ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 вересня 2019 року 12 год. 15 хв.Справа № 280/2151/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді МаксименкоЛ.Я.,

за участю секретаря судового засідання Приймака Є.О.

позивача ОСОБА_1

представника позивача Тіунова С.М.

представника відповідача Гамаюнова Д.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1

про визнання протиправними дії, скасування наказу та стягнення моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 (далі відповідач 1), Військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач 2), в якому позивач просить суд:

визнати протиправними дії командира військової частини НОМЕР_1 щодо утримання коштів у розмірі 14892 грн. виконавчого збору, 312 грн. витрат на проведення виконавчих дій з грошового забезпечення позивача, накладення на позивача дисциплінарного стягнення у виді «сурова догана»;

визнати протиправним та скасувати п.1, п.2 Наказу командира військової частини НОМЕР_1 №504 від 04.04.2019 «Про результати службового розслідування»;

зобов`язати відповідача-2 здійснити нарахування на користь позивача утриманих з грошового забезпечення коштів згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 №504 від 04.04.2019 «Про результати службового розслідування»;

стягнути з відповідача-2 моральну шкоду у розмірі 70000 грн.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що відповідачем прийнято оскаржуваний наказ незаконно, вважає що факти, викладені в оскаржуваному наказі №504 від 04.04.2019, є безпідставними та не відповідають дійсності, будь-яких фактів та доказів здійснення ним протиправних дій чи неналежного виконання службових обов`язків, оскаржуваний наказ не містить. Крім того, згідно п.22 Положення про юридичну службу Міністерства оборони України, затвердженого наказом Міністерства оборони України №259 від 16.05.2016, притягнення до відповідальності посадових осіб юридичної служби за невиконання (неналежне виконання) обов`язків, визначених відповідно до Положення, здійснюється командиром (начальником), керівником із урахуванням висновку юридичної служби вищого рівня. При цьому, висновку юридичної служби вищого рівня (вч НОМЕР_2 ) отримано не було. У зв`язку з вказаними неправомірними діями відповідача, позивачу завдано моральну шкоду, яка полягає в моральних переживаннях, що супроводжується психоемоційним стресом. Просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Додаткові пояснення щодо предмету позову позивачем надано у відповіді на відзив (вх. №26168 від 25.06.2019).

Відповідач позов не визнав, надав до суду відзив на адміністративний позов (вх. №25342 від 20.06.2019), відповідно до якого зазначає, що під час перебування на посаді помічника командира з правової роботи - начальника юридичної групи, майор юстиції ОСОБА_1 не забезпечив неухильне виконання пункту 5.5 Інструкції з організації претензійної та позовної роботи, представництва інтересів у судах і виконання рішень судів у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України №744 від 30.12.2016, в частині не надання письмових пропозицій щодо порядку виконання судового рішення та можливості його оскарження, що стало підставою несвоєчасного виконання судового рішення. Вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Додаткові пояснення щодо предмету позову надано у запереченнях на відповідь на відзив (вх. №28523 від 11.07.2019) та доповненнях до заперечень (вх. №28526 від 11.07.2019).

Ухвалою суду від 29.05.2019 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі, призначено підготовче судове засідання на 27.06.2019.

Протокольною ухвалою суду від 27.06.2019 оголошено перерву у розгляді справи до 24.07.2019.

22.07.2019 позивачем подано до суду заяву про уточнення позовних вимог (вх. №30279 від 22.07.2019), відповідно до якої позивач уточнив склад відповідачів, а саме: відповідач - Військова частина НОМЕР_1 та просить суд:

визнати протиправними дії відповідача щодо утримання коштів у розмірі 14892 грн. виконавчого збору, 312 грн. витрат на проведення виконавчих дій з грошового забезпечення позивача, накладення на позивача дисциплінарного стягнення у виді «сурова догана»;

визнати протиправним та скасувати п.1, п.2 Наказу командира військової частини НОМЕР_1 №504 від 04.04.2019 «Про результати службового розслідування»;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування на користь позивача утриманих з грошового забезпечення коштів згідно Наказу командира військової частини НОМЕР_1 №504 від 04.04.2019 «Про результати службового розслідування»; стягнути з відповідача утримані кошти у розмірі 14892 грн., виконавчого збору 312 грн. на проведення виконавчих дій;

стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 70000 грн.

24.07.2019 у підготовчому судовому засіданні судом прийнято до розгляду заяву про уточнення позовних вимог та ухвалою суду продовжено строк підготовчого провадження строком на 30 днів, оголошено перерву до 19.08.2019.

Протокольною ухвалою суду від 19.08.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 18.09.2019.

У судовому засіданні 18.09.2019 позивач та його представник підтримали уточнений адміністративний позов та просили суд його задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві.

18.09.2019 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , майор юстиції, з 08.11.2016 проходив військову службу за контрактом у Збройних Силах України, що підтверджується витягом з наказу від 08.11.2016 №320. З 29.12.2017 перебував на посаді помічника командира з правової роботи начальника юридичної групи військової частини НОМЕР_1 (витяг з наказу від 29.12.2017 №180).

