open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Це рішення містить правові висновки
Це рішення містить правові висновки
emblem

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 жовтня 2019 року

Київ

справа №826/2060/16

адміністративне провадження №К/9901/44869/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Головуючого - Кашпур О.В.,

суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, як суд касаційної інстанції адміністративну справу №826/2060/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-консалтингова компанія "Діфенс Експрес" до Міністерства юстиції України про визнання протиправним і скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-консалтингова компанія "Діфенс Експрес" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року (ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Бєлової Л.В., суддів Безименної Н.В., Желтобрюх І.Л.)

УСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

1. У лютому 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-консалтингова компанія "Діфенс Експрес" (далі - позивач, ТОВ "Інформаційно-консалтингова компанія "Діфенс Експрес") звернулося до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправними дії щодо винесення наказу Міністерства юстиції України №1414/5 від 04 серпня 2015 року;

- визнати протиправним і скасувати наказ Міністерства юстиції України №1414/5 від 04 серпня 2015 року;

- зобов`язати Міністерство юстиції України зареєструвати друкований засіб масової інформації, а саме: журнал «Український оборонний вісник» (англійською мовою «Ukrainian Defense Review»).

2. На обґрунтування позовних вимог посилалося на те, що ТОВ «Інформаційно- консалтингова компанія «Діфенс Експрес» було прийнято рішення про створення та реєстрацію друкованого видання - журналу, з метою висвітлення проблем національної та міжнародної безпеки, ознайомлення суспільства з внеском України у справу забезпечення планетарної безпеки, формування об`єктивної громадської думки про Україну за кордоном. Однак відповідач усупереч нормам чинного законодавства України, не прийняв рішення за результатами розгляду заяви позивача про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації, навмисно затягував розгляд його заяви та надавав відповіді з порушенням вимог чинного законодавства України.

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 березня 2017 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним і скасовано наказ Міністерства юстиції України №1414/5 від 04 серпня 2015 року про зупинення строку розгляду заяви про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації журналу «Український оборонний вісник», («Украинский оборонний вестник», «Ukrainian Defense Review»).

Зобов`язано Міністерство юстиції України розглянути заяву ТОВ "Інформаційно-консалтингова компанія "Діфенс Експрес" відповідно до статті 13 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» та прийняти відповідне рішення.

У решті позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що наказ №1414/5 від 04 серпня 2015 року про зупинення строку розгляду заяви про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації журналу «Український оборонний вісник», («Украинский оборонний вестник», «Ukrainian Defense Review») є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

У порушення вимог статті 13 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», лише 04 серпня 2015 року Міністерством юстиції України прийнято наказ №1414/5 про зупинення строку розгляду заяви про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації журналу «Український оборонний вісник» («Украинский оборонний вестник», «Ukrainian Defense Review»). Крім того, матеріали справи містять лист Міністерства оборони України від 07 серпня 2015 року №220/8877 на запит Міністерства юстиції України, яким повідомлено про те, що Міністерство оборони України співпрацює із ТОВ "Інформаційно-консалтингова компанія "Діфенс Експрес" відповідно до чинної нормативно-правової бази із суворим дотриманням законодавства у сфері захисту інформації з обмеженим доступом. Заперечення щодо реєстрації журналу в Міністерстві оборони України відсутні. Таким чином, обставини, за яких проведення державної реєстрації друкованого видання було неможливе, усунуті.

4. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 березня 2017 року. Прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що підстава зупинення розгляду заяви про реєстрацію журналу «Український оборонний вісник» («Украинский оборонний вестник», «Ukrainian Defense Review») відповідає вимогам Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» та Положенню про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 21 лютого 2006 року №12/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 24 лютого 2006 року за №173/12047.

Підставою для поновлення зупиненого строку розгляду заяви про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації є письмове повідомлення, подане саме заявником, про усунення причин, що перешкоджали державній реєстрації видання.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції зазначив, що внаслідок надходження листа Міністерства оборони України від 07 серпня 2015 року №220/8877 усунено обставини, за яких проведення державної реєстрації друкованого видання було неможливе.

Проте суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що позивачем як заявником не вчинено жодних дій щодо усунення причин, що перешкоджали державній реєстрації видання.

Водночас порушення відповідачем строку розгляду заяви не може бути єдиною підставою для скасування наказу, прийнятого по суті заявлених вимог.

ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись із постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, ТОВ "Інформаційно-консалтингова компанія "Діфенс Експрес" подало касаційну скаргу.

