ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2019 р. Справа№ 927/83/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Яковлєва М.Л.

Козир Т.П.

за участю секретаря судового засідання Денисюк І.Г.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 08.10.2019

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Чернігівської області

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.05.2019

у справі №927/83/19 (суддя Лавриненко Л.М.)

за позовом керівника Бахмацької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру

до 1) Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області

2) Фермерське господарство "Маяк"

3) Фермерське господарство "Давидок"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_1

про визнання недійсним та скасування наказу, визнання недійсним договору оренди,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Бахмацької місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, Фермерського господарства "Маяк", Фермерського господарства "Давидок" про визнання недійсним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 22.02.2016 №25-2509/14-16-сг "Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки"; визнання недійсним договору оренди землі від 04.03.2016 про передачу в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 7420387500:11:000:0380, площею 7,2687 га, розташованої на території Рубанської сільської ради Бахмацького району (зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14.04.2016), укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області та ОСОБА_1 .

В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор посилається на порушення відповідачами вимог земельного законодавства та спеціальних норм Закону України "Про фермерське господарство" при наданні в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення (для ведення фермерського господарства), а також на приписи ст.ст. 13, 15, 18, 20, 23, 24 Закону України "Про оцінку земель", з метою відновлення та захисту порушених інтересів держави, які полягають у неухильному дотриманні принципу законності при передачі земель державної власності у користування.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 04.02.2019 залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, фізичну особу ОСОБА_1 .

У відзиві на позов відповідач-1 заперечував проти позову, посилаючись на те, що видання наказу про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, видання наказу про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки, укладення договору оренди спірної земельної ділянки було здійснено Головним управлінням у межах своїх повноважень як розпорядника земель сільськогосподарського призначення державної власності та відповідно до діючого на той час земельного та цивільного законодавства. Відповідач-1 стверджував, що на момент звернення ОСОБА_1 з заявами про надання йому дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства Головне управління не мало законних підстав для відмови у наданні такого дозволу. При прийнятті рішення про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою за результатами розгляду заяв ОСОБА_1 Головне управління керувалося ст.7 Закону України "Про фермерське господарство" та в частині, що неврегульована зазначеною нормою - ст. 123 ЗК України. При укладанні спірного договору сторонами було дотримано всіх істотних умов договору. Відповідач-1 вважає, що заявлені прокурором позовні вимоги спрямовані на позбавлення ФГ "Давидок" права володіння та користування земельною ділянкою, яку надано у користування майже три роки тому.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - фізична особа ОСОБА_1 у письмових поясненнях від 19.02.2019 вказував на те, що у даній позовній заяві відсутні належні та допустимі докази, які обґрунтовано підтверджують, що має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, а уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження. У разі задоволення позову всі правові наслідки постановленого рішення поширюються саме на ОСОБА_1 , який фактично є належним відповідачем, а фермерські господарства, визначені прокурором як відповідачі, можуть бути тільки третіми особами у справі. Також третя особа зазначає про те, що оскільки прокурор просить визнати недійсними акти, стороною яких є фізична особа, тому цей спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, а провадження у справі за результатами підготовчого провадження має бути закрите згідно з п.2 ч.2 ст.185 та п.1 ч.1 ст. 231 ГПК України. Виходячи з заявлених позовних вимог третя особа вказує на те, що в Земельному кодексі України не встановлено жодних обмежень щодо кількості земельних ділянок, які можуть бути отримані фізичними особами в оренду. Земельним кодексом України встановлені лише обмеження щодо отримання громадянами земельних ділянок у власність. Крім того, саме по собі допущення правопорушення з боку органу публічної влади під час прийняття рішення, на підставі якого особа набула право оренди, не є безумовною підставою для скасування такого рішення та договору оренди, укладеного на його виконання. Дослідженню та оцінці підлягає сукупність обставин, за яких у особи виникли очікування та право отримати таке майно у володіння та користування, в цілому з допущеним правопорушенням. За таких обставин третя особа ОСОБА_1 просив закрити провадження у справі, а позовну заяву повернути без розгляду.