04.04.2019 ОСОБА_1 ознайомлений під підпис з наказом від 04.04.2019 №504 «Про результати службового розслідування». Згідно вказаного наказу з метою притягнення винної особи до відповідальності ТВО командира військової частини НОМЕР_1 , підполковником ОСОБА_3 наказано:

1. помічнику командира бригади начальнику фінансово-економічної служби провести утримання коштів у розмірі 14892,00 грн. виконавчого збору та 312 грн. витрат на проведення виконавчих дій з грошового забезпечення помічника командира бригади з правової роботи начальника юридичної групи майора юстиції ОСОБА_1 відповідно до статті 10 частини ІІ Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затверджену постановою Верховної Ради України від 23.06.1995 №243/95ВР.

2. за порушення вимог абзацу 2 статті 11, статті 16 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України, що призвело до нанесення матеріальної шкоди державі у відповідності до пункту «а» статті 71 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України майору юстиції ОСОБА_1 накласти дисциплінарне стягнення «сувора догана».

Не погодившись із зазначеним наказом та діями військової частини НОМЕР_1 щодо накладення дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани, позивач звернувся до адміністративного суду з вказаним позовом.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24 березня 1999 року № 551-XIV (далі - Дисциплінарний статут), та Законом України «Про статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24 березня 1999 року № 548-XIV (далі - Статут внутрішньої служби), наказом Міністерства оборони України «Про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України» від 21.11.2017 № 608, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 13 грудня 2017 року за №1503/31371 (далі - наказ Міністерства оборони України № 608 ); наказом Міністра оборони України «Інструкції з організації претензійної та позовної роботи, представництва інтересів у судах і виконання рішень судів у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України», 30.12.2016 № 744 (надалі - наказ Міністра оборони України № 744 ), Положенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затверджену постановою Верховної Ради України від 23.06.1995 №243/95-ВР.

Відповідно до вимог статей 1, 2 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

Статтею 4 Дисциплінарного статуту військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Статтею 45 Дисциплінарного статуту встановлено, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

Згідно вимог статті 68 Дисциплінарного статуту на молодших та старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) пониження в посаді; е) пониження військового звання на один ступінь; є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; ж) позбавлення військового звання.

Порядок накладення дисциплінарних стягнень визначений статтями 83-95 Дисциплінарного статуту.

Статтею 83 Дисциплінарного статуту визначено, що на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Під час оголошення дисциплінарного стягнення до відома військовослужбовця доводять, в чому полягає порушення ним військової дисципліни чи громадського порядку (стаття 98 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до статті 84 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України встановлюється наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях - центральними органами виконавчої влади, яким вони підпорядковані.

Наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608, затверджено Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України (далі Порядок №608) .

Порядок визначає механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов`язки або допустили правопорушення під час проходження ними зборів (пункт 1 Порядку).

Пунктом 2 Порядку №608 передбачено, що службове розслідування - комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.

Положеннями пунктів 1,3 розділу ІІ Порядку №608 передбачено, що службове розслідування призначається у разі: невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров`ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду; невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань.

Службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв`язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби; вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення.

Пунктами 1,3 розділу ІІІ Порядку №608 передбачено, що рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення. Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування. (далі - особи, які проводять службове розслідування).

Як слідує з оскаржуваного наказу, підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача є встановлення відповідачем фактів під час службового розслідування, проведеного на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 28.01.2019 №194.

Під час судового розгляду справи судом досліджено наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 28.01.2019 №194 «Про призначення службового розслідування». Підставою для видання вказаного наказу слугував рапорт за вих. №451 від 28.01.2019 майора ОСОБА_4 , помічника командира бригади з фінансово-економічної роботи начальника служби військової частини про стягнення з військової частини виконавчого збору від 20.09.2018 №57269131 в сумі 14892 грн. З метою з`ясування причини та умов, що сприяли даному випадку, виявлення винних осіб та встановлення ступеня їх вини наказано провести службове розслідування відповідно до вимог статей 84-86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України; Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 21.11.2017 №608, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за №1503/31371. Під час проведення службового розслідування з`ясувати: наявність чи відсутність події, з приводу якої призначено службове розслідування, та її обставини (час, місце) і наслідки; осіб, з вини яких трапилася подія, та осіб, дії чи бездіяльність яких призвели її вчиненню; наявність причинного зв`язку між подією, з приводу якої було призначено службове розслідування та неправомірними діями військовослужбовців; конкретні неправомірні дії військовослужбовців, якими вчинено правопорушення; вимоги чинного законодавства чи інших нормативно-правових актів, які були порушено; ступень вини кожного з осіб, причетних до правопорушення; форми вини (навмисно чи з необережності) та мотиви протиправної поведінки військовослужбовців і їх ставлення до скоєного; умови та причини, що сприяли правопорушення.

