ПОСТАНОВА

Іменем України

11 жовтня 2019 року

Київ

справа №817/2493/14

адміністративне провадження №К/9901/8065/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційні скарги Дочірнього підприємства «Західно-Українське монтажне управління» Відкритого акціонерного товариства «Південтеплоенергомонтаж» та Кузнецовської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 3 жовтня 2014 року (суддя Жуковська Л.А.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2015 року (судді: Одемчук Є.В. (головуючий), Бучик А.Ю., Майор Г.І.) у справі № 817/2493/14 за позовом Дочірнього підприємства «Західно-Українське монтажне управління» Відкритого акціонерного товариства «Південтеплоенергомонтаж» до Кузнецовської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області про скасування податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних санкцій,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Дочірнє підприємство «Західно-Українське монтажне управління» Відкритого акціонерного товариства «Південтеплоенергомонтаж» (далі - позивач, ДП «Західно-Українське монтажне управління» ВАТ «Південтеплоенергомонтаж») звернулось до суду з позовом до Кузнецовської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області (далі - відповідач, контролюючий орган, Кузнецовська ОДПІ ГУ Міндоходів у Рівненській області) про скасування податкових повідомлень-рішень від 23.05.2014 року №0002761700, №0000512200, №0000522200, №0000532200 та рішення про застосування штрафних санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів) № 0004561700 від 23.05.2014.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних санкцій прийняті контролюючим органом всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки відповідач зробив висновки про порушення позивачем чинного податкового законодавства не обґрунтовані посиланням на відповідні обставини, а господарські операції позивача з контрагентами ТОВ «УБК-Інвест» та ТОВ «Бакеліт» мали реальний товарний характер, що підтверджується належними первинними документами, крім того, відповідачем не було враховано положень п.п. 196.1.1 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 3 жовтня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2015 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Кузнецовської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області № 0000532200, №0000522200 від 23.05.2014 та № 0000512200 від 23.05.2014 в частині визначення податкового зобов`язання на суму 334 884,00 грн - основного платежу та 83 720,75 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що позивач не може нести відповідальність за дії чи бездіяльність контрагента щодо невідображення ним сум податків по господарським операціям та/або неподання звітності до податкового органу, а тому податкові повідомлення-рішення від 23.05.2014: № 0000512200 в частині збільшення позивачу грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 334 883,00 грн основного платежу та 83 720,75 грн штрафних (фінансових) санкцій; № 0000522200 про збільшення позивачу грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 96 509,00 грн основного платежу та 24 127,25 грн штрафних (фінансових) санкцій; № 0000532200 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 552 025,00 грн є протиправними та підлягають скасуванню. Щодо правовідносин позивача з ТОВ «ЮТЕМ-ЗМК», виходячи з аналізу положень статей 185 та 196 Податкового кодексу України суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що контролюючим органом обґрунтовано було визначено позивачу суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 1 200 000,00 грн. Крім того, позивачем не було доведено своєчасного перерахування до бюджету утриманого податку на доходи фізичних осіб за травень-вересень 2013 року в сумі 286 578,76 грн. Щодо винесення відповідачем оскаржуваного рішення про застосування штрафних санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів) № 0004561700 від 23.05.2014, яким до позивача застосовано штрафні санкції, суди попередніх інстанції зазначили, що будь-яких доказів (платіжних доручень, банківських виписок, карток рахунків, бухгалтерських довідок), які б підтверджували своєчасну сплату єдиного внеску одночасно з виплатою заробітної плати, копії рішення Пенсійного фонду у м. Кузнецовськ про застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 26 338,95 грн позивачем надано не було.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, ДП «Західно-Українське монтажне управління» ВАТ «Південтеплоенергомонтаж» подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 3 жовтня 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2015 року, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ДП «Західно-Українське монтажне управління» ВАТ «Південтеплоенергомонтаж» у повному обсязі.

6. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, Кузнецовська ОДПІ ГУ Міндоходів у Рівненській області подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 3 жовтня 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2015 року, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ДП «Західно-Українське монтажне управління» ВАТ «Південтеплоенергомонтаж» у повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що у період з 16.04.2014 по 30.04.2014 року контролюючим органом проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 по 12.03.2014 та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 12.03.2014. За результатами проведеної перевірки податковим органом складено акт від 12.05.2014 № 108/22-00121347.

Висновками вказаного акта перевірки від 12.05.2014 №108/22-00121347 встановлено порушення: п.п. 14.1.36 п. 14.1, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, п.п. 139.1.1, п.п. 139.1.9 п. 139.1, ст. 139 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 96 509,00 грн, в т.ч. за 2012 рік в сумі 96 509,00 грн та завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування за 2012 рік в сумі 1 214 853,00 грн, за 2013 рік в сумі 1 458 705,00 грн (від`ємне значення об`єкта оподаткування попереднього звітного року (2012) в сумі 1 214 853,00 грн та від`ємне значення об`єкта оподаткування поточного року в сумі 243 852,00 грн); за 2014 рік в сумі 1 552 025,00 грн (від`ємне значення об`єкта оподаткування попереднього звітного року (2012) в сумі 1 214 853,00 грн, від`ємне значення об`єкта оподаткування попереднього звітного року (2013) в сумі 243 852,00 грн та від`ємне значення об`єкта оподаткування поточного року в сумі 93 317,00 грн); п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п.п. 196.1.1 п. 196.1 ст. 196, п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 1 534 883,00 грн, в т.ч. липень 2012 року в сумі 56 876,00 грн, серпень 2012 року в сумі 121 428,00 грн, вересень 2012 року в сумі 110 915,00 грн, листопад 2012 року в сумі 45 664,00 грн, січень 2014 року в сумі 1 200 000,00 грн; п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14, п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129, п.п. 162.1.3 п. 162.1 ст. 162, п.п. «а» п. 176.2 ст. 176, п.п. 168.1.1 та п.п. 168.1.2, п.п. 168.1.5, п.п. 168.1.6 ст. 168 Податкового кодексу України (а саме: проведеною перевіркою встановлено порушення в частині несвоєчасного перерахування утриманого податку на доходи фізичних осіб за травень-вересень 2013 року в сумі 286 578,76 грн та донараховано пені за несвоєчасну сплату утриманого податку в сумі 1 198,90 грн); п. 51.1 ст. 51, п. 119.2 ст. 119, п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 розділу ІV Податкового кодексу України, «Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку», затвердженого Наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1020 та «Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» затвердженого Наказом ДПА України від 21.01.2014 № 49 по яких встановлено подання до ДПІ податкових розрахунків по формі 1-ДФ з недостовірними, неповними відомостями (а саме: у податкових розрахунках 1-ДФ за 2 квартал 2013 року (вх. № 9041965816 від 15.07.2013) та за 1 квартал 2014 року (вх. № 9025331398 від 06.05.2014) у графі 2 «Податковий номер або серія та номер паспорта» відображено паспортні дані ФОП ОСОБА_1 . «НОМЕР_1 » за ознакою доходу « 157». Однак на момент підписання акта перевірки позивачем не пред`явлено паспорт ФОП ОСОБА_1 із відповідною відміткою ДПІ про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків; ч. 1 ст. 4, п.3 ч. 4 ст. 5, п. 1 ч. 2 ст. 6, п. 1 ч. 1 ст. 7, п. 1 ч. 8 ст. 9, ч. 11 ст. 9, п. 6 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» в частині несвоєчасної сплати сум єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок в загальній сумі 311 621,66 грн за листопад-грудень 2011, квітень, червень 2013 року.

На підставі висновків акта перевірки від 12.05.2014 № 108/22-00121347 контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 23.05.2014: № 0002761700 про збільшення позивачу грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді зарплати в сумі 215 954,07 грн нарахованих штрафних (фінансових) санкцій; № 0000512200 про збільшення позивачу грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 1 534 883,00 грн основного платежу та 383 720,75 грн штрафних (фінансових) санкцій; № 0000522200 про збільшення позивачу грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 96 509,00 грн основного платежу та 24 127,25 грн штрафних (фінансових) санкцій; № 0000532200 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 552 025,00 грн та рішення про застосування штрафних санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів) № 0004561700 від 23.05.2014, яким до позивача застосовано штраф в сумі 26 692,42 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 14.06.2012 року між позивачем (Субпідрядник) та ТОВ «УБК-Інвест» (Підрядник) укладено договір підряду № 120/06/12. Пунктом 1.1 вказаного договору передбачено, що Підрядник зобов`язується своїми силами та засобами та на свій ризик виконати загально-будівельні роботи на об`єкті: Будівництво складського приміщення з дільницею підготовки сировини і м. Обухів по вул. Київська, 130 та у встановлений строк здати закінчений комплекс робіт представникам Субпідрядника, а Субпідрядник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи. Розрахунки проводяться шляхом оплати Субпідрядником фактично виконаних будівельно-монтажних робіт після пред`явлення Підрядником підписаних Сторонами актів приймання виконаних робіт (КБ-2в) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) (п.3.1 Договору).

В підтвердження виконання ТОВ «УБК-Інвест» своїх зобов`язань по договору позивачем було надано ліцензію ТОВ «УБК-Інвест» серії АВ №488329 від 24.11.2009 на зайняття господарською діяльністю, пов`язаною із створенням об`єктів архітектури, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100268056; довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 за липень 2012 року та серпень 2012 року, податкові накладні, виписані ТОВ «УБК-Інвест» від 31.07.2012 № 3230 на загальну суму 341 256,32 грн, у т.ч. ПДВ 56 876,05 грн, від 31.08.2012 № 3517 на загальну суму 728 570,11 грн, у т.ч. ПДВ 121 428,35 грн. Розрахунки між сторонами здійснювалися в безготівковій формі шляхом перерахування коштів та здійснені в повному обсязі, що стверджується банківською випискою за 27.08.2012 та 19.09.2012 та платіжними дорученнями № 918 від 27.08.2012 на суму 341 256,32 грн, № 1039 від 19.09.2012 на суму 728 570,11 грн. У вказаних платіжних дорученнях в графі «Призначення платежу» зазначено: за виконані будівельно-монтажні роботи згідно договору №120/06/12.

25 серпня 2012 року між позивачем (Замовник) та ТОВ «Бакеліт» (Підрядник) укладено договір підряду № 154/08/12. Пунктом 1.1 вказаного договору передбачено, що Підрядник зобов`язується своїми силами та засобами та на свій ризик виконати загально-будівельні роботи на об`єкті: будівництво складського приміщення з дільницею підготовки сировини в м. Обухів по вул. Київська, 130 та у встановлений строк здати закінчений комплекс робіт представникам Замовника, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи. Розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником фактично виконаних будівельно-монтажних робіт після пред`явлення Підрядником підписаних Сторонами актів приймання виконаних робіт (КБ-2в) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) (п. 3.1 договору). Господарські відносини між позивачем та ТОВ «Бакеліт» підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами: копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи - ТОВ «Бакеліт» серії А 01 № 435660, свідоцтвом про державну реєстрацію платника податку на додану вартість № 100287771, ліцензією на зайняття господарською діяльністю, пов`язаною із створенням об`єктів архітектури серії АГ № 575205 від 22.02.2011, довідками про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати за вересень 2012, листопад 2012. На підставі виконаних ТОВ «Бакеліт» робіт було виписано позивачу податкові накладні від 28.09.2012 № 219 на загальну суму 665 492,05 грн, у т.ч. ПДВ 110 915,34 грн, від 30.11.2012 № 1187 на загальну суму 273 984,00 грн, у т.ч. ПДВ 45 664,00 грн. Здійснення оплати отриманих будівельно-монтажних робіт від ТОВ «Бакеліт» підтверджується платіжними дорученнями від 17.10.2012 № 1153 на суму 665 492,05 грн, від 05.12.2012 № 1428 на суму 273 984,00 грн, банківськими виписками за 17.10.2012 та 05.12.2012.

Крім того, позивачем на підтвердження реальності господарських відносин з ТОВ «УБК-Інвест» та ТОВ «Бакеліт» було надано договір субпідряду № 119 від 12.06.2012, укладений між позивачем (Субпідрядник) та Корпорацією «Укртрансбуд» (Генпідрядник). Пунктом 1.1 вказаного договору передбачено, що за даним Договором на підставі ліцензії серії АД № 9031462 від 29.02.2012 Субпідрядник зобов`язується своїми силами і засобами та на свій ризик, в межах суми, що наведена в п. 2.1 цього Договору, виконати загально-будівельні роботи на об`єкті: Будівництво складського приміщення з дільницею підготовки сировини і м. Обухів по вул. Київська, 130 на підставі креслень переданих Генпідрядником, та у встановлений строк здати закінчений комплекс робіт представникам Генпідрядника, а Генпідрядник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи. Вартість робіт, що підлягає виконанню відповідно до протоколу погодження (Додаток №1) орієнтовано становить: 1 750 000,00 грн, у т.ч. ПДВ 291 666,67 грн (п. 2.1 Договору). Розрахунки проводяться шляхом оплати Генпідрядником фактично виконаних будівельно-монтажних робіт після пред`явлення Субпідрядником підписаних Сторонами актів приймання виконаних робіт (КБ-2в) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) (п.3.1 Договору). В матеріалах справи наявна довідка про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати форми КБ-3 за липень 2012 на суму 341 256,32 грн, у т.ч. ПДВ 56 876,05 грн та акти приймання виконаних будівельних робіт за липень 2012 форми КБ-2в № 1 та № 2, довідка про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати форми КБ-3 за серпень 2012 на суму 728 570,11 грн, у т.ч. ПДВ 121 428,35 грн та акти приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2012 форми КБ-2в № 1 та № 2; довідка про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати форми КБ-3 за вересень 2012 на суму 665 492,05 грн та акти приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2012 форми КБ-2в № 1 та № 2.

На підставі даних актів приймання виконаних будівельних робіт позивачем виписано для Корпорації «Укртрансбуд» податкові накладні від 31.07.2012 № 37 на загальну суму 341 256,32 грн, у т.ч. ПДВ 56 876,05 грн, від 31.08.2012 № 12 на загальну суму 728 570,11 грн, у т.ч. ПДВ 121 428,35 грн, від 28.09.2012 № 10 на загальну суму 665 492,05 грн, у т.ч. ПДВ 110 915,34 грн. Розрахунки між сторонами підтверджується банківськими виписками, які наявні у матеріалах справи за 29.08.2012 на суму 150 000,00 грн, за 31.08.2012 на суму 150 000,00 грн, за 10.09.2012 на суму 150 000,00 грн, за 12.09.2012 на суму 200 000,00 грн, за 25.09.2012 на суму 200 000,00 грн, за 12.02.2013 на суму 200 000 грн, за 13.02.2013 на суму 190 000,00 грн, за 14.02.2013 на суму 210 000,00 грн, за 18.02.2013 на суму 150 000,00 грн, за 26.02.2013 на суму 135 310,48 грн.

Крім того, судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 23.12.2013 між позивачем (Покупець) та ТОВ «ЮТЕМ-ЗМК» (Продавець) укладено договір купівлі-продажу корпоративних прав. Пунктом 1.1 вказаного договору встановлено, що Продавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі передати Покупцеві свої корпоративні права у статутному капіталі ДП «ЮТЕМ-КРАН», що дорівнює 100% статутного капіталу, а Покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі прийняти та оплатити названі корпоративні права. Пунктом 3.1 договору передбачено, що за відступлення корпоративних прав Покупець зобов`язується сплатити Продавцю 14 535 100,00 грн, тобто суму грошових коштів, що дорівнює 100 % статутного капіталу підприємства.

Матеріалами перевірки підтверджено, що розрахунки за отримані корпоративні права позивачем проведені через р/р НОМЕР_2 в ПАТ «Промінвестбанк», МФО 300012 на рахунок ТОВ «ЮТЕМ-ЗМК» р/р НОМЕР_3 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023 в загальній сумі 594 500,00 грн: в грудні 2013 року в сумі 555 000,00 грн, в січні 2014 в сумі 39 500,00 грн.

В 2014 році проведено залік заборгованості позивача перед ТОВ «ЮТЕМ-ЗМК» в сумі 10 597 550,50 грн, в т.ч. шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог у сумі 3 972 615,95 грн.

