Постанова

Іменем України

09 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 521/832/15-ц

провадження № 61-29583св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач),

суддів: Жданової В. С., Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Апеляційного суду Одеської області від 22 червня 2017 року та додаткове рішення Апеляційного суду Одеської області від 12 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Драгомерецького М. М., Черевка П. М., Громіка Р. Д.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційного банку (далі - ПАТ КБ) «ПриватБанк» про стягнення коштів за договорами банківського вкладу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк» (далі - ЗАТ КБ «ПриватБанк») в особі Кримського регіонального управління 10 січня 2014 року укладено договір банківського вкладу (депозиту) у розмірі 6 000,00 доларів США на строк 6 місяців зі сплатою 9 % річних. У подальшому 31 січня 2014 року він додатково вніс 1 700,00 доларів США та 05 березня 2014 року 250,00 доларів США. Крім того, ним було оформлено вісім (вкладних) депозитних рахунків «Стандарт» на строк 1 місяць в системі Internet Banking «Приват-24» шляхом перерахування коштів з карткового рахунку. Зазначав, що 15 січня 2015 року він звернувся до банку із заявою про повернення грошових коштів за договорами вкладу, однак відділення відповідача у Автономній Республіці Крим не працюють, у видачі коштів йому відмовлено.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд стягнути з відповідача на його користь: заборгованість за договором банківського вкладу «Стандарт» № SAMDNWFD0070055495500 у розмірі 7 950,00 грн та 732,06 доларів США нарахованих відсотків; внесені кошти у розмірі 1 000,00 доларів США на рахунок № НОМЕР_1 від 14 лютого 2014 року та нараховані відсотки у розмірі 96,09 доларів США; внесені кошти у розмірі 2 000,00 доларів США на рахунок № НОМЕР_2 від 03 березня 2014 року та нараховані відсотки у розмірі 187,87 доларів США; внесені кошти у розмірі 1 500,00 доларів США на рахунок № НОМЕР_3 від 03 березня 2014 року та нараховані відсотки у розмірі 140,09 доларів США; внесені кошти у розмірі 1 500,00 доларів США на рахунок № НОМЕР_4 від 03 березня 2014 року та нараховані відсотки в розмірі 140,09 доларів США; внесені кошти у розмірі 1 500,00 доларів США на рахунок № НОМЕР_5 від 05 березня 2014 року та нараховані відсотки в розмірі 140,44 доларів США; внесені кошти в розмірі 1 500,00 доларів США на рахунок № НОМЕР_6 від 05 березня 2014 року та нараховані відсотки у розмірі 140,44 доларів США; внесені кошти у розмірі 1 500,00 доларів США на рахунок № НОМЕР_7 від 05 березня 2014 року та нараховані відсотки в розмірі 140,44 доларів США; внесені кошти у розмірі 1 500,00 доларів США на рахунок № НОМЕР_8 від 05 березня 2014 року та нараховані відсотки в розмірі 140,44 доларів США; 935,73 доларів США за порушення грошового зобов`язання згідно з частиною другою статті 625 ЦК України, у розмірі 3% річних на суму вкладів та нарахованих за ними відсотків; пеню згідно частини п`ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у розмірі 3% вартості послуги за кожний день прострочення: грошові кошти у розмірі 135 970,56 доларів США по рахунку № НОМЕР_9 від 10 січня 2014 року за договором №SAMDNWFD0070055495500 «Вклад «Стандарт», грошові кошти у розмірі 17 179,02 доларів США по рахунку № НОМЕР_10 від 14 лютого 2014 року, грошові кошти у розмірі 34 264,08 доларів США по рахунку № НОМЕР_2 від 03 березня 2014року, грошові кошти у розмірі 25 698,06 доларів США по рахунку № НОМЕР_11 від 03 березня 2014 року, грошові кошти у розмірі 25 689,06 доларів США по рахунку № НОМЕР_4 від 03 березня 2014 року, грошові кошти у розмірі 25 687,62 доларів США по рахунку № НОМЕР_5 від 03 березня 2014 року, грошові кошти у розмірі 25 687,62 доларів США по рахунку № НОМЕР_6 від 03 березня 2014 року, грошові кошти у розмірі 25 687,62 доларів США по рахунку № НОМЕР_7 від 03 березня 2014 року, грошові кошти у розмірі 25 687,62 доларів США по рахунку № НОМЕР_8 від 03 березня 2014року на прострочену суму 1 640,44 доларів США; 5 000,00 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 29 листопада 2016 року у складі судді Сегеди О. М. у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем ОСОБА_2 на обґрунтування своїх позовних вимог не було надано суду жодного оригіналу договору чи будь-якого іншого документа у розумінні положень вищевказаних норм законодавства, що підтверджувало б внесення грошових коштів на рахунок банківської установи для зарахування на його рахунок.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 22 червня 2017 року рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 29 листопада 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 :

