КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2019 року м.Київ № 320/1375/19

Київський окружний адміністративнивний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадженя адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу про проведення перевірки, податкових повідомлень - рішень та рішень про застосування штрафних санкцій,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області та просить суд:

визнати протиправним та скасувати наказ № 2513 від 19.11.2018 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 ";

визнати протиправними дії з проведення перевірки на підставі наказу № 2513 від 19.11.2018 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 ";

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000841303 від 16.01.2019 на 7 561 954,20 грн. p ПДФО та 1 890 488,55 грн. штрафних санкцій;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000851303 від 16.01.2019 на 510,00 грн. штрафних санкцій з ПДФО за результатами річного декларування;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000861303 від 16.01.2019 на 510,00 грн. штрафних санкцій з ПДФО за результатами річного декларування;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000871303 від 16.01.2019 на 862 508,74 грн. військового збору та 215 672,19 грн. штрафних санкцій;

визнати протиправним та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № 0000811303 від 16.01.2019 на 46 1697,16 грн. єдиного соціального внеску.

визнати протиправним та скасувати рішення № 0000831303 від 16.01.2019 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" на 510,00 грн.;

визнати протиправним та скасувати рішення № 0000821303 від 16.01.2019 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на 132 218,07 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.05.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду 18.06.2019 підготовче провадження у справі було закрито та призначено справу до розгляду по суті.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує, що податковим органом протиправно проведено документальну позапланову невиїзну перевірку, яку призначено спірним наказом від 19.11.2018. За результатами проведеної перевірки було складено акт, на підставі якого було винесено оскаржувані податкові повідомлення - рішення.

На думку позивача, відповідач протиправно провів документальну позапланову невиїзну перевірку, оскільки останнім не зазначено підстави проведення такої перевірки, а також ОСОБА_1 не отримував належним чином оформлений запит, який є необхідною передумовою призначення податкової перевірки.

Зазначає, що спірні податкові повідомлення - рішення, рішення про застосування штрафних санкцій та вимога є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки прийнятті за результати проведення незаконної перевірки.

На думку позивача здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкових повідомлень - рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковим органом, тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкового повідомлення - рішення.

Вважає, що спірні рішення та вимога підлягають скасуванню як такі, що прийняті на підставі незаконно проведеної перевірки.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити та подав суду клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив та подав суду відзив на позовну заяву, згідно яким зазначає, що податковим органом було направлено письмовий запит, однак позивачем не було направлено документів, необхідних для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, що підтверджують отриманий дохід від продажу об`єктів нерухомого майна та понесених на їх будівництво витрат до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області не надано.

На думку відповідача позапланова невиїзна перевірка була проведене у відповідності з нормами чинного податкового законодавства.

Зазначає, що факт скасування наказу на проведення невиїзної перевірки після фактичного її проведення не може бути достатньою підставою для скасування податкових повідомлень - рішень за умов доведеності фактів порушень податкового законодавства особою, що перевіряється.

Також вказав, що підставами для винесення спірних рішень та вимоги є виявлення порушень, з боку позивача податкового законодавства.

Крім того, представник відповідача проти розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечував.

Частиною 3 ст. 194 КАС України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення учасників справи, оглянувши письмові докази, які були надані сторонами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що наказом від 19.11.2018 № 2513 Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області призначено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

Спірний наказ було прийнято на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Зазначена перевірка була призначена з питань своєчасності, достовірності, повнити нарахування та сплати належних податкові і зборів при отриманні доходу від здійснення діяльності, пов`язаної з будівництвом та продажем об`єктів нерухомого майна за період з 01.01.2013 по 31.12.2017.

За результатами проведеної перевірки було складено акт від 10.12.2018 № 1101/10-36-13-03/3043903177

Відповідно до вищевказаного акту перевірки було встановлено порушення позивачем податкового законодавства, а саме:

п . 44.1 ст. 44 ПК України, в частині не надання до перевірки Книги обліку доходів і витрат;

п. 177.5, п. 177.11 ст. 177 ПК України, в частині неподання декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік та невчасне подання декларацій про майновий стан і доходи за 2013 та 2014 роки;

п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168, п. 177.1, п. 177.2 ст. 177 ПК України, в частині заниження податку на доходи фізичних осіб за 2013 - 2017 роки, що підлягає сплаті до бюджету всього у сумі 7 561 954,20 грн., у тому числі у 2015 році - 142 593,00 грн., у 2016 році - 2 574 113,49 грн., у 2017 році - 4 845 247,71 грн.;

п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України від 08.07.2010 № 2464 - VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464), в частині не подання звітів про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2013, 2014 та 2017 роки;

абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону № 2464, в частині не нарахування, не обчислення та не сплати єдиного внеску всього на загальну суму 461 697,16 грн., у тому числі у 2013 році - 71 612,63 грн., у 2014 році - 88 254,93 грн., у 2015 році - 87 163,60 грн., у 2016 році - 94 941,00 грн., у 2017 році - 109 725,00 грн.;

п. 16 - 1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, в частині заниження військового збору від здійснення підприємницької діяльності, що підлягає декларуванню та сплаті до бюджету за 2015 - 2017 роки на суму 862 508,74 грн. у тому числі за 2015 рік - 14 990,10 грн., за 2016 рік - 291 954,10 грн., за 2017 рік - 5 555 643,54 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем були прийняті оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 16.01.2019 № 0000841303, № 0000851303, № 0000861303, № 0000871303.

