Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2019 р. Справа№200/10610/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянув в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради про визнання протиправним та скасування припису

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

Очеретько Сергій Петрович (надалі за текстом рішення позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Маріупольської міської ради в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради про визнання протиправним та скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил від 10.07.2019.

Позивач зазначив, що згідно припису, який оскаржується, позивач має демонтувати металеві конструкції балкону належної йому квартири та привести балкон у попередній стан. Позивач вважає наведений припис незаконним, винесеним органом контролю неправомірно, безпідставно та із порушенням норм чинного законодавства України. В обґрунтування наведених доводів позивач зазначив, що він, як власник приміщення у відповідності до Правил користування поміщеннями житлових будинків і гуртожитків», затверджених постановою КМУ №572 від 08.10.1992 має право на перепланування та переобладнання належного йому житлового приміщення. Позивач вважає, що власник житлового приміщення має право здійснювати в такому приміщенні ремонт, змінювати вигляд та призначення на власний розсуд за умови недопущення порушення прав власників інших квартир багатоквартирного житлового будинку та порушення правил санітарно - технічної експлуатації будинку. За змістом позову згідно постанови КМУ № 406 від 07.06.2017 роботи з перепланування та переобладнання житлового приміщення, що не передбачають втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/ або інженерні системи загального користування, не потребують оформлення дозвільних документів на їх виконання, скління балкона не віднесено до самочинного будівництва, з огляду на що позивач не мав отримувати дозвільні документи та вводити приміщення після ремонту в експлуатацію.

Позивач також звернув увагу на те, що зі змісту акту перевірки неможливо встановити прилад, за допомогою якого відповідачем здійснювалося обмірювання балкону та визначалися його розміри.

Відповідач проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечував, підстави незгоди визначив в наданому суду відзиві. За змістом відзиву оскаржуваний позивачем припис прийнятий за наслідком проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання будівельних робіт , який проводився в квартирі АДРЕСА_1 . В ході проведеного заходу встановлено виконання власником на об`єкті контролю робіт з розширення існуючого балкону з металоконструкцій, що є порушенням вимог п. 8.14. ДБН В.3.2.-2-2009 «Житлові будинки, реконструкція та капітальний ремонт», згідно якого при проектуванні реконструкції, капітальних ремонтів та перепланувань забороняється, зокрема, улаштування нових та розширення існуючих балконів і лоджій. Вчинення зазначеного порушення є обумовило прийняття управлінням відповідача припису, спрямованого на його усунення.

За наслідком здійснення управлінням відповідача заходу контролю було також також прийнято постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності від 15.07.2019, під час здійснення заходу позивач був присутнім, факт вчинення ним порушення не заперечував.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою суду від 03.09.2019 відкрито провадження по справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 19.09.2019. Судове засідання відкладалося на 07.10.2019. До судового засідання, призначеного на 07.10.2019, представники сторін не з`явилися, до суду надійшли клопотання від учасників справи про розгляд справи в порядку письмового провадження за відсутності представників сторін. Враховуючи наведене та приписи ч. 3 ст. 194 та ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу у письмовому провадженні.

Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 . На підставі договору купівлі-продажу квартири від 18.11.2009 позивач разом із ОСОБА_2 придбали в рівних частках квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 63,8 кв.м.

07.12.2018 на підставі договору купівлі продажу, укладеного між позивачем ( ОСОБА_1 ) та ОСОБА_2 позивач придбав 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 .

Згідно наявного в матеріалах справи технічного паспорту, виготовленого станом на 16.11.2009, квартира АДРЕСА_1 загальною площею 63,8 кв.м. обладнана балконом (терасою) 0,9 кв.м. та лоджією 1,6 кв.м.

10.07.2019 на підставі наказу про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності № 55 від 10.07.2019 та направлення для проведення позапланового заходу № 27 від 10.07.2019 уповноваженою особою управління відповідача проведено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил при здійсненні будівельних робіт у квартирі АДРЕСА_3 .

