайовиків.

З огляду на це, вважає, що загальні збори за участі у них 111 пайовиків не можуть уважатися правомочними, оскільки ця кількість не відповідає більш аніж половині членів 160 пайовиків із 320, а відтак і не можуть бути законними рішення прийняті на цих зборах.

Прийнятими рішеннями на зборах пайовиків Білківського СТ порушено його право як члена Білківського СТ брати участь у діяльності товариства, в обговоренні та прийнятті рішень вибору керівного складу товариства, тому воно підлягає захисту судом шляхом визнання недійсними цих рішень.

Також усупереч пункту 22 Статуту Білківського СТ по шостому питанню виборів органів управління, вирішено призначити членом правління та головою правління ОСОБА_3 , який на той час не був членом споживчого товариства, оскільки був ним прийнятий по восьмому питанню, тобто після вибрання його членом та головою правління товариства.

Просив суд визнати незаконним та скасувати рішення позачергових загальних зборів пайовиків Білківського СТ, оформлене протоколом від 15 листопада 2016 року, а також вирішити питання про судові витрати.

Заочним рішенням Іршавського районного суду від 18 серпня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення позачергових загальних зборів пайовиків Білківського СТ, оформлене протоколом від 15 листопада 2016 року. Стягнуто з Білківського СТ на користь ОСОБА_1 6 280 грн судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просив скасувати зазначене рішення, як постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки справа не відноситься до юрисдикції загальних судів.

Апелянт посилається, що зазначені спірні правовідносини належить розглядати в порядку господарського судочинства, оскільки вони є корпоративними.

З огляду на це, просив скасувати рішення Іршавського районного суду від 18.08.2017 та закрити провадження у справі, а також скасувати вжиті ухвалою Іршавського районного суду від 31.05.2017 заходи забезпечення позову.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просив закрити апеляційне провадження внаслідок подання апеляційної скарги особою, чиї права й інтереси не порушенні оскаржуваним рішенням місцевого суду.

У судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримав.

Позивач ОСОБА_1 в третій раз у судове засідання не з`явився, подав суду заяву в якій просив відкласти розгляд справи у зв`язку з його хворобою. Однак, колегія суддів вважає, що неявка позивача не перешкоджає розгляду справи, оскільки він належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, і доказів на підтвердження його хвороби суду не подано, а також враховуючи, що справа, у зв`язку з хворобою позивача, розглядом уже двічі відкладалася, та вимоги ч.1 ст.371 ЦПК України щодо строків розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яка має бути розглянута протягом шістдесяти днів із дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, яка у цій справі постановлена 6 березня 2019 року.

Заслухавши доповідача, пояснення представника апелянта ОСОБА_4, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з пункту 9 Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Задовольняючи позов ОСОБА_1 , місцевий суд керувався тим, що Білківським СТ не було сповіщено позивача про проведення 15 листопада 2016 року загальних зборів членів цього товариства та про рекомендований порядок денний зборів, що позбавило його і решта пайовиків можливості взяти у них участь, унести питання до порядку денного, участі в обговоренні і прийнятті рішень по вибору керівного складу товариства. Протокол зборів не зареєстрований у журналі реєстрації протоколів Білківського СТ. Також на зборах не було необхідного кворуму, який складав 111 пайовиків, замість 160 із 320, та всупереч пункту 22 Статуту членом правління і його головою обрано особу, яка на той час не була членом споживчого товариства.

Проте, колегія суддів не може погодитись із висновком суду першої інстанції, оскільки такого суд дійшов із порушенням норм матеріального і процесуального прова з огляду на наступне.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом установлено, що позивач ОСОБА_1 є членом Білківського СТ, що підтверджується членським квитком та списком членів цього товариства станом на 31.12.2012 (а.с. 29, 116, 174 т.1).

Білківське СТ є юридичною особою, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Організаційно-правова форма - споживче товариство. Органом управління є загальні збори членів товариства (а.с. 30-45 т.1).

Пунктом 24 статуту Білківського СТ визначено, що про дату, місце, час проведення та рекомендований порядок денний зборів члени (уповноважені) споживчого товариства повинні бути сповіщені не пізніше ніж за 10 днів до призначеного строку їх проведення. Члени споживчого товариства, які мають бажання внести питання на обговорення зборів, подають письмову заяву про це правлінню споживчого товариства не пізніше ніж за 7 днів до проведення зборів (а.с. 23 т.1).

Ініціативною групою членів Білківського СТ скликано та 15 листопада 2016 року проведено загальні збори членів цього товариства, на яких прийняті рішення, оформлені протоколом від 15 листопада 2016 року: про заслуховування звіту правління та ревізійної комісії; скасування рішення позачергових зборів пайовиків від 10.11.2016 року; затвердження Статуту споживчого товариства у новій редакції, реформування Білківського СТ, вибори органів управління та інше (а.с. 75-80 т.1).

Згідно із частиною першою статті 15 ЦПК України у редакції, чинній на час звернення ОСОБА_1 до суду із цим позовом, установлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Водночас стаття 12 ГПК України (у редакції чинній на час звернення ОСОБА_1 до суду із цим позовом) визначає коло справ, які підлягають розгляду в господарському суді, до якого віднесено справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

За змістом положень статті 167 ГК України корпоративні відносини - це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Стаття 55 ГК України визначає господарські організації як юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Особливості ведення господарської діяльності споживчими кооперативами визначаються законами України «Про кооперацію» (зокрема, статтями 2, 6, 11, 12, 23, 27), «Про споживчу кооперацію» (зокрема, статтями 1, 2, 5-7, 9, 12) та ГК України (зокрема, статтями 94, 111).