6. Позивач у касаційній скарзі просить скасувати зазначене судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що реєструючий орган (Міністерство юстиції України) зобов`язаний був у місячний строк розглянути заяву про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації та прийняти одне із таких рішень: про державну реєстрацію; відмову в державній реєстрації або про зупинення строку розгляду заяви про реєстрацію. Однак в порушення статті 13 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», Міністерством юстиції України лише 04 серпня 2015 року було прийнято оскаржуваний наказ №1414/5 про зупинення строку розгляду заяви про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації журналу «Український оборонний вісник», («Украинский оборонний вестник», «Ukrainian Defense Review»). Крім того, відповідач без будь-яких підстав та обґрунтувань, суб`єктивно підійшов до розгляду заяви позивача і з невідомих причин дійшов передчасного висновку про наявність підстав для зупинення розгляду заяви. Також Міністерство юстиції України незаконно витребувало від позивача документи, подання яких не передбачено законом. Помилковим є висновок суду апеляційної інстанції про те, що позивач повинен був вчиняти дії, оскільки товариство як заявник не зобов`язано було вчиняти будь-які дії.

IV. Позиція інших учасників справи

7. Міністерство юстиції України правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористалося.

V. Рух справи у суді касаційної інстанції

8. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 червня 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою ТОВ "Інформаційно-консалтингова компанія "Діфенс Експрес" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року.

9. 22 березня 2018 року вказана касаційна скарга надійшла до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду.

10. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 17 вересня 2019 року задоволено заяви суддів Берназюка Я.О., Желєзного І.В. та Коваленко Н.В. про самовідвід. Відведено вказаних суддів від участі у розгляді касаційної скарги ТОВ "Інформаційно-консалтингова компанія "Діфенс Експрес" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року за позовом ТОВ "Інформаційно-консалтингова компанія "Діфенс Експрес" до Міністерства юстиції України про визнання протиправним і скасування наказу, зобов`язання вчинити дії.

11. За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано 20 вересня 2019 року для розгляду колегії суддів у складі: Кашпур О.В. (головуючий суддя), Радишевській О.Р., Уханенку С.А на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду Н.Богданюк від 20 вересня 2019 року №1546/0/78-19.

12. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 15 жовтня 2019 року цю справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами на 17 жовтня 2019 року.

VI. Стислий виклад обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій

13. Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 29 грудня 2014 року до Державної реєстраційної служби України ТОВ «Інформаційно-консалтингова компанія «Діфенс Експрес» було подано заяву про реєстрацію друкованого засобу масової інформації, а саме: журналу «Український оборонний вісник» (англійською мовою «Ukrainian Defense Review», далі - журнал). Указана заява зареєстрована за вхідним номером 3701/22-14.

14. Листом Державної реєстраційної служби України від 17 січня 2015 року №3701/22-14-10 повідомлено ТОВ «Інформаційно-консалтингова компанія «Діфенс Експрес» про те, що відомості, які зазначені у програмних цілях, порушують вимоги статті 23 Закону України «Про рекламу». Крім того, назва видання, викладена іноземною мовою, підлягає офіційному перекладу. Пропонувалося подати виправлену заяву.

15. 30 січня 2015 до Державної реєстраційної служби України надійшов лист від директора ТОВ «Інформаційно-консалтингова компанія «Діфенс Експрес» Згурець С. Г., згідно з яким відповідачу подано відкориговану заяву про реєстрацію журналу «Ukrainian Defense Review» і переклад назви видання українською мовою.

16. Листом Державної реєстраційної служби України від 12 лютого 2015 року №236/22-15-10 повідомлено позивача про те, що засновник видання не в повному обсязі виконав зауваження Укрдержреєстру, зазначені в листі від 17 січня 2015 року, зокрема цілі видання містять ознаки рекламної діяльності, що порушує статтю 23 Закону України «Про рекламу».

17. 19 березня 2015 до Державної реєстраційної служби України надійшла заява від 19 березня 2015 б/н за підписом Згурець С. Г. , як директора ТОВ «Інформаційно-консалтингова компанія «Діфенс Експрес», про реєстрацію журналу «Український оборонний вісник» («Украинский оборонний вестник», «Ukrainian Defense Review»).