- грошові кошти, внесені на депозитний рахунок від 10 січня 2014 року № НОМЕР_9 у розмірі 7 950,00 доларів США (6 000,00 + 1 700,00 + 250,00 доларів США) та нараховані відсотки за користування вказаними коштами відповідно до договору врозмірі 2 453,88 доларів США (1 861,14 + 518,52 + 74,22 доларів США);

- грошові кошти, внесені на депозитний рахунок від 03 березня 2014 року № НОМЕР_4 у розмірі 1 500,00 доларів США та нараховані відсотки за користування вказаними коштами відповідно до договору у розмірі 446,06 доларів США;

- грошові кошти, внесені на депозитний рахунок від 03 березня 2014 року № НОМЕР_3 у розмірі 1 500,00 доларів США та нараховані відсотки за користування вказаними коштами відповідно до договору у розмірі 446,06 доларів США;

- грошові кошти, внесені на депозитний рахунок від 03 березня 2014 року № НОМЕР_2 у розмірі 2 000,00 доларів США та нараховані відсотки за користування вказаними коштами відповідно до договору у розмірі 594,74 доларів США;

- грошові кошти, внесені на депозитний рахунок від 05 березня 2014 року № НОМЕР_5 у розмірі 1 500,00 доларів США та нараховані відсотки за користуваннявказаними коштами відповідно до договору у розмірі 445,32 доларів США;

- грошові кошти, внесені на депозитний рахунок від 05 березня 2014 року № НОМЕР_6 у розмірі 1 500,00 доларів США та нараховані відсотки за користування вказаними коштами відповідно до договору у розмірі 445,32 доларів США.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що між сторонами існують договірні правовідносини. Оскільки стороною укладених договорів банківського вкладу є ПАТ КБ «ПриватБанк», то згідно з чинним законодавством, яке регулює цей вид правовідносин, зобов`язання за дійсними договорами має виконувати саме ПАТ КБ «ПриватБанк» як юридична особа, а не його Кримська філія. Ліквідація філій або припинення у будь-який спосіб їх діяльності не звільняє відповідача від виконання обов`язків по укладених і дійсних договорах. Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, апеляційний суд виходив з того, що позивачем доведено належними та допустимими доказами внесення позивачем коштів на депозитний рахунок по договорах від 10 січня 2014 року № НОМЕР_9; від 03 березня 2014 року № НОМЕР_4; від 03 березня 2014 року № НОМЕР_3; від 03 березня 2014 року № НОМЕР_2; від 05 березня 2014 року № НОМЕР_5; від 05 березня 2014 року № НОМЕР_6.

Додатковим рішенням Апеляційного суду Одеської області від 12 жовтня 2017 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.

Доповнено рішення Апеляційного суду Одеської області від 22 червня 2017 року. Стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 :

- 3% річних по депозитному рахунку від 10 січня 2014 року № НОМЕР_9 у розмірі 759,34 доларів США, що еквівалентно 19 760,76 грн;

- 3% річних по депозитному рахунку від 03 березня 2014 року № НОМЕР_4 у розмірі 142,03 доларів США, що еквівалентно 3 696,13 грн;

- 3% річних по депозитному рахунку від 03 березня 2014 року № НОМЕР_3 у розмірі 142,03 доларів США, що еквівалентно 3 696,13 грн;

- 3% річних по депозитному рахунку від 03 березня 2014 року № НОМЕР_2 у розмірі 189,38 доларів США, що еквівалентно 4 928,35 грн;

- 3% річних по депозитному рахунку від 05 березня 2014 року № НОМЕР_5 у розмірі 141,98 доларів США, що еквівалентно 3 694,83 грн;

- 3% річних по депозитному рахунку від 05 березня 2014 року № НОМЕР_6 у розмірі 141,98 доларів США, що еквівалентно 3 694,83 грн.

У задоволенні решти вимог заяви ОСОБА_1 відмовлено.

Додаткова постанова апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_1 правомірно було заявлено вимоги щодо стягнення на його користь з ПАТ КБ «ПриватБанк» трьох відсотків річних за весь час користування коштами, а тому ці вимоги підлягають задоволенню, оскільки обґрунтовані на законі та відповідають умовам укладених між сторонами договорів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

У липні 2017 року та листопаді 2017 року ПАТ КБ «ПриватБанк» подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційні скарги, у яких, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення та додаткове рішення суду апеляційної інстанцій і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційні скарги мотивовані тим, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи залишено поза увагою, що позивачем не було надано оригіналу договору банківського вкладу та квитанцій про зарахування коштів на депозитний рахунок. Доказів знаходження коштів на депозитному рахунку позивачем не надано.