За змістом зазначених норм споживча кооперація в Україні - це добровільне об`єднання громадян для спільного ведення господарської діяльності з метою поліпшення свого економічного та соціального стану. Вона здійснює торговельну, заготівельну, виробничу та іншу діяльність, не заборонену чинним законодавством України.

Аналогічні положення містяться у статуті Білківського СТ.

Первинною ланкою споживчої кооперації є споживче товариство (споживчий кооператив) - самостійна, демократична організація громадян, які на основі добровільності членства і взаємодопомоги за місцем проживання або роботи об`єднуються для спільного господарювання з метою поліпшення свого економічного і соціального стану. Кожний член споживчого товариства має свою частку в його майні Споживче товариство діє на основі статуту, вважається створеним, визнається юридичною особою і може здійснювати господарську та іншу діяльність із дня його державної реєстрації (стаття 2 Закону України «Про кооперацію») стаття 5 Закону України «Про споживчу кооперацію», стаття 111 ГК України).

Отож, споживче товариство є юридичною особою та здійснює господарську діяльність з моменту його державної реєстрації на підставі закону та свого статуту.

Кооператив створюється його засновниками на добровільних засадах. Рішення про створення кооперативу приймається його установчими зборами. При створенні кооперативу складається список членів та асоційованих членів кооперативу, який затверджується загальними зборами. Вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом. Вищим органом управління споживчого товариства є загальні збори його членів, які й приймають статут, визначають розміри вступного і обов`язкового пайового внеску, обирають керівні та контрольні органи товариства, а також вирішують інші питання, пов`язані з його діяльністю (статті 7, 11 Закону України «Про кооперацію», статті 5-7 Закону України «Про споживчу кооперацію»).

За змістом положень статті 12 Закону України «Про кооперацію», статті 6 Закону України «Про споживчу кооперацію» член споживчого товариства має право, у тому числі брати участь в господарській діяльності споживчого кооперативу, а також в управлінні ним, обирати і бути обраним до його органів управління і контролю, вносити пропозиції щодо поліпшення діяльності товариства та усунення недоліків у роботі його органів і посадових осіб; одержувати частку прибутку, що розподіляється за результатами господарської діяльності між членами споживчого товариства відповідно до їх пайового внеску.

З аналізу наведених вище норм можна дійти висновку, що члени споживчого товариства (споживчого кооперативу), яке є господарською організацією, беруть участь в управлінні ним, мають право одержувати частку прибутку, що розподіляється за результатами господарської діяльності між членами споживчого товариства відповідно до їх пайового внеску, та інші правомочності, встановлені законом і статутними документами такого товариства.

Такі ознаки відповідають поняттю корпоративних прав, наданому в статті 167 ГК України, а тому спори між учасниками споживчого товариства або між споживчим товариством і його членом, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності цього товариства, є такими, що виникають з корпоративних відносин.

Звертаючись до суду із цим позовом до Білківського СТ, ОСОБА_1 посилався на порушення його прав як члена цього споживчого товариства на участь у його загальних зборах, у тому числі запропонувати питання порядку денного, обговорювати їх, на відсутність кворуму на зборах й інші порушення під час проведення загальних зборів 15.11.2016. Тобто між юридичною особою та її учасником (членом) виник спір, пов`язаний з діяльністю та управлінням цією юридичною особою.

Ураховуючи викладене, суд першої інстанції помилково розглянув позов ОСОБА_1 і прийняв заочне рішення про його задоволення в порядку цивільного судочинства, оскільки справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Апеляційний суд не бере до уваги доводи ОСОБА_1 у відзиві на апеляційну скаргу про те, що оскаржуваним рішенням місцевого суду не зачіпаються права апелянта ОСОБА_2 внаслідок відсутності доказів його членства (участі) у Білківському СТ, оскільки це спростовується наявним у матеріалах справи витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань згідно з якого ОСОБА_2 є одним із засновників (учасників) Білківського СТ (а.с. 31 т.1).

Відповідно до частин 2, 3 статті 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

Положеннями пункту 1 частини 1 ст.255 ЦПК України передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З огляду на зазначене, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а рішення місцевого суду скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі ст.377 ЦПК України.

Окрім цього, ухвалою Іршавського районного суду від 31 травня 2017 року у даній справі було вжито заходів забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам суб`єкта державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, включаючи державних реєстраторів структурних підрозділів територіальних органів Міністерства юстиції України, виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, Київської та Севастопольської міської, районної, районної в містах Києві та Севастополі державної адміністрації, нотаріусам та акредитованим суб`єктам державної реєстрації, вчиняти реєстраційні дії та проводити державну реєстрацію будь-яких змін до відомостей про юридичну особу, а саме Білківське СТ (а.с.60 т.1).

Згідно з пунктами 9, 10 статті 158 ЦПК України у випадку, зокрема, закриття провадження у справі, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

За таких обставин, ужиті ухвалою Іршавського районного суду від 31.05.2017 зазначені вище заходи забезпечення позову належить скасувати.

Керуючись статтями 158, 374, 377, 381-384, апеляційний суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Заочне рішення Іршавського районного суду від 18 серпня 2017 року скасувати.

Закрити провадження у цій справі.

Ужиті ухвалою Іршавського районного суду від 31 травня 2017 заходи забезпечення позову скасувати.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду на протязі тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 22 жовтня 2019 року.

Суддя -доповідач

Судді