18. Листом Міністерства юстиції України від 16 червня 2015 року №848/22-15/19.4 повідомлено позивача про те, що засновник видання не в повному обсязі виконав зауваження, зазначені в листі від 12 лютого 2015 року щодо порушення Закону «Про рекламу», а саме: не надав обґрунтування про те, що програмні цілі (основні принципи) зазначеного видання не містять складові ознаки рекламної діяльності певного виду товарів, що порушує норми статті 23 Закону України «Про рекламу».

19. 26 червня 2015 року директор ТОВ «Інформаційно-консалтингова компанія «Діфенс Експрес» Згурець С. Г. подав до Міністерства юстиції України заяву про реєстрацію журналу «Український оборонний вісник» («Украинский оборонний вестник», «Ukrainian Defense Review»).

Також листом було повідомлено, що на виконання відповіді Міністерства юстиції України від 16 червня 2015 року №848122-15/194, щодо усунення недоліків заяви до програмних цілей журналу в жодному випадку не належать рекламні цілі та реклама. Зазначено, що друк перших видань буде здійснюватися за рахунок коштів засновника, а в подальшому - від продажу видання, та в жодному випадку не від реклами зброї та озброєнь вітчизняного та іноземного виробництва. Реклама будь-якої зброї в друкованому засобі масової інформації не передбачена.

20. Міністерством юстиції України направлено лист від 22 липня 2015 року №81/19.4-28-15 до Міністерства оборони України та Служби безпеки України щодо можливості реєстрації журналу з указаними програмними цілями, які стосуються висвітлення безпекової та воєнно-технічної політики України.

21. Відповідно до правового висновку Міністерства юстиції України від 28 липня 2015 року, засновнику слід повідомити реєструючому органу позицію Міноборони щодо державної реєстрації зазначеного видання, офіційних джерел отримання і конфіденційності інформації, поширення якої передбачено пунктом 8 заяви та права Товариства на її висвітлення від імені держави Україна, про що засновнику було направлено лист від 27 липня 2015 року №18116-0-26-15/19.4.

22. 04 серпня 2015 року Міністерством юстиції України прийнято наказ №1414/5 про зупинення строку розгляду заяви про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації журналу «Український оборонний вісник» («Украинский оборонний вестник», «Ukrainian Defense Review») відповідно до пункту 3 частини третьої статті 13 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» та пункту 2.9 Положення про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 21 лютого 2006 року №12/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 24 лютого 2006 року за №173/12047 у зв`язку із виникненням обставин, за яких з незалежних від реєструючого органу причин своєчасне проведення державної реєстрації неможливе, зокрема якщо внаслідок ухвалення реєструючим органом рішення будуть порушені права інших юридичних осіб.

23. Уважаючи вказане рішення необґрунтованим, а власні права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

VIІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

24. Конституція України від 28 червня1996 року №254к/96-ВР.

Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

25. Кодекс адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017 року)

Частина друга статті 2. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частина третя статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

26. Закон України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" від 16 листопада 1992 року №2782-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Частина перша статті 1. В цьому Законі під друкованими засобами масової інформації (пресою) в Україні розуміються періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію.

Стаття 11. Друкований засіб масової інформації може видаватися після його державної реєстрації.

Державній реєстрації підлягають всі друковані засоби масової інформації, що видаються на території України, незалежно від сфери розповсюдження, тиражу і способу його виготовлення.

Заяви про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації подаються засновником (співзасновниками) до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації друкованих засобів масової інформації.

Стаття 12. У заяві про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації повинні бути вказані: 1) засновник (співзасновники) видання; 1-1) пов`язана особа - юридична або фізична особа, яка здійснює контроль за засновником (співзасновниками), власником (співвласниками) друкованого засобу масової інформації, а також юридична особа, за якою засновник, власник (співвласник) здійснює відповідний контроль. У разі якщо одним із співзасновників (співвласників) друкованого засобу масової інформації є фізична особа, пов`язаними з нею особами вважаються також члени її сім`ї (чоловік, дружина, діти та батьки, мачуха та вітчим, рідні брати, сестри та їхні діти, чоловіки (дружини), спільно з якими вона здійснює контроль за друкованим засобом масової інформації; 2) вид видання; 3) назва видання; 4) мова видання; 5) сфера розповсюдження (місцева, регіональна, загальнодержавна, зарубіжна) та категорії читачів; 6) програмні цілі (основні принципи) або тематична спрямованість; 7) передбачувані періодичність випуску, обсяг і формат видання; 8) юридична адреса засновника, кожного із співзасновників та його (їх) банківські реквізити; 9) місцезнаходження редакції.

