ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2019 р.

Справа № 480/1701/19

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Донець Л.О.,

Суддів: Гуцала М.І. , Бенедик А.П. ,

за участю секретаря судового засідання Соколової О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.07.2019, (головуючий суддя І інстанції: Є.Д. Кравченко, повний текст складено 25.07.19) по справі № 480/1701/19

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області, Державного ветеринарного інспектора, Начальника Путивльського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області Гончарова Олександра Леонідовича, Державного ветеринарного інспектора Путивльського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області Безкорсого Володимира Васильовича, Державного ветеринарного інспектора Путивльського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області Люшина Надія Василівна

про визнання протиправним та скасування припису,

ВСТАНОВИВ:

16.05.2019 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держспоживслужби в Сумській області (далі - відповідач ), Державного інспектора - державної ветеринарного інспектора, начальника Путивльського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області Гончаров Олександр Леонідович (далі - відповідач-1 ), Державного інспектора - державної ветеринарного інспектора, начальника Путивльського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області Безкорсний Володимир Васильович (далі - відповідач-2 ), Державного інспектора - державної ветеринарного інспектора, начальника Путивльського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області Люшина Надія Василівна (далі - відповідач-3 ), в якому просить суд про визнання протиправним та скасування приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері ветеринарної медицини від 23.04.209 №7 та постанову про накладення адміністративного стягнення №2/19-01/115 від 26.04.2019, стягнути на користь позивача судові витрати.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 12.06.2019 у справі №480/1701/19 позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування постанови відповідача від 26.04.2019 №2/19-01/115 про накладення адміністративного стягнення на позивача виділено у самостійне провадження та присвоєно реєстраційний номер №480/2130/19.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 27.06.2019 справу №480/2130/19 передано на розгляду до Путивльського районного суду Сумської області за підсудністю.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 17.07.2019 у справі №480/1701/19 позов задоволений частково.

Визнано протиправним та скасовано п.п.2,4,5 припису відповідача про усунення порушень вимог законодавства у сфері ветеринарної медицини в Сумській області про усунення порушень вимог законодавства у сфері ветеринарної медицини від 23.04.2019 №7 стосовно позивача.

Стягнуто судові витати у вигляді судового збору у розмірі 461,04 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись з судовим рішенням , подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, з прийняттям нового судового рішення про задоволення позову.

В обґрунтування позовних вимог посилається на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушенням норм матеріального і процесуального права, що привело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що працівниками відповідача на виконання наказу відповідача у період часу з 17.04.2019 по 23.04.2019 здійснено епізоотичне обстеження особистого домогосподарства позивача в його присутності за адресою: с. Сиромятнікове, Путивльський район, Сумська область щодо виконання вимог ветеринарного законодавства, зокрема, Закону України «Про ветеринарну медицину», наказу Державного департаменту ветеринарної медицини Мінагрополітики України від 19.12.2006 №100 «Про затвердження ветеринарно-санітарних вимог утримання птиці в особистих селянських господарствах », про що складений акт від 23.04.2019 №1.

Порушення, виявлені під час обстеження, склали: у володінні позивача знаходиться близько 1200 голів курей несучок крос Ломан лайт, близько 300 голів гусей, 8 коней, домогосподарство знаходиться в 10 км від птахогосподарства ФГ «Натон», де утримується 124 тисячі голів курей-несучок, завезених з Угорщини протягом 2017-2019 років.

Згідно зі статтею 34 Закону України «Про ветеринарну медицину позивач не провів реєстрацію тваринницької потужності. Зі слів позивача птиця - 1200 голів курей несучок крос Ломан лайт була завезена 15.12.2018 без повідомлення Путивльського районного управління та без дозволу Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області, без супровідних ветеринарних документів, тому профілактичний карантин не був проведений і не були проведені діагностичні дослідження та профілактичні щеплення. Утримання курей напільне, в антисанітарних умовах, з порушенням ветеринарно-санітарних вимог до температурного режиму утримання, в умовах підвищеної вологості, годівлі та напування. Відсутня клітка-ізолятор, вольєри для курей. Зона утримання птиці відмежована від решти приміщення ганчірковою завісою.

Зі слів позивача, яйця виробляються для власного споживання. Для годівлі птиці використовується корма невідомого походження, без ветеринарних документів та документів, що підтверджують їх безпечність. Корма зберігаються в мішках, на піддонах, щільно до стіни, в умовах що не забезпечують захист від гризунів.