Позивач у відповіді на відзив №9-25-0.6-1053/2-19 від 22.02.2019 зазначав, що прокурором не обґрунтовано необхідності його втручання у правовідносини, які виникли у зв`язку з передачею спірної земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства; на момент звернення ОСОБА_1 з заявами про надання йому дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства Головне управління, як розпорядник земель сільськогосподарського призначення не мало законних підстав для відмови у наданні відповідного дозволу; підстави для визнання недійсності правочину відсутні.

У відповіді на відзив та письмових поясненнях прокуратури викладено доводи щодо правомірності пред`явлення позову саме прокурором.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 20.05.2019 у справі №927/83/19 у задоволенні позову відмовлено повністю (повний тест рішення складено та підписано 29.05.2019).

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 набув право строкового оплатного користування земельною ділянкою державної власності кадастровий номер 7420387500:11:000:0380, площею 7,2687 га, на законних підставах у відповідності до вимог Земельного кодексу України та Закону України "Про фермерське господарство"; прокурором не доведено наявності порушення відповідачами вимог чинного законодавства щодо передачі земельної ділянки кадастровий номер 7420387500:11:000:0380, площею 7,2687 га у користування фізичній особі ОСОБА_1 .

Не погоджуючись із ухваленим рішенням суду, заступник прокурора Чернігівської області подав до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.05.2019 у справі №927/83/19 та задовольнити позов прокурора у повному обсязі.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. В апеляційній скарзі скаржником викладено обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, аналогічні тим, які викладено в позовній заяві. При цьому скаржник стверджував, що судом проігноровано вимоги ст. ст. 7, 8, 12 Закону України "Про фермерське господарство", ст. ст. 116, 118, 121, 123, 124 Земельного кодексу України, які визначають, що право на безоплатне отримання земельної ділянки державної власності одного виду громадянин може використати один раз; додатково земельні ділянки громадянин або фермерське господарство (у томі числі у користування) можуть отримати на конкурентних засадах через участь у торгах.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Чернігівської області на рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.05.2019 у справі № 927/83/19; призначено розгляд апеляційної скарги.

У відзивах на апеляційну скаргу позивач, відповідачі просять рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування рішення суду є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства.

В судовому засіданні представник прокуратури підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просив суд скаргу задовольнити, скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.05.2019 у справі №927/83/19 та задовольнити позов прокурора у повному обсязі.

В судовому засіданні представники позивача, відповідачів, третя особа заперечували проти апеляційної скарги, просили суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.

04.12.2015 до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, як розпорядника земель сільськогосподарського призначення державної власності звернувся ОСОБА_1 , як фізична особа, із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки в оренду терміном на 25 років орієнтовною площею 12,0 га для ведення фермерського господарства із земель державної власності. Обґрунтовуючи подану заяву, ОСОБА_1 посилався на те, що основними напрямками діяльності фермерського господарства планується вирощування сільськогосподарських зернових та технічних культур; вказана земельна ділянка буде використовуватись за цільовим призначенням, з дотриманням природоохоронних вимог та земельного законодавства для отримання прибутків від реалізації сільськогосподарських культур, за рахунок яких у подальшому будуть проводиться агротехнічні заходи щодо використання даної земельної ділянки, закупівлі високоякісного посівного матеріалу зернових та технічних культур, міндобрив, засобів захисту рослин, ремонту та будівництва господарських будівель та споруд, а також оновлення машинно-тракторного парку та зерноочисної техніки; за рахунок прибутку отриманого від діяльності фермерського господарства заявником буде сплачено орендну плату та податки до бюджету. Гарантував, що у своїй діяльності господарство буде дотримуватись сучасної технології по вирощуванню сільськогосподарських культур з метою збереження та покращення ґрунтів. До заяви ним додано наступні документи: копію паспорта та ідентифікаційного коду; копію диплому; схему розташування земельної ділянки (а.с.83-85 т.1).

За результатами розгляду даної заяви, наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 16.01.2016 №25-505/14-16-сг, фізичній особі ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 7 років, розташованої на території Рубанської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області. Орієнтовний розмір земельної ділянки 12,00 га, цільове призначення - для ведення фермерського господарства (а.с.86 т.1).