Відповідно до наказу від 11.02.2019 №34 командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) продовжено термін проведення службового розслідування, призначеного наказом командира військової частини від 28.01.2019 №194, строком на 30 діб до 11 березня 2019 року.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22.02.2019 №44 з 18.02.2019 призупинено проведення службового розслідування, призначеного наказом від 28.01.2019 №194, у зв`язку з самовільним залишенням військової частини майором юстиції ОСОБА_1 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 29.03.2019 №75 поновлено проведення службового розслідування за фактом стягнення виконавчого збору з військової частини від 20.09.2018 №57269131 в сумі 14892 грн. Акт та матеріали розслідування подати на розгляд до 05.04.2019.

Акт проведення службового розслідування затверджено 04.04.2019.

Зупинення та поновлення службового розслідування загалом узгоджується із положеннями п. 13 Розділу ІІІ Наказу № 608 відповідно до якого до строку службового розслідування не зараховується час перебування військовослужбовця, стосовно якого проводиться розслідування, у відпустці, на лікуванні або час відсутності з інших документально підтверджених поважних причин. Перенесення строків проведення службового розслідування здійснюється за відповідним наказом посадової особи, яка призначила службове розслідування.

Як слідує зі змісту вказаного Акту, в ході проведення розслідування було встановлено:

13.09.2018 за вх. №1356 до військової частини надійшла копія рішення Запорізького окружного адміністративного суду за справою №808/284/18 від 12.06.2018. … Згідно резолюції тимчасово виконуючого обов`язки командира військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_5 від 13.09.2018 помічнику командира бригади з правової роботи було поставлено завдання про надання пропозиції щодо виконання судового рішення. … Рішення суду з резолюцією майора ОСОБА_5 було доведено та передано майору юстиції ОСОБА_1 14.09.2018, що підтверджується особистим підписом майора юстиції ОСОБА_1 у Журналі реєстрації вхідних документів військової частини НОМЕР_1 (інв. №868). Враховуючи вищезазначене з`ясовано, що майор юстиції ОСОБА_1 не виконав вимоги пункту 5.5 Інструкції з організації претензійної роботи, представництва інтересів у судах і виконання рішень судів у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 30.12.2016 №744, що призвело до порушення виконання судового рішення відповідно до пункту 1.13 Інструкції №744. … 27.09.2018 за вх. №1447 до військової частини НОМЕР_1 надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження від 20.09.2018 ВП57269131 відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області. … Враховуючи вищезазначені підстави відкриття виконавчого провадження №57269131 на суму 14892 грн. та 312 грн. витрат на проведення виконавчих дій і стягнення з військової частини коштів на загальну суму в розмірі 15204 грн. є наслідком несвоєчасного виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.09.2018 за справою №808/284/18, що є наслідком особистої службової бездіяльності майора юстиції ОСОБА_1 і тягне за собою часткову матеріальну відповідальність у відповідності до Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого постановою Верховної Ради України від 23.06.1995 №243/95. Матеріальна відповідальність за нанесення шкоди військовій частині виникла через бездіяльність помічника командира бригади з правової роботи майора юстиції ОСОБА_1 у виконанні покладених на нього службових обов`язків.

Згідно пункту 6 Акту проведення службового розслідування комісією встановлено безпосередній зв`язок між несвоєчасним виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду №808/284/18, виданого 17.09.2018, особистою службовою бездіяльністю майора юстиції ОСОБА_1 , що стало передумовою для відкриття виконавчого провадження №57269131 на суму 14892 грн., а також стягнення 312 грн витрат на проведення виконавчих дій з військової частини, що є заподіянням матеріальної шкоди держави.

Відповідно до пункту 10 Акту проведення службового розслідування комісією було встановлено причини, що стали передумовою для стягнення з військової частини коштів за виконавчим провадженням №57269131 на загальну суму 15204 грн. Причинами цього випадку стало порушення і недотримання вимог пункту 5.5 Інструкції майором юстиції ОСОБА_1 внаслідок своєї особистої службової невідповідальності.

За результатами проведеного розслідування в пункті 11 Акту проведення службового розслідування комісією зазначено пропозиції щодо притягнення винної особи до відповідальності:

1.Провести утримання коштів у розмірі 14892 грн. виконавчого збору та 312 грн. витрат на проведення виконавчих дій з грошового забезпечення помічника командира бригади з правової роботи начальника юридичної групи майора юстиції ОСОБА_1 відповідно до статті 10 частини 11 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затверджену постановою Верховної Ради України від 23.06.1995.

2.За порушення вимог абзацу 2 статті 11, статті 16 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України та що призвело до нанесення матеріальної шкоди державі у відповідності пункту «а» статті 71 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та на підставі пункту «а» статті 68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України майору юстиції ОСОБА_1 накласти дисциплінарне стягнення сувора догана.

Відповідно до відміток на вказаному Акті, судом встановлено, що майор юстиції ОСОБА_1 ознайомився з ним 04.04.2019, що засвідчено його підписом.