Зі слів позивача, гуси завезені 3-4 роки тому, також без повідомлення та дозволу ветеринарної служби району, тому профілактичний карантин не був проведений і не були проведені діагностичні дослідження та профілактичні щеплення, які не проводяться і на даний час.

Зі слів позивача, яйця гусячі реалізує населенню району з метою інкубації без підтвердження благополуччя домогосподарства щодо інфекційних захворювань. В час перельоту (міграції) дикої птиці, кури та гуси не утримуються в закритому режимі (можливий контакт з синантропною та дикою перелітною птицею), що може привести до виникнення захворювання птиці на високо патогенний грип птиці. На час обстеження гуси перебували у вигульному вольєрі, в якому відсутній захисний щит від прямого сонячного опромінювання (з 12.00 до 14.00) та купальні канавки. Вольєр огороджений металевою сіткою висота огорожі 1,7 м. (повинна бути не менше 2 м). В особистому господарстві відсутні ветеринарно-санітарні об`єкти: дезкилими, відсутня огорожа згідно діючих будівельних норм, грубо порушується Закон України «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною» 287-VІІІ від 7 квітня 2015 року - не організованій окремий майданчик для складання посліду для біотермічного знезараження. Дератизаційні, дезінфекційні, дезінсекційні заходи не проводяться, відсутній спецодяг. Грубе порушення Закону України «Про ветеринарну медицину», Ветеринарно-санітарних правил для птахівничих господарств призведе до виникнення гостро-інфекційних та хронічних захворювань птиці на території району та області.

За результатами дослідження прийнятий припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері ветеринарної медицини від 23.04.2019 №7, яким вимагається позивачу сунути такі порушення: ст.34 Закону України «Про ветеринарну службу», а саме: не проведено реєстрацію тваринницької потужності у термін до 08.05.2019;

ст. 35 Закону України «Про ветеринарну медицину», п.3.3 Ветеринарно -санітарних вимог до утримання птиці в особистих селянських господарствах, затверджених наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Мінагрополітики України від 19.12.2006 №100, а саме: завезення тварин та птиці до власного домогосподарства позивача без проведення профілактичного карантину, лабораторно-діагностичних досліджень птиці на напругу імунітету до хвороби Ньюкасла, високо-патогенний грип птиці у термін до 15.05.2019; п.2 ст.5 Закону України «Про ідентифікацію та реєстрацію тварин», а саме: утримання коней без проведення ідентифікації у термін до 08.05.2019; п.3.3 Ветеринарно-санітарних вимог до утримання птиці в особистих селянських господарствах, затверджених наказом Державного Департаменту ветеринарної медицини Мінагрополітики України від 19.12.2006 №100 , п.3.3 Правил ветеринарно-санітарної експертизи яєць свійської птиці, затверджених наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 07.09.2001 № 70, а саме: реалізація яйця курячого населенню без наявності відповідних ветеринарних документів та без підтвердження благополуччя домогосподарства щодо інфекційних захворювань, у термін до 15.05.2019;

п.5 Ветеринарно-санітарних вимог до утримання птиці в особистих селянських господарствах, затверджених наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Мінагрополітики України від 19.12.2006 № 100, а саме: територія та приміщення для утримання птиці не відповідають п. 5 Ветеринарно-санітарних вимог до утримання птиці в особистих селянських господарствах, у термін до 15.05.2019.

Суд першої інстанції, під час часткового задоволення позову, дійшов до висновку, що матеріали справи не свідчать про правомірність п.п.2,4.5 припису відповідача про усунення порушень вимог законодавства у сфері ветеринарної медицини від 23.04.2019 №7, тому в цій частині припис є необґрунтованим та слід скасувати.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

В силу приписів ч. 1 ст. 308 КАС України, колегія суддів вважає можливим розглядати справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, тобто в межах задоволених позовних вимог.

У відповідності до ст. 35 Закону України «Про ветеринарну медицину» тварини, що надходять до стада з інших потужностей (об`єктів) або придбані на внутрішньому ринку, підлягають обов`язковому профілактичному карантину протягом визначеного періоду. Протягом профілактичного карантину тварини утримуються окремо у спеціально відведених ізольованих місцях (карантинних пунктах) під наглядом державного ветеринарного інспектора, уповноваженого або ліцензованого лікаря ветеринарної медицини та підлягають ветеринарно-санітарному обстеженню. Тварини допускаються у стадо тільки після закінчення профілактичного карантину тварин на підставі письмового дозволу державного ветеринарного інспектора.