Реєструючий орган має право зажадати від засновника (співзасновників) подання документів, якими підтверджується його (їх) цивільна правоздатність та цивільна дієздатність (паспорт громадянина України, статут, договір між співзасновниками, договір з правонаступником, довіреність тощо).

При проведенні державної реєстрації забороняється вимагати від засновника (співзасновників) подання інших відомостей і документів.

Стаття 3. Реєструючий орган зобов`язаний в місячний строк розглянути заяву про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації і письмово повідомити засновника (співзасновників) про результат розгляду.

В межах цього строку реєструючий орган приймає рішення про:

а) державну реєстрацію видання;

б) відмову у державній реєстрації;

в) зупинення строку розгляду заяви про реєстрацію.

Зупинення цього строку здійснюється реєструючим органом, якщо: 1) засновник (співзасновники) не подав документи, якими підтверджується його (їх) цивільна правоздатність та цивільна дієздатність; 2) між співзасновниками не укладено установчий договір, передбачений статтею 9 цього Закону; 3) виникли обставини, за яких з незалежних від реєструючого органу причин своєчасне проведення державної реєстрації неможливе.

Зупинений строк розгляду заяви про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації поновлюється з дня, коли заявник письмово повідомить про усунення причин, що перешкоджали державній реєстрації видання.

27. Положення про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 21 лютого 2006 року №12/5, зареєстроване у Міністерстві юстиції України 24 лютого 2006 року за №173/12047.

Пункт 1.2. Положення визначає порядок державної реєстрації Міністерством юстиції України, головними територіальними управліннями юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, друкованих засобів масової інформації (далі - реєструючі органи). Державна реєстрація полягає у проведенні правової експертизи заяв засновників друкованих засобів масової інформації на відповідність Конституції, Цивільному та Господарському кодексам, Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", іншим актам законодавства України та цьому Положенню, підготовці та оформленні відповідних рішень.

Пункт 2.7. У разі виявлення відсутності (неточного або неправильного зазначення) в заяві відомостей, які передбачені Законом та цим Положенням, реєструючий орган у десятиденний строк письмово повідомляє про це засновника (співзасновників).

Пункт 2.9. Зупинення строку розгляду заяви про державну реєстрацію допускається реєструючим органом не більше ніж на три місяці, якщо:

1) засновник (співзасновники) не подав(ли) до реєструючого органу всі документи, якими підтверджуються його (їх) цивільна правоздатність та цивільна дієздатність;

2) між співзасновниками не укладено установчого договору, передбаченого статтею 9 Закону;

3) виникли обставини, за яких з незалежних від реєструючого органу причин своєчасне проведення державної реєстрації неможливе (невідповідність поданих документів законодавству України, наявність ухвали суду про заборону розгляду заяви конкретних засновників або конкретного друкованого ЗМІ, якщо внаслідок ухвалення реєструючим органом рішення будуть порушені права і свободи фізичних чи юридичних осіб тощо).

Пункт 2.11. У разі неподання засновником (співзасновниками) протягом трьох місяців письмового повідомлення про усунення причин, що перешкоджали державній реєстрації видання, реєструючий орган залишає заяву без розгляду та письмово повідомляє про це засновника (співзасновників).

VІІІ.ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

28. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

29. Аналізуючи наведені положення законодавства та обставини справи, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог.

30. Як убачається з матеріалів справи, 29 грудня 2014 року директор ТОВ «Інформаційно-консалтингова компанія «Діфенс Експрес» подав до Державної реєстраційної служби України заяву, в якій просив зареєструвати друкований засіб масової інформації журнал «Український оборонний вісник» («Украинский оборонний вестник», «Ukrainian Defense Review»).

31. Підставою для зупинення строку розгляду заяви, відповідач вказав виникнення обставин, за яких з незалежних від реєструючого органу причин своєчасне проведення державної реєстрації неможливе (якщо внаслідок ухвалення реєструючим органом рішення будуть порушені права і свободи фізичних чи юридичних осіб тощо).

Вказана підстава зупинення строку розгляду заяви про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації передбачена пунктом 2.9 Положення про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 21 лютого 2006 року №12/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 24 лютого 2006 року за №173/12047 (далі- Положення).