Під час проведення службового розслідування від позивача та інших осіб відбирались письмові пояснення.

Відповідно до пункту 22 Положення про юридичну службу Міністерства оборони України, затвердженого наказом Міністерства оборони країни від 16.05.2016 №259, притягнення до відповідальності посадових осіб юридичної служби за невиконання (неналежне виконання) обов`язків, визначених відповідно до цього Положення, здійснюється командиром (начальником), керівником із врахуванням висновку юридичної служби вищого рівня.

04.04.2019 за вих. №1898 ТВО командира військової частини НОМЕР_1 направлено акт службового розслідування командиру та начальнику юридичної служби військової частини НОМЕР_3 .

Суд звертає увагу, що окремого висновку юридичної служби вищого рівня не надавалось, наявна лише відмітка помічника командира ВЧ НОМЕР_3 з правової роботи начальника юридичної служби на Акті проведення службового розслідування від 04.04.2019 про надання позитивного висновку щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності майора юстиції ОСОБА_1 , датована 04.04.2019.

Надаючи оцінку вказаній обставині, суд виходить з того, що законодавець не висуває будь-яких конкретних вимог до форми та змісту такого висновку. Відтак, суд вважає, що безпосередній напис на акті службового розслідування про надання згоди на притягнення до дисциплінарної майора юстиції ОСОБА_1 , є належним виконанням вимог п. 22 Положення про юридичну службу Міністерства оборони України.

З огляду на викладене, судом не встановлено процедурних порушень під час проведення службового розслідування та притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача. Тому, у задоволенні адміністративного позову в частині визнання протиправними дій відповідача суд відмовляє.

При цьому, досліджуючи обставини, що слугували підставою для притягнення позивача до дисциплінарної та матеріальної відповідальності, судом встановлено наступне.

Необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України, покладає на військовослужбовців такі обов`язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно (стаття 11 Статуту внутрішньої служби).

За статтею 16 Статуту внутрішньої служби кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Відповідно до статті 100 Статуту внутрішньої служби, помічник командира полку з правової роботи (юрисконсульт полку) зобов`язаний: організовувати правову роботу, спрямовану на правильне застосування, неухильне додержання вимог законодавства в полку, надавати командуванню пропозиції та консультації щодо вирішення питань правового забезпечення діяльності полку; перевіряти відповідність вимогам законодавства проектів наказів, інших документів правового характеру, що подаються на підпис командирові полку, та візувати їх після погодження з відповідними службовими особами; надавати письмовий висновок командирові полку з роз`ясненням та пропозиціями щодо юридично обґрунтованого вирішення відповідних питань у разі невідповідності проекту наказу чи іншого документа правового характеру вимогам законодавства; здійснювати правове забезпечення господарської діяльності полку, брати участь у підготовці, укладенні та здійсненні контролю за виконанням господарських договорів, організовувати претензійну роботу, готувати позови та скарги до суду; за дорученням командира полку представляти інтереси полку в судах та інших органах; аналізувати наслідки розгляду претензій, позовів та справ у судах і подавати командирові полку пропозиції щодо вдосконалення правового забезпечення діяльності полку; надавати висновки щодо законності списання матеріальних цінностей та давати правову оцінку фактам нестач, крадіжок, псування військового майна, готувати матеріали про відшкодування за рахунок винних осіб завданих державі матеріальних збитків, надавати правову допомогу при проведенні розслідувань за цими фактами; сприяти правовими засобами зміцненню військової і трудової дисципліни серед військовослужбовців та працівників полку; давати правову оцінку фактам порушень військової та трудової дисципліни в полку; надавати правову допомогу службовим особам полку в дотриманні законодавства з питань соціального і правового захисту військовослужбовців, членів їхніх сімей та працівників полку; брати участь в організації та проведенні заходів з правової підготовки та правового виховання особового складу полку, інформувати особовий склад про законодавство та практику його застосування, давати консультації з питань, пов`язаних з діяльністю полку; організовувати зберігання текстів законів та інших нормативно-правових актів, своєчасне внесення до них відповідних змін, забезпечувати ведення довідкової роботи щодо наказів і директив Міністра оборони України, начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України, наказів командира полку і його прямих начальників.