Відповідно до п. 1.1 Ветеринарно-санітарних вимог до утримання птиці в особистих селянських господарствах, затверджених наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Мінагрополітики України від 19.12.2006 №100, ці Вимоги є обов`язковими для: фізичних осіб (далі - власник), діяльність яких пов`язана з утриманням та обігом птиці; спеціалістів державних установ ветеринарної медицини, які здійснюють їх ветеринарне забезпечення (обслуговування); фахівців державної служби ветеринарної медицини, які здійснюють державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд за діяльністю особистих селянських господарств.

На підставі п.1.2 Ветеринарно-санітарних вимог до утримання птиці в особистих селянських господарствах, затверджених наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Мінагрополітики України від 19.12.2006 №100, цим нормативно-правовим актом установлюються ветеринарні та санітарні вимоги щодо утримання, вирощування та розведення птиці в особистих селянських господарствах, виробництва, зберігання яєць свійської птиці або добового молодняку.

Згідно з п.3.3 Ветеринарно-санітарних вимог до утримання птиці в особистих селянських господарствах, затверджених наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Мінагрополітики України від 19.12.2006 №100, придбана птиця повинна пройти профілактичний карантин, для цього її утримують окремо від загального птахопоголів`я протягом 30 днів. У період карантину власник повинен повідомити спеціаліста ветеринарної медицини про придбання птиці, виконувати надані ним рекомендації щодо утримання птиці в цей період та сприяти проведенню необхідних лабораторних досліджень птиці тощо.

Птицю розміщують у чистому, продезінфікованому приміщенні. Заново побудований пташник також перед посадкою поголів`я очищають і дезінфікують.

На підставі п.3.3 Правил ветеринарно-санітарної експертизи яєць свійської птиці, затверджених наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 07.09.2001 № 70, реалізація (заготівля) яєць у господарствах різної форми власності та від птиці, яка утримується на присадибних господарствах громадян, допускається за умови благополуччя їх щодо інфекційних захворювань: туберкульозу, орнітозу, сальмонельозу тощо.

Відповідно до п.5 Ветеринарно-санітарних вимог до утримання птиці в особистих селянських господарствах, затверджених наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Мінагрополітики України від 19.12.2006 № 100, приміщення для утримання птиці повинно бути спроектовано і побудовано так, щоб забезпечити зручне та належне у ветеринарному та санітарному відношенні утримання. Це означає, що власник повинен враховувати господарсько-побутові умови, санітарно-гігієнічні та протипожежні вимоги, а також загальне об`єктно-планувальне рішення забудови садиби.

При розміщенні птахоферм необхідно дотримуватися мінімальних розмірів санітарно-захисних зон у відповідності до вимог санітарних норм та правил, керуючись Ветеринарно-санітарними правилами для птахівницьких господарств і вимогами до їх проектування, затвердженими наказом Головного інспектора ветеринарної медицини від 3 липня 2001 року № 53 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 5 липня 2001 року за № 565/5756.

Приміщення для утримання та вирощування різних видів домашньої птиці повинні бути окремі або ізольовані одне від одного.

Територія для розміщення птахівничих приміщень вибирається на сухому місці. Вона повинна мати тверду поверхню, схеми і пристрої для стікання та відведення поверхневих вод.

Приміщення для утримання птиці повинно бути сухим, стіни - покриті штукатуркою та побілені свіжогашеним вапном, підлога - мати тверду поверхню та нахил для стікання води під час миття пташників.

Приміщення повинно мати природну і штучну вентиляцію з подачею свіжого повітря 1,4-1,7 куб.м за годину на 1 кг живої маси птиці, мати оптимальну температуру +12-16 град.С, відносну вологість повітря 60-70%. Треба пам`ятати, що при температурі нижче 8 град.С або підвищенні вище 28 град.С несучість птиці знижується, а при температурі нижче плюс 8 град.С припиняється взагалі.

Залежно від кліматичних умов пташники в особистих господарствах будують з різних будівельних матеріалів (дерева, саману, каменю, цегли тощо).

Приміщення для утримання дорослої птиці обладнують гніздами. Гнізда повинні бути легкодоступними для огляду, збору яєць та очищення (заміни підстилки). Гнізда для курей розміщують на висоті не більше 50-60 см від підлоги або поверхні підстилки; гнізда для індиків, гусей, качок влаштовують на підлозі у захищених від світла місцях.

Розміри гнізд та кількість голів птиці на одне гніздо наведені у додатку 2.

