ПОСТАНОВА

Іменем України

21 жовтня 2019 року

Київ

справа №0740/859/18

провадження №К/9901/10377/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Желєзного І.В., Берназюка Я.О., провівши в касаційному порядку попередній розгляд справи за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Закарпатській області, третя особа - Ужгородський міський відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, про визнання протиправним та скасування припису і постанови, за касаційною скаргою Управління Держпраці у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у складі судді Микуляк П.П. від 13 грудня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Ільчишин Н.В., Гуляка В.В., Коваля Р.Й. від 13 березня 2019 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Управління Держпраці у Закарпатській області, у якому просила:

- визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень № ЗК303/215/АВ/П від 05.07.2018 в частині зобов`язання укласти трудові договори з найманими працівниками в письмовій формі та видати наказ (розпорядження);

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу № ЗК303/215/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-137 від 26.07.2018.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2019 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано припис про усунення виявлених порушень № ЗК303/215/АВ/П від 05.07.2018 в частині зобов`язання укласти трудові договори з найманими працівниками в письмовій формі та видати наказ (розпорядження). Визнано протиправною та скасовано постанову про накладення штрафу № ЗК303/215/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-137 від 26.07.2018.

3. Рішення судів мотивовано відсутністю з боку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 порушень вимог трудового законодавства у вигляді допущення працівників до робочого місця без укладання трудового договору, а відтак наявності підстав для визнання протиправними та скасування припису про усунення виявлених порушень № ЗК303/215/АВ/П від 05.07.2018 в частині та постанови про накладення штрафу № ЗК303/215/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-137 від 26.07.2018.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Управління Держпраці у Закарпатській області звернулось із касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Управлінням Держпраці у Закарпатській області видано наказ від 23.03.2018 № 111 про проведення інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за місцем здійснення діяльності: АДРЕСА_1 (будівля ТзДВ «Патент», швейний цех) щодо порушень при оформленні трудових відносин на підставі заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 11.06.2018.

На підставі наказу видано направлення на проведення інспекційного відвідування від 26.06.2018 № 715, відповідно до якого з метою перевірки додержання законодавства про працю щодо дотримання трудового законодавства при оформленні трудових відносин було направлено на інспекційне відвідування посадових осіб Управління Держпраці в Закарпатській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , за місцем здійснення діяльності: АДРЕСА_1 (будівля ТзДВ «Патент», швейний цех). Строк дії направлення з 05.07.2018 по 15.07.2018.

За результатами інспекційного відвідування було складено акт № ЗК303/215/АВ від 05 липня 2018 року, у якому зафіксовано, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 допустила до виконання робіт шість працівників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 без укладення трудового договору, чим порушила вимоги частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України.

09.07.2018 позивачем до начальника Управління Держпраці в Закарпатській області було подано зауваження на акт № ЗК303/215/АВ від 05.07.2018 та надано трудові договори з працівниками, накази про прийняття на роботу з відмітками про ознайомлення, власноручно написані заяви про прийняття на роботу, копії трудових книжок із записами про прийняття на роботу, пояснення осіб, повідомлення ДФС про прийняття на роботу в тому числі датовані до проведення перевірки.

Листом Управління Держпраці у Закарпатській області № 56 від 24.07.2018 позивача повідомлено про відсутність правових підстав для зміни вказаного акту.

Головним державним інспектором Управління Держпраці у Закарпатській області Гукс М.М. складено припис про усунення виявлених порушень № ЗК303/215/АВ/П від 05.07.2018, яким фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 зобов`язано усунути виявлені порушення, вказані в акті інспекційного відвідування, а саме - укласти трудові договори з найманими працівниками в письмовій формі та видати наказ (розпорядження) про прийняття працівників та повідомити в органи ДФС.

10.07.2018 вказаний припис позивачем був оскаржений у адміністративному порядку до начальника Управління Держпраці у Закарпатській області Дороша Б.В., однак листом № 07-02/2613 від 23.07.2018 повідомлено про відсутність підстав для його скасування.

Постановою Управління Держпраці у Закарпатській області № ЗК303/215/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-137 від 26.07.2018 фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 було притягнуто до фінансової відповідальності на підставі абзацу 2 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України, у зв`язку із допуском працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), та накладено штраф в розмірі 670140 грн.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 вересня 2018 року закрито провадження у адміністративній справі № 308/7570/18 відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про вчинення нею правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

6. Касаційна скарга Управління Держпраці у Закарпатській області обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовано всі фактичні обставини справи, не надано оцінки та проігноровано пояснення ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , які надані ними в день проведення інспекційного відвідування. Не надано належної оцінки цивільно-правовому договору, укладеного із ОСОБА_6 на предмет ознак трудового договору. Акт інспекційного відвідування не взято до уваги. Звіти про нараховані суми заробітної плати не є належними доказами, оскільки з них не можна чітко встановити дату укладення трудового чи цивільно-правового договору, оскільки вони подані на наступний місяць після проведення інспекційного відвідування.