Разом з цим, відповідно до пункту 16 Положення про юридичну службу Міністерства оборони України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 16 травня 2016 року №259, юридична служба (помічник командира (начальника) з правової роботи, юрисконсульт) військової частини (установи, організації) та підприємства відповідно до покладених на неї завдань: забезпечує правильне застосування у військовій частині (установі, організації) та підприємстві нормативно-правових актів та інших документів, подає командиру (начальнику), керівнику пропозиції щодо вирішення правових питань, пов`язаних з діяльністю військової частини (установи, організації), підприємства; фінансово-господарської діяльності військової частини (установи, організації), підприємства та матеріалів перевірок, проведених правоохоронними і контролюючими органами; разом із заінтересованими структурними підрозділами та (або) відповідальними посадовими особами військової частини (установи, організації), підприємства бере участь у підготовці заходів щодо зміцнення військової та трудової дисципліни, забезпечення охорони праці; надає правову допомогу військовослужбовцям та працівникам військової частини (установи, організації), підприємства; забезпечує правильне застосування норм законодавства про військовий обов`язок і військову службу, трудового, житлового, пенсійного та іншого законодавства, що стосуються прав і законних інтересів військовослужбовців та працівників військової частини (установи, організації), підприємства, подає пропозиції командиру (начальнику), керівнику щодо поновлення їх порушених прав; бере участь у роботі з обліку актів законодавства і міжнародних договорів України, забезпеченні підтримання їх у контрольному стані та зберіганні; проводить моніторинг інформації про офіційне оприлюднення актів законодавства в друкованих виданнях; організовує і проводить роботу, спрямовану на підвищення рівня правових знань військовослужбовців та працівників Збройних Сил України військової частини (установи), роз`яснює практику застосування законодавства, надає консультації з правових питань; звітує в установленому порядку перед керівником юридичної служби вищого рівня щодо проведеної роботи, надає необхідну аналітичну інформацію та статистичну звітність.

Відповідно до вимог Загального положення про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи та організації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2008 №1040, та з метою організації претензійної та позовної роботи, представництва інтересів у судах, виконання рішень судів, здійснення обліку, аналізу та контролю за цією роботою в Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, наказом Міністерства оборони України від 30.12.2016 №744 затверджено Інструкцію з організації претензійної та позовної роботи, представництва інтересів у судах і виконання рішень судів у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України (далі Інструкція №744).

Згідно з п.1.2 розділу 1 Інструкції №744 з метою забезпечення належної організації претензійної та позовної роботи, представництва інтересів у судах, виконання рішень судів керівники структурних підрозділів Міноборони, Генерального штабу, командири (начальники, керівники) військових частин (установ, організацій), підприємств зобов`язані, зокрема, видавати накази про призначення посадових (службових) осіб, відповідальних за ведення претензійної та позовної роботи, здійснення представництва інтересів у судах і виконання рішень судів; забезпечувати належний облік, опрацювання а аналіз судових справ і документів виконавчого провадження; забезпечувати належний захист інтересів структурних підрозділів Міноборони, Генерального штабу, військових частин (установ, організацій), підприємств під час розгляду судових справ, оскарження в апеляційному та касаційному порядку всіх рішень (за винятком випадків, передбачених цією Інструкцією), прийнятих не на користь Міністерства оборони України та Збройних Сил України, за необхідності вживати належних заходів щодо поновлення строків на апеляційне та касаційне оскарження

Як вбачається з оскаржуваного наказу та Акту службового розслідування, ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 5.5 Інструкції №744 в частині підготовки командиру військової частини письмових пропозицій щодо порядку виконання судового рішення, а також пропозиції щодо можливості його оскарження; абзацу 2 статті 11, статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.

Пунктом 5.5 Інструкції №744 встановлено, що у разі отримання судового рішення, прийнятого не на користь структурного підрозділу Міноборони, Генерального штабу, військової частини (установи, організації), підприємства, або виконавчих документів за таким рішенням відповідальні посадові особи зобов`язані:

користуватися правами та обов`язками сторін та інших учасників виконавчого провадження, визначеними Законом України «Про виконавче провадження»;

з`ясувати, чи набрало судове рішення в установленому порядку законної сили;

забезпечити облік та зберігання судових рішень та виконавчих документів у порядку, визначеному цією Інструкцією;

готувати керівнику структурного підрозділу Міноборони, Генерального штабу, командиру (начальнику, керівнику) військової частини (установи, організації), підприємства письмові пропозиції щодо порядку виконання судового рішення, а також пропозиції щодо можливості його оскарження;

вжити заходів щодо виконання судового рішення та недопущення нанесення збитків державному бюджету під час його виконання, а в установлених законодавством випадках забезпечити апеляційне (касаційне) оскарження судового рішення та зупинення (закриття) виконавчого провадження;

після вчинення виконавчих дій, фактичного виконання судового рішення або відкриття, зупинення (закриття) виконавчого провадження забезпечити невідкладне повідомлення органів державної виконавчої служби України про фактичне виконання судового рішення із наданням копій, підтверджуючих документів, а також надати доповідь керівнику структурного підрозділу Мінооборони, Генерального штабу, командиру (начальнику, керівнику) військової частини (установи, організації), підприємства та відповідної юридичної служби. Доповідь про фактичне виконання судового рішення надається також до юридичної служби апарату Мінооборони (через територіальне юридичне управління), якщо стороною у справі є Мінооборони.

Згідно абзацу 5 пункту 8.2 розділу 8 Інструкції №744 документи, що надходять до структурних підрозділів Мінооборони, Генерального штабу, військових частин (установ, організацій), підприємств, з питань розгляду судами справ, стороною або третьої чи заінтересованою особою, в яких є Генеральний штаб, структурний підрозділ Мінооборони, Генерального штабу, військова частина (установа, організація), підприємство, реєструються в загальному порядку в службі діловодстві у день їх отримання, подаються на розгляд керівнику структурного підрозділу Мінооборони, генерального штабу, командиру (начальнику, керівнику) військової частини (установи, організації), підприємства та передаються разом із конвертами до відповідної юридичної служби, визначеного відповідального підрозділу для реєстрації їх у відповідних журналах обліку.