Приміщення для птиці мають бути обладнані системою вентиляції, обігріву, освітлення, у них повинні забезпечуватися оптимальні параметри мікроклімату.

Оптимальні показники температури, вологості для різних видів та віку птиці наведені у додатку 3.

У літній період птицю утримують у вольєрах або соляріях. Вольєри та солярії повинні бути не менше площі пташника та захищені щитом від прямого сонячного опромінювання (з 12-00 до 14-00) з усіх боків, в т.ч. і зверху металевою сіткою з розміром вічка (у залежності від віку та виду птиці) від 2х2 см до 5х5 см.

Висота огорожі у вольєрі та солярії повинна бути не менше двох метрів. Самі вольєри та солярії призначені для проведення моціону й сонячного опромінення птиці.

Для випуску у вольєри і солярії в стінах приміщення влаштовують лази, їх розміри зазначені у додатку 4.

При утриманні дорослих качок і гусей та їх молодняку в приміщенні, вольєрах обладнують купальні канавки завширшки згори 100 см і завглибшки 30 см.

Годівниці мають бути легкими, зручними, виключати вигрібання і втрату кормів, легко піддаватися очищенню та дезінфекції. Недостатня кількість їх призводить до того, що слабша птиця недоїдає і відстає в рості. Годівниці розміщують так, щоб птиця мала вільний доступ до них у будь-який час.

Залежно від способу утримання птиці в особистому господарстві використовують напувалки різних конструкцій:

для молодняку - вакуумні автоматичні напувалки. Вакуумна напувалка для молодняку до 10 - денного віку складається з скляної банки місткістю 3-4,5 л і круглого піддону діаметром 23 см. Банку наповнюють водою й перевертають, вода стікає по жолобах в піддон;

для дорослої птиці - використовують поїлки - чашкові, жолобкові з постійним рівнем води.

Каченята і гусенята під час пиття розливають багато води, тому напувалки накривають сіткою з вічками 2х3 см, через які птиця п`є воду.

Для відпочинку птиці пташники обладнують сідалом. Сідало для курей та індиків розміщують на одному рівні заввишки 50-60 см від підлоги. Рейки для сідала повинні бути гладкими, завтовшки 4-5 см.

Розміри сідала для різних видів птиці наведені у додатку 5.

Щільність розміщення різних видів птиці на 1 кв.м площі підлоги наведена у додатку 6.

При утриманні птиці в особистих селянських господарствах необхідно враховувати фронт годівлі і напування. Фронт годівлі і напування повинен бути:

для дорослого поголів`я:

курей яєчних порід і ремонтного молодняку від 18 до 22 тижнів фронт годівлі не менше 7 см/гол; фронт напування не менше 2 см/гол;

курей м`ясних порід і ремонтного молодняку 19 (21) до 26 тижнів фронт годівлі не менше 7 см/гол; фронт напування не менше 2 см/гол;

індиків: легких кросів - фронт годівлі не менше 8 см/гол; фронт напування не менше 2,5 см/гол;

середніх кросів - фронт годівлі не менше 10 см/гол; фронт напування не менше 3 см/гол;

важких кросів - фронт годівлі не менше 12 см/гол; фронт напування не менше 4 см/гол;

качок - фронт годівлі та напування не менше 3 см/гол;

гусей - фронт годівлі не менше 4 см/гол; фронт напування не менше 3 см/гол;

цесарок - фронт годівлі не менше 6 см/гол; фронт напування не менше 2 см/гол;

перепелів - фронт годівлі та напування не менше 1,5-2 см/гол;

молодняку:

молодняку курей яєчних порід, у віці (тижнів):

1-9 - фронт годівлі не менше 2,5 см/гол; фронт напування не менше 1 см/гол;

10-17 - фронт годівлі не менше 3,5 см/гол; фронт напування не менше 2 см/гол;

молодняку м`ясних порід, у віці (тижнів):

1-9 - (бройлери) фронт годівлі 4 см/гол; фронт напування не менше 2 см/гол.

Інтенсивність освітлення визначається або кількістю Вт електричних ламп на 1 кв.м підлоги пташника, або в люксах (люкс - одиниця виміру яскравості освітлення приміщення) 1 Вт дорівнює 4 люксам. Інтенсивність освітлення повинна бути в межах 4 Вт/1 кв.м підлоги. Наприклад, для приміщення розміром 12 кв.м необхідно мати одну лампу на 60 Вт, яка забезпечить рівномірне освітлення в 240 люксів.

Електричні лампочки повинні бути в герметичних плафонах, підвішують їх на висоті 1,7-1,8 м від підлоги.

