Справа № 127/14807/19
Провадження № 2/127/2046/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.10.2019 Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді: Антонюка В.В.
за участі: секретаря - Горденко Г.О.,
представника позивача- ОСОБА_1 ,
представника відповідача – Новіцького ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Вінницької міської ради Департаменту адміністративних послуг, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 , про встановлення факту проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом,-
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА _3 звернувся до суду із позовом до Вінницької міської ради Департаменту адміністративних послуг про встановлення факту проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_5 . Після смерті батька відкрилася спадщина на гараж № НОМЕР_1 в ГБК « АДРЕСА_1 », АДРЕСА_2 розташований по вул АДРЕСА_3 в м. Вінниця, площею 19,9 кв.м. з оглядовою ямою площею 1,4 кв.м., який належав спадкодавцю на праві власності відповідно до свідоцтва №626 про право власності від 19.05.2004 року, а також на автомобіль марки ВАЗ 21101-125- 51, д.н.з. НОМЕР_2 .
Відповідно до заповіту від 26 травня 1995 року ОСОБА_5 усе своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося заповів своєму синові - ОСОБА_3 .
Позивач зазначає, що він є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_5 . Інших спадкоємців, які б мали право на обов`язкову частку в спадковому майні немає, однак отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом в нотаріальній конторі позивач не має можливості, так як ним не надано доказів фактичного прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_5 , з яким він постійно проживав разом на час відкриття спадщини. Неможливість оформлення спадщини в нотаріальній конторі підтверджується постановою нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 24.04.2019 року, що й стало підставою для його звернення до суду із даним позовом.
Ухвалою суду від 02.10.2019 року залучено до участі у даній справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_4 , яка являється спадкоємцем першої черги в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 .
В судовому засіданні представник позивача адвокат Коваль Т.Д. позовні вимоги підтримала в повному обсязі за обставин, викладених в позовній заяві та просила їх задовольнити.
Представник відповідача Вінницької міської ради Департаменту адміністративних послуг ОСОБА_6 Т. ОСОБА_7 , заявлені позовні вимоги не визнав та заперечив проти їх задоволення, мотивуючи свої заперечення тим, що позивач ОСОБА_3 зареєстрований як ФОП (КВЕД - програмне забезпечення) в м. Києві, і крім того, позивач зареєстрований в м. Києві, а тому він не міг постійно проживати разом із спадкодавцем ОСОБА_5 на час відкриття спадщини в м. Вінниці.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, проти задоволення позовних вимог не заперечує та просить суд їх задоволити в повному обсязі.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 дали пояснення, якими підтверджується той факт, що дійсно позивач ОСОБА_3 постійно проживав разом із своїм батьком ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на час відкриття спадщини.
Так, свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що позивач ОСОБА_3 постійно проживав разом зі своїм батьком в м. Вінниці та здійснював за ним догляд, в тому числі на момент смерті ОСОБА_5 , так як останній був похилого віку (91 рік) та потребував стороннього догляду. Пояснив, що про даний факт він знає особисто, так як він неодноразово був у квартирі позивача в м. Вінниці. Також пояснив, що ОСОБА_3 працював в своїй квартирі в м. Вінниці, де він проживав з батьком, так як його робота була пов`язана з програмним забезпеченням, що не заважало йому виконувати роботу вдома.
Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що вона проживає по сусідству з позивачем, і що знає сім`ю ОСОБА_10 дуже давно, десь з 2000 років, від тоді, як вони вселилися у квартиру АДРЕСА_4 . Пояснила, що ОСОБА_3 постійно проживав разом із своїм батьком ОСОБА_5 , втому числі й на час відкриття спадщини, ввечері ходив з батьком на прогулянки, до магазину.
Частиною 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 р. №2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" роз`яснено, що відповідно до статей 124 Конституції України та статті З ППК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 13 ППК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача та свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 , серії НОМЕР_3 від 07.10.1993 року, підтверджується, що його батьком є ОСОБА_5 .
Відповідно до Свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_4 від 17.05.2018 року, виданого Вінницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Як вбачається із свідоцтва про право власності №626 від 19.05.2004 року ОСОБА_5 є власником гаража № НОМЕР_1 в ГБК « АДРЕСА_1 », АДРЕСА_5 у АДРЕСА_6 по АДРЕСА_3 ,1а.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_5 ОСОБА_5 є власником автомобіля марки ВАЗ НОМЕР_6 - 51, д.н.з. НОМЕР_2 .
Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 24.04.2019 року, нотаріусом було відмовлено ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті його батька ОСОБА_5 в зв`язку із тим, що спадкоємцем не надано доказів фактичного прийняття спадщини після смерті батька.
Відповідно до положень ст. 315 ЦПК України факти, що мають юридичне значення встановлюються судом; ч. 2 ст. 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти (окрім тих, які визначені ч. 1ст. 315 ЦПК України), від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України « Про судову практику у справах про спадкування» за № 7 від 30.05.2008 року справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Відповідно до підпункту 1 п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» за № 7 від 30.05.2008 року, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факт прийняття спадщини.
Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Статтею 1270 ЦК України визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянам України гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.
Під вільним вибором місця проживання чи перебування розуміється право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати.
Частиною 2 ст. 29 ЦК України встановлено, що фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
У відповідності до положень Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце проживання це житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає постійно або тимчасово; реєстрація це внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру та до паспортного документа про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси житла.
Відповідно до ч.9 ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі, якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором.
Відповідно до ч. 6 ст. 29 ЦК України фізична особа може мати кілька місць проживання.
Отже, враховуючи зазначене вище, суд вважає, що ОСОБА_3 , не був обмежений у праві вибору ним місця його проживання, а реєстрація місця проживання жодним чином не зобов`язує його постійно проживати саме за місцем його реєстрації, оскільки законодавством України передбачено, що фізична особа може мати кілька місць проживання.
Враховуючи те, що ЦК України передбачає можливість автоматичного прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини постійно проживав зі спадкодавцем, встановлення факту постійного проживання заявника зі спадкодавцем на день смерті спадкодавця (день відкриття спадщини) має визначальне значення для подальшого оформлення спадщини заявником.
Поясненнями свідків, представника позивача та дослідженими в судовому засіданні доказами, доводиться факт постійного проживання позивача ОСОБА_3 із батьком ОСОБА_5 (спадкодавцем) за адресою: АДРЕСА_7 на день його смерті.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 29, 1268. 1270 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» за № 7 від 30.05.2008 року. Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст. ст. 4, 7, 12,13, 81, 141,244, 263, 273, 315 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_3 разом із ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини.
Визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за заповітом на гараж № НОМЕР_1 в ГБК «Східний», що розташований в м. Вінниця, вул. АДРЕСА_3 ,1-а та раніше належав ОСОБА_5 .
Визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за заповітом на автомобіль марки ВАЗ НОМЕР_7 , державний реєстраційний номер НОМЕР_8 , ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_9 НОМЕР_10 , що раніше належав ОСОБА_5 .
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення виготовлено 21.10.2019 року.
Позивач : ОСОБА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_11 , адреса проживання: АДРЕСА_7 .
Відповідач: Вінницька міська рада Департамент адміністративних послуг, місце знаходження: АДРЕСА_6 .
Третя особа: ОСОБА_4 , адреса проживання: АДРЕСА_8 .
Суддя:
