Постанова

Іменем України

25 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 753/374/17

провадження № 61-34228св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Телебачення без насильства»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_3 на заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 06 липня 2017 року у складі судді Леонтюк Л. К. та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 19 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Мазурик О. Ф., Махлай Л. Д., Шебуєвої В. А.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Телебачення без насильства» (далі - ТОВ «Телебачення без насильства») про захист честі, гідності, ділової репутації.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що він є публічною особою, відомим українським журналістом, медіа-експертом, політичним біженцем у Європейському Союзі. Порушення його прав і законних інтересів виражаються у тому, що ОСОБА_2 , який є відомим українським громадським діячем, священнослужителем, засновником і пастором релігійної установи «Церква добрих змін», єпископом п`ятидесятницької Церкви Божої України, в соціальній мережі «Фейсбук», веб-сайті « YouTube. com» багаторазово, зокрема ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_6, публічно називав його «бесом», більше того, бездоказово, звинувачував у співпраці з Федеральною Службою Безпеки Російської Федерації. Зазначав, що працює на замовлення та під керівництвом цієї служби, а також під керівництвом так званої Донецької народної республіки, тобто, фактично звинувачував ОСОБА_1 у вчиненні тяжких і особливо тяжких злочинів, не наводячи на підтвердження цього жодного доказу.

Порушення прав позивача відповідачем - ТОВ «Телебачення без насильства» полягає у розміщенні на своєму інтернет-ресурсі, інформаційному сайті відеоролики ОСОБА_2 , що дозволило поширити публічну образу серед тисяч або навіть мільйонів українських громадян, які становлять аудиторію цього телевізійного каналу.

Ураховуючи викладене, позивач просив визнати інформацію, публічно поширену (опубліковану) ОСОБА_2 стосовно ОСОБА_1 на веб-сайті « YouTube. com» ІНФОРМАЦІЯ_2 у відеоролику (відеозаписі) під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_3» такого змісту: «Это бандит вполне себе настоящий и теперь в ходу не просто рулетка и казино, но куда более драматично - русская оккупационная рулетка в Украине, а игровой стол вырос до размеров Донбасса»; «К двадцати годам нынешний поэт русского мира из гнилой Европы кстати вещающий»; «Иуда, ты ведь ходил в Евангельскую церковь, это только теперь стал сверхправославно-московским гонителем пасторов»; «Вне всяких сомнений Иуда очень подходящая прибавка к твоему имени»; «Когда многие пастора под угрозой жизни от твоих ДНРовских кураторов вынуждены были убегать со своими детьми, теперь ты, Иуда, ОСОБА_4 , учишь священников»; «Лудомания, ОСОБА_1 , как ты знаешь из многолетнего опыта аферы просаживания бабок на рулетке производит изменения на уровне головного мозга. Тебе ли нынче, шестерке ФСБшной , не знать о чем я»; « ОСОБА_1 , ты и есть тот черт. Это то же самое бесовское искушение - стать блогером ДНР, и ты, брат, в него влип. Бог свидетель, рулетка была меньшей для тебя проблемой, чем лживые блоги по ФСБшным заказам», а також веб-сайті УouTube.com та facebook .com ІНФОРМАЦІЯ_6 у відеоролику (відеозаписі) під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_7» «ІНФОРМАЦІЯ_4» такого змісту: «ОСОБА_1, я публично приношу извинения зато, что очень мягко выразился в своем недавнем видеоблоге под названием «ІНФОРМАЦІЯ_5». Я использовал очень слабые слова и мягкие аллегории, оценивая твое дерьмометательное творчество с кровавыми последствиями»; «Ты наглое, лживое, играющее на крови людей, пропагандистское чудо»; «Ты готовил это со своей кремлевской командой»; « Благодаря таким популяризаторам кремлевских идей в Донбассе как ОСОБА_1 у меня война под домом уже третий год. Мы с моими приемными сынами с первых дней завареной при непосредственном участии вот таких ОСОБА_5-ОСОБА_1 как ОСОБА_1 с первых дней роем окопы»; «Я же не учу тебя работать со спецслужбами - ты это явно лучше меня умеешь делать»; « ОСОБА_1 , ты лжец, наглый, дерзкий , подлый лжец»; «Ты подлец, ОСОБА_1 , ты подлец»; «Ты и есть, ОСОБА_1 , тот черт. Это то же самое бесовское искушение стать защитником ДНР и Кремля и ты, брат, в него влип. Бог свидетель, рулетка была меньшей для тебя проблемой, чем лживые блоги, работающие на ФСБшную заказуху» недостовірною, образливою, такою, що принижує честь, гідність та порочить ділову репутацію ОСОБА_1

Зобов`язати ОСОБА_2 протягом десяти днів з моменту вступу рішення в законну силу спростувати вищезазначену недостовірну інформацію, публічно поширену (опубліковану) ним ІНФОРМАЦІЯ_2 у відеоролику (відеозаписі) під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3», а також поширену ним на веб-сайті « YouTube. com» та « facebook. com» ІНФОРМАЦІЯ_6 у відеоролику (відеозаписі) під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_7» «ІНФОРМАЦІЯ_4» шляхом поширення цієї інформації, а саме: зобов`язати громадянина України ОСОБА_2 публічно поширити (опублікувати) на своїй сторінці (акаунті) на сайті « facebook.com » на своєму каналі на сайті « YouTube .com» передачі «ІНФОРМАЦІЯ_7» відеозвернення-спростування власних вищевказаних публікацій від ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_6 стосовно ОСОБА_1 з принесенням публічного вибачення на користь ОСОБА_1

Зобов`язати ТОВ «Телебачення без насильства» протягом десяти днів з моменту вступу рішення в законну силу опублікувати на головній сторінці веб-сайту «ТБН» спростування під заголовком «СПРОСТУВАННЯ» наступного змісту: «Відеозапис програми ОСОБА_2 «ІНФОРМАЦІЯ_7» від ІНФОРМАЦІЯ_6 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4» містить в собі недостовірну, образливу, таку, що принижує честь, гідність та порочить ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію та зобов`язати опублікувати резолютивну частину судового рішення.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 06 липня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що поширена інформація не є недостовірною, а є критичною оцінкою окремих фактів та є оціночним судженням, не несе будь-якого негативного навантаження і жодним чином не посягає на честь, гідність та ділову репутацію позивача.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 19 вересня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 06 липня 2017 року залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що районний суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки відповідач здійснив власний аналіз та висловив судження, яке є критичною оцінкою, яку не можна спростувати у судовому порядку. Районним судом правильно застосовано до спірних правовідносин положення статті 277 ЦК України, статті 30 Закону України «Про інформацію».

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_3 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Касаційна скарга мотивована тим, що висновки судів є незрозумілими, суперечливими та такими, що не ґрунтуються на обставинах справи. Суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки тому, що ОСОБА_2 поширив щодо позивача недостовірні факти, які порочать честь та гідність позивача, негативно впливають на його ділову репутацію. Поширені відомості щодо позивача не відповідають дійсності.

Судами зроблено неправильний висновок про те, що вказане висловлювання не відноситься до фактів, а є критичною оцінкою, істинність якої не можна ні довести, ні спростувати у судовому порядку.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

Відповідно до пункту 6 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діяв у межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», за якими судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIIІ «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

05 червня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

У червні 2019 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді-доповідачеві.

Ухвалою Верховного Суду від 11 вересня 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «Телебачення без насильства» про захист честі, гідності, ділової репутації призначено до судового розгляду в складі колегії з п`яти суддів.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

Відзив на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ІНФОРМАЦІЯ_2 в мережі Інтернет, на власному інтернет-каналі на сайті «YouT ube . com » ОСОБА_2 опублікував відеозапис (відеоролик) ІНФОРМАЦІЯ_8, який назвав « ІНФОРМАЦІЯ_3» і який містить наступні вислови стосовно ОСОБА_1 : «Это бандит вполне себе настоящий и теперь в ходу не просто рулетка и казино, но куда более драматично - русская оккупационная рулетка в Украине, а игровой стол вырос до размеров Донбасса»; «К двадцати годам нынешний поэт русского мира из гнилой Европы кстати вещающий»; «Иуда, ты ведь ходил в Евангельскую церковь, это только теперь стал сверхправославно-московским гонителем пасторов»; «Вне всяких сомнений Иуда очень подходящая прибавка к твоему имени»; «Когда многие пастора под угрозой жизни от твоих ДНРовских кураторов вынуждены были убегать со своими детьми, теперь ты, Иуда, ОСОБА_4 , учишь священников»; «Лудомания, ОСОБА_1 , как ты знаешь из многолетнего опыта аферы просаживания бабок на рулетке производит изменения на уровне головного мозга. Тебе ли нынче, шестерке ФСБшной , не знать о чем я»; « ОСОБА_1 , ты и есть тот черт. Это то же самое бесовское искушение - стать блогером ДНР, и ты, брат, в него влип. Бог свидетель, рулетка была меньшей для тебя проблемой, чем лживые блоги по ФСБшным заказам».

ІНФОРМАЦІЯ_6 в мережі Інтернет, на власному інтернет-каналі на сайті Youtube.com ОСОБА_2 знову опублікував інший відеозапис (відео ролик) ІНФОРМАЦІЯ_9, який назвав «ІНФОРМАЦІЯ_4», в якому містяться такі вислови стосовно ОСОБА_1 : «ОСОБА_1 , я публично приношу извинения зато, что очень мягко выразился в своем недавнем видеоблоге под названием « ІНФОРМАЦІЯ_5 ». Я использовал очень слабые слова и мягкие аллегории, оценивая твое дерьмометательное творчество с кровавыми последствиями»; «Ты наглое, лживое, играющее на крови людей, пропагандистское чудо»; «Ты готовил это со своей кремлевской командой»; « Благодаря таким популяризаторам кремлевских идей в Донбассе как ОСОБА_1 у меня война под домом уже третий год. Мы с моими приемными сынами с первых дней завареной при непосредственном участии вот таких ОСОБА_5-ОСОБА_1 как ОСОБА_1 с первых дней роем окопы»; «Я же не учу тебя работать со спецслужбами - ты это явно лучше меня умеешь делать»; « ОСОБА_1 , ты лжец , наглый, дерзкий , подлый лжец»; «Ты подлец, ОСОБА_1 , ты подлец»; «Ты и есть, ОСОБА_1 , тот черт. Это то же самое бесовское искушение стать защитником ДНР и Кремля и ты, брат, в него влип. Бог свидетель, рулетка была меньшей для тебя проблемой, чем лживые блоги, работающие на ФСБшную заказуху».

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до частини четвертої статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Згідно з частинами другою та третьою статті 34 Конституції України і статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві, зокрема, для захисту репутації чи прав інших осіб.

Статтею 201 ЦК України передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.

Відповідно до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Згідно зі статтею 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Так, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. А під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків. Під діловою репутацією юридичної особи розуміється оцінка її підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації (частина перша статті 277 ЦК України).

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилався на те, що він є публічною особою, відомим українським журналістом, медіа-експертом, політичним біженцем у Європейському Союзі.

Діяльність ОСОБА_1 як відеоблогера, який неодноразово критикував представників української влади, є відомою в Україні та становить значний суспільний інтерес. Позивач доносить відповідну інформацію, власні критичні погляди на суспільно-політичні процеси і явищапевній категорії населення України, а тому останній має усвідомлювати, що його діяльність може стати предметом ретельної уваги суспільства, піддаватись певній критиці, зокрема з питань, висвітлених ним у його відеосюжетах на каналі «YouTube».

Стаття 10 Конвенції захищає не лише суть висвітлених ідей та інформації, але також і форму, в якій вони надані. Свобода слова передбачає використання висловлювань, деякою мірою перебільшених або навіть провокаційних. При дотриманні умов параграфа 2 статті 10 Конвенції право вільно передавати інформацію поширюється не лише на «інформацію» та «ідеї», які сприймаються сприятливо або вважаються необразливими чи нейтральними, але й такі, які обурюють, шокують чи викликають стурбованість. Такими є вимоги плюралізму, толерантності і лібералізму, без яких немає «демократичного суспільства».

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є така інформація фактичним твердженням чи оціночним судженням.

Згідно із частиною другою статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Відповідно до статті 277 ЦК України предметом судового захисту не можуть бути оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які як вираження суб`єктивної думки і поглядів відповідача не можна перевірити щодо їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції. Вимога довести правдивість оціночних суджень є нездійсненною і порушує свободу висловлення думки як таку, що є фундаментальною частиною права, яке охороняється статтею 10 Конвенції.

Якщо висловлювання є оціночним судженням, пропорційність втручання у право має залежати від того, чи існує достатній фактичний базис для оспорюваного висловлювання. Залежно від обставин конкретної справи, висловлювання, яке є оціночним судженням, може бути перебільшеним за відсутності будь-якого фактичного підґрунтя.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, правильно встановивши обставини справи, дослідивши докази у справі в їх сукупності й надавши їм належну оцінку, визначив, що позивач є особою, яка здійснює діяльність з поширення інформації в суспільно-політичній сфері, відіграє певну роль у суспільному житті (у сфері політики, державного управління, міжнародних відносин).

Позивач не довів, що інформація про нього була поширена з явним злим умислом, тобто з нехтуванням питання про їх правдивість чи неправдивість, а не з метою доведення до громадськості особистих думок відповідача з приводу діяльності позивача.

Суди обґрунтовано виходили із того, що висловлювання, здійснені відповідачем ОСОБА_2 стосовно позивача, є оціночним судженням, а тому відсутні правові підстави для застосування положень статті 277 ЦК України.

Суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що відповідачем ОСОБА_2 були використані оціночні судження, що відповідно до статті 277 ЦК України та статті 30 Закону України «Про інформацію» не підлягають спростуванню.

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 посилався на те, що порушення прав позивача іншим відповідачем - ТОВ «Телебачення без насильства» полягає у розміщенні на своєму інтернет-ресурсі, інформаційному сайті вище зазначені відеоролики ОСОБА_2 , що дозволило поширити публічну образу серед тисяч або навіть мільйонів українських громадян, які становлять аудиторію цього телевізійного каналу.

Фізична особа, стосовно якого (якої) у програмі чи передачі телерадіоорганізації було поширено відомості, які не відповідають дійсності або порушують його (її) права і законні інтереси, має право на відповідь (коментар чи власне тлумачення обставин справи) у програмах та передачах даної телерадіоорганізації незалежно від того, було подано заяву з вимогою спростування чи ні (стаття 277 ЦК України, частина перша статті 65 Закону України від 21 грудня 1993 року № 3759-XII «Про телебачення і радіомовлення»).

Позивач не позбавлений можливості реалізувати право на відповідь, викласти власний погляд на дискусійні проблеми з метою обґрунтування власної позиції та доведення перед аудиторією помилковості висловлених відповідачем суджень, надавши їм свою оцінку.

З урахуванням вищенаведеного, суди дійшли правильного висновку про недоведеність підстав для втручання у право відповідача на поширення власних суджень.

Інші доводи касаційної скарги не впливають на правильність судових рішень, не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення постановлені без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, оскільки суди правильно застосували до правовідносин сторін норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Статтею 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 400, 402, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 06 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 19 вересня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк