ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/1248/19 Суддя (судді) першої інстанції: Колеснікова І.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів Бєлової Л.В.,

Лічевецького І.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 червня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, в якому просив суд:

- здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2016 з врахуванням підвищення за Постановою Кабінета Міністрів України від 23.04.2012 № 355 "Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та доплату до розміру пенсії зафіксованої індексації в розмірах: підвищення за постановою Кабінета Міністрів України від 23.04.2012 № 355 у розмірі 440,27 грн.; доплату до розміру пенсії зафіксованої індексації у розмірі 45,12 грн.;

- виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів, пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 року № 2050-III.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03 червня 2019 року позов задоволено частково. частково. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2016 з врахуванням підвищення за Постановою Кабінета Міністрів України від 23.04.2012 № 355 "Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"та доплату до розміру пенсії зафіксованої індексації в розмірах: підвищення за постановою Кабінета Міністрів України від 23.04.2012 № 355 у розмірі 440,27 грн.; доплату до розміру пенсії зафіксованої індексації у розмірі 45,12 грн.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою та посилаючись на незаконність, необґрунтованість та невмотивованість рішення суду першої інстанції, а також порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 червня 2019 року скасувати, а в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.

Вимоги апеляційної скарги обгрунтовує тим, що зобов`язання Головного управління включити суму доплати передбачену постановою КМУ № 355 у фіксованому розмірі 440,27 грн. (що сплачувалась позивачу з 01.10.2012) до розміру пенсії (грошового забезпечення) яке буде сплачуватись особі довічно є безпідставним. Зазначає, що судом першої інстанції не було досліджено та враховано той факт що відповідна сума мала строковий характер виплати, сплачувалась у порядку встановленому Постановою № 355 та не застосовано, що відповідна виплата не може бути включена до складу грошового забезпечення, як така, що не передбачена діючими нормативно-правовими актами (Постанова № 988, Закон № 2262). Наголошує, що перелік складових грошового забезпечення чітко зафіксований та включення такого виду як підвищення по Постанові № 355 не передбачено відповідним переліком, з огляду на те, що одноразові підвищення не є складовими грошового забезпечення, відтак включатися до них не можуть.

Разом з цим, апелянт вказує, що включення індексації передбаченої у 2012 році у розмірі 45,12 грн до складу грошового забезпечення у 2019 році є неприпустимим, оскільки порушує всі усталені норми пенсійного законодавства.

За наведених обставин, апелянт стверджує, що пенсія ОСОБА_1 призначена та виплачується згідно чинного законодавства, натомість, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про обґрунтованість вказаних позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 червня 2019 року та на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

Позивачем було подано відзив на апеляційну скаргу відповідно до змісту якого останній зазначає, що із доводами апеляційної скарги категорично не погоджується та вважає вимоги апеляційної скарги безпідставними та необгрунтованими. Разом з цим, зазначив, що вважає, що судом першої інстанції було повно та всебічно досліджено обставини справи із наданням їм належної правової оцінки у відповідності до норм матеріального права та дотриманням норм процесуального права, у зв`язку з чим прийнято законне та обґрунтоване рішення.

За наведених обставин позивач просить суд апеляційну скаргу відхилити, а рішення Київського окружного адміністративного суду залишити без змін.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 є пенсіонером органів внутрішніх справ та отримує пенсію за вислугу років на підставі положень статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого позивачу 17.02.2012 Пенсійним фондом України.

У травні 2017 року у зв`язку зі збільшенням розміру грошового забезпечення ліквідаційною комісією Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області подано до відповідача довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 29.05.2017 № П-477 станом на 01.01.2016.

З відомостей, що відображені у вказаній довідці, вбачається, що розмір грошового забезпечення осіб, які займають посаду, до якої прирівнюється посада, з якої був звільнений позивач (старший інспектор - управління, відділи (відділення) поліції), станом на 01.01.2016 становить: посадовий оклад - 2500,00 грн; оклад за військовим (спеціальним) званням - 2200,00 грн; надбавка за стаж служби (40%) - 1880,00 грн; премія (від всього грошового забезпечення) (2,73%) - 179,63 грн, всього - 6759,63 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11.07.2018 в адміністративній справі № 381/4546/17 зобов`язано відповідача починаючи з 01.01.2016, здійснити перерахунок та виплату йому пенсії відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей" від 23.12.2015 № 900-VIII, статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII, постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" від 11.11.2015 № 988 та довідки від 29.05.2017 № П-477, виданої ліквідаційною комісією Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області.

На виконання вказаного судового рішення відповідачем було здійснено перерахунок, що підтверджується наявними у справі доказами.

Отримавши в січні-лютому 2019 року доплату заборгованості пенсії за 2016-2017 роки позивачем було виявлено відсутність включення в розрахунок складових пенсійної виплати підвищення за постановою КМУ 23.04.2012 № 355 в сумі 440,27 грн. та доплати до розміру пенсії зафіксованої індексації в сумі 45,12 грн.