08.02.2016 громадянин ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області із заявою про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки, площею 7,2687 га (кадастровий номер 7420387500:11:000:0380) в оренду терміном на 7 років за рахунок земель запасу державної власності Рубанської сільської ради (за межами населеного пункту). До поданої заяви заявником додаються: проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, погоджений відповідно до вимог чинного законодавства; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.22 т.1).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області №25-2509/14-16-сг від 22.02.2016 "Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки", було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_1 на території Рубанської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області; надано в оренду гр. ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 7,2687 га (кадастровий номер 7420387500:11:000:0380) для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності строком на 7 років, розташовану на території Рубанської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області; встановлено річний розмір орендної плати за користування земельною ділянкою на правах оренди в розмірі 8% від нормативної грошової оцінки; доручено керівнику Відділу Держгеокадастру у Бахмацькому районі Чернігівської області укласти договір оренди земельної ділянки; виникнення права оренди земельної ділянки (кадастровий номер 7420387500:11:000:0380) з моменту державної реєстрації цього права; використання земельної ділянки за цільовим призначенням з дотриманням вимог статей 96, 107 Земельного кодексу України, Закону України "Про фермерське господарство" та інших нормативно-правових актів (а.с.23 т.1).

На підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області №25-2509/14-16-сг від 22.02.2016 "Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки", 04.03.2016 між Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області, в особі в.о. начальника відділу Держгеокадастру у Бахмацькому районі Чернігівської області Колодія В.М. (орендодавець) та громадянином України ОСОБА_1 (орендар) був укладений договір оренди землі (а.с.24-28 т.1).

Відповідно до п.1 договору оренди землі від 04.03.2016, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення (для ведення фермерського господарства) загальною площею 7,2687 га, в тому числі рілля - 7,2687 га, яка знаходиться на території Рубанської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області.

Пунктами 2 - 4, 6 договору оренди землі від 04.03.2016 передбачено, що в оренду передається земельна ділянка кадастровий номер 7420387500:11:000:0380 площею 7,2687 га, в тому числі рілля - 7,2687 га. На земельній ділянці відсутні розміщені об`єкти нерухомого майна, а також інші об`єкти інфраструктури. Форма власності - державна. Земельна ділянка, що передається в оренду не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню.

Згідно з п.5. договору оренди землі від 04.03.2016, нормативна грошова оцінка земельної ділянки підлягає проведенню на замовлення та за рахунок орендаря у тримісячний строк з моменту державної реєстрації права користування земельною ділянкою і наданням орендарем у встановленому законом порядку впродовж цього ж строку технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки на розгляд та затвердження відповідному органу місцевого самоврядування. До моменту набрання чинності рішенням відповідного органу місцевого самоврядування, яким вперше затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки визначення суми орендної плати, що вноситься орендарем згідно цього договору, здійснюється за даними про середній розмір нормативно-грошової оцінки одиниці ріллі по області, що для земельної ділянки кадастровий номер 7420387500:11:000:0380 площею 7,2687 га складає 177524,55 грн. Сторони дійшли до згоди, що якщо розмір орендної плати, що визначений за даними затвердженої вперше технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, є більшим за розмір орендної плати, що був визначений згідно даного пункту договору, то сплачена орендарем сума різниці між вказаними розмірами підлягає сплаті орендарем до відповідного бюджету у місячний строк з дня набрання чинності рішення органу місцевого самоврядування про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Договір оренди землі від 04.03.2016 укладено на 7 років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8 договору оренди землі від 04.03.2016).

У відповідності до п.9 договору оренди землі від 04.03.2016, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі безготівково у розмірі 8 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік. Станом на момент укладення цього Договору сума орендної плати, що вноситься орендарем за використання земельної ділянки складає 14201,96 грн на рік.

Пунктами 15, 16 договору оренди землі від 04.03.2016 передбачено, що земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства. Цільове призначення земельної ділянка (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії справ) - землі сільськогосподарського призначення, для ведення фермерського господарства.

Цей договір, згідно з п.42 договору оренди землі від 04.03.2016, набирає чинності після підписання сторонами та проведення державної реєстрації.

Спірний договір оренди землі від 04.03.2016 підписано повноважним представником орендодавця та ОСОБА_1 (орендарем).