Світловий день повинен бути в межах 14-16 годин.

При недостатньому освітленні пташника послаблюється функція органів розмноження, знижується несучість, тому освітленість пташника є одним з важливих факторів мікроклімату.

В одному з кутків пташника під вікном обладнують пісочні ванни для птиці, які розраховані для профілактики і звільнення від нашкірних паразитів (пухоїдів, кліщів).

Установлюється дерев`яний ящик розміром 1,2х1,2х0,2 м, цього достатньо для 50-60 курей, у ящик насипають дрібний пісок, суху глину в рівних частинах і додають 3% гасу або інсектоакарацидні засоби, які зареєстровані в Україні. У міру забруднення пісок у пісочних ваннах замінюють на чистий. Кури купаються у ньому і таким чином звільняються від нашкірних паразитів.

Крім того, при догляді за птицею необхідно мати в пташнику ящик для зберігання кормів, відро для збирання яєць, мітлу, вила і граблі тощо.

При вирощуванні курчат температура в день доставки в приміщенні повинна бути +24-26 град.С. Можна використовувати для обігріву брудер. Під брудером початкова температура повинна бути +33 град.С. Кожного тижня температуру під брудером зменшують на 3-4 град.С.

Для обігріву курчат використовують саморобний брудер із підручних матеріалів: дощок, фанери, пластику, а також електричні лампочки 25-40 Вт.

Довжина ящика - 1 м, ширина - 50 см, висота - 30 см. Дно ящика краще зробити з матеріалу, що не промокає, наприклад, з дощок, фанери. В середині ящика на відстані 18 см від підлоги прибивають планки, які підтримують зонтик обігрівача. Розмір зонтика 50х45 см, у центрі закріплюють електричний патрон з лампочкою, яка забезпечує теплом. У саморобному брудері можна виростити близько 50 курчат до 5-6 - тижневого віку (30-42 дні).

Аналізуючи викладені вище норми, колегія суддів дійшла до висновку про те, що дані норми регулюють відносини що склались під час здійснення фізичними особами (далі -

власник), діяльність яких пов`язана з утриманням та обігом птиці; спеціалістів державних установ ветеринарної медицини, які здійснюють їх ветеринарне забезпечення (обслуговування); фахівців державної служби ветеринарної медицини, які здійснюють державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд за діяльністю особистих селянських господарств; щодо утримання, вирощування та розведення птиці в особистих селянських господарствах, виробництва, зберігання яєць свійської птиці або добового молодняку.

За обставинами справи, відповідач надав позивачу припис про усунення таких порушень, зокрема, а саме: завезення тварин та птиці до власного домогосподарства позивача без проведення профілактичного карантину, лабораторно-діагностичних досліджень птиці на напругу імунітету до хвороби Ньюкасла, високо-патогенний грип птиці у термін до 15.05.2019; реалізація яйця курячого населенню без наявності відповідних ветеринарних документів та без підтвердження благополуччя домогосподарства щодо інфекційних захворювань, у термін до 15.05.2019.

Крім цього, відповідач надав припис про те, що територія та приміщення для утримання птиці не відповідають п. 5 Ветеринарно-санітарних вимог до утримання птиці в особистих селянських господарствах, у термін до 15.05.2019.

Матеріали справи не містять посилань, а апеляційна скарга не спростовує того, що позивач не здійснює свою діяльність у сфері утримання, вирощування та розведення птиці в особистих селянських господарствах, виробництва, зберігання яєць свійської птиці або добового молодняку.

Посилання акту епізоотичне обстеження особистого домогосподарства про вирощування птиці з метою її інкубації не підтверджені іншими доказами у справі.

В своїй апеляційній скарзі відповідач каже про помилковість висновків суду першої інстанції про нерозповсюдження на фізичних осіб приписів Ветеринарно-санітарних вимог до утримання птиці в особистих селянських господарствах, затверджених наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Мінагрополітики України від 19.12.2006 №100, оскільки такі висновки зроблені у судовому рішення Львівського апеляційного суду.

Колегія суддів зазначає про необґрунтованість такої позиції, оскільки в силу правил ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені саме в постановах Верховного Суду.

За наведених підстав, колегія суддів, вважає, що судове рішення не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Суд першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Пункт 1 ч. 1 ст. 315 КАС України визначає, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.07.2019 року по справі №480/1701/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя

Л.О. Донець

Судді

М.І. Гуцал А.П. Бенедик

Повний текст постанови складено 16.10.2019 року