Провадження № 22-ц/801/2168/2019

Категорія: 29

Головуючий у суді 1-ї інстанції Ан О. В.

Доповідач:Медвецький С. К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2019 року

Справа № 127/23991/19

м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Медвецького С. К. (суддя-доповідач),

суддів: Копаничук С.Г., Рибчинського В. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі : Вінницька обласна державна адміністрація, Державна казначейська служба України,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 18 вересня 2019 року, постановлену у складі судді Ан О. В.,

в с т а н о в и в :

У вересні 2019 року ОСОБА_1 за допомогою підсистеми «Електронний суд» подав до суду позов до відповідачів про стягнення моральної шкоди.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 04 вересня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачеві строк, який не перевищує п?яти днів з моменту отримання копії ухвали, для усунення недоліків поданої заяви, оскільки ним подано позовну заяву не у спосіб, визначений цивільним процесуальним законодавством.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 18 вересня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачеві з підстав, передбачених ч. 3 ст. 185 ЦПК України.

Постановляючи цю ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем у строк, встановлений судом, не виконано вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху та не подано до суду позовної заяви в паперовій формі, як це передбачено пп. 15 п. 15 ч. 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України. Крім того, у порушення вимог ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивачем не надано доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року на підтвердження визнання бездіяльності посадової особи. Судові рішення роздруковані з Єдиного державного реєстру судових рішень, не містять інформації про ідентифікацію сторін, а відтак з них неможливо встановити чи стосуються вони обставин справи.

Не погодившись із цією ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить її скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала є такою, що створює перешкоди у доступі до правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при її постановленні місцевим судом не враховано, що наказом Державної судової адміністрації України від 22 грудня 2018 року «Про проведення тестування підсистеми «Електронний суд» у місцевих та апеляційних судах» запроваджено тестовий режим експлуатації підсистеми «Електронний суд», під час якої місцеві та апеляційні суди зобов?язані дотримуватися вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 23 вересня 2019 року для розгляду указаної справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Медвецький С. К., судді: Копаничук С. Г., Оніщук В. В.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 24 вересня 2019 року відкрито апеляційне провадження у справі за вищезазначеною апеляційною скаргою та надано відповідачам строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

Розпорядженням керівника апарату суду від 07 жовтня 2019 року призначено повторний автоматизований розподіл справи в частині заміни судді Оніщука В. В., який входить до складу колегії суддів, у зв?язку з перебуванням його у відрядженні.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 07 жовтня 2019 року для розгляду справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Медвецький С. К., судді: Копаничук С. Г., Рибчинський В. П.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 08 жовтня 2019 справу призначено до апеляційного розгляду на 18 жовтня 2019 року без повідомлення учасників справи в порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року.

Розгляд справи, призначений на 18 жовтня 2019 року відкладено на 21 жовтня 2019 року у зв?язку з перебуванням головуючого у справі - судді Медвецького С. К. у відрядженні.

Відзиви на апеляційну скаргу упродовж встановленого апеляційним судом строку від відповідачів не надійшли.

Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

За приписами частини 2 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції у цій справі входить до переліку ухвал, які розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України).

Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали позовної заяви, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов наступних висновків.

При перевірці законності ухвали про повернення позовної заяви підлягає також оцінці відповідності нормам цивільного процесуального законодавства й ухвала про залишення позовної заяви без руху.

Так, постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без руху, суд першої інстанції з посиланням на норми статей 175, 177 ЦПК України, виходив з того, що позовна заява подана позивачем за допомогою системи «Електронний суд», яка на момент її подання не функціонує, а отже така заява є неналежно оформленою у розумінні положень ЦПК України.

Відповідно до вимог цієї ухвали, недоліки позовної заяви мають бути усунуті позивачем шляхом подання до суду позовної заяви з доданими до неї документами в паперовій формі, до позовної заяви повинні бути додані також копії позову з додатками, засвідченими у відповідності до статті 95 ЦПК України, відповідно до кількості учасників справи, а також наявних у позивача доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема постанови Вінницького окружного адміністративного суду на підтвердження визнання бездіяльності посадової особи, оскільки надані судові рішення роздруковані з Єдиного державного реєстру судових рішень, не містить інформації про ідентифікацію сторін, а відтак з них неможливо встановити чи стосуються вони обставин справи.

На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, ОСОБА_1 подав заяву, в якій він посилався на правомірність подання позовної заяви в електронному вигляді за допомогою підсистеми «Електронний суд».

Повертаючи позовну заяву позивачеві, суд зазначив, що у строк, встановлений судом, недоліки позовної заяви заявником не усунуті.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки суд дійшов його з порушенням норм процесуального права, що згідно з п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому статтями 175 і 177 ЦПК України.

Згідно зі статтею 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З матеріалів слідує, що позовна заява подана ОСОБА_1 до суду за допомогою підсистеми «Електронний суд».

Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затверджене рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № З0 (у редакції рішення Ради суддів України від 12 квітня 2018 року № 16), далі - Положення про АСДС, передбачає можливість до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) використання судами в тестовому режимі окремих інструментів електронного правосуддя, серед яких і підсистема «Електронний суд».

Зокрема, пунктом 2.3 рішення Ради суддів України від 12 квітня 2018 року № 16 визначено, що окремі норми Положення про АСДС, які в тому числі стосуються використання підсистеми «Електронний суд», набирають чинності та можуть використовуватись у тестовому режимі виключно для судів та органів системи правосуддя, визначених пілотними згідно з відповідним наказом ДСА України.

Відповідний перелік пілотних судів для можливості тестування підсистеми «Електронний суд» визначено наказом ДСА України від 22 грудня 2018 року № 628 (із змінами і доповненнями). На сьогодні до числа пілотних віднесено всі місцеві та апеляційні суди, а також Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду.

Можливість використання електронних документів та організаційно - правові засади електронного документообігу також передбачені Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» порядок електронного документообігу визначається державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності згідно з законодавством.

Таким порядком електронного документообігу, визначеним для судів у розумінні статті 9 вищезгаданого Закону, є Положення про АСДС.

Відповідно до статті 8 цього Закону юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Необхідність забезпечення Державною судовою адміністрацією України впровадження електронного суду передбачена також пунктом 9 частини першої статті 152 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Функціональні можливості та порядок роботи з підсистемою «Електронний суд» визначені розділом XI Положення про АСДС. Зокрема, передбачено, що учасники судового процесу за допомогою підсистеми можуть подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи.

У свою чергу, суди відповідно до вимог цього розділу Положення про АСДС мають приймати подані електронні документи як оригінали документів, а електронні копії паперових документів, як завірені копії оригіналів документів та можуть вимагати надання їх оригіналів для перевірки.

На зазначене суд першої інстанції уваги не звернув та дійшов передчасного висновку про повернення позовної заяви позивачеві.

Крім того, посилання суду першої інстанції на неусунення позивачем недоліків позовної заяви в частині ненадання доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, є безпідставним, оскільки суд не вправі через неподання доказів при пред`явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.

Частиною 4 статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.

У пункті 55 рішення у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року ЄСПЛ підкреслив, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направленню справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 18 вересня 2019 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Підпис С. К. Медвецький

Судді : Підпис С. Г. Копаничук

Підпис В. П. Рибчинський

Згідно з оригіналом

Головуючий С. К. Медвецький