Крім того заявником у касаційній скарзі зазначено, що суттєве значення має надання позивачем саме оригіналів документів, оскільки загальновідомим фактом є те, що на окупованій території Автономної республіки Крим діє орган країни-окупанта - Автономна некомерційна організація «Фонд захисту вкладників», яке за рахунок майна відповідача, здійснює виплати вкладникам ПАТ КБ «ПриватБанк», договори з якими були укладені з філією Кримське ГРУ ПАТ КБ «ПриватБанк». При цьому виплати здійснюються на підставі оригіналів документів, у тому числі депозитного вкладу та платіжного документу про внесення ним коштів.

Ухвалами Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 вересня 2017 року та від 09 листопада 2017 року відкрито касаційні провадження за вказаними касаційними скаргами у даній справі.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відзив на касаційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» у якому, посилаючись на правильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та дотримання норм процесуального права при вирішенні позову, просив касаційну скаргу відхилити, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Статтею 388 ЦПК України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

22 травня 2018 року справу № 521/832/15-ц та матеріали касаційного провадження Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частинами першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої та другої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновків про часткове задоволення касаційних скарг.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами установлено, що що між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ «ПриватБанк» в особі Кримського регіонального управління 10 січня 2014 року укладено договір банківського вкладу (депозиту) у розмірі 6 000,00 доларів США на строк 6 місяців зі сплатою 9 % річних. У подальшому 31 січня 2014 року він додатково вніс 1 700 доларів США та 5 березня 2014 року 250 доларів США. Крім того, ним було оформлено вісім (вкладних) депозитних рахунків «Стандарт» на строк 1 місяць в системі Internet Banking «Приват-24» шляхом перерахування коштів з карткового рахунку.

30 жовтня 2014 року ПАТ КБ «ПриватБанк» листом № 20.1.0.0.0/7-20141029/936 відмовив у поверненні вкладів з нарахованими процентами, повідомивши, що договір банківського вкладу оформлений на території Автономної республіки Крим, яка є тимчасово окупованою територією, у зв`язку із чим відокремлений підрозділ ПАТ КБ «ПриватБанк» на території Автономної Республіки Крим припинив свою діяльність.

15 січня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до банку із заявою про повернення грошових коштів за договорами вкладу, однак відділення відповідача у Автономній Республіці Крим не працюють, у видачі коштів йому відмовлено.

15 січня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк» із заявою про повернення депозитних вкладів з процентами.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків серед юридичних фактів є, зокрема, договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Договір банківського вкладу є реальним, оплатним договором і вважається укладеним з моменту прийняття банком від вкладника або третьої особи на користь вкладника грошової суми (вкладу).

Відповідно до частини першої статті 1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається в письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Пунктом 1.4 глави 1 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Згідно з пунктом 1.17 глави 1 розділу IV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) за операціями з видачі готівки або приймання її для зарахування на відповідний рахунок із застосуванням платіжних пристроїв формується та роздруковується відповідний касовий документ (квитанція/чек банкомата, сліп) на паперовому носії, який видається клієнту.

Пунктом 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що банк (філія, відділення) зобов`язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час, час виконання операції або напис чи штамп «вечірні» чи «післяопераційний час»), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.

Отже, за нормами вказаної Інструкції на квитанції повинні міститися: підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави для висновку про те, що письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. При цьому квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ є підтвердженням внесення готівки у відповідній платіжній системі.

Пунктом 3.2.1 умов та правил надання банківських послуг, що діють в установі ПАТ «КБ «ПриватБанк», передбачено, що при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до умов і правил надання банківських послуг (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом «першого» підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно п. 2.2.1.4 умов та правил при дистанційному оформленні заявки на відкриття вкладу (далі - заявка) клієнт має право внести гроші на вклад протягам 30 календарних днів з дати оформлення заявки, нарахування процентів по вкладу починається з першого дня, наступного за днем надходження грошових коштів в банк, і здійснюється за кожний календарний день, виходячи з фактичної кількості днів у році, за ставкою, що діє на дату укладення договору з урахуванням правил розрахунку процентів при продовженні депозиту. День повернення вкладу в період розрахунку процентів не входить. При оформленні депозитів за допомогою систем дистанційного банківського обслуговування, розрахунок процентів за вкладом здійснюється за ставкою, зазначеною в дистанційному розпорядженні на відкриття депозиту. При продовженні терміну вкладу розрахунок відсотків на кожний новий термін вкладу здійснюється за процентною ставкою, що діє в банку для депозитних вкладів даного найменування та строку на день закінчення попереднього терміну вкладу, без укладення додаткових угод до цього договору. Наступне продовження вкладу здійснюється в такому ж порядку.