У відповідності до акту встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (додаток до договору оренди землі від 04.03.2016), межі земельної ділянки кадастровий номер 7420387500:11:000:0380 площею 7,2687 га, у тому числі рілля 7,2687 га, яка знаходиться на території Рубанської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області та передається в оренду громадянину ОСОБА_1 визначені в натурі (на місцевості) відповідно до затвердженого проекту землеустрою (а.с.27 т.1).

Згідно з актом приймання-передачі об`єкта оренди (додаток до договору оренди землі від 04.03.2016), орендодавець (Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області) передав, а орендар - (громадянин України ОСОБА_1 ) прийняв у своє користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 7,2687 га, у тому числі рілля 7,2687 га, яка знаходиться на території Рубанської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області, у тому числі земельну ділянку кадастровий номер 7420387500:11:000:0380 площею 7,2687 га, у тому числі рілля 7,2687 га. Зазначена земельна ділянка надається для ведення фермерського господарства (а.с.27 т.1).

Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №152835638 від 16.01.2019, відділом Держгеокадастру в Бахмацькому районі Чернігівської області 05.02.2016 було проведено державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 7420387500:11:000:0380 площею 7,2687 га, рілля, для ведення фермерського господарства за адресою: Чернігівська обл, Бахмацький р-н, Рубанська с/рада.

14.04.2016, номер запису 14233546, державним реєстратором Бахмацької районної державної адміністрації Чернігівської області Міщан А.М., на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 29325568 від 19.04.2016, відповідно до договору оренди землі від 04.03.2016, виданого Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області, було проведено реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 7,2687 га, рілля, строком на 7 років; орендар: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України, серія та номер НОМЕР_2 , виданий 05.08.2014 Бахмацьким РС УДМС України в Чернігівській області; орендодавець: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, код ЄДРПОУ 39764881; орендна плата вноситься орендарем у розмірі 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Суб`єктом іншого речового права - права оренди землі - зазначено орендаря ОСОБА_1 (а.с.29-30 т.1).

Предметом спору у даній справі є визнання недійсним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 22.02.2016 №25-2509/14-16-сг "Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки"; визнання недійсним договору оренди землі від 04.03.2016 про передачу в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 7420387500:11:000:0380, площею 7,2687 га, розташованої на території Рубанської сільської ради Бахмацького району (зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14.04.2016), укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області та ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За своєю правовою природою наказ, який оспорюється прокурором в межах даної справи, є юридичною формою рішення органу виконавчої влади, який спрямований на регулюванням земельних відносин, породжує певні правові наслідки і має обов`язковий характер для суб`єктів таких відносин. Враховуючи, що на підставі оспорюваного прокурором наказу права і обов`язки виникли у ОСОБА_1 , тобто у особи, якій вони адресовані, такий наказ є актом ненормативного характеру індивідуальної дії.

Будь-який акт державного органу може бути визнаний недійсним з підстав невідповідності такого акту вимогам чинного законодавства, визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, але при цьому обов`язковою умовою для визнання акту недійсним є порушення в зв`язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Статтею ст.152 Земельного кодексу України визначено, що одним із способів захисту прав на земельні ділянки є визнання недійсним рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Згідно з ч.1 ст.155 Земельного кодексу України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині визнання недійсним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 22.02.2016 №25-2509/14-16-сг прокурор у позовній заяві вказує на те, що даний наказ не відповідає вимогам закону, порушує встановлений порядок передачі прав на земельні ділянки державної чи комунальної власності, а відтак має бути визнаний недійсним та скасований, оскільки на момент отримання ОСОБА_1 спірної земельної ділянки ним вже було створено Фермерське господарство "Маяк", для ведення якого ОСОБА_1 в 2015 році отримав земельні ділянки, а тому спірна земельна ділянка могла бути отримана лише юридичною особою (ФГ "Маяк") та виключно на земельних торгах, а не ОСОБА_1 як фізичною особою.

За змістом статті 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Статтею 31 ЗК України передбачено, що землі фермерського господарства можуть складатися із: земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Громадяни - члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Відповідно до частини першої статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

За змістом статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 134 ЗК України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах), зокрема, земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.

Відповідно до частин другої, третьої статті 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, стаття 123 ЗК України врегульовує загальний порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування в тих випадках, коли згідно із законом земельні торги не проводяться; визначає вимоги до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; забороняє компетентним органам вимагати не передбачені цією статтею матеріали та документи; установлює загальні підстави для відмови в наданні такого дозволу.