Також прийнято рішення № 0000831303 та № 0000821303 від 16.01.2019 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності.

Крім того, за результатами проведеної перевірки було винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № 0000811303 від 16.01.2019.

Вважаючи дії щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, наказу від 19.11.2018 № 2513, а також податкових повідомлень - рішень, вимоги протиправними позивач звернувся з даних адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між учасниками справи, суд виходив з такого.

ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Щодо протиправності наказу ГУ ДФС у Київській області від 19.11.2018 № 2513 «Про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки», суд зазначає наступне.

Згідно з п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п. 75.1.2. ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Пунктом 78.4. ст. 78 ПК України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Як зазначено у спірному наказі № 2513, її проведено на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, вичерпний перелік яких визначено у п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Відповідно до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня наступного за днем отримання запиту.

Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки.

Згідно з п.п. 14.1.17 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкова інформація розуміється у значенні, визначеному Законом України «Про інформацію».

Статтею 16 Закону України «Про інформацію» визначено, що податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановлено законодавством України.

Правовий режим податкової інформації визначається ПК України та іншими законами.

Так, відповідно до положень п. 72.1 ст. 72 ПК України для інформаційно- аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація що надійшла: - від платників податків га податкових агентів, зокрема інформація, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПК України, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій; - від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Національного банку України, зокрема інформація про об`єкти оподаткування, що надаються та/або реєструються такими органами. Зазначена інформація повинна містити, зокрема, вид, характеристики, індивідуальні ознаки об`єкта оподаткування (в разі наявності), за якими його можна ідентифікувати; про результати здійснення державного контролю за господарською діяльністю платника податків; що міститься у звітних документах (крім персоніфікованої статистичної інформації), які подаються платником податків органам виконавчої влади та/або органам місцевого самоврядування; про встановлені органами місцевого самоврядування ставки місцевих податків, зборів та надані такими органами податкові пільги; про дозволи, ліцензії, патенти, свідоцтва на право провадження окремих видів діяльності, яка повинна містити, зокрема: найменування платника податків, якому видані такі дозволи, ліцензії, патенти; податковий номер або реєстраційний номер облікової картки фізичної особи; вид дозвільного документа; вид діяльності, на провадження якої видано дозвільний документ; дату видачі дозвільного документа; строк дії дозвільного документа, інформацію про припинення (зупинення) дії дозвільного документа із зазначенням підстав такого припинення (зупинення); сплату належних платежів за видачу дозвільного документа; перелік місць провадження діяльності, на яку видано дозвільний документ; про експортні та імпортні операції платників податків; - від банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків; - від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів; - за наслідками податкового контролю.

Проте, в наказі про проведення перевірки відповідачем не зазначено конкретну підставу для проведення перевірки, а здійснено посилання тільки на п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Податковим органом було надано до суду копію запиту від 05.10.2018 № 4632/П/10-36-13-03 «Про надання інформації та її документальних підтверджень».

Підставою для надання запиту зазначено п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПК України, а саме: у зв`язку із внесенням позивачем до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців запису № 235700500044327 від 08.02.2017 про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, для завершення процедури підприємницької діяльності.

Як було встановлено судом, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позивача знято з обліку як фізичну особі - підприємця в Вишгородській ОДНІ ГУ ДФС у Київській області (Ірпінське відділення) 09.02.2017, номер зняття з обліку: 1710310701141.

Підпунктом 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПК України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Згідно з абз. 2 п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Однак, позивач не є зареєстрований платником податку на додану вартість і за результатами податкової перевірки податку на додану вартість не нараховувалось.

Крім того, у спірному наказі про проведення податкової перевірки зазначено, що її проведено на підставі п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, однак у запиті зазначається інша підстава для надання інформації, а саме у зв`язку з реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Згідно з абз. 1, 2, п. 1 абз. 3, абз. 4, 5 п. 73.3 ст. 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 ПК України та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків;

податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п. 201.1 ст. 201 ПК україни, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування:

акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

у разі проведення зустрічної звірки;

в інших випадках, визначених цим Кодексом.

У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Таким чином, враховуючи, що податковий орган не виконав вимоги ст. 73 ПК Уураїни, позивач не мав обов`язку на нього відповідати.

Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 804/5722/16.

Слід зазначити, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку надіслання на адресу платника (вручення платнику) обов`язкового письмового запиту з пропозицією надати пояснення та їх документальні підтвердження для усунення сумнівів контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства. Обов`язковою передумовою здійснення документальної позапланової виїзної перевірки є направлення платнику податків запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження.