За наслідком проведення заходу державного нагляду складено акт № 22/10072019 від 10.07.2019 (арк. справи 99-112). Згідно акту під час проведення позапланового заходу встановлено, що в квартирі АДРЕСА_4 що розташована на 2 поверсі 9-поверхового будинку та належить ОСОБА_1 виконуються роботи з розширення існуючого балкону з металоконструкцій. Геометричні розміри балкону становлять 2,5 х 1,3 метра, всі металеві конструкції закріплені до зовнішньої стіни житлового будинку. Таким чином, ОСОБА_1 порушено вимоги ДБН В.3.2-2-2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт» згідно якого при проектуванні, реконструкції, капітальних ремонтів і перепланувань окремих квартир заборонено: утеплення та скління існуючих балконів і лоджій, улаштування нових та розширення існуючих балконів і лоджій; їх скління; улаштування нових віконних прорізів і розширення існуючих віконних та балконних прорізів; зміна форм та кольорів віконних рам та балонних дверей, внаслідок чого ОСОБА_1 порушено ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» - будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, та правил, у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Позивач був ознайомлений із актом позапланового заходу, про що свідчить його підпис на акті.

10.07.2019 повноваженою особою управління відповідача складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм стандартів та правил, за змістом якого позивачу вказано усунути виявлені порушення шляхом демонтування металевих конструкцій та приведення балкону в первинний стан до 10.08.2019.

Крім цього, того ж дня, на підставі складеного акту начальником відділу контролю управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради складений протокол про порушення ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» та повідомлено позивача про призначення до розгляду справи про адміністративне правопорушення. Постановою по справі про адміністративне правопорушення № 14 від 15.07.2019 до позивача застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 1700,00 грн. за порушення ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність». Суму штрафу позивачем сплачено, що підтверджується квитанцією 0.0.1416700426.2 від 22.07.2019, копія якої наявна в матеріалах справи.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Правові, економічні, соціальні та організаційні засади містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України «Про основи містобудування» № 2780-XII від 16.11.1992.

Відповідно до статті 1 цього закону містобудуванням є цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об`єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об`єктів містобудування, спорудження інших об`єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об`єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

Законодавство України про містобудування складається з Конституції України ( 254к/96-ВР ), цього Закону, законів України "Про регулювання містобудівної діяльності" ( 3038-17 ), "Про архітектурну діяльність" ( 687-14 ) та інших нормативно-правових актів, що видаються на їх виконання (ст. 6 Закону України № 2780-XII від 16.11.1992).

Статтею 5 Закону України «Про основи містобудування» передбачено, що при здійснені містобудівної діяльності повинні враховуватися законні інтереси та вимоги власників або користувачів об`єктів нерухомості, що оточують місце будівництва.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20 травня 1999 року № 687-XIV будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до статті 7 Закону України «Про основи містобудування» державне регулювання у сфері містобудування здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.

Статтею 8 Закону України «Про основи містобудування» передбачено, що державне регулювання полягає, зокрема, в контролі за дотриманням законодавства у сфері містобудування, державних стандартів і норм, вимог вихідних даних, затвердженої містобудівної документації та проектів конкретних об`єктів, раціональним використанням територіальних і матеріальних ресурсів при проектуванні та будівництві;

Статтею 16 Закону України «Про основи містобудування» передбачено, що будівельні норми, державні стандарти, норми і правила встановлюють комплекс якісних та кількісних показників і вимог, які регламентують розробку і реалізацію містобудівної документації, проектів конкретних об`єктів з урахуванням соціальних, природно-кліматичних, гідрогеологічних, екологічних та інших умов і спрямовані на забезпечення формування повноцінного життєвого середовища та якнайкращих умов життєдіяльності людини.

Відповідно до статті 24 вказаного Закону державний контроль у сфері містобудування здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, органами місцевого самоврядування та іншими уповноваженими на це державними органами.

Органи, що здійснюють управління у сфері містобудівної діяльності, архітектурно-будівельного контролю та нагляду визначені статтею 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17.02.2011, відповідно до якої управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється, зокрема, уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування. До уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені у статті 13 Закону України "Про архітектурну діяльність". До органів державного архітектурно-будівельного контролю належать, зокрема, виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Статтею 13 Закону України «Про архітектурну діяльність» до уповноважених органів містобудування та архітектури віднесені, окрім інших, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад з питань архітектури.

Управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється, зокрема, шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, проектної документації (п. 6 ч. 1 ст.7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Статтею 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» регламентовано порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, що являє собою сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.

Пунктом 9 частини 7 цього Порядку передбачено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Пунктами 15-17 Порядку № 553 встановлено, що форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 Цивільного кодексу України та передбачають правомочності щодо використання житла для власного проживання, проживання членів сімї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання в право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Частина 2 ст. 383 Цивільного кодексу України передбачає, що власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Відповідно до статті 152 Житлового кодексу України виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об`єкта в експлуатацію не потребується.