Враховуючи встановлені на думку позивача недоліки, ним було подано до відповідача заяву про внесення змін в розрахунок його пенсії. Також, 07.02.2019 позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії з врахуванням підвищення та індексації.

Листом від 01.03.2019 № 256/О-01 відповідачем повідомлено ОСОБА_1 про те, що після останнього перерахунку його пенсії її розмір збільшився в порівнянні з пенсією, що виплачувалась з надбавкою по Постанові Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 № 533, у зв`язку з чим підстав для встановлення підвищень по вказаній Постанові, відсутні. Щодо індексації пенсії відповідачем повідомлено, що у разі набуття права на проведення індексації пенсії, вона буде проведена в автоматичному режимі після збільшення індексу інфляції та у разі, коли пенсія не буде зростати.

Не погоджуючись з неврахуванням відповідачем при проведенні перерахунку його пенсії підвещення до пенсії на підставі Постанови КМУ від 23.04.2012 № 335 та зафіксованої індексації, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що Постанова КМУ від 21.02.2018 № 103 не обмежує нарахування та виплату пенсії з урахуванням відповідних підвищень, а саме передбачених Постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 № 355. Крім того, суд дійшов висновку, що відповідачем при проведенні перерахунку пенсії позивача необхідно було віднести до суми грошового забезпечення, з якого проведено перерахунок пенсії позивача, індексацію такого грошового забезпечення, з огляду на той факт, що доказами, які містяться в матеріалах справи, підтверджується систематичність виплати позивачеві індексації пенсії.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Відповідно до частини 3 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992р. № 2262-XII усі призначені за вказаним Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсії і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.

Згідно з пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, перерахунок раніше призначених відповідно до Закону № 2262-XII пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

З огляду на вказану норму права підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2012 року № 355 «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» установлено з 1 липня 2012 року підвищення до пенсій, призначених до зазначеної дати відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», крім пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, у розмірі 11 відсотків пенсій, обчислених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону, збільшивши його з 1 вересня 2012 року до 23 відсотків та з 01 січня 2013 року до 35 відсотків розміру пенсій.

При цьому, постановою КМУ 355 визначено, що розмір пенсії, обчислений з урахуванням підвищень, передбачених абзацом першим цього пункту, не можуть перевищувати розміри пенсій, обчислені відповідно до Закону виходячи з грошового забезпечення, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», за відповідними посадами військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу станом на 1 квітня 2012 року.

Проаналізувавши зміст постанови № 355, апеляційний суд дійшов висновку, що зазначеною постановою Кабінет Міністрів України не приймав рішень щодо зміни розмірів хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, або щодо введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.

Аналогічної правової позиції дотримується також і Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, про що останнім зазначено зокрема у постанові від 12 червня 2019 року у справі №359/5937/17.

Таким чином, судова колегія вважає обгрунтованими доводи апелянта про відсутність правових відстав для здійснення позивачу перерахунку та виплати пенсії з 01.01.2016 з врахуванням підвищення за Постановою Кабінета Міністрів України від 23.04.2012 № 355 "Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Щодо проведення перерахунку пенсії позивача без врахування суми зафіксованої індексації, судова колегія зазначає про таке.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

За змістом статті 2 вказаного Закону індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.

Згідно статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат, крім тих, які зазначені у пункті 3 цього Порядку).

Відповідно до пункту 5 Порядку сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Крім того зазначається, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що під «підвищенням пенсії» розуміється тільки таке збільшення суми нарахування, яке здійснюється відповідно до законодавства, тобто випадки, коли пенсія була неправомірно недонарахована і в подальшому на підставі рішення суду нарахована в належному обсязі, не належать до «підвищення пенсії» в розумінні пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення.

Отже, здійснення пенсійним органом перерахунку пенсії на виконання рішення суду, не може слугувати підставою для здійснення нового нарахування споживчих цін для проведення індексації у зв`язку із зростанням доходів громадян, без перегляду їх мінімального розміру, оскільки фактично збільшення доходів позивача в контексті приписів законодавства про порядок підвищення пенсійного забезпечення та індексацію доходів громадян не відбулось.

Перерахунок пенсії з урахуванням спірних складових є відновленням порушеного права позивача на отримання належної виплати в розмірі, встановленому Законом, та не може бути підставою для здійснення нової індексаціїї.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 7 березня 2018 року у справі № 727/5413/17, від 4 травня 2018 року у справі № 688/213/17, від 26 червня 2018 року у справі № 497/4/17.

У свою чергу, судова колегія зазначає, що приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, за наведених обставин та враховуючи, що позивачем не доведено обґрунтованості позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

При цьому, колегія суддів зазначає, що висновки викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та нормам чинного законодавства, а також повністю спростовуються наявними у справі доказами та доводами апелянта.

Положеннями ст. 242 КАС України встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Частиною 1 ст. 317 КАС України встановлено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, а рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, що є підставою для його скасування, та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області задовольнити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 червня 2019 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді Л.В. Бєлова

І.О. Лічевецький