Справа № 755/12079/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого судді Астахової О.О.,

при секретарі Індик М.В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до головного інспектора з паркування відділу інспекції з паркування Печерського району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Крицького Сергія Вікторовича, треті особи: Київська міська державна адміністрація, Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в :

26 липня 2019 року позивач звернулась до суду із позовом в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія АА № 0000000026 від 05.07.2019 року, винесену головним інспектором з паркування відділу інспекції з паркування Печерського району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Крицьким Сергієм Вікторовичемвідносно ОСОБА_1 , та у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Мотивуючи тим, що 05 липня 2019 року інспектором Крицьким Сергієм Вікторовичемвинесено постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, вчинення нею адміністративного правопорушення серія АА № 0000000026, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. ч.1 ст. 122 КУпАП у зв`язку із порушенням дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена» ПДР України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 255,00 грн.

Позивач з постановою не погоджується, оскільки вважає, що вона винесена незаконно та упереджено, з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, відсутністю належних доказів на підтвердження її вини у вчиненні адміністративного правопорушення, що призвело до незаконного притягнення її до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення.

Винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП позивач себе не вважає. Вказує, що дійсно 05.07.2019 року по вул. Еспланадній,20 в м. Києві здійснила паркування транспортного засобу Volkswagen phaeton, державний номерний знак НОМЕР_1 . Разом з тим, дорожній знак «Зупинка заборонена» обмежується видимістю кронами дерев, що ростуть біля дороги. Фотоматеріали долучені інспектором не засвідчені належним чином, а тому позивач просить їх не приймати до уваги як неналежний доказ. Також позивач звертає увагу, що у повідомленні про притягнення її до відповідальності, що було залишено під склом автомобіля, у графі «технічний пристрій, яким зафіксовано порушення» вказано тільки SIGMA S1 і не зазначено номеру. А тому виникають сумніви, який саме прилад було використано при фіксації порушення.

Крім того, у Постанові відсутні вказівки на те, що вищевказані прилади відповідають технічним регламентам, які затверджені в України вищевказаних технічних засобів. Немає також у Постанові інформації про включення вищевказаних технічних засобів до реєстру типів засобів вимірювальної техніки в Україні. У постанові відсутня вказівка про те, що зазначені прилади проходили періодичну повірку в Україні. Також, у Постанові взагалі не зазначено, що зазначені прилади функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах (мають сертифікат безпеки Держспецзв`язку). Все це, на думку позивача свідчить, що докази отримані з допомогою зазначених у Постанові технічних засобів не можуть вважатися допустимими.

У постанові зазначена адреса веб-сайту в мережі інтернет з матеріалами справи - shtrafy.gis .kyivcity.gov.ua, ідентифікатор доступу - номер постанови.

Проте, на сайті відсутні поля для пошуку за номером постанови, відсутня будь- яка авторизація користувачів, впорядкування інформації та інструкції з використання.

Із змісту Постанови, сайту shtrafy.gis.kyivcity.gov.ua та доданих фотоматеріалів вбачається, що для їх функціонування інспектором використовується програмне забезпечення, яке використовує фотографічні зображення, географічні координати, адресну прив`язку, а потім дані передаються на сервер і потім формується постанова та фотоматеріали.

У Постанові не зазначено яке програмне забезпечення використовується при збиранні та передачі інформації про порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів.

Також зазначає, що після фіксації інформація про правопорушення була оброблена за допомогою невідомого програмного забезпечення та передано на сайт shtrafy. gis .kyivcity.gov.ua, на якому взагалі відсутня інформація про підстави його існування. Отже, при винесенні Постанови порушено ст. 14-2 КУПАП України.

Більше того, в порушення приписів ст. 279-1 КуПАП у постанові нічого не зазначено про внесення інформації про правопорушення до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.

З огляду на означене позивач просить скасувати вказану постанову за недоведеністю в її діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП і закрити справу.

Оскільки позивач отримала оспорювану постанову 16.07.2019 року, то строк звернення до суду з даним позовом вважає не пропущеним.

З огляду на доводи, якими обгрунтовуються позовні вимоги ОСОБА_1 просить суд позов задовольнити.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 02 серпня 2019 року відкрито провадження у адміністративній справі та призначено її до розгляду. Розгляд справи проводиться у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Відповідачу і третій особі роз`яснено право на подання відзиву та пояснень.

28.08.2019 року від відповідача надійшов відзив на позов зі змісту якого убачається, що він заперечує проти позовних вимог в повному обсязі з огляду на їх необгрунтованість.

Зокрема зазначає, що при винесенні оспорюваної постанови він керувався вимогами Закону і діяв у межах і в спосіб визначений чинним законодавством.

Посилання позивача на порушення відповідачем приписів ст. 279-1 КУпАП вважає безпідставним з огляду на те, що відповідно до положень абзацу 10 частини І статті 52-1 Закону України «Про дорожній рух» до повноважень Міністерства внутрішніх справ України у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху належить ведення Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, надання доступу до ресурсів цього реєстру щодо порушень правил зупинки, стоянки та паркування транспортних засобів, зафіксованих в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), посадовим особам, уповноваженим розглядати справи за такі правопорушення.

Однак станом на 05.07.2019 року наказ Міністерства внутрішніх справ України від 10.05.2019 року № 359 «Про затвердження положення про Реєстр адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху» не набув чинності, оскільки проходив державну реєстрацію в Міністерстві юстиції України та відповідно вказаний вище Реєстр не функціонував.

Отже, станом на 05.07.2019 були відсутні можливості щодо внесення відомостей про адміністративне правопорушення вчинене ОСОБА_1 до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.

Водночас зважаючи на вказані обставини Департаментом транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом № 053-6303 від 10.07.2019 на адресу Головного сервісного центру МВС України для внесення до Реєстру адміністративних правопорушень була направлена копія Постанови серії АА № 0000000026 від 05 липня 2019 року.

30.08.2019 року на адресу суду надійшли пояснення Департаменту транспортної інфраструктури. Зі змісту яких убачається, що третя особа також просить відмовити в задоволенні позовних вимог посилаючись на їх необгрунтованість та безпідставність.

29.08.2019 року на адресу суду надійшли клопотання позивача про витребування ряду доказів та про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалами суду від 02.09.2019 року у задоволенні клопотань позивача було відмовлено.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що постановою серії АА № 0000000026 від 05 липня 2019 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України дії дорожнього 3.34 «Зупинка заборонена» та вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, у зв`язку із чим до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн. (а.с. 5).

Згідно із ч. 1,2 ст. 286 КАС адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Як убачається з матеріалів справи, 16 липня 2019 року ОСОБА_1 отримала вказану постанову, що підтверджується даними відстеження поштового пересилання поштових відправлень (а.с.8).

Із адміністративним позовом про скасування постанови позивач звернулась до Дніпровського районного суду м. Києва 26.07.2019 року. (а.с.9).

А відтак суд приходить до висновку, що позивачем не пропущено строк для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Зі змісту постанови у справі про адміністративне правопорушення серія серії АА № 0000000026 від 05 липня 2019 року убачається, що ОСОБА_1 05.07.2019 року по вул. Еспланадній,20 в м. Києві здійснила паркування транспортного засобу Volkswagen phaeton, державний номерний знак НОМЕР_1 , в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена» чим порушила ПДР та скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, у зв`язку із чим до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн. (а.с. 5).

Позивач з даною постановою не погоджується і зазначає про недоведеність в її діях адміністративного проступку. При цьому вказує, що дійсно 05.07.2019 року по вул. Еспланадній,20 в м. Києві здійснила паркування транспортного засобу Volkswagen phaeton, державний номерний знак НОМЕР_1 . Разом з тим, дорожній знак «Зупинка заборонено» обмежується видимістю кронами дерев, що ростуть біля дороги.

Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Таким чином, суд знаходить доведеною обставину того, що ОСОБА_1 здійснила паркування транспортного засобу Volkswagen phaeton, державний номерний знак НОМЕР_1 у зоні дії дорожнього знаку «Зупинка заборонена», чим порушила п. 3.34 ПДР, оскільки вказана обставина підтверджується як письмовими доказами - фотоматеріалами так і не заперечується самим позивачем, що в силу положень ч. 1 ст.78 КАС України не підлягає додатковому доказуванню, оскільки у суду не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно до с.1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - передбачає притягнення до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Отже, здійснивши паркування транспортного засобу Volkswagen phaeton, державний номерний знак НОМЕР_1 у зоні дії дорожнього знаку «Зупинка заборонена», ОСОБА_1 порушила п. 3.34 ПДР та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до положення ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

А відтак відповідачем правомірно притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення в межах санкції статті.

Щодо тверджень позивача про порушення відповідачем приписів ст. 279-1 КУпАП, то суд їх відхиляє, з огляду на наступне.

Відповідно до положень абзацу 10 частини І статті 52-1 Закону України «Про дорожній рух» до повноважень Міністерства внутрішніх справ України у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху належить ведення Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, надання доступу до ресурсів цього реєстру щодо порушень правил зупинки, стоянки та паркування транспортних засобів, зафіксованих в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), посадовим особам, уповноваженим розглядати справи за такі правопорушення.

Однак станом на 05.07.2019 року наказ Міністерства внутрішніх справ України від 10.05.2019 року № 359 «Про затвердження положення про Реєстр адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху» не набув чинності, оскільки проходив державну реєстрацію в Міністерстві юстиції України та відповідно вказаний вище Реєстр не функціонував.

А тому, станом на 05.07.2019 неможливо було внести відомості про адміністративне правопорушення вчинене ОСОБА_1 до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.

Водночас, як убачається із матеріалів справи, зважаючи на вказані обставини Департаментом транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом № 053-6303 від 10.07.2019 на адресу Головного сервісного центру МВС України для внесення до Реєстру адміністративних правопорушень була направлена копія Постанови серії АА № 0000000026 від 05 липня 2019 року.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При оцінці аргументів та доводів сторін суд керується рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010, no. 4241/03, в якому вказується, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

З огляду на означене, оцінюючи належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і повному з`ясуванні обставин справи, суд приходить до висновку що інспектор з паркування відділу інспекції з паркування Печерського району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Крицький Сергій Вікторович вірно з`ясував, що ОСОБА_1 було вчинено адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП, вірно встановив винну позивача у вчиненні даного правопорушення та в межах санкції статті застосував адміністративне стягнення. А тому, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 7, 8, 9, 10, 11, 69-71, 94, 158-163, 167, 171-2,286, КАС України, ст.ст. 122, 222, 251, 254, 276, 280, 289, 294 КУпАП суд, -

у х в а л и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до головного інспектора з паркування відділу інспекції з паркування Печерського району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Крицького Сергія Вікторовича, треті особи: Київська міська державна адміністрація, Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги рішення суду набирає законної сили після розгляду справи Шостим апеляційним адміністративним судом

Суддя: О.О. Астахова