23 грудня 2013 року між позивачем (Цедент) та ТОВ «ЮТЕМ-ЗМК» укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого Цедент передає (відступає) Цесіонарію усі права вимоги до ТОВ «ЮТЕМ-КРАНСЕРВІС» (Боржник) за видатковими накладними в зобов`язаннях, що виникли (виникнуть) на підставі відповідних правочинів, укладених між Цедентом і Боржником: договір від 04.12.2013, видаткова накладна ДНА-000174 від 04.12.2013, сума боргу 202 661,31 грн (п.1.1 Договору). В якості оплати прав вимог, отриманих за договором, Цесіонарій зобов`язується сплатити Цедентові 202 661,31 грн (п.2.1 Договору).

Матеріалами перевірки також встановлено, що в 2013 році ДП Обухівське МУ ВАТ «ПТЕМ» мало грошове зобов`язання перед позивачем в сумі 593 370,81 грн. ТОВ «ЮТЕМ-ЗМК» згідно протоколу зборів засновників є правонаступником ДП Обухівське МУ ВАТ «ПТЕМ», а тому стало боржником у грошових зобов`язаннях з оплати боргу перед позивачем. В 2014 році позивач та ТОВ «ЮТЕМ-ЗМК» провели взаємозалік зустрічних однорідних вимог на суму 593 370,81 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 25.12.2013 року між позивачем (Продавець) та Дочірнім підприємством «Прип`ятське монтажне управління» Відкритого акціонерного товариства «Південтеплоенергомонтаж» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу корпоративних прав. Пунктом 1.1 даного договору передбачено, що Продавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі передати Покупцеві свої корпоративні права у статутному капіталі Дочірнього підприємства «ЮТЕМ-КРАН», що дорівнює 100% статутного капіталу, а Покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі прийняти та оплатити названі корпоративні права. Пунктом 3.1 Договору передбачено, що за відступлення корпоративних прав Покупець зобов`язується сплатити Продавцю 6 000 000,00 грн.

Згідно договору про відступлення права вимоги від 20.01.2014, позивач (Цедент) передає (відступає) ТОВ «ЮТЕМ-ЗМК» (Цесіонарію) усі права вимоги ДП Прип`ятське МУ ВАТ «ПТЕМ» (Боржник) за договором купівлі-продажу корпоративних прав від 25.12.2013 в зобов`язаннях, що виникли (виникнуть) на підставі відповідних правочинів, укладених між Цедентом і Боржником: договір від 25.12.2013, сума боргу 6 000 000,00 грн. В якості оплати прав вимог, отриманих за договором, Цесіонарій зобов`язується сплатити Цедентові 6 000 000,00 грн. З матеріалів перевірки встановлено, що станом на 28.02.2014 по рах. 377 розрахунки з ТОВ «ЮТЕМ-ЗМК» проведені в повному обсязі.

Судами попередніх інстанцій, зазначено, що в оскаржуваних правовідносинах ДП «Західно-Українське монтажне управління» ВАТ «Південтеплоенергомонтаж» не здійснювало випуску (емісії) власних акцій, а здійснювало операції купівлі-продажу корпоративних прав Дочірнього підприємства «ЮТЕМ-КРАН». Об`єктом договорів купівлі-продажу виступали корпоративні права як товар, а отже до спірних правовідносин слід застосовувати положення статті 185 Податкового кодексу України з наступним визначення та сплатою сум податкових зобов`язань по податку на додану вартість.

Щодо збільшення позивачу контролюючим органом грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 215 954,07 грн за штрафними (фінансовими) санкціями, суди першої та апеляційної інстанції зазначили наступне.

Суди попередніх інстанцій з результатів перевірки встановили, що у податкових розрахунках форми 1-ДФ за 2 квартал 2013 та 1 квартал 2014 року у графі 2 «Податковий номер або серія та номер паспорта» відображено паспортні дані Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 «НОМЕР_1» за ознакою доходу « 157». Однак на момент підписання акта перевірки позивачем не пред`явлено паспорт ФОП ОСОБА_1 із відміткою контролюючого органу про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків. Позивачем на підтвердження необґрунтованості вказаних висновків надано копію паспорта ОСОБА_1 з такою відміткою контролюючого органу про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, копію свідоцтва про сплату єдиного податку та витяг з ЄДР про реєстрацію ФОП. Однак, враховуючи положення Податкового кодексу України (зокрема, статей 44 та 85) суди першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого висновку, що оскільки позивачем до закінчення перевірки та на дату складання акта перевірки не було надано податковому органу копію паспорта ОСОБА_1 (що підтверджує відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків), тому такі документи на підставі статті 44 Податкового кодексу України вважаються такими, що були відсутніми у позивача на час складання податкової звітності, а тому позивачу контролюючим органом було правомірно збільшено суму податкового зобов`язання з ПДФО в розмірі 1 020,00 грн штрафних санкцій.