7. У відзиві на касаційну скаргу фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , посилаючись на законність судових рішень, просить залишити їх без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V), дія якого поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

9. Згідно з частиною четвертою статті 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

10. Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому Законом № 877-V порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

11. Зокрема, згідно частини п`ятої статті 2 Закону № 877-V, органи Держпраці при проведення заходів державного нагляду (контролю), додержуються принципів державного нагляду (контролю); місця здійснення державного нагляду (контролю); вимог щодо врегулювання окремих питань виключно законами; обмеження у проведеннях заходів нагляду контролю в разі наявності конфлікту інтересів; трактування норм на корить суб`єкта господарювання у разі їх неоднозначного трактування; заборона на вилучення оригіналів документів та техніки; обов`язку збереження комерційної та конфіденційної таємниці; умов проведення планових заходів, розробки методики для визначення критерії ризику; право суб`єкта господарювання на ознайомлення з підставами заходу та отримання посвідчення (направлення) на проведення заходу; вимог до складення наказу, посвідчення (направлення) на проведення заходу та акту за результатами заходу; відповідальність посадових осіб органу державного нагляду (контролю); права суб`єктів господарювання; право на консультативні підтримку суб`єктів господарювання; громадський захист; оскарження рішень органів державного нагляду (контролю); та умови віднесення суб`єктів господарювання до незначного ступеня ризиків у разі не затвердження відповідних критеріїв розподілу.

12. Відповідно до частини першої статті 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

13. Згідно з пунктами 1, 7 "Положення про Державну службу України з питань праці", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

14. Основні засади процедури здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю врегульовані "Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295 (далі - Порядок №295).

15. Відповідно до пункту 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

16. Частиною першою статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

17. Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

18. Визначення трудового договору міститься у частині першій статті 21 КЗпП України та означає угоду між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

19. Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

20. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

21. За приписами статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

22. Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

23 Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

24. За приписами статті 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

25. За змістом статті 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

26. Частиною четвертою статті 265 КЗпП України передбачено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

27. Слід зазначити, що основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

28. Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

29. З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

30. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, оскаржувані припис про усунення виявлених порушень № ЗК303/215/АВ/П від 05.07.2018 та постанова про накладення штрафу № ЗК303/215/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-137 від 26.07.2018 прийнята відповідачем за допущення до виконання робіт працівників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 без укладення трудового договору.

31. Оформлення трудових відносин із ОСОБА_8 та ОСОБА_7 з 05.06.2018, а з ОСОБА_5 з 27.06.2018 підтверджує розрахунково - платіжна відомість на виплату заробітної плати працівникам за червень 2018 року, а також податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 2 квартал 2018 р. (Форма № 1 ДФ). Прийняття працівників ОСОБА_8 та ОСОБА_7 на роботу підтверджується повідомленням до територіального підрозділу ДФС про прийняття працівників на роботу, подане 05.06.2018.

32. Оформлення трудових відносин із ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 підтверджують і Звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за червень та липень 2018 року.

33. Щодо ОСОБА_13 , то вона надавала послуги фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 на підставі цивільно-правового договору від 03.07.2018, що узгоджується із інформацією вказаною у Звіті про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за липень 2018 року, зокрема у таблиці 5. За умовами вказаного договору виконавець зобов`язувалась виконати роботу у вигляді пошиття робочих костюмів в кількості 160 штук за період з 03.07.2018 по 31.07.2018.

34. Факт виконання даного цивільно-правового договору підтверджується актом прийому наданих послуг № 1 від 31.07.2018 та видатковим касовим ордером від 06.08.2018 та не спростовується відповідачем.

35. Вказаний цивільно-правовий договір ознак трудового договору, передбачених частиною першою статті 21 КЗпП України не має, йому притаманні ознаки цивільно-правового договору, оскільки оплачується не сам процес праці, а його результат, який оформляється актами наданих послуг, оплата проводиться тільки на підставі актів, а виконавець не підкоряється правилам внутрішнього трудового розпорядку та сам організовує свою роботу.

36. Позивач при інспекційному відвідуванні не була присутня, а тому була позбавлена можливості подати всі необхідні документи, однак 09.07.2018 наступного дня після інспекційного нею було подано зауваження на акт № ЗК303/215/АВ від 05 липня 2018 року та надано документи, які стосується оформлення трудових відносин із вказаними працівниками.

37. Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 вересня 2018 року закрито провадження у адміністративній справі № 308/7570/18 відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про вчинення нею правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

38. За змістом статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

39. Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

40. Між тим, Управлінням Держпраці у Закарпатській області всупереч вказаним вимогам не довела правомірності оспорюваних рішень, а також не надала доказів, які б підтверджували недостовірність поданих позивачем доказів.

41. З урахуванням викладеного колегія суддів погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про відсутність з боку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 порушень вимог трудового законодавства у вигляді допущення працівників до робочого місця без укладання трудового договору, а відтак наявності підстав для визнання протиправними та скасування припису про усунення виявлених порушень № ЗК303/215/АВ/П від 05.07.2018 в частині та постанови про накладення штрафу № ЗК303/215/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-137 від 26.07.2018.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

42. Колегія суддів прийшла до висновку, що рішення судів попередніх інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; у них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління Держпраці у Закарпатській області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2019 року - без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Суддя І.В. Желєзний

Суддя Я.О. Берназюк