Відповідно до пунктів 1.1.1.39.,1.1.1.71,1.1.1.96,1.1.1.100 умов та правил ідентифікація клієнта в Приват24 - підтвердження повноважень клієнта на доступ у систему шляхом введення імені користувача і пароля. Пароль - унікальна послідовність із символів і цифр, використовувана для ідентифікації клієнта в Приват24. Система Internet Banking Приват24 - система дистанційного обслуговування клієнтів, офіційний канал зв`язку (обміну інформацією) між банком та клієнтом. Засоби доступу - набір засобів, що видаються/визначаються Банком для ідентифікації та автентифікації клієнта через віддалені канали обслуговування. До засобів доступу до системи Internet Banking Приват24 належать ідентифікатор (логін) користувача, постійний пароль, одноразові (динамічні) паролі. До засобів доступу до послуги Mobile Banking - номер мобільного телефону та персональний пароль (вік), до Контактного центру Банку, цілодобової служби «Консьєрж-сервіс» - контрольна інформація клієнта, у пристроях самообслуговування - картка і ПІН та/або одноразовий (динамічний) пароль.

Згідно з частиною першою статті 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Відповідно до частини п`ятої статті 1061 ЦК України проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Апеляційний суд, задовольняючи частково позовні вимоги, дійшов висновку про те, що позивачем підтверджено факт укладення з відповідачем договорів банківського вкладу в системі Internet Banking Приват24, у порядку передбаченому правилами Internet Banking Приват24 на умовах та порядку, розробленими та запропонованими в системі послуг ПАТ КБ «ПриватБанк», а відповідач на спростування вказаних обставин не надав будь-яких доказів.

Такі висновки апеляційного суду ґрунтуються виключно на припущеннях.

Для стягнення коштів за договорами банківського вкладу, про яке просить позивач, необхідно встановити наявність таких коштів на рахунках відкритих в установі відповідача. Беручи до уваги доводи позивача, апеляційний суд, поклав обов`язок спростування таких доводів на відповідача, залишивши поза увагою, що позивач, який вимагає повернення коштів повинен довести належними та допустимими доказами, що такі кошти ним розміщувались на вкладних рахунках і між сторонами виникли договірні правовідносини, тобто тягар доказування у таких правовідносинах покладається виключно на позивача.

Зауважуючи про доведеність позовних вимог, апеляційний суд жодним чином не обґрунтував на підставі, яких наданих сторонами доказів дійшов висновків про доведеність розміщення позивачем коштів на вкладних рахунках в установі відповідача.

Разом з цим, апеляційний суд частково відмовив у задоволенні позовних вимог через те, що позивачем ОСОБА_1 не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження укладання договору депозиту від 14 лютого 2014 року на суму 1 000,00 доларів США, на підставі якого було відкрито рахунок НОМЕР_12, крім того у довідці №4417792 від 04 травня 2014 року не вказано наявність депозитних рахунків ОСОБА_1 № НОМЕР_7 від 05 березня 2014 року на суму 1 500,00 доларів США та рахунку № НОМЕР_8 від 05 березня 2014 року на суму 1 500,00 доларів США.

З огляду на те, що рішення Апеляційного суду Одеської області від 22 червня 2017 року скасовано, то скасуванню підлягає й додаткове рішення Апеляційного суду Одеської області від 12 жовтня 2017 року.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

За правилами статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги та заперечень на неї, в рішенні не зазначив конкретні обставини і факти, що спростовують такі доводи, і передчасно задовольнив позов.

З урахуванням наведеного Верховний Суд дійшов висновку, що рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, який повинен урахувати викладене й залежно від установленого вирішити спір.

Частиною третьою статті 411 ЦПК України передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, належним чином дослідити всі зібрані у справі докази, дати їм відповідну правову оцінку та вирішити спір на підставі вимог закону і повно та всебічно з`ясованих обставин справи.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» залишити без задоволення.

Рішення Апеляційного суду Одеської області від 22 червня 2017 року та додаткове рішення Апеляційного суду Одеської області від 12 жовтня 2017 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. О. Кузнєцов Судді:В. С. Жданова В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко В. А. Стрільчук