Разом із тим відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням фермерських господарств, регулюються, крім положень Земельного кодексу України, положеннями Закону України від 19 червня 2003 року № 973-IV «Про фермерське господарство» (далі - Закон № 973-IV) та іншими нормативно-правовими актами України (стаття 2 цього Закону).

У спірних правовідносинах Закон № 973-IV є спеціальним нормативно-правовим актом, а Земельний кодекс України - загальним.

Відповідно до частин першої, другої статті 1 Закону № 973-IV фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї, відповідно до закону.

Можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства (стаття 8 Закону № 973-IV).

Згідно з частиною першою статті 7 Закону № 973-IV для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.

У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

Заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельної ділянки погоджується та затверджується відповідно до закону. У разі відмови органів державної влади та органів місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки для ведення фермерського господарства питання вирішується судом (частини друга, четверта статті 7 Закону № 973-IV).

Таким чином, спеціальний Закон № 973-IV визначає обов`язкові вимоги до змісту заяви про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства, які відрізняються від загальних вимог, передбачених статтею 123 ЗК України до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Зокрема, у заяві про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства потрібно зазначити не лише бажаний розмір і місце розташування ділянки, але й обґрунтувати розміри земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства.

Зазначені вимоги відповідають загальним принципам земельного законодавства (стаття 5 ЗК України) та меті регулювання земельних відносин у сфері діяльності фермерських господарств, яка полягає у створенні умов для реалізації ініціативи громадян щодо виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, а також для забезпечення раціонального використання й охорони земель фермерських господарств, правового та соціального захисту фермерів України (преамбула Закону № 973-IV).

Отже, при вирішенні вимог про законність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування щодо надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства застосуванню підлягає порядок надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства, визначений статтею 7 Закону № 973-IVяк спеціального по відношенню до статті 123 ЗК України.

Таким чином, за змістом статей 1, 7, 8 Закону № 973-IV заява громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинна містити сукупність передбачених частиною першою статті 7 цього Закону відомостей і обставин. У свою чергу, розглядаючи заяву громадянина по суті, орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування (а в разі переданого на судовий розгляд спору - суд) повинен дати оцінку обставинам і відомостям, зазначеним у заяві, перевірити доводи заявника наведені на обґрунтування розміру земельної ділянки, з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, у тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів.

За наслідками зазначеної перевірки орган державної виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування повинен пересвідчитися в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого типу - виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства. Разом з тим відсутність належної перевірки, формальний підхід до вирішення заяви громадянина створює передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання іншими приватними суб`єктами в користування земель державної чи комунальної власності поза передбаченою законом обов`язковою процедурою - без проведення земельних торгів.

Колегією суддів встановлено, що звернення ОСОБА_1 04.12.2015 до Головного управління Держгеокадастру щодо отримання в користування спірної земельної ділянки було повторним, оскільки в березні 2015 р. ОСОБА_1 вже скористався правом на безоплатне набуття в користування на праві оренди 8 земельних ділянок для ведення фермерського господарства за рахунок земель державної форми власності на території Чернігівської області.

Крім цього, на час повторного звернення ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки в оренду терміном на 25 років орієнтовною площею 12,0 га для ведення фермерського господарства із земель державної власності, позивач був засновником Фермерського господарства «Маяк» (код ЄДРПОУ 39813493), що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, дата та номер запису у реєстрі - 02 червня 2015 року, 10401020000000923 (т. 1, а. с. 39).

Для створення зазначеного фермерського господарства ОСОБА_1 одержав в оренду наступні земельні ділянки:

кадастровий номер 7420387500:11:000:0348, площею 23,1061 га (договір оренди від 30.03.2015, зареєстрований 30.04.2015, орендар: ОСОБА_1 ; орендодавець: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області);

кадастровий номер 7420387500:11:000:0325, площею 11,2027 га (договір оренди від 30.03.2015, зареєстрований 30.04.2015, орендар: ОСОБА_1 ; орендодавець: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області);

кадастровий номер 7420387500:07:000:0689, площею 10 га (договір оренди від 30.03.2015, зареєстрований 07.05.2015, орендар: ОСОБА_1 ; орендодавець: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області);