Правилами користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.92 N 572, передбачено, що власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків мають право на переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, з дозволу власника будинку (квартири) та органу місцевого самоврядування, виданого з установленому порядку.

Визначення термінів "переобладнання" і "перепланування" надано в Правилах утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005р. №76, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005р. за №927/11207. Цими Правилами також встановлено, що переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства (пункт 1.4.1).

Відповідно до пункту 1 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 406, роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI).

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ

При вирішенні питання правомірності винесеного управлінням відповідача припису щодо усунення порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил від 10.07.2019 суд виходить із наступного.

Питання обґрунтованості здійсненого відповідачем заходу та наявності підстав для його здійснення не є спірним питанням в межах цієї справи. В наданому позові не наведено будь-яких доводів, які б спростовували встановлені відповідачем під час здійснення позапланового заходу обставини стосовно здійснення позивачем будівельних робіт, пов`язаних із реконструкцією балкону в належній йому квартирі АДРЕСА_5 .

Так, за змістом акту № 22/10072019 від 10.07.2019 в ході проведеної посадовою особою органу державного нагляду (контролю) позапланової перевірки встановлено виконання робіт в квартирі АДРЕСА_5 з розширення існуючого балкону з металоконструкцій. Геометричні розміри балкону становлять 2,5 х 1,3 метри, усі металеві конструкції закріплені до зовнішньої стіни житлового будинку.

Відповідно до пункту 8.14 ДБН В.3.2-2.2009 «Житлові будинку, реконструкція та капітальний ремонт» при проектуванні реконструкції, капітальних ремонтів і перепланувань окремих квартир заборонено: утеплення і скління існуючих балконів і лоджій; улаштування нових і розширення існуючих балконів і лоджій, їх скління; улаштування нових віконних прорізів і розширення існуючих віконних і балконних прорізів; зміна форм і кольорів віконних рам і балконних дверей.

Відповідно до вимог п. 2 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №466 від 13.04.2011, будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту.

Відповідно до вимог додатку Б ДБН В . 2.2-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення": балкон - виступаюча з площини стіни фасаду обгороджена площадка, що служить для відпочинку влітку. Загальна площа квартири (житлового будинку) - сумарна площа житлових і підсобних приміщень з урахуванням лоджій, балконів, веранд і терас, що враховуються з коефіцієнтом відповідно до додатка В.

Обов`язковість дотримання суб`єктами містобудування вимог державних будівельних норм, стандартів та правил визначено положеннями законодавства України у сфері містобудування.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи документів, які б спростовували встановлені відповідачем в ході заходу контролю обставини стосовно проведення реконструкції балкону із збільшенням геометричних розмірів балкону до 2,5 х 1,3 метра, суд дійшов висновку про обґрунтованість висновків щодо порушення позивачем норми архітектурно-будівельного законодавства, що є підставою для винесення припису.

Доводи позивача про те, що відповідно до Постанови Кабінету Мністрів України № 406 від 07.06.2017 року «Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію» заміна існуючих заповнень віконних, балконних та дверних блоків не потребує отримання дозволів, судом не приймаються до уваги, оскільки вони не спростовують висновки щодо порушення позивачем ДБН при здійснення реконструкції балкону. Також, судом не приймаються доводи стосовно не зазначення в акті перевірки засобу вимірювальної техніки, за допомогою якої управлінням відповідача встановлені геометричні розміри балкону після реконструкції, оскільки чинним законодавством не визначено конкретного переліку вимірювальної техніки, що може застосуватися органами архітектурно-будівельного контролю, будь-які документи, які б свідчили про неправильність визначення під час здійснення заходу контролю геометричних розмірів балкону позивача в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що при прийнятті припису від 10.07.2019 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил відповідач діяв у межах наявних повноважень, на підставі вимог чинного законодавства, виявлене в ході заходу контролю порушення є передумовою винесення припису щодо його усунення, з огляду на що позовні вимоги про скасування припису задоволенню не підлягають.

Оскільки судом суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, підстави для здійснення розподілу судових витрат відсутні.

З огляду на наведене, на підставі положень Закону України "Про основи містобудування», Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" Закон України "Про архітектурну діяльність" та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Маріупольської міської ради в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Маріупольської міської ради (адреса: 85700, Донецька обл., м. Маріуполь, пр-т Миру буд. 70, ЄДРПОУ 33852448) про визнання протиправним та скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил від 10.07.2019, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя А.С. Михайлик