Відповідно до резолютивної частини судового рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.06.2018 по справі №808/284/18 визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення службового розслідування за фактом отримання військовослужбовцем цієї частини ОСОБА_6 травми (контузії), яка одержана ним у період з 08.07. 2016 по 10.07.2016 та не оформлення довідки про обставини зазначеної травми; зобов`язано військову частину НОМЕР_1 провести службове розслідування за фактом отримання військовослужбовцем цієї частини ОСОБА_6 травми (контузії), яка одержана ним у період з 08.07.2016 по 10.07.2016 та оформити довідку про обставини зазначеної травми.

У судовому засіданні позивач пояснив, що після отримання 13.09.2018 військовою частиною НОМЕР_1 вказаного судового рішення між керівництвом та позивачем в усному порядку було узгоджено позицію щодо подальшого добровільного виконання судового рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.06.2018 в адміністративній справі №808/284/18 без апеляційного оскарження.

Частково вказане підтверджується письмовими поясненнями ОСОБА_7 від 28.03.2019, відібрані в ході службового розслідування, в яких зазначено, що «…на встановлену резолюцію майор юстиції ОСОБА_1 доповів, але в доповіді уточнив, що апеляцію по сумі такого питання не подають. Моя вимога була розібратись, що в такому випадку та таких питаннях подають та надати правильну юридичну відповідь (дію), скаргу, апеляцію. Але потім була вимога від 08.11.2018, по сумі якої майор юстиції ОСОБА_1 доповів, що вже нічого не зробиш…».

Крім того, у відповідності до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 24.09.2018 №1864 «Про призначення службового розслідування» проведено службове розслідування на виконання рішення суду, щодо травми (контузії), яка одержана ОСОБА_6 у період з 08.07.2016 по 10.07.2016, про що складено Акт службового розслідування від 06.10.2018.

16.11.2018 за вих. №1885 ТВО командира військової частини НОМЕР_1 , полковником ОСОБА_7 видано Довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).

В свою чергу, повідомлення про відкриття виконавчого провадження, з резолюцією полковника ОСОБА_7 , було доведено та передано майору юстиції ОСОБА_1 27.09.2018.

Хронологія вказаних подій свідчить про те, що військова частина почала виконувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі № 808/284/18 ще до отримання постанови про відкриття виконавчого провадження.

Тобто, вказане підтверджує той факт, що після отримання рішення суду з керівництвом військової частини НОМЕР_1 була узгоджена позиція щодо його фактичного добровільного виконання без апеляційного оскарження.

Відтак, доводи відповідача як в акті службового розслідування, так і в оскаржуваному наказі щодо ненадання позивачем пропозицій щодо його оскарження суд вважає безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи.

08.11.2018 за вх. №1689 до військової частини надійшла вимога державного виконавця від 02.11.2018 №17319-4-034 в якій зобов`язано начальника військової частини НОМЕР_1 виконати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.09.2018 по справі №808/284/18 в повному обсязі.

Згідно резолюції ТВО командира військової частини НОМЕР_1 полковника Парового І.В. помічнику командира з правової роботи було визначено виконання постанови.

13.11.2018 майор юстиції ОСОБА_1 звертається до начальника відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Запорізькій області із заявою в якій просить відкласти проведення виконавчих дій у зв`язку із значним обсягом документів та дій пов`язаних із виконанням рішення.

Проте, 28.01.2019 майор ОСОБА_4 , подає командиру військової частини НОМЕР_1 рапорт щодо проведення службового розслідування за фактом стягнення з військової частини виконавчого збору від 20.09.2018 в сумі 14892 грн. та витрат на виконавче провадження від 06.12.2018 у сумі 312 грн.

При цьому, в акті службового розслідування та в оскаржуваному наказі зазначено, що відкриття виконавчого провадження №57269131 на суму 14892,00 грн. та 312,00 грн. витрат на проведення виконавчих дій і стягнення з військової частини коштів на загальну суму в розмірі 15204,00 гривень є наслідком несвоєчасного виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.09.2018 за справою № 808/284/18, що є наслідком особистої службової бездіяльності майора юстиції ОСОБА_1 і тягне за собою часткову матеріальну відповідальність у відповідності до Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого постановою Верховної Ради України від 23.06.1995 №243/95-ВР.

Підстави і порядок притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців і призваних на збори військовозобов`язаних, винних у заподіянні шкоди державі під час виконання ними службових обов`язків, передбачених актами

законодавства, військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами визначено Положенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженим постановою Верховної Ради України від 23.06.1995 №243/95-ВР (далі Положення про матеріальну відповідальність).

Відповідно до пункту 3 Положення про матеріальну відповідальність, військовослужбовці і призвані на збори військовозобов`язані несуть матеріальну відповідальність за наявності:

а) заподіяння прямої дійсної шкоди;

б) протиправної їх поведінки;

в) причинного зв`язку між протиправною поведінкою і настанням шкоди;

г) вини у заподіянні шкоди.

Протиправною визнається така поведінка (дія чи бездіяльність) військовослужбовця або призваного на збори військовозобов`язаного, коли він не виконує (недбало виконує) свої службові обов`язки.

Військовослужбовець або призваний на збори військовозобов`язаний визнається винним у заподіяній шкоді, якщо протиправне діяння вчинене ним умисно чи з необережності.

Згідно пункту 10 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовці і призвані на збори військовозобов`язані за шкоду, заподіяну недбалим виконанням ними службових обов`язків, передбачених військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами, несуть матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної шкоди, але не більше місячного грошового забезпечення. Військові будівельники військово-будівельних частин, окремих батальйонів і рот у випадках, передбачених цим пунктом, несуть матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної шкоди, але не більше середньомісячної заробітної плати. За пошкодження, псування або втрату через необережність майна, виданого військовослужбовцям і призваним на збори військовозобов`язаним на період зборів в особисте користування, вони несуть матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше тримісячного грошового забезпечення.

Оцінюючи доводи відповідача про наявність в діях позивача складу правопорушення, а саме службової бездіяльності, що призвело до несвоєчасного виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду слід зазначити наступне.

Як вже зазначалося вище, рішення суду у справі № 808/284/18 від 12.06.2018 надіслано на адресу відповідача поштою лише 03.09.2018 (арк.справи 104) та отриманий військовою частиною 13.09.2018 (арк.справи 99).

При цьому, виконавчий лист у справі № 808/284/18 видано судом вже 17.09.2018.

Державний виконавець за заявою стягувача відкриває виконавче провадження згідно постанови від 20.09.2018.

Тобто, фактично на добровільне виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження у військової частини був лише тиждень.

При цьому, слід зазначити, що виконання рішення суду у справі № 808/284/18 пов`язане із необхідністю прийняття відповідного наказу посадовою особою військової частини, а саме щодо призначення службового розслідування за фактом травми ОСОБА_8 , проведення такого розслідування спеціальною комісією, складання акту та довідки, і такий ланцюг подій вже не залежить цілком від виконання обов`язків служби позивачем у справі.

Також, слід наголосити на том, що відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого документу є підставою для винесення постанови про стягнення виконавчого збору, а згодом і витрат на проведення виконавчих дій.

Відтак, на думку суду, об`єктивно уникнути стягнення з військової частини коштів на загальну суму в розмірі 15204,00 гривень шляхом повного виконання рішення суду у справі № 808/284/18 за тиждень до відкриття виконавчого провадження, було неможливим.

Тому, в діях позивача відсутній склад дисциплінарного проступку, визначений в акті службового розслідування та оскаржуваному наказі.

Крім того, між визначеними відповідачем діями (бездіяльністю) позивача та спричиненими витратами військової частини відсутній причино-наслідковий зв`язок.

Таким чином, притягнення до матеріальної відповідальності відбулося не у спосіб, встановлений законодавством, без встановлення фактичних підстав, що передбачені пунктом 10 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців.

Отже, позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування пунктів 1, 2 наказу командира військової частини НОМЕР_1 №504 від 04.04.2019 «Про результати службового розслідування» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача здійснити нарахування на користь позивача утриманих з грошового забезпечення коштів згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 №504 від 04.04.2019 «Про результати службового розслідування» та стягнення з відповідача утриманих коштів, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197, підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

На час ухвалення судового рішення по справі ОСОБА_9 звільнений з військової служби у запас та виключений з числа осіб особового складу частини з 17.05.2019, відповідно до наказу № 118 від 17.05.2019 (арк.справи 77).

Відтак, позовні вимоги щодо зобов`язання нарахувати на користь позивача утриманого грошового забезпечення коштів є необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.

При цьому, представником відповідача надано до суду документи, що підтверджують утримання з грошового забезпечення ОСОБА_1 збитків, а саме: розрахунково-платіжну відомість №646 за квітень 2019 року (утримано 3086,45 грн.), прибутковий касовий ордер №6 від 09.04.2019 (утримано 1831,99 грн), розрахунково-платіжна відомість №720 за травень 2019 року (утримано 10285,56 грн,), всього: 15204 грн.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що позивача було притягнуто до матеріальної відповідальності незаконно, відтак утримана сума грошового забезпечення підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, а позов в цій частині слід задовольнити.

Щодо позовних вимог про стягнення з військової частини НОМЕР_1 моральної шкоди в розмірі 70000 грн. суд зазначає наступне.

В обґрунтування заявленої вимоги позивач зазначає, що у зв`язку з неправомірними діями відповідача, позивачу завдано моральну шкоду, що виявляється в моральних переживаннях, що супроводжується психоемоційним стресом. На підтвердження надає Консультаційний висновок спеціаліста Запорізької обласної клінічної лікарні від 05.04.2019, виписним із медичної карти амбулаторного (стаціонарного)хворого №759 від 11.04.2019, довідку госпіталя з медичної частини від 11.04.2019 №81.

Досліджуючи вказані документи, суд зазначає, що довідка госпіталя з медичної частини від 11.04.2019 №81 підтверджує перебування позивача на стаціонарному лікуванні у військовому госпіталі (військова частина НОМЕР_4 ) військово-медичного клінічного центру Південного регіону у період з 01.04.2019 по 11.04.2019. Відповідно до Виписного із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого №759 відповідно до діагнозу не встановлено психоемоційного стресу. Згідно короткого анамнезу, викладеного в Виписному, будь-яких емоційних стресів не встановлено, при цьому психоемоційне навантаження пов`язує із знаходженням в зоні АТО, гіпертонічна хвороба ІІ стадії встановлена у грудні 2018 року.

Зміст статті 56 Конституції України гарантує кожному право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Положеннями статті 23 Цивільного кодексу України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно із цією статтею моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Водночас, суд зазначає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження заподіяння йому моральної шкоди, як і не зазначено мотивів, з яких позивач виходив, визначаючи розмір моральної шкоди.

Оскільки, будь-яких доказів наявності моральних страждань, пов`язаних з проведенням службового розслідування позивачем не надано, позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, аналізуючи встановлені обставини справи, суд погоджується з доводами позивача, що застосування в даному випадку дисциплінарного стягнення як «сувора догана» з притягненням позивача до матеріальної відповідальності є неправомірним, оскільки відбулось без дослідження всіх фактичних обставин вчиненого правопорушення у процесі прийняття спірного рішення, що суперечить вимогам частини другої статті 2 КАС України, тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування пунктів 1, 2 наказу командира військової частини НОМЕР_1 №504 від 04.04.2019 та стягнення з військової частини НОМЕР_1 на користь позивача коштів у розмірі 14892 грн. виконавчого збору та 312 грн. витрат на проведення виконавчих дій, що утримані на підставі вищевказаного наказу. У задоволені решти позовних вимог суд відмовляє.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При звернені до суду з даним позовом позивач звільнений від сплати судового збору як учасник бойових дій на підставі підпункту 13 пункту 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», що підтверджується посвідченням НОМЕР_5 .

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі у розмірі 6750 грн., відповідно до поданої заяви (вх. №33935 від 16.08.2019), суд зазначає наступне.

В обґрунтування понесених витрат до матеріалів справи позивачем подано договір №22.04-2019/1 від 22.04.2019, укладеного між позивачем та адвокатом Тіуновим Сергієм Миколайовичем, предметом якого є надання допомоги у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних прав та законних інтересів клієнта; додаткову угоду №2 від 22.04.2019 до Договору про надання правової допомоги від 22.04.2019 №22.04-2019/1, відповідно до якої погоджено розцінки послуги адвоката; Акт №1 виконаних робіт від 16.08.2019 на суму 6750 грн.

Згідно статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до підпункту 1-5 до статті 134 КАС України:

1. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

2. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

3. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

4. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

5. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З метою розподілу судових витрат позивач повинен подати до суду детальний опис виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Таким чином, матеріали справи повинні містити докази на підтвердження виконаних об`ємів робіт, їх кількості та видів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Акту виконаних робіт (наданих послуг) від 16.08.2019, на виконання Договору про надання правової допомоги від 22.04.2019 №22.04-2019/1 адвокатом виконані наступні роботи: усна консультація з вивчення документів 22.04.2019 на суму 500 грн., складання позовної заяви 26.04.2019 на суму 3000 грн.; складання відповіді на відзив 24.06.2019 на суму 2000 грн.; участь у судовому засіданні (справа №280/2152/19) 24.07.2019 на суму 4000 грн.; запланована участь у судовому засіданні 19.08.2019 на суму 4000 грн. Загальна вартість 13500 грн., з урахуванням знижки клієнту як учаснику бойових дій, складає 50%, всього до сплати 6750 грн.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову, витрати на правову допомогу підлягають стягненню на користь позивача в частині, а саме 3375,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 .

Керуючись ст.ст. 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_6 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) про визнання протиправними дії, скасування наказу та стягнення моральної шкоди, - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати п.1 та п.2 Наказу командира військової частини НОМЕР_1 №504 від 04.04.2019 «Про результати службового розслідування».

Стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 кошти у розмірі 14982,00 грн. виконавчого збору, 312,00 грн. витрат на проведення виконавчих дій, утримані з грошового забезпечення згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 №504 від 04.04.2019 «Про результати службового розслідування».

У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 3375,00 грн. (три тисячі триста сімдесят п`ять гривень) 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення в повному обсязі складено та підписано 30.09.2019.

Суддя Л.Я. Максименко