Аналогічна позиція міститься у постановах Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 815/2596/17, від 05.06.2018 у справі № 820/5076/17.

Крім того, суд вважає за можливе вказати, що з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. За загальним змістом термін «повідомлення» включає в себе не тільки направлення відомостей, з якими платник має бути обізнаним, а й отримання ним зазначених відомостей.

Така ж позиція міститься у постанові Верховного Суду від 05.05.2018 у справі № 810/3188/17.

З урахуванням викладено, суд вважає за можливе позов в частині скасування наказу № 2513 від 19.11.2018 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 » задовольнити.

Щодо позовних вимог про протиправні дії, які знайшли своє відображення у проведенні податкової перевірки, суд вважає їх похідними від попередньої, оскільки прийняття спірного наказу, зумовили проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Одночасно з тим, суд вважає за необхідне вказати, що право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки виникає у контролюючого органу виключно за умови дотримання вимог п. 78.4 ст. 78 та п. 79.2 ст. 79 ПК України, якими передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному ст. 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Невиконання вимог п. 79.2 ст. 79 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Таким чином, податковим органом було порушено порядок проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, оскільки матеріали справи не містять документів про належне повідомлення позивача про проведення перевірки, а наказ керівника податкового органу не містить посилання на підставу, визначену податковим органом для перевірки.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень - рішень від 16.01.2019 № 0000841303 № 0000851303, № 0000861303 № 0000871303, рішень № 0000831303 та № 0000821303 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, суд зазначає наступне.

Як вище зазначалось судом, п 75.1 ст. 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пунктом 86.1 ст. 86 ПК України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до п 86.10 ст. 86 ПК України в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов`язань платника.

Положеннями п. 86.8 ст. 86 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому ст. 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень - рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкових повідомлень - рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами, тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкового повідомлення-рішення.

Така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податків податкового правопорушення. Для визначення контролюючим органом грошових зобов`язань платникові податків шляхом прийняття податкового повідомлення - рішення, у зв`язку з допущеними таким платником порушеннями необхідно дотриматися певних умов, а саме - спочатку провести податкову перевірку.

Таким чином, нормами ПК України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.03.2018 у справі № 1570/7146/12, від 24.10.2018 у справі № 808/1746/15, від 20.09.2019 у справі № 0340/1931/18.

Отже, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Оскільки підставою для проведення перевірки, наслідком якої стало прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень - рішень від 16.01.2019 № 0000841303 № 0000851303, № 0000861303 № 0000871303, рішень № 0000831303 та № 0000821303, був наказ ГУ ДФС у Київській області області від 19.11.2018 № 2513 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 », а предметом розгляду справи - законність прийняття вказаного наказу та проведення перевірки на його підставі, суд вважає за можливе їх скасувати.

Зокрема, ст. 25 Закону № 2464 передбачено, що в разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до ч. 11 ст. 25 Закону № 2464 орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції:

за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, органом доходів і зборів здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У зв`язку з тим, що податкові повідомлення - рішення визнано протиправними та такими, що підлягають скасуванню, спірна вимога є похідною від них, оскільки прийнята на підставі оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, рішень про нарахування штрафних санкцій.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією та Законами України.

Статтею 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд звертає увагу на те, що жодних належних та допустимих доказів щодо отримання позивачем запитів податкового органу та повідомлення щодо проведення перевірки, відповідачем не надано.

Суд вважає, що відповідач як суб`єкти владних повноважень не довів суду правомірність наказу № 2513 від 19.11.2018 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 », податкових повідомлень - рішень від 16.01.2019 №0000841303, № 0000851303, № 0000861303, № 0000871303, вимоги про сплату боргу (недоїмки) № 0000811303, рішення № 0000831303 та № 0000821303.

За наведених обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивачем при подані даного адміністративного позову було сплачено судовий збір у розмірі 11 141,00 грн. (квитанція № ПН5955 від 22.03.2019), суд вважає за необхідне стягнути дану суму на користь позивача.

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області № 2513 від 19.11.2018 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 ".

Визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області з проведення перевірки на підставі наказу № 2513 від 19.11.2018 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 ".

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області №0000841303 від 16.01.2019 на 7 561 954,20 грн. з податку на доходи фізичних осіб та 1 890 488,55 грн. штрафних санкцій.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області № 0000851303 від 16.01.2019 на 510,00 грн. штрафних санкцій з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області № 0000861303 від 16.01.2019 на 510,00 грн. штрафних санкцій з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області № 0000871303 від 16.01.2019 на 862 508,74 грн. військового збору та 215 672,19 грн. штрафних санкцій.

Визнати протиправним та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області № 0000811303 від 16.01.2019 на 46 1697,16 грн. єдиного соціального внеску.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області № 0000831303 від 16.01.2019 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" на 510,00 грн.;

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області № 0000821303 від 16.01.2019 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на 132 218,07 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКП НОМЕР_1 ) судові витрати у сумі 11 141 (одинадцять тисяч сто сорок одну) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Головенко О.Д.