32. Такого висновку Міністерство юстиції України дійшло у зв`язку з тим, що вказана у заяві назва друкованого засобу масової інформації та зазначені програмні цілі видання можуть порушувати права Міністерства оборони України на використання і поширення інформації, що належить до сфери його діяльності.

У зв`язку із цим відповідачем зобов`язано засновника повідомити реєструючому органу позицію Міністерства оборони України щодо державної реєстрації друкованого засобу масової інформації журналу «Український оборонний вісник» («Украинский оборонний вестник», «Ukrainian Defense Review»).

33. Матеріали справи містять лист Міністерства оборони України від 07 серпня 2015 року №220/8877 на запит Міністерства юстиції України, яким повідомлено про те, що заперечення щодо реєстрації журналу у Міністерстві оборони України відсутні.

34. Однак, Міністерством юстиції України будь-якого рішення по заяві про реєстрацію друкованого засобу масової інформації не прийнято, натомість зобов`язано позивача повідомити реєструючому органу позицію Міністерства оборони України щодо державної реєстрації зазначеного видання, офіційних джерел отримання і конфіденційності інформації, поширення якої передбачено пунктом 8 заяви та права товариства на її висвітлення від імені держави Україна.

35. Міністерство юстиції України неодноразово повертало позивачу його заяви про реєстрацію друкованого засобу масової інформації, обґрунтовуючи тим, що програмні цілі видання журналу «Український оборонний вісник» («Украинский оборонний вестник», «Ukrainian Defense Review») містять ознаки рекламної діяльності певного виду товарів, що порушує вимоги статті 23 «Про рекламу». Однак після усунення позивачем вказаних недоліків, відповідачем було зупинено строк розгляду заяви та визначено іншу підставу такого зупинення - відсутність позиції Міністерства оборони України щодо державної реєстрації зазначеного видання, офіційних джерел отримання і конфіденційності інформації, поширення якої передбачено пунктом 8 заяви та права товариства на її висвітлення від імені держави Україна.

36. Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на те, що у даному випадку зупинення строку розгляду заяви про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації, передбачене пунктом 2.9 Положення, яким встановлено, що підставою для зупинення строку розгляду заяви є виникнення обставин, які унеможливлюють своєчасне проведення державної реєстрації з незалежних від реєструючого органу причин.

37. Натомість наведені обставини справи свідчать про те, що зволікання відповідачем в державній реєстрації друкованого засобу масової інформації не можна вважати таким, що сталося поза його волею, як це зазначено у правовому висновку Міністерства юстиції України від 28 липня 2015 року.

38. Крім того, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду першої інстанції та доводами касатора про те, що витребування відповідачем у позивача документів, а саме листа Міністерства оборони України, не передбачено Законом України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» та Положенням про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації.

39. Також судом першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, правильно вказано на те, що Міністерством юстиції України лише 04 серпня 2015 року, тобто з порушенням місячного строку, установленого статтею 13 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», прийнято наказ №1414/5 про зупинення строку розгляду заяви про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації журналу «Український оборонний вісник» («Украинский оборонний вестник», «Ukrainian Defense Review»).

40. Доводи відповідача про те, що мета створення та програмні цілі видання можуть перебирати на себе деякі повноваження Міністерства оборони України та містити складові ознаки рекламної діяльності певного виду товарів, зокрема - реклами зброї (у тому числі прихованої реклами), що порушує статтю 23 Закону України «Про рекламу», також не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

41. З огляду на вищевказане, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що оскаржуваний наказ №1414/5 від 04 серпня 2015 року про зупинення строку розгляду заяви про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації журналу «Український оборонний вісник» («Украинский оборонний вестник», «Ukrainian Defense Review») є протиправним, а тому підлягає скасуванню. При цьому, суд першої інстанції, врахувавши норми статті 11 КАС України, правильно зобов`язав Міністерство юстиції України розглянути заяву позивача відповідно до статті 13 пункту Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» та прийняти відповідне рішення.

42. Згідно з статтею 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

43. Зважаючи на те, що судом першої інстанції ухвалене законне та обґрунтоване рішення, помилково скасоване судом апеляційної інстанції, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

IХ. Судові витрати

44. Судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 352, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-консалтингова компанія "Діфенс Експрес" задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року у справі №826/2060/16 скасувати.

3. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 березня 2017 року у справі №826/2060/16 залишити в силі.

4. Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий : О. В. Кашпур

Судді: О. Р. Радишевська

С.А. Уханенко

Джерело: ЄДРСР 84988045
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку