ПОСТАНОВА

Іменем України

10 жовтня 2019 року

Київ

справа №805/1208/16-а

касаційне провадження №К/9901/9203/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Саприкіної І.В., Шарапи В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Центральної міжрайонної виконавчої дирекції в м. Донецьку Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06.07.2016 (головуючий суддя: Аляб`єв І.Г.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.09.2016 (головуючий суддя: Ляшенко Д.В., судді: Ястребова Л.В., Компанієць І.Д.) у справі №805/1208/16-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркетсістемс» до Центральної міжрайонної виконавчої дирекції в м. Донецьку Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Маркетсістемс» (далі - ТОВ «Маркетсістемс» або позивач) звернулося до суду з позовом до Центральної міжрайонної виконавчої дирекції в м. Донецьку Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - відповідач), треті особи: ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ), ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просило:

зобов`язати відповідача розглянути заявки - розрахунки, надані ТОВ «Маркетсістемс» на підставі протоколів № 1-15 від 29.01.2015, № 6-15 від 30.06.2015, № 3 від 22.05.2015, № 8 від 02.09.2015 та № 9 від 01.10.2015 по працівниках ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та здійснити виплати матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду на спеціальний рахунок ТОВ «Маркетсістемс».

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він звернувся до відповідача із заявами-розрахунками для надання матеріального забезпечення застрахованим особам за рахунок Фонду, проте товариству, з посиланням на пункт 2 Тимчасового положення фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №595 (далі - Порядок №595), відмовлено у наданні такого матеріального забезпечення. Позивачу роз`яснено, що фінансування Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ТОВ «Маркетсістемс» можливе лише у випадку проведення суб`єктом господарювання реєстраційних щодо зміни місцезнаходження юридичної особи, місцезнаходження якого є територія проведення антитерористичної операції. В іншому випадку, Фонд зможе здійснити фінансування товариства лише після повернення території (м. Донецьк) під контроль органів державної влади. Позивач з такою відмовою не погоджується, а тому звернувся з даним позовом до суду.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06.07.2016, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.09.2016, адміністративний позов задоволено.

Ухвалюючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що відповідач отримавши від ТОВ «Маркетсістемс заяви-розрахунки щодо надання матеріального забезпечення застрахованим особам мав їх опрацювати та, не встановивши порушень, здійснити фінансування позивача. Відмова у здійсненні такого фінансування з підстав того, що позивач знаходиться у м. Донецьку, віднесеному до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, не ґрунтується на вимогах закону, оскільки законодавство України, що регулює діяльність Фонду та порядок фінансування робочими органами Фонду страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам, не зазнало змін. Також суди попередніх інстанцій зазначили, що спонукання позивача до проведення реєстрації змін до установчих документів, пов`язаних зі зміною місцезнаходження юридичної особи, фактично позбавляє суб`єкта підприємництва здійснювати вільну господарську діяльність.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, у якій просив суд касаційної інстанції скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору. Скаржник вказав, що у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, видатки з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування здійснюються лише після повернення цієї території під контроль органів державної влади. Відтак, фінансування Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності підприємства позивача можливо лише у випадку проведення реєстраційних дій пов`язаних зі зміною місцезнаходження юридичної особи та подання заяви-розрахунку на фінансування допомоги до робочого органу за новим місцем реєстрації. Також скаржник вказав на те, що подані до робочого органу документи щодо виплати застрахованим особам за рахунок Фонду матеріального забезпечення містять помилки у сумах, що підлягають до виплати.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.10.2016 відкрито касаційне провадження у справі.

15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким КАС України викладено в новій редакції.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У січні 2018 року цю справу передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

В порядку статті 31 КАС України, пункту 15 Перехідних положень КАС України за результатами повторного автоматизованого розподілу від 10.06.2019 визначений новий склад суду.

Ухвалою Верховного Суду від 08.10.2019 справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.

Інші учасники касаційного провадження правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористалися.

Верховний Суд переглянув оскаржувані судові рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з`ясував повноту фактичних обставин справи, встановлених судами, перевірив правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій у межах спірних правовідносин встановлено, що ТОВ «Маркетсістемс» зареєстровано в якості юридичної особи (код ЄДРПОУ 35537520) за адресою 83100, м. Донецьк, бул. Шевченко, буд. 6-Б.

Комісією із соціального страхування ТОВ «Маркетсістемс» були складені протоколи № 1-15 від 29.01.2015, № 6-15 від 30.06.2015, № 3 від 22.05.2015, № 8 від 02.09.2015 та № 9 від 01.10.2015, якими вирішено призначити допомогу по тимчасовій непрацездатності: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 .

В матеріалах справи наявні листки непрацездатності ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , видані КНП «Перша Черкаська поліклініка» Черкаської міської ради, КЗ Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради, КЗ Черкаський міський пологовий будинок «Центр матері та дитини».

На підставі вказаних протоколів позивачем сформовані заяви-розрахунки щодо здійснення фінансування для надання матеріального забезпечення застрахованим особам за рахунок коштів Фонду. Фінансування позивач просив здійснити на спеціально відкритий у АТ «УкрСиббанк» поточний рахунок для зарахування страхових коштів (26049227689800).

Вказані заяви позивачем направлено на адресу Центральної міжрайонної в місті Донецьку виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Зазначені обставини не є спірними у цій справі.

Відповідач листами від 03.11.2015 №01-371 та від 03.12.2015 №01-511 повідомив позивача, що відповідно до пункту 2 Порядку № 595 у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (далі - тимчасово неконтрольована територія), видатки з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування здійснюються лише після повернення згаданої території під контроль органів державної влади. Посилаючись на абзац 2 статті 4 Закону України від 02.09.2014 №1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі - Закон №1669-VII), відповідач зазначив, що на теперішній час фінансування Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності підприємства позивача можливо у випадку проведення реєстраційних дій, а також подання заяви-розрахунку на фінансування допомоги до робочого органу за новим місцем реєстрації.

Вважаючи відмову Фонду протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд виходить з такого.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я регламентовані Законом України від 23.09.1999 №1105-XIV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №1105-XIV).

Пунктом 10 частини першої статті 1 цього Закону встановлено, що страховий випадок за соціальним страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності - подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи, членів її сім`ї або іншої особи на отримання відповідно до цього Закону матеріального забезпечення або соціальних послуг.

Відповідно до приписів пункту 2 частини першої статті 16 Закону №1105-XIV застраховані особи мають право на отримання у разі настання страхового випадку матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону №1105-XIV за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг: допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною); допомога по вагітності та пологах; допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві); оплата лікування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм.

Відповідно до абзацу першого та другого пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1105-XVI встановлено, що до завершення заходів, пов`язаних з утворенням Фонду соціального страхування України та робочих органів його виконавчої дирекції виконання функцій та завдань, передбачених цим Законом, забезпечують у межах компетенції відповідні виконавчі дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та їх робочі органи.

Згідно з частиною першою та другою статті 34 Закону №1105-XIV фінансування страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам здійснюється робочими органами Фонду в порядку, встановленому правлінням Фонду.

Підставою для фінансування страхувальників робочими органами Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами.

Робочі органи Фонду здійснюють фінансування страхувальників-роботодавців протягом десяти робочих днів після надходження заяви.

Страхувальник-роботодавець відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України.

Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22.12.2010 № 26 затверджено Порядок фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Порядок № 26).

Порядок визначає умови фінансування Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) страхувальників для надання ними матеріального забезпечення, передбаченого статтею 34 Закону №1105-XIV, за видами: допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною); допомога по вагітності та пологах; допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві) (пункт 1 Порядку № 26).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 26 фінансування страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам здійснюється районними, міжрайонними, міськими виконавчими дирекціями відділень Фонду (далі - робочі органи Фонду). Підставою для фінансування страхувальників-роботодавців робочими органами Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами.

Пунктами 5, 6 Порядку № 26 передбачено, що для отримання коштів Фонду для виплати матеріального забезпечення застрахованим особам, нарахованого страхувальником, страхувальник звертається до робочого органу Фонду за місцем обліку в органі Фонду або за місцем обліку, зазначеним в Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування (для зареєстрованих після 01.01.2011) (далі - місце обліку), із заявою-розрахунком за підписом керівника та головного бухгалтера, засвідченою печаткою підприємства.

Заява-розрахунок готується у двох примірниках, один з яких разом із наданими застрахованими особами документами, на підставі яких призначається матеріальне забезпечення, зберігається у страхувальника, а другий подається до робочого органу Фонду.

Відповідно до пункту 8 та 9 Порядку № 26, робочі органи Фонду здійснюють фінансування страхувальників протягом десяти робочих днів після надходження заяви-розрахунку.

Після надходження суми коштів, зазначених у заяві-розрахунку, на рахунок страхувальника, останній зобов`язаний здійснити виплату відповідного матеріального забезпечення у строки, визначені у статті 52 Закону.

Отже, зміст наведених норм свідчить, що матеріальне забезпечення громадян у зв`язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім`ї), вагітності та пологів, часткова компенсація витрат, пов`язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім`ї, а також надання соціальних послуг здійснюється за рахунок бюджету Фонду. Підставою для фінансування страхувальників робочими органами Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані страхувальником застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами. Кошти Фонду, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку, які використовуються страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення застрахованим особам. Виплата страхувальниками-роботодавцями матеріального забезпечення застрахованим особам за рахунок власних коштів з подальшим відшкодуванням (погашенням цих витрат) Фондом законодавством не передбачена.

Під час опрацювання спірних заяв-розрахунків порушень щодо їх оформлення відповідачем не встановлено.

Таким чином, на виконання Закону № 2240-III та Порядку № 26, Центральна міжрайонна виконавча дирекція в м. Донецьку Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності не пізніше ніж через десять робочих днів зобов`язана була здійснити фінансування на зазначений позивачем розрахунковий рахунок. Проте, протягом встановленого строку фінансування позивача на підставі належним чином оформлених заяв - розрахунків матеріальним забезпеченням здійснено не було.

Також колегія суддів зазначає, що ані Законом № 1105-XIV, ані Порядком № 26 робочим органам Фонду не надано повноважень щодо неприйняття та повернення заяв-розрахунків страхувальників з підстав знаходження (реєстрації) страхувальників-роботодавців у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження

Щодо посилання відповідача на пункт 2 Порядку № 595, відповідно до якого у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (далі - тимчасово неконтрольована територія), видатки з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування здійснюються лише після повернення згаданої території під контроль органів державної влади, то колегія суддів враховує, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.02.2015 у справі №826/18826/14, залишеною без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 та Вищого адміністративного суду України від 16.10.2015, позов задоволено частково: визнано незаконним та нечинним з моменту прийняття пункт 2 Тимчасового порядку N 595.

Отже, відмова відповідача профінансувати страхувальника з посиланням на вказаний пункт Тимчасового порядку на час виникнення спірних відносин, є незаконною.

Також колегія суддів зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 4 Закону №1105-XIV кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються тільки за цільовим призначенням. Отже, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати - є цільовим позабюджетним фондом, кошти якого не включаються до складу Державного бюджету України.

За таких обставин, з метою забезпечення права громадян на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, враховуючи виконання позивачем всіх зобов`язань, зокрема, сплату страхових внесків, враховуючи відсутність підстав згідно із статтею 23 цього Закону для відмови у наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності, а також відкритий поточний рахунок зі спеціальним режимом використання у АТ «УкрСиббанк», колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог.

Окремо Верховний Суд зазначає, що для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, було прийнято Закон №1669-VII.

Згідно зі статтею 4 вказаного Закону для осіб, які зареєстровані та переселилися з території проведення антитерористичної операції в період її проведення, реєстрація фізичної особи - підприємця здійснюється державними реєстраторами за адресою тимчасового проживання без вимоги державних реєстраторів реєстраційних служб територіальних органів Міністерства юстиції України в областях та місті Києві наявності реєстрації про місця проживання за місцем проведення реєстраційних дій.

Встановлено, що проведення реєстраційних дій щодо зміни місцезнаходження юридичних осіб та місця проживання фізичних осіб - підприємців, місцезнаходженням/місцем проживання яких є територія проведення антитерористичної операції, здійснюється щодо юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців державними реєстраторами реєстраційних служб територіальних органів Міністерства юстиції України в областях та місті Києві.

Проведення реєстраційних дій, пов`язаних із зміною складу засновників (учасників) та керівника юридичної особи, місцезнаходженням якої є територія проведення антитерористичної операції, на період її проведення забороняється.

Тобто, виходячи з аналізу норм Закону України № 1669 вбачається встановлення певного механізму проведення державними реєстраторами реєстраційних дій стосовно реєстрації суб`єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність на території проведення антитерористичної операції, проте вказаний Закон не визначає обов`язку, зокрема, юридичних осіб, місцезнаходженням яких є територія, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, проведення певних реєстраційних дій щодо зміни юридичної адреси.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.08.2019 у справі №812/52/16, від 22.08.2019 у справі №805/1052/16-а, від 29.08.2019 у справі № 826/16484/15.

Посилання скаржника на наявність у заявах - рахунках помилок у сумах матеріального забезпечення, що підлягає до виплати не беруться колегією суддів до уваги, оскільки такі обставини не були підставою для відмови у фінансуванні страхувальника.

Відповідно до положень статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судами попередніх інстанцій. Касаційна скарга не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в запереченнях на позов, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права касаційна скарга відповідача не містить.

Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, а тому підстави для скасування рішень судів попередніх інстанцій - відсутні.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Центральної міжрайонної виконавчої дирекції в м. Донецьку Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06.07.2016 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.09.2016 у справі №805/1208/16-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

І. В. Саприкіна

В. М. Шарапа