кадастровий номер 7420387500:07:000:0686, площею 15,2789 га (договір оренди від 30.03.2015, зареєстрований 06.05.2015, орендар: ОСОБА_1 ; орендодавець: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області);

кадастровий номер 7420387500:07:000:0687, площею 21,5766 га (договір оренди від 30.03.2015, зареєстрований 30.04.2015, орендар: ОСОБА_1 ; орендодавець: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області);

кадастровий номер 7420387500:11:000:0372, площею 10,1725 га (договір оренди від 30.03.2015, зареєстрований 08.05.2015, орендар: ОСОБА_1 ; орендодавець: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області);

кадастровий номер 7420387500:11:000:0373, площею 21,0011 га (договір оренди від 30.03.2015, зареєстрований 30.04.2015, орендар: ОСОБА_1 ; орендодавець: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області);

кадастровий номер 7420387500:11:000:0347, площею 10,1043 га (договір оренди від 30.03.2015, зареєстрований 06.05.2015, орендар: ОСОБА_1 ; орендодавець: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області),

що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.29-38 т.1).

З урахуванням вимог статей 7, 12 Закону № 973-IV, статей 116, 118, 121, 123, 134 ЗК України право на безоплатне отримання земельної ділянки державної власності одного виду громадянин може використати один раз. Додатково земельні ділянки громадянин або фермерське господарство можуть отримати на конкурентних засадах через участь у торгах.

Відповідна правова позиція викладена в постановах Великої палати Верховного Суду від 27.03.2019 у справі №376/331/16-ц, від 24.04.2019 у справі №525/1225/15-ц.

Враховуючи, що ОСОБА_1 є засновником ФГ «Маяк», який отримав земельні ділянки для створення фермерського господарства в березні 2015 р., його звернення у грудні 2015 р. до ГУ Держземагенства у Чернігівській області з заявою про відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства на позаконкурсній основі суперечить зазначеним правовим нормам.

Факт здійснення 09.08.2018 реєстрації Фермерського господарства "Давидок", створеного ОСОБА_1 , не спростовує вищевикладеного, оскільки така реєстрація була здійснена після звернення прокурора до суду з позовом про визнання недійсним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 22.02.2016 №25-2509/14-16-сг "Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки" та визнання недійсним договору оренди землі від 04.03.2016; крім того, не спростовує факт реалізації ОСОБА_1 свого права на безоплатне отримання земельної ділянки державної власності внаслідок чого було створено Фермерське господарство "Маяк".

За змістом статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

З огляду на викладене, враховуючи те, що судом апеляційної інстанції встановлено факт порушення передбаченої Земельним кодексом України процедури отримання ОСОБА_1 у користування земельної ділянки сільськогосподарського призначення (для ведення фермерського господарства) площею 7,2687 га, яка розташована на території Рубанської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області, позовна вимога про визнання недійсним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 22.02.2016 №25-2509/14-16-сг "Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки" є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а недодержання стороною (сторонами) правочину в момент його вчинення цих вимог є підставою для визнання недійсності відповідного правочину (частина перша статті 203, частина перша статті 215 ЦК України).

Статтею 6 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і у порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України та договором оренди землі.

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону (частина друга статті 16 Закону України «Про оренду землі»).

Враховуючи те, що судом визнано недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 22.02.2016 №25-2509/14-16-сг "Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки" у зв`язку з встановленням факту порушення передбаченої Земельним кодексом України процедури отримання ОСОБА_1 у користування спірної земельної ділянки, правочин, укладений на підставі вищевказаного наказу, підлягає визнанню недійсним.

Як на одну із підстав визнання недійсним договору оренди землі від 04.03.2016, прокурор посилається на відсутність на момент укладення договору нормативно грошової оцінки земельної ділянки.

Однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата, із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду, а також відповідальності за її несплату (ст.15 Закону України "Про оренду землі).

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про оцінку земель", при визначені розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обов`язковим є проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Виходячи зі змісту ст.ст. 20, 23 "Про оцінку земель", дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, який видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Отже, нормативна грошова оцінка земельної ділянки є основною для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності, обов`язок зі сплати орендної плати є нормативно врегульованим і не може визначатися чи змінюватися та припинятися сторонами договору за волевиявленням сторін правочину чи визначатися з урахуванням інших показників, аніж ті, що встановлюються нормативною грошовою оцінкою щодо конкретної земельної ділянки, яка є предметом договору.

Відповідна правова позиція викладена також в постановах Верховного Суду від 22.05.2018 №922/3875/17, від 22.05.2019 у справі №366/2648/16-ц.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Оскільки предметом спору у справі є недійсність договору і такий договір визнається недійсним з моменту вчинення, відсутність нормативно грошової оцінки на момент укладення правочину свідчить про недотримання сторонами вимог законодавства.

Таким чином, висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання недійсним договору оренди у зв`язку з відсутністю нормативної грошової оцінки, посилаючись на усунення сторонами у встановленому порядку порушення, які тягнули за собою визнання правочину недійсним, а саме: приведення сторонами оспорюваного договору у відповідність до вимог статті 13 Закону України "Про оцінку земель" шляхом укладення додаткової угоди до договору, є помилковими.

З огляду на викладене, враховуючи те, що судом апеляційної інстанції встановлено недотримання сторонами вимог законодавства на момент укладення правочину, а також визнання судом апеляційної інстанції недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 22.02.2016 №25-2509/14-16-сг "Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки", на підставі якого укладено договір оренди землі від 04.03.2016, колегія суддів дійшла висновку про визнання недійсним договору оренди землі від 04.03.2016, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області та ОСОБА_1 .

Стосовно представницьких повноважень прокурора у даній справі, колегія суддів зазначає наступне.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци перший і другий частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший, другий і третій частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (абзац другий частини другої статті 45 ЦПК України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року). Аналогічний припис закріплений у частині четвертій статті 56 ЦПК України, чинного з 15 грудня 2017 року.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Прокурор зазначає, що порушення інтересів держави полягає у протиправному набутті ОСОБА_1 прав на земельну ділянку держаної форми власності всупереч вимогам закону, зловживання відповідачами положень земельного законодавства та Закону України «Про фермерські господарства» та у недотриманні органом, який наділений повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками вказаної категорії, а саме: Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області вимог щодо проведення перевірки волевиявлення суб`єкта, який має намір отримати земельні ділянки, вимогам чинного законодавства. При цьому прокурор зазначає, що повноваження щодо здійснення контролю за законністю використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами. Невжиття Держгеокадастром заходів щодо усунення порушень, допущених при передачі в користування спірної земельної ділянки, про наявність яких наголошено в листі Бахмацької місцевої прокуратури від 06.11.2018 №6830вих18, свідчить про бездіяльність органу уповноваженого державою на здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, а отже потребує вжиття заходів прокурорського реагування в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Колегія суддів вважає, що в даному випадку прокурором доведено наявність як державного, так і суспільний інтересу, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За результатами перегляду даної справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.05.2019 у справі №927/83/19 - скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 277, 281 - 283 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Чернігівської області задовольнити.

Рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.05.2019 у справі №927/83/19 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 22.02.2016 №25-2509/14-16-сг "Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки".

Визнати недійсним договір оренди землі, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області та ОСОБА_1 , а саме: договір оренди землі від 04.03.2016 про передачу в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 7420387500:11:000:0380, площею 7,2687 га, розташованої на території Рубанської сільської ради Бахмацького району (зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14.04.2016).

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області на користь Прокуратури Чернігівської області 1280,66 грн (одну тисячу двісті вісімдесят гривень 66 копійок) витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви, 1921 грн (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну гривню) витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Стягнути з Фермерського господарства "Маяк" на користь Прокуратури Чернігівської області 1280,66 грн (одну тисячу двісті вісімдесят гривень 66 копійок) витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви, 1921 грн (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну гривню) витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Стягнути з Фермерського господарства "Давидок" на користь Прокуратури Чернігівської області 1280,66 грн (одну тисячу двісті вісімдесят гривень 66 копійок) витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви, 1921 грн (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну гривню) витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити суду першої інстанції видати відповідні накази з зазначенням необхідних реквізитів.

Матеріали справи №927/83/19 повернути Господарському суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 17.10.2019.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді М.Л. Яковлєв

Т.П. Козир