Крім того, проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14, п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129, п.п. 162.1.3 п. 162.1 ст. 162, п.п. «а» п. 176.2 ст. 176, п.п. 168.1.1 та п.п. 168.1.2, п.п. 168.1.5, п.п. 168.1.6 ст. 168 Податкового кодексу України, а саме: результатами перевірки встановлено порушення в частині несвоєчасного перерахування утриманого податку на доходи фізичних осіб за травень-вересень 2013 року в сумі 286 578,76 грн. Суди першої та апеляційної інстанції зазначили, що позивачем не було доведено наявності своєчасного перерахування до бюджету утриманого податку на доходи фізичних осіб за травень-вересень 2013 року в сумі 286 578,76 грн.

Щодо винесення відповідачем оскаржуваного рішення про застосування штрафних санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів) № 0004561700 від 23.05.2014, яким до позивача застосовано штраф в сумі 26 692,42 грн, суди попередніх інстанцій зазначили наступне.

На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Пенсійним фондом України у м. Кузнецовськ уже було застосовано до позивача штрафну санкцію за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску в сумі 26 338,95 грн та пеню в сумі 2 280,91 грн за несвоєчасну сплату станом на 20.12.2011, 20.01.2012 та 20.05.2013 року, та яка була сплачена позивачем в повному обсязі. Однак, проведеною перевіркою встановлено, що позивачем порушено ч. 1 ст. 4, п. 3 ч. 4 ст. 5, п. 1 ч. 2 ст. 6, п. 1 ч. 1 ст. 7, п. 1 ч. 8 ст. 9, ч. 11 ст. 9, п. 6 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» в частині несвоєчасної сплати сум єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок в загальній сумі 311 621,66 грн за листопад-грудень 2011, квітень, червень 2013 року. Позивач зазначав, що перерахування єдиного внеску проводилось одночасно із виплатою заробітної плати і в розмірі пропорційно нарахованому на ці виплати у звітних періодах. Остаточно єдиний внесок сплачено позивачем на дату проведення перевірки відповідачем, заборгованості по таким виплатам немає. Таким чином, позивачем тим самим підтверджено, що частину несплаченого єдиного внеску було сплачено на дату проведення перевірки. Однак, будь-яких доказів (платіжних доручень, банківських виписок, карток рахунків, бухгалтерських довідок), які б підтверджували своєчасну сплату єдиного внеску одночасно з виплатою заробітної плати, копії рішення Пенсійного фонду у м. Кузнецовськ про застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 26 338,95 грн позивачем до судів попередніх інстанцій надано не було.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. В доводах касаційної скарги ДП «Західно-Українське монтажне управління» ВАТ «Південтеплоенергомонтаж» цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанції положень підпункту 196.1.1 пункту 196.1 статті 196 Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з корпоративних прав, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.

В доводах касаційної скарги Кузнецовська ОДПІ ГУ Міндоходів у Рівненській області цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на порушення позивачем вимог чинного податкового законодавства, встановлені під час проведення контролюючим органом перевірки, та на неврахування судами першої та апеляційної інстанції окремих положень Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема, щодо вимог оформлення первинних документів, а також не підтвердження позивачем реальності господарських операцій з контрагентами, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.

9. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14.

Господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

10.2. Пункти 44.1, 44.6, 44.7 статті 44.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

У разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Протягом п`яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

10.3. Пункт 85.2 статті 85.

Платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

10.4. Пункт 135.1 статті 135.

Доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

10.5. Пункт 138.2 статті 138.

Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов`язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об`єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

10.6. Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

10.7. Пункт 185.1 статті 185.

Об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

10.8. Пункт 187.1 статті 187.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

10.9. Підпункт 196.1.1 пункту 196 статті 196.

Не є об`єктом оподаткування операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб`єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, включаючи інвестиційні та іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю, деривативи, а також корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери, корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; розрахунково-клірингової, реєстраторської та депозитарної діяльності на ринку цінних паперів, а також діяльності з управління активами (у тому числі пенсійними активами, фондами банківського управління), відповідно до закону та інших видів професійної діяльності на фондовому ринку, які підлягають ліцензуванню відповідно до закону.

Норми цього підпункту не застосовуються до операцій з продажу бланків дорожніх, банківських та іменних чеків, цінних паперів, розрахункових та платіжних документів, пластикових (розрахункових) карток, а також ювілейних і пам`ятних монет, які реалізуються для нумізматичних цілей та інших товарів/послуг, за які стягується окрема плата у вигляді фіксованої суми або відсотка;

10.10. Пункти 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов`язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

10.11. Пункти 201.6 та 201.10 статті 201.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

11. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Стаття 1.

Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

11.2. Частина друга статті 3.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

11.3. Частини перша та друга статті 9.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

13. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

14. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

15. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

16. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

17. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

18. Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема формування податкового кредиту з ПДВ.

19. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

20. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

21. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

22. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції щодо правомірності позовних вимог позивача в частині визнання протиправними та скасуванні податкових повідомлень-рішень Кузнецовської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області № 0000532200, №0000522200 від 23.05.2014 та № 0000512200 від 23.05.2014 в частині визначення податкового зобов`язання на суму 334 884,00 грн - основного платежу та 83 720,75 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Колегія суддів зазначає, що у справі, що розглядається, судами першої та апеляційної інстанції було встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, крім укладених договорів, підтверджується наданими позивачем: додатковими угодами, податковими накладними, актами виконаних робіт, банківськими виписками та відповідними платіжними дорученнями, довідками та розрахунками будівельних робіт та іншими належними документальними доказами. Контролюючим органом не було доведено та надано судам попередніх інстанцій належних доказів відсутності реального характеру господарських операцій позивача з ТОВ «УБК-Інвест» та ТОВ «Бакеліт» за перевіряємий відповідачем період, тоді як позивачем було доведено, що ним було сформовано витрати на підставі належно оформлених первинних документів.

23. Щодо посилань позивача на протиправність прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення № 0000512200 від 23.05.2014 в частині збільшення позивачу грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 1 200 000,00 грн основного платежу та неврахування судами першої та апеляційної інстанції положень підпункту 196.1.1 пункту 196.1 статті 196 Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з корпоративних прав, колегія суддів зазначає наступне.

Виходячи із системного аналізу положень пункту 185.1 та підпункту 196.1.1 пункту 196.1 статті 196 Податкового кодексу України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) та встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини справи, підтверджені наявними в матеріалах справи доказами, колегія суддів зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що контролюючий орган приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000512200 від 23.05.2014, в частині збільшення позивачу грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 1 200 000,00 грн - основного платежу та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), діяв у межах та у відповідності до вимог чинного податкового законодавства. Суди першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого висновку, що в оскаржуваних правовідносинах позивач не здійснював випуску (емісії) власних акцій, а здійснював операції з купівлі-продажу корпоративних прав ДП «ЮТЕМ-КРАН», об`єктом таких договорів купівлі-продажу виступали корпоративні права саме як товар, а тому до спірних правовідносин слід застосовувати положення статті 185 Податкового кодексу України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) з наступним визначенням та сплатою сум податкових зобов`язань з податку на додану вартість. Крім того, позивачем не було надано судам першої та апеляційної інстанції жодних належних та достатніх доказів на підтвердження здійснення відповідних дій за результатами вказаних договорів з купівлі-продажу корпоративних прав (їх реєстрації, внесення відповідних змін до установчих документів та ін.).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

24. Переглянувши судові рішення в межах касаційних скарг, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми Податкового кодексу України та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційні скарги Дочірнього підприємства «Західно-Українське монтажне управління» Відкритого акціонерного товариства «Південтеплоенергомонтаж» та Кузнецовської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 3 жовтня 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2015 року слід залишити без задоволення.

25. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

26. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Дочірнього підприємства «Західно-Українське монтажне управління» Відкритого акціонерного товариства «Південтеплоенергомонтаж» та Кузнецовської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 3 жовтня 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2015 року у справі № 817/2493/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду